| dbo:abstract
|
- Ultimàtum soviètic a Lituània de 1940 és un ultimàtum de la Unió Soviètica que va llançar a Lituània abans de mitjanit del 14 de juny de 1940. Els soviètics, fent servir un pretext formal, van demandar que se'ls permetés a un nombre sense especificar de soldats soviètics entrar en territori lituà i formar un govern prosoviètic –posteriorment conegut com la República Socialista Soviètica de Lituània–. L'ultimàtum i la consegüent incorporació de Lituània a l'URSS van derivar de la divisió d'Europa de l'Est a les esferes d'influència alemanya i russa pactades al Pacte Ribbentrop-Mólotov d'agost de 1939, una mica abans del començament de la Segona Guerra Mundial a Europa. Lituània, junt amb Letònia i Estònia, havia caigut sota influència russa. D'acord amb el Tractat lituanosoviètic d'Assistència Mútua d'octubre de 1939, Lituània va acceptar permetre a uns 20 000 soldats soviètics estacionar-se en diverses bases dintre de Lituània a canvi d'una porció de la . El començament de la Guerra d'Hivern amb Finlàndia retardaria les accions soviètiques posteriors per reafirmar el domini sobre la seva esfera d'influència, que es reprendrien després a la primavera de 1940, mentre Alemanya feia ràpids avenços a l'Europa Occidental. Malgrat l'amenaça a la seva independència, les autoritats lituanes van fer poc per organitzar un pla de contingències i no estaven preparats per a l'ultimàtum. Amb les tropes soviètiques ja estacionades al país, de conformitat amb el dispost en el Tractat d'Assistència Mútua, va ser impossible organitzar una resistència militarment efectiva. El 15 de juny, Lituània va acceptar incondicionalment l'ultimàtum i va perdre la independència. Els soviètics cercaven mostrar al món que no es tractava d'una annexió o ocupació, sinó d'una llegítima revolució socialista, iniciada per la població local, que demanava la unió a l'URSS. Així, els soviètics van seguir procediments semilegals com ara: prendre el control de les institucions de govern, instal·lar un nou govern titella i organitzar unes falses eleccions per al Parlament Popular (en lituà: Liaudies Seimas). Durant la seva primera sessió, els Seimas van proclamar la creació de la República Socialista Soviètica de Lituània i van demanar la seva admissió a la Unió Soviètica. La petició va ser oficialment acceptada pel Soviet Suprem de la Unió Soviètica el 3 d'agost de 1940. Al mateix temps, un procés pràcticament idèntic es desenvolupava a Letònia i Estònia. Lituània no recobraria la independència fins a l'11 de març de 1990, amb la proclamació del restabliment de la independència. (ca)
- أصدر الاتحاد السوفيتي إنذارًا إلى لتوانيا قبل منتصف ليلة 14 يونيو عام 1940. طالب السوفييت، مستخدمين ذريعة رسمية، بالسماح لعدد غير محدد من الجنود السوفييت بالدخول إلى الأراضي الليتوانية وتشكيل حكومة موالية للسوفيتية (عرفت لاحقًا باسم «»). نشأ الإنذار اللاحق والاندماج اللاحق لليتوانيا في الاتحاد السوفيتي من تقسيم أوروبا الشرقية إلى مناطق النفوذ الألمانية والروسية في حلف مولوتوف-ريبنتروب في أغسطس 1939. سقطت ليتوانيا، إلى جانب لاتفيا وإستونيا، في المجال الروسي. وفقًا المؤرخة في أكتوبر عام 1939، وافقت ليتوانيا على السماح لنحو 20 ألفًا من القوات السوفيتية المتمركزة في عدة قواعد داخل ليتوانيا مقابل جزء من منطقة . مزيد من الإجراءات السوفيتية لإثبات هيمنتها في دائرة نفوذها تأخرت بسبب الحرب الشتوية مع فنلندا واستؤنفت في ربيع عام 1940 عندما كانت ألمانيا تحقق تقدمًا سريعًا في أوروبا الغربية. على الرغم من تهديد الاستقلال، فإن السلطات الليتوانية لم تفعل الكثير للتخطيط لحالات الطوارئ ولم تكن مستعدة للإنذار. نظرًا لأن القوات السوفيتية تمركزت بالفعل في البلاد وفقًا لمعاهدة المساعدة المتبادلة، فقد كان من المستحيل تصعيد المقاومة العسكرية الفعالة. في 15 يونيو، قبلت ليتوانيا الإنذار دون قيد أو شرط وفقدت استقلالها. سعى السوفيات إلى إظهار للعالم أن هذا لم يكن احتلالًا عسكريًا وضمًا، بل ثورة اشتراكية شرعية، بدأها السكان المحليون مطالبين بالانضمام إلى الاتحاد السوفيتي. لذلك، اتبع السوفييت إجراءات شبه قانونية: سيطروا على المؤسسات الحكومية، وقاموا بتأسيس حكومة عميلة جديدة، ونفذوا انتخابات استعراضية . خلال جلستها الأولى، أعلن سيماس إنشاء الجمهورية الاشتراكية السوفيتية الليتوانية وطلب الالتحاق بعضوية الاتحاد السوفيتي. تم قبول العريضة رسميًا من قبل مجلس السوفيات الأعلى للاتحاد السوفيتي في 3 أغسطس 1940. في الوقت نفسه، حدثت عمليات مماثلة تقريبا في لاتفيا وإستونيا. لن تستعيد ليتوانيا استقلالها حتى إعلان في 11 مارس 1990. (ar)
