| dbo:abstract
|
- Edmund de Langley, Cavaller de la Lligacama (5 de juny de 1341 - 1 d'agost de 1402), 1r Duc de York, va ser el quart fill del rei Eduard III d'Anglaterra que va arribar a l'edat adulta. Nasqué a Kings Langleym a Hertfordshire, als vint-i-un anys fou nomenat Comte de Cambridge i el 6 d'agost de 1385 era elevat a Duc de York. Va ser el fundador de la Casa de York, i a través del matrimoni del seu segon fill Ricard, la seva línia presentaria la candidatura al tron d'Anglaterra que desenllaçaria en les guerres civils conegudes com la Guerra de les Dues Roses. Morí als 61 anys al seu poble natal, on fou sepultat. (ca)
- Edmund z Langley, 1. vévoda z Yorku, 1. (5. června 1341 – 1. srpna 1402) byl syn anglického krále Eduarda III. a jeho ženy Filipy z Hainaultu, čtvrtý z pěti synů, kteří se dožili dospělosti. Byl zakladatelem rodu Yorků, vedlejší větve dynastie Plantagenetů, která později nastoupila na anglický trůn. Svůj přídomek z Langley získal podle místa svého narození, paláce Langley v Hertfordshiru. (cs)
- Edmund of Langley, 1. Duke of York KG (* 5. Juni 1341 Kings Langley, Hertfordshire; † 1. August 1402 ebenda) war ein englischer Prinz und Begründer des Hauses York. (de)
- إدموند لانغلي، دوق يورك الأول وإيرل كامبردج الأول (5 يونيو 1341 – 1 أغسطس 1402) ابن أصغر للملك إدوارد الثالث ملك إنجلترا وفيليبا هينو رابع من خمسة أبناء هذا الزوج الملكي عاشوا إلى سن البلوغ، مثل الكثير من الأمراء في العصور الوسطى، اكتسب إدموند اسمه المستعار من مسقط رأسه من لانغلي (الآن كينغز لانغلي تقع في هيرتفوردشاير) هو مؤسس بيت يورك ولكن ابنه الأصغر سناً ريتشارد يعتبر هو المؤسس الحقيقي لهذه الأسرة عندما كان فصيلاً في حرب الوردتين بمطالبته بالعرش، والطرف الآخر في حرب الوردتين هم أسرة لانكاستر من نسل شقيقه الأكبر جون غونت، وكذلك له أخ الأكبر سناً هو والد ملك إنجلترا ريتشارد الثاني. (ar)
- Ο Εδμόνδος του Λάνγκλεϊ (Αγγλ.:Edmund of Langley,5 Ιουνίου 1341 - 1 Αυγούστου 1402) από τον Οίκο του Ανζού και ιδρυτής του κλάδου της Υόρκης ήταν Άγγλος πρίγκιπας και 1ος δούκας της Υόρκης. (el)
- Edmundo de Langley, Duque de York (Kings Langley, Hertfordshire, 5 de junio de 1341-ibidem, 1 de agosto de 1402). Era el quinto hijo (el cuarto vivo) del rey Eduardo III de Inglaterra y de Felipa de Henao. Fue nombrado conde de Cambridge el 13 de noviembre de 1362, y luego, el 6 de agosto de 1385, se le concedió el título de duque de York, lo que le convierte en el "patriarca" de la Casa de York, una de las dos facciones de la Guerra de las Dos Rosas. Su padre intentó casarlo con Margarita de Flandes, condesa de Flandes y heredera de los ducados de Brabante y Limburg, viuda de Felipe de Rouvres, duque de Borgoña, y que era la princesa más rica de Europa, para así tener un frente común para luchar contra el reino de Francia. Pero el plan se frustró por la negativa del papa Urbano VI a dar la dispensa correspondiente para la celebración del matrimonio, por el grado de parentesco que había entre ellos. Edmundo, finalmente, se casó en el castillo de Hertford, el 1 de marzo de 1372, con Isabel de Castilla, hermana menor de Constanza de Castilla, esposa de su hermano Juan de Gante. De este matrimonio nacieron tres hijos:
* Eduardo de York (1373-1415), sucesor de su padre como duque de York; casado con , murió en la batalla de Azincourt;
* Constanza de York (1374-1416), casada con Thomas le Despenser, conde de Gloucester; además, tuvo una hija ilegítima con , conde de Kent y barón de Woodstock.
