| dbo:abstract
|
- القوة جي أو القوة g وأحيانا «قوة التسارع» (بالإنجليزية: g-force) هو تأثر جسم من التسارع. وهو معاناة رائد الفضاء مثلا أثناء تسريع انطلاق الصاروخ أو معاناة الطيار عندما تنحرف به الطائرة بشدة عن الاتجاه المستقيم . كذلك خلال عملية كبح السيارة تجعلنا تحت تأثير القوة جي لفترة وجيزة حتى تتوقف السيارة . قد يكون مقدار تلك القوة كبيرا أو صغيرا ونعطيها في حالة الكبح إشارة سالبة (-g) ، حيث أن الكبح هو عملية تسريع عكسي، بمعنى أن السرعة لا تزداد خلاله مع الزمن وإنما تنخفض السرعة مع الزمن ). نشعر بتلك القوة عندما نكون في حافلة تسير بسرعة وتنحرف فجأة إلى اليمين أو اليسار، إذا لم نتمكن من ضبط أنفسنا وقعنا على أرضية الحافلة . تعطي القوة جي مقدار معاناة راكب الصاروخ أو الطائرة المقاتلة عند انحرافها السريع عن المسار المستقيم . ويعادل 1g التسارع تحت تأثير جاذبية الأرض ، حيث : في حياتنا العملية نقسم التسارع الحادث، نقسمه على تسارع الثقالة (عجلة الجاذبية الأرضية) ، فنحصل على التسارع بالنسبة إلى تسارع الثقالة : لا يصح أن يتزايد التسارع عن 6g حيث يمكن أن يحدث نزيف الأنف عند هذا التسارع إذا استمر طويلا. (ar)
- La força g és una mesura de força, una mesura intuïtiva d'acceleració. Està basada en l'acceleració que produiria la gravetat terrestre en un objecte qualsevol en condicions ideals (sense atmosfera o qualsevol altre fregament). Una acceleració d'1 g és generalment considerat com a igual a la gravetat estàndard, que és de 9,80665 metres per segon quadrat (m/s 2 ). La força g per a un objecte és de 0 g en qualsevol ambient sense gravetat, com durant una caiguda lliure o dins d'un satèl·lit orbitant la Terra i d'1 g en qualsevol objecte estacionari en la superfície de la Terra al nivell del mar. A part d'això, les forces g poden ser majors a 1, com en una muntanya russa, en una centrifugadora o en un coet. El mesurament de les forces g es fa mitjançant un acceleròmetre. Es designa per una g minúscula per diferenciar-la de la constant de gravitació universal. (ca)
- g-Kräfte werden Belastungen genannt, die aufgrund starker Änderung von Größe und/oder Richtung der Geschwindigkeit auf den menschlichen Körper, einen Gebrauchsgegenstand oder ein Fahrzeug einwirken. Bei Belastungen technischer Geräte wie Flugzeugen oder der Angabe von Belastungsgrenzen wird auch der Begriff Lastvielfache verwendet. Es handelt sich bei der g-Kraft um eine Kraft pro Masse, sie hat daher die Dimension einer Beschleunigung und wird als Vielfaches der Fallbeschleunigung g angegeben. Hohe g-Kräfte treten beispielsweise bei Fahrten mit einer Achterbahn, bei Raketenstarts, in der Waschmaschine beim Schleudern oder bei Zusammenstößen von Gegenständen auf. (de)
- The gravitational force equivalent, or, more commonly, g-force, is a measurement of the type of force per unit mass – typically acceleration – that causes a perception of weight, with a g-force of 1 g (not gram in mass measurement) equal to the conventional value of gravitational acceleration on Earth, g, of about 9.8 m/s2. Since g-forces indirectly produce weight, any g-force can be described as a "weight per unit mass" (see the synonym specific weight). When the g-force is produced by the surface of one object being pushed by the surface of another object, the reaction force to this push produces an equal and opposite weight for every unit of each object's mass. The types of forces involved are transmitted through objects by interior mechanical stresses. Gravitational acceleration (except certain electromagnetic force influences) is the cause of an object's acceleration in relation to free fall. The g-force experienced by an object is due to the vector sum of all non-gravitational forces acting on an object's freedom to move. In practice, as noted, these are surface-contact forces between objects. Such forces cause stresses and strains on objects, since they must be transmitted from an object surface. Because of these strains, large g-forces may be destructive. Gravity acting alone does not produce a g-force, even though g-forces are expressed in multiples of the free-fall acceleration of standard gravity. Thus, the standard gravitational force at the Earth's surface produces g-force only indirectly, as a result of resistance to it by mechanical forces. It is these mechanical forces that actually produce the g-force on a mass. For example, a force of 1 g on an