- Avant les douze coups de minuit du 14 juin 1940, l'Union soviétique lança un ultimatum à la Lituanie. Les Soviétiques, en utilisant un prétexte formel, exigèrent qu’il soit permis à un nombre indéterminé de soldats soviétiques d’entrer sur le territoire lituanien et de former un nouveau gouvernement pro-soviétique (plus tard connu comme le « gouvernement populaire »). L'ultimatum et incorporation ultérieure de la Lituanie dans l’Union soviétique trouvaient son origine dans le pacte Molotov-Ribbentrop d’août 1939 qui divisait l'Europe de l'Est en deux sphères d'influence, une allemande et une russe. La Lituanie, avec la Lettonie et l'Estonie, tomba dans la sphère russe. Selon le (en) d’octobre 1939, la Lituanie acceptait de permettre à quelque 20 000 soldats soviétiques de stationner sur plusieurs bases situées en Lituanie en échange d'une partie de la région de Vilnius. D’autres actions soviétiques, afin d’établir sa domination dans sa sphère d'influence, furent retardées par la guerre d'Hiver avec la Finlande et reprirent au printemps 1940, alors que l'Allemagne faisait de rapides progrès en Europe occidentale. Malgré la menace envers son indépendance, les autorités lituaniennes firent peu de choses se préparer aux imprévus et n'étaient pas préparés à l'ultimatum. Avec des troupes soviétiques déjà stationnées dans le pays, selon le traité d'assistance mutuelle, il était impossible de mettre sur pied une résistance militaire efficace. Le 15 juin, la Lituanie accepta inconditionnellement l'ultimatum et perdit son indépendance. Les Soviétiques cherchèrent à montrer au monde que ce n'était pas une occupation militaire et une annexion, mais une révolution socialiste légitime, initiée par la population locale qui exigeait de se joindre à l'Union soviétique. En conséquence, les Soviétiques suivirent des procédures semi-légales : ils prirent le contrôle des institutions gouvernementales, installèrent un nouveau gouvernement fantoche et organisèrent des (en) pour élire le (en). Au cours de sa première session, le Seimas proclama la création de la République socialiste soviétique de Lituanie et demanda à être admis dans l'Union soviétique. La pétition fut officiellement acceptée par le Soviet suprême de l'Union soviétique, le 3 août 1940. Dans le même temps des processus presque identiques eurent lieu en Lettonie et en Estonie. La Lituanie ne devait pas regagner son indépendance jusqu'à la proclamation de l'Acte de rétablissement de l'État lituanien le 11 mars 1990. (fr)
- La Unión Soviética lanzó un ultimátum a Lituania antes de la medianoche del 14 de junio de 1940. Los soviéticos, usando un pretexto formal, demandaron que se les permitiera a un número sin especificar de soldados soviéticos entrar en territorio lituano y formar un gobierno prosoviético (posteriormente conocido como la República Socialista Soviética de Lituania). El ultimátum y la consecuente incorporación de Lituania a la URSS derivaron de la división de Europa del Este en las esferas de influencia alemana y rusa pactadas en el Pacto Ribbentrop-Mólotov de agosto de 1939, poco antes del comienzo de la Segunda Guerra Mundial en Europa. Lituania, junto con Letonia y Estonia, había caído bajo influencia rusa. De acuerdo al Tratado Lituano-Soviético de Asistencia Mutua de octubre de 1939, Lituania aceptó permitir a unos 20 000 soldados soviéticos estacionarse en varias bases dentro de Lituania a cambio de una porción de la Provincia de Vilna. El comienzo de la Guerra de Invierno con Finlandia retrasaría las acciones soviéticas posteriores para reafirmar el dominio sobre su esfera de influencia, que se retomarían después en la