| dbo:abstract
|
- ألبرشت بروسيا (بالألمانية: Albrecht von Preußen؛ أنسباخ، 8 يوليو 1490 - غفارديسك، 20 مارس 1568)القائد الأعلى السابع والثلاثين للفرسان التوتونيين، بعد تحوله إلى اللوثرية أصبح أول دوقات دوقية بروسيا، والتي كانت أول دولة تتبنى العقيدة اللوثرية والبروتستانتية كدين رسمي للدولة . أدى ألبرشت دوراً فعالاً في الانتشار السياسي للبروتستانتية في مراحلها المبكرة. لكون ألبرشت عضو في فرع براندنبورغ أنسباخ من آل هوهنتسولرن، كان من المأمول أن انتخابه قائداً أعلى سيضع حداً لاضمحلال الفرسان التوتونيون منذ عام 1410؛ تم انتخاب فريدرش دوق ساكسونيا من لذات السبب. بينما أدت علمنة ألبرشت لأراضي الفرسان البروسية في النهاية إلى وراثة دوقية بروسيا من قبل مرغريفية براندنبورغ. كانت ألقاب ألبرشت (في بيانه سنة 1561 في كونيغسبيرغ): ألبرت الأكبر، مرغريف براندنبورغ في بروسيا، شتتين في بوميرانيا، دوق الكاشوبيين والونديين، ، وكونت روغن إلخ. (ar)
- Albert I de Prússia o Albert de Hohenzollern (1490-1568) va ser el 37è i darrer Gran Mestre de l'Orde Teutònic i el primer duc de Prússia. Fou el fill del marcgravi i Sofia Jagelló, una princesa de Polònia-Lituània. Frederic de Saxònia, gran mestre de l'orde teutònic, va morir el desembre de 1510 i Albert va ser elegit successor a principis de 1511 amb l'esperança que la seva relació amb el seu oncle Segimon el Vell, gran duc de Lituània i rei de Polònia, facilitaria la solució de les disputes sobre l'est de Prússia, que l'orde s'havia mantingut, amb sobirania polonesa, des de la de 1466. El nou Gran Mestre, conscient dels seus deures envers l'imperi i el papat, es va negar a sotmetre's a la corona de Polònia. Com la guerra per l'existència de l’ordre semblava inevitable, Albert va fer esforços intensos per aconseguir aliats i va continuar negociacions prolongades amb Maximilià I del Sacre Imperi Romanogermànic. La mala sensació, influïda pels estralls de membres de l'Orde a Polònia, va culminar amb una guerra que va començar el desembre de 1519 i va devastar Prússia. Albert va rebre una treva de quatre anys a principis de 1521. La disputa va continuar amb l'emperador Carles V i a altres prínceps, però com que no es va arribar a cap acord, Albert va continuar els seus esforços per obtenir ajuda de cara a la renovació de la guerra. Amb aquest propòsit va visitar la Dieta de Nuremberg el 1522, on va conèixer el reformador Andreas Osiander, per la influència del qual Albert es va convertir al luteranisme i va esdevenir el primer duc del Ducat de Prússia, l'estat secularitzat, successor de l'Estat monàstic dels Cavallers Teutònics. Va ser el primer polític europeu que establí el luteranisme com a religió d'estat i va contribuir molt a la dispersió de les idees del protestantisme. Va crear el 1544 la Universitat de Königsberg. (ca)
- Albrecht Braniborsko-Ansbašský (16. května 1490 – 20. března 1568) byl posledním velmistrem řádu německých rytířů v Prusku a prvním světským pruským knížetem. Pocházel z braniborsko-ansbašské větve rodu Hohenzollernů. (cs)
