| dbo:abstract
|
- الاستدلال الدائري (يعرف أيضًا باسم المنطق الدائري) هو مغالطة منطقية يبدأ فيها الاستدلال بما يحاول استنتاجه. غالبًا ما تكون مكونات مراحل الاستدلال الدائري صحيحة منطقياً لأنه إذا كانت الفرضية صحيحة فيجب أن تكون النتيجة صحيحة. الاستدلال الدائري ليس مغالطة منطقية رسمية بل هو خلل واقعي في الحجة المطروحة حيث تكون الحجج بحاجة إلى إثبات أو دليل بقدر النتيجة المطلوبة، ونتيجة لذلك تفشل الحجة في إثبات المطلوب منها. من الطرق الأخرى للتعبير عن المغالطة هي أنه لا يوجد سبب لقبول الحجج ما لم يعتقد المرء مسبقًا بالاستنتاج، أو أن الحجج لا تقدم أي أساس مستقل أو دليل على الاستنتاج. ترتبط مغالطة المصادرة على المطلوب ارتباطًا وثيقًا بالاستدلال الدائري، وتشير الاثنتان في الاستخدام الحديث عمومًا إلى نفس الشيء. غالبًا ما يكون الاستدلال الدائري كما يلي: (A صحيح لأن B صحيح، وB صحيح لأن A صحيح.) يمكن أن يكون من الصعب اكتشاف الدائرية إذا كانت تحوي سلسلة طويلة من المراحل. استخدم الباحث دوغلاس والتون المثال التالي عن استدلال دائري خاطئ: ولنجتون في نيوزيلندا.لذلك، ولنجتون في نيوزيلندا. وأشار إلى أنه على الرغم من أن الحجة صحيحة استنتاجيًا إلا أنه لا يمكنها إثبات أن ولنجتون موجود في نيوزيلندا لأنها لا تحتوي على أدلة مختلفة عن الاستنتاج. يعني أن الاقتراح لا يفي بشرط إثبات البيان، وبالتالي فهي مغالطة. ويقترح أن سياق الحوار هو ما يدل على كون الاستدلال الدائري مغالطة: إذا كانت النتيجة تشكل جزءًا من الحجة فهي مغالطة. [5] لاحظ هيو غوش نقلاً عن سيدربلوم وبولسن 1986: 109 أنه قد يكون من الصعب كشف الحقائق غير المنطقية رسمياً: كل جسم يملك كثافة أقل من كثافة الماء سوف يطفو، لأن كل جسم كثافته أقل من كثافة من الماء سوف يطفو» يبدو استنتاجا غبيًا، ولكن: «كل جسم يملك كثافة أقل من كثافة الماء سوف يطفو، لأن مثل هذه الأجسام لن تغرق في الماء. (ar)
- L'argumentació circular o fal·làcia del raonament circular, o de l'ús implícit de la conclusió com a premissa. És un tipus de simplificació en la qual l'argument assumeix el que s'està intentant demostrar. Exemple:
* Premissa 1: La Bíblia és veritat perquè Déu la va escriure.
* Premissa 2: La Bíblia diu que Déu existeix.