object sitting on the Earth's surface is caused by the mechanical force exerted in the upward direction by the ground, keeping the object from going into free fall. The upward contact force from the ground ensures that an object at rest on the Earth's surface is accelerating relative to the free-fall condition. (Free fall is the path that the object would follow when falling freely toward the Earth's center). Stress inside the object is ensured from the fact that the ground contact forces are transmitted only from the point of contact with the ground. Objects allowed to free-fall in an inertial trajectory under the influence of gravitation only feel no g-force, a condition known as weightlessness. This is also termed "zero-g", although the more correct term is "zero g-force". This is demonstrated by the zero g-force conditions inside an elevator falling freely toward the Earth's center (in vacuum), or (to good approximation) conditions inside a spacecraft in Earth orbit. These are examples of coordinate acceleration (a change in velocity) without a sensation of weight. In the absence of gravitational fields, or in directions at right angles to them, proper and coordinate accelerations are the same, and any coordinate acceleration must be produced by a corresponding g-force acceleration. An example here is a rocket in free space, in which simple changes in velocity are produced by the engines and produce g-forces on the rocket and passengers. (en)
- La fuerza g es una medida de aceleración, tratada en la lengua general como una fuerza, aunque en rigor no sean las mismas magnitudes físicas. Está basada en la aceleración que produciría la gravedad de la Tierra en un objeto cualquiera. Una aceleración de 1 g es generalmente considerado como igual a la gravedad estándar, que es de 9,80665 metros por cadasegundo al cuadrado (m/s2). Se escribe con g minúscula, para diferenciarla de la constante de gravitación universal, que es G mayúscula. Va en cursiva, a diferencia del símbolo del gramo, que va en redonda. La fuerza g para un objeto es de 0 g en cualquier ambiente sin gravedad, como el que se experimenta en el interior de una nave o habitáculo en caída libre o en un satélite orbitando la Tierra, y de 1 g a cualquier objeto estacionario en la superficie de la Tierra al nivel del mar. Por otra parte, las fuerzas g pueden ser mayores a 1, como en una montaña rusa, en una centrifugadora o en un cohete. La medición de las fuerzas g se hace por medio de un acelerómetro. (es)
- Kesetaraan gaya gravitasi, atau, lebih umum, gaya-g atau g-force, adalah pengukuran jenis gaya per satuan massa – biasanya percepatan – yang menyebabkan persepsi berat, dengan gaya-g 1 g (bukan gram dalam pengukuran massa ) sama dengan nilai percepatan gravitasi konvensional di Bumi, g, sekitar 9,8 . (in)
- Le g (« g » étant l'initiale de « gravité ») est une unité d'accélération correspondant approximativement à l'accélération de la pesanteur à la surface de la Terre. Elle est principalement utilisée en aéronautique, dans l'industrie automobile et celle des parcs d'attraction. Sa valeur conventionnelle, définie par la troisième conférence générale des poids et mesures de 1901, est de 9,806 65 m s−2. g étant aussi la notation usuelle de l'accélération de la pesanteur en général, la valeur normalisée est parfois notée spécifiquement g0. Cette accélération résulte du vecteur somme des forces non gravitationnelles appliquées à un objet libre de mouvement. Les accélérations qui ne sont pas dues à l'effet de la pesanteur sont appelées « accélérations propres ». Elles provoquent des contraintes et des déformations mécaniques sur les objets qui sont alors perçues comme un poids — toute force g peut être simplement décrite et mesurée comme un poids par unité de masse. L’accélération standard de la pesanteur à la surface de la Terre ne produit une force g qu’indirectement. En effet, la force de 1 g exercée sur un corps reposant à la surface de la Terre est provoquée verticalement par la réaction du support en empêchant l'objet de tomber en chute libre selon le chemin qu'il suivrait s'il était libre d'atteindre le centre de la Terre. C'est ainsi qu'il peut être le siège d'une accélération propre même sans variation de vitesse (qu'on