| dbo:abstract
|
- الثقافة البيلاروسية نتاج ألفية من التنمية في ظل تأثير عدد من العوامل المتنوعة. تشمل تلك العوامل البيئة المادية؛ الخلفية العرقية لبيلاروسيا (اندماج القادمين السلوفيين القادمين من البلطيق)؛ وثنية المستوطنين الأوائل ومضيفيهم؛ المسيحية الأرثوذكسية الشرقية بوصفها رابطًا مع التقاليد الأدبية والثقافية البيزنطية؛ والافتقار إلى الحدود الطبيعية في البلاد؛ تدفق الأنهار نحو البحر الأسود وبحر البلطيق؛ وتنوع الأديان في المنطقة (الكاثوليكية، الأرثوذكسية، اليهودية، والإسلام). كان التأثير الغربي المبكر على الثقافة البيلاروسية متمثلًا بقانون مواثيق ماغدبورغ، الذي منح حكمًا ذاتيًا بلديًا وكان مستندًا إلى قوانين المدن الألمانية. قد منح دوقات وملوك عظماء هذه المواثيق في القرنين الرابع عشر والخامس عشر إلى عدد من المدن، بما فيها بريست، غرودونو، سلتسك، ومينسك. لا يعمل تقليد الحكم الذاتي على تيسير الاتصالات مع أوروبا الغربية فحسب، بل لقد زاد أيضًا الاعتماد على الذات، وروح المغامرة التجارية، والشعور بالمسؤولية المدنية. في الفترة بين عامي 1517 و1519 ترجم فرانشيسك سكارينا (1490 – 1550) الكتاب المقدس (الإنجيل) إلى اللغة العامية (البيلاروسية القديمة). في ظل النظام الشيوعي، كان عمل سكارينا أقل من قيمته الحقيقية إلى حد كبير، ولكن في بيلاروسيا المستقلة أصبح مصدر إلهام للوعي الوطني الناشئ بقدر ما كان مصدر إلهامه بالدعوة التي وجهها إلى اللغة البيلاروسية، كما كان هو الحال مع أفكاره الإنسانية. منذ القرن الرابع عشر وحتى القرن السابع عشر، عندما كانت أفكار الإنسانية والنهضة والإصلاح ناشطة في أوروبا الغربية، نوقشت هذه الأفكار في بيلاروسيا أيضًا بسبب العلاقات التجارية هناك، وتسجيل أبناء النبلاء وأصحاب النفوذ في الجامعات الغربية. ساهم الإصلاح والإصلاح المضاد إلى حد كبير في ازدهار الكتابات الجدلية وكذلك في انتشار المطابع والمدارس. أثناء القرنين السابع عشر والثامن عشر، حين كانت بولندا وروسيا تقومان بإنجازات سياسية وثقافية عميقة في بيلاروسيا من خلال دمج طبقة النبلاء في ثقافاتهما، نجح الحكام في الربط بين الثقافة «البيلاروسية» مع الأساليب الريفية، والفلكلور، والثياب والعادات العرقية وتغشيتها بغطاء مسيحي. كانت هذه نقطة الانطلاق لبعض النشطاء الوطنيين الذين حاولوا تحقيق حكومة مستقلة لأمتهم في أواخر القرن التاسع عشر وأوائل القرن العشرين. يتلخص تطور الأدب البيلاروسي، الذي نشر فكرة القومية للمواطن البيلاروسي، من خلال الأعمال الأدبية ليانكا كوبالا (1882 – 1942) وياكوب كولاس (1882 – 1956). أصبحت أعمال هؤلاء الشعراء، إلى جانب العديد من الكتاب البارزين الآخرين، من كلاسيكيات الأدب البيلاروسي الحديث من خلال كتابتهم بشكل واسع حول مواضيع ريفية (كان الريف هو المكان الذي سمع فيها الكُتّاب اللغة البيلاروسية) وأيضًا من خلال «عصرنة» اللغة الأدبية البيلاروسية التي لم تستخدم إلا قليلًا منذ القرن السادس عشر. استمر مؤلفو حقبة ما بعد الاستقلال في استخدام المواضيع الريفية على نطاق واسع. على عكس تركيز الأدب على الحياة الريفية، فإن مجالات أخرى من الثقافة مثل الرسم والنحت والموسيقى والأفلام والمسرح تمحورت حول الواقع الحضري، والشواغل والقيم العالمية. (ar)
