| dbo:abstract
|
- La costa, línia de costa o riba de la mar, es defineix com la zona terrestre d'un continent o d'una illa on la terra limita amb l'oceà o amb un llac, conformant un espai amb un relleu singular. Geografia física, Geomorfologia: Faixa de terra en contacte amb el mar. Navegació tradicional: Terra que voreja la mar. Transport marítim: Franja de terra d'amplària indefinida, contigua a la mar, que s'estén des d'on arriba aquesta en els moments de baixamar màxima fins al primer canvi notable del terreny en direcció terra endins i que està sotmesa a un règim jurídic propi. (es costa; fr côte; en coast, shoreline). Les costes continentals del món mesuren uns 312.000 km (193.000 milles). Han sofert canvis de posició al llarg del temps geològic a causa de canvis substancials en els nivells relatius de la terra i el mar. (ca)
- Pobřeží je přilehlá oblast styku mezi pevninou a oceánem, která je v mapách zakreslována jako . Rozlišují se dva základní typy, a to klifové pobřeží a plážové pobřeží, jež se od sebe liší stavbou a vertikální členitostí. (cs)
- Als Küste wird der Grenzraum der sich wechselseitig beeinflussenden Ökosysteme von Land und Meer bezeichnet. Abhängig von der Küstenform ist dieser Raum von unterschiedlicher Breite. Er kann sich an Flachküsten (z. B. der Nordseeküste) mitunter über mehr als 100 km erstrecken. Der gemeinhin als Küstenlinie bezeichnete Ufersaum bestimmt sich durch die Linie des mittleren Wasserstands. Bei Gezeitenküsten ist dies die Linie des mittleren Tidehochwassers. Über die Zeit gesehen, ist die Küste einem ständigen Wandel unterlegen. Die räumliche Lage wird von vielfältigen Faktoren beeinflusst. Hierzu zählen u. a. Veränderungen des Meeresspiegels, geänderte Strömungsverhältnisse, Änderungen der Salinität. Jede Änderung kann dabei natürlich bedingt sein, aber auch durch die räumliche Inanspruchnahme des Küstenraums durch den Menschen bewirkt werden. Zu den physischen Prozessen zählen einerseits eustatische Meeresspiegelschwankungen, aber auch isostatische Hebungen und Senkungen. Zu den anthropogen bedingten Faktoren zählen beispielsweise bauliche Veränderungen an Land (z. B. Deichbau), ebenso wie die beidseits des Ufers vollzogenen wirtschaftlichen Nutzungen. Hier sind u. a. zu nennen:
* Fischerei in küstennahen Gewässern
* Fremdenverkehr an Land und zu Wasser
* industrielle Tätigkeiten (z. B. Offshore-Windparks)
* Schiffsverkehr in den Küstengewässern (de)
- السَّاحِل أو شاطِئ البَحْر هو المنطقة التي تلتقي فيها الأرض ببحرٍ أو محيط، أو الخط الذي يُشكّل الحدود بين اليابسة ومحيط أو بحيرة. لا يمكن تحديد خط دقيق يمكن تسميته بخط الساحل بسبب وجود مفارقات. مصطلح «منطقة ساحلية» يشير إلى المنطقة التي يحدث فيها تفاعل العمليات بين البحر والبر. كلا المصطلحين «ساحل» و«ساحلي» يستخدمان لوصف موقع أو منطقة جغرافية؛ على سبيل المثال إقليم الساحل الغربي في نيوزيلندا، أو الساحل الشرقي للولايات المتحدة والساحل الغربي للولايات المتحدة. إدنبرة على سبيل المثال مدينة تقع على ساحل اسكتلندا. يشير مصطلح ساحل منطقة البحر المفتوح إلى الساحل الذي يواجه المحيط المفتوح، بعكس المنطقة الساحلية المحمية بخليج، من ناحية أخرى يشير مصطلح ضفة إلى أجزاء الأرض المتاخمة لنهر أو لبحيرة (شاطئ البحيرة). وفي بعض أجزاء العالم تستخدم للإشارة إلى التلال الصناعية من الأرض التي تبنى بهدف الاحتفاظ بالماء من نهرٍ أو بركة؛ وفي مناطق أخرى تسمى سد مائي. وفقاً لأطلس الأمم المتحدة، يعيش حوالي 44% من سكان العالم في مناطق أقصى بعد لها عن البحر 150 كيلومتر. (ar)
- Ακτή χαρακτηρίζεται η τελευταία προς τη θάλασσα (ή αντίστοιχα όχθη σε λίμνη ή ποταμό), εσχατιά της ξηράς. Συνηθέστερα, η παραθαλάσσια έκταση της ξηράς που γεωλογικά φαίνεται να τερματίζει προς τη θάλασσα. Ανάλογα της γραμμής κλίσης που παρουσιάζουν, οι ακτές διακρίνονται σε:
* "Εν χρω": χαρακτηρίζονται εκείνες που παρουσιάζουν σχεδόν μηδενική κλίση, σύριζα με την επιφάνεια της θάλασσας και είναι ιδιαίτερα επικίνδυνες, σε κατάσταση ηρεμίας, στη ναυσιπλοΐα.