- Albert of Prussia (German: Albrecht von Preussen; 17 May 1490 – 20 March 1568) was a German prince who was the 37th Grand Master of the Teutonic Knights, who after converting to Lutheranism, became the first ruler of the Duchy of Prussia, the secularized state that emerged from the former Monastic State of the Teutonic Knights. Albert was the first European ruler to establish Lutheranism, and thus Protestantism, as the official state religion of his lands. He proved instrumental in the political spread of Protestantism in its early stage, ruling the Prussian lands for nearly six decades (1510–1568). A member of the Brandenburg-Ansbach branch of the House of Hohenzollern, Albert became Grand Master, where his skill in political administration and leadership ultimately succeeded in reversing the decline of the Teutonic Order. But Albert, who was sympathetic to the demands of Martin Luther, rebelled against the Roman Catholic Church and the Holy Roman Empire by converting the Teutonic state into a Protestant and hereditary realm, the Duchy of Prussia, for which he paid homage to his uncle, Sigismund I, King of Poland. That arrangement was confirmed by the Treaty of Kraków in 1525. Albert pledged a personal oath to the King and in return was invested with the duchy for himself and his heirs. Albert's rule in Prussia was fairly prosperous. Although he had some trouble with the peasantry, the confiscation of the lands and treasures of the Catholic Church enabled him to propitiate the nobles and provide for the expenses of the newly established Prussian court. He was active in imperial politics, joining the League of Torgau in 1526, and acted in unison with the Protestants in plotting to overthrow Emperor Charles V after the issue of the Augsburg Interim in May 1548. Albert established schools in every town and founded Königsberg University in 1544. He promoted culture and arts, patronising the works of Erasmus Reinhold and Caspar Hennenberger. During the final years of his rule, Albert was forced to raise taxes instead of further confiscating now-depleted church lands, causing peasant rebellion. The intrigues of the court favourites Johann Funck and Paul Skalić also led to various religious and political disputes. Albert spent his final years virtually deprived of power and died at Tapiau on 20 March 1568. His son, Albert Frederick, succeeded him as Duke of Prussia. (en)
- Ο Αλβέρτος της Πρωσίας (Albrecht von Preussen, 17 Μαΐου 1490 – 20 Μαρτίου 1568) ήταν ο τελευταίος Μέγας Μάγιστρος των Τευτόνων Ιπποτών, ο οποίος αφού στράφηκε στον Λουθηρανισμό έγινε ο πρώτος μονάρχης του Δουκάτου της Πρωσίας, του κοσμικού κράτους που προέκυψε από το πρώην Κράτος των Τευτόνων Ιπποτών. (el)
- Albrecht von Preußen (* 17. Mai 1490 in Ansbach; † 20. März 1568 auf Burg Tapiau) war ein Prinz von Ansbach aus der fränkischen Linie der Hohenzollern und ab 1511 der letzte Hochmeister des Deutschen Ordens in Preußen. Er trat 1525 zur Reformation über, säkularisierte den Deutschen Orden in Preußen in seiner Eigenschaft als eine Ordensgemeinschaft und verwandelte als erster Herzog von Preußen die katholisch dominierte weltliche Herrschaft des Deutschordensstaates in Preußen in das erbliche lutherische Herzogtum Preußen, das er bis zu seinem Tod als Herzog regierte. (de)
