| dbo:abstract
|
- Bitva u Towtonu jako součást války růží byla jednou z největších a nejkrvavějších bitev vybojovaných na území dnešní Velké Británie. Střet se odehrál 29. března 1461 na zasněžené pláni mezi vesnicemi Towton a Saxton v Yorkshire (asi 19 km jihozápadně od Yorku). Podle historiků se bitvy účastnilo dohromady 50 až 65 tisíc mužů. Dobové zprávy uvádějí celkové ztráty obou stran celkem 28 tisíc mužů, podle nejnovějších výzkumů jde však o nadsazený údaj a skutečné ztráty dosahovaly několika tisíc mrtvých. (cs)
- معركة توتون (بالإنجليزية: Battle of Towton) هي إحدى معارك حرب الوردتين وقعت بالقرب من قرية توتون بيوركشاير والتي أُخذ منها اسم هذه المعركة، وقعت هذه المعركة في 29 مارس من عام 1461م. اعتُبرت هذه المعركة من أكبر وأعنف المعارك التي وقعت في الأراضي الإنجليزية.وفقًا لتاريخ الأحداث فقد قاتل أكثر من 50000 جندي من جبش يورك ولانكاستر في وسط العواصف الثلجية لمدة ساعات طويلة. (ar)
- The Battle of Towton took place on 29 March 1461 during the Wars of the Roses, near Towton in North Yorkshire, and "has the dubious distinction of being probably the largest and bloodiest battle on English soil". Fought for ten hours between an estimated 50,000 soldiers in a snowstorm on Palm Sunday, the Yorkist army achieved a decisive victory over their Lancastrian opponents. As a result, Edward IV deposed the Lancastrian Henry VI and secured the English throne. Henry VI succeeded his father Henry V at the age of one in 1422, but was a weak, ineffectual and mentally unsound ruler, which encouraged the nobles to scheme for control over him. The situation deteriorated in the 1450s into a civil war between his Beaufort relatives and queen Margaret of Anjou on one side, with those of his cousin Richard, Duke of York on the other. In October 1460, Parliament passed the Act of Accord naming York as Henry's successor, but neither the queen nor her Lancastrian allies would accept the disinheritance of her son, Edward of Westminster, Prince of Wales. They raised a large army, who defeated and killed York and his second son Edmund at Wakefield in December. Financed by the City of London his son and heir, Edward, found enough backing to denounce Henry and declare himself king. The Battle of Towton was to affirm the victor's right to rule over England through force of arms. On reaching the battlefield, the Yorkists found themselves heavily outnumbered, since part of their force under the Duke of Norfolk had yet to arrive. The Yorkist leader Lord Fauconberg turned the tables by ordering his archers to take advantage of the strong wind to outrange their enemies. The one-sided missile exchange, with Lancastrian arrows falling short of the Yorkist ranks, provoked the Lancastrians into abandoning their defensive positions. The ensuing hand-to-hand combat lasted hours, exhausting the combatants. The arrival of Norfolk's men reinvigorated the Yorkists and, encouraged by Edward, they routed their foes. Many Lancastrians were killed while fleeing; some trampled one another and others drowned in the rivers, which are said to have run red with blood for several days. Several high-ranking prisoners were also executed. The strength of the House of Lancaster was severely reduced as a result of this battle. Henry fled the country and many of his most powerful followers were dead or in exile after the engagement, leaving a new king, Edward IV, to rule England. In 1929 the Towton Cross was erected on the battlefield to commemorate the event. Various archaeological remains and mass graves related to the battle have been found in the area centuries after the engagement. (en)