* Ομαλές: χαρακτηρίζονται εκείνες που παρουσιάζουν κλίση μέχρι 15°
* Υπόκρημνοι: χαρακτηρίζονται εκείνες που παρουσιάζουν κλίση 15° - 25°
* Κρημνώδεις: χαρακτηρίζονται εκείνες που παρουσιάζουν κλίση 25° - 45°
* Απόκρημνες: χαρακτηρίζονται εκείνες που παρουσιάζουν κλίση 45° - 70° και
* Απορρώγας: χαρακτηρίζονται εκείνες που παρουσιάζουν κλίση 90° ή αρνητική κλίση. Επί της ακτής καθορίζεται ο αιγιαλός, δηλαδή η «γραμμή αιγιαλού» και εξ' αυτής η παραλία, δηλαδή το «πλάτος» ή η «ζώνη της παραλίας». Ό,τι υφίσταται επί των ακτών και έχει σχέση προς τη θάλασσα χαρακτηρίζεται «επάκτιο», (π.χ. σταθμός, πυροβολείο κ.λπ.). Αντίθετα ό,τι βρίσκεται επί των ακτών και έχει σχέση ή ανάγεται προς την ξηρά χαρακτηρίζεται «παράλιο». (el)
- Marbordo estas la bordo, kiu randas maron. Marbordo povas esti kruta aŭ kontraŭe plata, malkruta. Sabla marbordo nomiĝas strando aŭ plaĝo. Sur la marbordo la proksimeco de la akvo kreas specifan medion: dunoj, , , , ... Kreiĝas ankaŭ specifa marborda mikroklimato. La longo de la marbordo estas senfina. Ekzemple, se parto de la marbordo estas unu kilometro, vi povas sekvi ĉiun etan ŝanĝiĝon de direkto, kaj ĝi eble estos entute du kilometroj, kaj se vi sekvas ĉiun sableron ĝi estos multe pli. Kaj poste ĉiun molekulon. Tial ĝi estas bona ekzemplo de fraktalo. En marbordo plej ofte la klimato kaj la vetero estas pli mildaj ol en internaj teritorioj. Tial, se interne estas tro da varmo, marborde ne tiom varmas; kaj same por malvarmo. Simile pri neĝo, ĉar ĉu neĝas ĉu ne dependas da la altitudo; por neĝi en plej malaltaj altitudoj oni bezonas interalie pli da malvarmo, pro tio ofte neĝas iom interne kaj ne proksime ĉe marbordo. Ankaŭ plantaro kaj bestaro estas diversaj marborde kompare kun interne. Multaj birdoj ekzemple loĝas marborde kaj ne tiom interne, kiel mevoj, pingvenoj, ktp. Ekzistas eĉ preciza kategorio nomata Marbirdo. (eo)
- The coast, also known as the coastline or seashore, is defined as the area where land meets the ocean, or as a line that forms the boundary between the land and the coastline. The Earth has around 620,000 kilometres (390,000 mi) of coastline. Coasts are important zones in natural ecosystems, often home to a wide range of biodiversity. On land, they harbor important ecosystems such as freshwater or estuarine wetlands, which are important for bird populations and other terrestrial animals. In wave-protected areas they harbor saltmarshes, mangroves or seagrasses, all of which can provide nursery habitat for finfish, shellfish, and other aquatic species. Rocky shores are usually found along exposed coasts and provide habitat for a wide range of sessile animals (e.g. mussels, starfish, barnacles) and various kinds of seaweeds. Along tropical coasts with clear, nutrient-poor water, coral reefs can often be found between depths of 1–50 meters (3.3–164.0 feet). According to a United Nations atlas, 44% of all people live within 150 km (93 mi) of the sea. Because of their importance in society and high concentration of population, the coast is important for major parts of the global food and economic system, and they provide many ecosystem services to humankind. For example, important human activities happen in port cities. Coastal fisheries (commercial, recreational, and subsistence) and aquaculture are major economic activities and create jobs, livelihoods, and protein for the majority of coastal human populations. Other coastal spaces like beaches and seaside resorts