| dbo:abstract
|
- إيطاليا الرومانية هو اسم شبه الجزيرة الإيطالية أثناء العصر الروماني عند كانت محمية تحت سلطة مدينة روما إلى أن جاء أغسطس قيصر الذي قسمها إلى 11 محافظة وإمتدت هذه المنطقة من جبال الألب إلى البحر الأيوني، شملت جزر كورسيكا و سردينيا و صقلية و مالطا وألتي أضيفت في عصر دقلديانوس في سنة 292 م، وبقيت موحدة إلى أن إنقسمت في القرن السادس الميلادي، حيث أصبح جزء منها تحت سيطرة الإمبراطورية البيزنطية وجزء آخر تحت سيطرة القبائل الجرمانية، إتحدت مرة أخرى في سنة 1861 بعد إنشاء مملكة إيطاليا. (ar)
- La península Itàlica, o península Apenina és una de les penínsules més grans d'Europa. S'estén 1.000 km des dels Alps al nord fins al centre de la mar Mediterrània al sud i amb una amplada màxima de 225 km. La península és coneguda per la seva forma de bota, i per tant és coneguda en italià com Lo Stivale, amb Salento fent de tacó, Gargano l'esperó i Calabria la punta. La major part de la península correspon a l'Estat d'Itàlia, llevat de dos petits Estats independents: San Marino i la Ciutat del Vaticà. (ca)
- Apeninský poloostrov je jeden z největších evropských poloostrovů. Má rozlohu 131 337 km² a táhne se v délce 1000 km od Alp na severu do středu Středozemního moře na jihu. Z východu ho omývá Jaderské moře, z jihu Jónské moře, z jihozápadu Tyrhénské moře a ze severozápadu Ligurské moře. Na poloostrově se nacházejí tři různé státy:
* Itálie – zabírá prakticky celý poloostrov
* San Marino – malý stát na severozápadě poloostrova, zcela obklopen Itálií
* Vatikán – malý městský stát v Římě. Apeninský poloostrov je pojmenován podle Apenin – pohoří, které se táhne jeho střední částí. (cs)
- Itàlia és una península que ocupa aproximadament el territori de l'actual República d'Itàlia excloses les illes de Sardenya i Sicília i la zona dels Alps. El nom es va estendre a tota la península per la conquesta romana. (ca)
- شبه الجزيرة الإيطالية (بالإيطالية: Penisola italiana) أو شبه الجزيرة الأبينينية (بالإيطالية: Penisola appenninica) هي واحدة من أشباه الجزر الثلاث في جنوب أوروبا (الأخريان هما شبه جزيرة أيبيريا وشبه جزيرة البلقان) وهي تمتد لـ 1000 كم من وادي بو شمالاً إلى وسط البحر المتوسط جنوباً. لشبه الجزيرة الإيطالية اسم مستعار هو (الجزمة) وذلك بسبب شكلها الفريد الذي تساهم في تكوينه ثلاث أشباه جزر فرعية هي كالابريا وسالينتو وغارغانو. يقع معظم شبه الجزيرة الإيطالية ضمن دولة إيطاليا، ويستثنى من هذا سان مارينو ومدينة الفاتيكان. بينما تعد كل من صقلية ومالطا جزراً مقابلة لشبه الجزيرة وبالتالي جغرافياً تتبع لها. يحد شبه الجزيرة البحر التوريني من الغرب والبحر الأدرياتيكي من الشرق والبحر الأيوني من الجنوب. يتشكل معظم الجزء الداخلي من شبه الجزيرة من سلسلة جبال الأبينيني التي تعطي شبه الجزيرة اسمها. الجزء الشمالي هو عبارة عن سهول في غالبه. موقع شبه الجزيرة في وسط أوروبا جعلها عرضة للعديد من الغزوات من الأزمان القديمة حتى عصر النهضة وما تلاه. تتمتع المنطقة بمناخ المتوسط، رغم أن المركز الجبلي يتمتع بمناخ أكثر برودة، بينما يضم الغطاء النباتي الأحراج والأشجار النفضية والصنوبرية. (ar)
- Die Apenninhalbinsel oder Apenninenhalbinsel (italienisch Penisola appenninica), im Deutschen seltener Italienische oder Italische Halbinsel (italienisch Penisola italiana oder italica) genannt, ist ein Teil Europas bzw. Südeuropas, der sich grob in südöstliche Richtung ins Mittelmeer vorschiebt. Die Halbinsel ist maximal rund 1000 Kilometer lang, maximal rund 240 Kilometer breit und gehört nahezu zur Gänze zum Staatsgebiet Italiens; lediglich sehr kleine Flächen werden von den Zwergstaaten San Marino und Vatikanstadt eingenommen. Auf drei Seiten ist sie von Teilmeeren des Mittelmeers umschlossen, nämlich vom Ligurischen, Tyrrhenischen, Ionischen und Adriatischen Meer. Verbreitet ist der Vergleich der Halbinsel mit einem Stiefel (italienisch stivale), wobei Kalabrien als Stiefelspitze, Salento als Absatz und Gargano als Sporn gedeutet wird. (de)