* Ricardo de Conisburgh (1376-1415), hereda el título de conde de Cambridge y murió decapitado. La duquesa Isabel muere el 23 de noviembre de 1392, y Edmundo se casa nuevamente, el 24 de noviembre de 1393, con Juana Holland —hermana de Edmundo Holland, amante de la hija de Langley, Constanza—, de 13 años de edad. Este segundo enlace no tuvo descendencia. Edmundo de Langley falleció en su lugar de nacimiento, el King's Langley de Hertfordshire, el 1 de agosto de 1402, a los 61 años de edad, siendo sepultado allí mismo. (es)
- Edmund of Langley, Duke of York (5 June 1341 – 1 August 1402) was the fourth surviving son of King Edward III of England and Philippa of Hainault. Like many medieval English princes, Edmund gained his nickname from his birthplace: Kings Langley Palace in Hertfordshire. He was the founder of the House of York, but it was through the marriage of his younger son, Richard of Conisburgh, 3rd Earl of Cambridge, to Anne de Mortimer, great-granddaughter of Edmund's elder brother Lionel of Antwerp, 1st Duke of Clarence, that the House of York made its claim to the English throne in the Wars of the Roses. The other party in the Wars of the Roses, the incumbent House of Lancaster, was formed from descendants of Edmund's elder brother John of Gaunt, 1st Duke of Lancaster, Edward III's third son. (en)
- Edmundo Langleykoa, Yorkeko I. dukea York etxearen sortzailea izan zen. Ingalaterrako Eduardo III.aren eta Henaoko Feliparen 5. seme-alaba zen. (eu)
- Edmond de Langley (5 juin 1341, Kings Langley , Hertfordshire – 1er août 1402, Kings Langley) fut comte de Cambridge à partir de 1362, duc d'York (1385), et chevalier de l'ordre de la Jarretière (1361). Il était le quatrième fils du roi Édouard III et de Philippa de Hainaut. Il est l'auteur de la maison d'York, une des branches rivales lors de la guerre des Deux-Roses. (fr)
- Sir Edmund dari Langley, Adipati Pertama York, Earl Pertama Cambridge (5 Juni 1341 – 1 Agustus 1402) merupakan putra Raja Edward III dari Inggris dan Philippe dari Hainaut, urutan keempat dari lima orang putra yang tumbuh dewasa, dari pasangan kerajaan tersebut. Seperti layaknya para pangeran pada abad pertengahan, Edmund memiliki nama alias dari tempat kelahirannya: di Hertfordshire. Pada usia 21 tahun, ia ditunjuk sebagai . Pada tanggal 6 Agustus 1385, Edmund ditunjuk sebagai Adipati York. Ia adalah pendiri Wangsa York, tetapi melalui pernikahan putranya, , bahwa fraksi York di dalam Perang Mawar menuntut takhta (fraksi lainnya di dalam Perang Mawar, Lancaster, merupakan penerus keturunan laki-laki kakandanya, John dari Gaunt). (in)
- 제1대 요크 공작 랭글리의 에드먼드(Edmund of Langley, 1st Duke of York, 1341년 ~ 1402년)은 잉글랜드 왕국의 왕족으로 초대 요크 공작이다. 잉글랜드의 왕 에드워드 3세의 아들이며, 과 요크 공작위를 수여받았다. 후의 요크가의 시조가 된다. 1394년부터 95년 리처드 2세가 1차 아일랜드 원정에 출전할 때 형 존 곤트와 함께 영국 섭정을 맡았고, 1399년 5월 리처드 2세에 의해 다시 임시 섭정에 임명되었다. 1362년 케임브리지 백작이 되고, 1385년 요크 공작이 되었다. 사후 장남 에드워드에게는 요크 공작위를, 둘째 리처드에게는 케임브리지 백작위를 넘겨주었으나 맏아들 에드워드가 자녀 없이 사망하면서, 차남 리처드의 아들 리처드가 요크공작위까지 물려받게 되었다. 헨리 4세가 쿠데타를 일으켜 리처드 2세를 몰아내자, 에드먼드는 초창기에는 헨리 4세에 저항하였으나 승산이 없음을 깨닭고 얼마뒤 항복하였다. (ko)