generate large revenues through tourism. Marine coastal ecosystems can also provide protection against sea level rise and tsunamis. In many countries, mangroves are the primary source of wood for fuel (e.g. charcoal) and building material. Coastal ecosystems like mangroves and seagrasses have a much higher capacity for carbon sequestration than many terrestrial ecosystems, and as such can play a critical role in the near-future to help mitigate climate change effects by uptake of atmospheric anthropogenic carbon dioxide. However, the economic importance of coasts makes many of these communities vulnerable to climate change which causes increases in extreme weather and sea level rise, and related issues such as coastal erosion, saltwater intrusion and coastal flooding. Other coastal issues, such as marine pollution, marine debris, coastal development, and marine ecosystem destruction, further complicate the human uses of the coast and threaten coastal ecosystems. The interactive effects of climate change, habitat destruction, overfishing and water pollution (especially eutrophication) have led to the demise of coastal ecosystem around the globe. This has resulted in population collapse of fisheries stocks, loss of biodiversity, increased invasion of alien species, and loss of healthy habitats. International attention to these issues has been captured in Sustainable Development Goal 14 "Life Below Water" which sets goals for international policy focused on preserving marine coastal ecosystems and supporting more sustainable economic practices for coastal communities. Likewise, the United Nations has declared 2021-2030 the UN Decade on Ecosystem Restoration, but restoration of coastal ecosystems has received insufficient attention. Because coasts are constantly changing, a coastline's exact perimeter cannot be determined; this measurement challenge is called the coastline paradox. The term coastal zone is used to refer to a region where interactions of sea and land processes occur. Both the terms coast and coastal are often used to describe a geographic location or region located on a coastline (e.g., New Zealand's West Coast, or the East, West, and Gulf Coast of the United States.) Coasts with a narrow continental shelf that are close to the open ocean are called pelagic coast, while other coasts are more sheltered coast in a gulf or bay. A shore, on the other hand, may refer to parts of land adjoining any large body of water, including oceans (sea shore) and lakes (lake shore). (en)
- La costa es la zona extrema de un continente o de una isla que limita con el mar u otro cuerpo acuático de gran extensión. Las costas tienen un paisaje inestable, donde hay sectores de playa cuyo perfil bidimensional puede crecer debido al depósito de sedimentos y en otros casos puede disminuir por los procesos de erosión marina. Pero las costas también son modificadas por otros factores, como el clima, el viento, el oleaje, la marea, la actividad biológica y las actividades humanas. (es)
