| dbo:abstract
|
- الحتمية هي فرضية فلسفية تقول أن كل حدث في الكون بما في ذلك إدراك الإنسان وتصرفاته خاضعة لتسلسل منطقي سببي محدد سلفا ضمن سلسلة غير منقطعة من الحوادث التي يؤدي بعضها إلى بعض وفق قوانين محددة، يؤمن البعض بأنها قوانين الطبيعة في حين يؤمن آخرون بأنها قضاء الله وقدره الذي رسمه للكون والمخلوقات، وبالتالي فنظرية الحتمية يمكن تبنيها من قبل أشد الناس إلحادا وتمسكا بالقوانين العلمية كما يمكن تبنيها من قبل أشد الناس إيمانا وقدرية. في الحتمية، لا يمكن حدوث أشياء خارج منطق قوانين الطبيعة (ووفق التفسير الديني للحتمية وضع الله القوانين في الطبيعة ليسير كل شيء وفقها)، وبالتالي لا مجال لحوادث عشوائية غير محددة سلفا، ويعترف الحتميون بأنه ربما يصعب على الإنسان أحيانا معرفة النتيجة مسبقا نتيجة عدم قدرته تحديد الشروط البدئية للتجربة، أو عدم امتلاكه للصياغة الدقيقة للقانون الطبيعي، لكن هذا القانون موجود والنتيجة محددة سلفا. (ar)
- Determinismus je filosofické přesvědčení, že každá událost nebo stav věcí je důsledkem předchozích událostí na principu kauzality a pevně daných zákonitostí. Znamená to, že vývoj světa je dán posloupností událostí řídících se absolutně platnými přírodními zákony. Existuje tedy pouze jedna možná budoucnost, a tato je teoreticky zcela předvídatelná. Myšlenka determinismu se poprvé objevuje přibližně v 5. století př. n. l. Příznivci této myšlenky byli zejména atomisté Leukippos a Démokritos, kteří věřili, že vesmír je čistě mechanicistický. Později tento názor rozvíjejí stoici jako součást své teorie univerzálního kauzálního determinismu. Výsledné filosofické debaty, které sloučily Aristotelovskou etiku a stoickou psychologii, vedly v rozmezí mezi 1. a 3. stoletím Alexandra Afrodisijského k první debatě o determinismu a svobodě. Tento případ je znám jako paradox svobodné vůle. Protikladem determinismu je ve filosofii , který se zabývá pravděpodobností, že určitý jev nastane. (cs)
- En un primer nivell, s'entén el determinisme com una doctrina filosòfica que defensa que tot succés, incloent-hi el pensament i la conducta humans, la decisió i l'acció, estan fixats, condicionats i establerts per una cadena de causes i conseqüències, sense que l'atzar hi prengui un paper en cap moment. Una formulació alternativa del determinisme és la tesi que de cada instant tan sols se'n pot desenvolupar exactament un possible futur. Sota aquest sentit general, també s'ha aplicat la noció de determinisme a la història, concebent-la com un procés universal. Prenent aquesta definició laxa de determinisme, totes les doctrines que defensen que existeix un destí ineluctable o la predestinació en l'ésser humà estan englobades en el determinisme. En un sentit més estricte, però, es considera que el determinisme no concerneix l'àmbit humà (tot i que hi pot influir), sinó que és universal, associat a la idea d'una causalitat que regeix l'univers sencer. Aquest fet ha propiciat que, a vegades, s'hagi identificat el determinisme amb el mecanicisme. (ca)
- Η αιτιοκρατία (ντετερμινισμός) (determinism) είναι η φιλοσοφική τάση που επηρέασε ιδιαιτέρως την επιστημονική σκέψη από την αρχαιότητα μέχρι και σήμερα. Απόδέχεται την ύπαρξη της αιτιότητας, την καθολική αιτιώδη και νομοτελειακή συνάφεια όλων των φαινομένων. Το ευθέως αντίθετο της αιτιοκρατίας πρεσβεύει η αναιτιοκρατία ή ιντετερμινισμός. Οι αρχικές ιδέες που διαμόρφωσαν την αιτιοκρατία ως ιδεολόγημα απαντώνται στους ατομικούς φιλοσόφους (βλ. Αριστ., Περί ζώων γενέσεως, 789β 2) τους και τον Λουκρήτιο (De rerum naturae). Στη σύγχρονη φιλοσοφική σκέψη η αιτιοκρατία συνδέεται με τη σκέψη διανοητών όπως ο Φράνσις Μπέικον, ο Γαλιλαίος, ο Καρτέσιος, ο Νεύτων, ο Μιχαήλ Λομονόσοφ, ο Λαπλάς, ο Σπινόζα και οι Γάλλοι υλιστές του 18ου αι.. Ο μηχανιστικός και αφηρημένος χαρακτήρας των εν λόγω περί αιτιοκρατίας αντιλήψεων εκφράζεται με την απολυτοποίηση της μορφής της αιτιοκρατίας, την ταύτιση της αιτιοκρατίας με την αναγκαιότητα και την απόρριψη του αντικειμενικού χαρακτήρα της τυχαιότητας. (el)
- Determinismo (el la latina determinare t.e. «difini», «destini») estas doktrino de la kaŭza neceso, nome ke kiu ajn fenomenoj postulas adekvatan kaŭzon. Ĝi, tial, etendas tiun principon al tuta serio de la fenomenoj fizikaj kaj nefizikaj. Ĝi tial ekskludas ĉian liberan volon kaj hazardon. De determinismo renkonteblas almenaŭ tri formoj: 1.
* Determinismo metafizika, laŭ kiu absoluta liga neceso regas ĉiujn estaĵojn kaj ties rilatojn; 2.