- Ο πολιτισμός της Λευκορωσίας είναι προϊόν μιας χιλιετίας ανάπτυξης υπό την επίδραση πολλών διαφορετικών παραγόντων. Αυτά περιλαμβάνουν το φυσικό περιβάλλον, το εθνογραφικό υπόβαθρο των Λευκορώσων (η συγχώνευση των νεοφερμένων Σλάβων με τους Βάλτες), η παγανιστική θρησκεία των πρώιμων εποίκων και των οικοδεσποτών τους, ο Ανατολικός Ορθόδοξος Χριστιανισμός ως σύνδεσμος με τις βυζαντινές λογοτεχνικές και πολιτιστικές παραδόσεις, η έλλειψη φυσικών συνόρων της χώρας, η ροή των ποταμών προς τη Μαύρη Θάλασσα και τη Βαλτική Θάλασσα και η ποικιλία των θρησκειών στην περιοχή (Καθολικισμός, Ορθοδοξία, Ιουδαϊσμός και Ισλάμ). Μια πρώιμη δυτική επιρροή στον Λευκορωσικό πολιτισμό ήταν οι νόμοι του Μαγδεβούργου που επέτρεψαν τη δημοτική αυτονομία και βασίστηκαν στους νόμους των γερμανικών πόλεων. Αυτές οι χάρτες χορηγήθηκαν τον 14ο και 15ο αιώνα από μεγάλους δούκες και βασιλιάδες σε διάφορες πόλεις, μεταξύ των οποίων και το Μπρεστ, το Γκρόντνο, το Σλουτσκ και το Μινσκ. Η παράδοση της αυτοδιοίκησης διευκόλυνε τις επαφές με τη Δυτική Ευρώπη αλλά ταυτόχρονα ενίσχυσε την αυτοπεποίθηση, το επιχειρηματικό πνεύμα και την αίσθηση της αστικής ευθύνης. Το 1517-19 ο Φραγκίσκος Σκάρινα (περίπου το 1490-1552) μετέφρασε τη Βίβλο στην παλαιά Λευκορωσική γλώσσα. Υπό το κομμουνιστικό καθεστώς, το έργο του Σκάρινα ήταν εξαιρετικά υποτιμημένο, αλλά στην ανεξάρτητη Λευκορωσία έγινε έμπνευση για την αναδυόμενη εθνική συνείδηση τόσο για την υπεράσπιση της λευκορωσικής γλώσσας όσο και για τις ανθρωπιστικές του ιδέες. Από το δέκατο τέταρτο έως τον δέκατο έβδομο αιώνα, όταν οι ιδέες του ανθρωπισμού, της Αναγέννησης και της Μεταρρύθμισης ήταν ζωντανές στη Δυτική Ευρώπη, οι ιδέες αυτές συζητήθηκαν και στη Λευκορωσία εξαιτίας των εμπορικών σχέσεων με τη Δυτική Ευρώπη και λόγω της εγγραφής των παιδιών της αριστοκρατίας στα δυτικά πανεπιστήμια. Η Μεταρρύθμιση και η Αντιμεταρρύθμιση συνέβαλαν σημαντικά στην άνθηση των πολεμικών συγγραμμάτων καθώς και στην εξάπλωση των τυπογραφείων και των σχολείων. Κατά τη διάρκεια του δέκατου έβδομου και του δέκατου όγδοου αιώνα, όταν η Πολωνία και η Ρωσία ασκούσαν μεγάλη επιρροή στη Λευκορωσία με την αφομοίωση της αριστοκρατίας στις αντίστοιχες κουλτούρες τους, οι ηγεμόνες κατάφεραν να συνδυάσουν τον «λευκορωσικό» πολιτισμό κυρίως με αγροτικούς τρόπους, λαογραφία, έθιμα, καθώς και το χριστιανισμό. Αυτό ήταν το σημείο εκκίνησης για ορισμένους εθνικούς ακτιβιστές που επιχείρησαν να πετύχουν κρατική υπόσταση για το έθνος τους στα τέλη του 19ου και τις αρχές του εικοστού αιώνα. Η ανάπτυξη της λευκορωσικής λογοτεχνίας επέκτεινε την αίσθηση των Λευκορώσων ως ανήκοντες στο Λευκορωσικό έθνος. Επισημάνθηκε από τα λογοτεχνικά έργα των Γιάνκα Κουπάλα (1882-1942) και του Γιακούμπ Κολάς (1882-1956). Τα έργα αυτών των ποιητών, μαζί με αρκετούς άλλους εξαιρετικούς συγγραφείς, έγιναν τα κλασικά της σύγχρονης λευκορωσικής λογοτεχνίας. Εστίαζαν κυρίως σε αγροτικά θέματα (στην ύπαιθρο ομιλούταν περισσότερο η λευκορωσική γλώσσα) και εκσυγχρόνισε τη λευκορωσική λογοτεχνική γλώσσα, η οποία χρησιμοποιείται από τον δέκατο έκτο αιώνα. Οι συγγραφείς μετά την ανεξαρτησία (1991-σήμερα) συνέχισαν να χρησιμοποιούν τα αγροτικά θέματα. Σε αντίθεση με την εστίαση της λογοτεχνίας στην αγροτική ζωή, άλλα πεδία του πολιτισμού - η ζωγραφική, η γλυπτική, η μουσική, ο κινηματογράφος και το θέατρο επικεντρώνονται στην αστική πραγματικότητα, τις οικουμενικές ανησυχίες και τις οικουμενικές αξίες. (el)
