| dbo:abstract
|
- Cultura Hacilar o cultura d'Hacilar és una cultura prehistòrica que es va desenvolupar a , Turquia. En les seves etapes primerenques de desenvolupament, es remunta fins a aproximadament el 7040 aC. Les restes arqueològiques indiquen que el lloc va ser abandonat i reocupat en més d'una ocasió. Hacılar Höyüğü (comunament abreujat com a Hacılar) és el nom modern del jaciment arqueològic, situat a Hacılar, a uns 25 km de la ciutat de Burdur. (ca)
- Hacılar Höyük (üblicherweise kurz als Hacılar bezeichnet) ist eine Ausgrabungsstätte in der südwestlichen Türkei, ca. 25 km von Burdur entfernt. In Hacılar wurden die Reste eines jungsteinzeitlichen und kupfersteinzeitlichen Dorfes ausgegraben. Der kleine Tell war ca. 5 m hoch und 150 m breit. Ausgrabungen fanden von 1957 bis 1961 durch James Mellaart statt. Die ältesten Schichten gehören dem präkeramischen Neolithikum an und datieren in das achte vorchristliche Jahrtausend. Dem 6. Jahrtausend sind neun Schichten zuzuordnen, die älteste von ihnen enthielt fast nur undekorierte Keramik. Schicht VI, die um 5600 v. Chr. datiert, ist am besten erforscht. Es fanden sich neun Lehmziegel-Bauten, die um einen Platz gruppiert waren. Lebensgrundlage waren der Ackerbau (Emmer, Einkorn, Weichweizen, Gerste, Erbsen und Wicken) und Viehzucht, es fanden sich Knochen von Rindern, Schweinen, Schafen, Ziegen und Hunden. Die Keramik ist einfach, einige aufwendige Exemplare bilden Tiere nach. Bemerkenswert sind zahlreiche Ton-Figuren nackter Frauen. Ab Schicht V kommt Buntkeramik auf. Gefäße sind von da an teilweise mit geometrischen Mustern dekoriert. In Schicht II (ca. 5300 v. Chr.) wurde das Dorf befestigt und hatte einen kleinen Tempel. Die Siedlung der Schicht I, die um 5000 v. Chr. datiert, unterscheidet sich wesentlich von den früheren Schichten, und es wird vermutet, dass hier Neuankömmlinge siedelten. Der Ort ist nun stark befestigt. Die Keramik ist sehr gut gearbeitet und meist rot auf weiß bemalt. (de)
- La cultura Hacilar o cultura de Hacilar fue una cultura prehistórica que se desarrolló en la península de Anatolia (Turquía). En sus etapas tempranas de desarrollo se remonta hasta aproximadamente el 7040 a. C. Los restos arqueológicos indican que el sitio fue abandonado y reocupado en más de una ocasión. Hacilar Höyük (comúnmente abreviado como Hacilar) es el nombre moderno del yacimiento arqueológico, situado a unos 25 km de la ciudad moderna de Burdur. (es)
- Hacilar is an early human settlement in southwestern Turkey, 23 km south of present-day Burdur. It has been dated back 7040 BC at its earliest stage of development. Archaeological remains indicate that the site was abandoned and reoccupied on more than one occasion in its history. (en)
- Hagilar (in turco Hacılar Höyük) fu un villaggio neolitico, situato nell'attuale Turchia, 25 chilometri a sudovest dell'odierna cittadina di Burdur, nella provincia omonima. È uno dei siti guida del neolitico anatolico. (it)
- Hacilar – prehistoryczna osada (tell), znajdująca się nad jeziorem Burdur w południowo-zachodniej Turcji. Ruiny Hacilar zostały odkopane podczas prac archeologicznych prowadzonych w latach 50. XX wieku przez . Najstarsza warstwa osadnicza, datowana na ponad 8,7 tysiąca lat, odpowiada fazie neolitu preceramicznego. Charakteryzuje się budowlami mieszkalnymi o malowanych ścianach, wznoszonymi z suszonej cegły. Odkryte ślady fauny i flory świadczą o istnieniu uprawy zbóż (pszenicy i jęczmienia) oraz hodowli owiec i kóz. W okresie rozwiniętego neolitu (poziomy