| dbo:abstract
|
- Agriculture in Russia is an important part of the economy of the Russian Federation. The agricultural sector survived a severe transition decline in the early 1990s as it struggled to transform from a command economy to a market-oriented system. Following the breakup of the Soviet Union in 1991, large collective and state farms – the backbone of Soviet agriculture – had to contend with the sudden loss of state-guaranteed marketing and supply channels and a changing legal environment that created pressure for reorganization and restructuring. In less than ten years, livestock inventories declined by half, pulling down demand for feed grains, and the area planted to grains dropped by 25%. The use of mineral fertilizer and other purchased inputs plummeted, driving yields down. Most farms could no longer afford to purchase new machinery and other capital investments. Following a nearly ten-year period of decline, Russian agriculture has experienced gradual ongoing improvement. The 2014 devaluation of the rouble and imposition of sanctions spurred domestic production; in 2016 Russia exceeded Soviet Russia's grain production levels, and in that year became the world's largest exporter of wheat. In the last years Russia has emerged as a big agricultural power again, despite also facing various challenges. Geopolitical analyses of climate change adaptation foresee large opportunities for Russian agriculture during the rest of the 21st century as Siberia's arability increases. Managing migration flows, internal and international, is expected to be a central aspect of the process. (en)
- L'agriculture de la Russie est un secteur majeur de l'économie russe devenu un des principaux fournisseurs mondiaux. Elle s'est entièrement restructurée et modernisée depuis les années 2010. La Russie est le premier producteur et exportateur mondial de blé. L'agriculture employait 9,7 % de la population active (pour 141,9 millions d'habitants en 2010) et représentait environ 4 % du PIB de la Russie. En 2016, les chiffres sont respectivement de 9 % de la population active et 4,5 % du PIB. Cette agriculture dispose d'une superficie considérable mais seulement une faible fraction, 122 millions d'hectares soit moins de 10 % de la superficie totale, est cultivée du fait d'un climat souvent aride ou d'une période de fertilité trop brève. Cependant cette superficie représente des terres agricoles sept fois plus étendues qu'en France par exemple. L'agriculture a ainsi dû se développer dans un environnement naturel souvent hostile : terres peu fertiles, sécheresses et événements climatiques brutaux. Ainsi, du fait de ces contraintes, les exploitations agricoles dans les régions du sud et l'ouest de la Sibérie se sont spécialisées plutôt dans la céréaliculture tandis que les régions du nord sont principalement dédiées à l'élevage. L'agriculture était, jusqu'à la chute de l'URSS, entièrement confiée à 25 000 (chiffre de 1990) grandes fermes collectives : les sovkhozes et les kolkhozes. À côté de ces exploitations, pratiquant une culture extensive et disposant d'un quasi-monopole dans la production de céréales, coexistait une production privée relativement performante réalisée sur des lopins de terre. À la suite de l'éclatement de l'Union soviétique en 1991, les sovkhozes et les kolkhozes qui constituaient l'épine dorsale de l'agriculture soviétique, ont dû accepter la perte soudaine des garanties de l'État, des canaux de commercialisation et d'approvisionnement. En moins de dix ans, les stocks de bétail ont diminué de moitié, entraînant à la baisse la demande de céréales fourragères, et la superficie occupée par les céréales a chuté de 25 %. L'utilisation d'engrais minéraux et d'autres intrants a chuté, entraînant des rendements bas, la plupart des fermes ne pouvant plus se permettre d'acheter de nouvelles machines faute de capitaux. Depuis le début des années 2000, après presque dix années de déclin, l'agriculture russe commence à montrer des signes d'amélioration, même si elle continue à souffrir d'une productivité et de rendements particulièrement faibles dans certaines filières, comparés aux autres pays occidentaux. La Russie a longtemps été importatrice net de produits agricoles (déficit de dix milliards $ en 2004). La structure de l'agriculture a évolué dans le cadre de la libéralisation de l'économie russe, avec l'apparition de fermes privées, mais aussi de nombreuses petites exploitations familiales produisant maintenant plus que les anciennes grandes exploitations collectives ayant vu leur mode de gestion bouleversé. Ce renouveau caractérise les espaces péri-urbains et méridionaux. Ainsi l'espace européen historique sur sol podzosoliques continue de connaître une déprise accentuée par le manque d'investissements dans les petites entreprises et un exode rural lié au déclin démographique des années 1980-2000. De plus, cette évolution du secteur a été freinée par la mise en place difficile d'un cadre législatif pour la propriété foncière (abolie sous le régime soviétique), la faiblesse des investissements consécutifs à la dépression économique de 1992-1998 et l'inadaptation du système bancaire. Depuis le début des années 2000, la croissance du secteur agricole est surtout le fait de grands groupes agro-industriels favorisés par un politique d'investissement soutenue et par des gains extrêmement rapides de productivité. Après 2014, la Russie se hisse parmi les principaux exportateurs du monde. En 2016, le secteur agricole représente une production de 90 milliards de dollars, avec en premier lieu la culture de céréales, maraîchère et de diverses plantes (56̥ %), l'élevage arrive en second à 44 %. La production se structure en trois types d'exploitations: organisations collectives agricoles — 53 %, lopins familiaux — 35 %, fermiers indépendants — 12 %. La Russie est devenue exportatrice de céréales ; elle occupe en 2016 la première place mondiale pour l'exportation du blé. En 2017, l'exportation de produits alimentaires et de matières premières agricoles atteint 20,7 milliards de dollars et en 2021, 38 milliards de dollars. (fr)