- La batalo de Towton (la 29-an de marto 1461) estis decida batalo de la militoj de rozoj, kiam Eduardo la 4-a (Anglio) tute venkis la lankastrojn. La antaŭajn du jarojn okazis pluraj gravaj bataloj: dum iuj la lankastroj venkis; dum aliaj, la jorkoj. La 12-an de februaro 1461 la lankastra reĝino, Margareta de Anĵuo, venkis la jorkojn ĉe , kaj poste klopodis eniri Londonon, sed la urbestro kaj civitanoj sukcese malpermesis tion. Dume Margareta lernis ke, la 2-an de februaro, lankastra armeo malvenkis ĉe , Herefordshire, kaj ŝi retretis norden. La 4-an de marto Eduardo la 4-a kroniĝis en Londono. Jorka armeo tiam postkuris Margareta. La 28-an de marto, ĉe strategia ponto en Jorkŝiro, iuj lankastroj surprizis jorkan taĉmenton, kaj pluraj jorkaj gravuloj mortis dum la sekva bataleto antaŭ ol surmeti kirasojn. La ĉefa jorka armeo alvenis sed dum seshora batalo ne povis rekapti la ponton: laŭdire mortis ĉirkaŭ tri mil batalistoj. Eduardo mem batalis surpiede, kaj lia ĉefa subtenanto, la potencega Rikardo Neville (16-a grafo de Warwick), malgrave vundiĝis. Tamen la jorkoj trovis travadejon plurajn kilometrojn for de la ponto. La lankastroj retretis por kuniĝi kun la ĉefa lankastra armeo: dum la retreto mortis ĝia estro, John Clifford (9-a barono de Clifford). La jorkoj riparis la ponton. La sekvantan tagon, dum aĉa vetero kun malvarmegaj ventoj kaj neĝo, okazis la batalo de Towton. Plurfoje jorkaj pafarkistoj, helpataj de la vento, atakis la lankastrojn kaj retretis ekster la atingo de la lankastraj pafarkistoj. Sekvis akra batalado. Plurajn horojn neniu gajnis la avantaĝon. Fine alvenis plua jorka taĉmento kaj la lankastroj tute disvenkis: multaj pereis dum sia sekva fuĝo, kaj la jorkoj mortigis eĉ virojn kiu forĵetis siajn armilojn. Ĉe iuj lankastroj kuniĝis kaj malsukcese penis kontraŭi la jorkojn. Margareta de Anĵuo fuĝis kun sia filo Eduardo de Westminster (princo de Kimrio), unue al Kastelo Harlech, Kimrio, kaj poste al Skotlando. Multaj lankastraj nobeloj aŭ seniĝis de siaj bienoj aŭ devis omaĝi al Eduardo la 4-a. Nur en 1470, post kiam la potenca grafo de Warwick kverelis kun Eduardo kaj alianciĝis al Margareta, povis la lankastroj sukcese kontraŭi Eduardon. (eo)
- Die Schlacht von Towton war eine Schlacht der Rosenkriege, die in England geschlagen wurde. Sie fand am 29. März 1461 (Palmsonntag) auf einem Hügelplateau zwischen und , Yorkshire statt. Die beteiligten Parteien waren die Yorkisten unter der Führung von Edward, Earl of March, der spätere König Eduard IV., und die Lancastrianer unter der Führung Henry Beauforts. Insgesamt nahmen zwischen 50.000 und 110.000 Männer an dieser Schlacht teil, die Aussagen der Chronisten variieren hierbei jedoch sehr stark. Moderne Historiker vermuten die Gesamtzahl der Verluste auf beiden Seiten zwischen 20.000 und 30.000 Personen, viele davon wurden allerdings erst nach Ende der Schlacht getötet, als sich das Heer der Lancastrianer auf der Flucht befand. Einer der Gründe für die hohe Zahl der Getöteten dürfte in der vorherigen Absprache beider Parteien liegen, keine Gefangenen machen zu wollen (no quarter would be given nor asked). Die Schlacht endete mit einem überragenden Sieg des Hauses York und war eine der entscheidenden Schlachten in den Rosenkriegen. (de)
- La Batalla de Towton fue un enfrentamiento militar librado en el contexto de la guerra de las Dos Rosas el 29 de marzo de 1461 en la aldea homónima en Yorkshire. Se considera la más grande y sangrienta batalla librada en el territorio inglés. (es)