- Albrecht von Brandenburg-Ansbach, en Esperanto Albreĥto (aŭ Alberto) de Brandenburgio-Ansbach (naskiĝis la 17-an de majo 1490 en Ansbach; mortis la 20-an de marto 1568 sur kastelo Tapiau en duklando Prusio) estis princo de la princlando Ansbach el la frankonia branĉo de la hohencolerna dinastio kaj ekde 1511 la lasta Alta Majstro de la Germana Ordeno en Prusio. En 1525 li akceptis la Reformacion, sekularigis la teritorion de la Germana Ordeno en Prusio kaj transformis ĝin de eklezie regata romkatolika teritorio al sekulara, luterana duklando Prusio sub feŭdo de Pollando (reĝo Sigismondo la 1-a), kaj regis ĝin kiel ties unua duko, duko Albreĥto de Prusio, ĝis sia morto. En la jaro 1525 en Krakovo li kiel feŭdo de Pollando omaĝe al pola reĝo Sigismondo la 1-a (Pollando) genuis antaŭ li kaj pagis tributon (vidu la apudan foton de la bildo pentrita de pola pentristo Jan Matejko). Li fondis la Universitaton de Königsberg, nomatan laŭ li "Albertus-Universitato" aŭ Albertina. Dua duko de Prusio fariĝis lia filo Albreĥto Frederiko, kiu estis malforta reganto sub influo de fortaj konsilantoj. Kun li formortis tiu branĉo de la familio, kaj la duklandon heredis la brandenburgia branĉo de la Hohencolernoj, la margrafoj de Brandenburgio. Per tio komenciĝis en 1618 la persona unio Brandenburgio-Prusio, kerno de la poste pli kaj pli fortiĝinta ŝtato Prusio. (eo)
- Alberto I de Prusia (en alemán: Albrecht; en latín: Albertus; Ansbach, 16 de mayo de 1490 - Tapiau, 20 de marzo de 1568) fue el 37.° Gran Maestre de la Orden Teutónica y, después de convertirse al luteranismo, fue el primer duque de Prusia, con el cual se constituyó en el primer Estado en adoptar la fe luterana. Ya que Alberto era miembro de la rama del principado de Ansbach de la Casa de Hohenzollern, se esperaba que su elección como Gran Maestre pudiera poner freno al declive que la Orden Teutónica sufría desde 1410; el duque Federico III de Sajonia de la Casa de Wettin fue elegido por las mismas razones. En lugar de ello, Alberto secularizó los territorios de Prusia bajo dominio de la Orden para crear el ducado de Prusia que se uniría en 1618 al margraviato de Brandeburgo, para formar el Estado de Brandeburgo-Prusia. (es)
- Albert de Prusse appelé aussi Albert de Brandebourg ou encore Albert de Brandebourg-Ansbach (en allemand Albrecht von Preussen ), né à Ansbach en 1490 et mort à Tapiau en 1568, fut d'abord grand maître de l’ordre Teutonique puis premier duc héréditaire du Duché de Prusse (1525-1568). C'est lui qui, sur le conseil de Martin Luther, a pris la décision de se convertir au protestantisme et de séculariser le territoire prussien de l’Ordre teutonique en 1525. (fr)
- Albrecht (bahasa Latin: Albertus; 16 Mei 1490 – 20 Maret 1568) adalah Grand Master ke-37 Ksatria Teutonik dan setelah menjadi Lutheranisme, ia menjadi adipati Kadipaten Prusia, yang merupakan negara pertama yang mengadopsi kepercayaan Lutheran. (in)
- Alberto I di Prussia, o Alberto di Hohenzollern, in tedesco Albrecht von Hohenzollern (Ansbach, 16 maggio 1490 – Tapiau, 20 marzo 1568), è stato il trentasettesimo Gran Maestro dell'Ordine Teutonico e, dopo essersi convertito al luteranesimo, il primo Duca di Prussia, che fu il primo stato ad adottare il luteranesimo come religione di stato. Dal momento che Alberto era membro della famiglia di Brandeburgo-Ansbach, un ramo della famiglia degli Hohenzollern, la sua elezione a Gran Maestro fu voluta dopo la crisi che aveva investito l'ordine nel 1410; il Duca Federico di Sassonia della Casata di Wettin era stato eletto per la medesima ragione. La secolarizzazione dei territori