| dbo:abstract
|
- La navegació astronòmica engloba les tècniques que utilitzen els astres per a conèixer-ne la posició sobre el globus terrestre, en contraposició al de la navegació per estima, emprat principalment a la navegació de cabotatge, que no els fa servir. Els polinesis van ser capaços de poblar illes que, als europeus, els va costar moltíssim trobar. S'han descobert mapes del cel fets amb canyes i nusos, emprats pels polinesis per a representar els estels. Durant segles, els europeus i els àrabs havien navegat al voltant de les seves costes utilitzant com a referència els punts visibles de les costes i el seu coneixement de les profunditats (sondes) en diferents llocs. Quan, als segles xiv i xv, els catalans i portuguesos comencen els seus viatges d'exploració i descobriment, els seus instruments de navegació eren:
* Corredora i ampolleta, per a determinar la velocitat del vaixell en la navegació d'estima.
* Escandall, per a determinar la profunditat i naturalesa del fons.
* Brúixola molt rústica per a determinar el nord (magnètic).
* Vara de Jacob, astrolabi i quadrant, per a mesurar l'altura d'un astre sobre l'horitzó. Coneixien les limitacions i els errors de la navegació per estima. Cristòfor Colom va descobrir que la declinació magnètica no era constant, sinó que variava amb el lloc i amb el temps. Sabien que l'estrella polar no estava situada justament sobre el pol celeste i sabien com corregir l'error que introduïa en el mesurament de la latitud mitjançant l'observació de les estrelles properes (les "guardes"). (ca)
- Astronavigace je způsob zjišťování zeměpisné polohy a směru určováním polohy , například Slunce, Měsíce nebo hvězd na obloze. Navigovat se podle nebeských těles dá nejen na Zemi – ať už na pevné zemi, nebo na otevřeném moři, ale i ve volném prostoru vesmíru. (cs)
- الملاحة الفلكية هي تقنية تحديد موقع ما ثابت لمساعدة البحارة على عبور المحيطات دون الحاجة إلى الاعتماد على الحسابات التقديرية، لتحديد المواقع. تستخدم الملاحة الفلكية «المشاهد» أو القياسات الزاوية بين جرم سماوي (كالشمس أو القمر أو كوكب أو نجم)، والأفق المرئي. وتعد الشمس أكثر الأجرام السماوية استخدامًا لتحديد المواقع، كما أن الملاحين يمكنهم أيضًا استخدام القمر أو كوكب أو واحدًا من 57 نجم من المدرجة والمنظمة في والتقاويم الجوية. في وقت معين، يقع أي جرم سماوي مباشرة فوق نقطة معينة على سطح الأرض. خطوط الطول والعرض لتلك النقطة تعرف على أنها موقع الجرم السماوي الجغرافي (GP)، وهي مواقع محددة في جداول في التقاويم البحرية أو الجوية لتلك السنة. (ar)
- Ως αστρονομική ναυσιπλοΐα (αγγλικά: celestial navigation· αποδίδεται και ως αστρονομική ναυτιλία) χαρακτηρίζεται γενικά η μέθοδος κατά την οποία η ασφαλής πλεύση και κατ΄ επέκταση το στίγμα ενός πλοίου προσδιορίζεται από την παρατήρηση ουρανίων σωμάτων. Η αστρονομική ναυσιπλοΐα διαφέρει από την ακτοπλοΐα στο ότι ο προσδιορισμός του στίγματος γίνεται με τη βοήθεια ουράνιων σωμάτων αντί για σημεία ξηράς και, επίσης, στο ότι εφαρμόζεται στην ωκεανοπλοΐα, δηλαδή σε πλεύσεις πολύ μακριά από ακτές. Κύρια όργανα που χρησιμοποιούνται είναι οι αστρολάβοι και οι εξάντες. Η χρήση του εξάντα, του αρχαίου οργάνου πλοήγησης το οποίο αξιοποιεί κάτοπτρα, στηρίζεται στην αρχή της διπλής ανάκλασης και εκτιμά με μεγάλη ακρίβεια τη γεωγραφική θέση, κρίνεται σε ορισμένες περιπτώσεις αναγκαία εξαιτίας των φόβων διείσδυσης χάκερ στα ηλεκτρονικά συστήματα GPS. Σε οποιαδήποτε δεδομένη στιγμή, κάθε ουράνιο σώμα βρίσκεται ακριβώς πάνω από ένα σημείο στην επιφάνεια της Γης. Το γεωγραφικό πλάτος και μήκος αυτού του σημείου είναι γνωστό ως η γεωγραφική του θέση, η οποία μπορεί να προσδιοριστεί από πίνακες για το έτος αυτό. Η μετρούμενη γωνία μεταξύ του ουράνιου σώματος και του ορατού ορίζοντα σχετίζεται άμεσα με την απόσταση μεταξύ της γεωγραφικής θέσης του ουράνιου σώματος και της θέσης του παρατηρητή. (el)