- La bataille de Towton a lieu au cours de la guerre des Deux-Roses le 29 mars 1461 au sud-ouest d'York, entre les villages de Towton et Saxton. C'est la plus grande et la plus sanglante bataille à avoir jamais été livrée sur le sol anglais ainsi que la journée la plus meurtrière de toute l'histoire de l'Angleterre. Selon les chroniques médiévales, plus de 50 000 soldats des maisons d'York et de Lancastre se sont combattus ce dimanche des Rameaux pendant plusieurs heures et dans des conditions météorologiques déplorables, et une proclamation diffusée une semaine après la bataille rapporte que 28 000 hommes ont péri sur le champ de bataille. Cet engagement provoque un changement monarchique en Angleterre, Édouard IV remplaçant Henri VI sur le trône et forçant les principaux partisans des Lancastre à partir. Henri VI a un caractère faible et ne dispose pas de toutes ses facultés mentales. Son gouvernement inefficace encourage les nobles à comploter pour le manipuler et la situation dégénère en guerre civile entre les partisans de sa maison et ceux de Richard Plantagenêt, le duc d'York. Après la capture du roi par les Yorkistes en 1460, le Parlement d'Angleterre passe un acte d'Accord selon lequel Richard et sa lignée succéderaient à Henri VI sur le trône. Marguerite d'Anjou, l'épouse du roi, refuse d'accepter que leur fils Édouard de Westminster soit ainsi dépossédé de ses droits et lève une armée avec l'aide de nobles mécontents. Richard d'York est tué à la bataille de Wakefield et ses titres et ses prétentions au trône sont transmis à Édouard, son fils aîné. Certains nobles qui hésitaient jusqu'alors à soutenir les prétentions de Richard considèrent que les Lancastre ont bafoué l'acte d'accord, et Édouard trouve suffisamment de soutien auprès d'eux pour se proclamer roi. La bataille de Towton doit ainsi accorder à son vainqueur le droit de régner sur l'Angleterre par la force des armes. En arrivant sur le champ de bataille, l'armée yorkiste est surpassée en nombre car une partie de ses forces, commandée par le duc de Norfolk, n'est pas encore arrivée. Mais le commandant yorkiste, le baron Fauconberg, donne l'ordre à ses archers de tirer profit du vent favorable en faisant pleuvoir des volées de flèches sur leurs adversaires. Les Lancastre abandonnent alors leurs positions défensives car leurs archers n'ont pas la portée suffisante pour atteindre les lignes ennemies. Le combat au corps à corps qui s'ensuit dure plusieurs heures, épuisant les combattants. L'arrivée des troupes de Norfolk revigore les Yorkistes qui, encouragés par Édouard, mettent en déroute l'armée adverse. Beaucoup de Lancastriens sont tués pendant leur fuite, certains sont piétinés par leurs propres camarades et d'autres encore se noient. Plusieurs de ceux qui sont faits prisonniers sont exécutés. La puissance de la maison de Lancastre est gravement affaiblie par la bataille. Henri VI fuit le pays, nombre de ses plus fervents partisans sont morts ou en exil, et Édouard IV règne sur l'Angleterre de façon ininterrompue pendant neuf ans, avant que les hostilités ne reprennent et qu'Henri VI ne remonte brièvement sur le trône. Les générations suivantes se souviennent de la bataille telle qu'elle est décrite par William Shakespeare dans le dernier volet de sa trilogie dramatique Henri VI. En 1929, une croix est érigée sur le champ de bataille pour commémorer l'événement. Plusieurs charniers et d'autres restes archéologiques reliés à la bataille sont trouvés dans la région plusieurs siècles après le combat. (fr)
- タウトンの戦い（Battle of Towton）は、薔薇戦争中の戦いで、1461年3月29日の雪の日に行なわれた。死傷者2万を超える（恐らく約3万人）英国内の戦闘としては最も血なまぐさい戦いであった。 (ja)
- La battaglia di Towton si svolse il 29 marzo 1461 in un altopiano fra i villaggi di Towton e , nello Yorkshire (circa 19 km a sudovest di York e 3,2 km a sud di Tadcaster). La battaglia fa parte della guerra delle due rose, combattuta fra il casato di York e quello di Lancaster per il controllo del trono d'Inghilterra. La battaglia si concluse in una vittoria decisiva per gli York; l'esercito dei Lancaster subì gravi perdite e cessò di esistere come forza effettivamente in combattimento. (it)