della Prussia da parte di Alberto gli consentì di ottenere per eredità il Ducato di Prussia, attraverso il Margraviato di Brandeburgo. I titoli di Alberto (alla sua proclamazione del 1561 a Königsberg) erano: Alberto I, Margravio di Brandeburgo in Prussia, Stettino e Pomerania, Duca dei Kashubiani e degli Wendi, Burgravio di Norimberga, Conte di Rügen etc. Fu attivo nella politica imperiale, entrò a far parte della Lega di Torgau nel 1526 e agì all'unisono con i protestanti nel complotto di rovesciare l'imperatore Carlo V. Alberto fondò scuole in ogni città e fondò l'Università di Königsberg nel 1544. (it)
- 알브레히트 폰 프로이센 공작(독일어: Albrecht Herzog von Preußen, 1490년 5월 17일 - 1568년 3월 20일)은 독일의 귀족으로, 호엔촐레른 왕가 출신 초대 프로이센 공작이며, 37대 튜턴 기사단의 단장이었다. 브란덴부르크선제후 의 손자이자 안스바흐 백작 프리드리히 2세 폰 브란덴부르크안스바흐쿨름바흐의 아들이었다. 그는 루터의 종교개혁을 공식으로 지지한 몇안되는 군주이며, 폴란드에서 최초로 코페르니쿠스의 지동설을 공식 지지한 소수의 군주였다. 마르틴 루터의 종교 개혁을 지지한 알브레히트는 1527년 튜튼 기사단 그랜드 마스터직을 에게 넘겨주고, 자신도 로마 가톨릭에서 루터교로 개종하였다. 독일의 귀족이자 프로이센 공국의 초대 공작이며, 튜튼기사단의 제37대 그랜드마스터를 역임하였다. 프로이센 정부의 창설자이자 초대 통치자이며, 루터교를 국교로 삼은 최초의 국가 군주기도 하다. 기사이자 사제 신분이었던 그는 1525년 프로테스탄트로 개종하고, 그해 2월 10일 폴란드 국왕이었던 외삼촌 지그문트 1세에 의해 프로이센 공작에 임명되었다. 그는 자신의 영지인 프로이센 공국에 신앙의 자유 허용 및 세속국가화를 선언했으며, 독자적인 외교권과 군사 양성 등을 관철시켰다. 어머니를 통해 폴란드계 혼혈 독일인인 알브레히트는 독일의 제후들 중 마르틴 루터의 종교 개혁을 적극 지지하였고, 폴란드인 코페르니쿠스의 지동설에도 적극 지지하였다. 코페르니쿠스는 알브레히트의 가신, 측근들을 직접 진료하기도 했다. 그는 새로 건국된 프로이센 공국을 종교국이 아닌 세속 국가로 운영하였다. 의 설립자이기도 하다. (ko)
- アルブレヒト・フォン・ブランデンブルク＝アンスバッハ（Albrecht von Brandenburg-Ansbach, 1490年5月16日 - 1568年3月20日）は、ドイツ騎士団の総長（在位：1510年 - 1525年）、後に初代プロイセン公（在位：1525年 - 1568年）。ブランデンブルク選帝侯アルブレヒト・アヒレスの四男であるアンスバッハ辺境伯及びクルムバッハ辺境伯フリードリヒと、ポーランド王カジミェシュ4世の娘ゾフィアの間の三男で、クルムバッハ辺境伯カジミール、アンスバッハ辺境伯ゲオルクの弟である。 1510年、ドイツ騎士団総長フリードリヒ・フォン・ザクセンが死去すると、時のポーランド王ジグムント1世の甥であることから、新たな総長に選ばれた。 1523年に支配下の騎士と共にルター派に改宗した。そして1525年、ドイツ騎士団国家に代えて、ホーエンツォレルン家が世襲する世俗の領邦であるプロイセン公国をポーランド王国の宗主権下に創設し、初代プロイセン公となった。 (ja)
- Albrecht van Pruisen (Ansbach, 17 mei 1490 - Tapiau, 20 maart 1568) was grootmeester van de Duitse Orde tot zijn bekering tot het lutheranisme in 1525 en was de eerste hertog van Pruisen vanaf dat jaar tot aan zijn dood. Hij was de eerste Europese vorst die het protestantisme instelde als staatsgodsdienst in zijn rijk. (nl)
- Albrecht Hohenzollern (niem. Albrecht von Brandenburg-Ansbach; ur. 17 maja 1490 w Ansbachu, zm. 20 marca 1568 w Tapiewie) – 37., ostatni wielki mistrz zakonu krzyżackiego przed sekularyzacją państwa zakonnego, w latach 1511–1525. Wystąpił z niego razem ze znaczną liczbą innych rycerzy, co praktycznie zakończyło działalność zakonu w Prusach. 10 kwietnia 1525 złożył hołd lenny królowi Polski Zygmuntowi Staremu w Krakowie (nazwany później hołdem pruskim) i od tego czasu, aż do śmierci w 1568 r. sprawował władzę książęcą w dawnym państwie zakonnym przemianowanym na Prusy Książęce, kanonik gnieźnieńskiej kapituły katedralnej. W 1525 roku został głową pierwszego protestanckiego państwa (pozostającego pod polskim zwierzchnictwem), którego oficjalnie panującym wyznaniem był luteranizm. (pl)
- А́льбрехт Бранденбу́рг-Ансбахский (нем. Albrecht von Brandenburg-Ansbach; 17 мая 1490, Ансбах, Франконский имперский округ — 20 марта 1568, Замок Тапиау, Тапиау) — великий магистр Тевтонского ордена и первый герцог Пруссии. (ru)