* Detreminismo fizika (dirita ankaŭ scienca aŭ eksperimenta), laŭ kiu la naturaj fenomenoj (la fenomenoj de la natura mondo) estas ligitaj inter si per nepraj rilatoj de kaŭzo-efiko, tiel ke eblas koncepte establi naturajn leĝojn, antaŭvidi la estonton kaj utiligi leĝojn kaj antaŭvidojn por praktikaj celoj de la homo; 3.
* Determinismo psikologia, laŭ kiu la homa volo, pro kaŭzoj kaj enaj kaj eksteraj, estas devigata tiamaniere ke ĉiu ĝia decido ne povas esti malsama ol tiu kiu vere okazas, kaj tial ne estas allasebla libero kiel libera volo. Oni parolas ankaŭ pri alispecaj determinismoj, kiel tiuj ekonomia kaj statistika kaj probabla, kiuj tamen ne interesas tiun ĉi artikolon. (eo)
- Der Determinismus (von lateinisch determinare ‚festlegen‘, ‚Grenzen setzen‘, ‚begrenzen‘) ist die Auffassung, dass alle – insbesondere auch zukünftige – Ereignisse durch Vorbedingungen eindeutig festgelegt sind. Die Gegenthese (Indeterminismus) vertritt, dass es bestimmte Ereignisse gibt, die nicht eindeutig durch Vorbedingungen determiniert, sondern indeterminiert (= unbestimmt) sind. In der Naturphilosophie wird ein allgemeiner Determinismus zumeist durch zwei Annahmen gestützt: erstens, dass sämtliche natürlichen Prozesse durch Naturgesetze bestimmt sind und dass zweitens die Bewegungsgleichungen dazu beim Einsetzen von exakten Werten eine eindeutige Lösung liefern und damit die Ergebnisse festlegen. Ob diese Annahmen durchgängig zutreffen, ist umstritten. Wenn das Weltgeschehen jedenfalls festgelegt ist, scheint dies einen Widerspruch für die Existenz eines freien Willens zu erzeugen. Ob dieser Widerspruch besteht, ist ebenso umstritten wie die jeweiligen Konsequenzen. Es gibt keinen einheitlichen Determinismusbegriff, vielmehr gibt es verschiedene Varianten. Nach der klassischen Einteilung von William James lassen sich die philosophischen Auffassungen in harten und weichen Determinismus einteilen. Paul Edwards macht ferner die Einteilung in ethischen, logischen, theologischen, physikalischen und psychologischen Determinismus. (de)
- Determinism is a philosophical view, where all events are determined completely by previously existing causes. Deterministic theories throughout the history of philosophy have developed from diverse and sometimes overlapping motives and considerations. The opposite of determinism is some kind of indeterminism (otherwise called nondeterminism) or randomness. Determinism is often contrasted with free will, although some philosophers claim that the two are compatible. Determinism is often used to mean causal determinism, which in physics is known as cause-and-effect. This is the concept that events within a given paradigm are bound by causality in such a way that any state of an object or event is completely determined by its prior states. This meaning can be distinguished from other varieties of determinism mentioned below. Debates about determinism often concern the scope of determined systems; some maintain that the entire universe is a single determinate system, and others identifying more limited determinate systems (or multiverse). Historical debates involve many philosophical positions and varieties of determinism. They include debates concerning determinism and free will, technically denoted as compatibilistic (allowing the two to coexist) and incompatibilistic (denying their coexistence is a possibility). Determinism should not be confused with the self-determination of human actions by reasons, motives, and desires. Determinism is about interactions which affect our cognitive processes in our life. It is about the cause and the result of what we have done. Cause and result are always bounded together in cognitive processes. It assumes that if an observer has sufficient information about an object or human being, that such an observer might be able to predict every consequent move of that object or human being. Determinism rarely requires that perfect prediction be practically possible. (en)
- El determinismo es una doctrina filosófica que sostiene que todo acontecimiento físico, incluso el pensamiento y las acciones humanas, están causalmente determinados por la irrompible cadena causa-consecuencia y, por tanto, el estado actual «determina» en algún sentido el futuro. Existen diferentes formulaciones de determinismo, que se diferencian en los detalles de sus afirmaciones. Hay tres tipos de determinismo:
* El sostiene que el valor de verdad de cualquier proposición es intemporal. Por ejemplo: la frase «Mañana lloverá» es verdadera o falsa, y si es verdadera, entonces mañana lloverá por necesidad lógica.
* El sostiene que si se conoce cualquier hecho futuro de antemano, entonces debe ocurrir tal hecho inevitablemente.
* El sostiene que todos los eventos son el resultado de leyes naturales y de condiciones precedentes. Para distinguir las diferentes formas de determinismo conviene clasificarlas de acuerdo con el grado de determinismo que postulan:
* El determinismo fuerte sostiene que no existen sucesos genuinamente aleatorios o azarosos y que, en general, el futuro es potencialmente predecible a partir del presente. El pasado también podría ser «predecible» si conocemos perfectamente una situación puntual de la cadena de causalidad. Pierre-Simon Laplace defendía este tipo de determinismo.
