Cappellina
Szyszak (hełm)
Шишак
Casque à queue de homard
Lobster-tailed pot helmet
Zischägge
Шишак
خوذة كركندية الذيل
Шишак (тур. çiçak, хорв. šišak) — шолом з прикрасою у вигляді звуженої трубки з шишкою на вістрі; збоку до шишака могли кріпитися наушшя, спереду — козирок і наносник, ззаду — кольчужна сітка. У XIV сторіччі в письмових пам'ятках вперше зустрічаються згадки про головне вбрання під назвою «шишак». Серед археологів побутує думка, що цей вид захисного головного вбрання набув розповсюдження на Русі в XII-XIV століттях. Одним з відомих шишаків є шолом Мехмеда-паші Соколовича, виготовлений близько 1560 року.
La cappellina o taschetto (capeline in lingua inglese, derivato dal vocabolo che in lingua francese indica il cappello) era una particolare tipologia di elmo diffuso in Europa Occidentale nel XVII secolo. Si trattava di una variante dell'elmo szyszak in uso presso le forze di cavalleria dell'Impero ottomano e della Moscovia, tanto quanto agli Ussari alati della Confederazione Polacco-Lituana, in epoca post-Rinascimentale.
The lobster-tailed pot helmet, also known as the zischägge, horseman's pot and harquebusier's pot, was a type of post-Renaissance combat helmet. It became popular in Europe, especially for cavalry and officers, from c. 1600; it was derived from an Ottoman Turkish helmet type. The helmet gradually fell out of use in most of Europe in the late 17th century; however, the Austrian heavy cavalry retained it for some campaigns as late as the 1780s.
Die Zischägge (auch als Husarische Haube, Ungarische Sturmhaube oder Pappenheimer-Helm, ung. huszársisak oder rákfarkas sisak, engl. Lobster Tail Helmet bezeichnet) ist ein unter orientalischen Einflüssen entwickelter Reiterhelm, der im 17. Jahrhundert in weiten Teilen Europas verbreitet war. Eine der regionalen Varianten ist die Polnische Zischägge.
Szyszak, dawniej szłom (węg. sisak, niem. zischägge) – termin odnoszący się do dwóch konstrukcji hełmu otwartego: średniowiecznego (tak zwany szłom) którego dzwon uformowany był w bardzo wysoki stożek, oraz nowożytnego (tak zwany pappenheimer) o złożonej budowie, z dzwonem wyposażonym w dodatkowe elementy: daszek, policzki, folgowany nakarczek, oraz podnoszony nosal.
خوذة كركندية الذيل (بالإنجليزية: Lobster-tailed pot helmet)، هي خوذة معركة للرأس يرتديها الفرسان وزاد صيتها من ما بعد عصر النهضة. أصبحت شائعة في أوروبا، خاصة بالنسبة لسلاح الفرسان والضباط، من القرن السابع عشر؛ كانت مشتقة من نوع خوذة تركية عثمانية. قلَّ استخدام الخوذة تدريجيًا في معظم أوروبا في أواخر القرن السابع عشر؛ ومع ذلك ، احتفظ بها سلاح الفرسان النمساوي الثقيل لبعض الحملات في وقت متأخر من عقد 1780..
Шиша́к — шлем (вид шлема или наголовья) с высоким навершьем (шиш), которое имело вид длинной трубки и оканчивалось яблоком или украшалось , особый вид русского шлема. Происхождение самого слова можно выводить от «шиш», и любого из многих иностранных терминов, таких как турецкое «çiçak», венг. sisak, польское «szyszak» или немецкое «zischägge». В статье «Шишак» Настольного энциклопедического словаря указано, что Шишак, то же, что шлем. Шишак, у которого тулья была с сеткою или забралом, покрывавшим лоб называлась прилбица. Сохранилось, в польском языке, название шишака — «przyłbica».
Le casque en forme de queue de homard, également appelé zischägge, pot de cavalier et pot d'arquebusier, est un type de casque de combat post-Renaissance. Il est devenu populaire en Europe, en particulier pour la cavalerie et les officiers, des années 1600 ; il provenait d'un casque turc de type ottoman. Le casque est progressivement inutilisé dans la plupart des pays d’Europe à la fin du XVIIe siècle. Cependant, la cavalerie lourde autrichienne le conserva pour certaines campagnes jusque dans les années 1780.
