| dbo:abstract
|
- L'apel·lació a les conseqüències, també anomenat argumentum ad consequentiam, és una fal·làcia lògica consistent en deduir la falsedat d'una conclusió basant-se en les conseqüències, positives o negatives, que comportaria la seva veracitat. Aquesta fal·làcia confon les conseqüències d'una conclusió amb les proves de la seva veracitat. Alguns exemples en són:
* Aquest home ha de ser innocent. Què faran, sinó, els seus dos fills petits.
* Déu ha d'existir perquè hi ha molta gent que troba la felicitat en la religió
* Déu no pot existir perquè hi ha molts creients que són dolents L'Argumentum ad baculum és un cas especial d'apel·lació a les conseqüències. (ca)
- التوسل بالنتيجة، (بالإنجليزية: Appeal to consequences)، إن مغالطة التوسل بالنتيجة، تحصل حينما يتم تقييم صحة الدعوى من خطئها من خلال النتيجة التي تؤدي إليها الدعوى لا من خلال إثبات منطقي لصحة الدعوى. وهذه المغالطة تسير على النحو التالي، باعتبار وجود دعوى (س):
* (س) صحيحة، لأن الناس إذا لم يقبلوا (س) كأمر صحيح، فسوف يكون هناك عواقب وخيمة.
* (س) خاطئة، لأن الناس إذا لم يقبوا (س) كأمر خاطئ، فسوف يكون هناك عواقب وخيمة.
* (س) صحيحة، لأن قبول (س) كأمر صحيح سيكون له عواقب إيجابية.
* (س) خاطئة، لأن قبول (س) كأمر خاطئ سيكون له عواقب إيجابية.
* «أتمنى لو أن (س) صحيحة»، «إذن (س) صحيحة». وهذا النوع يسمى بالتفكير الرغائبي (القائم على الرغبة).
* «أتمنى لو أن (س) خاطئة»، «إذن (س) خاطئة». وهذا أيضا يسمى بالتفكير الرغائبي (القائم على الرغبة). هذا اللون يعتبر مغالطة لأنه ليس هناك علاقة منطقية بين نتائج الاعتقاد بقضية ما، وبين صحة هذه القضية من خطئها. وهنا يجب التفرقة بين ما يسمى:
* «سبب عقلاني للتصديق»، وهو تصديق قائم على الدليل، ويقود بشكل منطقي وعقلاني إلى الدعوى.
* وبين «سبب تحوطي للتصديق»، وهو قائم على وجود دافع، فقبول الدعوى بسبب عوامل خارجية (مثل تهديد أو خوف أو مصلحة أو مفسدة قد تنتج عن قبول الدعوى) وهذا يتعلق بقيم الشخص ومبادئه، وليس بصحة الدعوى من خطئها. فارتكاب هذه المغالطة ينتج دائماً عن النوع الثاني. وهذا أكثر ما يتضح في التفكير الرغائبي، فمجرد تمني دعوى ما تكون صحيحة لايجعلها صحيحة، ولا العكس. وهذا يختلف عن «الاحتكام إلى اعتقاد الناس» والذي يجعل من اعتقاد الناس بأن دعوى (س) صحيحة دليلاً على كون (س) صحيحة. (ar)
- Η προσφυγή στις επιπτώσεις, επίσης γνωστή και ως argumentum ad consequentiam (Λατινικά: επιχείρημα προς επιπτώσεις) είναι ένα επιχείρημα το οποίο οδηγεί στο συμπέρασμα ότι μία πρόταση (συνήθως κάποιο πιστεύω ή πεποίθηση) είναι είτε αληθής είτε ψευδής, ανάλογα με το εάν η πρόταση έχει επιθυμητές ή ανεπιθύμητες επιπτώσεις. Με την σειρά της, η κίνηση αυτή βασίζεται σε και θεωρείται λογική πλάνη, διότι η εν λόγω επίκληση δεν απασχολείται με την της πρότασης. Επιπλέον, επιχειρήματα αυτού του είδους κατηγοριοποιούν τις επιπτώσεις ως επιθυμητές ή ανεπιθύμητες, με αναπόφευκτο αποτέλεσμα να εμπεριέχουν υποκειμενικές . Στην λογική, η προσφυγή στις επιπτώσεις περιλαμβάνει μόνον επιχειρήματα τα οποία αποφαίνονται για την μίας πρότασης (δηλαδή, για το εάν είναι αληθής ή ψευδής) μόνον μέσω των επιπτώσεών της. Η προσφυγή στις επιπτώσεις δεν περιλαμβάνει επιχειρήματα τα οποία απασχολούνται με την ίδια ελκυστικότητα της πρότασης (ως καλή ή κακή, ορθη ή εσφαλμένη, κλπ) χωρίς να αναφέρονται στην της. (el)