primavera de 1940, mientras Alemania hacía rápidos avances en Europa Occidental. A pesar de la amenaza a su independencia, las autoridades lituanas hicieron poco por organizar un plan de contingencias y no estaban preparados para el ultimátum. Con las tropas soviéticas ya estacionadas en el país, conforme a lo dispuesto en el Tratado de Asistencia Mutua, fue imposible organizar una resistencia militarmente efectiva. El 15 de junio, Lituania aceptó incondicionalmente el ultimátum y perdió la independencia. Los soviéticos buscaban mostrar al mundo que no se trataba de una anexión u ocupación, sino de una legítima revolución socialista, iniciada por la población local, que pedía la unión a la URSS. Así, los soviéticos siguieron procedimientos semilegales tales como: tomar el control de las instituciones de gobierno, instalar un nuevo gobierno títere y organizar unas para el Parlamento Popular (en lituano: "Liaudies Seimas"). Durante su primera sesión, los Seimas proclamaron la creación de la República Socialista Soviética de Lituania y pidieron su admisión en la Unión Soviética. La petición fue oficialmente aceptada por el sóviet supremo de la Unión Soviética el 3 de agosto de 1940. Al mismo tiempo, un proceso prácticamente idéntico se desarrollaba en Letonia y Estonia. Lituania no recobraría la independencia hasta el 11 de marzo de 1990, con la proclamación de la Ley de Restablecimiento del Estado de Lituania. (es)
- The Soviet Union issued an ultimatum to Lithuania before midnight of June 14, 1940. The Soviets, using a formal pretext, demanded that an unspecified number of Soviet soldiers be allowed to enter the Lithuanian territory and that a new pro-Soviet government (later known as the "People's Government") be formed. The ultimatum and subsequent incorporation of Lithuania into the Soviet Union stemmed from the division of Eastern Europe into the German and Soviet spheres of influence agreed in the Molotov–Ribbentrop Pact of August 1939. Lithuania, along with Latvia and Estonia, fell into the Soviet sphere. According to the Soviet–Lithuanian Mutual Assistance Treaty of October 1939, Lithuania agreed to allow some 20,000 Soviets troops to be stationed at bases within Lithuania in exchange for receiving a portion of the Vilnius Region (previously Polish territory). Further Soviet actions to establish its dominance in its sphere of influence were delayed by the Winter War with Finland and resumed in spring 1940 when Germany was making rapid advances in western Europe. Despite the threat to the country's independence, Lithuanian authorities did little to plan for contingencies and were unprepared for the ultimatum. With Soviet troops already stationed in the country in accordance with to the Mutual Assistance Treaty, it was impossible to mount effective military resistance. On the 15th of June, Lithuania unconditionally accepted the ultimatum and lost its independence. The Soviets sought to show the world that this was not a military occupation and annexation, but a socialist revolution initiated by the local population demanding to join the Soviet Union. In conformity with this, the Soviets followed semi-legal procedures: they took control of the governmental institutions, installed a puppet government, and carried out show elections to the People's Seimas. During its first session, the Seimas proclaimed the creation of the Lithuanian Soviet Socialist Republic and petitioned to be admitted into the Soviet Union. The petition was officially accepted by the Supreme Soviet of the Soviet Union on 3 August 1940. At the same time, almost identical processes took place in Latvia and Estonia. Lithuania would not regain its independence until the proclamation of the Act of the Re-Establishment of the State of Lithuania on 11 March 1990. (en)