- 初代ヨーク公エドマンド・オブ・ラングリー（Edmund of Langley, 1st Duke of York, 1341年6月5日 - 1402年8月1日）は、中世イングランド（プランタジネット朝）の王族で、国王エドワード3世と王妃フィリッパ・オブ・エノーの成人へ達した4番目の息子。エドワード黒太子、クラレンス公ライオネル・オブ・アントワープ、ランカスター公ジョン・オブ・ゴーントの弟、グロスター公トマス・オブ・ウッドストックの兄。 ヨーク家の始祖であり、彼の孫が後にランカスター朝から王位を奪おうと薔薇戦争を引き起こしたヨーク公リチャード・プランタジネットである。ヨーク朝創始者エドワード4世の曽祖父でもある。 (ja)
- Edmondo di Langley, (in inglese Edmund of Langley 1st Duke of York ) (Kings Langley, 5 giugno 1341 – Kings Langley, 1º agosto 1402), fu il primo conte di Cambridge dal 1362 e il primo duca di York dal 1385 alla sua morte. Edmondo di Langley Uomo più vago di piaceri che d'azione, si lasciò guidare dai suoi più ambiziosi fratelli, Giovanni, duca di Lancaster, e Tommaso, duca di Gloucester. (it)
- Edmund Langley KG (ur. 5 czerwca 1341 w Kings Langley w hrabstwie Hertfordshire, zm. 1 sierpnia 1402 tamże) – angielski książę z dynastii Plantagenetów, protoplasta gałązki Yorków, młodszy syn króla Anglii Edwarda III i Filipy de Hainault, córki Wilhelma I, hrabiego Hainaut. Młodszy brat Edwarda, księcia Walii, Lionela, księcia Clarence, i Jana, księcia Lancaster. Starszy brat Tomasza, księcia Gloucester. Stryj królów Ryszarda II i Henryka IV. Książę Edmund brał udział w kampanii we Francji w latach 1359-1360. W kwietniu 1361 r. otrzymał Order Podwiązki. 13 listopada 1362 r. otrzymał tytuł hrabiego Cambridge. W latach 1369–1371 i ponownie od sierpnia 1372 do września 1375 r. walczył we Francji. Podczas tej drugiej kampanii był jednym z dowódców wojsk angielskich w Bretanii. 12 czerwca 1376 r. został lordem strażnikiem Pięciu Portów i konstablem zamku Dover. Urząd ten sprawował do 1 lutego 1381 r. 30 czerwca 1377 r. został królewskim komisarzem odpowiedzialnym za obronę wybrzeża hrabstwa Kent przed napadami Francuzów. W 1378 r. brał udział w ekspedycji na Saint-Malo. W 1381 r. posłował do Czech w sprawie małżeństwa króla Ryszarda z Anną Luksemburską. W 1381 r. objął dowodzenie nad wyprawą do Portugalii, ale w toczonych tam do 1382 r. walkach nie odniósł sukcesów. Po powrocie towarzyszył Ryszardowi II w wyprawie na Szkocję. 6 sierpnia 1385 r. otrzymał tytuł księcia Yorku. 19 listopada 1386 r. został członkiem Rady Regencyjnej. W latach 1393–1394 negocjował z Francją traktat pokojowy. W 1396 r. został ponownie lordem strażnikiem Pięciu Portów i był nim do 1398 r. Od 20 marca do sierpnia 1399 r. był stewardem Anglii. W 1399 r. ponownie został regentem Anglii, kiedy na Wyspach wylądował zbuntowany przeciw królowi książę Lancaster. Edmund próbował bronić sprawy królewskiej, ale 27 lipca 1399 r. opowiedział się po stronie Lancastera. Kiedy Lancaster został królem Henrykiem IV powołał Yorka do Tajnej Rady. Między 1 marca a 30 kwietnia 1372 r. w Hertford Castle Edmund poślubił (ok. 1355–23 grudnia 1392), córkę króla Kastylii Piotra I Okrutnego i , córki Juana Garcíi de Padilla, 1. seniora de Villagera. Izabela była szwagierką Jana z Gandawy, brata Edmunda. Edmund i Izabela mieli razem dwóch synów i córkę:
