| dbo:abstract
|
- Dionís d'Halicarnàs o Dionisi d'Halicarnàs (en llatí Dionysius en grec Διονύσιος Ἁλικαρνασσεύς) va ser un escriptor grec, fill d'Alexandre d'Halicarnàs, que va néixer entre el 78 aC i el 54 aC. Va morir poc després de l'any 7 aC, any en què va completar i publicar el seu gran llibre sobre la història de Roma. (ca)
- Dionýsios z Halikarnassu, také Dionysius (asi 54 př. n. l. Halikarnassos – asi 8 n. l. tamtéž), byl římský historik, spisovatel a rétor, který psal řecky. Jeho hlavní dílo, Římské dějiny, patří mezi hlavní prameny o starších dějinách Říma. (cs)
- Ο Διονύσιος ο Αλικαρνασσεύς (Αλικαρνασσός, 60 π.Χ. – 7 π.Χ.) ήταν Έλληνας ιστορικός και δάσκαλος της ρητορικής, ο οποίος ήρθε σε ακμή κατά τη διάρκεια της βασιλείας του Καίσαρα Αυγούστου. (el)
- Dionizo de Halikarnaso (54 a. K. - 7 a. K.), (latine Dionysius Halicarnassensis) estis greka retorikulo, erudiciulo, historiisto, kronikisto, latinisto kiu floris dum la regado de Aŭgusto Cezaro. Iom post la fino de la civilaj militoj li translokiĝis al Romo, kaj pasigis dudek du jarojn studinte la latinan kaj literaturon kaj preparante materialojn por sia historio. Dum ĉi tiu periodo, li donis lecionojn pri retoriko, kaj ĝuis la societon de multaj eminentaj viroj. En la 19-a jarcento, oni ofte supozis, ke li estis la prapatro de Aelius Dionysius de Halicarnassus. (eo)
- Dionysios von Halikarnassos (altgriechisch Διονύσιος Ἁλικαρνασσεύς Dionýsios Halikarnasseús, lateinisch Dionysius Halicarnassensis; * ca. 54 v. Chr. in Halikarnassos; † nach 7 v. Chr. in Rom) war ein antiker griechischsprachiger Rhetor, Schriftsteller und Geschichtsschreiber. Als Zeitgenosse von Augustus kam er im Jahr 29 v. Chr. nach Rom und verfasste dort mehrere Schriften, darunter sein Hauptwerk, eine Geschichte Roms (altgriechisch Ῥωμαϊκὴ Ἀρχαιολογία Rhōmaïkḕ Archaiología, lateinisch Antiquitates Romanae (Römische Altertümer), also sinngemäß etwa Römische Frühgeschichte) von den Anfängen bis zum Beginn des Ersten Punischen Krieges in zwanzig Büchern, von denen die ersten zehn Bücher komplett erhalten sind, das elfte Buch in Teilen überliefert ist und außerdem Fragmente bei Konstantinos Porphyrogennetos und vielen anderen Autoren existieren. Darin versuchte er, die römischen und griechischen Ursprünge als stark miteinander verbunden darzustellen; außerdem wird die Geschichte der Stadt Rom (vorgestellt als ideale Polis) teleologisch interpretiert, das heißt, es werden im Sinne der imperialen augusteischen Politikauffassung rückblickend Gründe für den (idealisierten) Aufstieg Roms zum „Zentrum der Welt“ geliefert – nicht zuletzt deswegen wird das Werk auch von vielen späteren kaiserzeitlichen Autoren benutzt, unter anderem von Plutarch, Appian und Cassius Dio. Trotz dieser zu bedenkenden Begleitumstände ist das Werk etwa für die Zeit von der gallischen Invasion Italiens bis zum ersten Punischen Krieg (Bücher XIV bis XX) als eine der wichtigsten Quellen für die Geschichtswissenschaft anzusehen, nicht zuletzt, weil für weite Bereiche andere Quellen fehlen. Neben seinem Wirken als Geschichtsschreiber ist Dionysios aber vor allem als Rhetor zu betrachten, als welcher er auch wegen seiner Thesen zum griechischen Ursprung Roms von modernen Historikern oft