| dbo:abstract
|
- L'apologia cristiana és l'àrea de la teologia que s'especialitza a fer servir arguments racionals per defensar i difondre el cristianisme. Els apologistes cristians defensen el seu punt de vista mitjançant evidència històrica, arguments filosòfics, evidència científica, raonament lògic, entre d'altres. Tot i que alguns creacionistes són considerats apologistes, generalment són una minoria en aquesta àrea de la teologia. L'apologia cristiana ha evolucionat durant diversos segles. Es remunta a l'apòstol Pau, i inclou cèlebres filòsofs medievals com Agustí d'Hipona. Alguns apologistes moderns van ser C.S. Lewis i G. K. Chesterton. En el present, alguns apologistes destacats són el filòsof i teòleg i el cèlebre biòleg genetista Francis Collins, exdirector del Projecte Genoma Humà. (ca)
- Křesťanská apologetika je disciplína křesťanské teologie, která poskytuje rozumové důvody pro víru. Mezi disciplíny, které využívá, může patřit filosofie, matematika, historie, biologie, logika apod., nebo také jednoduše poskytnutí odpovědi na otázku o Ježíši nebo biblické pasáži. Slouží k utvrzení a posílení víry věřících, k ukázání pravdy křesťanské víry a při evangelizaci hledajících. Je vyjádřením lásky k Bohu celou myslí. Biblický verš, který bývá často citován, je z 1. listu Petrova 3,15: „Buďte stále připraveni k obhajobě před každým, kdo by od vás žádal, abyste vydali počet z naděje, kterou máte, avšak s tichostí a s bázní...“ (Český studijní překlad) (cs)
- اللاهوت الدفاعي (المعروفة أيضاً بالتبريريات) هي مجال اللاهوت المسيحي الذي يهدف إلى تقديم أساس عقلاني للإيمان المسيحي والدفاع عنه ضد اعتراضات من خلال فضح العيوب الظاهرة في نظرات عالمية أخرى. وقد أخذت الدفاعيات المسيحية أشكالاً كثيرة عبر القرون، ابتداء من بولس الطرسوسي ومروراً بأوريجانوس وأوغسطينوس، وحتى المسيحية الحديثة من خلال جهود الكاتبين من مختلف التقاليد المسيحية مثل سي. إس. لويس. واستدل الدفاعيون المسيحيون بالأدلة التاريخية، والحجج الفلسفية، والتجريبات العلمية، والإقناع الخطابي وغيرها من التخصصات. (ar)
- Η χριστιανική απολογητική θεωρείται σήμερα αυτοτελής επιστήμη και επιμέρους συστηματικός κλάδος της , με ιδιαίτερο αντικείμενο, επί ειδικού σκοπού, ακολουθώντας συγκεκριμένη μέθοδο. Η έννοια της απολογητικής είναι τελείως διάφορη με εκείνη της απολογίας. Μπορεί η απολογία κατά κυρία έννοια να συμπίπτει με την απολογητική, στην εκκλησιαστική φιλολογία, πλην όμως υφίστανται διαφορές. Η απολογία έχει γενικά τον χαρακτήρα της άμυνας και της υπεράσπισης απέναντι σε αντιρρήσεις, επιθέσεις, κατηγορίες κ.λπ. Η απολογητική είναι η με καθορισμένες γενικές αρχές, σε επιστημονικό σύστημα, δικαιολόγηση του συνόλου της χριστιανικής πίστης έναντι οποιασδήποτε και οσοδήποτε δυνατής προσβολής του χριστιανικού δόγματος. Εξ αυτού και οι πρώτες συγγραφές των χριστιανών απολογητών και οι διάφορες κατά καιρούς που ακολούθησαν ονομάζονται "απολογίες" ως αναιρούσες κατηγορίες και συκοφαντίες κατά του ακολουθούμενου βίου των χριστιανών. Και όπως οι ασκούμενες τότε κατηγορίες είτε από πρόσωπα λεγόμενα εθνικά, είτε από την Πολιτεία, είτε από τους Ιουδαίους, είτε και από τους Μουσουλμάνους αργότερα είχαν ως όπλα τη φιλοσοφία και θετικές επιστήμες, κατ΄ ανάγκη και η απολογία άρχισε να συστηματικοποιείται και να απαρτίζει ιδιαίτερη επιστήμη, προοδευτικά σύμμορφη και συγχρονιζόμενη στις επιστημονικές απαιτήσεις. Έτσι από τα παραπάνω προκύπτει ότι η μεταξύ των σχέση της χριστιανικής απολογίας και χριστιανικής απολογητικής είναι κατά λόγο και θεωρία η αυτή μεταξύ χριστιανικής και χριστιανικής , χριστιανικής λατρείας και χριστιανικής λειτουργικής κ.