IX-VI, ok. 5750-5600 p.n.e.) osada miała charakter typowo rolniczy. Następuje kontynuacja budownictwa z cegły niewypalanej, wzmacnianego drewnianymi słupami. W poziomach tych znaleziono liczne ślady ceramiki, początkowo monochromatycznej, następnie zdobionej wzorami. Okres ten charakteryzuje się także wyrobem antropomorficznych figurek, przedstawiających zazwyczaj postaci kobiece. W końcowej fazie osadnicznej, przypadającej na okres chalkolitu (poziomy V-I; ok. 5600-4700 p.n.e.) Hacilar miało charakter fortecy otoczonej kamiennym murem. Charakterystyczne dla tego okresu są dwupoziomowe ceglane domy typu megaronu oraz obecność sztucznego nawodnienia. Osada została porzucona po serii pożarów, które miały miejsce ok. 7000-6800 lat temu. (pl)
- Hacılar Höyük é um antigo assentamento humano e sítio arqueológico e situado a 25 km a sudoeste de Burdur, no sudoeste da Turquia. O nível de ocupação mais antigo data de 7 040 a.C. Os dados arqueológicos indicam que o local foi abandonado e reocupado em mais do que uma ocasião ao longo da sua história. (pt)
- Хаджила́р или Хасилар (тур. Hacilar) — стоянка эпохи неолита в юго-западной Турции, в 25 км к юго-западу от Бурдура. Археологические раскопки показали, что жители несколько раз покидали стоянку и снова возвращались в неё. Самые древние находки относятся к 7040 до н. э. После исчезновения поселения на его месте образовался тепе (холм), который в 1956 году местный учитель показал английскому археологу Джеймсу Меллаарту. Раскопки на месте стоянки начались под руководством Меллаарта в 1957 году и продолжались до 1960 года. Найденные артефакты сейчас хранятся в Музее анатолийских цивилизаций в Анкаре. Дома в Хаджиларе составляли группы, окружающие внутренний двор селения. Каждое жилище было построено на каменном фундаменте для защиты от воды. Стены были сделаны из дерева и штукатурки или необожжённого глиняного кирпича, скреплённого известковым раствором. Внутри дома плоскую крышу поддерживали деревянные столбы. Считается, что у домов был верхний этаж из дерева. Внутренние стены были покрыты штукатуркой и кое-где покрашены. На полу были найдены жернова, жаровни, ступы. Ниши в стенах использовались как шкафы. Кухня была отделена от жилых комнат, верхний этаж использовался в качестве мастерской. На уровне 5700 до н. э. были найдены статуэтки богини верхом на леопарде или стоящей и держащей детёныша леопарда. Также найдены статуэтки стоящей, сидящей и отдыхающей богини, одной или с ребёнком. Иногда она обнажена, иногда в набедренной повязке cache-sexe. На более позднем уровне (5435 — 5200 до н. э.) фигурок богини больше не было. На поздних этапах существования поселения Хаджиларская культура характеризуется изысканной керамикой, богато украшенной геометрическими формами. Хаджиларская культура связывается с культурой Неа-Никомедия материковой Греции. Часть находок хранится в археологическом музее Будура. (ru)
- Hacilar är en neolitisk bosättning i sydvästra Anatolien, Turkiet. Dess äldsta fas kan dateras till ca 7000 f.Kr. Invånarna levde på jordbruk men ingen keramik har återfunnits från denna period. Den brukar kallas "akeramiska Hacilar". Den saknar helt figuriner. Bosättningen verkar ha övergivits men efter ca 6000 f.Kr. uppstår en ny by vid Hacilar. Från denna har både keramik och figuriner återfunnits. Figurinerna föreställer huvudsakligen kvinnor. Dessa kan vara ensamma, eller avbildade tillsammans med barn eller djur. Inga manliga figuriner har återfunnits. Hacilar grävdes ut i slutet av 1950- och början av 1960-talet. Utgrävningsledaren var , som några år senare organiserade utgrävningarna av den anatoliska staden Çatalhöyük. (sv)