note traditionnellement (ou ) dans les lois de Newton). En l’absence de champ gravitationnel, ou dirigé orthogonalement par rapport à ce champ, si on choisit un référentiel au repos, les accélérations propres et vectorielles sont les mêmes, et toute accélération au sens de Newton doit être produite par une force g correspondante. On peut prendre comme exemple un vaisseau dans l'espace pour lequel les variations de vitesse sont produites par des moteurs qui engendrent une force g sur le vaisseau et sur ses passagers. Nous sommes également dans la même situation avec le dragster de l'illustration ci-dessus quand sa vitesse varie dans une direction orthogonale à l'accélération de la pesanteur : ces variations sont produites par des accélérations qu'on peut effectivement mesurer en unités « g » puisqu'elles génèrent une force g dans cette direction. (fr)
- Met G-kracht wordt de versnelling, uitgedrukt in de vrijevalversnelling , aangeduid die een bewegend voorwerp ondervindt als gevolg van sterke veranderingen van grootte of richting van de snelheid. Dergelijke versnellingen geven de sensatie dat grote krachten, vergelijkbaar met enkele malen het gewicht, op het object inwerken. Typische voorbeelden doen zich voor bij een piloot in een straaljager en bij kermisgasten in een achtbaan. Men zegt bijvoorbeeld dat de piloot bij een bepaalde manoeuvre een G-kracht ondervindt van , dus een versnelling van 3 keer de valversnelling. Deze G-kracht geeft de indruk van een kracht van 3 keer het gewicht van de piloot. Daarin is: de kracht die de stoel op de piloot uitoefent het gewicht van de piloot. (nl)
- O g é uma unidade de aceleração não-SI definida como exatamente 9,80665 m/s², o que é aproximadamente igual à aceleração devida à gravidade na superfície da Terra. O símbolo g é escrito em minúscula e itálico, a fim de se distinguir do símbolo G, a constante gravitacional, que é sempre escrita em maiúscula e itálico. O valor de g definido acima é um valor intermediário arbitrário para a Terra, aproximadamente igual à aceleração de queda livre ao nível do mar a uma latitude de cerca de 45,5°; este valor é maior em magnitude do que a aceleração média a nível do mar na Terra, que é de cerca de 9,80665 m/s². A aceleração padrão de queda livre é escrita como gn (ou ainda, g0) para distinguí-la do valor local de g, que varia com a posição. As unidades de aceleração devida à gravidade, metros por segundo quadrado, podem ser trocadas por newtons por quilograma. O valor, 9,80665, permanece o mesmo. Existem outras unidades, como, por exemplo, o sistema CGS (Centímetro, Grama, Segundo). É primordial estar atento ao uso de unidades e valores (por exemplo, 9,80665 em m/s², não terá os mesmos valores se utilizar o sistema CGS.) (pt)
- Przeciążenie, nadważkość – stan, w jakim znajduje się ciało poddane działaniu sił zewnętrznych innych niż siła grawitacji, których wypadkowa powoduje przyspieszenie inne niż wynikające z siły grawitacji. Przyjęto wyrażać przeciążenie jako wielokrotność standardowego przyspieszenia ziemskiego. Tak zdefiniowane przeciążenie jest wektorem, mającym kierunek i zwrot. Przeciążenie może być powodowane przez wibracje, manewry obiektu takiego jak samolot czy samochód, ciąg silników napędowych statku kosmicznego, ciśnienie gazów przyspieszających w lufie pocisk, kolizje itp. 1 g to składowa pionowa przeciążenia ciała znajdującego się na powierzchni Ziemi w spoczynku lub w ruchu ustalonym, 0 g odpowiada stanowi nieważkości (spadek swobodny pod działaniem sił grawitacji). Znajomość przewidywanych przeciążeń umożliwia obliczenie obciążeń i odpowiednie zaprojektowanie konstrukcji obiektów technicznych a także ocenę narażeń, jakim poddawane będą w rozważanych okolicznościach organizmy żywe. Przeciążenie (jak i niedociążenie) może mieć wyłącznie wartość nieujemną (dodatnią lub równą 0). Znak przyspieszenia charakteryzuje umowny kierunek działania sił: Dodatnie
* Gz+ siły działają w dół na sylwetkę stojącego człowieka, od głowy do stóp (np. ruszająca winda w górę),
* Gx+ siły działają wzdłuż sylwetki stojącego człowieka, od klatki piersiowej do pleców (np. przyspieszanie auta). Ujemne
* Gz− siły działają w górę na sylwetkę stojącego człowieka, od stóp do głowy (np. ruszająca winda w dół),