λπ. Πάντως η χριστιανική απολογία δεν μπορεί να είναι και χριστιανική απολογητική, ενώ αντίθετα η χριστιανική απολογητική μπορεί να εκπληρεί το έργο της χριστιανικής απολογίας. Μέσα της απολογητικής με τα οποία εκπληρώνονται οι σκοποί της είναι οι "ενδείξεις" και τα "πιστεύματα" ή "πίστεις" με τα οποία «κατασκευάζονται» τα διάφορα επιχειρήματα. Οι λαμβανόμενες ενδείξεις είναι δύο ειδών: οι εξωτερικές (εξωτερική απολογητική) και οι εσωτερικές ενδείξεις (εσωτερική απολογητική). Σπουδαία δε ανάγκη της απολογητικής είναι η Ιστορία όχι τόσο για την ανάδειξη των αιτιών των διαφόρων γεγονότων, όσο την "πίστωση" αυτών ως ιστορικά γεγονότα. Αντίθετα, κύρια ενάντια της απολογητικής θεωρούνται τα διάφορα λεγόμενα "φιλοσοφήματα" που προσβάλλουν τη χριστιανική αλήθεια και τα οποία διακρίνονται σε τέσσερις κύριες κατηγορίες: στον ορθολογισμό, τον πανθεϊσμό, τον υλισμό και την . (el)
- Christian apologetics (Ancient Greek: ἀπολογία, "verbal defence, speech in defence") is a branch of Christian theology that defends Christianity. Christian apologetics has taken many forms over the centuries, starting with Paul the Apostle in the early church and Patristic writers such as Origen, Augustine of Hippo, Justin Martyr and Tertullian, then continuing with writers such as Thomas Aquinas, Duns Scotus, William of Ockham and Anselm of Canterbury during Scholasticism. Blaise Pascal was an active Christian apologist during the 17th century. In the modern period, Christianity was defended through the efforts of many authors such as John Henry Newman, G. K. Chesterton and C. S. Lewis, as well as G. E. M. Anscombe. (en)
- La apología cristiana (del griego ἀπολογία, "defensa verbal, discurso en defensa") es el área de la teología que se especializa en usar argumentos racionales para defender y difundir el cristianismo. Los apologistas cristianos defienden su punto de vista por medio de evidencia histórica, argumentos filosóficos, evidencia científica y el razonamiento lógico, entre otros. Pese a que algunos creacionistas son considerados apologistas, generalmente son una minoría en esta área de la teología. La apología cristiana se remonta al apóstol Pablo, ha evolucionado durante los siglos e incluye a célebres filósofos medievales como San Justino Mártir, san Agustín de Hipona o Santo Tomás de Aquino. Algunos apologistas de la época moderna fueron C.S. Lewis y G. K. Chesterton. En el presente, algunos apologistas destacados son el filósofo y teólogo William Lane Craig y el biólogo genetista Francis Collins, exdirector del Proyecto Genoma Humano. (es)
- L'apologétique chrétienne (en grec : ἀπολογία, « défense verbale, discours de défense ») est un champ de la théologie chrétienne qui étudie les fondements rationnels de la foi chrétienne pour défendre le christianisme. Elle remonte à l'apôtre Paul, et a évolué au cours des siècles. Elle inclut des philosophes médiévaux célèbres tels que saint Justin, Saint Augustin, saint Thomas d'Aquin ou encore, Blaise Pascal. Parmi les apologistes modernes, l'on peut citer C. S. Lewis et G. K. Chesterton, et parmi ceux de l'époque actuelle : le philosophe et théologien William Lane Craig et le biologiste généticien Francis Collins, ancien directeur du programme Projet génome humain. (fr)
