Трави (зелень)
Zioła
Küchenkraut
Hierba
허브 (식물)
ハーブ
Erbe
Luibh
Herbe aromatique
Kruid (keuken)
Herba
عشب
Spicherbo
Herb
Belar (kontsumorako)
香草
Βότανο
Зелень
Herba
Als Küchenkräuter oder kurz Kräuter werden küchensprachlich Pflanzen bezeichnet, deren Blätter und Blüten – frisch oder getrocknet – als Gewürze Verwendung finden. Es muss sich dabei nicht auch im botanischen Sinne um krautige Pflanzen handeln. Auch wenn Küchenkräuter zu den Gewürzen zählen, wird häufig von „Kräutern und Gewürzen“ gesprochen – zur Unterscheidung von Gewürzen, die aus Samen, Früchten, Rinde, Wurzeln usw. hergestellt werden. Küchenkräuter werden entweder einzeln oder als Kräutermischung, wie z. B. Kräuter der Provence, Fines herbes, Bouquet garni oder die „Frankfurter Kräuter“ für die „Grie Soß“ verwendet.
In general use, herbs are a widely distributed and widespread group of plants, excluding vegetables and other plants consumed for macronutrients, with savory or aromatic properties that are used for flavoring and garnishing food, for medicinal purposes, or for fragrances. Culinary use typically distinguishes herbs from spices. Herbs generally refers to the leafy green or flowering parts of a plant (either fresh or dried), while spices are usually dried and produced from other parts of the plant, including seeds, bark, roots and fruits. --Alcuin and his student Charlemagne
Ĉirkaŭ 15.000 manĝeblaj sovaĝplantoj ekzistas en Eŭropo. Spicherboj, kuirejaj herboj aŭ mallonge herboj estas nomataj plantoj, kies folioj, tigoj kaj floroj estas uzataj freŝe aŭ en sekigita formo por spici manĝaĵojn aŭ trinkaĵojn. Ne nepras ke la plantoj botanike estas veraj herboj. Kelkaj plantoj ankaŭ estas staŭdoj aŭ lignoplantoj. Malgraŭ la spicherboj apartenas al la spicoj, oni distingas ilin de la sekaj kaj ofte muelitaj spicoj, el semoj, fruktoj, ŝeloj, radikoj aŭ aliaj plantpartoj.Kelkaj herboj ankaŭ uzeblas en medicino, plej ofte en tradicia aŭ popola medicino (kuracherbo)
허브(herb)는 서양에서 향료나 약으로 사용하기 위해 키우는 식물을 말한다. 미국에서는 "herb"가 "herbaceous plant"의 약자로 쓰인다. 하지만 영국에서는 다르게 쓴다. 허브는 음식, 약재, 종교적 의식에 쓰인다. 참고로, 허브는 당귀 등 전통적인 약초나 약용 식물과 용어는 다르나 건강 유지와 병의 치료를 위한 약초로 활용한다는 점에서 유사하다.
Belarrak, zentzu zabalean, giza-kontsumorako erabiltzen diren landare mota zenbait dira (ez berez zelai bateko belarra), elikagai, sendagai, edo lurrin gisa prozesatu eta kontsumitzen direnak. Zurezko enborrik garatzen ez duten zurtoinak izateak batzen ditu morfologikoki, baina era askotakoak izan daitezke. Makronutrienteengatik kontsumitzen ditugun beste landare batzuk eta barazkiak ez dira kategoria honetan sartzen ohikoan. Hauen artean batzuei, kalitatez hobeak kontsideratzen direnei, belar on esaten zaie.