* Gx− siły działają wzdłuż sylwetki stojącego człowieka, od pleców do klatki piersiowej (np. hamowanie auta). Z uwagi na położenie delikatnie ukrwionych organów (mózg, gałki oczne) kierunek przyspieszenia powoduje odpowiednio napływ lub odpływ krwi, powodując zmianę jej ciśnienia w tych narządach. W przypadku napływu krwi i wzrostu jej ciśnienia wzrasta prawdopodobieństwo wystąpienia wylewów do mózgu zagrażających zdrowiu i życiu lub do gałek ocznych zagrażających częściowym lub trwałym upośledzeniem widzenia. Z tego też powodu organizm człowieka dużo lepiej znosi przeciążenia dodatnie niż ujemne. Największe, jednak najkrócej działające, przeciążenia występują w trakcie katapultowania (w niektórych radzieckich konstrukcjach nawet 20–22 g, w zachodnich samolotach 12–14 g), podczas wyczynowej akrobacji lotniczej, podczas walki powietrznej samolotu myśliwskiego (do 10 g). Duże przeciążenia występują podczas szybkiego wyprowadzenia (wyrwania) z lotu nurkowego i ogólnie podczas wszystkich manewrów lotniczych wykonywanych podczas lotu z dużą prędkością po łuku. Człowiek w stanie spoczynku poddany jest przeciążeniu 1 g, a 0 g w stanie nieważkości. Długotrwałe przeciążenie dodatnie doprowadza do zaburzeń widzenia (krew odpływa z siatkówki oka), a im większa jest wartość przeciążenia, tym krócej może ono działać na organizm bez obawy o niekorzystny wpływ na stan zdrowia. Ponadto występują zaburzenia świadomości (pod postacią przymglenia lub częściowego zamroczenia), co jest związane z zaburzeniami w ukrwieniu mózgu. Skutki przeciążenia można zmniejszać, np. stosując skafander przeciwprzeciążeniowy czy umieszczając pilota w pozycji leżącej. Przyspieszenia poprzeczne (np. plecy – piersi) mogą być około dwukrotnie większe niż dodatnie. Głównymi objawami są utrudnienie oddychania i trudności w poruszaniu kończynami. Powolny wzrost przyspieszenia jest znoszony lepiej niż szybki. Ważną rolę odgrywa systematyczny trening i dobra sprawność fizyczna pilota. W życiu codziennym stanu przeciążenia można doświadczyć np. w ruszającej lub zatrzymującej się windzie, w zakręcającym lub pokonującym nierówności samochodzie, w czasie podróży samolotem – szczególnie gdy występują turbulencje. W życiu codziennym największe przeciążenia występują podczas wypadków drogowych, a także katastrof lotniczych; są one powodem obrażeń wielonarządowych. Duże przeciążenia, głównie w celu badania ich wpływu na pilotów i astronautów, uzyskuje się w wirówce przeciążeniowej. (pl)
- g-krafter eller accelerationskrafter, används för att uttrycka de belastningar som en person eller ett föremål utsätts för vid acceleration. Vanligen används pluralis eftersom belastningen varierar. Bokstaven g är den vanliga beteckningen för tyngdaccelerationen. Begreppet används såväl för de stora accelerationskrafter som upplevs i ett flygplan under brant sväng eller efter brant dykning, som för de krafter som en dragsterförare upplever under rätlinjig acceleration rakt framåt. g-krafterna mäts med accelerometer eller g-mätare som visar vektorn a - g, (eller (a - g)/|g|). Begreppet kan även användas för belastningarna i en berg- och dalbana, där g-krafterna tillåts variera mellan -2g och 6g. Negativa g-krafter innebär att man skulle lyfta från sätet om man inte hölls fast av byglar. Vid lägre accelerationskrafter i flygsammanhang eller i andra vardagliga sammanhang används däremot uttrycket sällan, även om det tekniskt sett rör sig om samma fysiska fenomen. Den storhet som normalt används när g-krafter skall uttryckas kvantitativt är g, där 1mg motsvarar tyngdkraften som verkar på en "kropp" (en person eller ett föremål) med massan m på markytan i vila eller vid konstant hastighet (likformig rätlinjig rörelse) nära marken. Kroppen utsätts då också för en lika stor uppåtriktad kraft från omgivningen, som förhindrar fritt fall. Om en pilot utsätts för g-krafter av upp till 9g innebär det att piloten påverkas av en kraft 9mg från flygplanet. Detta svarar mot den kraft som skulle verkat om tyngdaccelerationen varit 9 gånger så stor. G-krafterna hör ihop med tyngdaccelerationen g, som genomsnittligt är cirka 9,82 m/s² vid markytan. En person som väger m =75 kg påverkas vid markytan av en nedåtriktad tyngdkraft som är mg = N (newton) = 737 N och en lika stor uppåtriktad