- Apologetika Kristen adalah ilmu sistematis yang mempertahankan dan menjelaskan iman dan kepercayaan Kristen. Orang yang ahli dalam bidang ini disebut Apologis Kristen. Apologetika adalah suatu ilmu dalam kaitannya dengan pembelaan. Di kalangan Kristen, Apologetika dimengerti sebagai ilmu mengenai pembelaan iman Kristen. Ilmu ini berusaha menjawab pernyataan sikap kaum skeptisisme yang meragukan keberadaan Allah atau menyerang kepercayaan kepada Allah yang terdapat dalam Alkitab. Pembelaan ini dapat ditunjukkan kepada pemeluk agama yang lain, aliran Kristen yang lain, warga komunitas sendiri yang ragu-ragu atau kepada orang beriman biasa yang ingin mengerti bahwa iman mereka dapat dipertanggungjawabkan. Apologetika Kristen mempunyai banyak bentuk selama berabad-abad, dimulai dari Rasul Paulus pada dan para penulis seperti Origen, Augustinus dari Hippo, Yustinus Martir dan Tertullian, kemudian diikuti oleh para penulis seperti Thomas Aquinas dan pada zaman . Blaise Pascal adalah seorang apologet Kristen yang aktif sebelum , dan pada zaman modern, Kekristenan dibela melalui upaya banyak penulis seperti G. K. Chesterton dan C. S. Lewis. Pada zaman sekarang Kekristenan dibela melalui karya-karya , J. P. Moreland, Ravi Zacharias, , John Lennox, , Lee Strobel, Francis Collins, , Henry M. Morris, , , Alvin Plantinga, dan William Lane Craig. Di luar Eropa dan Amerika Utara, apologetika Kristen kurang populer dan lebih jarang dipublikasikan. (in)
- 기독교 변증학 (ἀπολογία, Christian apologetics) 이란 어떤 제기된 문제에 관하여 기독교를 변호하는 기독교 신학의 한 분야이다. 기독교 변증학은 수 세기에 걸쳐 초기 교회 사도 바울을 시작으로 오리겐, 히포의 아우구스티누스, 유스티노 순교자, 그리고 터툴리안과 같은 교부들 그리고 스콜라주의 시대의 토마스 아퀴나스, 둔스 스코투스, 오컴의 윌리엄 그리고 캔터베리의 안셈과 같은 기독교 신학자들의 작품에서 다양하게 나타난다. 파스칼은 계몽주의 이전에 행동하는 기독교 변증학자였다. G. K. 체스터턴, C. S. 루이스, G. E. M. 앤스콤, 코닐리어스 반틸과 같은 사람들이 현대에 노력을 하였고, 최근에는 노만 가이슬러, 앨빈 플랜팅가, 월터스토프, 게리 하버마스, R. C. 스프롤, 그리고 윌리엄 레인 크레이그와 같은 많은 사람들이 자신들의 작품을 통하여 활동하고 있다. (ko)
- Apologética cristã ( em grego: ἀπολογία, "defesa verbal, discurso em defesa") é um ramo da teologia cristã que defende o cristianismo contra objeções. A apologética cristã assumiu muitas formas ao longo dos séculos, começando com O apóstolo Paulo na igreja primitiva e escritores patrísticos como Orígenes, Agostinho de Hipona, Justin Mártir e Tertuliano, depois continuando com escritores como Tomás de Aquino, João Duns Escoto, Guilherme de Ockham e Anselmo de Cantuária durante o escolasticismo. Blaise Pascal era um apologista cristão ativo antes do Iluminismo. No período moderno, o cristianismo foi defendido pelos esforços de muitos autores como G.K. Chesterton e C.S. Lewis, bem como Elizabeth Anscombe. Nos tempos contemporâneos, o cristianismo é defendido através do trabalho de figuras como Norman Geisler, Robert Barron, Scott Hahn, Ravi Zacharias, John Lennox, Lee Strobel, Francis Collins, Alvin Plantinga, , James White, , R.C. Sproul e William Lane Craig. (pt)