* Edward Norwich (1373–25 października 1415), 2. książę Yorku
* (ok. 1374–29 listopada 1416), żona Thomasa le Despensera, 1. hrabiego Gloucester, miała dzieci
* (wrzesień 1375–5 sierpnia 1415), 3. hrabia Cambridge Ok. 4 listopada 1393 r. poślubił Joan Holland (ok. 1380–12 kwietnia 1434), córkę , i Alice FitzAlan, córki . Małżonkowie nie mieli razem dzieci. Edmund Langley zmarł w 1402 r. w miejscu swojego urodzenia. Został pochowany w tamtejszym kościele dominikanów. Był człowiekiem, który nie interesował się polityką i często pozostawał w cieniu swoich ambitniejszych braci, Lancastera i Gloucestera. Prawnuk Edmunda w linii prostej, Edward IV York, zasiadł w 1461 r. na tronie Anglii. (pl)
- Edmund van Langley (Kings Langley, 5 juni 1341 - aldaar, 1 augustus 1402) was de vijfde zoon van koning Eduard III van Engeland en de eerste Hertog van York en stichter van het gelijknamige huis. (nl)
- Edmundo de Langley, KG (5 de junho de 1341 — 1 de agosto de 1402) foi o 1.º Duque de Iorque e 1.º Conde de Cambridge. Ele era filho do rei Eduardo III de Inglaterra e de Filipa de Hainaut. O seu sobrenome oficial era Plantageneta; Langley refere-se a , a propriedade do pai, em Hertfordshire, onde nasceu. Foi o fundador da Casa de Iorque, em contraposição a Dinastia de Lencastre, que fora fundada por seu irmão, João de Gante, duque de Lencastre. (pt)
- Edmund av Langley, hertig av York, född 5 juni 1341, död 1 augusti 1402 var en av Edvard III:s yngre söner, den fjärde av de söner som överlevde barndomen. Han grundade huset York, men det var genom sonen Rikards äktenskap som York-fraktionen i Rosornas krig gjorde anspråk på tronen. Liksom många medeltida prinsar fick Edmund sitt smeknamn från sin födelseplats: Kings Langley i Hertfordshire. Vid 21 års ålder blev han . År 1385 blev Edmund hertig av York. Hans första hustru, Isabella, var dotter till Pedro den grymme av Kastilien. De fick två söner; Edvard (död i strid under slaget vid Agincourt) och Rikard (avrättad för förräderi av Henrik V), och en dotter, (en anmoder till drottning Anne Neville). Efter Isabellas död 1392, gifte sig Edmund med kusinbarnet Joan de Holland, (hon var barnbarn till Johanna av Kent; Johanna av Kent och Edmund var båda barnbarn till Edvard II). Langley och Joan fick inga barn. Även om äktenskap inom kungafamiljer var regel, är det intressant att notera att Edmund knöt äktenskapliga band med sin äldre bror Johan av Gent. Edmunds första hustru var syster till Johan av Gents första fru och Edmunds andra fru var syster till Johan av Gents svärdotter. Edmund av Langley dog på sin födelseplats och begravdes i mendikantordens kyrka. Hans son Edvard ärvde hertigtiteln. (sv)
