| dbo:abstract
|
- Els Ducas, en grec medieval Δούκας, femení Δούκαινα, plural Δοῦκαι, és el nom d'una família noble de l'Imperi Romà d'Orient, les branques de la qual van proporcionar diversos generals i governants notables entre els segles IX i XI. Una branca femenina, els Comnè-Ducas, va fundar el Despotat de l'Epir al segle xiii, amb una altra branca que governava a Tessàlia. Després del segle xii, els Ducas i els seus parents van ser importants a tot el món bizantí, i de vegades es presentaven com a descendents directes de la família original o de la branca posterior del Despotat de l'Epir. Sembla que el nom prové del títol llatí dux, "general", hel·lenitzat com a δοὺξ. La Dinastia dels Ducas, com a tal, va governar des de l'any 1059 fins al 1078. No es coneix amb certesa l'origen de la família. La tradició posterior, que explica l'historiador Nicèfor Brienni el Jove, afirmava que descendien d'un cosí de l'emperador romà Constantí I el Gran que havia emigrat a Constantinoble al segle iv i que suposadament es convertí en governador de la ciutat amb el títol de dux. Isaac I Comnè va renunciar al tron en favor del seu ministre Constantí Ducas, donant inici a la Dinastia. (ca)
- دوكاس ((باليونانية: Δούκας); مؤنثه: دوكانيه/دوكاسية, Δούκαινα; جمع: دوكاسين، Δοῦκαι), من اللقب اللاتيني دوكس («قائد», «جنرال», Hellenized كـ δοὺξδοὺξ [ðouks])، هو اسم عائلة نبيلة بيزنطية يونانية، وفرت فروعها العديد من الجنرالات والحكام البارزين للإمبراطورية البيزنطية في القرنين التاسع والحادي عشر. (ar)
- Dukové (řecky Δούκαι, singular Δούκας – Dukas) byli příslušníci byzantského aristokratického rodu, kteří údajně odvozovali svůj původ od bratrance římského císaře Konstantina Velikého, zakladatele Konstantinopole. Rod Duků poskytl byzantské říši řadu císařů. Dukové se dostali poprvé do popředí během 9. století. Význam rodu však poklesl, když jeho význačný člen, Konstantin Dukas, přišel v roce 913 o život ve snaze získat císařskou korunu, přičemž se střetl s regentskou vládou panující za tehdy nezletilého Konstantina VII. Porfyrogenneta. Prvním členem rodu, který se stal císařem, byl v roce 1059 Konstantin X. Jeho syn Michael VII. vládl pak v letech 1071 až 1078. Jeho formálními spoluvládci byli jeho bratři Andronikos a Konstantios. Irena Dukaina, praneteř Konstantina X., se provdala za Alexia I. Komnena, čímž došlo ke spojení rodů Duků a Komnenovců. V roce 1204 sesadil Alexios V. Dukas, zvaný Murtzuflos ("zachmuřený"), dosavadní císaře Izáka II. Angela a jeho syna Alexia IV. Angela. Poté se neúspěšně pokusil ubránit Konstantinopol před útoky křižáků účastnících se čtvrté křížové výpravy. Jan III. Dukas Vatatzes, vládce nikájského císařství v Malé Asii, rozšířil v první polovině 13. století svoji moc na Balkánský poloostrov, čímž učinil první krok na cestě k pozdějšímu znovudobytí Konstantinopole. (cs)
- Dukas (pl. Dukai; weibliche Form Dukaina) ist der Name einer byzantinischen adligen Familie, zu der auch die beiden byzantinischen Kaiser Konstantin X. (1059–1067) und Michael VII. (1071–1078) gehörten. (de)