- Celestial navigation, also known as astronavigation, is the practice of position fixing using stars and other celestial bodies that enables a navigator to accurately determine their actual current physical position in space (or on the surface of the Earth) without having to rely solely on estimated positional calculations, commonly known as "dead reckoning", made in the absence of satellite navigation or other similar modern electronic or digital positioning means. Celestial navigation uses "sights", or timed angular measurements, taken typically between a celestial body (e.g. the Sun, the Moon, a planet, or a star) and the visible horizon. Celestial navigation can also take advantage of measurements between celestial bodies without reference to the Earth horizon, such as when the Moon and other selected bodies are used in the practice called "lunars" or lunar distance method, used for determining precise time when time is unknown. Celestial navigation by taking sights of the Sun and the horizon whilst on the surface of the Earth is commonly used, providing various methods of determining position, one of which is the popular and simple method called "noon sight navigation"—being a single observation of the exact altitude of the Sun and the exact time of that altitude (known as "local noon")—the highest point of the Sun above the horizon from the position of the observer in any single day. This angular observation combined with knowing its simultaneous precise time referred to the time at the prime meridian directly renders a latitude and longitude fix at the time and place of the observation by simple mathematical reduction. The Moon, a planet, Polaris, or one of the 57 other navigational stars whose coordinates are tabulated in any of the published nautical almanac or air almanacs can also accomplish this same goal. Celestial navigation accomplishes its purpose by use of angular measurements (sights) between celestial bodies and the visible horizon to locate one's position on the Earth, whether on land, in the air or at sea. In addition, observations between stars and other celestial bodies accomplished the same results whilst in space – and was used extensively in the Apollo space program and is still used on many contemporary satellites. Equally, celestial navigation may be used whilst on other planetary bodies to determine position on their surface, using their local horizon and suitable celestial bodies with matching reduction tables and knowledge of local time. For navigation by celestial means when on the surface of the Earth for any given instant in time a celestial body is located directly over a single point on the Earth's surface. The latitude and longitude of that point is known as the celestial body's geographic position (GP), the location of which can be determined from tables in the nautical or air almanac for that year. The measured angle between the celestial body and the visible horizon is directly related to the distance between the celestial body's GP and the observer's position. After some computations, referred to as sight reduction, this measurement is used to plot a line of position (LOP) on a navigational chart or plotting worksheet, the observer's position being somewhere on that line. (The LOP is actually a short segment of a very large circle on Earth that surrounds the GP of the observed celestial body. An observer located anywhere on the circumference of this circle on Earth, measuring the angle of the same celestial body above the horizon at that instant of time, would observe that body to be at the same angle above the horizon.) Sights on two celestial bodies give two such lines on the chart, intersecting at the observer's position (actually, the two circles would result in two points of intersection arising from sights on two stars described above, but one can be discarded, since it will be far from the estimated position—see the figure at example below). Most navigators will use sights of three to five stars, if available, since that will result in only one common intersection and minimizes the chance of error. That premise is the basis for the most commonly