- Albrekt av Preussen (tyska: Albrecht von Preussen [ˈʔalbʁɛçt fɔn ˈpʁɔʏsn̩]; även Albrekt av Brandenburg-Ansbach), född 17 maj 1490 i Ansbach, död 20 mars 1568 i Tapiau, var son till markgreve Fredrik I, av huset Hohenzollern, och , som var dotter till kung Kasimir IV och Elisabet av Österrike (1437–1505), av huset Habsburg. Albrekt blev 1511 korad till Tyska ordens högmästare 1511, men erkände som sådan inte den polske kungens överhöghet. Ett krig med Polen utbröt till följd av detta, som 1521 avslutades med ett vapenstillestånd på fyra år. Albrekt använde dessa till resor i Tyskland för att vinna bundsförvanter. I samband med denna resa stiftade han bekantskap med reformationen och vanns för denna. År 1525 slöt han fred med den polske kungen. Han erkände denne som överherre, men erhöll samtidigt Ostpreussen som ärftligt, världsligt län. Han organiserade Ostpreussens förvaltning och införde där den lutherska läran. År 1526 förmäldes han med Dorotea av Danmark. I grevefejden uppträdde han på svågern Kristian III:s och Gustav Vasas sida. På sin ålderdom råkade Albrekt i händerna på politiska äventyrare, som förorsakade slitningar mellan honom och hans undersåtar. Albrekt var en varm gynnare av vetenskapen och grundade 1554 universitetet i Königsberg, efter honom själv benämnt Albertusuniversitetet eller Albertina. Han avled 1568 och efterträddes som hertig av sin son Albrekt Fredrik av Preussen. (sv)
- Alberto (Ansbach, 17 de maio de 1490 – Tapiau, 20 de março de 1568) foi o Grã-Mestre da Ordem Teutônica de 1510 até 1525 quando, após se converter para o luteranismo, tornou-se o primeiro monarca do Ducado da Prússia, o estado secularizado que surgiu a partir do Estado da Ordem Teutônica. Ele foi o primeiro governante europeu a estabelecer o protestantismo como a religião oficial de suas terras. Alberto foi instrumental para espalhar o protestantismo pela Europa durante seu início, governando a Prússia por quase seis décadas de 1525 até sua morte. Alberto foi um membro do Principado de Ansbach, ramificação da Casa de Hohenzollern, dando esperança que a sua eleição como Grande Mestre invertesse o declínio dos Cavaleiros Teutônicos desde 1410; motivo que fez o duque Frederico da Saxônia, da Casa de Wettin, ter sido elegido pela mesma razão. Ao invés de Alberto fazer a civilização dos territórios prussianos da Ordem, conduziu a Prússia, posteriormente, à herança do Ducado da Prússia pelo marquês de Brandemburgo. (pt)
- А́льбрехт (нім. Albrecht; 17 травня 1490 — 20 березня 1568) — великий магістр Тевтонського ордену (1511—1523), перший прусський герцог (1525—1568). Представник німецької династії Гогенцоллернів. Один із перших європейських правителів, що оголосив лютеранство офіційною релігією в своїх землях. Народився в Ансбасі, Франконія. Син бранденбург-ансбахського маркграфа . Небіж польського короля Сигізмунда I Старого. Батько другого прусського герцога Альбрехта-Фрідріха. Брат ризького архієпископа Вільгельма. Кельнський канонік. На посту великого магістра безуспішно намагався унезалежнити державу Тевтонського ордену від Польщі. Через відсутність допомоги Риму та Священної Римської імперії зазнав поразки у польсько-тевтонській війні (1519—1521). Під впливом та Мартіна Лютера став прибічником Реформації, перейшов у лютеранство (1522). За умовами з Польщею секуляризував