normalkraft. Man säger att personen har tyngden 737 N. Vid en 9 g-sväng påverkas samma person av en kraft från flygplanet som är 9 gånger så stor som i vila, det vill säga 9mg= 6 633 N. G-krafterna är relaterad till krafter och inte till massa. En person vars massa är 75 kg på startbanan eller på startrampen har fortfarande massan 75 kg under en 9 g-sväng något senare eller efter landningen på månen. En vägning med balansvåg skulle fortfarande visa 75 kg, medan en vanlig badrumsvåg mäter kraft och skulle visa 675 kg under en 9 g-sväng. Under svängen upplevs detta på samma sätt som om alla kroppsdelar skulle väga nio gånger så mycket som normalt, även huvud och extremiteter. Några olika typer av acceleration som finns på jorden:
* Tyngdacceleration vid jordytan: 1 g
* Jordbävning - knappt märkbar: 0,001 g
* Jordbävning - Kraftig: 0,01 g
* Jordbävning - Katastrofal: 0,1 g
* Berg- och dalbanor mellan -2g och 6g
* Hopp på studsmatta, upp till 7-8g
* Normal acceleration i stridsflygplan: upp till 8 g
* Katapultstart med flygplan (hangarfartyg): 2-5 g
* Vid hopp från 10 meter hög trampolin: 8 g (retardation vid nedslaget i vattnet)
* Vid fallskärms öppnande (gäller bara de gamla fallskärmstyperna som inte hade ”slider” och andra modifieringar som kommit de senaste 40 åren för att bromsa utvecklingsförloppet ner till nära 0g): 12-15 g
* Katapultstolsutskjutning från flygplan: 18-20 g
* Benbrott vid fall: 15-40 g
* Vid kraschlandning med flygplan och bilkrascher: 30-60 g
* Dödliga krascholyckor: 700-1 000 g
* Radialacceleration i ultracentrifug: 25 000 g eller mer En människa klarar olika belastningar (långvariga) i olika positioner:
* Sittande: cirka 4,5 g
* Liggande (mage ner): cirka 12 g
* Liggande (rygg ner): cirka 15 g Sittande klarar man 4-5 g under 3-4 sekunder utan nämnvärd påverkan. Blodtillförseln upphör till hjärnan av denna kraft. Grey-out kommer emellertid tidigare, vid ca. 3-4 g, då blodtillförsel till näthinnan upphör. Allt blir ”grått”. Därefter försvinner snabbt perifera seendet och strax därefter centrala dito, man har en black-out (notera att black-out inte har med medvetslöshet att göra utan seende). Hörseln är det sista som lägger av, strax efter black-out. Kroppsrörelse är försvårad redan vid 4-5 g. Tester för Amerikanska rymdprogrammet gav bland annat följande värden för deaccelerationstest (inbromsning) med apor.(Redan 1937 gjordes tester med människor och man kunde där konstatera att en del piloter klarade upp till 17 g under 4 minuter (transversell acceleration (bröst till rygg)).
* Dödlig chock (skador på lungor och cirkulationsorgan). Accelerationsökningen låg på cirka 11 250 g per sekund, med en total varaktighet på 0,35 sekunder. : Skadegräns 237 g.
* Bestående skada orsakades med en accelerationsökning på 5 000 g per sekund under 0,35 sekunder. : Skadegräns 135 g
* Övergående skadeverkningar skedde vid över 5 000 g per sekund under 0,35 sekunder deacceleration. : Skadegräns 60 g
* En läkare vid Försvarets läroverk, Överste Stapp, påstod dessutom att en människa kan utan problem hantera upp till 40 g om accelerationsökningen är mindre än 600 g per sekund med varaktighet under 0,2 sekunder. (Ryggläge mot färdriktning krävs). : Skadegräns 40 g Nedsänkning av kroppen i en vätska testas även och man har klart för sig på ett tidigt stadium att accelerationskrafternas verkan reduceras avsevärt då.Test på råttor visade i ett tidigt skede att vätskan ökade motståndskraften hos den utsatte med en faktor på cirka 10. Överlevnadsfaktorn var stor även upp till 1 000 g. Råttor som var gravida dog men fostret klarade upp till 10 000 g, tack vare att dess lungor inte var luftfyllda. Man upptäckte även att djur som normalt lever i vatten klarade mycket höga värden under lång tid. Flagellaten ”Euglena viridis” överlevde centrifugering vid 212 000 g under 4 timmar och ”guppies” tålde 10 000 g under 30 sekunder. Möss nedsänkta i vatten kunde med syrgasandning klara 1 300 g under 60 sekunder. Man insåg även tidigt att man måste hitta resonansfrekvenserna i människokroppen då problem med försöksdjursuppskjutningar hade visat att raketerna började självsvänga vid vissa g-krafter (konstruktionsproblem) och djuren tagit skada av detta. Referens: (sv)