used method of celestial navigation, referred to as the "altitude-intercept method". At least three points must be plotted. The plot intersection will usually provide a triangle where the exact position is inside of it. Accuracy of the sights is indicated by the size of the triangle. Joshua Slocum used both noon sight and star sight navigation to determine his current position during his voyage, the first recorded single-handed circumnavigation of the world. In addition he used the lunar distance method (or "lunars") to determine and maintain known time at Greenwich (the prime meridian), thereby keeping his "tin clock" reasonably accurate, and therefore his position fixes accurate. Celestial navigation can only determine longitude when time at the prime meridian is accurately known. The more accurately time at the prime meridian (0° longitude) is known, the more accurate the fix – indeed, every four seconds of time source (commonly a chronometer or, in aircraft, an accurate "hack watch") error can lead to a positional error of one nautical mile. When time is unknown or not trusted, the lunar distance method can be used as a method of determining time at the prime meridian. A functioning time piece with a second hand or digit, an almanac with lunar corrections and a sextant are used. From no knowledge of time at all, a lunar calculation (given an observable Moon of respectable altitude) can provide time accurate to within a second or two with about 15 to 30 minutes of observations and mathematical reduction from the almanac tables. After practice, an observer can regularly derive and prove time using this method to within about one second, or one nautical mile of navigational error due to errors ascribed to the time source. (en)
- Astronomische Navigation ist der Überbegriff für alle Verfahren der Positionsbestimmung, die auf der Messung von Gestirnen (Sonne, Mond, Planeten oder ausgewählten Fixsternen) beruhen. Sie eignet sich für Anwendungen auf dem Festland, in der Nautik und in der Luftfahrt. Auch einige astronomisch gestützte Methoden der Richtungsmessung und ‑kontrolle zählen zum Fachgebiet. (de)
- La navigation astronomique est une technique de navigation qui consiste à déterminer sa position à l'aide de l'observation des astres et la mesure de leur hauteur (c'est-à-dire l'angle entre la direction de l'astre et l'horizon). Elle est utilisée traditionnellement par les Polynésiens (voir Peuplement de l'Océanie > Navigations austronésiennes). En Europe, elle est mise au point à partir de la Renaissance par les navigateurs portugais. En navigation maritime, comme autrefois en navigation aérienne, la détermination de la position nécessite l'emploi d'un sextant, la consultation d'éphémérides, un identificateur d'étoiles, la mesure de l'heure exacte, et l'application de formules de mathématiques. En navigation spatiale, l'engin spatial embarque un viseur d'étoiles. Ces méthodes, indépendantes de tout système extérieur, peuvent être mises en œuvre en complète autonomie et sans aucun appareil électrique. La navigation astronomique n'est dépendante que des seules conditions météorologiques : sans astres visibles, aucune mesure n'est possible. La navigation astronomique est restée longtemps l'unique technique permettant aux navigateurs de se situer hors de vue de terre, à condition que l'heure soit connue avec une très bonne précision et que leur estime soit bien tenue. Le Soleil est l'astre utilisé le plus souvent, mais les mesures les plus précises sont obtenues à l'aide d'étoiles, au crépuscule parce qu'il est nécessaire que l'horizon soit visible. Il est aussi possible de viser la Lune et les planètes, (avec des résultats moins précis) pourvu qu'elles soient décrites dans des éphémérides. L'observation de plusieurs étoiles permet d'obtenir une bonne position à l'aube et au coucher du soleil (point crépusculaire) ainsi que celle du Soleil, à toute heure de la journée ou à la méridienne (point à midi). (fr)