- De Slag bij Towton was een veldslag van de Rozenoorlogen, een serie van burgeroorlogen tussen het Huis Lancaster en het Huis York om de troon van Engeland. De slag vond plaats op 29 maart 1461 op een plateau tussen de dorpen Towton en in Yorkshire. Het eindresultaat was een verpletterende overwinning voor het Huis York. De troepen van het Huis Lancaster werden weggevaagd en de legermacht desintegreerde als gevechtsbekwame troepenmacht. De slag staat bekend als de grootste en bloedigste slag die ooit op Britse bodem werd uitgevochten. Het aantal soldaten op het slagveld wordt geschat op tussen 50.000 en 80.000. 28 hoge edelen, de helft van de hoge adel, waren aanwezig op het slagveld. De troepencijfers die het meest genoemd worden zijn 36.000 Yorkisten en 42.000 Lancasters. Alle schattingen zijn het erover eens dat de Lancasters met een grotere troepenmacht ter plaatse waren. Over het aantal verliezen bestaat nog altijd discussie, want een exacte schatting is lastig, al wordt een getal van 28.000 doden vaak genoemd. Dit komt overeen met ongeveer 1 procent van de Engelse bevolking in 1461. (nl)
- Bitwa pod Towton (ang. Battle of Towton) – decydująca bitwa pierwszego etapu Wojny Dwóch Róż (rywalizacji Henryka VI i Yorków), a jednocześnie jedno z najkrwawszych i najokrutniejszych starć średniowiecza. Do starcia doszło w wietrzną i śnieżną Niedzielę Palmową 29 marca 1461 pod Towton w hrabstwie Yorkshire. Wojska Lancasterów były liczniejsze, ale ich wojska ustawiły się na polu bitwy pod wiatr, co znacząco osłabiło skuteczność ich łuczników, którzy strzelali nieświadomi, że marnują amunicję co wykorzystali Yorkowie, którzy podnosili ich pociski i strzelali nimi z powrotem. Rosnące straty zmusiły wojska Lancasterów do natarcia i walki wręcz, która trwała 10 godzin. Początkowo wojska Lancasterów były bliskie przerwania linii wroga, ale przybyłe w połowie bitwy posiłki Yorków przechyliły szalę zwycięstwa na drugą stronę. Pomimo zwycięstwa Yorków w bitwie, następne starcia i cała wojna zostały wygrane przez Lancasterów. Szacunki współczesnych bitwie szacowały liczbę walczących na 75 tysięcy żołnierzy, co odpowiada 10% zdolnych do walki mężczyzn Anglii. Liczbę ofiar szacuje się łącznie na 28 tysięcy, bitwa charakteryzowała się bowiem wysokim jak na ten okres okrucieństwem obu stron, a żołnierze obu stron otrzymali zakaz brania jeńców. (pl)
- Slaget vid Towton utkämpades 1461 under Rosornas krig. Det var det blodigaste slag som utkämpats på engelsk mark, och man antar att över 20 000 (kanske så många som 30 000) dödades. Slaget ägde rum 29 mars 1461 på en snöig platå mellan byarna Towton och i Yorkshire, omkring 2 mil sydväst om York och drygt 3 km söder om Tadcaster. (sv)
- A batalha de Towton teve lugar durante a guerra das Rosas, a 29 de março de 1461, a sudoeste de Iorque, entre os vilarejos de Towton e Saxton. É a maior e mais sangrenta batalha a ter tido lugar em solo inglês e o dia mais sangrento de toda a história da Inglaterra. Segundo as crónicas medievais, mais de 50 000 soldados das casa de Iorque e de Lencastre combateram nesse domingo de ramos, durante várias horas e em condições meteorológicas deploráveis. Uma proclamação difundida uma semana depois da batalha relata que 28 000 homens perderam a vida no campo de batalha. Esse encontro provocou uma mudança monárquica em Inglaterra: Eduardo IV substituiu Henrique VI no trono e obrigou os principais apoiantes dos Lencastre a exilarem-se. Henrique VI tem uma personalidade fraca e não dispõe de todas as suas faculdades mentais. O seu ineficaz governo encoraja os nobres a manipulá-lo e a situação acaba em guerra civil entre os apoiantes da sua Casa e os de Ricardo Plantageneta. Após a captura do rei em 1460 pelos iorquistas, o parlamento de Inglaterra passa um ato de acordo segundo o qual Ricardo e a sua linhagem seriam os sucessores ao trono de Henrique VI. Margarida de Anjou, esposa do rei, não aceita que o seu filho seja despojado de seus direitos e levanta um exército com a ajuda de nobres descontentes. Ricardo de Iorque é morto na batalha de Wakefield e