* El determinismo débil sostiene que es la probabilidad lo que está determinado por los hechos presentes, o que existe una fuerte correlación entre el estado presente y los estados futuros, aun admitiendo la influencia de sucesos esencialmente aleatorios e impredecibles. Cabe resaltar que existe una diferencia importante entre la determinación y la predictibilidad de los hechos. La determinación implica exclusivamente la ausencia de azar en la cadena causa-efecto que da lugar a un suceso concreto. La predictibilidad es un hecho potencial derivado de la determinación certera de los sucesos, pero exige que se conozcan las condiciones iniciales (o de cualquier punto) de la cadena de causalidad.[cita requerida] (es)
- Determinismoa gertaera guztiak aldez aurretik existitzen diren kausengatik erabat determinatuta daudela defendatzen duen teoria filosofikoa da. Horrela, dena kausa-efektu kate batez gertatzen da, erabakimen askea eta zoria ukatuz. Horren haritik, hainbat pentsalari deterministak (Spinoza, Hume, Locke…) defendatu izan dute gizakiok huts egiten dugula askeak garela uste dugunean, askatasun edo ausazkotasun hori gertaera eragiten duten kausa eta faktoreak ez ezagutzeagatik sortzen den irudipena baino ez baita. Horren adibide gisa, John Locke filosofoak analogia bat erabili zuen, non, lo dagoen gizon bat gela ilun batean giltzapetuta dagoen. Esnatzean, gelan egongo dela erabakitzen du, gela itxita dagoela jakin gabe. Gizon horrek ez du aukeratzeko askatasunik, ezin baitu gelatik atera. Hala ere, bere benetako egoerari buruzko ezjakintasunak gelan geratzea aukeratzeko askatasuna duela sinestera eraman du. Determinismoak ukatzen du, horrenbestez, kausa eraginkorren bidez azaldu ezin daitekeen ekintza bat existitu daitekeenik eta bere aurkakoa indeterminismo edo ausazkotasun mota bat da. Horregatik, sarritan, hautamen askearen auziarekin kontrastatzen da. Determinismo-forma desberdinak bereizteko, horiek postulatzen duten determinismo-mailaren arabera sailkatzea komeni da: Determinismo indartsuaren arabera, ez dago benetako gertaera ausazkorik edo zorizkorik, eta, oro har, etorkizuna aurresan daiteke orainalditik. Iragana ere "aurreikusteko” modukoa izan liteke, kausalitate katearen egoera puntual bat primeran ezagutzen badugu. Pierre-Simon Laplacek horrelako determinismoa defendatzen zuen. Determinismo ahulak, berriz, baieztatzen du orainaldiko egitateek probabilitatea determinatzen dutela. Beraz, nahiz eta korrelazio handia egon orainaldiko egoeren eta geroko egoeren artean, funtsean ausazkoak eta aurresanezinak diren gertakariak ere badaudela onartu egiten du. Bestalde, determinismoa erabat lotuta dago zientzia fisikoen ulermenarekin eta horiek duten azaltzeko asmoekin, bai eta giza ekintza askeari buruz ditugun ikuspuntuekin ere. Bi arlo horietan ez dago adostasunik determinismoaren egiazkotasunaren inguruan, eta determinismoa frogatzerik ez dagoenez, ezta kontrako teoria ere, hipotesi bat besterik ez da. Determinismoa predestinazio eta patuaren noziorekin nahasteko joera ere nabarmena da. Fatalismoa, normalean, "determinismotik" bereizten da, determinismo teleologiko forma bat bezala. Fatalismoa dena gertatzera bideratuta dagoela dioen tesia da, eta, horregatik, gizakiek beren etorkizunaren gaineko kontrolik ez dutela aldarrikatzen du. Patuak botere arbitrarioa du, eta ez du lege kausal edo deterministarik jarraitu beharrik. Gizakiek erabakitzeko ahalmena dute, baina haien ekintzak naturaz gaindiko eragile horiek indargabetzen dituzte, patua gizakiek hartzen duten erabakia edozein dela ere bete dadin. Beraz, fatalismoa determinismotik bereiz daiteke, gauza jakin batzuk gertatzera bideratuta daudela imajina dezakegulako, lege natural deterministen emaitza soila izan gabe; eta, era berean, mundua lege deterministek gobernatzen dutela imajina dezakegulako, ezer gertatzera bideratua egon gabe. Dena den, zentzu zabalago batean, determinismoarekin bat eginez, esan liteke, iraganeko gauzak gertatu diren bezala, etorkizunean gertatuko diren gertaera guztiak gertatzera bideratuta edo zuzenduta daudela. (eu)
- Le déterminisme est une notion philosophique selon laquelle chaque événement, en vertu du principe de causalité, est déterminé par les événements passés conformément aux lois de la nature. En physique, cette idée se traduit par la notion de système déterministe, c’est-à-dire un système soumis à une dynamique qui associe à chaque condition initiale un et un seul état final. On parle également de système déterministe en automatique pour désigner un système pour lequel les mêmes entrées produisent toujours exactement les mêmes sorties, par opposition à un système stochastique pour lequel les mêmes entrées peuvent produire différentes sorties. Le mathématicien, astronome et physicien français Pierre-Simon de Laplace a formulé l’hypothèse d’un déterminisme universel en vertu duquel les lois de la physique