| dbo:abstract
|
- Antidemokracie neboli antidemokratická myšlenka je myšlenka, která kritizuje demokracii a stojí proti ní. Mezi významné antidemokratické myslitele patří Vladimir Iljič Lenin, Lev Nikolajevič Tolstoj, Adolf Hitler nebo Josif Stalin. Mezi tuto ideologii patří totalitní režimy, především stalinismus, fašismus, nacismus, také autoritativní, aristokratické, teokratické či absolutně-monarchistické postoje a anarchismus. Nacistická ideologie požaduje okamžité zrušení demokracie. Komunistické režimy se sice považovaly za demokratické (lidově-demokratické), ale jejich způsob vlády a porušování lidských práv za demokracii těžko považovat. Anarchisté odmítají jakoukoliv formu vlády, tzn. včetně demokracie. (cs)
- التفكير المعادي للديمقراطية يشير إلى مناوأة الديمقراطية. ويرتبط التفكير المعادي للديمقراطية نموذجيًا، وليس دائمًا، بمعاداة المساواتية. ومن الشخصيات المهمة التي ارتبطت بالتفكير المعادي للديمقراطية، مارتن هايدغر وهوبير لاجارديل وتشارلز موراس وفريدرخ نيتشه وأفلاطون وكارل شميت وأوسفالد شبينغلر وإليعازر مناحم شاخ. وقد عادت مجموعة متنوعة من الأيديولوجيات والأنظمة السياسية الديمقراطية، من بينها الملكية المطلقة والأرستقراطية واللاسلطوية الجماعية والفاشية والولاية وأنماط من الاشتراكية والثيقراطية. (ar)
- Criticism of democracy has been a key part of democracy and its functions. As Josiah Ober explains, "the legitimate role of critics" of democracy may be difficult to define, but one "approach is to divide critics into 'good internal' critics (those who call upon the constitutional regime to be true to its own highest principles) and 'bad external' critics who reject the values embraced and nurtured by constitutional democracy." Since classical antiquity and through the modern era, democracy has been associated with "rule by the people," "rule by the majority," and free selection or election, either through direct participation or elected representation, respectively. Political thinkers have approached critiques of democratic political systems from different perspectives. Many times it is not necessary to oppose democracy by its simplest definition – "rule by the people" – but, rather, seek to question or expand this popular definition. In their work, they distinguish between democratic principles that are effectively implemented through undemocratic procedures; undemocratic principles that are implemented through democratic procedures; and variations of the same kind. For instance, some critics of democracy would agree with Winston Churchill's famous remark, "No one pretends that democracy is perfect or all-wise. Indeed, it has been said that democracy is the worst form of government except all those other forms that have been tried from time to time." Other critics may be more prepared to describe existing democratic regimes as anything but "rule by the people." Leading contemporary thinkers in critical democratic theory include Jürgen Habermas, Robert A. Dahl, Robert E. Goodin, Bernard Manin, Joseph Schumpeter, James S. Fishkin, Ian Shapiro, Jason Brennan, Hélène Landemore, and Hans-Hermann Hoppe. Critics of democracy have often tried to highlight democracy's inconsistencies, paradoxes, and limits by contrasting it with other forms of governments such as epistocracy, plural voting, or lottocrative alternatives. They have characterized most modern democracies as democratic polyarchies and democratic aristocracies; they have identified fascist moments in modern democracies; they have termed the societies produced by modern democracies as neo-feudal; while yet others have contrasted democracy with fascism, anarcho-capitalism, theocracy, and absolute monarchy. The most widely known critics of democracy include Plato and the authors of the Federalist Papers, who were interested in establishing a representative democracy in the early United States instead of a direct democracy. The authors of the Federalist papers explained why the Constitution was based on a certain type of democracy, also called an American republic or liberal democracy. Additional historical figures associated with the critique of democracy include Aristotle, Plato, Montesquieu, James Harrington, Jean-Jacques Rousseau, Thomas Carlyle, John Ruskin, Martin Heidegger, Hubert Lagardelle, Charles Maurras, Friedrich Nietzsche, Carl Schmitt, Oswald Spengler, Erik von Kuehnelt-Leddihn, Nicolás Gómez Dávila, and Elazar Menachem Shach. Some critiques have improved democracy, such as those of Plato and Aristotle, who some scholars believe laid the foundation for modern constitutional democracy. (en)