- Христия́нська апологе́тика (грец. απολογία — захищати, обґрунтовувати) — захист віри християнської від невіруючих. Це дисципліна, яка займаєтеся раціональним обґрунтуванням християнської віри. За іншим визначенням її часто йменують пророцькою аргументацією. Християнська апологетика сформулювала певні філософські «докази», щоб достеменно довести — Бог існує. Істинна апологетика, з іншого боку, оберігає і вказує на скарби віри. Мета апологетики — в позитивному ключі показати логічність і правильність основних положень християнського світобачення, і вже на основі цього доводити відсутність будь-якого антагонізму між християнською релігією та наукою, між вірою та розумом. Існує два види критики християнства: зі сторони неправдивих вчень (релігійних єресей і псевдонаукових теорій) і зі сторони наукових видів знання. В першому випадку завдання християнської апологетики полягає в тому, щоб показати неправдивість і помилковість тих вчень які протистоять християнству. В другому ж випадку питання ставиться по-іншому. Тут не потрібно доводити помилковість положень тієї чи іншої науки, але необхідно показати хибність позиції окремих науковців, які від імені науки беруться критикувати християнство. Тут необхідно вказати, що предмет релігії зовсім інший ніж в науки, і не піддається пізнанню за допомогою чуттєвих і раціональних методів і відповідно не підлягає науковій критиці в правдивому її розумінні. Апологетика спрямована до «зовнішніх» — тих, хто знаходиться поза Церквою, сумнівається, шукає, і для кого Святе Писання і церковне вчення ще не є авторитетним. В силу цього християнська апологетика вимушена звертатись у своїй аргументації до іншого роду джерел. Християнська апологетика стверджує, що кожний християнин повинен бути готовим дати обґрунтування своєї віри у Христа, повинен знати — у що він вірить, чому він вірить у це, як поділитися цим із іншими і як захиститися від брехні та нападок. Захист християнської віри ніколи не має застосовувати грубість, агресію чи неповагу. Християнська апологетика стверджує, що нам слід прагнути до міцності нашого захисту та, водночас, бути в цьому подібними на Христа. Якщо ми перемагаємо в дебатах, але відштовхуємо людину від Христа своїм ставленням, то цим ми втрачаємо істинну мету християнської апологетики. Є два головних методи християнської апологетики. Перший, включає подання доказів і фактів, що підтверджують істинність Християнства. Другий, полягає в конфронтації припущенням (упередженим ідеям, умовиводам), які лежать в основі антихристиянських позицій. (uk)
- 基督教辨惑学（英語：Christian apologetics，这个词来源于希腊语词汇ἀπολογία，意为“以言语辩护”），或称基督教护教学，是基督教神学的一个分支领域，主要是为了展现基督教信仰的理性基础，针对批评而进行辩护，并揭露其他类型世界观中可察觉的缺陷。基督教辨惑学具有多种形式。从使徒保罗开始以来的若干世纪里，相关人物包括俄利根、奥古斯丁等作家以及为现代教会团体做出贡献的G·K·切斯特顿、C·S·刘易斯等。辨惑家以历史证据、哲学逻辑论证、科学发现以及其他学科的论证为基础，站在基督教的立场上进行辨惑。术语“基督教辩论术”（Christian polemics）则被用于表示护教士批判、攻击其他信仰系统的方式。 (zh)
- Апологе́т (от др.-греч. ἀπολογία [апология] «защитительная речь») — историческое название преемников апостолов и мужей апостольских — пытавшихся обосновать христианское учение и открыто защищавших его от критиков в период II—III столетий новой эры раннехристианских писателей (Аристид Афинский, Кодрат Афинский — одновременно и апостол от семидесяти, и апологет Аристон Пелльский, Иустин Великий — наиболее значительный, автор апологий, давших название этому поколению, Феофил Антиохийский, Афинагор Афинский, Мелитон Сардийский, Клавдий Аполлинарий, Мильтиад, Тертуллиан, Эрмий, Ириней Лионский, Татиан, Пантен, Климент Александрийский, Ориген и др.). Впоследствии так называли всех активных защитников и пропагандистов идеологических течений, систем, теорий или учений (см. апология). (ru)