- Η Δυναστεία των Δουκών ήταν αυτοκρατορική δυναστεία που κυβέρνησε την Βυζαντινή αυτοκρατορία 28 χρόνια (1059 - 1087), το όνομα της προέρχεται από τον Λατινικό τίτλο «dux» που μεταφράζεται "ηγέτης" ή "στρατηγός". Ένας κλάδος της οικογένειας, οι Κομνηνοδούκες, κυβέρνησε από τον 13ο αιώνα το Δεσποτάτο της Ηπείρου και την Θεσσαλία. Το επώνυμο Δούκας εμφανίζεται με πολλές παραλλαγές στο Βυζάντιο μετά τον 12ο αιώνα. Η καταγωγή της οικογένειας είναι ασαφής, οι ιστορικοί αναγνωρίζουν πολλές οικογένειες με το επώνυμο Δούκας που δεν είναι απαραίτητο να έχουν μεταξύ τους συγγένεια. Ο ιστορικός Δημήτριος Ι. Πολέμης γράφει "Θα ήταν λάθος να θεωρήσουμε ε ότι όλες αυτές οι ομάδες ανθρώπων που χαρακτηρίζονται με το επίθετο Δούκας αποτελούν μία μεγάλη οικογένεια". (el)
- The House of Doukas, Latinized as Ducas (Greek: Δούκας; feminine: Doukaina/Ducaena, Δούκαινα; plural: Doukai/Ducae, Δοῦκαι), from the Latin title dux ("leader", "general", Hellenized as δοὺξ [ðouks]), is the name of a Byzantine Greek noble family, whose branches provided several notable generals and rulers to the Byzantine Empire in the 9th–11th centuries. A maternally-descended line, the Komnenodoukai, founded the Despotate of Epirus in the 13th century, with another branch ruling over Thessaly. The continuity of descent amongst the various branches of the original, middle Byzantine family is not clear, and historians generally recognize several distinct groups of Doukai based on their occurrence in the contemporary sources. Polemis, who compiled the only overview work on the bearers of the Doukas name, in view of this lack of genealogical continuity "it would be a mistake to view the groups of people designated by the cognomen of Doukas as forming one large family". (en)
- La llamada dinastía de los Ducas de emperadores gobernó desde el año 1059 hasta 1078 el Imperio bizantino. Vino precedida de un primer emperador Comneno, Isaac I, quien renunció al trono en favor de quien fuera su ministro de Hacienda, Constantino Ducas (en griego, Δούκας), una familia bizantina que se decía descendiente de un primo del emperador Constantino el Grande. El hecho más significativo de este período es la batalla de Manzikert (26 de agosto de 1071), terrible derrota de las tropas bizantinas frente a los turcos selyúcidas, de la que el imperio no pudo recuperarse y que supone el comienzo de la caída del Imperio Bizantino al abrir las puertas de Anatolia al empuje turco y la repoblación de numerosas zonas de Asia Menor. A los emperadores de esta dinastía les siguió un emperador sin dinastía, Nicéforo III Botoniato o Botaniates (1078-1081). (es)
- Les Doukas (en grec, masculin : Δούκας, féminin : Δούκαινα, pluriel : Δούκαι) forment une ou plusieurs familles ayant appartenu à l'aristocratie byzantine. Le nom apparaît dans les textes au IXe siècle, mais son origine est incertaine. Une branche régna sur l'empire de 1059 à 1081. Le nom devint avec le temps synonyme de noblesse et fut associé à d'autres noms comme celui des Comnène et Doukas d'Épire et de Thessalonique. Les liens de parenté entre les générations sont souvent difficiles à établir ou douteux, de telle sorte qu'il est impossible d'affirmer avec certitude que tous les personnages ayant porté ce nom aient effectivement appartenu à une seule famille. (fr)
- 두카스 가는 1059년부터 1081년까지 동로마 제국의 황제를 배출한 가문이다. (ko)
- ドゥーカス王朝（ドゥーカスおうちょう、Doukas, ギリシア語表記：Δούκας）は、東ローマ帝国中期の王朝（1059年 - 1081年）である。女系の子孫コムネノス・ドゥーカス家はエピロス専制侯国を13世紀に建国し、その傍系はテッサリア尊厳公国の君主となった。12世紀以降、「ドゥーカス」の姓が、ドゥーカス家や後のエピロス専制侯家との血縁関係を示すためによく用いられるようになった。 それら分家と皇帝家の関係ははっきりしておらず、同時代の文献からは異なる「ドゥーカス家」がいくつか見られる。「ドゥーカス」のコグノーメンを持つ複数の家系を、一つの大きな家系とみなしているとする見方もある。 (ja)