- Эдмунд Лэнгли (англ. Edmund of Langley, 1st Duke of York, 5 июня 1341, Кингс-Лэнгли[d], Хартфордшир — 1 августа 1402, Кингс-Лэнгли[d], Хартфордшир) — первый герцог Йоркский, четвёртый выживший сын короля Англии Эдуарда III и Филиппы Геннегау, дядя Ричарда II и Генриха IV. В возрасте двадцати одного года он получил титул графа Кембриджа, а 6 августа 1385 года Эдмунд стал герцогом Йоркским. Он является основателем Йоркской королевской династии, хотя только женитьба его младшего сына Ричарда дала Йоркам основания претендовать на трон во время «Войны Алой и Белой розы». (ru)
- 蘭利的愛德蒙（Edmund of Langley, 1st Duke of York）（1341年6月5日－1402年8月1日），為英格蘭貴族，第一代約克公爵（1385年－1402年）。英格蘭國王愛德華三世第四子，黑太子愛德華、安特衛普的萊昂內爾、岡特的約翰的弟弟，伍德斯托克的托馬斯的兄長。 (zh)
- Е́дмунд Ленглі́йський (англ. Edmund of Langley; 5 червня 1341 — 1 серпня 1402) — англійський принц, пер, полководець. Перший герцог Йоркський (1385—1402), (1362—1402). (1376—1381, 1396—1398), суддя Честерський (1385–1387). Учасник Столітньої війни. Представник дому Плантагенетів, засновник Йоркського дому. Народився у королівському Ленглійському палаці, Англія. Четвертий син англійського короля Едуарда III й генегауської графині Філіппи. Супроводжував батька у неуспішному поході до Франції (1359). Був висвячений у лицарі, став кавалером Ордену підв'язки (1361), отримав від батька Кембриджське графство (1362). Згодом воював у Франції разом із Джоном Гастінгсом, принцом Едуардом та іншими англійськими полководцями (1369—1375). За договором із Португалією брав участь у третій португальсько-кастильській війні на боці короля Фернанду I (1381—1382). Нагороджений Йоркським герцогством (1385). Виконував обов'язки регента королівства під час походів свого небожа, англійського короля Річарда II до Ірландії (1394—1395, 1399), а також його візиту до Франції (1396). Деякий час головував у Парламенті (1395). Під час висадки військ принца Генрі Болінброцького у Брідлінгтоні зібрав армію, щоб розбити його (1399), але перейшов на його бік. Воював проти Річарда ІІ, допоміг принцу стати новим англійським королем Генрі IV. Наприкінці життя очолив в Північній Англії (1399). Одружувався двічі: з кастильською інфантою (1372—1392) і кентською графинею (з 1393). Мав дітей лише від першого шлюбу — йоркського герцога Едмунда, Констансу, кембриджського графа Річарда. Помер у Ленглі, Англія. Похований у місцевому монастирі. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Edmund z Langley, 1. vévoda z Yorku, 1. (5. června 1341 – 1. srpna 1402) byl syn anglického krále Eduarda III. a jeho ženy Filipy z Hainaultu, čtvrtý z pěti synů, kteří se dožili dospělosti. Byl zakladatelem rodu Yorků, vedlejší větve dynastie Plantagenetů, která později nastoupila na anglický trůn. Svůj přídomek z Langley získal podle místa svého narození, paláce Langley v Hertfordshiru. (cs)
- Edmund of Langley, 1. Duke of York KG (* 5. Juni 1341 Kings Langley, Hertfordshire; † 1. August 1402 ebenda) war ein englischer Prinz und Begründer des Hauses York. (de)