ausschließlich eingeordnet wird. Er verfasste unter anderem eine Abhandlung Über die Anordnung der Wörter (altgriechisch Περὶ Συνθέσεως Ὀνομάτων Perì synthéseōs onomátōn, lateinisch De compositione verborum), außerdem einen Aufsatz über antike (vor allem attische) Redner, deren Stil und dessen Nachahmung (altgriechisch Τῶν Ἀρχαίων Κρίσις Tṓn archaíōn krísis) eine Rhetorik (altgriechisch Τέχνη Ῥητορική Téchnē rhētorikḗ) sowie einige kurze Beurteilungen über frühere griechische Autoren. Über ihn ist auch eine Abhandlung über die Eloquenz von Demosthenes überliefert. In seinen späten Werken beschäftigte er sich stärker mit formalen Aspekten der Rede und ist im führenden Streit der Rhetoriker seiner Zeit generell als ein starker Befürworter des Attizismus im Gegensatz zum Asianismus zu bezeichnen. (de)
- Dionysius of Halicarnassus (Ancient Greek: Διονύσιος Ἀλεξάνδρου Ἁλικαρνασσεύς, Dionúsios Alexándrou Halikarnasseús, ''Dionysios (son of Alexandros) of Halikarnassos''; c. 60 BC – after 7 BC) was a Greek historian and teacher of rhetoric, who flourished during the reign of Emperor Augustus. His literary style was atticistic – imitating Classical Attic Greek in its prime. Dionysius' opinion of the necessity of a promotion of paideia within education, from true knowledge of classical sources, endured for centuries in a form integral to the identity of the Greek elite. (en)
- Dionisio de Halicarnaso (c. 60-c. 7 a. C.) fue un historiador, crítico literario y profesor de retórica de origen griego que vivió en Roma en la época de Augusto. Es conocido principalmente por ser el autor de , una obra histórica sobre el origen de Roma que ha llegado parcialmente hasta la actualidad. (es)
- Dionisio Halikarnasokoa (antzinako grezieraz: Διονύσιος Ἀλεξάνδρου Ἁλικαρνᾱσσεύς), semea, historialari eta erretorika irakasle greziar bat izan zen. Ustez K.a. 60. urtea eta K. o. 7. urtea bitartean bizi izan zen. Augusto erromatar enperadorearen garaian Erroman izan zuen bizilekua. Bere literatur estiloan Atikako Greziera Klasikoa imitatzen saiatzen zen. (eu)
- Dionysios dari Halikarnassos (Bahasa Yunani: Διονύσιος Ἀλεξάνδρου Ἀλικαρνᾱσσεύς, Dionysios putra Alexandros, dari Halikarnassós, sekitar tahun 60 SM - setelah 7 SM) adalah seorang sejarawan Yunani dan guru retorika, yang berkembang pada masa pemerintahan Kaisar Augustus. Ia pergi ke Roma setelah berakhirnya perang saudara, dan menghabiskan dua puluh dua tahun mempelajari bahasa dan sastra Latin dan mempersiapkan bahan untuk karya-karyanya. Selama periode tersebut, ia mengajar retorika. Tanggal kematiannya tidak diketahui secara pasti. Dia kemungkinan adalah leluhur dari . Karya terbesarnya adalah Ῥωμαϊκὴ Ἀρχαιολογία (Rhōmaikē archaiologia) yang berisi sejarah Romawi dari masa mitologi sampai . (in)
- Denys d’Halicarnasse (en grec ancien Διονύσιος / Dionýsios), né vers 60 av. J.-C. à Halicarnasse, mort après l'an 8 av. J.-C., sans doute à Rome, est un rhéteur et historien grec. (fr)
- Dionigi di Alicarnasso, detto anche Dionisio di Alicarnasso (in greco antico: Διονύσιος Ἁλικαρνασσεύς Dionýsios Halicarnassèus; Alicarnasso, 60 a.C. circa – 7 a.C.), è stato uno storico e insegnante di retorica greco antico, vissuto durante il principato di Augusto. La sua opera principale è Antichità romane. (it)