- Doukai (Grieks: Δούκας; vrouwelijk: Doukaina/Ducaena, Δούκαινα; meerv.: Doukai/Ducae, Δοῦκαι) of de Doukasdynastie regeerde over het Byzantijnse Rijk van 1059 tot 1081. Na de dood van keizerin Zoë (1050) kwam de macht in de handen van Patriarch Michaël I van Constantinopel. Voor hij stierf arrangeerde hij het huwelijk tussen zijn nicht Eudokia Makrembolitissa met Constantijn X Doukas, de eerste van het Doukas dynastie en na diens dood hertrouwde zij met Romanos IV Diogenes de tweede van de dynastie. Onder de heerschappij van de Doukai verloor Byzantium het merendeel van zijn overgebleven bezittingen in Klein-Azië aan de Seltsjoeken, na de catastrofale nederlaag in de Slag van Manzikert in 1071. Het Byzantijnse Rijk verloor ook aanzienlijk grondgebied in de Balkan aan de Serviërs, evenals het laatste bolwerk in Zuid-Italië, aan de Noormannen. Een staatgreep in 1081 bracht de Komnenen dynastie terug aan de macht. (nl)
- Dynastia Dukasów – dziewiąta dynastia cesarska panująca w Cesarstwie Bizantyjskim. Członkowie rodu zasiadali na tronie cesarskim w latach 1059-1078. Dukasi byli jedną z najbardziej znaczących rodzin w Bizancjum. Ciągłość ich pochodzenia, tak jak i ono samo, nie jest jasna. Historycy na ogół uznają istnienie kilku odrębnych grup Dukasów. Późniejsza tradycja (Nikefor Bryennios) mówi, że pojawili się w Bizancjum z kuzynem cesarza rzymskiego Konstantyna. W rzeczywistości, jest bardziej prawdopodobne, że nazwisko pochodzi od wojskowego rangi duxa. Niektórzy badacze twierdzą, że byli ormiańskiego pochodzenia. Pierwszy przedstawiciel rodu pojawia się w połowie IX wieku, w czasie regencji cesarzowej Teodory (842-855), kiedy został wysłany do przymusowego nawrócenia Paulicjan. Pierwsza gałąź rodziny osiąga rozgłos na początku X wieku: Andronik Dukas i jego syn Konstantyn Dukas. Obaj byli wojskowymi za panowania cesarza Leona VI Filozofa (886-912). W 904 Andronik wziął udział w nieudanej rebelii, która zakończyła się jego ucieczką do Bagdadu, gdzie został zabity. Konstantyn zaś odzyskał zaufania władzy i został przywrócony do wysokich stanowisk. Zginął jednak, wraz z synem Grzegorza i bratankiem Michałem, w nieudanym zamachu stanu w czerwcu 913. Rodzina, w osobie Andronika Dukasa była też zaangażowana w latach 976-979 w bunt Bardasa Sklerosa. Gałąź rodu, która miała ostatecznie osiągnąć tron cesarski wywodziła się z Paflagonii. Konstantyn Dukas (syn Andronika z czasów buntu Bardasa Sklerosa) był w opozycji armii wschodniej przeciw Michałowi VI Stratiotikosowi, poparł Izaaka I Komnena, który mianował go proedrosem. W 1057 uchodził za kandydata do tronu i po abdykacji Izaaka I, mając jego poparcie objął władzę (24 XI 1059). Miał poparcie kręgów administracji cywilnej i dawnych stronników Michała Cerulariusza. Jego drugą żoną była , siostrzenica Michała Celariusza. Miał z nią sześcioro dzieci: trzech chłopców i trzy dziewczynki. Władzę otrzymał dzięki staraniom Michała Psellosa, który wysławia go w swojej Kronice. Mianował swego brata Jana cezarem. Po utracie władzy cesarskiej Dukasi nadal zachowali wpływy na dworze. Konstantyn Dukas mąż Anny Komneny nosił nawet godność cezara. Był przewidziany na następcę tronu do czasu urodzin Jana II Komnena. W wieku XII i XIII nazwisko Dukas nosiły rodziny w jakiś sposób spokrewnione z nimi, aby nadać sobie większy prestiż, np. Jan III Dukas Watatzes. (pl)