- Appeal to consequences, also known as argumentum ad consequentiam (Latin for "argument to the consequence"), is an argument that concludes a hypothesis (typically a belief) to be either true or false based on whether the premise leads to desirable or undesirable consequences. This is based on an appeal to emotion and is a type of informal fallacy, since the desirability of a premise's consequence does not make the premise true. Moreover, in categorizing consequences as either desirable or undesirable, such arguments inherently contain subjective points of view. In logic, appeal to consequences refers only to arguments that assert a conclusion's truth value (true or false) without regard to the formal preservation of the truth from the premises; appeal to consequences does not refer to arguments that address a premise's consequential desirability (good or bad, or right or wrong) instead of its truth value. Therefore, an argument based on appeal to consequences is valid in long-term decision making (which discusses possibilities that do not exist yet in the present) and abstract ethics, and in fact such arguments are the cornerstones of many moral theories, particularly related to consequentialism. Appeal to consequences also should not be confused with argumentum ad baculum, which is the bringing up of 'artificial' consequences (i.e. punishments) to argue that an action is wrong. (en)
- Ad consequentiam argudioa edota argumentum ad consequentiam (latinez ondorioetan argudiatua) argudio edo baieztapen bati erantzuteko dakartzan ustezko ondorio negatibo edo positiboak aipatzean datzan falazia logiko bat da. Honako egitura du: 1.
* A-k B baieztatzen du 2.
* B-k ondorio gisa C du, negatiboa edo txarra dena 3.
* Hortaz, B gezurra da Egota guztiz alderantzizkoa: 1.
* A-k B baieztatzen du 2.
* B-k ondorio gisa C du, positiboa edo ona dena 3.
* Hortaz, B egia da (eu)
- Un argumento ad consequentiam o argumentum ad consequentiam (en latín: «dirigido a las consecuencias») es una falacia lógica que implica responder a un argumento refiriéndose a las consecuencias negativas del mismo. Puede tener dos estructuras análogas: 1.
* A tiene como consecuencia B, que es algo negativo o indeseable. 2.
* Por tanto, A es falso. O bien, de forma opuesta: 1.
* A tiene como consecuencia B, que es algo positivo o deseable. 2.
* Por tanto, A es verdadero. Es una falacia porque basar la veracidad de una afirmación en las consecuencias no hace a la premisa más real o verdadera. Asimismo, categorizar las consecuencias como deseables o indeseables es intrínsecamente una acción subjetiva al punto de vista del observador, y no a la verdad de los hechos. Algunos ejemplos son:
* «Esa frase motivacional tiene razón, ya que, si así no fuera, mucha gente perdería la esperanza y las ganas de vivir.»Refutación: El hecho de que la gente pudiera perder esperanza o ganas de vivir si la frase motivacional fuese falsa no aporta validez a este argumento.
* «¿Que a Federico le gustan los hombres? No, eso no puede ser; su padre lo mataría.»Refutación: Que el padre de Federico pudiera tomarse muy a mal la homosexualidad de su hijo no invalida en absoluto la afirmación de que Federico sea homosexual.