- Con ultimatum sovietico alla Lituania si intende una richiesta intimata dall'Unione Sovietica al Paese baltico prima della mezzanotte del 14 giugno 1940. I sovietici, ricorrendo a un pretesto formale, chiesero di consentire a un numero indefinito di soldati sovietici di entrare nel territorio lituano e formare un nuovo governo filo-sovietico (noto in seguito come "governo del popolo"). L'ultimatum e la successiva incorporazione della Lituania nell'Unione Sovietica sono state causate dalla divisione dell'Europa orientale in sfere di influenza tedesca e russa dal patto Molotov-Ribbentrop dell'agosto 1939. La Lituania, assieme a Lettonia ed Estonia, rientrò nella sfera russa. Ai sensi del trattato di mutua assistenza sovietico-lituano dell'ottobre 1939, la Lituania accettava di consentire a circa 20 000 truppe sovietiche di stazionarsi in diverse basi situate sul suolo lituano in cambio di una parte della regione di Vilnius. Ulteriori azioni sovietiche per rafforzare il suo dominio nella sua sfera di influenza vennero ritardate dalla guerra d'inverno con la Finlandia e ripresero nella primavera del 1940, quando la Germania stava penetrando in Francia. Nonostante il rischio di perdere l'indipendenza, le autorità lituane fecero ben poco per pianificare eventuali soluzioni e non arrivarono preparate all'ultimatum. Poiché le truppe sovietiche erano già di stanza nel paese secondo il trattato di mutua assistenza, si convenne fosse impossibile allestire un'adeguata resistenza militare. Il 15 giugno la Lituania accettò incondizionatamente l'ultimatum e perse la sua indipendenza. I sovietici cercarono di mostrare al mondo che non si trattasse di un'occupazione militare e di un'annessione, ma di una rivoluzione socialista, fomentata dalla popolazione locale la quale chiedeva di unirsi all'Unione Sovietica. Pertanto, i sovietici si prodigarono al fine di conferire verosimiglianza alla loro versione: dopo aver assunto il controllo delle istituzioni governative, fu installato un nuovo governo fantoccio che indisse elezioni per eleggere i Seimas del popolo. Durante la sua prima sessione, i Seimas proclamarono la costituzione della Repubblica Socialista Sovietica Lituana e chiesero di essere annessi nell'Unione Sovietica. La petizione fu ufficialmente accettata dal Soviet Supremo dell'Unione Sovietica il 3 agosto 1940. Negli stessi mesi, avvennero processi quasi identici in Lettonia ed Estonia. La Lituania non avrebbe riguadagnato la propria indipendenza fino alla proclamazione dell'Atto di Restaurazione dello Stato di Lituania l'11 marzo 1990. (it)
- Советский ультиматум Литве — ультиматум, выставленный Советским Союзом Литовской Республике 14 июня 1940 года. По советско-литовскому договору от 10 октября 1939 года на территории Литвы уже размещались 20 000 советских солдат. Используя как предлог антисоветский характер Балтийской Антанты, создание которой СССР ранее поддерживал, советское правительство потребовало арестовать высших должностных лиц литовской полиции, обвинённых в провокационных действиях против советского гарнизона, сформировать просоветское правительство и допустить пребывание на территории республики неограниченного контингента советских войск. На выполнение требований отводилось время до 10:00 15 июня, в противном случае СССР обещал всё равно ввести войска. Ультиматум расколол правящие круги Литвы: президент Антанас Сметона настаивал на сопротивлении, ему противостоял генерал Винцас Виткаускас, командующий литовской армией. В итоге за принятие ультиматума высказалось большинство членов правительства Литвы. Сметона и часть армии покинули Литву, дополнительные советские войска вошли на её территорию во второй половине дня 15 июня. На следующий день аналогичные ультиматумы получили Латвия и Эстония. В Литве было сформировано коммунистическое дружественное СССР правительство во главе с Ю. Палецкисом, а 14—15 июля проведены выборы в Народный Сейм. Действия СССР стали возможными после подписания в августе 1939 года Договора о ненападении между Германией и Советским Союзом и Договора о дружбе и границе с нацистской Германией, секретные протоколы которых зафиксировали разграничение сфер интересов этих двух держав в Восточной Европе. Согласно секретному протоколу к последнему договору, Люблинское и часть Варшавского воеводств оставались за Германией, а Литва передавалась в сферу интересов СССР. (ru)