- Itsasertz, itsasbazter, itsasalde, kostalde edo kosta deitzen zaio lurretik gertu dagoen itsaso, laku edo ibaien guneari. Kostaldeko inguruneetan etik (gutxitan egongo da urez gainezka) uneoro urperatuta dauden lur-lerroetaraino doa itsasertza. Itsasaldien izaera dinamikoa dela eta, ezin da honen lerro zehatza finkatu eta askotan eskualde bat izendatzko erabiltzen da. Itsasertzaren barruan beti dago marearteko zona eta horregatik askotan termino hauek bata bestearen zentzuan erabili ohi dira. Hala ere, itsasertzaren definizioa marearteko zonaz haratago zabaltzen da. Ez du esanahi bakarra hitz honek. Erabilera aldatu egiten da baita ere munduko leku batetik bestera, eta disziplina desberdinen artean. Adibidez, era ezberdinean erabiltzen da itsasertz hitza testuinguru militarrean edo ren eremuan bagaude. Zenbait ezaugarri bereizgarri ematen die uraren gertutasunak eremu hauei. Forma geografiko jakinak sortzen ditu uraren higadura gaitasunak; hala nola, dunak eta estuarioak. deritzo kostaldean zeharreko itsasertzaren mugimendu naturalari. Uraren eskuragarritasunari esker aniztasun biologiko handiko eremuak dira eta hezegune zabalen sortzea ahalbidetz en du. Gainera, lurrunketagatiko hezetasunak mikroklima bat sortzen du eta bertan beste inon aurkitzen ez diren izaki bizidunak agertzen dira. (eu)
- La côte est la terre adjacente ou proche du domaine maritime (mer ou océan). En français, il n'y a pas de consensus sur la différence entre côte et littoral. Aussi, en géographie et notamment pour traduire la notion anglosaxone de coastline, on utilise souvent le terme de côte et parfois le terme de rivage. L'adjectif « côtier » qualifie ce qui est sur, proche ou relatif à une côte. « Côte » est un terme très spécifique et s'applique uniquement à la partie d'une île ou d'un continent qui longe un océan ou des eaux de mer. On pourra distinguer les côtes qui font directement face à l'océan de côtes plus "abritées", près d'un golfe ou d'une baie. D'autre part, une rive (en anglais shore) peut se référer à une partie de la terre qui joint celle-ci à une vaste étendue d'eau, y compris des océans (on parlera de plages, en anglais sea shore) et les lacs (lake shore). De même, le terme « berge », quelque peu apparenté, indique un lieu où la terre rejoint en pente douce ou escarpée une rivière (ou un point d'eau plus petit qu'un lac). Alors que beaucoup de scientifiques s'accordent sur la définition commune du terme « côte », l'extension de la côte vers l'intérieur dépend du régime juridique, et relève d'autorités scientifiques et gouvernementales diverses, pour des raisons politiques, sociales et économiques. Cela se produit généralement parce que délimiter les terres comme une partie de la côte est peut-être vu comme ayant des implications environnementales qui pourraient empêcher l'exploitation de ces terres ou l'établissement de règlementations pour leur utilisation. (fr)
- Tugtar cósta ar an talamh ar bhruach nó in aice leis an bhfarraige. (ga)
- Pesisir suatu wilayah peralihan antara daratan dan lautan yang merupakan daerah pertemuan antara darat dan laut; ke arah darat meliputi bagian daratan, baik kering maupun terendam air, yang masih dipengaruhi sifat-sifat laut seperti pasang surut, angin laut, dan perembesan air asin; sedangkan ke arah laut meliputi bagian laut yang masih dipengaruhi oleh proses-proses alami yang terjadi di darat seperti sedimentasi dan aliran air tawar, maupun yang disebabkan oleh kegiatan manusia di darat seperti penggundulan hutan dan pencemaran. Berdasarkan Keputusan Menteri Kelautan dan Perikanan Nomor: KEP.10/MEN/2002 tentang Pedoman Umum Perencanaan Pengelolaan Pesisir Terpadu, Wilayah Pesisir didefinisikan sebagai wilayah peralihan antara ekosistem darat dan laut yang saling berinteraksi, di mana ke arah laut 12 mil dari garis pantai untuk provinsi dan sepertiga dari wilayah laut itu (kewenangan provinsi) untuk kabupaten/kota dan ke arah darat batas administrasi kabupaten/kota. (in)