- Η Ιταλική Χερσόνησος ή Χερσόνησος των Απεννίνων είναι μία από τις μεγαλύτερες χερσονήσους της Ευρωπαϊκής ηπείρου, εβρισκόμενη στο νότιο τμήμα της και εντός των εδαφών της Ιταλίας, όπως μαρτυρά και η ονομασία της. Είναι μια από τις τρεις μεγάλες χερσονήσους της νότιας Ευρώπης μαζί με τα Βαλκάνια και την Ιβηρική Χερσόνησο αλλά η μικρότερη εξ αυτών και βρίσκεται ανάμεσα των άλλων δύο. Εκτείνεται περίπου 1.000 χιλιόμετρα από την πεδιάδα του Πάδου στις νότιες απολήξεις των Άλπεων στο βορρά μέχρι την κεντρική Μεσόγειο Θάλασσα προς νότο και έχει συνολική έκταση 131.337 τετραγωνικά χιλιόμετρα. Βρέχεται εξ ολοκλήρου των τριών παράκτιων πλευρών τις από τη Μεσόγειο και συγκεκριμένα από τα εξής πελάγη της: Το Αδριατικό στα ανατολικά, το Ιόνιο στα νότια, το Τυρρηνικό στα δυτικά και το Λυγουρικό στα βορειοδυτικά. Ενδότερα της χερσονήσου υψώνονται τα Απέννινα όρη με υψηλότερη κορυφή την Κόρνο Γκράντε (που στα ελληνικά σημαίνει Μεγαλο Κέρας) με υψόμετρο 2.912 μέτρα που είναι και το υψηλότερο σημείο της χερσονήσου. Τα Απέννινα εκτείνονται ως οροσειρά σε όλο το τμήμα της σχηματίζοντας τη «ραχοκοκαλιά» της χερσονήσου και σε αυτά οφείλεται η μια από τις δύο ονομασίες της. Η χερσόνησος είναι πολύ γνωστή παγκοσμίως και για το ιδιαίτερο σχήμα της που θυμίζει μπότα. Τα κράτη που περιλαμβάνονται στη χερσόνησο ή και αντιθέτως που την αποτελούν είναι:
* η Ιταλία,
* ο Άγιος Μαρίνος, που αποτελεί θύλακα της Ιταλίας στα βορειοδυτικά,
* το Βατικανό, που αποτελεί θύλακα της πρωτεύουσας του ιταλικού κράτους της Ρώμης και το μικρότερο επίσημο κράτος του κόσμου. (el)
- La Itala duoninsulo, ankaŭ nomata Apenina duoninsulo, situas en suda Eŭropo, inter la Tirena kaj Adriatika Maroj. La norda limo de la duoninsulo estas linio iranta de la urbo La Spezia al la urbo Rimini, la tiel nomata (linea gotica).La Itala Duoninsulo entenas mezan kaj centran Italion (escepte de la insuloj), San-Marinon kaj Vatikanon. La nomo Apenina venas el la montaro Apeninoj. (eo)
- Italia estis provinco de la Romia Imperio kiu kovris la teritorion de la itala duoninsulo. Ĝia norda limo estis la centra parto de la Alpoj, do situis pli norde ol la moderna geografia difino de la itala duoninsulo, kies norda limigo estas linio inter la urboj La Spezia kaj Rimini. Dum la Romia Respubliko kaj la unuaj jarcentoj de la Romia Imperio, "Italia" (kiu komence etendiĝis de Kalabrio sude ĝis la rivero Rubikono norde, nur pli poste ĝis la Alpoj norde), ne estis provinco, sed konsideriĝis la teritorio de la urbo Romo, tial havante specialan statuson: Ekzemple armeestroj de la romiaj provincoj ne rajtis porti siajn armeojn en Italion, kaj kiam Julio Cezaro kun sia armeo pasis la riveron Rubikono tiu paŝo estis la komenco de enlanda milito. La nomo "Italia" kovris parton de la nuntempa Italio kiu ŝanĝiĝis laŭ la tempofluo. Laŭ Strabono (verko "Geographia", volumo 1) la nomo komence indikis la teritorion inter la Mesina Markolo kaj linio konektanta la golfojn de Salerno kaj Taranto, pli poste la teritorio estis ampleksigita kovri la tutan italan duoninsulon inkluzive de la urbo Pula de moderna Istrio, kaj fine Julio Cezaro donis romian civitanecon al ĉiuj loĝantoj de Gallia Transpadana - la gaŭla setloteritorio norde de la rivero Pado - tiel ampleksigante la teritorion "Italia" ĝis la Alpoj. En iuj mapoj (vidu ekzemple dekstre), la tri malgrandaj alpaj provincoj Alpes Maritimae, Alpes Cottiae kaj Alpes Poeninae en la limregiono de la modernaj ŝtatoj Francio kaj Italio ankaŭ konsideriĝis parto de la pli granda najbara provinco "Italia", en aliaj ili konsideriĝas sendependaj provincoj. (eo)