faisaient que, pour un état donné de l’univers, une seule évolution de celui-ci était possible et que celle-ci était, du moins en théorie, prédictible. Peu d’idées ont suscité autant de débats à la fois scientifiques et philosophiques. Le déterminisme a été conçu comme un idéal vers lequel devait tendre la science, Claude Bernard en a fait le fondement de la démarche expérimentale, tandis que Durkheim et Freud l'ont introduit dans les sciences humaines et sociales. Par la suite, la mécanique quantique et les théories du chaos naissantes ont été perçues, à tort ou à raison, comme remettant en question la pertinence de la vision déterministe de la nature. Dans le même temps, l'application du déterminisme à la description des phénomènes humains a été présentée comme un repoussoir. Enfin, le problème de sa compatibilité avec le libre-arbitre n'a jamais cessé de diviser les philosophes. Cette page propose un panorama raisonné de ces questions et un portail vers les différents domaines d'application de cette notion. (fr)
- Determinisme adalah keyakinan filosofis bahwa semua peristiwa terjadi sebagai akibat dari adanya beberapa keharusan dan karenanya tak terelakkan. Secara khusus, gagasan bahwa pilihan-pilihan dari para pelaku rasional tertentu pada masa lalu dapat saja dilakukan dengan cara berbeda—atau bahkan gagasan bahwa keputusan-keputusan dari para pelaku tersebut pada masa mendatang dapat menghasilkan sesuatu yang lain dari apa yang mereka kehendaki—biasanya mendapat tantangan dalam pandangan ini. Dengan demikian, "masalah" kehendak bebas—atau gagasan bahwa kehendak bebas adalah suatu "ilusi"—sering kali timbul sebagai suatu akibat dari klaim utama yang dihasilkan oleh determinisme, yaitu bahwa masa lalu, masa kini, dan masa depan diidentifikasi dengan suatu rangkaian kondisi yang pada hakikatnya tak terputus dan tidak ada satu kondisi pun yang dapat dihindari. Beberapa determinis sepenuhnya menolak gagasan mengenai "kemungkinan" ataupun "keacakan", bahkan menyatakan bahwa gagasan-gagasan tersebut hanya merupakan suatu ciptaan budi dan/atau sekadar hasil imajinasi. Pada akhirnya merupakan suatu hasil dari ketidaktahuan dalam menghadapi segala faktor. Bagaimanapun berbicara mengenai kehendak bebas merupakan perhatian tersendiri, dan setiap pembahasan terkait determinisme pada prinsipnya tidak memerlukan pembahasan mengenai kehendak bebas. Selain isu-isu ini, terdapat perdebatan-perdebatan mengenai usaha keras dari bahasa untuk dapat benar-benar menangkap apa yang dimaksudkan secara tepat—dengan asumsi ada suatu maksud tertentu—ataupun apa sebenarnya hakikat sejati dari realitas terlepas dari bagaimana meyakinkannya hakikat dari konsep determinisme. "Ada banyak determinisme, tergantung dari prakondisi apa yang dianggap sebagai penentu dari suatu peristiwa atau tindakan." Teori-teori deterministik sepanjang sejarah filsafat berkembang dari keragaman dan terkadang saling tumpang tindih antara berbagai motif dan pertimbangan. Beberapa bentuk determinisme dapat diuji secara empiris dengan ide-ide dari fisika dan filsafat fisika. Kebalikan dari determinisme adalah beberapa jenis indeterminisme (yang lainnya disebut nondeterminisme). Determinisme sering kali dikontraskan dengan kehendak bebas. Determinisme sering diartikan sebagai determinisme kausal, yang dalam fisika dikenal sebagai sebab-dan-akibat. Konsep ini menyatakan bahwa dalam suatu paradigma yang diberikan terikat oleh kausalitas sedemikian rupa sehingga setiap kondisi (dari suatu objek atau peristiwa) sepenuhnya ditentukan oleh kondisi-kondisi sebelumnya. Pengertian ini dapat dibedakan dari varian-varian determinisme lainnya yang disebutkan di bawah. Perdebatan-perdebatan yang lain sering kali menyangkut ruang lingkup sistem-sistem yang telah ditentukan (determined); beberapa kalangan berpendapat bahwa seluruh alam semesta adalah suatu sistem determinat tunggal dan kalangan-kalangan lain mengidentifikasi sistem-sistem determinat yang lebih terbatas lainnya (atau multisemesta). Berbagai perdebatan historis melibatkan banyak posisi filosofis dan varian determinisme. Semua itu meliputi perdebatan-perdebatan tentang determinisme dan kehendak bebas, secara teknis dinyatakan sebagai kompatibilistik (memungkinkan koeksistensi keduanya) dan (menyangkal kemungkinan dari koeksitensi keduanya). (in)
- 決定論（けっていろん、英: determinism、羅: determinare）とは、あらゆる出来事は、その出来事に先行する出来事のみによって決定している、とする哲学的な立場。 対立する世界観や仮説は「非決定論」と呼ばれる。 (ja)