- Хаджила́р або Хасилар (тур. Hacilar), Каджлер, (вірм. Քաջլեռ) — стоянка епохи неоліту на території Західної Кілікії в південно-західній Туреччини, за 25 км на північний захід від Бурдура. Археологічні розкопки показали, що мешканці кілька разів залишали стоянку і знову поверталися до неї. Найдавніші знахідки належать до 7040 до н. е. Після зникнення поселення на його місці утворився Тепе (пагорб), який в 1956 році місцевий учитель показав англійської археологу . Розкопки на місці стоянки почалися під керівництвом Меллаарта в 1957 році і тривали до 1960 року. Знайдені артефакти зараз зберігаються в Музеї анатолійських цивілізацій в Анкарі. Будинки в Хаджиларі становили групи, що оточують внутрішній двір селища. Кожне житло було побудовано на кам'яному фундаменті для захисту від води. Стіни були зроблені з дерева та штукатурки або необпаленої глиняної цегли, скріпленої вапняним розчином. Всередині будинку плоский дах підтримували дерев'яні стовпи. Вважається, що у будинків був верхній поверх з дерева. Внутрішні стіни були покриті штукатуркою та подекуди пофарбовані. На підлозі були знайдені жорна, жаровні, ступи. Ніші в стінах використовувалися як шафи. Кухня була відокремлена від житлових кімнат, верхній поверх використовувався в якості майстерні. На рівні 5700 до н. е. були знайдені статуетки богині верхом на леопарді або тримаючі дитинча леопарда. Також знайдені статуетки богині, яка стоїть, сидить та відпочиває, одна або з дитиною. Іноді вона оголена, іноді в пов'язці на стегнах. На більш пізньому рівні (5435 — 5200 до н. е.) фігурок богині більше не було. На пізніх етапах існування поселення Хаджиларська культура характеризується вишуканою керамікою, багато прикрашеною геометричними формами. Хаджиларська культура пов'язується з культурою Неа-Нікомедія материкової Греції. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Cultura Hacilar o cultura d'Hacilar és una cultura prehistòrica que es va desenvolupar a , Turquia. En les seves etapes primerenques de desenvolupament, es remunta fins a aproximadament el 7040 aC. Les restes arqueològiques indiquen que el lloc va ser abandonat i reocupat en més d'una ocasió. Hacılar Höyüğü (comunament abreujat com a Hacılar) és el nom modern del jaciment arqueològic, situat a Hacılar, a uns 25 km de la ciutat de Burdur. (ca)
- La cultura Hacilar o cultura de Hacilar fue una cultura prehistórica que se desarrolló en la península de Anatolia (Turquía). En sus etapas tempranas de desarrollo se remonta hasta aproximadamente el 7040 a. C. Los restos arqueológicos indican que el sitio fue abandonado y reocupado en más de una ocasión. Hacilar Höyük (comúnmente abreviado como Hacilar) es el nombre moderno del yacimiento arqueológico, situado a unos 25 km de la ciudad moderna de Burdur. (es)
- Hacilar is an early human settlement in southwestern Turkey, 23 km south of present-day Burdur. It has been dated back 7040 BC at its earliest stage of development. Archaeological remains indicate that the site was abandoned and reoccupied on more than one occasion in its history. (en)
- Hagilar (in turco Hacılar Höyük) fu un villaggio neolitico, situato nell'attuale Turchia, 25 chilometri a sudovest dell'odierna cittadina di Burdur, nella provincia omonima. È uno dei siti guida del neolitico anatolico. (it)