ハーブ（英: herb）は、一般的に料理の香り付けや保存料、薬、香料、防虫などに利用されたり、香りに鎮静・興奮などの作用がある有用植物で、緑の葉を持つ草、茎のやわらかい植物などを指すことが多い。同様の有用植物であっても、種子、実、根、樹皮などは香辛料と呼ばれることが多いが、苔から木本まで、香りや薬効がある有用植物全般をハーブとして扱う場合もある。反面、旺盛な繁殖力を持ち駆除困難な雑草となる種もある。 ハーブは「草」あるいは「野草」、「草木」を意味するラテン語: herba を語源とし、フランス語でherbe（エルブ）、古英語でherbe（アーブ）となり、これが変化して英語のherbとなり、日本に伝わってハーブという言葉が使われるようになった。
香草（英語：herbs）也稱為香料植物，是指因為其香氣而用在食物、调味品、藥品及香料中的植物。
Kruiden komen over het algemeen uit landen met een gematigd klimaat en bestaan voornamelijk uit bladeren en stengels van groene planten, die gebruikt kunnen worden om de geur en smaak van gerechten te verbeteren. Specerijen hebben eenzelfde functie, maar komen vaak uit landen met een subtropisch of tropisch klimaat en kunnen uit andere plantendelen bestaan als bloemknoppen, peulen, bast of wortels. Keukenkruiden en specerijen zijn hieronder in de tabel bij elkaar geplaatst.
Τα βότανα είναι αυτοφυή φυτά, που αναπτύσσονται σε διάφορες άγονες ή και σε καλλιεργημένες περιοχές και τα οποία κατά διάφορα χρονικά διαστήματα οι γεωργοί και οι συλλέκτες βοτάνων τα μαζεύουν ή -όπως συνήθως λένε- τα «βοτανίζουν».
Is éard is luibh ann ná planda nó fás gan stoc adhmaid (mar atá i gcrann nó i dtor); aon phlanda a úsáidtear le haghaidh blaistithe, bia, leighis, nó cumhráin. Sa chócaireacht, de ghnáth, déantar idirdhealú idir luibheanna ó chodanna glasa duilleacha an phlanda (ceachtar acu, úr nó triomaithe), agus "spíosra", táirge ó chuid eile den phlanda (a bhíonn, de ghnáth, triomaithe), lena n-áirítear síolta, caora, coirt, fréamhacha agus torthaí.
تطلق كلمة العشب (بالإنجليزية: Herb) علمياً على أي نبات حولي، أو ثنائي الحول، أو معمر لا تكون بسوقه أنسجة خشبية كافية. يموت المجموع الخضري (وليس بالضرورة الجذور) في نهاية موسم نموه. وتستعمل اللفظة أيضًا لتدل على النباتات التي تستعمل في الطب، أو لإكساب الأطعمة والأشربة نكهة طبية أو لاستخراج العطور. العشب نبات له قيمة مطلوبة من حيث بعض النواحي مثل الخصائص الطبية أو الطعم أو الرائحة أو النكهة.
La hierba o yerba (también llamado yuyo en Argentina y Uruguay) es una planta que no presenta órganos leñosos permanentes. Los tallos de las hierbas son verdes, mueren generalmente al acabar la buena estación, siendo sustituidos por otros nuevos si la hierba es vivaz. Hay dos tipos de hierbas: las graminoides, de hoja estrecha; y las forbias, de hoja ancha.
In senso generico, le erbe sono delle piante utilizzate per i prodotti alimentari, gli aromi, la medicina e i profumi. L'uso culinario del termine considera generalmente come erbe le parti della foglia verde (secca o fresca) rispetto alle spezie, che invece sono prodotte da altre parti della pianta, come semi, bacche, radici, frutti o cortecce, di solito essiccate. In botanica si usa il termine erbe come plurale di erba, ossia per indicare le piante erbacee.
Une herbe aromatique, herbe culinaire, ou herbe condimentaire est une plante herbacée généralement de taille modeste dont les feuilles ou les sommités entières sont utilisées en cuisine pour assaisonner les mets ou parfumer les boissons.
Зе́лень — свежие молодые побеги растений, растущих в культивированном или свободном виде, употребляемые как в виде самостоятельного блюда, так и как приправа для различных блюд. Зелень кладут в салаты, добавляют в супы, используют как приправу при тушении мяса, с ними готовят соусы, делают пюре, едят в сыром виде.
Una herba és una planta utilitzada com a aliment, medicament, perfum, o per donar gust. La seva tija no desenvolupa teixit llenyós com fan els arbres i els arbustos. No s'hi inclouen les verdures i altres plantes consumides pels macronutrients.