- La península itálica, italiana o apenina es una de las tres grandes penínsulas del sur de Europa, junto a la balcánica y la ibérica. Situada en el centro del Mediterráneo, entre los mares Tirreno y Adriático, limita al norte con los Alpes, al este el mar Adriático la separa de la península balcánica, al suroeste el mar Jónico la separa de la isla de Sicilia (en especial el estrecho de Mesina, de apenas 2,0 km) y al oeste las aguas del mar Tirreno y del mar de Liguria la separan de las islas de Córcega y Cerdeña. Los límites geográficos de la península itálica no están claros, aceptándose unas veces el curso del río Po, otras una línea que une el golfo de Génova con el golfo de Venecia y otras la propia cordillera de los Alpes. Toda la península, administrativamente, pertenece a la República Italiana, excepto los microestados de San Marino y Ciudad del Vaticano. Convencionalmente, no forman parte de la península los territorios continentales del norte de Italia (como la zona de los Alpes y la llanura del Po), además de las islas de Sicilia y Cerdeña. Se caracteriza por su forma de «bota», por lo que es llamada en italiano Lo stivale («La bota»). Es una de las penínsulas más grandes de Europa, extendiéndose unos 1000 km de noroeste a sudeste. Entre sus accidentes geográficos más significativos, se encuentra la cadena montañosa de los Apeninos, que se extiende a lo largo de toda la península desde el centro de la región de Liguria, donde se encuentra con los Alpes. Su monte más alto es el Corno Grande, situado en el macizo del Gran Sasso, dentro de los Montes Abruzos en los Apeninos centrales, mientras, uno de sus montes más conocidos, el Vesubio, situado cerca del golfo de Nápoles, es un volcán activo que ha mostrado actividad desde hace milenios, con algunas erupciones célebres como la que afectó a las ciudades de Pompeya, Estabia y Herculano, en el año 79 d. C. La península itálica, con el nombre de Italia, fue durante siglos cuna y zona central de la República y del Imperio romano y, anteriormente, hogar de la Magna Grecia, constituyendo una pieza clave en la configuración de la cultura occidental. De esta manera, el legado arqueológico y cultural de tipo clásico es notable en esta zona. (es)
- Italia Erromatar Errepublika zein Inperioko garaian zen Italiako penintsulak (Rubicon ibaitik Calabria arte) zeukan izena. Errepublikan zehar Italiak ez zuen probintziako estatusik, Erroma hiriko lurraldea baitzen. Honela izanda, jeneralek ezin izaten zuten armada Italian sartu. Julio Zesarrek armadarekin batera Rubicon ibaia zeharkatzeak gerra zibila piztu zuen. (eu)
- Apeninoetako penintsula edo Italiar penintsula Mediterraneo itsasoaren erdialdean kokaturiko penintsula da, Tirreniar eta Adriatiko itsasoen artean. Nahiz eta bere azaleraren gehiena Italia izan, Vaticano Hiria eta San Marino herrialdeak ere barnean ditu. Penintsulari italieraz Lo Stivale (euskaraz: bota) deitzen zioten, botaren itxura baitu. Hiru penintsula txikik laguntzen dute itxura lortzeko: Calabria, Salento eta Garganokoak. Iparraldetik hegoaldera 1.000 km baino gehiago izanda, Europako penintsularik luzeenetako bat da. Mendebaldean Liguriar itsasoa eta Tirreniar itsasoa, hegoaldean Itsaso Jonikoa eta ekialdean Itsaso Adriatikoa ditu. Barnean Apeninoak dira bere bizkarrezurra. Iparraldean ordokiak daude eta kontinentearekin lotzeko Alpeek. (eu)
- Italia, bajo la República romana y durante el posterior Imperio, era el nombre que se daba a la península itálica, la cual constituía, de iure, el territorio metropolitano de la misma Roma y que, en cuanto extensión natural del Ager Romanus, gozaba de un estatus administrativo, fiscal, jurídico, cultural y social único, privilegiado y distinto de los de las provincias y de cualquier otro territorio bajo dominio romano situado fuera de ella. (es)