- 天測航法（てんそくこうほう、celestial navigation、astronavigation）または天文航法（てんもんこうほう）とは、陸地の見えない外洋で天体を観測することで船舶や航空機の位置を特定する航海術である。数千年に亘って徐々に発達してきた。目に見える天体（太陽、月、惑星、恒星）と水平線（視地平）の角度（仰角、天測航法では「高度角」と呼ぶ）を計測するのが基本である。太陽と水平線から太陽の高度角を計測するのが最も一般的である。熟練した航海士はそれに加えて月や惑星や航海年鑑に座標が出ている57個の恒星を使う。 (ja)
- La navigazione astronomica è un tipo di navigazione effettuata con l'ausilio degli astri visibili (stelle, pianeti, sole e luna). Essa è fra le più antiche tecniche di orientamento della navigazione e rappresenta il metodo più affidabile tra quanti a tutt'oggi in uso anche alla presenza delle metodologie satellitari, esempi di popoli provetti di questa tecnica primordiale sono i polinesianie i Chukchi della Siberia. Questa tecnica è completamente autonoma, non ha nessun bisogno di supporti tecnologici provenienti dalla terraferma o dallo spazio. Essa offre il modo di individuare la posizione in mare (ovvero il "punto nave") che rimane a tutti gli effetti l'elemento indispensabile per la corretta e sicura gestione della navigazione. Questo tipo di tecnica si rende indispensabile nelle navigazioni oceaniche e/o d'altura ovvero quando, non in presenza di metodologie alternative, in lontananza di costa mancano i riferimenti ottici quali fari, fanali o segnali e punti cospicui di terra per poter in modo sicuro condurre la navigazione. (it)
- 천문항법(天文航法, celestial navigation) 은 천체(태양, 달, 별)의 고도와 방위를 관측하여 자신의 위치를 파악하며 항해하는 방법이다. 과거 대양 항해시 선위측정 및 나침반의 오차를 파악하기 위해 주로 이용되었으나, 높은 전문성, 다른 항법과 비교적으로 긴 시간과 수고를 요구하기 때문에 전파항법의 발달로 사용빈도가 낮아졌다. (ko)
- Astronavigatie is richtings- en plaatsbepaling aan de hand van hemellichamen, specifiek de zon, de maan, vier planeten (Venus, Mars, Jupiter en Saturnus) en 57 sterren. Voor plaatsbepaling heeft men een gegiste positie DR of gis nodig, en de tijd, en moet de hoogte van een aantal hemellichamen bepaald worden. Met behulp van een nautische almanak en boldriehoeksmeting kan daarna de plaats op aarde worden vastgesteld. De hoogte wordt vastgesteld met behulp van een sextant, waarna deze hoogte gecorrigeerd wordt voor een aantal zaken en de verschillende waarnemingen worden naar één waarnemingstijd. Door verscheidene sterren te schieten wordt een betere positiebepaling verkregen. (nl)
- Astronawigacja – oznaczanie pozycji statku lub samolotu na podstawie pomiarów położenia niektórych ciał niebieskich. (pl)
- Astronomisk navigation är en navigationsteknik som består i att avgöra sin position med hjälp av observationer av astronomiska objekt och mätningar av deras höjd (vinkeln mellan objektet och horisonten). Tekniken utvecklades främst av sjöfarare för att kunna bestämma positioner på de enformiga oceanerna där land var utom sikte. Solen är det vanligaste objektet som används, men även månen, planeterna och 57 särskilda navigationsstjärnor kan användas av en skicklig navigatör. Vid varje given tid befinner sig ett astronomiskt objekt, till exempel månen, rakt ovanför en särskid geografisk punkt på jorden. Denna punkt bestäms genom att konsultera tabeller i en för ändamålet konstruerad almanacka. Den uppmätta vinkeln mellan objektet och horisonten är direkt relaterad till avståndet mellan punkten och observatören och denna mätning används för att definiera en cirkel på jordens yta där vinkeln är så stor som uppmätts. Med hjälp av en mätning mot ytterligare ett objekt, eller med verktyg som en klocka och en kompass, kan sedan den exakta positionen på denna cirkel avgöras. På havet finner man lätt en god horisont, utom vid hög sjö eller då det är mörkt. På land syns horisonten inte överallt, därför har olika metoder arbetats fram för att skapa en konstgjord horisont. En metod för att göra detta är bruk av ett kar med kvicksilver som fungerar som en vågrät spegel och därmed kan användas som horisont. Då man vill använda stjärnorna för navigation måste det vara tillräckligt mörkt för att de skall synas, men inte så mörkt att man inte ser horisonten. Idag är det få som använder dessa gamla metoder på grund av de nya elektroniska hjälpmedel som GPS vilka är betydligt noggrannare. Dock lärs astronomisk navigation fortfarande ut vid sjöbefälsutbildningar och många fritidsseglare har tagit till sig metoden som hobby. (sv)