Трави, зелень — «(збірне) деякі, переважно зелені овочі і трави, що вживаються як їжа або приправа до страв». Трави, це вегетативні частини (листя, стебла; наземна частина рослини) не деревних рослин. Ці рослини) додають у їжу цілими або лише злегка подрібненими, щоб підкреслити смак або додати страві особливого смаку. Трави можна використовувати як сушені, так і повністю свіжі. Вони використовувалися як ароматизатори протягом всієї історії. У Середньовіччі кількість таких трав значно розширилася, але спочатку переважно для медичних цілей.
Zioła, rośliny zielarskie – rośliny zawierające substancje wpływające na metabolizm człowieka (np. olejki eteryczne) i dostarczające surowców zielarskich. Są to gatunki lecznicze, przyprawowe, a także trujące. Grupa ta obejmuje przede wszystkim jednoroczne i dwuletnie rośliny zielne, ale także drzewa, krzewy, warzywa i byliny. Zalicza się do nich także niektóre grzyby. Zioła stosowane są m.in. w ziołolecznictwie, aromaterapii i jako przyprawy. Rośliny zielarskie ze względu na sposób użytkowania dzieli się na:
* rośliny lecznicze
* rośliny przyprawowe
* rośliny olejkodajne
Herba secara umum merupakan kelompok komponen tumbuhan yang luas namun tidak mencakup sayuran dan komponen tumbuhan lainnya yang menjadi nutrisi makro dalam gizi manusia (umbi, serealia pangan). Herba umumnya sangat beraroma dan digunakan sebagai bumbu dapur, bahan baku pewangi, obat-obatan, dan kebutuhan spiritual. Herba yang digunakan sebagai bumbu masak dapat juga disebut rempah-rempah dalam bahasa Indonesia, tetapi istilah rempah daun kini juga telah digunakan. Herba merupakan komponen dari tumbuhan terna, yaitu "tumbuhan dengan batang lunak tidak berkayu atau hanya mengandung jaringan kayu sedikit sekali sehingga pada akhir masa tumbuhnya mati sampai ke pangkalnya tanpa ada bagian batang yang tertinggal di atas tanah".
24542769
1117695848
right
--Alcuin and his student Charlemagne
2018-02-09
"What is a herb?" "The friend of physicians and the praise of cooks."
25.0
La hierba o yerba (también llamado yuyo en Argentina y Uruguay) es una planta que no presenta órganos leñosos permanentes. Los tallos de las hierbas son verdes, mueren generalmente al acabar la buena estación, siendo sustituidos por otros nuevos si la hierba es vivaz. Hay dos tipos de hierbas: las graminoides, de hoja estrecha; y las forbias, de hoja ancha. Muchas hierbas son anuales, naciendo de semilla al comienzo de la estación favorable, y no dejando al acabar esta sino nuevas semillas en el suelo. Existen también hierbas vivaces, que retoñan desde tallos subterráneos o situados a ras de suelo. Los órganos subterráneos implicados son rizomas (tallos horizontales) y bulbos. Muchas hierbas bienales forman una roseta de hojas pegada al suelo en su primer año, en el que no se reproducen, y un tallo alto y florido, el escapo floral, en su segundo año. Se llama megaforbias (hierbas gigantes) a plantas que respondiendo formalmente al concepto anterior, alcanzan un tamaño considerable, incluso de varios metros. Este es el caso, por ejemplo, de las diversas especies de bananas (género Musa). En el lenguaje coloquial hierba o yerba es también cualquier planta que posee valor culinario o medicinal, con independencia de su carácter herbáceo o arbóreo, cuando la parte de la planta que se usa son las hojas o tallos tiernos. Por el contrario, las especias son las semillas, bayas, cortezas, raíces u otras partes de la planta.
Kruiden komen over het algemeen uit landen met een gematigd klimaat en bestaan voornamelijk uit bladeren en stengels van groene planten, die gebruikt kunnen worden om de geur en smaak van gerechten te verbeteren. Specerijen hebben eenzelfde functie, maar komen vaak uit landen met een subtropisch of tropisch klimaat en kunnen uit andere plantendelen bestaan als bloemknoppen, peulen, bast of wortels. Keukenkruiden en specerijen zijn hieronder in de tabel bij elkaar geplaatst.
Una herba és una planta utilitzada com a aliment, medicament, perfum, o per donar gust. La seva tija no desenvolupa teixit llenyós com fan els arbres i els arbustos. No s'hi inclouen les verdures i altres plantes consumides pels macronutrients.