* «El presidente no ha robado fondos del Estado, porque de lo contrario habría perdido las elecciones.»Refutación: El hecho de que la implicación del presidente en algún asunto turbio pudiera suponer efectivamente perder las elecciones no invalida la afirmación de que lo esté. (es)
- L’argument par la conséquence, en latin : argumentum ad consequentiam, est un raisonnement fallacieux. Il consiste à déduire une conclusion (en général une croyance) à partir d'une conséquence, positive ou négative, de la croyance à prouver. Cette erreur vient du fait que l'on refuse d'admettre les conséquences désagréables d'une proposition, même si elle est vraie. Ou à l'inverse qu'on est tenté d'accepter les conséquences agréables d'une proposition fausse. Mais les conséquences agréables ou désagréables ne constituent pas une preuve. (fr)
- 결과에 의거한 논증(라틴어: argumentum ad consequentiam) 또는 결과에의 호소(영어: appeal to consequences)란, 어떠한 전제 (통상은 신념)에 따르면 최종적으로 바람직한 (또는 바람직하지 않은) 결과가 이끌리는 것에 기초를 두고, 그 전제가 참 (또는 거짓)이라고 결론 붙이는 논증이다. 감정에 호소하는 논증에 근거하는 것으로, 전제의 진릿값은 결과의 바람직함과는 무관계하다는 의미로 오류의 1형식이다. 결과가 바람직한지 바람직하지 않은지를 판단하는 시점에서, 본질적으로 주관을 밴 논증이 되어 있다. 논리학에서는, 결과에 호소과는 전제의 진릿값 (참인지 거짓인지)를 결과에 근거해 논증하고 있는 경우만을 가리킨다. 전제의 적절함 (좋은지 나쁜지, 올바른지 잘못되어 있는지)에 대한 논증은 포함되지 않는다. 그러한 논증은 논리학이 아니고 윤리학의 범주에 있으며, 오류는 아니다. 뿐만 아니라, 등의 이론에서는 중요한 기초가 되고 있다. (ko)
- 結果に訴える論証（けっかにうったえるろんしょう、英: appeal to consequences、羅: argumentum ad consequentiam）とは、何らかの前提（通常は信念）に従うと最終的に好ましい（または好ましくない）結果が導かれるということに基づいて、その前提が真（または偽）であると結論付ける論証である。感情に訴える論証に基づくもので、前提の真理値は結果の好ましさとは無関係であるという意味で誤謬の一形式である。さらに言えば、結果が好ましいか好ましくないかを判断する時点で、本質的に主観をはらんだ論証になっている。 論理学では、結果に訴える論証とは前提の真理値（真か偽か）を結果に基づいて論証している場合のみを指す。前提の適切さ（良いか悪いか、正しいか間違っているか）についての論証は含まれない。そのような論証は論理学ではなく倫理学の範疇にあり、誤謬ではない。のみならず、帰結主義などの理論では重要な基礎となっている。 (ja)
- L'argumentum ad consequentiam (il richiamarsi alle conseguenze), è una "fallacia" cioè un errore nascosto nel ragionamento che comporta la violazione delle regole di un confronto argomentativo corretto. In questo caso l'argomento conclude che un'ipotesi è vera o falsa in base al fatto che la premessa porti a conseguenze desiderabili o indesiderabili. «L'eccesso di storia è dannoso per la vita: [...] colui che non osa più fidarsi di sé e che invece, per il suo sentire, chiede involontariamente consiglio alla storia: «come devo qui sentire?» diventa a poco a poco, per paura, attore e assume un ruolo, per lo più anzi molti ruoli, recitando perciò ciascuno di essi male e superficialmente.» .Secondo Nietzsche affidarsi alla storia, agli esempi del passato come regola di comportamento, significa non capire la realtà del presente per agire e, invece, ripetere passivamente quanto già accaduto nella storia passata. Del tutto opposta la conclusione della premessa implicita "conoscere la storia" in Cicerone:«Historia vero testis temporum, lux veritatis, vita memoriae, magistra vitae, nuntia vetustatis» , ovvero: «La storia in verità è testimone dei tempi, luce della verità, vita della memoria, maestra di vita, messaggera dell'antichità.» Solo la conoscenza storica consente di vivere consapevolmente il presente. (it)