os seus títulos e pretensões ao trono são transmitidos a Eduardo, o seu filho mais velho. Alguns nobres, que até então estavam indecisos no apoio a Ricardo, acharam que os Lencastre desonraram o ato de acordo e Eduardo encontra neles apoio suficiente para proclamar-se rei. A batalha de Towton deve assim dar ao vencedor o direito de reinar sobre a Inglaterra, pela força das armas. Chegando ao campo de batalha, o exército de Iorque está em número inferior pois que grande parte de suas forças, lideradas por João de Mowbray, duque de Norfolk, ainda não chegaram. Mas o líder de Iorque, Lorde Fauconberg, ordena aos seus arqueiros que tirem partido do vento favorável, fazendo com que chuvas de setas atinjam os adversários. Os Lencastre abandonam as suas posições defensivas, pois seus arqueiros não estão à distância necessária para atingir as linhas inimigas. O combate corpo a corpo que se segue dura horas, esgotando os combatentes. A chegada das tropas de Norfolk revigora os Iorquistas que, encorajados por Eduardo, colocam em fuga o exército adversário. Muitos dos combatentes do lado dos Lencastre são abatidos durante a fuga, alguns são espezinhados pelos próprios camaradas e outros afogam-se. Vários dos que são feitos prisioneiros são executados. O poder da Casa de Lencastre fica gravemente enfraquecido com a batalha. Henrique VI foge do país, numerosos dos seus maiores apoiantes são mortos ou exilados e Eduardo IV reina em Inglaterra de forma ininterrupta durante nove anos, até que as hostilidades regressam e Henrique VI volta a subir ao trono durante um breve período. As gerações seguintes recordam a batalha tal como ficou descrita por Shakespeare na última parte da sua trilogia dramática Henrique VI. Em 1929 uma cruz foi colocada sobre o campo de batalha para comemorar o evento. Vários vestígios arqueológicos ligados à batalha foram encontrados na região, séculos após o combate. (pt)
- Битва при Таутоне (англ. Battle of Towton) — самое кровопролитное сражение войны Алой и Белой розы, произошедшее близ Йорка в Вербное воскресенье 29 марта 1461 года. Сражение считается крупнейшим среди всех состоявшихся на территории Британских островов, хотя предполагается, что средневековые хроники склонны преувеличивать масштаб битвы при Таутоне сильнее других. Согласно письмам епископа Эксетерского и короля Эдуарда IV, в сражении погибло 28 000 человек (оценочная численность населения Англии в то время не превышала 3 миллиона человек). Полагают, что за Ланкастеров сражалось 42 000 человек, за Йорков — 36 000, включая 28 лордов (примерно половина пэров Англии того времени). Эдуард, герцог Йоркский, уже провозгласивший себя королём Эдуардом IV, был непосредственно во главе армии Йорков. Сражение продолжалось весь день, и Йоркам удалось добиться преимущества только после того, как ближе к вечеру подошли войска Джона Моубрея, 3-го герцога Норфолка, и ударили Ланкастерам в левый фланг. Те дрогнули, и битва завершилась преследованием бегущих. Со стороны Ланкастеров погибли Генри Перси, 3-й граф Нортумберленд, сэр Эндрю Троллоп (некоторые историки считают, что именно он, а не Генри Бофорт, 3-й герцог Сомерсет, формально возглавлявший армию, был стратегом ланкастерцев) с сыном, сэр Ричард, брат графа Нортумберленда и другие. При этом 42 рыцаря были убиты уже после того, как их взяли в плен. В результате этой победы Эдуард, герцог Йоркский, смог преследовать королеву Маргариту и Генриха VI почти до шотландской границы, а затем вернуться в Лондон и 28 июня 1461 года возложить на себя корону. (ru)