- ( 다른 뜻에 대해서는 연안 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 연안(沿岸) 또는 해안(海岸)은 일반적으로 바다와 육지가 맞닿아 서로 밀접한 영향을 미치는 지역 및 해역을 총칭한다. 연안은 해변, 갯벌, 만, 삼각주 등 다양한 모습을 보이고 있고, 해양 생물 및 철새 등에는 산란장과 서식지이자, 사람들에게는 항만, 임해공단, 어항 및 어촌, 관광지 등이 되고 있다. 최근 연안을 이용하는 행위가 서로 상충되고, 연안 자원의 무분별한 이용으로 연안환경이 훼손되는 사례가 많다. 이런 대표적인 경우가 갯벌이나 바다를 매립하여 육지로 만드는 경우와, 육지에서 발생한 환경 오염원을 그대로 바다에 버리는 경우다. 대한민국같은 경우, 2000년 이후로 신규 매립은 억제하고 있으나 같은 경우 심각한 사회적 갈등을 빚고 있기도 하다. 이런 문제로 세계 각국은 (Integrated Coastal Management)라는 개념으로 중앙정부 차원에서 연안 지역에 대한 계획적인 관리를 추진하고 있으며, 연안을 가진 151개국 중 71개국에서 시행 중이다. (ko)
- De kust is het overgangsgebied tussen het land en de zee. Bij een meer of een rivier spreekt men van oever. Met de kust wordt ook weleens het strand bedoeld. (nl)
- La costa o litorale è la linea di confine tra la terra e l'acqua di un oceano, golfo, mare o grande lago. Per la geografia, il limite inferiore (verso il corpo idrico) è il piede della spiaggia, ovvero il limite tra fondale sabbioso e fondale fangoso (questo è il limite al largo del quale il movimento delle onde non arriva al fondo); il limite superiore (verso terra), meno ben definito, è la linea oltre la quale cessa l'influenza delle acque del corpo idrico (ad esempio, il punto in cui le lagune non contengono acqua salata ma acqua dolce). (it)
- 海岸（かいがん、英: coast）とは、陸が海に接する地帯のこと。 海辺（うみべ）、渚・沚（なぎさ）、汀（みぎわ）、水際（みずぎわ・すいさい）などともいう。 (ja)
- Wybrzeże – obszar na granicy lądu i zbiornika wodnego obejmującego część nadwodną i podwodną. Pas ten jest szerszy niż brzeg i strefa brzegowa, lecz jego zasięg nie jest precyzyjnie określony granicami. Zbiornik wodny i ląd wybrzeża są rozdzielone linią brzegową. Wybrzeże odznacza się wpływem rzeźbotwórczego oddziaływania mórz i oceanów (m.in. fal morskich, pływów, prądów przybrzeżnych). (pl)
- Kusten är mellan hav, eller ibland mellan en större insjö och land. Utmed kusten finns ofta stränder, hamnar och ibland fjordar. En stor del av världens befolkning bor nära havs- eller insjökuster. Kuster förändras i förhållande till naturkrafter som vågor och tidvatten, landhöjning och skiftande havsnivå. Den östra och västra kusten av ett landområde kallas ostkust respektive västkust. (sv)
- Em geografia, a costa ou orla é a linha que separa o mar da terra, tal como é indicado nos mapas. Corresponde ao limite entre o oceano e o continente (definida pelo alcance da maré alta). O termo "costa" é muito específico, sendo somente usada para descrever as regiões do continente ou de uma ilha que se limitam com o oceano, ou seus tributários de água salgada (mares, golfos, baía, praia, dunas). O único mar da Terra que não possui costas é o Mar dos Sargaços. (pt)
- Побере́жье, устар. Приберег, — полоса земли вдоль реки, озера, моря, океана или пограничная полоса между сушей и морем, океаном, озером, рекой и другим водным объектом характеризующаяся их непосредственным взаимным влиянием, расположенная по обе стороны береговой линии. Береговая линия Земли составляет около 620 000 километров. Поскольку побережья постоянно меняются, точный периметр береговой линии определить невозможно. Эта проблема измерения называется парадоксом береговой линии. Термин прибрежная зона используется для обозначения региона, в котором происходит взаимодействие морских и наземных процессов. И термины прибрежный, и прибрежный часто используются для описания географического положения или региона, расположенного на береговой линии (например, западное побережье Новой Зеландии или восточное побережье Мексиканского залива США). (ru)