- 결정론(決定論, 영어: Determinism)은 과거의 원인이 미래의 결과가 되며, 이 세상의 모든 사건은 이미 정해진 곳에서 정해진 때에 이루어지게 되어 있었다는 이론이다. 결정론에 따르면 우주에서 일어나는 모든 사건과 운동은 이미 그 전부터 결정되어 있으며, 어떤 법칙에 따라 합리적으로 움직인다. 만유인력의 법칙을 발견한 뉴턴과 라플라스 등은 결정론을 지지했다. 특히, 라플라스는 “우주의 모든 입자의 위치와 속도를 안다면 우주의 미래를 예측할 수 있다.”라고 주장했으며, 초기 결정론의 모태를 만들었다. 또한 결정론은 라플라스 주의라고도 한다. 숙명론과 자주 혼동하지만, 결정론은 인과관계로 말미암아 필연으로 사건이 일어나며, 숙명론은 인과관계와 상관없이 세상의 사건은 모두 미리 그렇게 되도록 정해져 있다는 점에서 숙명론과는 다르다. 결정론에서 자주 거론되는 것으로는 자유의지가 있는데, 자유 의지란 어떤 이가 선택할 수 있는 대안이 있을 때, 신이나 자연 따위에서 벗어나 행동할 수 있는 의지를 뜻하는 낱말로, 결정론은 참이라는 입장에서도 자유의지가 있다는 의견과 자유의지가 없다는 의견으로 나뉜다. 자유 의지는 없다는 의견은 심지어 인간의 의지마저 결정되어 있다고 주장하고, 자유의지는 있다는 의견은 인간의 의지가 존재함을 주장한다. 이 문제에 대해 대부분 실존주의 철학자는 모든 상황이 결정되어 있더라도 인간은 영속하고도 자유로운 선택을 할 수 있다고 주장한다. 19세기 물리학은 결정론에 들어 맞았기 때문에 크게 유행했다. 20세기에 접어들면서 양자역학이 생겨나게 되자, 모든 것이 미리 정해져 있었다는 결정론에 대한 철학적 반박도 동시에 이어졌다. 그러나, 미시세계에 관한 연구인 양자역학과, 분자 이후의 세계인 거시세계는 원칙적으로 다른 작용을 가지며, 미시세계의 작용자가 거시세계에 작용하는 순간, 그것은 곧바로 거시세계의 사건이 되어버리기에, ‘양자역학의 성립’이 ‘결정론의 위기’의 관계에 대해서는 상당한 논란이 존재한다. (ko)
- Il determinismo, in filosofia e filosofia della scienza, indica quella concezione per cui in natura nulla avviene per caso, invece tutto accade secondo rapporti di causa-effetto e quindi per necessità: associato dunque alla teoria della causalità, sulla quale esso si appoggia, dal punto di vista ontologico, indica il dominio della necessità causale in senso assoluto e nega quindi nel contempo l'esistenza del caso. (it)
- Determinisme is een filosofisch concept dat stelt dat elke gebeurtenis of stand van zaken niet zomaar willekeurig is, maar een oorzaak heeft. Die oorzaak kan in het verleden liggen, in dat geval is het causaal determinisme. Het kan ook juist in de toekomst liggen, in dat geval is het teleologisch determinisme. Het causaal determinisme veronderstelt dat de toestand van het heden veroorzaakt is door eerdere gebeurtenissen volgens de causale wetten die de wereld regelen en beheersen. Binnen het causaal determinisme zijn er echter veel verschillende standpunten in te nemen. Bij het teleologisch determinisme wordt verondersteld dat gebeurtenissen zich afspelen met een bepaald doel, dat bepaald wordt door hogere (goddelijke) machten, volgens een bepaald goddelijk plan. Betrokken op het lot van de mens sluit een radicale interpretatie (het harde determinisme) in feite de menselijke vrije wil uit, omdat heden en verleden vastliggen ofwel in causale wetten, ofwel vanwege voorbeschikking (Predestinatie). Volgens het absoluut determinisme volgt een situatie in het heelal onontkoombaar uit de vorige situatie. Hieruit zou de conclusie kunnen worden getrokken dat de vrije wil van de mens niet bestaat, omdat beslissingen enkel op één manier genomen zouden kunnen worden. Bij die beslissingen spelen ideeën en gevoelens van de mens een rol, maar ook die moeten een logisch gevolg zijn van een vorige situatie. De tegenhanger van het determinisme is het indeterminisme. (nl)
- Determinizm przyczynowy (łac. determinare — oddzielić, ograniczyć, określić) — koncepcja filozoficzna, według której wszystkie zdarzenia w ramach przyjętych paradygmatów są połączone związkiem przyczynowo-skutkowym, a zatem każde zdarzenie i stan jest zdeterminowane przez swoje uprzednio istniejące przyczyny (również zdarzenia i stany). W wypadku najpowszechniejszego tzw. determinizmu fizycznego (zwanego też nomologicznym lub naukowym) oznacza to powszechne obowiązywanie praw natury w całej przyrodzie bez wyjątku, także w człowieku. Zatem całkowite poznanie stanu Wszechświata w dowolnym momencie, wraz z całością reguł jego działania, gwarantowałoby bezbłędną prognozę jego dalszych losów – zob. demon Laplace’a. Determinizm wyklucza przypadek jako zjawisko obiektywne: poczucie losowości jest wyłącznie stanem subiektywnym wynikającym z niedoboru informacji. Modele deterministyczne stosuje się w wielu naukach takich jak prognozowanie pogody i badanie klimatu, fizyka czy ekonomia. Ograniczeniem jest niedobór informacji i złożoność obliczeniowa; co więcej, można pokazać, że w wielu wypadkach prognozowanie zjawiska deterministycznego jest bardzo trudne jeśli nie niemożliwe (np. z uwagi na tzw. chaos deterministyczny). Natomiast możliwość pełnego poznania złożonych układów takich jak wszechświat jest czysto hipotetyczna i dyskusyjna, np. na poziomie kwantowym z uwagi na zasadę nieoznaczoności Heisenberga. Przyjęcie lub odrzucenie determinizmu rzutuje na rozumienie świata czy teorię moralną. (pl)
- Determinism är en världsåskådning eller ståndpunkt som i första hand behandlas i filosofin, vilken innebär att allt som sker bestäms av tidigare orsaker eller villkor. (sv)
- Детермини́зм (от лат. determinare — «ограничивать, очерчивать, определять») — учение о взаимосвязи и взаимной определённости всех явлений и процессов, доктрина о всеобщей причинности. Согласно детерминизму, всё происходящее в мире, включая ход истории и человеческой жизни, предопределено либо судьбой, либо богами или Богом (учение о предопределении, теологический детерминизм), либо природой (космологический детерминизм), либо человеческой волей (антропологическо-этический детерминизм), либо развитием общества (социальный детерминизм). На этой основе определяется понимание свободы, в том числе делается вывод, согласно которому для выбора и, соответственно, личной ответственности у людей, по существу, нет места. В таком виде детерминизм может быть определён как утверждение, согласно которому имеется только одно, точно заданное возможное будущее. Детерминизм может пониматься и как фатализм. Противоположностью детерминизма является индетерминизм. Приверженцем абсолютного детерминизма был Пьер-Симон Лаплас. Он постулировал, что если бы какое-нибудь разумное существо смогло узнать положение и скорость всех частиц в мире, оно могло бы совершенно точно предсказать все события Вселенной. Впоследствии такое гипотетическое существо было названо демоном Лапласа. (ru)