- ハリカルナッソスのディオニュシオス（ 希：Διονύσιος Ἁλικαρνασσεύς, 羅：Dionysius Halicarnasseus, 英：Dionysius of Halicarnassus, 紀元前60年 - 紀元前7年以降）は、帝政ローマ初期の歴史家、修辞学の教師。 小アジアのハリカルナッソス（現 ボドルム）に生まれ、オクタウィアヌスがマルクス・アントニウスを下し、帝政を開始した頃にローマに移住、ギリシア語と修辞学を教えつつ、自らもラテン語を学びローマの歴史の著述を始める。没年はわかっていないが、紀元前7年以降と考えられている。 神話時代から第一次ポエニ戦争を扱った全20巻の『』（希：Ῥωμαικὴ ἀρχαιολογία）は代表作である。1巻から9巻までは完全に、10巻と11巻は一部欠けているがほぼ残っている。しかし残りの8巻は散逸し、他の著作の引用として伝わるだけである。 修辞学教師としての体験から生まれたディオニュシオスの著作は、西欧の修辞学の発展に大きな影響を与えた。主著『』（希: περὶ συνθέσεως ὀνομάτων）をはじめ、古典ギリシア語散文を代表する弁論家たちを論じる構想で稿を起した『』（希： περὶ τῶν ἀρχαίων ῥητόρων）（未完）、デモステネスの古代ギリシア最大の弁論家という評価を不動のものにした『』（希： περὶ τὴς Δημοσθένους λέξεως）のほか、書簡体文芸批評書『』（希：πρὸς Ἀμμαῖον ἐπιστολή）、『』（希： πρὸς Πομπήιον ἐπιστολή）など多数の著作が知られる。18世紀のイギリスの詩人・詩論家アレキサンダー・ポープもその『』において「ホメーロスの一行一行から新しい美を喚び起こした」と賞賛している。 (ja)
- Dionysius van Halicarnassus (Oudgrieks: Διονύσιος, Dionusios) was een Griekstalige Romeinse auteur uit de 1e eeuw v.Chr. die leefde van 60 v.Chr. tot 7 n.Chr. Hij kwam rond het jaar 30 v.Chr. naar Rome en werkte daar gedurende 22 jaar in de hoogste politieke en culturele kringen. Dionysius schreef allerlei essays op het gebied van retoriek en . Door dit en andere geschriften behoort hij tot de beginperiode van de Tweede Sofistiek. Hij was de baanbreker van het literaire classicisme dat teruggreep naar de Attische voorbeelden, onder wie hij vooral Demosthenes bewonderde. Zijn belangrijkste historische werk is de Ῥωμαϊκὴ Ἀρχαιολογία (= Romeinse Oergeschiedenis; Latijnse titel: Antiquitates Romanae), dat in 7 v.Chr. werd gepubliceerd. Hiermee wilde hij het werk van Polybius aanvullen vanaf de oertijd tot 264 v.Chr. Als historicus stond Dionysius weinig kritisch tegenover zijn bronnen, en vertrouwde te veel op het waarheidsgehalte van de Romeinse annalisten zoals bijvoorbeeld Gaius Licinius Macer. Dionysius' voorliefde voor de retorische vormgeving blijkt uit de vele en lange redevoeringen die hij zijn personages laat uitspreken. (nl)
- Dionizjusz z Halikarnasu (gr. Διονύσιος ὁ Ἁλικαρνασσεύς Dionysios ho Halikarnasseus; ok. 60 p.n.e., zm. po 7 p.n.e.) – grecki historyk i retor. Napisał dzieło Starożytność rzymska (gr. Ῥωμαϊκὴ ἀρχαιολογία Rhomaike archaiologia) – 20 ksiąg obejmujących historię od czasów legendarnych do I wojny punickiej, czyli do 264 p.n.e. Autor wielu dzieł retorycznych. Około dwudziestu lat życia spędził w Rzymie za panowania Oktawiana Augusta. (pl)
- Dionysios från Halikarnassos, född omkring 60 f.Kr. i Halikarnassos, död omkring 7 f.Kr., var en grekisk historiker och lärare i retorik, som var verksam under kejsar Augustus regeringstid. Dionysios från Halikarnassos var verksam i Rom, där han ägnade sig i 22 år åt att studera latin och förbereda sig för sitt historieverk. Under den tiden gav han undervisning i retorik. Historieverket Ῥωμαική ἀρχαιολογία (Rhōmaikē arkhaiologia, Romerska antikviteter) behandlar Romarrikets historia från den mytiska perioden till första puniska kriget. Historieverket upptar 20 band, av vilka de första nio är bevarade i sin helhet, och del 10 och 11 är nästan intakta. Av återstoden finns endast fragment bevarade ur Konstantin VII:s verk, samt ett epitom upptäckt av Angelo Mai. Appians första tre böcker och Plutarkos biografi över Camillus, utgörs också mycket av Dionysios verk. Han författade även mindre verk om retorik och litteratur, till exempel Peri Mimeseos (Om imitering), kommentarer om (där han behandlar Lysias, , och Isokrates), och Perì lektikês Demosthenous deinotetos (Om Demosthenes stil). (sv)