- The culture of Belarus is the product of a millennium of development under the impact of a number of diverse factors. These include the physical environment; the ethnographic background of Belarusians (the merger of Slavic newcomers with Baltic natives); the paganism of the early settlers and their hosts; Eastern Orthodox Christianity as a link to the Byzantine literary and cultural traditions; the country's lack of natural borders; the flow of rivers toward both the Black Sea and the Baltic Sea; and the variety of religions in the region (Catholicism, Orthodoxy, Judaism, and Islam). An early Western influence on Belarusian culture was Magdeburg Law—charters that granted municipal self-rule and were based on the laws of German cities. These charters were granted in the fourteenth and fifteenth centuries by grand dukes and kings to a number of cities, including Brest, Grodno, Slutsk, and Minsk. The tradition of self-government not only facilitated contacts with Western Europe but also nurtured self-reliance, entrepreneurship, and a sense of civic responsibility. In 1517-19 Francysk Skaryna (ca. 1470–1552) translated the Bible into the vernacular (Old Belarusian). Under the communist regime, Skaryna's work was vastly undervalued, but in independent Belarus he became an inspiration for the emerging national consciousness as much for his advocacy of the Belarusian language as for his humanistic ideas. From the fourteenth to the seventeenth centuries, when the ideas of humanism, the Renaissance, and the Reformation were alive in Western Europe, these ideas were debated in Belarus as well because of trade relations there and because of the enrollment of noblemen's and burghers' sons in Western universities. The Reformation and Counter-Reformation also contributed greatly to the flourishing of polemical writings as well as to the spread of printing houses and schools. During the seventeenth and eighteenth centuries, when Poland and Russia were making deep political and cultural inroads in Belarus by assimilating the nobility into their respective cultures, the rulers succeeded in associating "Belarusian" culture primarily with peasant ways, folklore, ethnic dress, and ethnic customs, with an overlay of Christianity. This was the point of departure for some national activists who attempted to attain statehood for their nation in the late nineteenth and early twentieth centuries. The development of Belarusian literature, spreading the idea of nationhood for the Belarusians, was epitomized by the literary works of Yanka Kupala (1882–1942) and Yakub Kolas (1882–1956). The works of these poets, along with several other outstanding writers, became the classics of modern Belarusian literature by writing widely on rural themes (the countryside was where the writers heard the Belarusian language) and by modernizing the Belarusian literary language, which had been little used since the sixteenth century. Post-independence authors in the 1990s continued to use rural themes widely. Unlike literature's focus on rural life, other fields of culture—painting, sculpture, music, film, and theater—centered on urban reality, universal concerns, and universal values. (en)