* Conclusió: Per tant, Déu existeix. (ca)
- Ein Zirkelschluss, Zirkelbeweis, logischer Zirkel, Kreisschluss oder auch Hysteron-Proteron (aus altgriechisch ὕστερον πρότερον hýsteron próteron, wörtlich etwa „das Spätere [ist] das Frühere“), ist ein Beweisfehler, bei dem die Voraussetzungen das zu Beweisende schon enthalten. Es wird also behauptet, eine Aussage durch Deduktion zu beweisen, indem die Aussage selbst als Voraussetzung verwendet wird. Er wird auch als Circulus vitiosus (aus lateinisch circulus vitiosus, wörtlich fehlerhafter Kreis) oder Teufelskreis bezeichnet. Davon ist jedoch der Teufelskreis im Sinne der Systemtherapie als sich selbst verstärkendes Feedback-Muster in der Kommunikation zu unterscheiden. Als hýsteron próteron wird mittlerweile eine vom Zirkelschluss unterscheidbare rhetorische Figur bezeichnet. Der verwandte Fall einer selbstbezüglichen Definition wird unter idem per idem behandelt. In einer bestimmten Bedeutung ist die Petitio Principii ein Sonderfall des Zirkelschlusses, bei dem das Zugeständnis der vorausgesetzten Aussage im Ablauf eines dialogischen Arguments nachträglich, oft versteckt in einer allgemeineren These, gefordert wird. (de)
- Στη Λογική, Εν Αρχή Αιτείσθαι, γνωστή και ως Petitio principii (Αρχή της αναφοράς) είναι η λογική πλάνη στην οποία η προς απόδειξη πρόταση περιλαμβάνεται ήδη έμμεσα ή άμεσα στις συλλογιστικές προτάσεις/υποθέσεις. Το εν αρχή αιτείσθαι συσχετίζεται με την πλάνη που είναι γνωστή ως κυκλικός συλλογισμός, circulus in probando ή κυκλικό επιχείρημα. Ως έννοια στην Λογική, ο ορισμός της απαντά για πρώτη φορά στον Αριστοτέλη κάπου στα 350 π.Χ. και στο έργο του «». Ο όρος αυτός χρησιμοποιείται για να περιγράψει την γενικότερη πλάνη που δημιουργείται όταν οι αποδείξεις που παρέχονται για να τεκμηριώσουν μία πρόταση χρειάζονται αποδείξεις καθ' αυτές, όπως ακριβώς και η ίδια η πρόταση. Η πιο αποδεκτή κατάταξη επιχειρημάτων τέτοιου είδους είναι η πλάνη των πολλών ερωτημάτων. (el)
- Circular reasoning (Latin: circulus in probando, "circle in proving"; also known as circular logic) is a logical fallacy in which the reasoner begins with what they are trying to end with. Circular reasoning is not a formal logical fallacy, but a pragmatic defect in an argument whereby the premises are just as much in need of proof or evidence as the conclusion, and as a consequence the argument fails to persuade. Other ways to express this are that there is no reason to accept the premises unless one already believes the conclusion, or that the premises provide no independent ground or evidence for the conclusion. Begging the question is closely related to circular reasoning, and in modern usage the two generally refer to the same thing. Circular reasoning is often of the form: "A is true because B is true; B is true because A is true." Circularity can be difficult to detect if it involves a longer chain of propositions. (en)
- El razonamiento circular (en griego κύκλωι δείκνυσθαί) es un tipo de argumentación mediante la que se puede comprobar la validez de un silogismo inductivo (un razonamiento por el que se llega a una generalización a partir de casos particulares), pero también es un razonamiento mediante el cual se puede hacer más evidente lo cierto del silogismo demostrativo, en el que premisas y conclusiones son necesariamente verdaderas. A juicio de Aristóteles, el silogismo dialéctico, por ser de carácter inductivo, tiene una fuerza probatoria escasa y necesita ser demostrado más contundentemente. Por el contrario, el silogismo científico, por ser deductivo, tiene fuerza probatoria suficiente, pero, en ocasiones, es necesario explicitar su verdad para aquellos que carecen de conocimientos científicos. El razonamiento circular es el mecanismo por el cual se pueden hacer estas dos operaciones: demostrar con más contundencia un silogismo, o hacerlo más evidente. También es llamado por Aristóteles razonamiento recíproco y demostración en círculo. Frecuentemente es confundido con la petición de principio, con la que no tiene nada que ver, por lo que calificar el razonamiento circular de sofisma es un error. (es)