- Перевантаження — це відношення підіймальної сили до ваги літака. Перевантаження — безрозмірна величина, однак часто одиниця перевантаження позначається так само, як прискорення вільного падіння, g. Перевантаження в 1 одиницю (або 1g) означає прямолінійний політ, 0 — вільне падіння або невагомість. Якщо літак виконує віраж на постійній висоті з креном 60 градусів, його конструкція відчуває перевантаження у 2 одиниці. Допустиме значення перевантажень для цивільних літаків становить 2,5. Звичайна людина може витримувати будь-які перевантаження до 15G близько 3-5 сек без знепритомнення, але великі перевантаження від 20-30G і більше людина може витримувати без знепритомнення не більше 1-2 сек і залежно від розміру перевантаження, наприклад 500G = 0.2 сек. Треновані пілоти в антиперевантажних костюмах можуть переносити перевантаження від −3 … −2 до +12. Опірність до негативних, спрямованих вгору перевантажень, значно нижче. Зазвичай при 7-8 G в очах «червоніє» і людина непритомніє через приплив крові до голови. Перевантаження — векторна величина, спрямована в бік зміни швидкості. Для живого організму це принципово. При перевантаженні органи людини прагнуть залишатися в колишньому стані (рівномірного прямолінійного руху або спокою). При позитивному перевантаженні (голова-ноги) кров іде від голови до ніг.Шлунок йде вниз. При негативній — кров підступає в голову. Шлунок може вивернутися разом з вмістом.Коли в нерухому машину врізається інше авто — водій відчуває перевантаження спина-груди. Таке перевантаження переноситься без особливих труднощів. Космонавти під час зльоту переносять перевантаження лежачи. У цьому положенні вектор спрямований груди-спина, що дозволяє витримати кілька хвилин. Протиперевантажувальних засобів космонавти не застосовують. Костюм має корсет з надувними шлангами, що надуваються від повітряної системи та утримують зовнішню поверхню тіла людини, трохи перешкоджаючи відтоку крові. (uk)
- G力（gravitational force equivalent or G-force），也可稱「重力｣；原為一航空專有名詞，現在廣泛做為移動或改變切線，或是加速度與減速度時承受力道的單位。 (zh)
- Перегру́зка — отношение абсолютной величины линейного ускорения, вызванного негравитационными силами, к стандартному ускорению свободного падения на поверхности Земли. Будучи отношением двух ускорений, перегрузка является безразмерной величиной, однако часто перегрузка указывается в единицах стандартного ускорения свободного падения g (произносится как «же»), равного 9,80665 м/с². Перегрузка в 0 g испытывается телом, находящемся в состоянии свободного падения под воздействием только гравитационных сил, то есть в состоянии невесомости. Перегрузка, испытываемая телом, находящимся на поверхности Земли на уровне моря, равна 1. Перегрузка — векторная величина. Для живого организма очень важно направление действия перегрузки. При перегрузке органы человека стремятся оставаться в прежнем состоянии (равномерного прямолинейного движения или покоя). При положительной перегрузке (ускорение направлено от ног к голове, а вектор перегрузки — от головы к ногам) кровь уходит от головы в ноги, желудок опускается вниз. При отрицательной перегрузке увеличивается приток крови к голове. Наиболее благоприятное положение тела человека, при котором он может воспринимать наибольшие перегрузки — лёжа на спине, лицом к направлению ускорения движения, наиболее неблагоприятное для перенесения перегрузок — в продольном направлении ногами к направлению ускорения. При столкновении автомобиля с неподвижной преградой сидящий в автомобиле человек испытает перегрузку спина — грудь. Такая перегрузка переносится без особых трудностей. Обычный человек может выдерживать перегрузки до 15 g около 3—5 секунд без потери сознания. Перегрузки от 20—30 g и более человек может выдерживать без потери сознания не более 1—2 секунд в зависимости от величины перегрузки. Одно из основных требований к военным летчикам и космонавтам — способность организма переносить перегрузки. Тренированные пилоты в противоперегрузочных костюмах могут переносить перегрузки от −3…−2 g до +12 g. Обычно при положительной перегрузке 7—8 g в глазах «темнеет», пропадает зрение, и человек постепенно теряет сознание из-за отлива крови от головы. Сопротивляемость к отрицательным, направленным вверх перегрузкам, значительно ниже. Космонавты во время взлёта переносят перегрузку лёжа. В этом положении