- Navegação astronómica é parte de um ramo das ciências astronómicas usada para fins de orientação e cuja missão é, fazendo uso de tábuas logarítmicas, anular os movimentos de translação e rotação do planeta Terra a fim de congelar os aparentes, relativos ao Sol, a Lua e estrelas durante os 365 dias do ano, o sistema oferece ao navegador para cada momento da observação a posição exacta das estrelas como se estivessem sempre fixas no céu. Esse conhecimento, feito com a comprovação da altura das estrelas em relação ao horizonte, permite ao navegador corrigir a sua posição estimada. (pt)
- 天文航行指通过天文观测推算船只位置的航海导航方法。航行者通过六分仪测量极星高度可以推算出所在地纬度；观测星体的并配合天文钟计算经度，从而完成海上定位。天文航海具有全球覆盖、误差稳定、独立性好的优点；但受天气影响较大。 (zh)
- Астрономи́ческая навига́ция — комплекс методов определения навигационных параметров объекта, основанный на использовании электромагнитного излучения астрономических объектов. Применяется для определения курса и навигационных координат у наземных объектов, а также для определения ориентации космических летательных аппаратов в составе астроинерциальной навигационной системы. Простейшие методы астрономической навигации используются людьми на Земле для ориентирования на неизвестной местности, поскольку для их использования не требуется каких-либо приспособлений. В Северном полушарии, например, направление на географический север можно узнать по положению на небосклоне Полярной звезды, а по положению Солнца в полдень можно приближённо определить направление на географический юг. Один из главных недостатков астрономической наземной навигации — зависимость от облачности. Ранее астрономическая навигация являлась основным способом определения координат и курса морских судов, с использованием показаний таких приборов как секстант и хронометр. Сейчас в морской и воздушной навигации практически полностью вытеснена спутниковыми навигационными системами, но из-за высокой степени автономности является резервной. Астронавигация получила широкое применение в конце ХIХ и начале XX века при построении Астрономо-геодезических сетей, с целью получения координат исходных и конечных пунктов. Большая часть геодезической сети СССР базировалась на Пунктах Лапласа, а Дуга Струве включала 13 таких пунктов. В недалёком будущем разработчики космических летательных аппаратов собираются использовать методы спутниковых навигационных систем в астрономической навигации, принимая рентгеновское излучение от пульсаров. (ru)
- Астрономічна навігація, також відідома як небесна навігація — практика фіксації власного положення за допомогою спостережень за зірками та іншими небесними тілами, яка дозволяє навігатору точно визначити їх фактичне поточне фізичне положення на небі. В сучасності це є комплексом методів визначення навігаційних параметрів об'єкта, заснований на використанні електромагнітного випромінювання астрономічних об'єктів. Застосовується для визначення курсу і навігаційних координат наземних об'єктів, а також для визначення орієнтації космічних літальних апаратів в складі астроінерціальної навігаційної системи. Найпростіші методи астрономічної навігації застосовуються людьми на Землі для орієнтування на невідомій місцевості, оскільки для їх використання не потрібно ніяких приладів. У Північній півкулі, наприклад, напрямок на північ можна дізнатися за розташуванням на небосхилі Полярної зорі, а за положенням Сонця опівдні можна приблизно визначити напрямок на південь. Один з головних недоліків астрономічної наземної навігації — залежність від хмарності. Раніше астрономічна навігація була основним способом визначення координат і курсу морських суден, з використанням таких приладів як секстант і хронометр. Зараз у морській та повітряній навігації астрономічна навігація практично повністю замінена супутниковими навігаційними системами, але через високий ступінь автономності, є резервною. У недалекому майбутньому розробники космічних апаратів збираються використовувати методи супутникових навігаційних систем в астрономічної навігації, приймаючи рентгенівське випромінювання від пульсарів.