- Determinismo (do verbo determinar, do latim determinare: a adição do prefixo de -"para fora" - e terminare - terminar, limitar, finalizar.) é a teoria filosófica de que todo acontecimento (inclusive o mental) é explicado pela determinação, ou seja, por relações de causalidade. Embora em seu sentido mais vulgar determinismo se refira a uma causalidade reducionista (redução de todos os fenômenos do universo, por exemplo, à mecânica ou à química), não necessariamente é sinônimo de reducionismo. Há vários tipos de determinismo, cada um definido pelo modo como determinação e causalidade são conceitualizados. (pt)
- 決定論（英語：Determinism；德語：Determinismus，源自拉丁語 determinare，有「決定」等相關含義），或稱拉普拉斯信条（參見拉普拉斯惡魔），是一種哲學觀點，即所有事件都完全由先前存在的原因決定。貫穿哲學史的決定論理論都源於不同的、有時是重疊的動機和考慮。決定論的反面是某種非決定論或隨機性。決定論通常與自由意志形成對比，儘管一些哲學家聲稱兩者是兼容的。 決定論通常被認為是「因果決定論」，這在物理學中被稱為因果關係。這是一個概念，即給定範式中的事件受因果關係的約束，任何狀態（對象或事件的）都完全由先前狀態決定。這種含義可以與下面提到的其他種類的決定論區分開來。 其他爭論通常涉及確定系統的範圍，有些人堅持認為整個宇宙是一個單一的確定系統，而另一些人則認為其他更有限的確定系統（或多元宇宙）。許多歷史辯論涉及許多哲學立場和決定論的多樣性。它們包括關於決定論和自由意志的辯論，在技術上被稱為相容的（允許兩者共存）和不相容的（否認它們共存的可能性）。 決定論不應與人類行為的原因、動機和慾望的自我決定相混淆。決定論是關於影響我們生活中認知過程的相互作用。 它是關於我們在生活中所做的事情的原因和結果。在我們的認知過程中，原因和結果總是聯繫在一起的。它假設如果觀察者有足夠的關於人事物的資訊，那麼這樣的觀察者可能能夠預測該人事物的每個後續動作或發展。決定論很少要求完美預測在實際上的可能性。 (zh)
- Детерміні́зм (лат. determinare — «визначити», «обмежити») — це термін для метафізичного погляду на те, що весь світ, включно з людиною та всіма діями, визначені певним чином. Однак це залежить від різних факторів, таких як спадковість і навколишнє середовище, а також від інших характеристик об'єктів. Тому людина не має свободі волі. Хоча детермінізм часто розглядається як протилежність свободі волі, філософи стверджують, що ці концепції сумісні. Детермінізм — це теоретичний підхід до причиново-наслідкових зв'язків. Сьогодні ця теорія часто асоціюється з аргументом, що це визначення є фізичним, а не теологічним. Отже, не Бог чи норни визначали головні чи другорядні лінії в житті людини; фізичні закони визначають кожну деталь. Слід зазначити, що згідно з квантовою механікою фізики, незрозуміло, чи є Всесвіт детермінованим. Крім того, наука та математика базуються на базових припущеннях (аксіомах), які вважаються істинними та складають основу більшої системи теорем. Крім того, у природничих науках можна лише надати документацію про те, що наукова гіпотеза чи теорія є неправильною. Це означає, що в даний час (2022 рік) неможливо ні довести, ні спростувати, якщо Всесвіт детермінований. Однак розгляд детермінізму у фізичному контексті (природний детермінізм) є переважно тенденцією останніх часів, тоді як раніше в історії можна було радше сприймати світ відповідно до різних форм релігійного детермінізму. Однак очевидно, що людина завжди була схильна інтерпретувати світ як вираження причинно-наслідкового зв'язку або форму необхідності. Вирізняють економічний детермінізм (за яким суспільно-класова позиція визначається матеріальними відносинами), ідеологічний детермінізм (за яким домінантні ідеї неминуче долають будь-які конкурентні теорії), технологічний детермінізм (за яким соціальні наслідки таких мас-медіа, як, наприклад, телебачення, мають лінійний і легко передбачуваний характер). Детермінізм — філософське вчення про загальну об'єктивну зумовленість явищ природи, суспільства та людської психіки, зокрема волі, внаслідок причинності, тобто такого зв’язку явищ, за якого одне явище (причина) за певних умов породжує інше (дію). Це точка зору, згідно з якою всі події визначаються раніше існуючими причинами. Зокрема, детерміністичний підхід відстоює діалектичний матеріалізм. Відповідно до різних галузей знань загальні принципи детермінізму спеціалізуються: фізичний детермінізм, органічний детермінізм, соціальний детермінізм тощо. На принципі детермінізму ґрунтується діалектико-матеріалістичне вчення про активно-практичну чинність людини та її свободу. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- 決定論（けっていろん、英: determinism、羅: determinare）とは、あらゆる出来事は、その出来事に先行する出来事のみによって決定している、とする哲学的な立場。 対立する世界観や仮説は「非決定論」と呼ばれる。 (ja)
- Il determinismo, in filosofia e filosofia della scienza, indica quella concezione per cui in natura nulla avviene per caso, invece tutto accade secondo rapporti di causa-effetto e quindi per necessità: associato dunque alla teoria della causalità, sulla quale esso si appoggia, dal punto di vista ontologico, indica il dominio della necessità causale in senso assoluto e nega quindi nel contempo l'esistenza del caso. (it)