перегрузка действует в направлении грудь — спина, что позволяет выдержать несколько минут перегрузку в несколько единиц g. Существуют специальные противоперегрузочные костюмы, задача которых — облегчить действие перегрузки. Костюмы представляют собой корсет со шлангами, надувающимися от воздушной системы и удерживающими наружную поверхность тела человека, немного препятствуя оттоку крови. Перегрузка увеличивает нагрузку на конструкцию машин и может привести к их поломке или разрушению, а также к перемещению не закреплённого или плохо закреплённого груза. К примеру, в Российской Федерации максимальная эксплуатационная маневренная перегрузка для гражданских лёгких самолётов должна быть не меньше чем 2,1+10890/(G+4540) для самолетов нормальной и переходной категорий, где G - максимальный расчетный взлетный вес самолета, кгс. Примеры перегрузок и их значения: (ru)
|
| rdfs:comment
|
- g-Kräfte werden Belastungen genannt, die aufgrund starker Änderung von Größe und/oder Richtung der Geschwindigkeit auf den menschlichen Körper, einen Gebrauchsgegenstand oder ein Fahrzeug einwirken. Bei Belastungen technischer Geräte wie Flugzeugen oder der Angabe von Belastungsgrenzen wird auch der Begriff Lastvielfache verwendet. Es handelt sich bei der g-Kraft um eine Kraft pro Masse, sie hat daher die Dimension einer Beschleunigung und wird als Vielfaches der Fallbeschleunigung g angegeben. Hohe g-Kräfte treten beispielsweise bei Fahrten mit einer Achterbahn, bei Raketenstarts, in der Waschmaschine beim Schleudern oder bei Zusammenstößen von Gegenständen auf. (de)
- Kesetaraan gaya gravitasi, atau, lebih umum, gaya-g atau g-force, adalah pengukuran jenis gaya per satuan massa – biasanya percepatan – yang menyebabkan persepsi berat, dengan gaya-g 1 g (bukan gram dalam pengukuran massa ) sama dengan nilai percepatan gravitasi konvensional di Bumi, g, sekitar 9,8 . (in)
- G力（gravitational force equivalent or G-force），也可稱「重力｣；原為一航空專有名詞，現在廣泛做為移動或改變切線，或是加速度與減速度時承受力道的單位。 (zh)
- القوة جي أو القوة g وأحيانا «قوة التسارع» (بالإنجليزية: g-force) هو تأثر جسم من التسارع. وهو معاناة رائد الفضاء مثلا أثناء تسريع انطلاق الصاروخ أو معاناة الطيار عندما تنحرف به الطائرة بشدة عن الاتجاه المستقيم . كذلك خلال عملية كبح السيارة تجعلنا تحت تأثير القوة جي لفترة وجيزة حتى تتوقف السيارة . قد يكون مقدار تلك القوة كبيرا أو صغيرا ونعطيها في حالة الكبح إشارة سالبة (-g) ، حيث أن الكبح هو عملية تسريع عكسي، بمعنى أن السرعة لا تزداد خلاله مع الزمن وإنما تنخفض السرعة مع الزمن ). لا يصح أن يتزايد التسارع عن 6g حيث يمكن أن يحدث نزيف الأنف عند هذا التسارع إذا استمر طويلا. (ar)
- La força g és una mesura de força, una mesura intuïtiva d'acceleració. Està basada en l'acceleració que produiria la gravetat terrestre en un objecte qualsevol en condicions ideals (sense atmosfera o qualsevol altre fregament). Una acceleració d'1 g és generalment considerat com a igual a la gravetat estàndard, que és de 9,80665 metres per segon quadrat (m/s 2 ). La força g per a un objecte és de 0 g en qualsevol ambient sense gravetat, com durant una caiguda lliure o dins d'un satèl·lit orbitant la Terra i d'1 g en qualsevol objecte estacionari en la superfície de la Terra al nivell del mar. A part d'això, les forces g poden ser majors a 1, com en una muntanya russa, en una centrifugadora o en un coet. El mesurament de les forces g es fa mitjançant un acceleròmetre. (ca)
- The gravitational force equivalent, or, more commonly, g-force, is a measurement of the type of force per unit mass – typically acceleration – that causes a perception of weight, with a g-force of 1 g (not gram in mass measurement) equal to the conventional value of gravitational acceleration on Earth, g, of about 9.8 m/s2. Since g-forces indirectly produce weight, any g-force can be described as a "weight per unit mass" (see the synonym specific weight). When the g-force is produced by the surface of one object being pushed by the surface of another object, the reaction force to this push produces an equal and opposite weight for every unit of each object's mass. The types of forces involved are transmitted through objects by interior mechanical stresses. Gravitational acceleration (excep (en)