- La cultura de Bielorrusia es producto de un milenio de evolución bajo la influencia de diversos factores y condiciones. Entre estos se destacan la geografía y el medio ambiente; el trasfondo etnográfico del pueblo de Bielorrusia (la mezcla de los migrantes eslavos con los nativos bálticos); el paganismo de los colonos originales y los pueblos originarios; la cristiandad bizantina como nexo entre la religión ortodoxa y su tradición literaria; la falta de fronteras naturales del país; los ríos que fluyen hacia el Mar Negro y el Mar Báltico; y el conjunto de religiones que se practican en la región (Catolicismo, Ortodoxos, Judaísmo, e Islam). Una influencia Occidental temprana sobre la cultura de Bielorrusia fueron los estatutos bajo el Derecho de Magdeburgo que otorgaron derechos de autogobierno municipal y estaban basados en las leyes de las ciudades alemanas. Estos derechos fueron concedidos en los siglos catorce y quince por Duques y Reyes, a varias ciudades, incluidas Brest, Hrodna, Slutsk, y Minsk. La tradición de autogobierno no solo permitió facilitar los contactos con Europa Occidental sino que también alentó la confianza en los recursos y capacidades propias, y un sentimiento de responsabilidad cívica. (es)
- La culture de la Biélorussie, pays de l'Europe de l'Est, désigne d'abord les pratiques culturelles observables de ses habitants (10 000 000, estimation 2017). (fr)
- Культура Белоруссии — совокупность достижений материальной и духовной культуры Белоруссии. (ru)
- Культура Білорусі — це продукт тисячолітнього розвитку під впливом цілої низки різноманітних факторів. Вони включають фізичне середовище; етнографічне тло білорусів (злиття слов'янських новоприбульців з балтійськими тубільцями); язичництво перших поселенців та предковічних жителів цієї території; Візантійське християнство як єднальна ланка з православною релігією та її писемною традицією; відсутність природних кордонів країни; стік річок як до Чорного, так і до Балтійського моря; різноманітність релігій на цих землях (католицтво, православ'я, юдаїзм та іслам). Ранній західний вплив на білоруську культуру виявився у статутах магдебурзького права, що надавали муніципальне самоврядування і спиралися на закони німецьких міст. Ці статути в XIV–XV сторіччях одержав з рук великих князів і королів ряд міст, як-от Берестя, Гродно, Слуцьк, Мінськ. Традиція самоврядування не тільки полегшувала контакти із Західною Європою, а й виховувала впевненість у власних силах, підприємництво та почуття громадянської відповідальності. У 1517–1519 роках Франциск Скорина (бл. 1490–1552) переклав Біблію на місцеву (старобілоруську) мову. За комуністичного режиму, праця Скорини значною мірою недооцінювалася, але в незалежній Білорусі він став натхненником відроджуваної