Herba secara umum merupakan kelompok komponen tumbuhan yang luas namun tidak mencakup sayuran dan komponen tumbuhan lainnya yang menjadi nutrisi makro dalam gizi manusia (umbi, serealia pangan). Herba umumnya sangat beraroma dan digunakan sebagai bumbu dapur, bahan baku pewangi, obat-obatan, dan kebutuhan spiritual. Herba yang digunakan sebagai bumbu masak dapat juga disebut rempah-rempah dalam bahasa Indonesia, tetapi istilah rempah daun kini juga telah digunakan. Herba merupakan komponen dari tumbuhan terna, yaitu "tumbuhan dengan batang lunak tidak berkayu atau hanya mengandung jaringan kayu sedikit sekali sehingga pada akhir masa tumbuhnya mati sampai ke pangkalnya tanpa ada bagian batang yang tertinggal di atas tanah". Dalam botani, istilah "herba" merujuk kepada tumbuhan terna. Namun dalam berbagai kebutuhan seperti terapi dan spiritual, bagian tumbuhan apapun dapat disebut dengan herba sehingga definisi dari herba dapat sangat luas. Berbagai spesies pohon utuh, semak, tanaman merambat, paku, lumut, alga, liken, hingga jamur dapat disebut sebagai herba.
Ĉirkaŭ 15.000 manĝeblaj sovaĝplantoj ekzistas en Eŭropo. Spicherboj, kuirejaj herboj aŭ mallonge herboj estas nomataj plantoj, kies folioj, tigoj kaj floroj estas uzataj freŝe aŭ en sekigita formo por spici manĝaĵojn aŭ trinkaĵojn. Ne nepras ke la plantoj botanike estas veraj herboj. Kelkaj plantoj ankaŭ estas staŭdoj aŭ lignoplantoj. Malgraŭ la spicherboj apartenas al la spicoj, oni distingas ilin de la sekaj kaj ofte muelitaj spicoj, el semoj, fruktoj, ŝeloj, radikoj aŭ aliaj plantpartoj.Kelkaj herboj ankaŭ uzeblas en medicino, plej ofte en tradicia aŭ popola medicino (kuracherbo) La plej konatoj spicherboj estas:
Als Küchenkräuter oder kurz Kräuter werden küchensprachlich Pflanzen bezeichnet, deren Blätter und Blüten – frisch oder getrocknet – als Gewürze Verwendung finden. Es muss sich dabei nicht auch im botanischen Sinne um krautige Pflanzen handeln. Auch wenn Küchenkräuter zu den Gewürzen zählen, wird häufig von „Kräutern und Gewürzen“ gesprochen – zur Unterscheidung von Gewürzen, die aus Samen, Früchten, Rinde, Wurzeln usw. hergestellt werden. Küchenkräuter werden entweder einzeln oder als Kräutermischung, wie z. B. Kräuter der Provence, Fines herbes, Bouquet garni oder die „Frankfurter Kräuter“ für die „Grie Soß“ verwendet.
Τα βότανα είναι αυτοφυή φυτά, που αναπτύσσονται σε διάφορες άγονες ή και σε καλλιεργημένες περιοχές και τα οποία κατά διάφορα χρονικά διαστήματα οι γεωργοί και οι συλλέκτες βοτάνων τα μαζεύουν ή -όπως συνήθως λένε- τα «βοτανίζουν».
Une herbe aromatique, herbe culinaire, ou herbe condimentaire est une plante herbacée généralement de taille modeste dont les feuilles ou les sommités entières sont utilisées en cuisine pour assaisonner les mets ou parfumer les boissons. Le terme se confond avec celui d'épice, qui désigne plutôt les plantes dont les autres parties que les feuilles (graines, fruits, racines, écorce, etc.) servent au même but. Les herbes aromatiques sont souvent consommées fraîches et entières, alors que les épices sont majoritairement séchées et broyées ou moulues. La plupart des herbes aromatiques sont par ailleurs des aromates, notion plus large de substance végétale odoriférante. Enfin, le nom de « fines herbes » est presque synonyme bien qu'il désigne plus précisément les herbes potagères et s'emploie en référence à un mélange déterminé de celles-ci. Ces distinctions sont néanmoins subtiles et variables en fonction des usages et des auteurs. Une même plante peut aussi être considérée diversement selon les parties utilisées et l'utilisation qui en est faite. Ainsi, les graines de coriandre sont une épice, alors que ses feuilles sont une herbe aromatique. Certaines plantes à épices sont consommées pour leurs feuilles (laurier, murraya, etc.) sans être pour autant des herbes aromatiques. Les alliacées (ail, oignon, échalote, etc.) dont on utilise le bulbe, c'est-à-dire les feuilles tubérisées, sont diversement classées parmi les herbes aromatiques, les aromates, les épices ou même les légumes.