- Hacılar Höyük é um antigo assentamento humano e sítio arqueológico e situado a 25 km a sudoeste de Burdur, no sudoeste da Turquia. O nível de ocupação mais antigo data de 7 040 a.C. Os dados arqueológicos indicam que o local foi abandonado e reocupado em mais do que uma ocasião ao longo da sua história. (pt)
- Hacılar Höyük (üblicherweise kurz als Hacılar bezeichnet) ist eine Ausgrabungsstätte in der südwestlichen Türkei, ca. 25 km von Burdur entfernt. In Hacılar wurden die Reste eines jungsteinzeitlichen und kupfersteinzeitlichen Dorfes ausgegraben. Der kleine Tell war ca. 5 m hoch und 150 m breit. Ausgrabungen fanden von 1957 bis 1961 durch James Mellaart statt. Die ältesten Schichten gehören dem präkeramischen Neolithikum an und datieren in das achte vorchristliche Jahrtausend. Dem 6. Jahrtausend sind neun Schichten zuzuordnen, die älteste von ihnen enthielt fast nur undekorierte Keramik. Schicht VI, die um 5600 v. Chr. datiert, ist am besten erforscht. Es fanden sich neun Lehmziegel-Bauten, die um einen Platz gruppiert waren. Lebensgrundlage waren der Ackerbau (Emmer, Einkorn, Weichweizen, G (de)
- Hacilar – prehistoryczna osada (tell), znajdująca się nad jeziorem Burdur w południowo-zachodniej Turcji. Ruiny Hacilar zostały odkopane podczas prac archeologicznych prowadzonych w latach 50. XX wieku przez . Najstarsza warstwa osadnicza, datowana na ponad 8,7 tysiąca lat, odpowiada fazie neolitu preceramicznego. Charakteryzuje się budowlami mieszkalnymi o malowanych ścianach, wznoszonymi z suszonej cegły. Odkryte ślady fauny i flory świadczą o istnieniu uprawy zbóż (pszenicy i jęczmienia) oraz hodowli owiec i kóz. W okresie rozwiniętego neolitu (poziomy IX-VI, ok. 5750-5600 p.n.e.) osada miała charakter typowo rolniczy. Następuje kontynuacja budownictwa z cegły niewypalanej, wzmacnianego drewnianymi słupami. W poziomach tych znaleziono liczne ślady ceramiki, początkowo monochromatycznej, (pl)
- Hacilar är en neolitisk bosättning i sydvästra Anatolien, Turkiet. Dess äldsta fas kan dateras till ca 7000 f.Kr. Invånarna levde på jordbruk men ingen keramik har återfunnits från denna period. Den brukar kallas "akeramiska Hacilar". Den saknar helt figuriner. Bosättningen verkar ha övergivits men efter ca 6000 f.Kr. uppstår en ny by vid Hacilar. Från denna har både keramik och figuriner återfunnits. Figurinerna föreställer huvudsakligen kvinnor. Dessa kan vara ensamma, eller avbildade tillsammans med barn eller djur. Inga manliga figuriner har återfunnits. (sv)
- Хаджила́р или Хасилар (тур. Hacilar) — стоянка эпохи неолита в юго-западной Турции, в 25 км к юго-западу от Бурдура. Археологические раскопки показали, что жители несколько раз покидали стоянку и снова возвращались в неё. Самые древние находки относятся к 7040 до н. э. Внутренние стены были покрыты штукатуркой и кое-где покрашены. На полу были найдены жернова, жаровни, ступы. Ниши в стенах использовались как шкафы. Кухня была отделена от жилых комнат, верхний этаж использовался в качестве мастерской. Хаджиларская культура связывается с культурой Неа-Никомедия материковой Греции. (ru)
- Хаджила́р або Хасилар (тур. Hacilar), Каджлер, (вірм. Քաջլեռ) — стоянка епохи неоліту на території Західної Кілікії в південно-західній Туреччини, за 25 км на північний захід від Бурдура. Археологічні розкопки показали, що мешканці кілька разів залишали стоянку і знову поверталися до неї. Найдавніші знахідки належать до 7040 до н. е. Внутрішні стіни були покриті штукатуркою та подекуди пофарбовані. На підлозі були знайдені жорна, жаровні, ступи. Ніші в стінах використовувалися як шафи. Кухня була відокремлена від житлових кімнат, верхній поверх використовувався в якості майстерні. (uk)
|