- À l'époque de la Rome antique, dans les derniers siècles de la République puis sous l'Empire la notion d'Italie évolua pour parvenir à désigner la péninsule italique dans sa totalité, de Brindisi jusqu'aux Alpes, cependant elle ne concerna jamais les îles majeures (Corse, Sardaigne et Sicile), sauf dans la période qui suivit la tétrarchie (IVe siècle). (fr)
- Italia adalah nama bagi semenanjung Italia pada masa Republik dan Kekaisaran Romawi. Istilah Italia meliputi wilayah yang batas-batasnya berubah-ubah seiring waktu. Menurut Strabo, pada awalnya nama tersebut menunjukkan daerah antara Selat Messina dan jalur yang menghubungkan teluk Salerno dengan teluk Taranto. Di kemudian hari, Italia diperluas hingga meliputi seluruh semenanjung Italia, serta kota Colonia Pietas Iulia (Pola) di Istria. Pada masa Julius Caesar, Italia semakin meluas hingga ke Alpen. Kaisar Augustus membagi Italia menjadi sebelas region:
* Regio I Latium et Campania
* Regio II Apulia et Calabria
* Regio III Lucania et
* Regio IV Samnium
* Regio V Picenum
*
* Regio VII Etruria
* Regio VIII
* Regio IX Liguria
* Regio X
* Regio XI Transpadana (in)
- La péninsule italienne, péninsule italique ou botte italienne est une péninsule géologique et continentale qu'occupent aujourd'hui la majeure partie du territoire italien (à l'exception de sa portion septentrionale, telle que les Alpes et la plaine du Pô, ainsi que toutes ses îles, comme la Sicile et la Sardaigne), ainsi que Malte, Saint-Marin et le Vatican. C'est l'une des trois péninsules qui constituent l'Europe du Sud avec la péninsule Ibérique et la péninsule des Balkans. (fr)
- Semenanjung Italia atau Semenanjung Apenina (Bahasa Italia Penisola appenninica) adalah salah satu dari tiga semenanjung di Italia, terbentang sepanjang 1.000 km dari Lembah Po. Semenanjung ini terkenal karena bentuknya yang seperti Lo Stivale (Bahasa Italia dari "Sepatu Bot".) (in)
- Roman Italy (called Italia in both the Latin and Italian languages referring to the Italian Peninsula) was the homeland of the Romans and metropole of the Roman Republic and Roman Empire in classical antiquity. According to Roman mythology, Italy was the ancestral home promised by Jupiter to Aeneas of Troy and his descendants, who were the founders of Rome. Aside from the legendary accounts, Rome was an Italic city-state that changed its form of government from Kingdom to Republic and then grew within the context of a peninsula dominated by the Gauls, Ligures, Veneti, Camunni and Histri in the North, the Etruscans, Latins, Falisci, Picentes and Umbri tribes (such as the Sabines) in the Centre, and the Iapygian tribes (such as the Messapians), the Oscan tribes (such as the Samnites) and Greek colonies in the South. The consolidation of Italy into a single entity occurred during the Roman expansion in the peninsula, when Rome formed a permanent association with most of the local tribes and cities. The strength of the Italian confederacy was a crucial factor in the rise of Rome, starting with the Punic and Macedonian wars between the 3rd and 2nd century BC. As provinces were being established throughout the Mediterranean, Italy maintained a special status which made it Domina Provinciarum ("Ruler of the Provinces"), and - especially in relation to the first centuries of imperial stability - Rectrix Mundi ("governor of the world") and Omnium Terrarum Parens ("parent of all lands"). Such a status meant that, within Italy in times of peace, Roman magistrates also exercised the Imperium domi (police power) as an alternative to the Imperium militiae (military power). Italy's inhabitants had Latin Rights as well as religious and financial privileges. The period between the end of the 2nd century BC and the 1st century BC was turbulent, beginning with the Servile Wars, continuing with the opposition of aristocratic élite to populist reformers and leading to a Social War in the middle of