- Circulus in probando berasal dari bahasa Latin yang dapat diartikan sebagai penalaran melingkar, pemikiran paradoks, sebab dan akibat melingkar, penalaran dalam lingkaran, lingkaran setan, atau argumen melingkar. Penalaran melingkar berbeda dengan kesalahan logis. Penalaran melingkar merupakan sebuah argumentasi yang cacat secara pragmatis, di mana premisnya membutuhkan bukti sebagai kesimpulan. Mengemis pertanyaan atau begging the question berhubungan dekat dengan penalaran melingkar, dalam penggunaan secara modern keduanya merujuk pada hal yang sama. (in)
- Le raisonnement circulaire est, dans la philosophie du langage, en rhétorique et en épistémologie, un mode d'argumentation qui pose comme prémisse ce que l’argument veut prouver. C'est un cas particulier de la pétition de principe. Dans une argumentation circulaire, une proposition A utilise pour sa justification une proposition B dans le même temps que la justification de la proposition B nécessite la vérité de la proposition A. Un tel argument peut constituer une forme de sophisme, c'est-à-dire un raisonnement erroné volontairement trompeur, ou alors une erreur de raisonnement logique involontaire lorsque son auteur n'a pas décelé la boucle (paralogisme). Évident dans des phrases courtes, ce type d'argumentation peut devenir beaucoup plus difficile à déceler lorsque la boucle se rallonge et comporte plus de deux éléments, et lorsque la proposition A est reformulée avec des termes différents pour soutenir la proposition B. Car le « retour » saute moins aux yeux, alors qu'au contraire, toute la construction de l'argumentation semble (et est) localement et à chaque instant, pertinente et logique. Le raisonnement circulaire survient aussi fréquemment lorsqu'on utilise de façon imprécise des résultats scientifiques établis par d'autres personnes, alors qu'on ne connaît pas les prémisses qui ont permis de les établir. Il se peut alors que l'une d'elles soit ce que l'on cherche à démontrer à partir de ces résultats, ce qui invalide le raisonnement d'un point de vue scientifique. La boucle peut devenir très difficile à détecter lorsque des chercheurs ont utilisé les travaux d'autres chercheurs comme prémisses, qui ont eux aussi utilisé des travaux d'autres chercheurs dans leurs prémisses, et ainsi de suite. Ce risque est élevé dans les sciences humaines et sociales qui expriment souvent leurs raisonnements sous forme de discours complexes avec de multiples formulations possibles pour une même proposition et en utilisant de nombreuses références, ou lors de l'utilisation interdisciplinaire des données scientifiques. Ce type d'erreur est également fréquemment commis par la vulgarisation scientifique et l'enseignement, qui tendent à déformer le discours scientifique pour leur besoin de simplification didactique ou scénographique. Toutefois, les arguments circulaires ne sont pas entièrement dénués d'intérêt pour autant : leur présence indique qu'un système comprenant les propositions A et B ne serait pas nécessairement autocontradictoire, ce qui constitue un début de connaissance à son sujet, sous réserve que A aussi bien que B soient correctement définis en termes opérationnels. Ce type de boucles stables est considéré en détail à travers de nombreux exemples dans le livre de Douglas Hofstadter : « Gödel, Escher, Bach ». (fr)
- 순환논법(循環論法) 또는 순환논증(循環論證, circular reasoning, circulus in probando, "circle in proving", circular logic)은 추론자가 논증할 명제를 논증의 근거로 하는 시작하는 논리적 오류이다. 순환논증의 요소는 논리적으로 유효한데, 그 이유는 전제가 참일 경우 결론이 참이어야 하기 때문이다. 순환논법은 정규적인 논리적 오류는 아니지만 논증에 실용적 결함이 있기 때문에 논증의 설득은 실패하게 된다. 이미 결론을 믿고 있지 않거나 전제가 결론에 대한 독립적인 증거가 되지 못한다면 전제를 수락할 이유가 없다. 선결문제 요구는 순환논법과 밀접한 관련이 있으며 현대에는 이 둘이 모두 동일한 의미로 사용된다. (ko)
- Een cirkelredenering, kringredenering of petitio principii (ook wel aangeduid als circulus in probando of het Engelse begging the question, ook wel afgekort tot BTQ) is een drogreden die volgt uit een manier van redeneren waarbij al als juist wordt aangenomen wat nog bewezen moet worden, of waarbij feiten gebruikt of aangehaald worden waarvan de spreker/schrijver verkeerdelijk veronderstelt dat ze al bestaan of verwezenlijkt zijn. (nl)
- 循環論法（じゅんかんろんぽう、circular reasoning, circular logic, vicious circle）とは、
* ある命題の証明において、その命題を仮定した議論を用いること。証明すべき結論を前提として用いる論法。
* ある用語の定義を与える表現の中にその用語自体が本質的に登場していること。 (ja)