- СРСР поставив Литві ультиматум до півночі 14 червня 1940 року. Ради, використовуючи формальний привід, вимагали дозволу на територію Литви невстановленій кількості радянських солдатів і формування нового прорадянського уряду (згодом відомого як " Народний уряд "). Ультиматум та подальша інкорпорація Литви до складу Радянського Союзу випливали з поділу Східної Європи на німецьку та радянську сфери впливу, погодженого в пакті Молотова – Ріббентропа від серпня 1939 року. Литва разом з Латвією та Естонією потрапила до радянської сфери. Відповідно до радянсько-литовського Договору про взаємодопомогу від жовтня 1939 р. Литва погодилася дозволити близько 20 000 радянських військ розміщуватись на базах у Литві в обмін на отримання частини Вільнюської області (раніше польської території). Подальші дії СРСР щодо встановлення його домінування у сфері впливу були затримані зимовою війною з Фінляндією і відновлені навесні 1940 року, коли Німеччина швидко зростала в Західній Європі. Незважаючи на загрозу незалежности країни, влада Литви мало робила для планування непередбачених ситуацій і не була готова до ультиматуму. Оскільки радянські війська вже розміщувались у країні відповідно до Договору про взаємну допомогу, було неможливо здійснити ефективний військовий опір. 15 червня Литва беззастережно прийняла ультиматум і втратила незалежність. Ради прагнули показати світові, що це не військова окупація та анексія, а соціалістична революція, ініційована місцевим населенням з вимогою приєднатися до Радянського Союзу. Відповідно до цього Ради дотримувалися напівзаконних процедур: вони взяли під контроль урядові установи, створили маріонетковий уряд і провели показові вибори до Народного сейму. Під час першої сесії Сейм проголосив створення Литовської Радянської Соціалістичної Республіки та подав клопотання про прийняття до складу Радянського Союзу. Петиція була офіційно прийнята Верховною Радою Радянського Союзу 3 серпня 1940 року. Водночас майже однакові процеси відбувалися в Латвії та Естонії. Литва не відновить свою незалежність до проголошення Акту про відновлення Держави Литва 11 березня 1990 року. (uk)
- A União Soviética emitiu um ultimato à Lituânia antes da meia-noite de 14 de junho de 1940. Os soviéticos, usando um pretexto formal, exigiram a permissão da entrada de um número indeterminado de soldados soviéticos no território lituano e a formação de um novo governo pró-soviético (mais tarde conhecido como ""). O ultimato e posterior incorporação da Lituânia à União Soviética resultou da divisão da Europa Oriental às esferas de influência alemãs e russas do Pacto Molotov-Ribbentrop de agosto de 1939. A Lituânia, juntamente com a Letônia e a Estônia, caíram sob a esfera russa. De acordo com o Tratado lituano-soviético de assistência mútua de Outubro de 1939, a Lituânia concordou em permitir que cerca de 20 000 soldados soviéticos fossem estacionados em várias bases no interior da Lituânia, em troca de uma parte da . Outras ações soviéticas para o estabelecimento de sua posição dominante na sua esfera de influência seriam atrasadas pela Guerra de Inverno com a Finlândia, porém retomadas na primavera de 1940, quando a Alemanha estava fazendo rápidos avanços na Europa Ocidental. Apesar das ameaças à independência, as autoridades lituanas pouco fizeram para organizar um plano de contingências e não estavam preparadas para o ultimato. Com as tropas soviéticas já estacionadas no país, conforme o Tratado de Assistência Mútua, foi impossível organizar uma resistência militar eficaz. Em 15 de junho, a Lituânia aceitou incondicionalmente o ultimato e perdeu a sua independência. Os soviéticos tentaram mostrar ao mundo que isso não era uma ocupação militar e anexação, mas uma revolução socialista legítima, iniciada pela população local exigindo