- 岸（又稱濱），分為海岸、湖岸及河岸，是在水面和陆地接触处，经波浪、潮汐、海流等作用下形成的滨水地带，其中有眾多沉積物堆積而形成的岸稱為灘。 (zh)
- Узбере́жжя — смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера, великої річки; розташована по обидва боки берегової лінії. Пролягає між сушею та водоймою, і характеризується їхнім безпосереднім взаємним впливом. Взаємний вплив суші та моря виявляється в рельєфі та кліматі. Кліматичні умови узбережжя, як правило, сприятливі для здоров'я людини, тому багато з них є популярними курортами. У 1989 р. — створений Прибережний та морський союз з метою просування політики європейських країн відносно збереження прибережних територій шляхом подолання розриву між науковцями, екологами, керівниками прибережних території та місцевими органами влади. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Pobřeží je přilehlá oblast styku mezi pevninou a oceánem, která je v mapách zakreslována jako . Rozlišují se dva základní typy, a to klifové pobřeží a plážové pobřeží, jež se od sebe liší stavbou a vertikální členitostí. (cs)
- La costa es la zona extrema de un continente o de una isla que limita con el mar u otro cuerpo acuático de gran extensión. Las costas tienen un paisaje inestable, donde hay sectores de playa cuyo perfil bidimensional puede crecer debido al depósito de sedimentos y en otros casos puede disminuir por los procesos de erosión marina. Pero las costas también son modificadas por otros factores, como el clima, el viento, el oleaje, la marea, la actividad biológica y las actividades humanas. (es)
- Tugtar cósta ar an talamh ar bhruach nó in aice leis an bhfarraige. (ga)
- ( 다른 뜻에 대해서는 연안 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 연안(沿岸) 또는 해안(海岸)은 일반적으로 바다와 육지가 맞닿아 서로 밀접한 영향을 미치는 지역 및 해역을 총칭한다. 연안은 해변, 갯벌, 만, 삼각주 등 다양한 모습을 보이고 있고, 해양 생물 및 철새 등에는 산란장과 서식지이자, 사람들에게는 항만, 임해공단, 어항 및 어촌, 관광지 등이 되고 있다. 최근 연안을 이용하는 행위가 서로 상충되고, 연안 자원의 무분별한 이용으로 연안환경이 훼손되는 사례가 많다. 이런 대표적인 경우가 갯벌이나 바다를 매립하여 육지로 만드는 경우와, 육지에서 발생한 환경 오염원을 그대로 바다에 버리는 경우다. 대한민국같은 경우, 2000년 이후로 신규 매립은 억제하고 있으나 같은 경우 심각한 사회적 갈등을 빚고 있기도 하다. 이런 문제로 세계 각국은 (Integrated Coastal Management)라는 개념으로 중앙정부 차원에서 연안 지역에 대한 계획적인 관리를 추진하고 있으며, 연안을 가진 151개국 중 71개국에서 시행 중이다. (ko)
- De kust is het overgangsgebied tussen het land en de zee. Bij een meer of een rivier spreekt men van oever. Met de kust wordt ook weleens het strand bedoeld. (nl)
- La costa o litorale è la linea di confine tra la terra e l'acqua di un oceano, golfo, mare o grande lago. Per la geografia, il limite inferiore (verso il corpo idrico) è il piede della spiaggia, ovvero il limite tra fondale sabbioso e fondale fangoso (questo è il limite al largo del quale il movimento delle onde non arriva al fondo); il limite superiore (verso terra), meno ben definito, è la linea oltre la quale cessa l'influenza delle acque del corpo idrico (ad esempio, il punto in cui le lagune non contengono acqua salata ma acqua dolce). (it)
- 海岸（かいがん、英: coast）とは、陸が海に接する地帯のこと。 海辺（うみべ）、渚・沚（なぎさ）、汀（みぎわ）、水際（みずぎわ・すいさい）などともいう。 (ja)
- Wybrzeże – obszar na granicy lądu i zbiornika wodnego obejmującego część nadwodną i podwodną. Pas ten jest szerszy niż brzeg i strefa brzegowa, lecz jego zasięg nie jest precyzyjnie określony granicami. Zbiornik wodny i ląd wybrzeża są rozdzielone linią brzegową. Wybrzeże odznacza się wpływem rzeźbotwórczego oddziaływania mórz i oceanów (m.in. fal morskich, pływów, prądów przybrzeżnych). (pl)