- Ducas (anche Dukas o Doukas; greco: Δούκας; femm. Ducaena o Doukaina, Δούκαινα; pl. Ducae o Doukai, Δούκαι) è una famiglia appartenente all'aristocrazia bizantina ascesa nel 1059 alla dignità imperiale con Costantino X Ducas. Dei Ducas fecero parte diverse figure il cui operato si rivelò deleterio per la sopravvivenza dello Stato bizantino, soprattutto Costantino X Ducas, che smantellando il sistema dei themata in Anatolia la espose all'invasione turca dei Selgiuchidi, e suo fratello Andronico Ducas, che tradendo il Basileus Romano IV Diogene durante la Battaglia di Manzicerta, fu tra i responsabili della gravissima sconfitta dell'Impero romano d'oriente in quella che fu forse la battaglia dalle conseguenze più nefaste per l'impero sino alla battaglia di Miriocefalo e all'Assedio di Costantinopoli. (it)
- Ду́ки (греч. Δούκαι — множ. ч. от Δούκας, Дукас; ж. р. Δούκαινα) — известная византийская фамилия. Как считает американский византинист Д. Полемис, имя Дук происходит от армянского титула «спарапет». Армянское происхождение рода Дук предполагает византинист П. Харанис на основании их поддержки среди армян. Согласно Бояне Крсманович, Дуки были греками, происходившими из Пафлагонии, где были расположены их владения. Выдвинувшаяся в XI веке династия дала первого государственного деятеля (министра) в царствование Исаака Комнина, который потом сам стал византийским императором под именем Константина Х (1059—1067); его женой была Евдокия Макремболитисса. Сын Константина, Михаил VII, царствовал с 1071 до 1078 год. Зять никейского императора Феодора I Ласкариса, Иоанн Дука Ватац, занял престол после смерти Ласкариса (1222) под именем Иоанна III. Он стремился к восстановлению Византийской империи. Ему удалось в 1246 году соединить владения фессалоникских Ангелов с Никеей. Его второй женой была дочь императора Фридриха II. Он умер в 1255 году. После него царствовали его сын, Феодор II (до 1259 года), и внук, Иоанн IV (до 1260 года). (ru)
- Ducas (em latim: Ducas; em grego: Δούκας; romaniz.: Doúkas; em albanês: Duka; pl. Doukai/Ducae), na sua forma feminina Ducena (em latim: Ducaena; em grego: Δούκαινα; romaniz.: Doúkaina), foi uma família nobre grega bizantina, cujos ramos forneceram vários generais e governantes notáveis para o Império Bizantino nos séculos IX-XI. Seu nome deriva do título latino duque (em latim: dux , "líder, general"; em grego: δοὺξ; romaniz.: doux). Uma linhagem matrilinear, os Comnenoducas (em latim: Comnenoducas; em grego: Κομνηνοδούκας), fundaram o Despotado do Epiro no século XIII, com outro ramo governante a Tessália. Após o século XII, o nome "Ducas" e outras variantes se proliferaram através do mundo bizantino e foram às vezes apresentadas como significando uma relação genealógica direta com a família original ou o ramo posterior baseado no Despotado do Epiro. A continuidade da descendência entre os vários ramos da família original do período bizantino médio é incerto, e historiadores geralmente reconhecem vários grupos distintos de Ducas com base em sua ocorrência nas fontes contemporâneas. Segundo , que compilou o único trabalho panorâmico sobre os portadores do nome Ducas, em vista desta carência da continuidade genealógica "seria um erro ver os grupos de pessoas designadas pelo cognome de Ducas como formando uma grande família". (pt)