- Il diallele o ragionamento circolare è un termine di derivazione greca (diállēlos, "ragionamento reciproco"), usato nella logica classica per indicare un ragionamento logico fallace in cui le premesse derivano dalle conseguenze e queste da quelle, realizzando così un circolo vizioso dove la dimostrazione è solo apparente. Si tratta di una particolare forma di petitio principii, la più comune. Per gli scettici proprio il sillogismo sarebbe un diallele perché colui che formula la premessa maggiore (per es. "tutti gli uomini sono mortali") ha concepito, intuito, la conclusione ("Socrate è mortale") ancor prima della premessa come contenuta in essa. (it)
- Błędne koło w rozumowaniu (łac. circulus in demonstrando) – błąd w rozumowaniu polegający na tym, że przy wyprowadzeniu wniosku "W" oparto się na przesłance "P", a następnie, by uzasadnić przesłankę "P", powołano się na wniosek "W". Przykładem takiego rozumowania jest dowodzenie, że Juliusz Słowacki był genialnym poetą przez powołanie się na to, że jego utwory są arcydziełami – a następnie uzasadnianie tezy, że utwory Słowackiego są arcydziełami, przez powoływanie się na tezę, że był genialnym poetą. Na pułapkę błędnego koła (łac. circulus vitiosus) narażone są szczególnie często rozumowania entymematyczne, to jest takie, w których pominięto którąś z przesłanek. Jako że tak w życiu codziennym, jak i w filozofii i matematyce przeważnie pomija się niektóre przesłanki (wiele rozumowań matematycznych byłoby inaczej bardzo długimi), circulus vitiosus jest jednym z częstszych błędów w rozumowaniu. (pl)
- Круговое рассуждение (лат. circulus in probando), круговое доказательство, циркулярная аргументация, круговая логика, порочный круг в доказательстве — логическая ошибка, при которой рассуждение начинается с того, чем планируется закончить. Аргументы рассуждения по отдельности при этом логически верны: если изначальные предположения истинны, то и вся цепочка рассуждений истинна. Круговое рассуждение бывает трудно обнаружить при большом количестве входящих в цикл аргументов. Под термином «круговое рассуждение» в науке понимается то, что сначала автором выдвигается гипотеза, а затем эта же неподтверждённая гипотеза используется в качестве доказательства. Ошибочность логики кругового рассуждения состоит в том, что доказываемое утверждение используется как часть собственного доказательства и подразумевается истинным, тогда как правильность изначальных предпосылок должна быть доказана до того, как на их основании делаются дальнейшие выводы. (ru)
- Хи́бне ко́ло (circulus in demonstrando)— неформальна логічна хиба або "Тавтологія у визначенні поняття" означає дефініцію предмету декількома подібними по значенню словами, коли змінюється лише незначна словесна форма виразу. Наприклад, "державне управління – це управління державою", "патріот своєї батьківщини", "сім чоловіків управлінців", "керівник – той, хто управляє", "державний службовець – управлінець", "лектор – той, хто читає лекції". Такі прості повтори подібних по значенню слів нічого суттєвого не виражають. Існують також складні речення, котрі мають подібну помилку: "ціна товару зменшилася, тому що вона знизилася". Інший приклад: "Органи державного управління – суб'єкти виконавчої влади та інші ланки, які здійснюють у тому чи іншому обсязі державно-управлінську діяльність". У деяких випадках наявність кола у визначенні може здатися там, де його насправді немає, наприклад, у судженні «кульова блискавка — це блискавка у вигляді кулі». Не зважаючи на уявне коло, це визначення правильне, оскільки поняття «куля» нам відомо і без поняття «кульова блискавка». Коло у визначенні створюється не повторенням слів, а логічною сутністю понять, що входять у визначення. Якщо предикат не можна знати без суб'єкта, то буде коло. Якщо предикат може бути визначений самостійно, до будь-яких знань про суб'єкт, тоді - чи повторюються слова чи не повторюються - кола не можна очікувати. Логічне коло доведення може бути неявно присутнім в одному з вихідних припущень. (uk)
- 循環論證（circular argument）、循環推理（循環推論；circular reasoning）、或循環證成（循環證立；circular justification），是論點的真確性最終由自身支持的推理方式。 循環論證或循環推理有時也泛指包括循環證成、、、等各種有循環形式的陳述。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- L'argumentació circular o fal·làcia del raonament circular, o de l'ús implícit de la conclusió com a premissa. És un tipus de simplificació en la qual l'argument assumeix el que s'està intentant demostrar. Exemple:
* Premissa 1: La Bíblia és veritat perquè Déu la va escriure.
* Premissa 2: La Bíblia diu que Déu existeix.