- Antidemocrático es un término utilizado para referirse a una posición que rechaza la democracia como la forma más adecuada para tomar decisiones dentro de un determinado tipo de organización social. Hasta la Independencia de los Estados Unidos en 1776 la democracia fue rechazada de manera generalizada como una buena forma de gobierno. Desde entonces la misma fue aceptada en forma creciente como el mejor sistema para tomar decisiones colectivas, tanto en las organizaciones estatales como sociales y privadas. Sin embargo, contra lo que muchas veces se sostiene la aceptación de la democracia no ha sido unánime, y en muchas organizaciones, campos y países, existen grupos y personas que se oponen a la democracia, sosteniendo que existen mejores formas de tomar decisiones. Una variedad de ideologías y sistemas políticos se han opuesto a la democracia, incluyendo la monarquía absoluta, la aristocracia, el fascismo, la tutela de los juristas islámicos (en su forma absoluta), la teocracia, o el . El término «antidemocrático» es de uso habitual para descalificar las opiniones, actos y mecanismos decisorios de los opositores. (es)
- 반민주주의 혹은 민주주의 비판(Criticism of democracy)는 민주주의에 반대하는 이념이다. 반민주주의는 반평등이념과는 관련이 없지만 같이 언급되는 경우가 많다. 반민주주의를 주장한 주요 인물로는 마르틴 하이데거, , 샤를 모라스, 프리드리히 니체, 플라톤, 카를 슈미트, 오스발트 슈펭글러, 등이 있다. 또한, 전제군주제, 귀족제, 파시즘, , 신권 정치 등의 다양한 정치 사상 및 이데올로기가 민주주의를 반대했다. (ko)
- Antydemokratyzm - światopogląd, odrzucający ideę demokracji, opierający się na przeświadczeniu, że w zróżnicowanym społeczeństwie, w którym największą część stanowią osoby niewykształcone i niezamożne, demokracja jest de facto dyktaturą ciemniaków. Przeciwnicy demokracji często uznają za lepsze rządy monarchistyczne lub autorytarne. Według antydemokratów o liberalnych poglądach na gospodarkę, naturalną konsekwencją systemu demokratycznego jest socjalizm, gdyż istotą wyborów demokratycznych jest przekupstwo wyborców obietnicami zintensyfikowania polityki socjalnej państwa (tzw. kiełbasa wyborcza), będącymi najprostszym sposobem przekonania do siebie elektoratu o małej świadomości mechanizmów rządzących polityką i gospodarką. (pl)
- Критика демократии была ключевой частью демократии и её функций. Начиная с античности и вплоть до современной эпохи, демократия ассоциировалась с «правлением народа», «правлением большинства» и свободным выбором или выборами посредством прямого участия или выборного представительства соответственно. Политические мыслители подошли к критике демократических политических систем с разных точек зрения. Многие не обязательно выступают против демократии по её простейшему определению — «правление народа», — но, скорее, стремятся поставить под сомнение или расширить это популярное определение. В своей работе они проводят различие между демократическими принципами, которые эффективно реализуются с помощью недемократических процедур; недемократическими принципами, которые реализуются с помощью демократических процедур; и вариациями того же рода. Например, некоторые критики демократии согласятся со знаменитым замечанием Уинстона Черчилля: «Никто не утверждает, что демократия совершенна или всесторонне развита. Действительно, было сказано, что демократия — наихудшая форма правления, за исключением всех тех других форм, которые время от времени применялись». Другие критики могут быть более готовы описать существующие демократические режимы как что угодно, только не «власть народа». Ведущие современные мыслители критической демократической теории включают Юргена Хабермаса, Роберта А. Даля, Роберта Э. Гудина, Бернарда Манина, Йозефа Шумпетера, Джеймса С. Фишкина, Иэна Шапиро, Джейсона Бреннана, Элен Ландемор и Ханса-Германа Хоппе. Критики демократии часто пытались подчеркнуть непоследовательность, парадоксы и ограничения демократии, противопоставляя ее другим формам правления, таким как эпистократия, множественное голосование или выборы по жребию. Они охарактеризовали большинство современных демократий как демократические полиархии и демократические аристократии; они определили фашистские моменты в современных демократиях; они назвали общества, созданные современными демократиями, неофеодальными; в то время как другие противопоставляли демократию нацизму, анархо-капитализму, теократии и абсолютной монархии. К наиболее известным критикам демократии относятся Платон и авторы «Записок федералиста», которые были заинтересованы в установлении представительной демократии в ранних Соединённых Штатах вместо прямой демократии. Дополнительные исторические фигуры, связанные с критикой демократии, включают Аристотеля, Платона, Монтескьё, Джеймса Харрингтона, Жан-Жака Руссо, Мартина Хайдеггера, Юбера Лагарделля, Шарля Морраса, Фридриха Ницше, Карла Шмитта, Освальда Шпенглера, Эрика фон Кюхнельт-Леддина, Николаса Гомеса Давила и Элиэзера Менахема Шаха. (ru)
- 批评民主的言论通常是基于民主的目的、过程和成果。 自古典时期到近代以来，民主一般与“人民统治”，“多数统治”和通过直接选举或间接选举自由选择政府的选举联系在一起，但并未与特定群体联系在一起。 (zh)