a adesão à União Soviética. Portanto, os soviéticos seguiram procedimentos semi-legais: assumiram o controle das instituições governamentais, instalaram um novo governo fantoche, e realizaram falsas eleições para o . Durante sua primeira sessão, o Seimas proclamou criação da República Socialista Soviética da Lituânia e solicitou a admissão na União Soviética. A petição foi oficialmente aceita pelo Soviete Supremo da União Soviética em 3 de agosto de 1940, ao mesmo tempo que processos quase idênticos ocorreriam na Letônia e Estônia. A Lituânia não iria recuperar a sua independência até a proclamação da Declaração de Restabelecimento do Estado da Lituânia em 11 de março de 1990. (pt)
|
| rdfs:comment
|
- أصدر الاتحاد السوفيتي إنذارًا إلى لتوانيا قبل منتصف ليلة 14 يونيو عام 1940. طالب السوفييت، مستخدمين ذريعة رسمية، بالسماح لعدد غير محدد من الجنود السوفييت بالدخول إلى الأراضي الليتوانية وتشكيل حكومة موالية للسوفيتية (عرفت لاحقًا باسم «»). نشأ الإنذار اللاحق والاندماج اللاحق لليتوانيا في الاتحاد السوفيتي من تقسيم أوروبا الشرقية إلى مناطق النفوذ الألمانية والروسية في حلف مولوتوف-ريبنتروب في أغسطس 1939. سقطت ليتوانيا، إلى جانب لاتفيا وإستونيا، في المجال الروسي. وفقًا المؤرخة في أكتوبر عام 1939، وافقت ليتوانيا على السماح لنحو 20 ألفًا من القوات السوفيتية المتمركزة في عدة قواعد داخل ليتوانيا مقابل جزء من منطقة . مزيد من الإجراءات السوفيتية لإثبات هيمنتها في دائرة نفوذها تأخرت بسبب الحرب الشتوية مع فنلندا واستؤنفت في ربيع عام 1940 عندما كانت ألمانيا تحقق تقدمًا سريعًا في أوروبا الغربية. على الرغ (ar)
- Ultimàtum soviètic a Lituània de 1940 és un ultimàtum de la Unió Soviètica que va llançar a Lituània abans de mitjanit del 14 de juny de 1940. Els soviètics, fent servir un pretext formal, van demandar que se'ls permetés a un nombre sense especificar de soldats soviètics entrar en territori lituà i formar un govern prosoviètic –posteriorment conegut com la República Socialista Soviètica de Lituània–. L'ultimàtum i la consegüent incorporació de Lituània a l'URSS van derivar de la divisió d'Europa de l'Est a les esferes d'influència alemanya i russa pactades al Pacte Ribbentrop-Mólotov d'agost de 1939, una mica abans del començament de la Segona Guerra Mundial a Europa. Lituània, junt amb Letònia i Estònia, havia caigut sota influència russa. D'acord amb el Tractat lituanosoviètic d'Assistèn (ca)
- La Unión Soviética lanzó un ultimátum a Lituania antes de la medianoche del 14 de junio de 1940. Los soviéticos, usando un pretexto formal, demandaron que se les permitiera a un número sin especificar de soldados soviéticos entrar en territorio lituano y formar un gobierno prosoviético (posteriormente conocido como la República Socialista Soviética de Lituania). El ultimátum y la consecuente incorporación de Lituania a la URSS derivaron de la división de Europa del Este en las esferas de influencia alemana y rusa pactadas en el Pacto Ribbentrop-Mólotov de agosto de 1939, poco antes del comienzo de la Segunda Guerra Mundial en Europa. Lituania, junto con Letonia y Estonia, había caído bajo influencia rusa. De acuerdo al Tratado Lituano-Soviético de Asistencia Mutua de octubre de 1939, Litua (es)
- Avant les douze coups de minuit du 14 juin 1940, l'Union soviétique lança un ultimatum à la Lituanie. Les Soviétiques, en utilisant un prétexte formel, exigèrent qu’il soit permis à un nombre indéterminé de soldats soviétiques d’entrer sur le territoire lituanien et de former un nouveau gouvernement pro-soviétique (plus tard connu comme le « gouvernement populaire »). L'ultimatum et incorporation ultérieure de la Lituanie dans l’Union soviétique trouvaient son origine dans le pacte Molotov-Ribbentrop d’août 1939 qui divisait l'Europe de l'Est en deux sphères d'influence, une allemande et une russe. La Lituanie, avec la Lettonie et l'Estonie, tomba dans la sphère russe. Selon le (en) d’octobre 1939, la Lituanie acceptait de permettre à quelque 20 000 soldats soviétiques de stationner sur p (fr)