* Conclusió: Per tant, Déu existeix. (ca)
- Circulus in probando berasal dari bahasa Latin yang dapat diartikan sebagai penalaran melingkar, pemikiran paradoks, sebab dan akibat melingkar, penalaran dalam lingkaran, lingkaran setan, atau argumen melingkar. Penalaran melingkar berbeda dengan kesalahan logis. Penalaran melingkar merupakan sebuah argumentasi yang cacat secara pragmatis, di mana premisnya membutuhkan bukti sebagai kesimpulan. Mengemis pertanyaan atau begging the question berhubungan dekat dengan penalaran melingkar, dalam penggunaan secara modern keduanya merujuk pada hal yang sama. (in)
- 순환논법(循環論法) 또는 순환논증(循環論證, circular reasoning, circulus in probando, "circle in proving", circular logic)은 추론자가 논증할 명제를 논증의 근거로 하는 시작하는 논리적 오류이다. 순환논증의 요소는 논리적으로 유효한데, 그 이유는 전제가 참일 경우 결론이 참이어야 하기 때문이다. 순환논법은 정규적인 논리적 오류는 아니지만 논증에 실용적 결함이 있기 때문에 논증의 설득은 실패하게 된다. 이미 결론을 믿고 있지 않거나 전제가 결론에 대한 독립적인 증거가 되지 못한다면 전제를 수락할 이유가 없다. 선결문제 요구는 순환논법과 밀접한 관련이 있으며 현대에는 이 둘이 모두 동일한 의미로 사용된다. (ko)
- Een cirkelredenering, kringredenering of petitio principii (ook wel aangeduid als circulus in probando of het Engelse begging the question, ook wel afgekort tot BTQ) is een drogreden die volgt uit een manier van redeneren waarbij al als juist wordt aangenomen wat nog bewezen moet worden, of waarbij feiten gebruikt of aangehaald worden waarvan de spreker/schrijver verkeerdelijk veronderstelt dat ze al bestaan of verwezenlijkt zijn. (nl)
- 循環論法（じゅんかんろんぽう、circular reasoning, circular logic, vicious circle）とは、
* ある命題の証明において、その命題を仮定した議論を用いること。証明すべき結論を前提として用いる論法。
* ある用語の定義を与える表現の中にその用語自体が本質的に登場していること。 (ja)
- 循環論證（circular argument）、循環推理（循環推論；circular reasoning）、或循環證成（循環證立；circular justification），是論點的真確性最終由自身支持的推理方式。 循環論證或循環推理有時也泛指包括循環證成、、、等各種有循環形式的陳述。 (zh)
- الاستدلال الدائري (يعرف أيضًا باسم المنطق الدائري) هو مغالطة منطقية يبدأ فيها الاستدلال بما يحاول استنتاجه. غالبًا ما تكون مكونات مراحل الاستدلال الدائري صحيحة منطقياً لأنه إذا كانت الفرضية صحيحة فيجب أن تكون النتيجة صحيحة. الاستدلال الدائري ليس مغالطة منطقية رسمية بل هو خلل واقعي في الحجة المطروحة حيث تكون الحجج بحاجة إلى إثبات أو دليل بقدر النتيجة المطلوبة، ونتيجة لذلك تفشل الحجة في إثبات المطلوب منها. من الطرق الأخرى للتعبير عن المغالطة هي أنه لا يوجد سبب لقبول الحجج ما لم يعتقد المرء مسبقًا بالاستنتاج، أو أن الحجج لا تقدم أي أساس مستقل أو دليل على الاستنتاج. ترتبط مغالطة المصادرة على المطلوب ارتباطًا وثيقًا بالاستدلال الدائري، وتشير الاثنتان في الاستخدام الحديث عمومًا إلى نفس الشيء. (ar)
- Στη Λογική, Εν Αρχή Αιτείσθαι, γνωστή και ως Petitio principii (Αρχή της αναφοράς) είναι η λογική πλάνη στην οποία η προς απόδειξη πρόταση περιλαμβάνεται ήδη έμμεσα ή άμεσα στις συλλογιστικές προτάσεις/υποθέσεις. Το εν αρχή αιτείσθαι συσχετίζεται με την πλάνη που είναι γνωστή ως κυκλικός συλλογισμός, circulus in probando ή κυκλικό επιχείρημα. Ως έννοια στην Λογική, ο ορισμός της απαντά για πρώτη φορά στον Αριστοτέλη κάπου στα 350 π.Χ. και στο έργο του «». (el)
- Ein Zirkelschluss, Zirkelbeweis, logischer Zirkel, Kreisschluss oder auch Hysteron-Proteron (aus altgriechisch ὕστερον πρότερον hýsteron próteron, wörtlich etwa „das Spätere [ist] das Frühere“), ist ein Beweisfehler, bei dem die Voraussetzungen das zu Beweisende schon enthalten. Es wird also behauptet, eine Aussage durch Deduktion zu beweisen, indem die Aussage selbst als Voraussetzung verwendet wird. Er wird auch als Circulus vitiosus (aus lateinisch circulus vitiosus, wörtlich fehlerhafter Kreis) oder Teufelskreis bezeichnet. (de)