4013838
1095129467
Шишак (тур. çiçak, хорв. šišak) — шолом з прикрасою у вигляді звуженої трубки з шишкою на вістрі; збоку до шишака могли кріпитися наушшя, спереду — козирок і наносник, ззаду — кольчужна сітка. У XIV сторіччі в письмових пам'ятках вперше зустрічаються згадки про головне вбрання під назвою «шишак». Серед археологів побутує думка, що цей вид захисного головного вбрання набув розповсюдження на Русі в XII-XIV століттях. Одним з відомих шишаків є шолом Мехмеда-паші Соколовича, виготовлений близько 1560 року.
خوذة كركندية الذيل (بالإنجليزية: Lobster-tailed pot helmet)، هي خوذة معركة للرأس يرتديها الفرسان وزاد صيتها من ما بعد عصر النهضة. أصبحت شائعة في أوروبا، خاصة بالنسبة لسلاح الفرسان والضباط، من القرن السابع عشر؛ كانت مشتقة من نوع خوذة تركية عثمانية. قلَّ استخدام الخوذة تدريجيًا في معظم أوروبا في أواخر القرن السابع عشر؛ ومع ذلك ، احتفظ بها سلاح الفرسان النمساوي الثقيل لبعض الحملات في وقت متأخر من عقد 1780.. تُعتبر الخوذة ذات أصل شرقي، مشتقة من خوذة تشيكاك التركية العثمانية، التي تطورت في القرن السادس عشر. تم تبنيها من قبل الدول المسيحية في أوروبا في أوائل القرن السابع عشر. كان تشيكاك مطابقًا تقريبًا للخوذ الأوروبية في وقت لاحق. شهد المشتق الأوروبي لهذه الخوذة استخدامًا واسعًا خلال حرب الثلاثين عامًا.
Szyszak, dawniej szłom (węg. sisak, niem. zischägge) – termin odnoszący się do dwóch konstrukcji hełmu otwartego: średniowiecznego (tak zwany szłom) którego dzwon uformowany był w bardzo wysoki stożek, oraz nowożytnego (tak zwany pappenheimer) o złożonej budowie, z dzwonem wyposażonym w dodatkowe elementy: daszek, policzki, folgowany nakarczek, oraz podnoszony nosal.
La cappellina o taschetto (capeline in lingua inglese, derivato dal vocabolo che in lingua francese indica il cappello) era una particolare tipologia di elmo diffuso in Europa Occidentale nel XVII secolo. Si trattava di una variante dell'elmo szyszak in uso presso le forze di cavalleria dell'Impero ottomano e della Moscovia, tanto quanto agli Ussari alati della Confederazione Polacco-Lituana, in epoca post-Rinascimentale.
Le casque en forme de queue de homard, également appelé zischägge, pot de cavalier et pot d'arquebusier, est un type de casque de combat post-Renaissance. Il est devenu populaire en Europe, en particulier pour la cavalerie et les officiers, des années 1600 ; il provenait d'un casque turc de type ottoman. Le casque est progressivement inutilisé dans la plupart des pays d’Europe à la fin du XVIIe siècle. Cependant, la cavalerie lourde autrichienne le conserva pour certaines campagnes jusque dans les années 1780. Le terme français capeline a également été utilisé pour ce casque. Toutefois, l'utilisation de ce mot n'était pas précise. « Capeline » était utilisé indifféremment pour désigner divers types de chapeaux et de casques autres que le casque à queue de homard.
Die Zischägge (auch als Husarische Haube, Ungarische Sturmhaube oder Pappenheimer-Helm, ung. huszársisak oder rákfarkas sisak, engl. Lobster Tail Helmet bezeichnet) ist ein unter orientalischen Einflüssen entwickelter Reiterhelm, der im 17. Jahrhundert in weiten Teilen Europas verbreitet war. Eine der regionalen Varianten ist die Polnische Zischägge.
Шиша́к — шлем (вид шлема или наголовья) с высоким навершьем (шиш), которое имело вид длинной трубки и оканчивалось яблоком или украшалось , особый вид русского шлема. Происхождение самого слова можно выводить от «шиш», и любого из многих иностранных терминов, таких как турецкое «çiçak», венг. sisak, польское «szyszak» или немецкое «zischägge». В статье «Шишак» Настольного энциклопедического словаря указано, что Шишак, то же, что шлем. Шишак, у которого тулья была с сеткою или забралом, покрывавшим лоб называлась прилбица. Сохранилось, в польском языке, название шишака — «przyłbica».
The lobster-tailed pot helmet, also known as the zischägge, horseman's pot and harquebusier's pot, was a type of post-Renaissance combat helmet. It became popular in Europe, especially for cavalry and officers, from c. 1600; it was derived from an Ottoman Turkish helmet type. The helmet gradually fell out of use in most of Europe in the late 17th century; however, the Austrian heavy cavalry retained it for some campaigns as late as the 1780s.
9144