- Дионисий Галикарнасский (греч. Διονύσιος; около 60 года до н. э., Галикарнас — около 7 года до н. э., там же) — древнегреческий историк I века до н. э., ритор и критик. Его главный труд — «Римские древности» (др.-греч. Ῥωμαϊκὴ ἀρχαιολογία, лат. Antiquitates Romanae) в 20 книгах, где рассказана история Рима с древнейших времён до Первой Пунической войны. (ru)
- Dionísio ou Dioniso de Halicarnasso foi um historiador e crítico literário grego da Ásia Menor, nascido por volta da metade do século I a.C. e falecido em data desconhecida (possivelmente fim do século I a.C. ou início do século I). Ainda jovem, por volta de 29 a.C., partiu para Roma (que então atraía a maioria dos grandes escritores gregos) onde provavelmente ensinou gramática. Recebido por um círculo de escritores gregos e latinos que se reuniam ao redor de seus protetores, Rufo Melito e Quinto Élio Tuberão, Dionísio teve ocasião de exercer seu talento de crítico literário, atividade pela qual tinha verdadeira paixão. Seus trabalhos de crítica, que constituem a parte mais original de sua obra, procuram isolar os traços que sobressaem nas obras e nos homens e aproximam-no dos eruditos de Alexandria e Pérgamo. Erudito consciencioso, há nele uma preocupação constante de propor modelos dignos e passíveis de imitação. Sua importância como crítico e esteta é grande, tendo renovado o gosto pelos clássicos gregos e latinos através de um exame severo e sereno das qualidade artísticas dos bons escritores. A obra que tornou Dionísio conhecido foi Estudo sobre os antigos oradores, da qual só chegou até a época moderna a primeira parte, que compreende Exames de Lísias, Isócrates, Iseu, Dinarco. A seguir escreveu Primeira carta a Amaeos, que trata de retórica, gramática e estilística. O tratado Da ordenação das palavras é uma das obras mais notáveis do autor; contém numerosos e preciosos extratos de poetas e prosadores gregos de todas as épocas, alguns dos quais não se encontram em nenhuma outra fonte. Em Sobre a força do estilo de Demóstenes, Dionísio aponta Demóstenes como o maior orador que a Grécia conhecera. Dionísio sempre defendeu a tradição clássica e combateu o "mau gosto asiático", que já havia causado grave prejuízo às letras gregas de sua época. Grande admirador de Roma e consciente da falta de uma obra séria sobre suas origens para os gregos, Dionísio escreveu Das antiguidades romanas, que percorre a história de Roma desde seu início até cerca de 264 a.C., data em que começa a História de Políbio. Trabalhou nesta obra de 30 a 8 a.C.. Depois de Tito Lívio, Dionísio de Halicarnasso é a melhor fonte para a compreensão da história antiga de Roma. (pt)
- 哈利卡納蘇斯的戴歐尼修斯（古希臘語：Διονύσιος Ἁλεξάνδρου Ἁλικαρνᾱσσεύς，英語：Dionysius of Halicarnassus），哈利卡尔那索斯人（今博德鲁姆），罗马时期的古希腊语歷史學家、修辭學教師。 (zh)