- 陶頓戰役爆發於1461年3月29日(棕枝主日)，在約克郡的附近，為薔薇戰爭中以至英格蘭史上最大規模及傷亡最慘重的戰役。根據編年史家的說法，該戰役中雙方投入近50,000名兵士於暴風雪中戰鬥了數小時。一份於一星期後散播的新聞消息報導超過28,000人於戰役中喪生。該戰役中，由當時為約克公爵的愛德華四世率領的約克家族獲得勝利，並順利剷弭蘭開斯特家族主要武力，改變了英格蘭的君主—愛德華四世取代亨利六世成為國王，並將蘭開斯特家族及主要支持者逐出英格蘭。 當代記述形容亨利六世愛好和平並且信仰虔誠，並不適合如薔薇戰爭這般暴力的王朝內戰。他有間歇性的精神錯亂，又有着與生俱來的的仁慈心，這令他的妻子安茹的玛格丽特必須承擔王國的控制權，而這最終導致他的垮臺。他管治上的無能誘使貴族們意圖去操縱他，最後情況惡化至引發他家族的支持者與第三代約克公爵理查·金雀花支持者的內戰。約克家族派在1460年抓到亨利後，英格蘭議會通過調解法案容許約克公爵與其繼承者在未來繼承亨利為王。亨利的妻子玛格丽特拒絕接受自己兒子的繼承權被奪取，於是與蘭開斯特家族的反抗者們建立起一隻軍隊與理查對抗。理查於韦克菲尔德战役被殺，他的頭銜及王位繼承權給了他最大的兒子愛德華。早前猶豫應否支持理查繼位的貴族認為蘭開斯特家族違背了早前通過的法案，因此愛德華得到足夠的支持廢除亨利並自立為王。陶頓戰役是一場以武力確立愛德華對英格蘭的統治權的戰役。 戰役中，約克派在到達戰場時發現自己的兵力寡不敵眾，他們於指揮下的部分兵力仍未到達戰場。約克派首領威廉命令弓兵利用強風造成的射程優勢來扭轉形勢。一輪弓兵互射後，蘭開斯特軍的箭矢無法射進約克軍的行列，刺激蘭開斯特的部隊放棄防禦據點。接踵而至的肉搏戰持續了數小時，令戰士筋疲力盡。諾福克下屬部隊的到來令約克軍再度振作，並在愛德華的鼓勵下擊潰敵人。許多蘭開斯特派的部隊在逃跑時被殺，其他人死於互相踐踏或溺斃在河中，傳說這導致河流被血染紅長達數日。一些人則是被俘虜後遭到處決。 蘭卡斯特家族的勢力在此戰後被大幅削弱。亨利逃離英國而他許多最強大支持者在此戰後被殺或流亡。這使得愛德華能不受干擾的統治英格蘭九年直到亨利短暫的復辟。後人對此戰的認識來自莎士比亞對亨利一生的改寫—的第二幕第五景。在1929年，陶頓十字被豎立在戰場原址上來紀念此事。在戰役發生數百年後，人們在戰場附近陸續發現了與這場戰役有關的考古遺址及萬人坑。 (zh)
- Битва під Таутоном (англ. Battle of Towton) (29 березня 1461) — найкривавіша битва англійської війни Червоної та Білої троянд, що відбулась поблизу біля села в Йоркширі. Це призвело до зміни монарха в Англії, Едвард IV витіснив Генріха VI, заснував династію Йорків на англійському престолі та вигнав династію Ланкастерів та її основних прихильників з країни. Діючий король Англії Генріх VI постав на англійський трон після смерті батька 31 серпня 1422 року, у віці восьми місяців. Його мати, Катерина Валуа, була донькою французького короля Карла VI, тому не мала довіри англійського дворянства, що спонукало останніх взяти контроль над монархом. Через слабке психічне здоров'я короля Франція перехопила ініціативу у Столітній війні, і за умовами Турського перемир'я 1444 року його дружиною стала французька дворянка Маргарита Анжуйська, яка швидко прибрала владу до своїх рук здійснила спробу посадити на трон свого сина та усунути Генріха. В країні розгорілись повстання, а Річард Йоркський, регент короля, заявив власні права на трон перед Парламентом. Згодом герцог Йоркський загинув у битві проти армії короля, але його прихильники вважали, що ланкастерці порушили визначений парламентським актом порядок правонаступництва королівської влади та підтримали сина герцога Едуарда. Битва при Таутоні повинна була підтвердити право переможця на владу над Англією. Ймовірні втрати з обох сторін сягали 28000 чоловік (можливо, й більше). Близько 1 % населення Англії того часу загинуло у цій битві. Вважають, що за Ланкастерів билось 42000 чоловік, за Йорків — 36000, включаючи 28 лордів (приблизно половина перів Англії того часу). Битва тривала весь день, і Йоркам вдалось здобути перевагу лише після того, як ближче до вечора підійшли війська герцога Норфолка й ударили Ланкастерам у лівий фланг. Ті зламали ряди, і битва завершилась переслідуванням утікачів. З боку Ланкастерів загинули Джон, лорд Кліффорд, Генрі Персі, 3-й граф Нортумберленд, сер Ендрю Троллоп (деякі історики вважають, що саме він був стратегом ланкастерців) з сином, сер Річард, брат Нортумберленда й інші. При цьому 42 лицарі були вбиті вже після того, як їх узяли у полон. Отримав поранення Річард Невілл, граф Ворік, який бився за Йорків. В результаті цієї перемоги Едуард, герцог Йоркський, зміг переслідувати королеву Маргариту й Генріха VI майже до шотландського кордону, а потім повернутись до Лондона й покласти на себе корону. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Bitva u Towtonu jako součást války růží byla jednou z největších a nejkrvavějších bitev vybojovaných na území dnešní Velké Británie. Střet se odehrál 29. března 1461 na zasněžené pláni mezi vesnicemi Towton a Saxton v Yorkshire (asi 19 km jihozápadně od Yorku). Podle historiků se bitvy účastnilo dohromady 50 až 65 tisíc mužů. Dobové zprávy uvádějí celkové ztráty obou stran celkem 28 tisíc mužů, podle nejnovějších výzkumů jde však o nadsazený údaj a skutečné ztráty dosahovaly několika tisíc mrtvých. (cs)