- Сельское хозяйство России — крупная отрасль российской экономики.Доля сельского хозяйства (агропромышленого комплекса, АПК) в валовой добавленной стоимости в России — около 4,5 % (2016).Доля занятых в сельском хозяйстве — около 9 % (2015). Объём сельскохозяйственного производства в России в 2017 году составил 5,7 трлн рублей (около $100 млрд).Ведущей отраслью является растениеводство, на которое приходится 54 % объёма сельхозпроизводства, доля животноводства — 46 %.Структура сельхозпроизводства по типам хозяйств: сельскохозяйственные организации — 53 %, хозяйства населения — 35 %, фермеры — 13 %.Стоимость валовой продукции сельского хозяйства составила 5,11 трлн р. в 2018. Россия является крупным экспортёром сельхозпродукции. В частности, по экспорту пшеницы Россия занимает 1-е место среди стран мира. Общий объём экспорта продовольствия и сельхозсырья из России достиг наивысшего значения в 2021 году — 38 млрд долларов. Россия является нетто-экспортёром продовольственных товаров, объём их экспорта превосходит объём импорта. (ru)
- Сільське господарство Росії з 2000-х років є однією з найбільш активно і успішно розвиваючих галузей російської економіки. Сільське господарство в країні не тільки вкрай вигідне і рентабельне, але і практично повністю забезпечує продовольчу безпеку Росії, а також дозволяє експортувати значні обсяги сільгосппродукції за кордон. Частка сільського господарства у ВВП Росії становить 4,7 % (2009 р.). Обсяг валової доданої вартості в сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві Росії становить 1,53 трлн руб (2009 р.). Частка зайнятих у сільському господарстві — 10 % (2008 р.). У 2013 році обсяг виробництва в сільському господарстві склав 3,79 трлн рублів (близько 90 % від рівня 1990 року), з яких продукція рослинництва — 53 %, тваринництва — 47 %. Крім того, підвищилася якість продукції в низці областей, а також знизилися втрати при зберіганні, транспортуванні та реалізації продукції. Сільське господарство в Росії продовжує досить динамічно зростати. У 2015 році запустив масштабний інформаційний проект «Зроблено в Росії». Проект створений для поширення інформації про етапи становлення сільського господарства та агробізнесу в цілому. За підсумками 2015 року сільське господарство стало сектором-лідером по зростанню виробництва — виробництво сільгосппродукції збільшилась на 3,5 %. За 3-4 роки Росія скоротила витрати на закупівлі продуктів харчування за кордоном майже в 2 рази: з 42-44 мільярди доларів до 23-24 мільярда в 2015 році. За 10 років Росія збільшила експорт продукції в 6 разів — з 3 млрд доларів в 2005 році до 20 млрд за підсумками 2015 року. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Agriculture in Russia is an important part of the economy of the Russian Federation. The agricultural sector survived a severe transition decline in the early 1990s as it struggled to transform from a command economy to a market-oriented system. Following the breakup of the Soviet Union in 1991, large collective and state farms – the backbone of Soviet agriculture – had to contend with the sudden loss of state-guaranteed marketing and supply channels and a changing legal environment that created pressure for reorganization and restructuring. In less than ten years, livestock inventories declined by half, pulling down demand for feed grains, and the area planted to grains dropped by 25%. (en)
- L'agriculture de la Russie est un secteur majeur de l'économie russe devenu un des principaux fournisseurs mondiaux. Elle s'est entièrement restructurée et modernisée depuis les années 2010. La Russie est le premier producteur et exportateur mondial de blé. Après 2014, la Russie se hisse parmi les principaux exportateurs du monde. (fr)
- Сельское хозяйство России — крупная отрасль российской экономики.Доля сельского хозяйства (агропромышленого комплекса, АПК) в валовой добавленной стоимости в России — около 4,5 % (2016).Доля занятых в сельском хозяйстве — около 9 % (2015). Россия является крупным экспортёром сельхозпродукции. В частности, по экспорту пшеницы Россия занимает 1-е место среди стран мира. Общий объём экспорта продовольствия и сельхозсырья из России достиг наивысшего значения в 2021 году — 38 млрд долларов. Россия является нетто-экспортёром продовольственных товаров, объём их экспорта превосходит объём импорта. (ru)
- Сільське господарство Росії з 2000-х років є однією з найбільш активно і успішно розвиваючих галузей російської економіки. Сільське господарство в країні не тільки вкрай вигідне і рентабельне, але і практично повністю забезпечує продовольчу безпеку Росії, а також дозволяє експортувати значні обсяги сільгосппродукції за кордон. Частка сільського господарства у ВВП Росії становить 4,7 % (2009 р.). Обсяг валової доданої вартості в сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві Росії становить 1,53 трлн руб (2009 р.). Частка зайнятих у сільському господарстві — 10 % (2008 р.). (uk)
|