[джерело не вказане 2881 день] (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Astronavigace je způsob zjišťování zeměpisné polohy a směru určováním polohy , například Slunce, Měsíce nebo hvězd na obloze. Navigovat se podle nebeských těles dá nejen na Zemi – ať už na pevné zemi, nebo na otevřeném moři, ale i ve volném prostoru vesmíru. (cs)
- Astronomische Navigation ist der Überbegriff für alle Verfahren der Positionsbestimmung, die auf der Messung von Gestirnen (Sonne, Mond, Planeten oder ausgewählten Fixsternen) beruhen. Sie eignet sich für Anwendungen auf dem Festland, in der Nautik und in der Luftfahrt. Auch einige astronomisch gestützte Methoden der Richtungsmessung und ‑kontrolle zählen zum Fachgebiet. (de)
- 天測航法（てんそくこうほう、celestial navigation、astronavigation）または天文航法（てんもんこうほう）とは、陸地の見えない外洋で天体を観測することで船舶や航空機の位置を特定する航海術である。数千年に亘って徐々に発達してきた。目に見える天体（太陽、月、惑星、恒星）と水平線（視地平）の角度（仰角、天測航法では「高度角」と呼ぶ）を計測するのが基本である。太陽と水平線から太陽の高度角を計測するのが最も一般的である。熟練した航海士はそれに加えて月や惑星や航海年鑑に座標が出ている57個の恒星を使う。 (ja)
- 천문항법(天文航法, celestial navigation) 은 천체(태양, 달, 별)의 고도와 방위를 관측하여 자신의 위치를 파악하며 항해하는 방법이다. 과거 대양 항해시 선위측정 및 나침반의 오차를 파악하기 위해 주로 이용되었으나, 높은 전문성, 다른 항법과 비교적으로 긴 시간과 수고를 요구하기 때문에 전파항법의 발달로 사용빈도가 낮아졌다. (ko)
- Astronavigatie is richtings- en plaatsbepaling aan de hand van hemellichamen, specifiek de zon, de maan, vier planeten (Venus, Mars, Jupiter en Saturnus) en 57 sterren. Voor plaatsbepaling heeft men een gegiste positie DR of gis nodig, en de tijd, en moet de hoogte van een aantal hemellichamen bepaald worden. Met behulp van een nautische almanak en boldriehoeksmeting kan daarna de plaats op aarde worden vastgesteld. De hoogte wordt vastgesteld met behulp van een sextant, waarna deze hoogte gecorrigeerd wordt voor een aantal zaken en de verschillende waarnemingen worden naar één waarnemingstijd. Door verscheidene sterren te schieten wordt een betere positiebepaling verkregen. (nl)
- Astronawigacja – oznaczanie pozycji statku lub samolotu na podstawie pomiarów położenia niektórych ciał niebieskich. (pl)
- Navegação astronómica é parte de um ramo das ciências astronómicas usada para fins de orientação e cuja missão é, fazendo uso de tábuas logarítmicas, anular os movimentos de translação e rotação do planeta Terra a fim de congelar os aparentes, relativos ao Sol, a Lua e estrelas durante os 365 dias do ano, o sistema oferece ao navegador para cada momento da observação a posição exacta das estrelas como se estivessem sempre fixas no céu. Esse conhecimento, feito com a comprovação da altura das estrelas em relação ao horizonte, permite ao navegador corrigir a sua posição estimada. (pt)
- 天文航行指通过天文观测推算船只位置的航海导航方法。航行者通过六分仪测量极星高度可以推算出所在地纬度；观测星体的并配合天文钟计算经度，从而完成海上定位。天文航海具有全球覆盖、误差稳定、独立性好的优点；但受天气影响较大。 (zh)
- الملاحة الفلكية هي تقنية تحديد موقع ما ثابت لمساعدة البحارة على عبور المحيطات دون الحاجة إلى الاعتماد على الحسابات التقديرية، لتحديد المواقع. تستخدم الملاحة الفلكية «المشاهد» أو القياسات الزاوية بين جرم سماوي (كالشمس أو القمر أو كوكب أو نجم)، والأفق المرئي. وتعد الشمس أكثر الأجرام السماوية استخدامًا لتحديد المواقع، كما أن الملاحين يمكنهم أيضًا استخدام القمر أو كوكب أو واحدًا من 57 نجم من المدرجة والمنظمة في والتقاويم الجوية. (ar)
- La navegació astronòmica engloba les tècniques que utilitzen els astres per a conèixer-ne la posició sobre el globus terrestre, en contraposició al de la navegació per estima, emprat principalment a la navegació de cabotatge, que no els fa servir. Els polinesis van ser capaços de poblar illes que, als europeus, els va costar moltíssim trobar. S'han descobert mapes del cel fets amb canyes i nusos, emprats pels polinesis per a representar els estels. (ca)