Italy. However, Roman citizenship was recognized to the rest of the Italians by the end of the conflict and then extended to Cisalpine Gaul when Julius Caesar became Roman Dictator. In the context of the transition from Republic to Principate, Italy swore allegiance to Octavian Augustus and was then organized in eleven regions from the Alps to the Ionian Sea. More than two centuries of stability followed. Several emperors made notable accomplishments in this period: Claudius incorporated Britain into the Roman Empire, Vespasian subjugated the Great Revolt of Judea and reformed the financial system, Trajan conquered Dacia and defeated Parthia, and Marcus Aurelius epitomized the ideal of the philosopher king. The crisis of the third century hit Italy particularly hard and left the eastern half of the Empire more prosperous. In 286 AD the Emperor Diocletian moved Imperial residence undertaking the western provinces (the later Western Roman Empire) from Rome to Mediolanum. Meanwhile, the islands of Corsica, Sardinia, Sicily and Malta were added to Italy by Diocletian in 292 AD, and Italian cities such as Mediolanum and Ravenna continued to serve as de facto capitals for the West. The Bishop of Rome had gained importance gradually from the reign of Constantine, and was given religious primacy with the Edict of Thessalonica under Theodosius I. Italy was invaded several times by the wandering Germanic peoples and fell under the control of Odoacer, when Romulus Augustus was deposed in 476 AD. Except for about more than a decade between the end of the Gothic War in mid-550s and Lombard invasion of Italy in 568 when (Eastern) Roman Empire reunited Italy, no single authority was established in Italy as a whole until 1861, when it was reunited by the House of Savoy in the Kingdom of Italy, which became the present-day Italian Republic in 1946. (en)
- La penisola italiana, talvolta anche penisola italica o, più raramente, penisola appenninica, è una penisola del continente europeo protesa nel mar Mediterraneo. Politicamente è quasi totalmente parte della Repubblica Italiana: le uniche eccezioni sono i territori dei microstati di San Marino e della Città del Vaticano. (it)
- L'Italia (latino: Italia), nella sua interezza peninsulare, costituiva la terra patria e il territorio metropolitano dell'antica Roma (evolutosi dall'Ager Romanus) e, in quanto tale, differiva dalle province. Il suo status giuridico unico e distinto da quello di qualsiasi altro territorio al di fuori di essa le valse l'appellativo, presente nei secoli successivi, di Domina Provinciarum ("Sovrana delle Province", essendo queste ultime tutti i restanti territori al di fuori dell'Italia). Essa rappresentava la patria ancestrale e il suolo natio della civiltà romana, nonché, giuridicamente, l'assoluto centro amministrativo, economico, culturale e politico della Repubblica (a partire dalla metà del III secolo a.C.) e dell'Impero in età classica; facendo sì che la penisola fosse conosciuta anche - soprattutto in relazione ai primi secoli di stabilità imperiale - come Rectrix Mundi ("Governatrice del Mondo") ed Omnium Terrarum Parens ("Genitrice di Tutte le Terre"). L'unificazione delle popolazioni italiche in un'unica entità geografica, culturale e politica, identificabile con la parte peninsulare dell'attuale Italia, richiese a Roma una serie di lunghe e difficili guerre di conquista, di colonizzazioni e di alleanze. Le tappe principali furono la conquista del primato sul Latium vetus durante l'intera epoca regia e poi l'assoggettamento, l'assimilazione e la federazione della penisola dai fiumi Arno e Rubicone allo stretto di Messina durante il primo periodo repubblicano (fino al 264 a.C.). Roma procedette poi a sottomettere i territori celti a nord degli