католицьку Орденську державу, перетворивши її світське Прусське герцогство; визнав себе васалом польського короля в обмін на спадковість влади прусських герцогів (1525). Займався поширенням Реформації в Пруссії, конфіскував власність Католицької церкви, навернув більшість населення в лютеранство. Відлучений від церкви папою Климентом VII. Фундатор Кенігсбергського колегіуму (1544, майбутнього університету), найбільшого протестантського релігійно-освітнього центру в Центрально-Східній Європі. На короткий період відновив економічне життя Пруссії. Невільно посприяв поглибленню ідеологічно розколу в середовищі прусських протестантів. Помер у Тапіау, Пруссія. Похований у . Також — А́льберт, А́льбрехт Пру́сський (нім. Albrecht von Preußen), А́льбрехт Гогенцо́ллерн. (uk)
- 普鲁士的阿尔布雷希特（德语：Albrecht von Preußen，1490年5月16日-1568年3月20日）条顿骑士团的第37任大团长；霍亨索伦家族的第一位普鲁士公爵。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Albrecht Braniborsko-Ansbašský (16. května 1490 – 20. března 1568) byl posledním velmistrem řádu německých rytířů v Prusku a prvním světským pruským knížetem. Pocházel z braniborsko-ansbašské větve rodu Hohenzollernů. (cs)
- Ο Αλβέρτος της Πρωσίας (Albrecht von Preussen, 17 Μαΐου 1490 – 20 Μαρτίου 1568) ήταν ο τελευταίος Μέγας Μάγιστρος των Τευτόνων Ιπποτών, ο οποίος αφού στράφηκε στον Λουθηρανισμό έγινε ο πρώτος μονάρχης του Δουκάτου της Πρωσίας, του κοσμικού κράτους που προέκυψε από το πρώην Κράτος των Τευτόνων Ιπποτών. (el)
- Albrecht von Preußen (* 17. Mai 1490 in Ansbach; † 20. März 1568 auf Burg Tapiau) war ein Prinz von Ansbach aus der fränkischen Linie der Hohenzollern und ab 1511 der letzte Hochmeister des Deutschen Ordens in Preußen. Er trat 1525 zur Reformation über, säkularisierte den Deutschen Orden in Preußen in seiner Eigenschaft als eine Ordensgemeinschaft und verwandelte als erster Herzog von Preußen die katholisch dominierte weltliche Herrschaft des Deutschordensstaates in Preußen in das erbliche lutherische Herzogtum Preußen, das er bis zu seinem Tod als Herzog regierte. (de)
- Albert de Prusse appelé aussi Albert de Brandebourg ou encore Albert de Brandebourg-Ansbach (en allemand Albrecht von Preussen ), né à Ansbach en 1490 et mort à Tapiau en 1568, fut d'abord grand maître de l’ordre Teutonique puis premier duc héréditaire du Duché de Prusse (1525-1568). C'est lui qui, sur le conseil de Martin Luther, a pris la décision de se convertir au protestantisme et de séculariser le territoire prussien de l’Ordre teutonique en 1525. (fr)
- Albrecht (bahasa Latin: Albertus; 16 Mei 1490 – 20 Maret 1568) adalah Grand Master ke-37 Ksatria Teutonik dan setelah menjadi Lutheranisme, ia menjadi adipati Kadipaten Prusia, yang merupakan negara pertama yang mengadopsi kepercayaan Lutheran. (in)
- アルブレヒト・フォン・ブランデンブルク＝アンスバッハ（Albrecht von Brandenburg-Ansbach, 1490年5月16日 - 1568年3月20日）は、ドイツ騎士団の総長（在位：1510年 - 1525年）、後に初代プロイセン公（在位：1525年 - 1568年）。ブランデンブルク選帝侯アルブレヒト・アヒレスの四男であるアンスバッハ辺境伯及びクルムバッハ辺境伯フリードリヒと、ポーランド王カジミェシュ4世の娘ゾフィアの間の三男で、クルムバッハ辺境伯カジミール、アンスバッハ辺境伯ゲオルクの弟である。 1510年、ドイツ騎士団総長フリードリヒ・フォン・ザクセンが死去すると、時のポーランド王ジグムント1世の甥であることから、新たな総長に選ばれた。 1523年に支配下の騎士と共にルター派に改宗した。そして1525年、ドイツ騎士団国家に代えて、ホーエンツォレルン家が世襲する世俗の領邦であるプロイセン公国をポーランド王国の宗主権下に創設し、初代プロイセン公となった。 (ja)