- إدموند لانغلي، دوق يورك الأول وإيرل كامبردج الأول (5 يونيو 1341 – 1 أغسطس 1402) ابن أصغر للملك إدوارد الثالث ملك إنجلترا وفيليبا هينو رابع من خمسة أبناء هذا الزوج الملكي عاشوا إلى سن البلوغ، مثل الكثير من الأمراء في العصور الوسطى، اكتسب إدموند اسمه المستعار من مسقط رأسه من لانغلي (الآن كينغز لانغلي تقع في هيرتفوردشاير) هو مؤسس بيت يورك ولكن ابنه الأصغر سناً ريتشارد يعتبر هو المؤسس الحقيقي لهذه الأسرة عندما كان فصيلاً في حرب الوردتين بمطالبته بالعرش، والطرف الآخر في حرب الوردتين هم أسرة لانكاستر من نسل شقيقه الأكبر جون غونت، وكذلك له أخ الأكبر سناً هو والد ملك إنجلترا ريتشارد الثاني. (ar)
- Ο Εδμόνδος του Λάνγκλεϊ (Αγγλ.:Edmund of Langley,5 Ιουνίου 1341 - 1 Αυγούστου 1402) από τον Οίκο του Ανζού και ιδρυτής του κλάδου της Υόρκης ήταν Άγγλος πρίγκιπας και 1ος δούκας της Υόρκης. (el)
- Edmund of Langley, Duke of York (5 June 1341 – 1 August 1402) was the fourth surviving son of King Edward III of England and Philippa of Hainault. Like many medieval English princes, Edmund gained his nickname from his birthplace: Kings Langley Palace in Hertfordshire. He was the founder of the House of York, but it was through the marriage of his younger son, Richard of Conisburgh, 3rd Earl of Cambridge, to Anne de Mortimer, great-granddaughter of Edmund's elder brother Lionel of Antwerp, 1st Duke of Clarence, that the House of York made its claim to the English throne in the Wars of the Roses. The other party in the Wars of the Roses, the incumbent House of Lancaster, was formed from descendants of Edmund's elder brother John of Gaunt, 1st Duke of Lancaster, Edward III's third son. (en)
- Edmundo Langleykoa, Yorkeko I. dukea York etxearen sortzailea izan zen. Ingalaterrako Eduardo III.aren eta Henaoko Feliparen 5. seme-alaba zen. (eu)
- Edmond de Langley (5 juin 1341, Kings Langley , Hertfordshire – 1er août 1402, Kings Langley) fut comte de Cambridge à partir de 1362, duc d'York (1385), et chevalier de l'ordre de la Jarretière (1361). Il était le quatrième fils du roi Édouard III et de Philippa de Hainaut. Il est l'auteur de la maison d'York, une des branches rivales lors de la guerre des Deux-Roses. (fr)
- Sir Edmund dari Langley, Adipati Pertama York, Earl Pertama Cambridge (5 Juni 1341 – 1 Agustus 1402) merupakan putra Raja Edward III dari Inggris dan Philippe dari Hainaut, urutan keempat dari lima orang putra yang tumbuh dewasa, dari pasangan kerajaan tersebut. Seperti layaknya para pangeran pada abad pertengahan, Edmund memiliki nama alias dari tempat kelahirannya: di Hertfordshire. Pada usia 21 tahun, ia ditunjuk sebagai . Pada tanggal 6 Agustus 1385, Edmund ditunjuk sebagai Adipati York. Ia adalah pendiri Wangsa York, tetapi melalui pernikahan putranya, , bahwa fraksi York di dalam Perang Mawar menuntut takhta (fraksi lainnya di dalam Perang Mawar, Lancaster, merupakan penerus keturunan laki-laki kakandanya, John dari Gaunt). (in)