- Дуки (грец. Δούκαι) — візантійський аристократичний рід та імператорська династія вірменського походження. Перші Дуки, ймовірно, походили з Малої Азії (Пафлагонії або Каппадокії). Ймовірно мав вірменське походження, носили посаду спарапету, отримавши грецький аналог дук. Звідси походить прізвище. Дуки відомі з середини IX ст. перший з них, Андронік, який близько 855 року воював з павлікіанами і силою навертав їх до православ'я. У X столітті Дуки, нащадки Андроніка, прославилися як великі воєначальники: патрикій Андронік успішно керував військовими діями проти арабів, в 906 році підняв заколот проти Льва VI, зазнав поразки, втік і помер в арабському полоні. Його син Костянтин, стратиг феми Харсіан, а пізніше доместик схол, в 913 році був оголошений на константинопольському іподромі візантійським імператором, але був убитий в сутичці біля воріт Великого палацу. У IX—X століттях рід Дуки належав до типових представників військової провінційної знаті. У візантійському епосі «Дигенис Акрит» родове ім'я Дуки стає загальним — його носять двоє зі згаданих в епосі візантійських стратигів. Спорідненість «старших» Дуки IX—X століть з «молодшими» XI століття неможливо довести, хоча Михайло Пселл і підтверджували його. У XI ст., за царювання Ісаака Комніна рід знову відновив потугу. Його представник згодом став візантійським імператором під ім'ям Костянтин Х (1059—1067); його дружиною була відома письменниця . У 1081 році Дуки підтримали переворот Олексія I Комніна. Костянтин, син Михайла VII, був в 1081—1094 роках співправителем Олексія I і був заручений з Анною Комніной. Його кузина Ірина Дукена, внучата небога Костянтина X, була дружиною Олексія I Комніна. Старший брат Ірини протостратор був військовиків і одним з найближчих радників Олексія I; її середній брат носив титул великого дуки і уславився гучними перемогами. Більшість Дуки належали до військової знаті, хоча в різний час серед них зустрічаються цивільні чиновники (логофети, етеріархи, вестіаріти). Представники роду Дуки володіли значними земельними багатствами. Після XII століття прямі нащадки «молодших» Дуки по чоловічій лінії в джерелах вже не зустрічаються. Зять нікейського імператора Феодора I Ласкаріса, Іоанн Дука Ватаца, зайняв престол після смерті Ласкаріс (1221) під ім'ям Іоанна III. Намагався відновити Візантійську імперії. У 1246 р. йому вдалося з'єднати володіння солунян Ангелів з Нікеєю. Його другою дружиною була дочка імператора Фрідріха II. Помер у 1255 році. Після нього царювали його син, Феодор II (до 1259), і внук, Іоанн IV (до 1260 р.) (uk)
|
| rdfs:comment
|
- دوكاس ((باليونانية: Δούκας); مؤنثه: دوكانيه/دوكاسية, Δούκαινα; جمع: دوكاسين، Δοῦκαι), من اللقب اللاتيني دوكس («قائد», «جنرال», Hellenized كـ δοὺξδοὺξ [ðouks])، هو اسم عائلة نبيلة بيزنطية يونانية، وفرت فروعها العديد من الجنرالات والحكام البارزين للإمبراطورية البيزنطية في القرنين التاسع والحادي عشر. (ar)
- Dukas (pl. Dukai; weibliche Form Dukaina) ist der Name einer byzantinischen adligen Familie, zu der auch die beiden byzantinischen Kaiser Konstantin X. (1059–1067) und Michael VII. (1071–1078) gehörten. (de)