- Argumentum ad consequentiam (łac. „argument odwołujący się do następstw”) – pozamerytoryczny sposób argumentowania przeciw proponowanemu twierdzeniu poprzez wskazanie, iż jego następstwa logiczne lub przyczynowo-skutkowe są z jakichś powodów nie do przyjęcia i z tego względu twierdzenie to należy odrzuciċ. (pl)
- A expressão latina argumentum ad consequentiam ("argumento por consequência") é o argumento pelo qual uma premissa é verdadeira ou falsa em função das consequências desejadas ou indesejadas a que ela conduz. Este raciocínio é uma variedade do apelo à emoção e uma forma de falácia lógica, uma vez que o valor de uma premissa não depende do nosso desejo. Além disso, esse raciocínio possui sempre um conteúdo subjetivo. (pt)
- Звернення до наслідків, також відоме як argumentum ad consequentiam (лат. для "аргумент наслідку"), є аргумент, за допомогою якого робиться висновок, що гіпотеза (як правило, переконання) має бути або істинною, або хибною, залежно від того, чи призводить засновок до бажаних чи небажаних наслідків. Це ґрунтується на зверненні до емоцій і є різновидом , оскільки бажаність наслідку передумови не робить засновок істинним. Більше того, категоризуючи наслідки як бажані чи небажані, такі аргументи за своєю суттю містять суб’єктивні точки зору. У логіці апеляція до наслідків відноситься лише до аргументів, які підтверджують значення істинності висновку (істинно чи хибно) без урахування формального збереження істиності засновків; звернення до наслідків не стосується аргументів, які стосуються невідкладної бажаності засновку («добре чи погано», або «правильно чи неправильно») замість його значення істинності. Тому аргумент, заснований на апеляції до наслідків, є дійсним при прийнятті довгострокових рішень (де обговорюються можливості, яких ще не існує в сьогоденні) і абстрактній етиці, і насправді такі аргументи є наріжними каменями багатьох моральних теорій, зокрема, що стосується консеквенціалізму. Апеляцію до наслідків також не слід плутати з argumentum ad baculum, тобто наведенням "штучних" наслідків (тобто покарань), для того, щоб стверджувати, що дії є неправильними. (uk)
- 訴諸後果（英語：appeal to consequences；拉丁語：argumentum ad consequentiam）是一種非形式謬誤，主張由於某結果是好的，因此它是對的；或某結果是壞的，因此是這件事是錯的。 在結果與論述沒有關的狀況下，訴諸後果是謬誤，但若結果與論述有關，那這未必是謬誤。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Ad consequentiam argudioa edota argumentum ad consequentiam (latinez ondorioetan argudiatua) argudio edo baieztapen bati erantzuteko dakartzan ustezko ondorio negatibo edo positiboak aipatzean datzan falazia logiko bat da. Honako egitura du: 1.
* A-k B baieztatzen du 2.
* B-k ondorio gisa C du, negatiboa edo txarra dena 3.
* Hortaz, B gezurra da Egota guztiz alderantzizkoa: 1.
* A-k B baieztatzen du 2.
* B-k ondorio gisa C du, positiboa edo ona dena 3.