- معركة توتون (بالإنجليزية: Battle of Towton) هي إحدى معارك حرب الوردتين وقعت بالقرب من قرية توتون بيوركشاير والتي أُخذ منها اسم هذه المعركة، وقعت هذه المعركة في 29 مارس من عام 1461م. اعتُبرت هذه المعركة من أكبر وأعنف المعارك التي وقعت في الأراضي الإنجليزية.وفقًا لتاريخ الأحداث فقد قاتل أكثر من 50000 جندي من جبش يورك ولانكاستر في وسط العواصف الثلجية لمدة ساعات طويلة. (ar)
- La Batalla de Towton fue un enfrentamiento militar librado en el contexto de la guerra de las Dos Rosas el 29 de marzo de 1461 en la aldea homónima en Yorkshire. Se considera la más grande y sangrienta batalla librada en el territorio inglés. (es)
- タウトンの戦い（Battle of Towton）は、薔薇戦争中の戦いで、1461年3月29日の雪の日に行なわれた。死傷者2万を超える（恐らく約3万人）英国内の戦闘としては最も血なまぐさい戦いであった。 (ja)
- La battaglia di Towton si svolse il 29 marzo 1461 in un altopiano fra i villaggi di Towton e , nello Yorkshire (circa 19 km a sudovest di York e 3,2 km a sud di Tadcaster). La battaglia fa parte della guerra delle due rose, combattuta fra il casato di York e quello di Lancaster per il controllo del trono d'Inghilterra. La battaglia si concluse in una vittoria decisiva per gli York; l'esercito dei Lancaster subì gravi perdite e cessò di esistere come forza effettivamente in combattimento. (it)
- Slaget vid Towton utkämpades 1461 under Rosornas krig. Det var det blodigaste slag som utkämpats på engelsk mark, och man antar att över 20 000 (kanske så många som 30 000) dödades. Slaget ägde rum 29 mars 1461 på en snöig platå mellan byarna Towton och i Yorkshire, omkring 2 mil sydväst om York och drygt 3 km söder om Tadcaster. (sv)
- The Battle of Towton took place on 29 March 1461 during the Wars of the Roses, near Towton in North Yorkshire, and "has the dubious distinction of being probably the largest and bloodiest battle on English soil". Fought for ten hours between an estimated 50,000 soldiers in a snowstorm on Palm Sunday, the Yorkist army achieved a decisive victory over their Lancastrian opponents. As a result, Edward IV deposed the Lancastrian Henry VI and secured the English throne. (en)
- La batalo de Towton (la 29-an de marto 1461) estis decida batalo de la militoj de rozoj, kiam Eduardo la 4-a (Anglio) tute venkis la lankastrojn. La antaŭajn du jarojn okazis pluraj gravaj bataloj: dum iuj la lankastroj venkis; dum aliaj, la jorkoj. La 12-an de februaro 1461 la lankastra reĝino, Margareta de Anĵuo, venkis la jorkojn ĉe , kaj poste klopodis eniri Londonon, sed la urbestro kaj civitanoj sukcese malpermesis tion. Dume Margareta lernis ke, la 2-an de februaro, lankastra armeo malvenkis ĉe , Herefordshire, kaj ŝi retretis norden. La 4-an de marto Eduardo la 4-a kroniĝis en Londono. (eo)
- Die Schlacht von Towton war eine Schlacht der Rosenkriege, die in England geschlagen wurde. Sie fand am 29. März 1461 (Palmsonntag) auf einem Hügelplateau zwischen und , Yorkshire statt. Die beteiligten Parteien waren die Yorkisten unter der Führung von Edward, Earl of March, der spätere König Eduard IV., und die Lancastrianer unter der Führung Henry Beauforts. Insgesamt nahmen zwischen 50.000 und 110.000 Männer an dieser Schlacht teil, die Aussagen der Chronisten variieren hierbei jedoch sehr stark. Moderne Historiker vermuten die Gesamtzahl der Verluste auf beiden Seiten zwischen 20.000 und 30.000 Personen, viele davon wurden allerdings erst nach Ende der Schlacht getötet, als sich das Heer der Lancastrianer auf der Flucht befand. Einer der Gründe für die hohe Zahl der Getöteten dürfte (de)
- La bataille de Towton a lieu au cours de la guerre des Deux-Roses le 29 mars 1461 au sud-ouest d'York, entre les villages de Towton et Saxton. C'est la plus grande et la plus sanglante bataille à avoir jamais été livrée sur le sol anglais ainsi que la journée la plus meurtrière de toute l'histoire de l'Angleterre. Selon les chroniques médiévales, plus de 50 000 soldats des maisons d'York et de Lancastre se sont combattus ce dimanche des Rameaux pendant plusieurs heures et dans des conditions météorologiques déplorables, et une proclamation diffusée une semaine après la bataille rapporte que 28 000 hommes ont péri sur le champ de bataille. Cet engagement provoque un changement monarchique en Angleterre, Édouard IV remplaçant Henri VI sur le trône et forçant les principaux partisans des Lanc (fr)