- Albrecht van Pruisen (Ansbach, 17 mei 1490 - Tapiau, 20 maart 1568) was grootmeester van de Duitse Orde tot zijn bekering tot het lutheranisme in 1525 en was de eerste hertog van Pruisen vanaf dat jaar tot aan zijn dood. Hij was de eerste Europese vorst die het protestantisme instelde als staatsgodsdienst in zijn rijk. (nl)
- А́льбрехт Бранденбу́рг-Ансбахский (нем. Albrecht von Brandenburg-Ansbach; 17 мая 1490, Ансбах, Франконский имперский округ — 20 марта 1568, Замок Тапиау, Тапиау) — великий магистр Тевтонского ордена и первый герцог Пруссии. (ru)
- 普鲁士的阿尔布雷希特（德语：Albrecht von Preußen，1490年5月16日-1568年3月20日）条顿骑士团的第37任大团长；霍亨索伦家族的第一位普鲁士公爵。 (zh)
- ألبرشت بروسيا (بالألمانية: Albrecht von Preußen؛ أنسباخ، 8 يوليو 1490 - غفارديسك، 20 مارس 1568)القائد الأعلى السابع والثلاثين للفرسان التوتونيين، بعد تحوله إلى اللوثرية أصبح أول دوقات دوقية بروسيا، والتي كانت أول دولة تتبنى العقيدة اللوثرية والبروتستانتية كدين رسمي للدولة . أدى ألبرشت دوراً فعالاً في الانتشار السياسي للبروتستانتية في مراحلها المبكرة. كانت ألقاب ألبرشت (في بيانه سنة 1561 في كونيغسبيرغ): ألبرت الأكبر، مرغريف براندنبورغ في بروسيا، شتتين في بوميرانيا، دوق الكاشوبيين والونديين، ، وكونت روغن إلخ. (ar)
- Albert I de Prússia o Albert de Hohenzollern (1490-1568) va ser el 37è i darrer Gran Mestre de l'Orde Teutònic i el primer duc de Prússia. Fou el fill del marcgravi i Sofia Jagelló, una princesa de Polònia-Lituània. (ca)
- Albert of Prussia (German: Albrecht von Preussen; 17 May 1490 – 20 March 1568) was a German prince who was the 37th Grand Master of the Teutonic Knights, who after converting to Lutheranism, became the first ruler of the Duchy of Prussia, the secularized state that emerged from the former Monastic State of the Teutonic Knights. Albert was the first European ruler to establish Lutheranism, and thus Protestantism, as the official state religion of his lands. He proved instrumental in the political spread of Protestantism in its early stage, ruling the Prussian lands for nearly six decades (1510–1568). (en)
- Albrecht von Brandenburg-Ansbach, en Esperanto Albreĥto (aŭ Alberto) de Brandenburgio-Ansbach (naskiĝis la 17-an de majo 1490 en Ansbach; mortis la 20-an de marto 1568 sur kastelo Tapiau en duklando Prusio) estis princo de la princlando Ansbach el la frankonia branĉo de la hohencolerna dinastio kaj ekde 1511 la lasta Alta Majstro de la Germana Ordeno en Prusio. En 1525 li akceptis la Reformacion, sekularigis la teritorion de la Germana Ordeno en Prusio kaj transformis ĝin de eklezie regata romkatolika teritorio al sekulara, luterana duklando Prusio sub feŭdo de Pollando (reĝo Sigismondo la 1-a), kaj regis ĝin kiel ties unua duko, duko Albreĥto de Prusio, ĝis sia morto. En la jaro 1525 en Krakovo li kiel feŭdo de Pollando omaĝe al pola reĝo Sigismondo la 1-a (Pollando) genuis antaŭ li kaj p (eo)
- Alberto I de Prusia (en alemán: Albrecht; en latín: Albertus; Ansbach, 16 de mayo de 1490 - Tapiau, 20 de marzo de 1568) fue el 37.° Gran Maestre de la Orden Teutónica y, después de convertirse al luteranismo, fue el primer duque de Prusia, con el cual se constituyó en el primer Estado en adoptar la fe luterana. (es)