- La fuerza g es una medida de aceleración, tratada en la lengua general como una fuerza, aunque en rigor no sean las mismas magnitudes físicas. Está basada en la aceleración que produciría la gravedad de la Tierra en un objeto cualquiera. Una aceleración de 1 g es generalmente considerado como igual a la gravedad estándar, que es de 9,80665 metros por cadasegundo al cuadrado (m/s2). Se escribe con g minúscula, para diferenciarla de la constante de gravitación universal, que es G mayúscula. Va en cursiva, a diferencia del símbolo del gramo, que va en redonda. (es)
- Le g (« g » étant l'initiale de « gravité ») est une unité d'accélération correspondant approximativement à l'accélération de la pesanteur à la surface de la Terre. Elle est principalement utilisée en aéronautique, dans l'industrie automobile et celle des parcs d'attraction. Sa valeur conventionnelle, définie par la troisième conférence générale des poids et mesures de 1901, est de 9,806 65 m s−2. g étant aussi la notation usuelle de l'accélération de la pesanteur en général, la valeur normalisée est parfois notée spécifiquement g0. (fr)
- Przeciążenie, nadważkość – stan, w jakim znajduje się ciało poddane działaniu sił zewnętrznych innych niż siła grawitacji, których wypadkowa powoduje przyspieszenie inne niż wynikające z siły grawitacji. Przyjęto wyrażać przeciążenie jako wielokrotność standardowego przyspieszenia ziemskiego. Tak zdefiniowane przeciążenie jest wektorem, mającym kierunek i zwrot. Przeciążenie może być powodowane przez wibracje, manewry obiektu takiego jak samolot czy samochód, ciąg silników napędowych statku kosmicznego, ciśnienie gazów przyspieszających w lufie pocisk, kolizje itp. Dodatnie Ujemne (pl)
- Met G-kracht wordt de versnelling, uitgedrukt in de vrijevalversnelling , aangeduid die een bewegend voorwerp ondervindt als gevolg van sterke veranderingen van grootte of richting van de snelheid. Dergelijke versnellingen geven de sensatie dat grote krachten, vergelijkbaar met enkele malen het gewicht, op het object inwerken. Typische voorbeelden doen zich voor bij een piloot in een straaljager en bij kermisgasten in een achtbaan. Men zegt bijvoorbeeld dat de piloot bij een bepaalde manoeuvre een G-kracht ondervindt van , dus een versnelling van 3 keer de valversnelling. Deze G-kracht geeft de indruk van een kracht van 3 keer het gewicht van de piloot. (nl)
- O g é uma unidade de aceleração não-SI definida como exatamente 9,80665 m/s², o que é aproximadamente igual à aceleração devida à gravidade na superfície da Terra. O símbolo g é escrito em minúscula e itálico, a fim de se distinguir do símbolo G, a constante gravitacional, que é sempre escrita em maiúscula e itálico. (pt)
- Перегру́зка — отношение абсолютной величины линейного ускорения, вызванного негравитационными силами, к стандартному ускорению свободного падения на поверхности Земли. Будучи отношением двух ускорений, перегрузка является безразмерной величиной, однако часто перегрузка указывается в единицах стандартного ускорения свободного падения g (произносится как «же»), равного 9,80665 м/с². Перегрузка в 0 g испытывается телом, находящемся в состоянии свободного падения под воздействием только гравитационных сил, то есть в состоянии невесомости. Перегрузка, испытываемая телом, находящимся на поверхности Земли на уровне моря, равна 1. (ru)
- g-krafter eller accelerationskrafter, används för att uttrycka de belastningar som en person eller ett föremål utsätts för vid acceleration. Vanligen används pluralis eftersom belastningen varierar. Bokstaven g är den vanliga beteckningen för tyngdaccelerationen. Begreppet används såväl för de stora accelerationskrafter som upplevs i ett flygplan under brant sväng eller efter brant dykning, som för de krafter som en dragsterförare upplever under rätlinjig acceleration rakt framåt. g-krafterna mäts med accelerometer eller g-mätare som visar vektorn a - g, (eller (a - g)/|g|). Referens: (sv)
- Перевантаження — це відношення підіймальної сили до ваги літака. Перевантаження — безрозмірна величина, однак часто одиниця перевантаження позначається так само, як прискорення вільного падіння, g. Перевантаження в 1 одиницю (або 1g) означає прямолінійний політ, 0 — вільне падіння або невагомість. Якщо літак виконує віраж на постійній висоті з креном 60 градусів, його конструкція відчуває перевантаження у 2 одиниці. (uk)
|