- The Soviet Union issued an ultimatum to Lithuania before midnight of June 14, 1940. The Soviets, using a formal pretext, demanded that an unspecified number of Soviet soldiers be allowed to enter the Lithuanian territory and that a new pro-Soviet government (later known as the "People's Government") be formed. The ultimatum and subsequent incorporation of Lithuania into the Soviet Union stemmed from the division of Eastern Europe into the German and Soviet spheres of influence agreed in the Molotov–Ribbentrop Pact of August 1939. Lithuania, along with Latvia and Estonia, fell into the Soviet sphere. According to the Soviet–Lithuanian Mutual Assistance Treaty of October 1939, Lithuania agreed to allow some 20,000 Soviets troops to be stationed at bases within Lithuania in exchange for recei (en)
- Con ultimatum sovietico alla Lituania si intende una richiesta intimata dall'Unione Sovietica al Paese baltico prima della mezzanotte del 14 giugno 1940. I sovietici, ricorrendo a un pretesto formale, chiesero di consentire a un numero indefinito di soldati sovietici di entrare nel territorio lituano e formare un nuovo governo filo-sovietico (noto in seguito come "governo del popolo"). L'ultimatum e la successiva incorporazione della Lituania nell'Unione Sovietica sono state causate dalla divisione dell'Europa orientale in sfere di influenza tedesca e russa dal patto Molotov-Ribbentrop dell'agosto 1939. La Lituania, assieme a Lettonia ed Estonia, rientrò nella sfera russa. Ai sensi del trattato di mutua assistenza sovietico-lituano dell'ottobre 1939, la Lituania accettava di consentire a c (it)
- A União Soviética emitiu um ultimato à Lituânia antes da meia-noite de 14 de junho de 1940. Os soviéticos, usando um pretexto formal, exigiram a permissão da entrada de um número indeterminado de soldados soviéticos no território lituano e a formação de um novo governo pró-soviético (mais tarde conhecido como ""). O ultimato e posterior incorporação da Lituânia à União Soviética resultou da divisão da Europa Oriental às esferas de influência alemãs e russas do Pacto Molotov-Ribbentrop de agosto de 1939. A Lituânia, juntamente com a Letônia e a Estônia, caíram sob a esfera russa. De acordo com o Tratado lituano-soviético de assistência mútua de Outubro de 1939, a Lituânia concordou em permitir que cerca de 20 000 soldados soviéticos fossem estacionados em várias bases no interior da Lituâni (pt)
- СРСР поставив Литві ультиматум до півночі 14 червня 1940 року. Ради, використовуючи формальний привід, вимагали дозволу на територію Литви невстановленій кількості радянських солдатів і формування нового прорадянського уряду (згодом відомого як " Народний уряд "). Ультиматум та подальша інкорпорація Литви до складу Радянського Союзу випливали з поділу Східної Європи на німецьку та радянську сфери впливу, погодженого в пакті Молотова – Ріббентропа від серпня 1939 року. Литва разом з Латвією та Естонією потрапила до радянської сфери. Відповідно до радянсько-литовського Договору про взаємодопомогу від жовтня 1939 р. Литва погодилася дозволити близько 20 000 радянських військ розміщуватись на базах у Литві в обмін на отримання частини Вільнюської області (раніше польської території). Подальші (uk)
- Советский ультиматум Литве — ультиматум, выставленный Советским Союзом Литовской Республике 14 июня 1940 года. По советско-литовскому договору от 10 октября 1939 года на территории Литвы уже размещались 20 000 советских солдат. Используя как предлог антисоветский характер Балтийской Антанты, создание которой СССР ранее поддерживал, советское правительство потребовало арестовать высших должностных лиц литовской полиции, обвинённых в провокационных действиях против советского гарнизона, сформировать просоветское правительство и допустить пребывание на территории республики неограниченного контингента советских войск. На выполнение требований отводилось время до 10:00 15 июня, в противном случае СССР обещал всё равно ввести войска. Ультиматум расколол правящие круги Литвы: президент Антанас С (ru)
|