- Діоні́сій Галікарна́ський — грецький історик I ст. до н. е., ритор і критик, сучасник Юлія Цезаря. Його головна праця — «Римські стародавності» (грец. ΄Ρωμαίκη άρχαιολογία) в 20 книгах, де викладена історія Риму з стародавніх часів до Першої Пунічної війни. Діонісій, син Олександра з Галікарнасу, народився бл. 60-го р. до н. е. В 29 до н. е., одразу після закінчення громадянських воєн в Римі, він перебрався в це місто, де присвятив 22 роки вивченню латинської мови та збору матеріалів для головної праці свого життя, «Римські стародавності» («Roman Antiquities») в 20 томах. Перші 10 томів зберіглись до нашого часу, 11-й том дійшов частково, зміст інших томів відомий за фрагментами з візантійських джерел. «Римські стародавності» викладають історію Стародавнього Риму з дуже ранніх, міфологічних часів Троянської війни і до 264 р. до н. е., початку 1-ї Пунічної війни, тобто до моменту, коли починає свою історію Полібій. Твір Діонісія вийшов у світ в 7 р. до н. е. Вважається, що автор незабаром після цього помер. Критики Діонісія зазначають, що автор в своєму творі постає більше ритором, майстерним оратором, ніж істориком. На шкоду послідовному викладу подій Діонісій підганяє факти, і можливо навіть вигадує їх. Тим не менш його праця містить багато цінної інформації з ранньої історії та державному устрою Стародавнього Риму. Переклад з давньогрецької на латинську мову перших 11 томів був зроблений в 1480 р. Лапусом на замовлення папи Павла II з манускрипту X сторіччя. Твір був опублікований на оригінальній грецькій мові в 1546 р. у Парижі, в 1758 р. твір був вперше виданий в перекладі на англійську мову. Діонісій Галікарнаський також був автором кількох трактатів з риторики, які свідчать про його глибоку обізнаність у цій сфері, зокрема, «Мистецтво риторики», «Про поєднання слів», «Комментарі до аттичних ораторів», «Про імітацію» тощо. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Dionís d'Halicarnàs o Dionisi d'Halicarnàs (en llatí Dionysius en grec Διονύσιος Ἁλικαρνασσεύς) va ser un escriptor grec, fill d'Alexandre d'Halicarnàs, que va néixer entre el 78 aC i el 54 aC. Va morir poc després de l'any 7 aC, any en què va completar i publicar el seu gran llibre sobre la història de Roma. (ca)
- Dionýsios z Halikarnassu, také Dionysius (asi 54 př. n. l. Halikarnassos – asi 8 n. l. tamtéž), byl římský historik, spisovatel a rétor, který psal řecky. Jeho hlavní dílo, Římské dějiny, patří mezi hlavní prameny o starších dějinách Říma. (cs)
- Ο Διονύσιος ο Αλικαρνασσεύς (Αλικαρνασσός, 60 π.Χ. – 7 π.Χ.) ήταν Έλληνας ιστορικός και δάσκαλος της ρητορικής, ο οποίος ήρθε σε ακμή κατά τη διάρκεια της βασιλείας του Καίσαρα Αυγούστου. (el)
- Dionizo de Halikarnaso (54 a. K. - 7 a. K.), (latine Dionysius Halicarnassensis) estis greka retorikulo, erudiciulo, historiisto, kronikisto, latinisto kiu floris dum la regado de Aŭgusto Cezaro. Iom post la fino de la civilaj militoj li translokiĝis al Romo, kaj pasigis dudek du jarojn studinte la latinan kaj literaturon kaj preparante materialojn por sia historio. Dum ĉi tiu periodo, li donis lecionojn pri retoriko, kaj ĝuis la societon de multaj eminentaj viroj. En la 19-a jarcento, oni ofte supozis, ke li estis la prapatro de Aelius Dionysius de Halicarnassus. (eo)