національної свідомості як за обстоювання білоруської мови, так і за свої гуманістичні ідеї. З XIV по XVII століття, коли в Західній Європі побутували ідеї гуманізму, Відродження і Реформації, ці ідеї обговорювалися в Білорусі і завдяки її торговельним відносинам, і через зарахування синів дворян і міщан у західні університети. Реформація і контрреформація теж зробили великий внесок у розквіт полемічних творів, а також у поширення друкарень і шкіл. У XVII і XVIII сторіччях, коли Польща і Росія чинили глибоке політичне та культурне вторгнення у Білорусь шляхом вливання місцевої знаті в їхні культури відповідно, правителі досягли успіху у прив'язані «білоруської» культури у першу чергу до всього селянського, фольклору, національного одягу, етнічних звичаїв, з накладенням християнства. Це послужило відправною точкою деяким діячам національного руху, які намагалися добитися державності свого народу наприкінці XIX — на початку XX століть. Розвиток білоруської літератури, поширення ідеї національної єдності білорусів знайшли відображення у літературних творах Янки Купали (1882–1942) і Якуба Коласа (1882–1956). Твори цих поетів, поряд з кількома іншими видатними письменниками, стали класикою сучасної білоруської літератури, широко розкриваючи сільські теми (адже саме у сільській місцевості автори чули білоруську мову) та осучаснюючи білоруську літературну мову, яка з XVI сторіччя була маловживаною. Літератори незалежної Білорусі в 1990-х продовжували широко використовувати сільську тематику. На відміну від зосередженої на сільському житті літератури, інші галузі культури: живопис, скульптура, музика, кіно, театр — сконцентрували увагу на міській дійсності, універсальних проблемах і загальнолюдських цінностях. (uk)
- 白俄羅斯傳統服飾最初受基輔羅斯時期服飾風格的影響，隨後主要受波蘭、立陶宛、拉脫維亞、俄羅斯等其他歐洲國家的影響。除了受羅塞尼亞文化的影響，白俄羅斯的烹飪技術接近立陶宛，但他給人的感覺是沒有鄰國豐富，也沒有鄰國那樣引人矚目。 不過，這可能是由於普遍缺乏國家認同，仍然繼續拉回一個民族發展，也使許多人喪失了傳統的飲食，在過去100年，俄羅斯化使白俄羅斯許多傳統文化消失。 盧卡申科總統提出法律生效電台和電視台向市民介紹了白俄羅斯的百分比每日人才，但沒有說明是否要在性能和白俄文。上述電台和電視台是國有，大部分國家控制的國民Тэлерадыёкампанія Рэспублікі Беларусь (ТРБ)。白俄羅斯政府每年贊助不少文化節： 1.
* "精湛的七十二坊"； 2.
* "明斯克春"； 3.
* "七十二文藝會議"。 4.
* 國際爵士樂節； 5.
* 全國收穫祭； 6.
* "兒童及青少年藝術"； 7.
* 青年藝術比賽綜藝節目； 8.
* "慟的Нясвіж"； 9.
* "Мірскі замак"。 10.
* 白節 11.
* 全國詩與歌。 這些事件展現白演員才華，無論是在音樂、藝術、詩歌、戲劇或舞蹈。在這些節日，各獎項命名為授予蘇聯英雄、白俄羅斯、優秀音樂藝術。一些國家假日，如獨立日和勝利日，吸引人潮如煙花匯演包括各種軍事遊行。最鍾愛的節日，或在明斯克舉行。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La culture de la Biélorussie, pays de l'Europe de l'Est, désigne d'abord les pratiques culturelles observables de ses habitants (10 000 000, estimation 2017). (fr)
- Культура Белоруссии — совокупность достижений материальной и духовной культуры Белоруссии. (ru)
- الثقافة البيلاروسية نتاج ألفية من التنمية في ظل تأثير عدد من العوامل المتنوعة. تشمل تلك العوامل البيئة المادية؛ الخلفية العرقية لبيلاروسيا (اندماج القادمين السلوفيين القادمين من البلطيق)؛ وثنية المستوطنين الأوائل ومضيفيهم؛ المسيحية الأرثوذكسية الشرقية بوصفها رابطًا مع التقاليد الأدبية والثقافية البيزنطية؛ والافتقار إلى الحدود الطبيعية في البلاد؛ تدفق الأنهار نحو البحر الأسود وبحر البلطيق؛ وتنوع الأديان في المنطقة (الكاثوليكية، الأرثوذكسية، اليهودية، والإسلام). (ar)