- Kusten är mellan hav, eller ibland mellan en större insjö och land. Utmed kusten finns ofta stränder, hamnar och ibland fjordar. En stor del av världens befolkning bor nära havs- eller insjökuster. Kuster förändras i förhållande till naturkrafter som vågor och tidvatten, landhöjning och skiftande havsnivå. Den östra och västra kusten av ett landområde kallas ostkust respektive västkust. (sv)
- Em geografia, a costa ou orla é a linha que separa o mar da terra, tal como é indicado nos mapas. Corresponde ao limite entre o oceano e o continente (definida pelo alcance da maré alta). O termo "costa" é muito específico, sendo somente usada para descrever as regiões do continente ou de uma ilha que se limitam com o oceano, ou seus tributários de água salgada (mares, golfos, baía, praia, dunas). O único mar da Terra que não possui costas é o Mar dos Sargaços. (pt)
- 岸（又稱濱），分為海岸、湖岸及河岸，是在水面和陆地接触处，经波浪、潮汐、海流等作用下形成的滨水地带，其中有眾多沉積物堆積而形成的岸稱為灘。 (zh)
- السَّاحِل أو شاطِئ البَحْر هو المنطقة التي تلتقي فيها الأرض ببحرٍ أو محيط، أو الخط الذي يُشكّل الحدود بين اليابسة ومحيط أو بحيرة. لا يمكن تحديد خط دقيق يمكن تسميته بخط الساحل بسبب وجود مفارقات. مصطلح «منطقة ساحلية» يشير إلى المنطقة التي يحدث فيها تفاعل العمليات بين البحر والبر. كلا المصطلحين «ساحل» و«ساحلي» يستخدمان لوصف موقع أو منطقة جغرافية؛ على سبيل المثال إقليم الساحل الغربي في نيوزيلندا، أو الساحل الشرقي للولايات المتحدة والساحل الغربي للولايات المتحدة. إدنبرة على سبيل المثال مدينة تقع على ساحل اسكتلندا. (ar)
- La costa, línia de costa o riba de la mar, es defineix com la zona terrestre d'un continent o d'una illa on la terra limita amb l'oceà o amb un llac, conformant un espai amb un relleu singular. Geografia física, Geomorfologia: Faixa de terra en contacte amb el mar. Navegació tradicional: Terra que voreja la mar. Transport marítim: Franja de terra d'amplària indefinida, contigua a la mar, que s'estén des d'on arriba aquesta en els moments de baixamar màxima fins al primer canvi notable del terreny en direcció terra endins i que està sotmesa a un règim jurídic propi. (es costa; fr côte; en coast, shoreline). (ca)
- Ακτή χαρακτηρίζεται η τελευταία προς τη θάλασσα (ή αντίστοιχα όχθη σε λίμνη ή ποταμό), εσχατιά της ξηράς. Συνηθέστερα, η παραθαλάσσια έκταση της ξηράς που γεωλογικά φαίνεται να τερματίζει προς τη θάλασσα. Ανάλογα της γραμμής κλίσης που παρουσιάζουν, οι ακτές διακρίνονται σε: (el)
- Marbordo estas la bordo, kiu randas maron. Marbordo povas esti kruta aŭ kontraŭe plata, malkruta. Sabla marbordo nomiĝas strando aŭ plaĝo. Sur la marbordo la proksimeco de la akvo kreas specifan medion: dunoj, , , , ... Kreiĝas ankaŭ specifa marborda mikroklimato. La longo de la marbordo estas senfina. Ekzemple, se parto de la marbordo estas unu kilometro, vi povas sekvi ĉiun etan ŝanĝiĝon de direkto, kaj ĝi eble estos entute du kilometroj, kaj se vi sekvas ĉiun sableron ĝi estos multe pli. Kaj poste ĉiun molekulon. Tial ĝi estas bona ekzemplo de fraktalo. (eo)
- The coast, also known as the coastline or seashore, is defined as the area where land meets the ocean, or as a line that forms the boundary between the land and the coastline. The Earth has around 620,000 kilometres (390,000 mi) of coastline. Coasts are important zones in natural ecosystems, often home to a wide range of biodiversity. On land, they harbor important ecosystems such as freshwater or estuarine wetlands, which are important for bird populations and other terrestrial animals. In wave-protected areas they harbor saltmarshes, mangroves or seagrasses, all of which can provide nursery habitat for finfish, shellfish, and other aquatic species. Rocky shores are usually found along exposed coasts and provide habitat for a wide range of sessile animals (e.g. mussels, starfish, barnacle (en)