- Dionysius of Halicarnassus (Ancient Greek: Διονύσιος Ἀλεξάνδρου Ἁλικαρνασσεύς, Dionúsios Alexándrou Halikarnasseús, ''Dionysios (son of Alexandros) of Halikarnassos''; c. 60 BC – after 7 BC) was a Greek historian and teacher of rhetoric, who flourished during the reign of Emperor Augustus. His literary style was atticistic – imitating Classical Attic Greek in its prime. Dionysius' opinion of the necessity of a promotion of paideia within education, from true knowledge of classical sources, endured for centuries in a form integral to the identity of the Greek elite. (en)
- Dionisio de Halicarnaso (c. 60-c. 7 a. C.) fue un historiador, crítico literario y profesor de retórica de origen griego que vivió en Roma en la época de Augusto. Es conocido principalmente por ser el autor de , una obra histórica sobre el origen de Roma que ha llegado parcialmente hasta la actualidad. (es)
- Dionisio Halikarnasokoa (antzinako grezieraz: Διονύσιος Ἀλεξάνδρου Ἁλικαρνᾱσσεύς), semea, historialari eta erretorika irakasle greziar bat izan zen. Ustez K.a. 60. urtea eta K. o. 7. urtea bitartean bizi izan zen. Augusto erromatar enperadorearen garaian Erroman izan zuen bizilekua. Bere literatur estiloan Atikako Greziera Klasikoa imitatzen saiatzen zen. (eu)
- Dionysios dari Halikarnassos (Bahasa Yunani: Διονύσιος Ἀλεξάνδρου Ἀλικαρνᾱσσεύς, Dionysios putra Alexandros, dari Halikarnassós, sekitar tahun 60 SM - setelah 7 SM) adalah seorang sejarawan Yunani dan guru retorika, yang berkembang pada masa pemerintahan Kaisar Augustus. Ia pergi ke Roma setelah berakhirnya perang saudara, dan menghabiskan dua puluh dua tahun mempelajari bahasa dan sastra Latin dan mempersiapkan bahan untuk karya-karyanya. Selama periode tersebut, ia mengajar retorika. Tanggal kematiannya tidak diketahui secara pasti. Dia kemungkinan adalah leluhur dari . Karya terbesarnya adalah Ῥωμαϊκὴ Ἀρχαιολογία (Rhōmaikē archaiologia) yang berisi sejarah Romawi dari masa mitologi sampai . (in)
- Denys d’Halicarnasse (en grec ancien Διονύσιος / Dionýsios), né vers 60 av. J.-C. à Halicarnasse, mort après l'an 8 av. J.-C., sans doute à Rome, est un rhéteur et historien grec. (fr)
- Dionigi di Alicarnasso, detto anche Dionisio di Alicarnasso (in greco antico: Διονύσιος Ἁλικαρνασσεύς Dionýsios Halicarnassèus; Alicarnasso, 60 a.C. circa – 7 a.C.), è stato uno storico e insegnante di retorica greco antico, vissuto durante il principato di Augusto. La sua opera principale è Antichità romane. (it)
- Dionizjusz z Halikarnasu (gr. Διονύσιος ὁ Ἁλικαρνασσεύς Dionysios ho Halikarnasseus; ok. 60 p.n.e., zm. po 7 p.n.e.) – grecki historyk i retor. Napisał dzieło Starożytność rzymska (gr. Ῥωμαϊκὴ ἀρχαιολογία Rhomaike archaiologia) – 20 ksiąg obejmujących historię od czasów legendarnych do I wojny punickiej, czyli do 264 p.n.e. Autor wielu dzieł retorycznych. Około dwudziestu lat życia spędził w Rzymie za panowania Oktawiana Augusta. (pl)
- Дионисий Галикарнасский (греч. Διονύσιος; около 60 года до н. э., Галикарнас — около 7 года до н. э., там же) — древнегреческий историк I века до н. э., ритор и критик. Его главный труд — «Римские древности» (др.-греч. Ῥωμαϊκὴ ἀρχαιολογία, лат. Antiquitates Romanae) в 20 книгах, где рассказана история Рима с древнейших времён до Первой Пунической войны. (ru)
- 哈利卡納蘇斯的戴歐尼修斯（古希臘語：Διονύσιος Ἁλεξάνδρου Ἁλικαρνᾱσσεύς，英語：Dionysius of Halicarnassus），哈利卡尔那索斯人（今博德鲁姆），罗马时期的古希腊语歷史學家、修辭學教師。 (zh)