- De Slag bij Towton was een veldslag van de Rozenoorlogen, een serie van burgeroorlogen tussen het Huis Lancaster en het Huis York om de troon van Engeland. De slag vond plaats op 29 maart 1461 op een plateau tussen de dorpen Towton en in Yorkshire. Het eindresultaat was een verpletterende overwinning voor het Huis York. De troepen van het Huis Lancaster werden weggevaagd en de legermacht desintegreerde als gevechtsbekwame troepenmacht. (nl)
- A batalha de Towton teve lugar durante a guerra das Rosas, a 29 de março de 1461, a sudoeste de Iorque, entre os vilarejos de Towton e Saxton. É a maior e mais sangrenta batalha a ter tido lugar em solo inglês e o dia mais sangrento de toda a história da Inglaterra. Segundo as crónicas medievais, mais de 50 000 soldados das casa de Iorque e de Lencastre combateram nesse domingo de ramos, durante várias horas e em condições meteorológicas deploráveis. Uma proclamação difundida uma semana depois da batalha relata que 28 000 homens perderam a vida no campo de batalha. Esse encontro provocou uma mudança monárquica em Inglaterra: Eduardo IV substituiu Henrique VI no trono e obrigou os principais apoiantes dos Lencastre a exilarem-se. (pt)
- Bitwa pod Towton (ang. Battle of Towton) – decydująca bitwa pierwszego etapu Wojny Dwóch Róż (rywalizacji Henryka VI i Yorków), a jednocześnie jedno z najkrwawszych i najokrutniejszych starć średniowiecza. Szacunki współczesnych bitwie szacowały liczbę walczących na 75 tysięcy żołnierzy, co odpowiada 10% zdolnych do walki mężczyzn Anglii. Liczbę ofiar szacuje się łącznie na 28 tysięcy, bitwa charakteryzowała się bowiem wysokim jak na ten okres okrucieństwem obu stron, a żołnierze obu stron otrzymali zakaz brania jeńców. (pl)
- Битва при Таутоне (англ. Battle of Towton) — самое кровопролитное сражение войны Алой и Белой розы, произошедшее близ Йорка в Вербное воскресенье 29 марта 1461 года. Сражение считается крупнейшим среди всех состоявшихся на территории Британских островов, хотя предполагается, что средневековые хроники склонны преувеличивать масштаб битвы при Таутоне сильнее других. Согласно письмам епископа Эксетерского и короля Эдуарда IV, в сражении погибло 28 000 человек (оценочная численность населения Англии в то время не превышала 3 миллиона человек). Полагают, что за Ланкастеров сражалось 42 000 человек, за Йорков — 36 000, включая 28 лордов (примерно половина пэров Англии того времени). Эдуард, герцог Йоркский, уже провозгласивший себя королём Эдуардом IV, был непосредственно во главе армии Йорков. (ru)
- 陶頓戰役爆發於1461年3月29日(棕枝主日)，在約克郡的附近，為薔薇戰爭中以至英格蘭史上最大規模及傷亡最慘重的戰役。根據編年史家的說法，該戰役中雙方投入近50,000名兵士於暴風雪中戰鬥了數小時。一份於一星期後散播的新聞消息報導超過28,000人於戰役中喪生。該戰役中，由當時為約克公爵的愛德華四世率領的約克家族獲得勝利，並順利剷弭蘭開斯特家族主要武力，改變了英格蘭的君主—愛德華四世取代亨利六世成為國王，並將蘭開斯特家族及主要支持者逐出英格蘭。 當代記述形容亨利六世愛好和平並且信仰虔誠，並不適合如薔薇戰爭這般暴力的王朝內戰。他有間歇性的精神錯亂，又有着與生俱來的的仁慈心，這令他的妻子安茹的玛格丽特必須承擔王國的控制權，而這最終導致他的垮臺。他管治上的無能誘使貴族們意圖去操縱他，最後情況惡化至引發他家族的支持者與第三代約克公爵理查·金雀花支持者的內戰。約克家族派在1460年抓到亨利後，英格蘭議會通過調解法案容許約克公爵與其繼承者在未來繼承亨利為王。亨利的妻子玛格丽特拒絕接受自己兒子的繼承權被奪取，於是與蘭開斯特家族的反抗者們建立起一隻軍隊與理查對抗。理查於韦克菲尔德战役被殺，他的頭銜及王位繼承權給了他最大的兒子愛德華。早前猶豫應否支持理查繼位的貴族認為蘭開斯特家族違背了早前通過的法案，因此愛德華得到足夠的支持廢除亨利並自立為王。陶頓戰役是一場以武力確立愛德華對英格蘭的統治權的戰役。 (zh)
- Битва під Таутоном (англ. Battle of Towton) (29 березня 1461) — найкривавіша битва англійської війни Червоної та Білої троянд, що відбулась поблизу біля села в Йоркширі. Це призвело до зміни монарха в Англії, Едвард IV витіснив Генріха VI, заснував династію Йорків на англійському престолі та вигнав династію Ланкастерів та її основних прихильників з країни. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