* Hortaz, B egia da (eu)
- L’argument par la conséquence, en latin : argumentum ad consequentiam, est un raisonnement fallacieux. Il consiste à déduire une conclusion (en général une croyance) à partir d'une conséquence, positive ou négative, de la croyance à prouver. Cette erreur vient du fait que l'on refuse d'admettre les conséquences désagréables d'une proposition, même si elle est vraie. Ou à l'inverse qu'on est tenté d'accepter les conséquences agréables d'une proposition fausse. Mais les conséquences agréables ou désagréables ne constituent pas une preuve. (fr)
- 결과에 의거한 논증(라틴어: argumentum ad consequentiam) 또는 결과에의 호소(영어: appeal to consequences)란, 어떠한 전제 (통상은 신념)에 따르면 최종적으로 바람직한 (또는 바람직하지 않은) 결과가 이끌리는 것에 기초를 두고, 그 전제가 참 (또는 거짓)이라고 결론 붙이는 논증이다. 감정에 호소하는 논증에 근거하는 것으로, 전제의 진릿값은 결과의 바람직함과는 무관계하다는 의미로 오류의 1형식이다. 결과가 바람직한지 바람직하지 않은지를 판단하는 시점에서, 본질적으로 주관을 밴 논증이 되어 있다. 논리학에서는, 결과에 호소과는 전제의 진릿값 (참인지 거짓인지)를 결과에 근거해 논증하고 있는 경우만을 가리킨다. 전제의 적절함 (좋은지 나쁜지, 올바른지 잘못되어 있는지)에 대한 논증은 포함되지 않는다. 그러한 논증은 논리학이 아니고 윤리학의 범주에 있으며, 오류는 아니다. 뿐만 아니라, 등의 이론에서는 중요한 기초가 되고 있다. (ko)
- 結果に訴える論証（けっかにうったえるろんしょう、英: appeal to consequences、羅: argumentum ad consequentiam）とは、何らかの前提（通常は信念）に従うと最終的に好ましい（または好ましくない）結果が導かれるということに基づいて、その前提が真（または偽）であると結論付ける論証である。感情に訴える論証に基づくもので、前提の真理値は結果の好ましさとは無関係であるという意味で誤謬の一形式である。さらに言えば、結果が好ましいか好ましくないかを判断する時点で、本質的に主観をはらんだ論証になっている。 論理学では、結果に訴える論証とは前提の真理値（真か偽か）を結果に基づいて論証している場合のみを指す。前提の適切さ（良いか悪いか、正しいか間違っているか）についての論証は含まれない。そのような論証は論理学ではなく倫理学の範疇にあり、誤謬ではない。のみならず、帰結主義などの理論では重要な基礎となっている。 (ja)
- Argumentum ad consequentiam (łac. „argument odwołujący się do następstw”) – pozamerytoryczny sposób argumentowania przeciw proponowanemu twierdzeniu poprzez wskazanie, iż jego następstwa logiczne lub przyczynowo-skutkowe są z jakichś powodów nie do przyjęcia i z tego względu twierdzenie to należy odrzuciċ. (pl)
- A expressão latina argumentum ad consequentiam ("argumento por consequência") é o argumento pelo qual uma premissa é verdadeira ou falsa em função das consequências desejadas ou indesejadas a que ela conduz. Este raciocínio é uma variedade do apelo à emoção e uma forma de falácia lógica, uma vez que o valor de uma premissa não depende do nosso desejo. Além disso, esse raciocínio possui sempre um conteúdo subjetivo. (pt)
- 訴諸後果（英語：appeal to consequences；拉丁語：argumentum ad consequentiam）是一種非形式謬誤，主張由於某結果是好的，因此它是對的；或某結果是壞的，因此是這件事是錯的。 在結果與論述沒有關的狀況下，訴諸後果是謬誤，但若結果與論述有關，那這未必是謬誤。 (zh)
- التوسل بالنتيجة، (بالإنجليزية: Appeal to consequences)، إن مغالطة التوسل بالنتيجة، تحصل حينما يتم تقييم صحة الدعوى من خطئها من خلال النتيجة التي تؤدي إليها الدعوى لا من خلال إثبات منطقي لصحة الدعوى. وهذه المغالطة تسير على النحو التالي، باعتبار وجود دعوى (س): هذا اللون يعتبر مغالطة لأنه ليس هناك علاقة منطقية بين نتائج الاعتقاد بقضية ما، وبين صحة هذه القضية من خطئها. وهنا يجب التفرقة بين ما يسمى: (ar)
- L'apel·lació a les conseqüències, també anomenat argumentum ad consequentiam, és una fal·làcia lògica consistent en deduir la falsedat d'una conclusió basant-se en les conseqüències, positives o negatives, que comportaria la seva veracitat. Aquesta fal·làcia confon les conseqüències d'una conclusió amb les proves de la seva veracitat. Alguns exemples en són:
* Aquest home ha de ser innocent. Què faran, sinó, els seus dos fills petits.