- Dionysios von Halikarnassos (altgriechisch Διονύσιος Ἁλικαρνασσεύς Dionýsios Halikarnasseús, lateinisch Dionysius Halicarnassensis; * ca. 54 v. Chr. in Halikarnassos; † nach 7 v. Chr. in Rom) war ein antiker griechischsprachiger Rhetor, Schriftsteller und Geschichtsschreiber. Trotz dieser zu bedenkenden Begleitumstände ist das Werk etwa für die Zeit von der gallischen Invasion Italiens bis zum ersten Punischen Krieg (Bücher XIV bis XX) als eine der wichtigsten Quellen für die Geschichtswissenschaft anzusehen, nicht zuletzt, weil für weite Bereiche andere Quellen fehlen. (de)
- Dionysius van Halicarnassus (Oudgrieks: Διονύσιος, Dionusios) was een Griekstalige Romeinse auteur uit de 1e eeuw v.Chr. die leefde van 60 v.Chr. tot 7 n.Chr. Hij kwam rond het jaar 30 v.Chr. naar Rome en werkte daar gedurende 22 jaar in de hoogste politieke en culturele kringen. Dionysius schreef allerlei essays op het gebied van retoriek en . Door dit en andere geschriften behoort hij tot de beginperiode van de Tweede Sofistiek. Hij was de baanbreker van het literaire classicisme dat teruggreep naar de Attische voorbeelden, onder wie hij vooral Demosthenes bewonderde. (nl)
- ハリカルナッソスのディオニュシオス（ 希：Διονύσιος Ἁλικαρνασσεύς, 羅：Dionysius Halicarnasseus, 英：Dionysius of Halicarnassus, 紀元前60年 - 紀元前7年以降）は、帝政ローマ初期の歴史家、修辞学の教師。 小アジアのハリカルナッソス（現 ボドルム）に生まれ、オクタウィアヌスがマルクス・アントニウスを下し、帝政を開始した頃にローマに移住、ギリシア語と修辞学を教えつつ、自らもラテン語を学びローマの歴史の著述を始める。没年はわかっていないが、紀元前7年以降と考えられている。 神話時代から第一次ポエニ戦争を扱った全20巻の『』（希：Ῥωμαικὴ ἀρχαιολογία）は代表作である。1巻から9巻までは完全に、10巻と11巻は一部欠けているがほぼ残っている。しかし残りの8巻は散逸し、他の著作の引用として伝わるだけである。 (ja)
- Dionísio ou Dioniso de Halicarnasso foi um historiador e crítico literário grego da Ásia Menor, nascido por volta da metade do século I a.C. e falecido em data desconhecida (possivelmente fim do século I a.C. ou início do século I). Erudito consciencioso, há nele uma preocupação constante de propor modelos dignos e passíveis de imitação. Sua importância como crítico e esteta é grande, tendo renovado o gosto pelos clássicos gregos e latinos através de um exame severo e sereno das qualidade artísticas dos bons escritores. (pt)
- Dionysios från Halikarnassos, född omkring 60 f.Kr. i Halikarnassos, död omkring 7 f.Kr., var en grekisk historiker och lärare i retorik, som var verksam under kejsar Augustus regeringstid. Dionysios från Halikarnassos var verksam i Rom, där han ägnade sig i 22 år åt att studera latin och förbereda sig för sitt historieverk. Under den tiden gav han undervisning i retorik. Historieverket Ῥωμαική ἀρχαιολογία (Rhōmaikē arkhaiologia, Romerska antikviteter) behandlar Romarrikets historia från den mytiska perioden till första puniska kriget. (sv)
- Діоні́сій Галікарна́ський — грецький історик I ст. до н. е., ритор і критик, сучасник Юлія Цезаря. Його головна праця — «Римські стародавності» (грец. ΄Ρωμαίκη άρχαιολογία) в 20 книгах, де викладена історія Риму з стародавніх часів до Першої Пунічної війни. Твір Діонісія вийшов у світ в 7 р. до н. е. Вважається, що автор незабаром після цього помер. Діонісій Галікарнаський також був автором кількох трактатів з риторики, які свідчать про його глибоку обізнаність у цій сфері, зокрема, «Мистецтво риторики», «Про поєднання слів», «Комментарі до аттичних ораторів», «Про імітацію» тощо. (uk)
|