- Ο πολιτισμός της Λευκορωσίας είναι προϊόν μιας χιλιετίας ανάπτυξης υπό την επίδραση πολλών διαφορετικών παραγόντων. Αυτά περιλαμβάνουν το φυσικό περιβάλλον, το εθνογραφικό υπόβαθρο των Λευκορώσων (η συγχώνευση των νεοφερμένων Σλάβων με τους Βάλτες), η παγανιστική θρησκεία των πρώιμων εποίκων και των οικοδεσποτών τους, ο Ανατολικός Ορθόδοξος Χριστιανισμός ως σύνδεσμος με τις βυζαντινές λογοτεχνικές και πολιτιστικές παραδόσεις, η έλλειψη φυσικών συνόρων της χώρας, η ροή των ποταμών προς τη Μαύρη Θάλασσα και τη Βαλτική Θάλασσα και η ποικιλία των θρησκειών στην περιοχή (Καθολικισμός, Ορθοδοξία, Ιουδαϊσμός και Ισλάμ). (el)
- The culture of Belarus is the product of a millennium of development under the impact of a number of diverse factors. These include the physical environment; the ethnographic background of Belarusians (the merger of Slavic newcomers with Baltic natives); the paganism of the early settlers and their hosts; Eastern Orthodox Christianity as a link to the Byzantine literary and cultural traditions; the country's lack of natural borders; the flow of rivers toward both the Black Sea and the Baltic Sea; and the variety of religions in the region (Catholicism, Orthodoxy, Judaism, and Islam). (en)
- La cultura de Bielorrusia es producto de un milenio de evolución bajo la influencia de diversos factores y condiciones. Entre estos se destacan la geografía y el medio ambiente; el trasfondo etnográfico del pueblo de Bielorrusia (la mezcla de los migrantes eslavos con los nativos bálticos); el paganismo de los colonos originales y los pueblos originarios; la cristiandad bizantina como nexo entre la religión ortodoxa y su tradición literaria; la falta de fronteras naturales del país; los ríos que fluyen hacia el Mar Negro y el Mar Báltico; y el conjunto de religiones que se practican en la región (Catolicismo, Ortodoxos, Judaísmo, e Islam). (es)
- 白俄羅斯傳統服飾最初受基輔羅斯時期服飾風格的影響，隨後主要受波蘭、立陶宛、拉脫維亞、俄羅斯等其他歐洲國家的影響。除了受羅塞尼亞文化的影響，白俄羅斯的烹飪技術接近立陶宛，但他給人的感覺是沒有鄰國豐富，也沒有鄰國那樣引人矚目。 不過，這可能是由於普遍缺乏國家認同，仍然繼續拉回一個民族發展，也使許多人喪失了傳統的飲食，在過去100年，俄羅斯化使白俄羅斯許多傳統文化消失。 盧卡申科總統提出法律生效電台和電視台向市民介紹了白俄羅斯的百分比每日人才，但沒有說明是否要在性能和白俄文。上述電台和電視台是國有，大部分國家控制的國民Тэлерадыёкампанія Рэспублікі Беларусь (ТРБ)。白俄羅斯政府每年贊助不少文化節： 1.
* "精湛的七十二坊"； 2.
* "明斯克春"； 3.
* "七十二文藝會議"。 4.
* 國際爵士樂節； 5.
* 全國收穫祭； 6.
* "兒童及青少年藝術"； 7.
* 青年藝術比賽綜藝節目； 8.
* "慟的Нясвіж"； 9.
* "Мірскі замак"。 10.
* 白節 11.
* 全國詩與歌。 (zh)
- Культура Білорусі — це продукт тисячолітнього розвитку під впливом цілої низки різноманітних факторів. Вони включають фізичне середовище; етнографічне тло білорусів (злиття слов'янських новоприбульців з балтійськими тубільцями); язичництво перших поселенців та предковічних жителів цієї території; Візантійське християнство як єднальна ланка з православною релігією та її писемною традицією; відсутність природних кордонів країни; стік річок як до Чорного, так і до Балтійського моря; різноманітність релігій на цих землях (католицтво, православ'я, юдаїзм та іслам). (uk)
|