Appennini grazie alla conquista della Gallia Cisalpina (225-200 a.C.), per poi assoggettare le limitrofe popolazioni di Veneti (a nord-est) e Liguri (a nord-ovest), fino a raggiungere la base delle Alpi. Parallelamente, il nome d'Italia si estese gradualmente dalla moderna Calabria, suo luogo d'origine, verso il nord, fino a giungere alle Alpi, designando in tale modo l'intera penisola italiana e, posteriormente, a partire da Diocleziano (dopo il 292 d.C.), anche le vicine grandi isole mediterranee (le ex province repubblicane di Sicilia e Sardinia et Corsica, costituenti entrambe anche le prime e più antiche province romane), portando così l'Italia a comprendere amministrativamente l'intera regione geografica italiana. L'Italia romana era un territorio vasto e contrassegnato da una notevole varietà culturale e sociale che, pur conservando forti particolarismi locali, subì, sin dalla metà della Repubblica romana, un processo di unificazione sotto un unico regime giuridico. In epoca repubblicana, il territorio romano della penisola italiana si articolava in municipi e colonie di cittadini di pieno diritto, in colonie di diritto latino e in comunità federate di socii (alleati), i quali ottennero tutti la piena cittadinanza romana in seguito alla guerra sociale. Si stima che, all'inizio del VI secolo a.C., nell'Italia peninsulare vivessero all'incirca 3 milioni di abitanti, saliti a 5 milioni nell'Italia augustea del 14 d.C., dato che non comprende gli schiavi e gli stranieri (peregrini) presenti nella penisola (il cui numero avrebbe potuto far salire la popolazione totale a circa 8 milioni), ma solo i cittadini di pieno diritto. A partire dalla tarda età repubblicana e durante tutto il successivo Impero, gli abitanti liberi della penisola erano tutti cittadini romani (facendo dell'Italia anche l'unico territorio all'interno del mondo romano i cui abitanti erano esclusivamente cittadini romani di pieno diritto, almeno fino alla Constitutio Antoniniana del 212 d.C., quando la cittadinanza romana venne elargita uniformemente nei territori provinciali), i quali erano esenti da diversi tipi di imposte, come quelle fondiarie e sulla proprietà privata (ad esempio, il tributum soli e il tributum capitis), riservate invece agli abitanti (cittadini e non) dei territori provinciali, che erano considerati proprietà del popolo romano: tale prerogativa andava riconosciuta attraverso il pagamento di queste imposte. Relazionato allo status unico dell'Italia era anche lo Ius Italicum, consistente nell'onorificenza che poteva essere conferita, in casi eccezionali, a determinati centri abitati (colonie e municipi) situati nelle province, ai quali, in seguito al riconoscimento di tale privilegio, veniva concessa la finzione giuridica di trovarsi in suolo italico, venendo quindi esentati da tutte le comuni imposte provinciali, come se fossero italici o se la loro comunità fosse situata in Italia. Durante il principato di Augusto, l'Italia venne ulteriormente privilegiata; la sua suddivisione in undici regiones (Latium et Campania; Apulia et Calabria; Lucania et Bruttii; Samnium; Etruria; Picenum; Umbria; Aemilia; Venetia et Histria; Liguria; Transpadana) evidenziava la sua unicità all'interno del panorama imperiale. Da un punto di vista urbanistico e in riferimento alla costruzione di infrastrutture, Augusto fece costruire in Italia una fitta rete stradale e abbellì le città della penisola dotandole di numerose strutture pubbliche, come fori, templi, anfiteatri, teatri e terme. Il capoluogo dell'Italia romana fu Roma, che sotto Augusto raggiunse il milione di abitanti, e che lo restò de iure anche quando le città di riferimento della penisola diventarono Mediolanum e Ravenna, che assunsero il ruolo di capitali dell'Impero romano d'Occidente de facto, rispettivamente, dal 286 al 402 e dal 402 al 476. L'Italia, e con essa la stessa Roma, andò tuttavia perdendo la propria condizione di privilegio rispetto alle province sul finire del III secolo, in seguito alla sostanziale parificazione politica di tutti i territori dell'Impero: simbolica fu l'istituzione da parte di Diocleziano della Diocesi d'Italia, da Costantino suddivisa in Italia Suburbicaria e Italia Annonaria. L'Italia romana ebbe termine nel 476 d.C., con la caduta dell'Impero romano d'Occidente. (it)