- Антидемократи́зм - елемент форми державно-правового режиму держави, де стан політичного життя, за якого державна влада здійснюється антидемократичними методами. Антидемократизм є основною частиною тоталітаризму. При антидемократизмі громадяни та громадянські об'єднання не впливають на формування і діяльність державних органів, так як вся влада зосереджується в руках не контрольованої народом групи осіб чи в руках однієї особи. Суттєво утруднюється або фактично унеможливлюється здійснення прав і свобод громадян, а також відсутня або формальна виборність. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Antidemokracie neboli antidemokratická myšlenka je myšlenka, která kritizuje demokracii a stojí proti ní. Mezi významné antidemokratické myslitele patří Vladimir Iljič Lenin, Lev Nikolajevič Tolstoj, Adolf Hitler nebo Josif Stalin. Mezi tuto ideologii patří totalitní režimy, především stalinismus, fašismus, nacismus, také autoritativní, aristokratické, teokratické či absolutně-monarchistické postoje a anarchismus. Nacistická ideologie požaduje okamžité zrušení demokracie. Komunistické režimy se sice považovaly za demokratické (lidově-demokratické), ale jejich způsob vlády a porušování lidských práv za demokracii těžko považovat. Anarchisté odmítají jakoukoliv formu vlády, tzn. včetně demokracie. (cs)
- التفكير المعادي للديمقراطية يشير إلى مناوأة الديمقراطية. ويرتبط التفكير المعادي للديمقراطية نموذجيًا، وليس دائمًا، بمعاداة المساواتية. ومن الشخصيات المهمة التي ارتبطت بالتفكير المعادي للديمقراطية، مارتن هايدغر وهوبير لاجارديل وتشارلز موراس وفريدرخ نيتشه وأفلاطون وكارل شميت وأوسفالد شبينغلر وإليعازر مناحم شاخ. وقد عادت مجموعة متنوعة من الأيديولوجيات والأنظمة السياسية الديمقراطية، من بينها الملكية المطلقة والأرستقراطية واللاسلطوية الجماعية والفاشية والولاية وأنماط من الاشتراكية والثيقراطية. (ar)
- 반민주주의 혹은 민주주의 비판(Criticism of democracy)는 민주주의에 반대하는 이념이다. 반민주주의는 반평등이념과는 관련이 없지만 같이 언급되는 경우가 많다. 반민주주의를 주장한 주요 인물로는 마르틴 하이데거, , 샤를 모라스, 프리드리히 니체, 플라톤, 카를 슈미트, 오스발트 슈펭글러, 등이 있다. 또한, 전제군주제, 귀족제, 파시즘, , 신권 정치 등의 다양한 정치 사상 및 이데올로기가 민주주의를 반대했다. (ko)
- 批评民主的言论通常是基于民主的目的、过程和成果。 自古典时期到近代以来，民主一般与“人民统治”，“多数统治”和通过直接选举或间接选举自由选择政府的选举联系在一起，但并未与特定群体联系在一起。 (zh)
- Антидемократи́зм - елемент форми державно-правового режиму держави, де стан політичного життя, за якого державна влада здійснюється антидемократичними методами. Антидемократизм є основною частиною тоталітаризму. При антидемократизмі громадяни та громадянські об'єднання не впливають на формування і діяльність державних органів, так як вся влада зосереджується в руках не контрольованої народом групи осіб чи в руках однієї особи. Суттєво утруднюється або фактично унеможливлюється здійснення прав і свобод громадян, а також відсутня або формальна виборність. (uk)
- Criticism of democracy has been a key part of democracy and its functions. As Josiah Ober explains, "the legitimate role of critics" of democracy may be difficult to define, but one "approach is to divide critics into 'good internal' critics (those who call upon the constitutional regime to be true to its own highest principles) and 'bad external' critics who reject the values embraced and nurtured by constitutional democracy." Some critiques have improved democracy, such as those of Plato and Aristotle, who some scholars believe laid the foundation for modern constitutional democracy. (en)
- Antidemocrático es un término utilizado para referirse a una posición que rechaza la democracia como la forma más adecuada para tomar decisiones dentro de un determinado tipo de organización social. Hasta la Independencia de los Estados Unidos en 1776 la democracia fue rechazada de manera generalizada como una buena forma de gobierno. Desde entonces la misma fue aceptada en forma creciente como el mejor sistema para tomar decisiones colectivas, tanto en las organizaciones estatales como sociales y privadas. Sin embargo, contra lo que muchas veces se sostiene la aceptación de la democracia no ha sido unánime, y en muchas organizaciones, campos y países, existen grupos y personas que se oponen a la democracia, sosteniendo que existen mejores formas de tomar decisiones. (es)
- Antydemokratyzm - światopogląd, odrzucający ideę demokracji, opierający się na przeświadczeniu, że w zróżnicowanym społeczeństwie, w którym największą część stanowią osoby niewykształcone i niezamożne, demokracja jest de facto dyktaturą ciemniaków. Przeciwnicy demokracji często uznają za lepsze rządy monarchistyczne lub autorytarne. (pl)
- Критика демократии была ключевой частью демократии и её функций. Начиная с античности и вплоть до современной эпохи, демократия ассоциировалась с «правлением народа», «правлением большинства» и свободным выбором или выборами посредством прямого участия или выборного представительства соответственно. Ведущие современные мыслители критической демократической теории включают Юргена Хабермаса, Роберта А. Даля, Роберта Э. Гудина, Бернарда Манина, Йозефа Шумпетера, Джеймса С. Фишкина, Иэна Шапиро, Джейсона Бреннана, Элен Ландемор и Ханса-Германа Хоппе. (ru)
|