- 제1대 요크 공작 랭글리의 에드먼드(Edmund of Langley, 1st Duke of York, 1341년 ~ 1402년)은 잉글랜드 왕국의 왕족으로 초대 요크 공작이다. 잉글랜드의 왕 에드워드 3세의 아들이며, 과 요크 공작위를 수여받았다. 후의 요크가의 시조가 된다. 1394년부터 95년 리처드 2세가 1차 아일랜드 원정에 출전할 때 형 존 곤트와 함께 영국 섭정을 맡았고, 1399년 5월 리처드 2세에 의해 다시 임시 섭정에 임명되었다. 1362년 케임브리지 백작이 되고, 1385년 요크 공작이 되었다. 사후 장남 에드워드에게는 요크 공작위를, 둘째 리처드에게는 케임브리지 백작위를 넘겨주었으나 맏아들 에드워드가 자녀 없이 사망하면서, 차남 리처드의 아들 리처드가 요크공작위까지 물려받게 되었다. 헨리 4세가 쿠데타를 일으켜 리처드 2세를 몰아내자, 에드먼드는 초창기에는 헨리 4세에 저항하였으나 승산이 없음을 깨닭고 얼마뒤 항복하였다. (ko)
- 初代ヨーク公エドマンド・オブ・ラングリー（Edmund of Langley, 1st Duke of York, 1341年6月5日 - 1402年8月1日）は、中世イングランド（プランタジネット朝）の王族で、国王エドワード3世と王妃フィリッパ・オブ・エノーの成人へ達した4番目の息子。エドワード黒太子、クラレンス公ライオネル・オブ・アントワープ、ランカスター公ジョン・オブ・ゴーントの弟、グロスター公トマス・オブ・ウッドストックの兄。 ヨーク家の始祖であり、彼の孫が後にランカスター朝から王位を奪おうと薔薇戦争を引き起こしたヨーク公リチャード・プランタジネットである。ヨーク朝創始者エドワード4世の曽祖父でもある。 (ja)
- Edmondo di Langley, (in inglese Edmund of Langley 1st Duke of York ) (Kings Langley, 5 giugno 1341 – Kings Langley, 1º agosto 1402), fu il primo conte di Cambridge dal 1362 e il primo duca di York dal 1385 alla sua morte. Edmondo di Langley Uomo più vago di piaceri che d'azione, si lasciò guidare dai suoi più ambiziosi fratelli, Giovanni, duca di Lancaster, e Tommaso, duca di Gloucester. (it)
- Edmund van Langley (Kings Langley, 5 juni 1341 - aldaar, 1 augustus 1402) was de vijfde zoon van koning Eduard III van Engeland en de eerste Hertog van York en stichter van het gelijknamige huis. (nl)
- Edmundo de Langley, KG (5 de junho de 1341 — 1 de agosto de 1402) foi o 1.º Duque de Iorque e 1.º Conde de Cambridge. Ele era filho do rei Eduardo III de Inglaterra e de Filipa de Hainaut. O seu sobrenome oficial era Plantageneta; Langley refere-se a , a propriedade do pai, em Hertfordshire, onde nasceu. Foi o fundador da Casa de Iorque, em contraposição a Dinastia de Lencastre, que fora fundada por seu irmão, João de Gante, duque de Lencastre. (pt)
- Эдмунд Лэнгли (англ. Edmund of Langley, 1st Duke of York, 5 июня 1341, Кингс-Лэнгли[d], Хартфордшир — 1 августа 1402, Кингс-Лэнгли[d], Хартфордшир) — первый герцог Йоркский, четвёртый выживший сын короля Англии Эдуарда III и Филиппы Геннегау, дядя Ричарда II и Генриха IV. В возрасте двадцати одного года он получил титул графа Кембриджа, а 6 августа 1385 года Эдмунд стал герцогом Йоркским. Он является основателем Йоркской королевской династии, хотя только женитьба его младшего сына Ричарда дала Йоркам основания претендовать на трон во время «Войны Алой и Белой розы». (ru)
- 蘭利的愛德蒙（Edmund of Langley, 1st Duke of York）（1341年6月5日－1402年8月1日），為英格蘭貴族，第一代約克公爵（1385年－1402年）。英格蘭國王愛德華三世第四子，黑太子愛德華、安特衛普的萊昂內爾、岡特的約翰的弟弟，伍德斯托克的托馬斯的兄長。 (zh)