- イタリア本土（イタリアほんど）は、共和制後期もしくは帝政時代における古代ローマの本土で、現在のイタリアの領域（シチリアおよびサルデーニャを除く）とほぼ重なる。 初めイタリア半島中部の都市国家から始まったローマは、次第に勢力を増してイタリア全域（ルビコン川からカラブリア半島まで）を支配下に治めた。ローマは更にイタリア以外の地域も支配下に納めるが、この時点で既にローマは同じラテン人やイタリック人が住むイタリア半島部の住民を同盟者（）として扱う一方、それ以外の地域は属州として植民地化するなど異なる扱いを行っていた。 だが共和制中期まではあくまでローマ共和国は都市規模の国家であり続け、イタリア国家同盟（）の盟主という立場に留まった。この「ローマ市＞同盟市＞属州」という時代は同盟市戦争によって変化の時代を迎え、全同盟市はローマに併合されて地方自治体となり、ローマによるイタリアの正式な国家統一が果たされた。以降、名実ともにイタリア半島はローマの本土・本国となり、その後の帝政期では帝国の中枢部として確立された。 (ja)
- 이탈리아(Italia, 이탈리아반도의 라틴어와 이탈리아어 지명)는 로마인들의 고향땅이자 고전 고대 시기 로마 제국의 이다. 로마 신화에 따르면, 이탈리아는 유피테르가 아이네이아스와 로마의 건국자들인 그의 후손들에게 약속한 선조들의 발상지라고 한다. 신화상의 설명 외에도, 로마는 왕정에서 공화정으로 정부 형태가 변모한 이탈리아족계 도시국가였고 그후 북쪽에서는 켈트족, 가운데에서는 에트루리아인과 , 남쪽에서는 (일리리아인들의 식민지)과 그리스인들의 식민지가 지배하던 이탈리아반도의 배경에서 성장하였다. 단일한 실체로서 이탈리아의 결합은 로마가 이탈리아의 거의 모든 부족들 및 도시들과 를 형성한, 과정 중에 발생하였다. 이탈리아 동맹의 위력은 기원전 3세기와 2세기 기간 포에니 전쟁 및 마케도니아 전쟁을 시작으로, 에 핵심적인 요소였다. 속주들이 지중해 곳곳에 설치되면서, 이탈리아는 '속주가 아닌, 속주들의 (지배자)'라는 특별한 지위를 유지하였다. 이 지위는 로마 행정관들이 본토 밖에서 사용된 군사력(Imperium militiae)보다는 이탈리아 내에선 경찰력(Imperium domi)을 행사한다는 것을 뜻했다. 이탈리아의 거주민들은 라틴인의 권리와 더불어 종교 및 재정적 특권을 가졌다. 기원전 2세기 말과 기원전 1세기 사이 기간은 노예전쟁이 시작되고, 민중파 개혁자들에 대한 귀족 엘리트들의 반대가 계속되어 이탈리아 한가운데에서 동맹시 전쟁으로 이어지는 등 의 시기였다. 그렇지만 이 분쟁이 종료된 무렵에 나머지 이탈리아족들에게 로마 시민권이 인정되었고 이후 카이사르가 독재관이 되었을 때 갈리아 키살피나에도 로마 시민권이 확대되었다. 공화정에서 원수정으로 전환되던 상황에서, 이탈리아는 옥타비아누스 아우구스투스에게 충성을 맹세했고 이후 알프스산맥에서 이오니아해까지 이르는 11개 지역으로 편성되었다. 두 세기 이상의 안정이 이어졌고, 이 기간에 이탈리아는 rectrix mundi (세계의 여왕), omnium terrarum parens (모든 곳의 어머니땅)이라 일컬어졌다. 클라우디우스가 브리타니아를 로마 제국으로 합병하고, 베스파시아누스는 유대 대반란을 진압해내고 제정 체계를 개혁해냈으며, 트라야누스는 다키아를 정복하고 파르티아에 승리를 거두었고, 마르쿠스 아우렐리우스는 이상적인 철인 군주의 전형이 되는 등, 몇몇 황제들은 이 시기에 대단한 업적을 이뤄냈다. 3세기의 위기가 이탈리아를 특히나 심하게 강타했고 제국의 반쪽인 동방을 더욱 부유케 하였다. 서기 286년에 로마 황제 디오클레티아누스는 서로마 제국의 수도를 로마에서 으로 천도하였다. 그럼에도 코르시카, 사르데냐, 시칠리아, 몰타 등의 섬들이 서기 292년에 디오클레티아누스의 명으로 이탈리아에 더해졌고, 메디올라눔과 라벤나 등의 이탈리아 도시들은 서방의 수도로서 역할을 계속했다. 로마 주교는 콘스탄티누스 집권기 때 중요성을 얻었고 테오도시우스 1세 시기의 테살로니카 칙령으로 종교적 우위도 부여받았다. 이탈리아는 야만인들의 침입을 몇 차례 받았고 서기 476년에 가 폐위당하던 때 오도아케르의 지배하에 놓이게 되었다. 6세기엔, 550년대중엽의 고트 전쟁 종전과 568년에 랑고바르드족의 이탈리아 침입 사이의 10년이 조금 넘는 기간인 동로마가 이탈리아를 재통일하던 때를 제외하고는, 이탈리아 지역은 동로마 제국과 게르만족 간의 세력으로 나뉘어 있었다. 그 이후로, 이탈리아는 1945년에 현재의 이탈리아 공화국이 된 이탈리아 왕국의, 사보이아 가문이 주도한 이탈리아 통일이 이뤄진 1866년 때까지 분열된 상태로 있었다. (ko)
- 이탈리아반도(이탈리아어: Penisola italiana) 또는 아펜니노반도(이탈리아어: Penisola appenninica)는 유럽의 알프스산맥에서 지중해 쪽으로 길게 뻗은 반도이다. 장화 모양으로 널리 알려져 있다. 동쪽은 아드리아해, 남쪽은 이오니아해, 서쪽은 리구리아해와 티레니아해로 둘러싸여 있다. 반도를 따라 아펜니노산맥이 뻗어 있다. (ko)
- Italia was dat gebied van het Romeinse Rijk waarin de hoofdstad zelf, Rome, gelegen was. Het grondgebied was niet geheel gelijk aan dat van het latere, pas in de 19e eeuw ontstane koninkrijk en de huidige republiek Italië. (nl)
- Het Apennijns Schiereiland is een van de grootste schiereilanden van Europa. Het is genoemd naar de Apennijnen, de bergketen die het gebied over zijn hele lengte doorloopt. Op dit schiereiland bevinden zich een groot deel van Italië, plus de miniatuurstaten San Marino en Vaticaanstad. Het is ook bekend als:
* Italiaans schiereiland, naar het land Italië (gewoonlijk enkel in de context na het Risorgimento)