- Ως αστρονομική ναυσιπλοΐα (αγγλικά: celestial navigation· αποδίδεται και ως αστρονομική ναυτιλία) χαρακτηρίζεται γενικά η μέθοδος κατά την οποία η ασφαλής πλεύση και κατ΄ επέκταση το στίγμα ενός πλοίου προσδιορίζεται από την παρατήρηση ουρανίων σωμάτων. Η αστρονομική ναυσιπλοΐα διαφέρει από την ακτοπλοΐα στο ότι ο προσδιορισμός του στίγματος γίνεται με τη βοήθεια ουράνιων σωμάτων αντί για σημεία ξηράς και, επίσης, στο ότι εφαρμόζεται στην ωκεανοπλοΐα, δηλαδή σε πλεύσεις πολύ μακριά από ακτές. Κύρια όργανα που χρησιμοποιούνται είναι οι αστρολάβοι και οι εξάντες. (el)
- Celestial navigation, also known as astronavigation, is the practice of position fixing using stars and other celestial bodies that enables a navigator to accurately determine their actual current physical position in space (or on the surface of the Earth) without having to rely solely on estimated positional calculations, commonly known as "dead reckoning", made in the absence of satellite navigation or other similar modern electronic or digital positioning means. (en)
- La navigation astronomique est une technique de navigation qui consiste à déterminer sa position à l'aide de l'observation des astres et la mesure de leur hauteur (c'est-à-dire l'angle entre la direction de l'astre et l'horizon). Elle est utilisée traditionnellement par les Polynésiens (voir Peuplement de l'Océanie > Navigations austronésiennes). En Europe, elle est mise au point à partir de la Renaissance par les navigateurs portugais. En navigation spatiale, l'engin spatial embarque un viseur d'étoiles. (fr)
- La navigazione astronomica è un tipo di navigazione effettuata con l'ausilio degli astri visibili (stelle, pianeti, sole e luna). Essa è fra le più antiche tecniche di orientamento della navigazione e rappresenta il metodo più affidabile tra quanti a tutt'oggi in uso anche alla presenza delle metodologie satellitari, esempi di popoli provetti di questa tecnica primordiale sono i polinesianie i Chukchi della Siberia. Questa tecnica è completamente autonoma, non ha nessun bisogno di supporti tecnologici provenienti dalla terraferma o dallo spazio. Essa offre il modo di individuare la posizione in mare (ovvero il "punto nave") che rimane a tutti gli effetti l'elemento indispensabile per la corretta e sicura gestione della navigazione. Questo tipo di tecnica si rende indispensabile nelle navig (it)
- Astronomisk navigation är en navigationsteknik som består i att avgöra sin position med hjälp av observationer av astronomiska objekt och mätningar av deras höjd (vinkeln mellan objektet och horisonten). Tekniken utvecklades främst av sjöfarare för att kunna bestämma positioner på de enformiga oceanerna där land var utom sikte. Solen är det vanligaste objektet som används, men även månen, planeterna och 57 särskilda navigationsstjärnor kan användas av en skicklig navigatör. (sv)
- Астрономи́ческая навига́ция — комплекс методов определения навигационных параметров объекта, основанный на использовании электромагнитного излучения астрономических объектов. Применяется для определения курса и навигационных координат у наземных объектов, а также для определения ориентации космических летательных аппаратов в составе астроинерциальной навигационной системы. В недалёком будущем разработчики космических летательных аппаратов собираются использовать методы спутниковых навигационных систем в астрономической навигации, принимая рентгеновское излучение от пульсаров. (ru)
- Астрономічна навігація, також відідома як небесна навігація — практика фіксації власного положення за допомогою спостережень за зірками та іншими небесними тілами, яка дозволяє навігатору точно визначити їх фактичне поточне фізичне положення на небі. В сучасності це є комплексом методів визначення навігаційних параметрів об'єкта, заснований на використанні електромагнітного випромінювання астрономічних об'єктів. Застосовується для визначення курсу і навігаційних координат наземних об'єктів, а також для визначення орієнтації космічних літальних апаратів в складі астроінерціальної навігаційної системи. (uk)
|