- Determinism är en världsåskådning eller ståndpunkt som i första hand behandlas i filosofin, vilken innebär att allt som sker bestäms av tidigare orsaker eller villkor. (sv)
- الحتمية هي فرضية فلسفية تقول أن كل حدث في الكون بما في ذلك إدراك الإنسان وتصرفاته خاضعة لتسلسل منطقي سببي محدد سلفا ضمن سلسلة غير منقطعة من الحوادث التي يؤدي بعضها إلى بعض وفق قوانين محددة، يؤمن البعض بأنها قوانين الطبيعة في حين يؤمن آخرون بأنها قضاء الله وقدره الذي رسمه للكون والمخلوقات، وبالتالي فنظرية الحتمية يمكن تبنيها من قبل أشد الناس إلحادا وتمسكا بالقوانين العلمية كما يمكن تبنيها من قبل أشد الناس إيمانا وقدرية. (ar)
- En un primer nivell, s'entén el determinisme com una doctrina filosòfica que defensa que tot succés, incloent-hi el pensament i la conducta humans, la decisió i l'acció, estan fixats, condicionats i establerts per una cadena de causes i conseqüències, sense que l'atzar hi prengui un paper en cap moment. Una formulació alternativa del determinisme és la tesi que de cada instant tan sols se'n pot desenvolupar exactament un possible futur. Sota aquest sentit general, també s'ha aplicat la noció de determinisme a la història, concebent-la com un procés universal. (ca)
- Determinismus je filosofické přesvědčení, že každá událost nebo stav věcí je důsledkem předchozích událostí na principu kauzality a pevně daných zákonitostí. Znamená to, že vývoj světa je dán posloupností událostí řídících se absolutně platnými přírodními zákony. Existuje tedy pouze jedna možná budoucnost, a tato je teoreticky zcela předvídatelná. Protikladem determinismu je ve filosofii , který se zabývá pravděpodobností, že určitý jev nastane. (cs)
- Η αιτιοκρατία (ντετερμινισμός) (determinism) είναι η φιλοσοφική τάση που επηρέασε ιδιαιτέρως την επιστημονική σκέψη από την αρχαιότητα μέχρι και σήμερα. Απόδέχεται την ύπαρξη της αιτιότητας, την καθολική αιτιώδη και νομοτελειακή συνάφεια όλων των φαινομένων. Το ευθέως αντίθετο της αιτιοκρατίας πρεσβεύει η αναιτιοκρατία ή ιντετερμινισμός. Οι αρχικές ιδέες που διαμόρφωσαν την αιτιοκρατία ως ιδεολόγημα απαντώνται στους ατομικούς φιλοσόφους (βλ. Αριστ., Περί ζώων γενέσεως, 789β 2) τους και τον Λουκρήτιο (De rerum naturae). Στη σύγχρονη φιλοσοφική σκέψη η αιτιοκρατία συνδέεται με τη σκέψη διανοητών όπως ο Φράνσις Μπέικον, ο Γαλιλαίος, ο Καρτέσιος, ο Νεύτων, ο Μιχαήλ Λομονόσοφ, ο Λαπλάς, ο Σπινόζα και οι Γάλλοι υλιστές του 18ου αι.. Ο μηχανιστικός και αφηρημένος χαρακτήρας των εν λόγω περί αιτι (el)
- Determinismo (el la latina determinare t.e. «difini», «destini») estas doktrino de la kaŭza neceso, nome ke kiu ajn fenomenoj postulas adekvatan kaŭzon. Ĝi, tial, etendas tiun principon al tuta serio de la fenomenoj fizikaj kaj nefizikaj. Ĝi tial ekskludas ĉian liberan volon kaj hazardon. De determinismo renkonteblas almenaŭ tri formoj: Oni parolas ankaŭ pri alispecaj determinismoj, kiel tiuj ekonomia kaj statistika kaj probabla, kiuj tamen ne interesas tiun ĉi artikolon. (eo)
- Determinism is a philosophical view, where all events are determined completely by previously existing causes. Deterministic theories throughout the history of philosophy have developed from diverse and sometimes overlapping motives and considerations. The opposite of determinism is some kind of indeterminism (otherwise called nondeterminism) or randomness. Determinism is often contrasted with free will, although some philosophers claim that the two are compatible. (en)
- El determinismo es una doctrina filosófica que sostiene que todo acontecimiento físico, incluso el pensamiento y las acciones humanas, están causalmente determinados por la irrompible cadena causa-consecuencia y, por tanto, el estado actual «determina» en algún sentido el futuro. Existen diferentes formulaciones de determinismo, que se diferencian en los detalles de sus afirmaciones. Hay tres tipos de determinismo: Para distinguir las diferentes formas de determinismo conviene clasificarlas de acuerdo con el grado de determinismo que postulan: (es)
- Der Determinismus (von lateinisch determinare ‚festlegen‘, ‚Grenzen setzen‘, ‚begrenzen‘) ist die Auffassung, dass alle – insbesondere auch zukünftige – Ereignisse durch Vorbedingungen eindeutig festgelegt sind. Die Gegenthese (Indeterminismus) vertritt, dass es bestimmte Ereignisse gibt, die nicht eindeutig durch Vorbedingungen determiniert, sondern indeterminiert (= unbestimmt) sind. (de)
- Determinismoa gertaera guztiak aldez aurretik existitzen diren kausengatik erabat determinatuta daudela defendatzen duen teoria filosofikoa da. Horrela, dena kausa-efektu kate batez gertatzen da, erabakimen askea eta zoria ukatuz. Horren haritik, hainbat pentsalari deterministak (Spinoza, Hume, Locke…) defendatu izan dute gizakiok huts egiten dugula askeak garela uste dugunean, askatasun edo ausazkotasun hori gertaera eragiten duten kausa eta faktoreak ez ezagutzeagatik sortzen den irudipena baino ez baita. Horren adibide gisa, John Locke filosofoak analogia bat erabili zuen, non, lo dagoen gizon bat gela ilun batean giltzapetuta dagoen. Esnatzean, gelan egongo dela erabakitzen du, gela itxita dagoela jakin gabe. Gizon horrek ez du aukeratzeko askatasunik, ezin baitu gelatik atera. Hala er (eu)