|
| rdfs:comment
|
- اللاهوت الدفاعي (المعروفة أيضاً بالتبريريات) هي مجال اللاهوت المسيحي الذي يهدف إلى تقديم أساس عقلاني للإيمان المسيحي والدفاع عنه ضد اعتراضات من خلال فضح العيوب الظاهرة في نظرات عالمية أخرى. وقد أخذت الدفاعيات المسيحية أشكالاً كثيرة عبر القرون، ابتداء من بولس الطرسوسي ومروراً بأوريجانوس وأوغسطينوس، وحتى المسيحية الحديثة من خلال جهود الكاتبين من مختلف التقاليد المسيحية مثل سي. إس. لويس. واستدل الدفاعيون المسيحيون بالأدلة التاريخية، والحجج الفلسفية، والتجريبات العلمية، والإقناع الخطابي وغيرها من التخصصات. (ar)
- 기독교 변증학 (ἀπολογία, Christian apologetics) 이란 어떤 제기된 문제에 관하여 기독교를 변호하는 기독교 신학의 한 분야이다. 기독교 변증학은 수 세기에 걸쳐 초기 교회 사도 바울을 시작으로 오리겐, 히포의 아우구스티누스, 유스티노 순교자, 그리고 터툴리안과 같은 교부들 그리고 스콜라주의 시대의 토마스 아퀴나스, 둔스 스코투스, 오컴의 윌리엄 그리고 캔터베리의 안셈과 같은 기독교 신학자들의 작품에서 다양하게 나타난다. 파스칼은 계몽주의 이전에 행동하는 기독교 변증학자였다. G. K. 체스터턴, C. S. 루이스, G. E. M. 앤스콤, 코닐리어스 반틸과 같은 사람들이 현대에 노력을 하였고, 최근에는 노만 가이슬러, 앨빈 플랜팅가, 월터스토프, 게리 하버마스, R. C. 스프롤, 그리고 윌리엄 레인 크레이그와 같은 많은 사람들이 자신들의 작품을 통하여 활동하고 있다. (ko)
- 基督教辨惑学（英語：Christian apologetics，这个词来源于希腊语词汇ἀπολογία，意为“以言语辩护”），或称基督教护教学，是基督教神学的一个分支领域，主要是为了展现基督教信仰的理性基础，针对批评而进行辩护，并揭露其他类型世界观中可察觉的缺陷。基督教辨惑学具有多种形式。从使徒保罗开始以来的若干世纪里，相关人物包括俄利根、奥古斯丁等作家以及为现代教会团体做出贡献的G·K·切斯特顿、C·S·刘易斯等。辨惑家以历史证据、哲学逻辑论证、科学发现以及其他学科的论证为基础，站在基督教的立场上进行辨惑。术语“基督教辩论术”（Christian polemics）则被用于表示护教士批判、攻击其他信仰系统的方式。 (zh)
- Апологе́т (от др.-греч. ἀπολογία [апология] «защитительная речь») — историческое название преемников апостолов и мужей апостольских — пытавшихся обосновать христианское учение и открыто защищавших его от критиков в период II—III столетий новой эры раннехристианских писателей (Аристид Афинский, Кодрат Афинский — одновременно и апостол от семидесяти, и апологет Аристон Пелльский, Иустин Великий — наиболее значительный, автор апологий, давших название этому поколению, Феофил Антиохийский, Афинагор Афинский, Мелитон Сардийский, Клавдий Аполлинарий, Мильтиад, Тертуллиан, Эрмий, Ириней Лионский, Татиан, Пантен, Климент Александрийский, Ориген и др.). Впоследствии так называли всех активных защитников и пропагандистов идеологических течений, систем, теорий или учений (см. апология). (ru)
- L'apologia cristiana és l'àrea de la teologia que s'especialitza a fer servir arguments racionals per defensar i difondre el cristianisme. Els apologistes cristians defensen el seu punt de vista mitjançant evidència històrica, arguments filosòfics, evidència científica, raonament lògic, entre d'altres. Tot i que alguns creacionistes són considerats apologistes, generalment són una minoria en aquesta àrea de la teologia. (ca)
- Křesťanská apologetika je disciplína křesťanské teologie, která poskytuje rozumové důvody pro víru. Mezi disciplíny, které využívá, může patřit filosofie, matematika, historie, biologie, logika apod., nebo také jednoduše poskytnutí odpovědi na otázku o Ježíši nebo biblické pasáži. Slouží k utvrzení a posílení víry věřících, k ukázání pravdy křesťanské víry a při evangelizaci hledajících. Je vyjádřením lásky k Bohu celou myslí. (cs)