香草（英語：herbs）也稱為香料植物，是指因為其香氣而用在食物、调味品、藥品及香料中的植物。
Зе́лень — свежие молодые побеги растений, растущих в культивированном или свободном виде, употребляемые как в виде самостоятельного блюда, так и как приправа для различных блюд. Зелень кладут в салаты, добавляют в супы, используют как приправу при тушении мяса, с ними готовят соусы, делают пюре, едят в сыром виде. В современных русском языке и в русской кухне чаще всего под зеленью подразумеваются те зелёные травы, дикорастущие и огородные (или тепличные), которые являются пряностями и служат источником полезных веществ. В русской кухне есть свои приправы, например, щавель, кориандр, крапива, листья сельдерея, побеги чеснока, черемша. Народы других стран используют в качестве зелени другие травы и растения, произрастающие в данном регионе.
تطلق كلمة العشب (بالإنجليزية: Herb) علمياً على أي نبات حولي، أو ثنائي الحول، أو معمر لا تكون بسوقه أنسجة خشبية كافية. يموت المجموع الخضري (وليس بالضرورة الجذور) في نهاية موسم نموه. وتستعمل اللفظة أيضًا لتدل على النباتات التي تستعمل في الطب، أو لإكساب الأطعمة والأشربة نكهة طبية أو لاستخراج العطور. العشب نبات له قيمة مطلوبة من حيث بعض النواحي مثل الخصائص الطبية أو الطعم أو الرائحة أو النكهة.
ハーブ（英: herb）は、一般的に料理の香り付けや保存料、薬、香料、防虫などに利用されたり、香りに鎮静・興奮などの作用がある有用植物で、緑の葉を持つ草、茎のやわらかい植物などを指すことが多い。同様の有用植物であっても、種子、実、根、樹皮などは香辛料と呼ばれることが多いが、苔から木本まで、香りや薬効がある有用植物全般をハーブとして扱う場合もある。反面、旺盛な繁殖力を持ち駆除困難な雑草となる種もある。 ハーブは「草」あるいは「野草」、「草木」を意味するラテン語: herba を語源とし、フランス語でherbe（エルブ）、古英語でherbe（アーブ）となり、これが変化して英語のherbとなり、日本に伝わってハーブという言葉が使われるようになった。
In senso generico, le erbe sono delle piante utilizzate per i prodotti alimentari, gli aromi, la medicina e i profumi. L'uso culinario del termine considera generalmente come erbe le parti della foglia verde (secca o fresca) rispetto alle spezie, che invece sono prodotte da altre parti della pianta, come semi, bacche, radici, frutti o cortecce, di solito essiccate. In botanica si usa il termine erbe come plurale di erba, ossia per indicare le piante erbacee. Le erbe hanno una varietà di usi oltre a quello culinario: sono impiegati per la medicina e in alcuni casi anche per l'uso spirituale. L'utilizzo generale del termine "erbe" differisce infatti tra erbe aromatiche e le erbe medicinali. In uso medicinale o spirituale qualsiasi delle parti della pianta potrebbero essere considerate "erbe"; tra le quali foglie, radici, fiori, semi, resine, cortecce, frutti e talvolta, il pericarpo o altre parti della pianta.
Belarrak, zentzu zabalean, giza-kontsumorako erabiltzen diren landare mota zenbait dira (ez berez zelai bateko belarra), elikagai, sendagai, edo lurrin gisa prozesatu eta kontsumitzen direnak. Zurezko enborrik garatzen ez duten zurtoinak izateak batzen ditu morfologikoki, baina era askotakoak izan daitezke. Makronutrienteengatik kontsumitzen ditugun beste landare batzuk eta barazkiak ez dira kategoria honetan sartzen ohikoan. Hauen artean batzuei, kalitatez hobeak kontsideratzen direnei, belar on esaten zaie.