* Déu ha d'existir perquè hi ha molta gent que troba la felicitat en la religió
* Déu no pot existir perquè hi ha molts creients que són dolents (ca)
- Η προσφυγή στις επιπτώσεις, επίσης γνωστή και ως argumentum ad consequentiam (Λατινικά: επιχείρημα προς επιπτώσεις) είναι ένα επιχείρημα το οποίο οδηγεί στο συμπέρασμα ότι μία πρόταση (συνήθως κάποιο πιστεύω ή πεποίθηση) είναι είτε αληθής είτε ψευδής, ανάλογα με το εάν η πρόταση έχει επιθυμητές ή ανεπιθύμητες επιπτώσεις. Με την σειρά της, η κίνηση αυτή βασίζεται σε και θεωρείται λογική πλάνη, διότι η εν λόγω επίκληση δεν απασχολείται με την της πρότασης. Επιπλέον, επιχειρήματα αυτού του είδους κατηγοριοποιούν τις επιπτώσεις ως επιθυμητές ή ανεπιθύμητες, με αναπόφευκτο αποτέλεσμα να εμπεριέχουν υποκειμενικές . (el)
- Appeal to consequences, also known as argumentum ad consequentiam (Latin for "argument to the consequence"), is an argument that concludes a hypothesis (typically a belief) to be either true or false based on whether the premise leads to desirable or undesirable consequences. This is based on an appeal to emotion and is a type of informal fallacy, since the desirability of a premise's consequence does not make the premise true. Moreover, in categorizing consequences as either desirable or undesirable, such arguments inherently contain subjective points of view. (en)
- Un argumento ad consequentiam o argumentum ad consequentiam (en latín: «dirigido a las consecuencias») es una falacia lógica que implica responder a un argumento refiriéndose a las consecuencias negativas del mismo. Puede tener dos estructuras análogas: 1.
* A tiene como consecuencia B, que es algo negativo o indeseable. 2.
* Por tanto, A es falso. O bien, de forma opuesta: 1.
* A tiene como consecuencia B, que es algo positivo o deseable. 2.
* Por tanto, A es verdadero. Algunos ejemplos son: (es)
- L'argumentum ad consequentiam (il richiamarsi alle conseguenze), è una "fallacia" cioè un errore nascosto nel ragionamento che comporta la violazione delle regole di un confronto argomentativo corretto. In questo caso l'argomento conclude che un'ipotesi è vera o falsa in base al fatto che la premessa porti a conseguenze desiderabili o indesiderabili. (it)
- Звернення до наслідків, також відоме як argumentum ad consequentiam (лат. для "аргумент наслідку"), є аргумент, за допомогою якого робиться висновок, що гіпотеза (як правило, переконання) має бути або істинною, або хибною, залежно від того, чи призводить засновок до бажаних чи небажаних наслідків. Це ґрунтується на зверненні до емоцій і є різновидом , оскільки бажаність наслідку передумови не робить засновок істинним. Більше того, категоризуючи наслідки як бажані чи небажані, такі аргументи за своєю суттю містять суб’єктивні точки зору. (uk)
|