- Alberto I di Prussia, o Alberto di Hohenzollern, in tedesco Albrecht von Hohenzollern (Ansbach, 16 maggio 1490 – Tapiau, 20 marzo 1568), è stato il trentasettesimo Gran Maestro dell'Ordine Teutonico e, dopo essersi convertito al luteranesimo, il primo Duca di Prussia, che fu il primo stato ad adottare il luteranesimo come religione di stato. I titoli di Alberto (alla sua proclamazione del 1561 a Königsberg) erano: Alberto I, Margravio di Brandeburgo in Prussia, Stettino e Pomerania, Duca dei Kashubiani e degli Wendi, Burgravio di Norimberga, Conte di Rügen etc. (it)
- 알브레히트 폰 프로이센 공작(독일어: Albrecht Herzog von Preußen, 1490년 5월 17일 - 1568년 3월 20일)은 독일의 귀족으로, 호엔촐레른 왕가 출신 초대 프로이센 공작이며, 37대 튜턴 기사단의 단장이었다. 브란덴부르크선제후 의 손자이자 안스바흐 백작 프리드리히 2세 폰 브란덴부르크안스바흐쿨름바흐의 아들이었다. 그는 루터의 종교개혁을 공식으로 지지한 몇안되는 군주이며, 폴란드에서 최초로 코페르니쿠스의 지동설을 공식 지지한 소수의 군주였다. 마르틴 루터의 종교 개혁을 지지한 알브레히트는 1527년 튜튼 기사단 그랜드 마스터직을 에게 넘겨주고, 자신도 로마 가톨릭에서 루터교로 개종하였다. (ko)
- Albrecht Hohenzollern (niem. Albrecht von Brandenburg-Ansbach; ur. 17 maja 1490 w Ansbachu, zm. 20 marca 1568 w Tapiewie) – 37., ostatni wielki mistrz zakonu krzyżackiego przed sekularyzacją państwa zakonnego, w latach 1511–1525. Wystąpił z niego razem ze znaczną liczbą innych rycerzy, co praktycznie zakończyło działalność zakonu w Prusach. 10 kwietnia 1525 złożył hołd lenny królowi Polski Zygmuntowi Staremu w Krakowie (nazwany później hołdem pruskim) i od tego czasu, aż do śmierci w 1568 r. sprawował władzę książęcą w dawnym państwie zakonnym przemianowanym na Prusy Książęce, kanonik gnieźnieńskiej kapituły katedralnej. (pl)
- Alberto (Ansbach, 17 de maio de 1490 – Tapiau, 20 de março de 1568) foi o Grã-Mestre da Ordem Teutônica de 1510 até 1525 quando, após se converter para o luteranismo, tornou-se o primeiro monarca do Ducado da Prússia, o estado secularizado que surgiu a partir do Estado da Ordem Teutônica. Ele foi o primeiro governante europeu a estabelecer o protestantismo como a religião oficial de suas terras. Alberto foi instrumental para espalhar o protestantismo pela Europa durante seu início, governando a Prússia por quase seis décadas de 1525 até sua morte. (pt)
- Albrekt av Preussen (tyska: Albrecht von Preussen [ˈʔalbʁɛçt fɔn ˈpʁɔʏsn̩]; även Albrekt av Brandenburg-Ansbach), född 17 maj 1490 i Ansbach, död 20 mars 1568 i Tapiau, var son till markgreve Fredrik I, av huset Hohenzollern, och , som var dotter till kung Kasimir IV och Elisabet av Österrike (1437–1505), av huset Habsburg. År 1525 slöt han fred med den polske kungen. Han erkände denne som överherre, men erhöll samtidigt Ostpreussen som ärftligt, världsligt län. Han organiserade Ostpreussens förvaltning och införde där den lutherska läran. (sv)
- А́льбрехт (нім. Albrecht; 17 травня 1490 — 20 березня 1568) — великий магістр Тевтонського ордену (1511—1523), перший прусський герцог (1525—1568). Представник німецької династії Гогенцоллернів. Один із перших європейських правителів, що оголосив лютеранство офіційною релігією в своїх землях. Народився в Ансбасі, Франконія. Син бранденбург-ансбахського маркграфа . Небіж польського короля Сигізмунда I Старого. Батько другого прусського герцога Альбрехта-Фрідріха. Брат ризького архієпископа Вільгельма. Кельнський канонік. На посту великого магістра безуспішно намагався унезалежнити державу Тевтонського ордену від Польщі. Через відсутність допомоги Риму та Священної Римської імперії зазнав поразки у польсько-тевтонській війні (1519—1521). Під впливом та Мартіна Лютера став прибічником Реформ (uk)
|
.jpg?width=300)