Zioła, rośliny zielarskie – rośliny zawierające substancje wpływające na metabolizm człowieka (np. olejki eteryczne) i dostarczające surowców zielarskich. Są to gatunki lecznicze, przyprawowe, a także trujące. Grupa ta obejmuje przede wszystkim jednoroczne i dwuletnie rośliny zielne, ale także drzewa, krzewy, warzywa i byliny. Zalicza się do nich także niektóre grzyby. Zioła stosowane są m.in. w ziołolecznictwie, aromaterapii i jako przyprawy. Rośliny zielarskie ze względu na sposób użytkowania dzieli się na:
* rośliny lecznicze
* rośliny przyprawowe
* rośliny olejkodajne Część roślin może równocześnie posiadać własności lecznicze, być stosowana jako przyprawa i dostarczać olejków eterycznych. Leki uzyskane z ziół to leki ziołowe. Hodowlą i uprawą ziół zajmuje się dział ogrodnictwa zwany zielarstwem.
In general use, herbs are a widely distributed and widespread group of plants, excluding vegetables and other plants consumed for macronutrients, with savory or aromatic properties that are used for flavoring and garnishing food, for medicinal purposes, or for fragrances. Culinary use typically distinguishes herbs from spices. Herbs generally refers to the leafy green or flowering parts of a plant (either fresh or dried), while spices are usually dried and produced from other parts of the plant, including seeds, bark, roots and fruits. Herbs have a variety of uses including culinary, medicinal, aromatic and in some cases, spiritual. General usage of the term "herb" differs between culinary herbs and medicinal herbs; in medicinal or spiritual use, any parts of the plant might be considered as "herbs", including leaves, roots, flowers, seeds, root bark, inner bark (and cambium), resin and pericarp. The word "herb" is pronounced /hɜːrb/ in Commonwealth English, but /ɜːrb/ is common among North American English speakers and those from other regions where h-dropping occurs. In botany, the noun "herb" refers to a "plant that does not produce a woody stem", and the adjective "herbaceous" means "herb-like", referring to parts of the plant that are green and soft in texture". "What is a herb?" "The friend of physicians and the praise of cooks." --Alcuin and his student Charlemagne
Is éard is luibh ann ná planda nó fás gan stoc adhmaid (mar atá i gcrann nó i dtor); aon phlanda a úsáidtear le haghaidh blaistithe, bia, leighis, nó cumhráin. Sa chócaireacht, de ghnáth, déantar idirdhealú idir luibheanna ó chodanna glasa duilleacha an phlanda (ceachtar acu, úr nó triomaithe), agus "spíosra", táirge ó chuid eile den phlanda (a bhíonn, de ghnáth, triomaithe), lena n-áirítear síolta, caora, coirt, fréamhacha agus torthaí. Baintear úsáid éagsúla as luibheanna, lena n-áirítear cócaireachta, míochaine, agus i roinnt cásanna, feidhmeanna spioradálta. Bíonn difríocht in úsáid ghinearálta an téarma "luibh", idir luibheanna cócaireachta agus luibheanna íocshláinte. San úsáid leighis nó spioradálta, d'fhéadfadh aon cheann de chodanna an phlanda a bheith curtha san áireamh mar "luibheanna", lena n-áirítear duilleoga, fréamhacha, bláthanna, síolta, roisín, coirt fhréimhe, coirt istigh (agus cambiumsoithíoch ), caora agus uaireanta an nó codanna eile de chuid an phlanda.