- Le déterminisme est une notion philosophique selon laquelle chaque événement, en vertu du principe de causalité, est déterminé par les événements passés conformément aux lois de la nature. En physique, cette idée se traduit par la notion de système déterministe, c’est-à-dire un système soumis à une dynamique qui associe à chaque condition initiale un et un seul état final. Cette page propose un panorama raisonné de ces questions et un portail vers les différents domaines d'application de cette notion. (fr)
- Determinisme adalah keyakinan filosofis bahwa semua peristiwa terjadi sebagai akibat dari adanya beberapa keharusan dan karenanya tak terelakkan. Secara khusus, gagasan bahwa pilihan-pilihan dari para pelaku rasional tertentu pada masa lalu dapat saja dilakukan dengan cara berbeda—atau bahkan gagasan bahwa keputusan-keputusan dari para pelaku tersebut pada masa mendatang dapat menghasilkan sesuatu yang lain dari apa yang mereka kehendaki—biasanya mendapat tantangan dalam pandangan ini. Dengan demikian, "masalah" kehendak bebas—atau gagasan bahwa kehendak bebas adalah suatu "ilusi"—sering kali timbul sebagai suatu akibat dari klaim utama yang dihasilkan oleh determinisme, yaitu bahwa masa lalu, masa kini, dan masa depan diidentifikasi dengan suatu rangkaian kondisi yang pada hakikatnya tak (in)
- 결정론(決定論, 영어: Determinism)은 과거의 원인이 미래의 결과가 되며, 이 세상의 모든 사건은 이미 정해진 곳에서 정해진 때에 이루어지게 되어 있었다는 이론이다. 결정론에 따르면 우주에서 일어나는 모든 사건과 운동은 이미 그 전부터 결정되어 있으며, 어떤 법칙에 따라 합리적으로 움직인다. 만유인력의 법칙을 발견한 뉴턴과 라플라스 등은 결정론을 지지했다. 특히, 라플라스는 “우주의 모든 입자의 위치와 속도를 안다면 우주의 미래를 예측할 수 있다.”라고 주장했으며, 초기 결정론의 모태를 만들었다. 또한 결정론은 라플라스 주의라고도 한다. 숙명론과 자주 혼동하지만, 결정론은 인과관계로 말미암아 필연으로 사건이 일어나며, 숙명론은 인과관계와 상관없이 세상의 사건은 모두 미리 그렇게 되도록 정해져 있다는 점에서 숙명론과는 다르다. (ko)
- Determinisme is een filosofisch concept dat stelt dat elke gebeurtenis of stand van zaken niet zomaar willekeurig is, maar een oorzaak heeft. Die oorzaak kan in het verleden liggen, in dat geval is het causaal determinisme. Het kan ook juist in de toekomst liggen, in dat geval is het teleologisch determinisme. Het causaal determinisme veronderstelt dat de toestand van het heden veroorzaakt is door eerdere gebeurtenissen volgens de causale wetten die de wereld regelen en beheersen. Binnen het causaal determinisme zijn er echter veel verschillende standpunten in te nemen. (nl)
- Determinismo (do verbo determinar, do latim determinare: a adição do prefixo de -"para fora" - e terminare - terminar, limitar, finalizar.) é a teoria filosófica de que todo acontecimento (inclusive o mental) é explicado pela determinação, ou seja, por relações de causalidade. (pt)
- Determinizm przyczynowy (łac. determinare — oddzielić, ograniczyć, określić) — koncepcja filozoficzna, według której wszystkie zdarzenia w ramach przyjętych paradygmatów są połączone związkiem przyczynowo-skutkowym, a zatem każde zdarzenie i stan jest zdeterminowane przez swoje uprzednio istniejące przyczyny (również zdarzenia i stany). Przyjęcie lub odrzucenie determinizmu rzutuje na rozumienie świata czy teorię moralną. (pl)
- Детермини́зм (от лат. determinare — «ограничивать, очерчивать, определять») — учение о взаимосвязи и взаимной определённости всех явлений и процессов, доктрина о всеобщей причинности. Согласно детерминизму, всё происходящее в мире, включая ход истории и человеческой жизни, предопределено либо судьбой, либо богами или Богом (учение о предопределении, теологический детерминизм), либо природой (космологический детерминизм), либо человеческой волей (антропологическо-этический детерминизм), либо развитием общества (социальный детерминизм). (ru)
- 決定論（英語：Determinism；德語：Determinismus，源自拉丁語 determinare，有「決定」等相關含義），或稱拉普拉斯信条（參見拉普拉斯惡魔），是一種哲學觀點，即所有事件都完全由先前存在的原因決定。貫穿哲學史的決定論理論都源於不同的、有時是重疊的動機和考慮。決定論的反面是某種非決定論或隨機性。決定論通常與自由意志形成對比，儘管一些哲學家聲稱兩者是兼容的。 決定論通常被認為是「因果決定論」，這在物理學中被稱為因果關係。這是一個概念，即給定範式中的事件受因果關係的約束，任何狀態（對象或事件的）都完全由先前狀態決定。這種含義可以與下面提到的其他種類的決定論區分開來。 其他爭論通常涉及確定系統的範圍，有些人堅持認為整個宇宙是一個單一的確定系統，而另一些人則認為其他更有限的確定系統（或多元宇宙）。許多歷史辯論涉及許多哲學立場和決定論的多樣性。它們包括關於決定論和自由意志的辯論，在技術上被稱為相容的（允許兩者共存）和不相容的（否認它們共存的可能性）。 (zh)
- Детерміні́зм (лат. determinare — «визначити», «обмежити») — це термін для метафізичного погляду на те, що весь світ, включно з людиною та всіма діями, визначені певним чином. Однак це залежить від різних факторів, таких як спадковість і навколишнє середовище, а також від інших характеристик об'єктів. Тому людина не має свободі волі. Хоча детермінізм часто розглядається як протилежність свободі волі, філософи стверджують, що ці концепції сумісні. Детермінізм — це теоретичний підхід до причиново-наслідкових зв'язків. (uk)
|