- Edmund de Langley, Cavaller de la Lligacama (5 de juny de 1341 - 1 d'agost de 1402), 1r Duc de York, va ser el quart fill del rei Eduard III d'Anglaterra que va arribar a l'edat adulta. Nasqué a Kings Langleym a Hertfordshire, als vint-i-un anys fou nomenat Comte de Cambridge i el 6 d'agost de 1385 era elevat a Duc de York. Va ser el fundador de la Casa de York, i a través del matrimoni del seu segon fill Ricard, la seva línia presentaria la candidatura al tron d'Anglaterra que desenllaçaria en les guerres civils conegudes com la Guerra de les Dues Roses. (ca)
- Edmundo de Langley, Duque de York (Kings Langley, Hertfordshire, 5 de junio de 1341-ibidem, 1 de agosto de 1402). Era el quinto hijo (el cuarto vivo) del rey Eduardo III de Inglaterra y de Felipa de Henao. Fue nombrado conde de Cambridge el 13 de noviembre de 1362, y luego, el 6 de agosto de 1385, se le concedió el título de duque de York, lo que le convierte en el "patriarca" de la Casa de York, una de las dos facciones de la Guerra de las Dos Rosas. De este matrimonio nacieron tres hijos: (es)
- Edmund Langley KG (ur. 5 czerwca 1341 w Kings Langley w hrabstwie Hertfordshire, zm. 1 sierpnia 1402 tamże) – angielski książę z dynastii Plantagenetów, protoplasta gałązki Yorków, młodszy syn króla Anglii Edwarda III i Filipy de Hainault, córki Wilhelma I, hrabiego Hainaut. Młodszy brat Edwarda, księcia Walii, Lionela, księcia Clarence, i Jana, księcia Lancaster. Starszy brat Tomasza, księcia Gloucester. Stryj królów Ryszarda II i Henryka IV. Ok. 4 listopada 1393 r. poślubił Joan Holland (ok. 1380–12 kwietnia 1434), córkę , i Alice FitzAlan, córki . Małżonkowie nie mieli razem dzieci. (pl)
- Edmund av Langley, hertig av York, född 5 juni 1341, död 1 augusti 1402 var en av Edvard III:s yngre söner, den fjärde av de söner som överlevde barndomen. Han grundade huset York, men det var genom sonen Rikards äktenskap som York-fraktionen i Rosornas krig gjorde anspråk på tronen. Liksom många medeltida prinsar fick Edmund sitt smeknamn från sin födelseplats: Kings Langley i Hertfordshire. Vid 21 års ålder blev han . År 1385 blev Edmund hertig av York. Edmund av Langley dog på sin födelseplats och begravdes i mendikantordens kyrka. Hans son Edvard ärvde hertigtiteln. (sv)
- Е́дмунд Ленглі́йський (англ. Edmund of Langley; 5 червня 1341 — 1 серпня 1402) — англійський принц, пер, полководець. Перший герцог Йоркський (1385—1402), (1362—1402). (1376—1381, 1396—1398), суддя Честерський (1385–1387). Учасник Столітньої війни. Представник дому Плантагенетів, засновник Йоркського дому. Народився у королівському Ленглійському палаці, Англія. Четвертий син англійського короля Едуарда III й генегауської графині Філіппи. Супроводжував батька у неуспішному поході до Франції (1359). Був висвячений у лицарі, став кавалером Ордену підв'язки (1361), отримав від батька Кембриджське графство (1362). Згодом воював у Франції разом із Джоном Гастінгсом, принцом Едуардом та іншими англійськими полководцями (1369—1375). За договором із Португалією брав участь у третій португальсько- (uk)
|
_(late_15th_C),_f.186r_-_BL_Royal_MS_14_E_IV.png?width=300)
_(late_15th_C),_f.186r_-_BL_Royal_MS_14_E_IV.png){kind=link}