Трави, зелень — «(збірне) деякі, переважно зелені овочі і трави, що вживаються як їжа або приправа до страв». Трави, це вегетативні частини (листя, стебла; наземна частина рослини) не деревних рослин. Ці рослини) додають у їжу цілими або лише злегка подрібненими, щоб підкреслити смак або додати страві особливого смаку. Трави можна використовувати як сушені, так і повністю свіжі. Вони використовувалися як ароматизатори протягом всієї історії. У Середньовіччі кількість таких трав значно розширилася, але спочатку переважно для медичних цілей. Термін спеція переважно в множині, означає «прянощі, які додають до страви для поліпшення смаку й аромату; приправа; застраріле: зілля». Спеції зазвичай сушать і виробляють з різних частин рослини: насіння, кори, коренів та плодів. Зелень трави деяких рослин використовують у приготуванні страв у свіжому вигляді. Сушену зелень використовують в якості приправ до страв. Основним стандартом є петрушка, чебрець і лавровий лист. У французькій кухні популярні як естрагон, так і кервель. В Англії віддають перевагу м'яті перцевій і шавлії, а в середземноморських країнах все ще найбільш популярні розмарин, орегано і базилік. Сушені трави часто використовують у вигляді готових сумішей: як, наприклад, суміш петрушки, кервеля, естрагону та шніт-цибулі. Подібним чином прованські трави — це суміш чебрецю, розмарину, лавра, базиліка та чаберу (іноді з невеликою кількістю лаванди), тоді як венетьєнські трави складаються з естрагону, петрушки та кервеля. Свіжу зелень петрушки, кропу, селери при використанні в стравах у свіжому вигляді не січуть, а шаткують — це запобігає виділенню соку, а разом з ним ароматичних і смакових речовин; щоб освіжити зів'ялу зелень петрушки, кропу, селери, її кладуть у холодну підкислену воду. У дієтичному харчуванні зелень кропу рекомендують при ожирінні, захворюванні печінки, жовчного міхура, нирок. Перед приготуванням, зелень салату, петрушки, селери, зеленої цибулі перебирають і промивають у проточній воді або 2–3 рази у великій кількості води. Зелень зберігають у холодному місці. Також зелень використовують перед подаванням супів, для їх вітамінізації (додаючи дрібно посічену зелень). Випускається і сушена цілими гілочками або подрібнена зелень петрушки, кропу, селери, в тому числі і у суміші з них для борщів, юшок. Сушена зелень петрушки, селери, кропу повинна мати характерну для висушеного листя форму, зелений колір, консистенцію крихку, допускається деяка еластичність. Сушену зелень використовують без попереднього замочування для ароматизації перших страв і соусів. Найчастіше українці купують салат латук і ромен, салатні суміші. Надзвичайно популярні серед українців також петрушка та кінза, з пахучих трав — фенхель. Овочі та зелень — джерело вітамінів, мінералів і харчових волокон. Вони допомагають знизити ризик розвитку серцевих захворювань, інсульту і деяких видів раку. ВООЗ зазначає, що в день потрібно з'їдати п'ять порцій овочів, вагою однієї порції —80 грамів. Міністерство сільського господарства США не використовує грами або порції — все вимірюється чашками, і, відповідно до рекомендацій, потрібно з'їдати від однієї до чотирьох чашок овочів і зелені в день, це приблизно все ті ж 400 грамів. Меню може охоплювати від смузі зі шпинату, до омлету з помідорами й каші з бананом до овочевих гарнірів з м'ясом, супів або нуту. Точна кількість зелені і овочів залежить від статі й віку: — Малюки від 12 до 23 місяців від 2/3 до 1 чашки; — Діти 2-4 роки 1-2 чашки, 5-8 років від 1,5 до 2,5 чашок; — Дівчата 9-13 років від 1,5 до 3 чашок 14-18 років від 2,5 до 3 чашок; — Хлопці 9-13 років від 2 до 3,5 чашок, 14-18 років від 2,5 до 4 чашок; — Жінки 19-30 років від 2,5 до 3 чашок, 31-59 років від 2 до 3 чашок, 60 і більше років від 2 до 3 чашок; — Чоловіки 19-30 років від 3 до 4 чашок, 31-59 років від 3 до 4 чашок, 60 і більше років від 2,5 до 3,5 чашок.
허브(herb)는 서양에서 향료나 약으로 사용하기 위해 키우는 식물을 말한다. 미국에서는 "herb"가 "herbaceous plant"의 약자로 쓰인다. 하지만 영국에서는 다르게 쓴다. 허브는 음식, 약재, 종교적 의식에 쓰인다. 참고로, 허브는 당귀 등 전통적인 약초나 약용 식물과 용어는 다르나 건강 유지와 병의 치료를 위한 약초로 활용한다는 점에서 유사하다.
20026