- Als Küste wird der Grenzraum der sich wechselseitig beeinflussenden Ökosysteme von Land und Meer bezeichnet. Abhängig von der Küstenform ist dieser Raum von unterschiedlicher Breite. Er kann sich an Flachküsten (z. B. der Nordseeküste) mitunter über mehr als 100 km erstrecken. Der gemeinhin als Küstenlinie bezeichnete Ufersaum bestimmt sich durch die Linie des mittleren Wasserstands. Bei Gezeitenküsten ist dies die Linie des mittleren Tidehochwassers. (de)
- Itsasertz, itsasbazter, itsasalde, kostalde edo kosta deitzen zaio lurretik gertu dagoen itsaso, laku edo ibaien guneari. Kostaldeko inguruneetan etik (gutxitan egongo da urez gainezka) uneoro urperatuta dauden lur-lerroetaraino doa itsasertza. Itsasaldien izaera dinamikoa dela eta, ezin da honen lerro zehatza finkatu eta askotan eskualde bat izendatzko erabiltzen da. Itsasertzaren barruan beti dago marearteko zona eta horregatik askotan termino hauek bata bestearen zentzuan erabili ohi dira. Hala ere, itsasertzaren definizioa marearteko zonaz haratago zabaltzen da. (eu)
- Pesisir suatu wilayah peralihan antara daratan dan lautan yang merupakan daerah pertemuan antara darat dan laut; ke arah darat meliputi bagian daratan, baik kering maupun terendam air, yang masih dipengaruhi sifat-sifat laut seperti pasang surut, angin laut, dan perembesan air asin; sedangkan ke arah laut meliputi bagian laut yang masih dipengaruhi oleh proses-proses alami yang terjadi di darat seperti sedimentasi dan aliran air tawar, maupun yang disebabkan oleh kegiatan manusia di darat seperti penggundulan hutan dan pencemaran. (in)
- La côte est la terre adjacente ou proche du domaine maritime (mer ou océan). En français, il n'y a pas de consensus sur la différence entre côte et littoral. Aussi, en géographie et notamment pour traduire la notion anglosaxone de coastline, on utilise souvent le terme de côte et parfois le terme de rivage. L'adjectif « côtier » qualifie ce qui est sur, proche ou relatif à une côte. (fr)
- Побере́жье, устар. Приберег, — полоса земли вдоль реки, озера, моря, океана или пограничная полоса между сушей и морем, океаном, озером, рекой и другим водным объектом характеризующаяся их непосредственным взаимным влиянием, расположенная по обе стороны береговой линии. Береговая линия Земли составляет около 620 000 километров. Поскольку побережья постоянно меняются, точный периметр береговой линии определить невозможно. Эта проблема измерения называется парадоксом береговой линии. Термин прибрежная зона используется для обозначения региона, в котором происходит взаимодействие морских и наземных процессов. И термины прибрежный, и прибрежный часто используются для описания географического положения или региона, расположенного на береговой линии (например, западное побережье Новой Зеландии и (ru)
- Узбере́жжя — смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера, великої річки; розташована по обидва боки берегової лінії. Пролягає між сушею та водоймою, і характеризується їхнім безпосереднім взаємним впливом. Взаємний вплив суші та моря виявляється в рельєфі та кліматі. Кліматичні умови узбережжя, як правило, сприятливі для здоров'я людини, тому багато з них є популярними курортами. (uk)
|