- Les Doukas (en grec, masculin : Δούκας, féminin : Δούκαινα, pluriel : Δούκαι) forment une ou plusieurs familles ayant appartenu à l'aristocratie byzantine. Le nom apparaît dans les textes au IXe siècle, mais son origine est incertaine. Une branche régna sur l'empire de 1059 à 1081. Le nom devint avec le temps synonyme de noblesse et fut associé à d'autres noms comme celui des Comnène et Doukas d'Épire et de Thessalonique. Les liens de parenté entre les générations sont souvent difficiles à établir ou douteux, de telle sorte qu'il est impossible d'affirmer avec certitude que tous les personnages ayant porté ce nom aient effectivement appartenu à une seule famille. (fr)
- 두카스 가는 1059년부터 1081년까지 동로마 제국의 황제를 배출한 가문이다. (ko)
- ドゥーカス王朝（ドゥーカスおうちょう、Doukas, ギリシア語表記：Δούκας）は、東ローマ帝国中期の王朝（1059年 - 1081年）である。女系の子孫コムネノス・ドゥーカス家はエピロス専制侯国を13世紀に建国し、その傍系はテッサリア尊厳公国の君主となった。12世紀以降、「ドゥーカス」の姓が、ドゥーカス家や後のエピロス専制侯家との血縁関係を示すためによく用いられるようになった。 それら分家と皇帝家の関係ははっきりしておらず、同時代の文献からは異なる「ドゥーカス家」がいくつか見られる。「ドゥーカス」のコグノーメンを持つ複数の家系を、一つの大きな家系とみなしているとする見方もある。 (ja)
- Els Ducas, en grec medieval Δούκας, femení Δούκαινα, plural Δοῦκαι, és el nom d'una família noble de l'Imperi Romà d'Orient, les branques de la qual van proporcionar diversos generals i governants notables entre els segles IX i XI. Una branca femenina, els Comnè-Ducas, va fundar el Despotat de l'Epir al segle xiii, amb una altra branca que governava a Tessàlia. Després del segle xii, els Ducas i els seus parents van ser importants a tot el món bizantí, i de vegades es presentaven com a descendents directes de la família original o de la branca posterior del Despotat de l'Epir. Sembla que el nom prové del títol llatí dux, "general", hel·lenitzat com a δοὺξ. La Dinastia dels Ducas, com a tal, va governar des de l'any 1059 fins al 1078. (ca)
- Dukové (řecky Δούκαι, singular Δούκας – Dukas) byli příslušníci byzantského aristokratického rodu, kteří údajně odvozovali svůj původ od bratrance římského císaře Konstantina Velikého, zakladatele Konstantinopole. Rod Duků poskytl byzantské říši řadu císařů. (cs)
- Η Δυναστεία των Δουκών ήταν αυτοκρατορική δυναστεία που κυβέρνησε την Βυζαντινή αυτοκρατορία 28 χρόνια (1059 - 1087), το όνομα της προέρχεται από τον Λατινικό τίτλο «dux» που μεταφράζεται "ηγέτης" ή "στρατηγός". Ένας κλάδος της οικογένειας, οι Κομνηνοδούκες, κυβέρνησε από τον 13ο αιώνα το Δεσποτάτο της Ηπείρου και την Θεσσαλία. Το επώνυμο Δούκας εμφανίζεται με πολλές παραλλαγές στο Βυζάντιο μετά τον 12ο αιώνα. (el)
- The House of Doukas, Latinized as Ducas (Greek: Δούκας; feminine: Doukaina/Ducaena, Δούκαινα; plural: Doukai/Ducae, Δοῦκαι), from the Latin title dux ("leader", "general", Hellenized as δοὺξ [ðouks]), is the name of a Byzantine Greek noble family, whose branches provided several notable generals and rulers to the Byzantine Empire in the 9th–11th centuries. A maternally-descended line, the Komnenodoukai, founded the Despotate of Epirus in the 13th century, with another branch ruling over Thessaly. (en)
- La llamada dinastía de los Ducas de emperadores gobernó desde el año 1059 hasta 1078 el Imperio bizantino. Vino precedida de un primer emperador Comneno, Isaac I, quien renunció al trono en favor de quien fuera su ministro de Hacienda, Constantino Ducas (en griego, Δούκας), una familia bizantina que se decía descendiente de un primo del emperador Constantino el Grande. El hecho más significativo de este período es la batalla de Manzikert (26 de agosto de 1071), terrible derrota de las tropas bizantinas frente a los turcos selyúcidas, de la que el imperio no pudo recuperarse y que supone el comienzo de la caída del Imperio Bizantino al abrir las puertas de Anatolia al empuje turco y la repoblación de numerosas zonas de Asia Menor. A los emperadores de esta dinastía les siguió un emperador s (es)