- Η χριστιανική απολογητική θεωρείται σήμερα αυτοτελής επιστήμη και επιμέρους συστηματικός κλάδος της , με ιδιαίτερο αντικείμενο, επί ειδικού σκοπού, ακολουθώντας συγκεκριμένη μέθοδο. Η έννοια της απολογητικής είναι τελείως διάφορη με εκείνη της απολογίας. Μπορεί η απολογία κατά κυρία έννοια να συμπίπτει με την απολογητική, στην εκκλησιαστική φιλολογία, πλην όμως υφίστανται διαφορές. Η απολογία έχει γενικά τον χαρακτήρα της άμυνας και της υπεράσπισης απέναντι σε αντιρρήσεις, επιθέσεις, κατηγορίες κ.λπ. Η απολογητική είναι η με καθορισμένες γενικές αρχές, σε επιστημονικό σύστημα, δικαιολόγηση του συνόλου της χριστιανικής πίστης έναντι οποιασδήποτε και οσοδήποτε δυνατής προσβολής του χριστιανικού δόγματος. (el)
- Christian apologetics (Ancient Greek: ἀπολογία, "verbal defence, speech in defence") is a branch of Christian theology that defends Christianity. Christian apologetics has taken many forms over the centuries, starting with Paul the Apostle in the early church and Patristic writers such as Origen, Augustine of Hippo, Justin Martyr and Tertullian, then continuing with writers such as Thomas Aquinas, Duns Scotus, William of Ockham and Anselm of Canterbury during Scholasticism. (en)
- La apología cristiana (del griego ἀπολογία, "defensa verbal, discurso en defensa") es el área de la teología que se especializa en usar argumentos racionales para defender y difundir el cristianismo. Los apologistas cristianos defienden su punto de vista por medio de evidencia histórica, argumentos filosóficos, evidencia científica y el razonamiento lógico, entre otros. Pese a que algunos creacionistas son considerados apologistas, generalmente son una minoría en esta área de la teología. (es)
- Apologetika Kristen adalah ilmu sistematis yang mempertahankan dan menjelaskan iman dan kepercayaan Kristen. Orang yang ahli dalam bidang ini disebut Apologis Kristen. Apologetika adalah suatu ilmu dalam kaitannya dengan pembelaan. (in)
- L'apologétique chrétienne (en grec : ἀπολογία, « défense verbale, discours de défense ») est un champ de la théologie chrétienne qui étudie les fondements rationnels de la foi chrétienne pour défendre le christianisme. (fr)
- Apologética cristã ( em grego: ἀπολογία, "defesa verbal, discurso em defesa") é um ramo da teologia cristã que defende o cristianismo contra objeções. A apologética cristã assumiu muitas formas ao longo dos séculos, começando com O apóstolo Paulo na igreja primitiva e escritores patrísticos como Orígenes, Agostinho de Hipona, Justin Mártir e Tertuliano, depois continuando com escritores como Tomás de Aquino, João Duns Escoto, Guilherme de Ockham e Anselmo de Cantuária durante o escolasticismo. (pt)
- Христия́нська апологе́тика (грец. απολογία — захищати, обґрунтовувати) — захист віри християнської від невіруючих. Це дисципліна, яка займаєтеся раціональним обґрунтуванням християнської віри. За іншим визначенням її часто йменують пророцькою аргументацією. Християнська апологетика сформулювала певні філософські «докази», щоб достеменно довести — Бог існує. Істинна апологетика, з іншого боку, оберігає і вказує на скарби віри. (uk)
|