- Circular reasoning (Latin: circulus in probando, "circle in proving"; also known as circular logic) is a logical fallacy in which the reasoner begins with what they are trying to end with. Circular reasoning is not a formal logical fallacy, but a pragmatic defect in an argument whereby the premises are just as much in need of proof or evidence as the conclusion, and as a consequence the argument fails to persuade. Other ways to express this are that there is no reason to accept the premises unless one already believes the conclusion, or that the premises provide no independent ground or evidence for the conclusion. Begging the question is closely related to circular reasoning, and in modern usage the two generally refer to the same thing. (en)
- El razonamiento circular (en griego κύκλωι δείκνυσθαί) es un tipo de argumentación mediante la que se puede comprobar la validez de un silogismo inductivo (un razonamiento por el que se llega a una generalización a partir de casos particulares), pero también es un razonamiento mediante el cual se puede hacer más evidente lo cierto del silogismo demostrativo, en el que premisas y conclusiones son necesariamente verdaderas. (es)
- Le raisonnement circulaire est, dans la philosophie du langage, en rhétorique et en épistémologie, un mode d'argumentation qui pose comme prémisse ce que l’argument veut prouver. C'est un cas particulier de la pétition de principe. (fr)
- Il diallele o ragionamento circolare è un termine di derivazione greca (diállēlos, "ragionamento reciproco"), usato nella logica classica per indicare un ragionamento logico fallace in cui le premesse derivano dalle conseguenze e queste da quelle, realizzando così un circolo vizioso dove la dimostrazione è solo apparente. Si tratta di una particolare forma di petitio principii, la più comune. (it)
- Błędne koło w rozumowaniu (łac. circulus in demonstrando) – błąd w rozumowaniu polegający na tym, że przy wyprowadzeniu wniosku "W" oparto się na przesłance "P", a następnie, by uzasadnić przesłankę "P", powołano się na wniosek "W". Przykładem takiego rozumowania jest dowodzenie, że Juliusz Słowacki był genialnym poetą przez powołanie się na to, że jego utwory są arcydziełami – a następnie uzasadnianie tezy, że utwory Słowackiego są arcydziełami, przez powoływanie się na tezę, że był genialnym poetą. (pl)
- Хи́бне ко́ло (circulus in demonstrando)— неформальна логічна хиба або "Тавтологія у визначенні поняття" означає дефініцію предмету декількома подібними по значенню словами, коли змінюється лише незначна словесна форма виразу. Наприклад, "державне управління – це управління державою", "патріот своєї батьківщини", "сім чоловіків управлінців", "керівник – той, хто управляє", "державний службовець – управлінець", "лектор – той, хто читає лекції". Такі прості повтори подібних по значенню слів нічого суттєвого не виражають. Існують також складні речення, котрі мають подібну помилку: "ціна товару зменшилася, тому що вона знизилася". Інший приклад: "Органи державного управління – суб'єкти виконавчої влади та інші ланки, які здійснюють у тому чи іншому обсязі державно-управлінську діяльність". (uk)
- Круговое рассуждение (лат. circulus in probando), круговое доказательство, циркулярная аргументация, круговая логика, порочный круг в доказательстве — логическая ошибка, при которой рассуждение начинается с того, чем планируется закончить. Аргументы рассуждения по отдельности при этом логически верны: если изначальные предположения истинны, то и вся цепочка рассуждений истинна. Круговое рассуждение бывает трудно обнаружить при большом количестве входящих в цикл аргументов. (ru)
|