- Ducas (anche Dukas o Doukas; greco: Δούκας; femm. Ducaena o Doukaina, Δούκαινα; pl. Ducae o Doukai, Δούκαι) è una famiglia appartenente all'aristocrazia bizantina ascesa nel 1059 alla dignità imperiale con Costantino X Ducas. (it)
- Doukai (Grieks: Δούκας; vrouwelijk: Doukaina/Ducaena, Δούκαινα; meerv.: Doukai/Ducae, Δοῦκαι) of de Doukasdynastie regeerde over het Byzantijnse Rijk van 1059 tot 1081. Na de dood van keizerin Zoë (1050) kwam de macht in de handen van Patriarch Michaël I van Constantinopel. Voor hij stierf arrangeerde hij het huwelijk tussen zijn nicht Eudokia Makrembolitissa met Constantijn X Doukas, de eerste van het Doukas dynastie en na diens dood hertrouwde zij met Romanos IV Diogenes de tweede van de dynastie. Een staatgreep in 1081 bracht de Komnenen dynastie terug aan de macht. (nl)
- Dynastia Dukasów – dziewiąta dynastia cesarska panująca w Cesarstwie Bizantyjskim. Członkowie rodu zasiadali na tronie cesarskim w latach 1059-1078. Dukasi byli jedną z najbardziej znaczących rodzin w Bizancjum. Ciągłość ich pochodzenia, tak jak i ono samo, nie jest jasna. Historycy na ogół uznają istnienie kilku odrębnych grup Dukasów. Późniejsza tradycja (Nikefor Bryennios) mówi, że pojawili się w Bizancjum z kuzynem cesarza rzymskiego Konstantyna. W rzeczywistości, jest bardziej prawdopodobne, że nazwisko pochodzi od wojskowego rangi duxa. Niektórzy badacze twierdzą, że byli ormiańskiego pochodzenia. (pl)
- Ду́ки (греч. Δούκαι — множ. ч. от Δούκας, Дукас; ж. р. Δούκαινα) — известная византийская фамилия. Как считает американский византинист Д. Полемис, имя Дук происходит от армянского титула «спарапет». Армянское происхождение рода Дук предполагает византинист П. Харанис на основании их поддержки среди армян. Согласно Бояне Крсманович, Дуки были греками, происходившими из Пафлагонии, где были расположены их владения. Выдвинувшаяся в XI веке династия дала первого государственного деятеля (министра) в царствование Исаака Комнина, который потом сам стал византийским императором под именем Константина Х (1059—1067); его женой была Евдокия Макремболитисса. (ru)
- Ducas (em latim: Ducas; em grego: Δούκας; romaniz.: Doúkas; em albanês: Duka; pl. Doukai/Ducae), na sua forma feminina Ducena (em latim: Ducaena; em grego: Δούκαινα; romaniz.: Doúkaina), foi uma família nobre grega bizantina, cujos ramos forneceram vários generais e governantes notáveis para o Império Bizantino nos séculos IX-XI. Seu nome deriva do título latino duque (em latim: dux , "líder, general"; em grego: δοὺξ; romaniz.: doux). Uma linhagem matrilinear, os Comnenoducas (em latim: Comnenoducas; em grego: Κομνηνοδούκας), fundaram o Despotado do Epiro no século XIII, com outro ramo governante a Tessália. (pt)
- Дуки (грец. Δούκαι) — візантійський аристократичний рід та імператорська династія вірменського походження. Перші Дуки, ймовірно, походили з Малої Азії (Пафлагонії або Каппадокії). Ймовірно мав вірменське походження, носили посаду спарапету, отримавши грецький аналог дук. Звідси походить прізвище. У XI ст., за царювання Ісаака Комніна рід знову відновив потугу. Його представник згодом став візантійським імператором під ім'ям Костянтин Х (1059—1067); його дружиною була відома письменниця . (uk)
|