* Italisch schiereiland, naar het Italische en Italiaanse taalgebied (context voorafgaand aan het Risorgimento) Daarnaast heeft het schiereiland door zijn vorm de bijnaam "de Laars" (lo Stivale). Met name drie kleinere schiereilanden dragen bij aan de karakteristieke laarsvorm: Calabrië als de neus, Salento als de hak, en Gargano als de spoor. Ten zuidwesten van het schiereiland bevindt zich de Tyrreense Zee, ten noordoosten de Adriatische Zee en ten zuidoosten de Ionische Zee, die allen deel uitmaken van de Middellandse Zee. De Povlakte vormt de noordelijke begrenzing. Het Apennijns Schiereiland omvat de regio's Toscane, Marche, Lazio, Umbrië, Abruzzen, Molise, Campanië, Basilicata, Apulië en Calabrië. Het heeft een oppervlakte van ongeveer 130.000 km² (43% van de oppervlakte van Italië) en telt ongeveer 26 miljoen inwoners (42% van de Italiaanse bevolking). (nl)
- イタリア半島（イタリアはんとう、イタリア語: Penisola italiana、ラテン語: Paeninsula Italica）は、ヨーロッパ大陸のアルプス山脈の南側から地中海に南東に延びた形の半島。別名アペニン半島。東側をアドリア海、南側をイオニア海、西側をティレニア海に分断している。アペニン山脈が貫いていて、半島のつけ根には北のアルプス山脈と南のアペニン山脈に囲まれるようにパダーナ平原がある。 以下の国が存在する。大部分がイタリア共和国だがサンマリノ及びバチカンなどのミニ国家が存在する。
* イタリア
* サンマリノ
* バチカン (ja)
- Italia – kraina historyczna i geograficzna położona na Półwyspie Apenińskim, której obszar zmieniał się na przestrzeni dziejów. W V w. p.n.e. oznaczała tylko jego południową część, w III w. p.n.e. natomiast wszystkie tereny podległe Rzymowi. Za czasów Juliusza Cezara teren rozciągający się od Cieśniny Mesyńskiej do rzeki Rubikon. Wtedy za jej część jeszcze nie uważano Galii Przedalpejskiej leżącej w dolinie rzeki Pad oraz Ligurii. Około 27 p.n.e. za panowania Augusta, Italia już sięgnęła do podnóży Alp. Italia przez całą starożytność nie obejmowała natomiast Sycylii, Sardynii i Korsyki. Starożytna Italia dzieliła się na następujące regiony:
* Lacjum (łac. Latium) i Kampania (łac. Campania) (I),
* (łac. Apulia et Calabria) (II),
* Lukania i Bruttium (III),
* Samnium (IV),
* Picenum (V),
* Umbria i (VI),
* Etruria (VII),
* (VIII),
* (IX),
* (X),
* (XI). Południową część Italii wraz ze wschodnią częścią Sycylii w czasach starożytnych określano często mianem Magna Graecia (Wielka Grecja) ze względu na dużą liczbę znajdujących się tam kolonii greckich. Italię oblewają morza:
* Mare Tyrrhenum (Morze Tyrreńskie),
* Mare Adriaticum (Morze Adriatyckie),
* Mare Ionium (Morze Jońskie). Obecnie nazwa Italia jest synonimem Włoch (po włosku i w większości innych języków). (pl)
- Półwysep Apeniński – półwysep w Europie Południowej o powierzchni 131 337 km², otoczony przez akweny Morza Śródziemnego: Morze Liguryjskie i Tyrreńskie od zachodu, Jońskie od południa oraz Adriatyckie od wschodu. Zatoka Triesteńska oddziela go od półwyspu Istria, Cieśnina Otranto od Półwyspu Bałkańskiego, a Cieśnina Mesyńska od Sycylii. Rozciąga się z północy na południe na długości ponad 1000 km, natomiast jego szerokość waha się od 30 km do 230 km. Linia brzegowa raczej słabo rozwinięta, jedynie na południu rozgałęzia się na mniejsze półwyspy: Salentyński, Kalabryjski oraz Gargano. Wnętrze półwyspu jest wyżynno-górzyste, z głównym łańcuchem Apeninów, stanowiącym „kręgosłup” półwyspu. Poza tym istnieją niewielkie niziny nadbrzeżne, a jedynie na północy rozciąga się rozległa Nizina Padańska, wyznaczająca północną granicę półwyspu. Niemal w całości przynależy do Włoch (131 275,37 km²), jedynie jego niewielka część stanowi terytorium enklaw: San Marino (61,19 km²) i Watykanu (0,44 km²). Ze względu na swój kształt nazywany jest włoskim butem. (pl)
- A península itálica ou península apenínica é uma das maiores penínsulas da Europa, medindo 1 000 km dos Alpes, ao norte, ao centro do mar Mediterrâneo, ao sul. Em forma de bota (em italiano lo stivale) e situada no sul da Europa, consiste de três estados:
* Itália, a parte principal;
* San Marino, um enclave na Itália
*
* Vaticano, um enclave na cidade italiana de Roma. O nome Apenina vem da cordilheira dos Apeninos. A península é circunscrita pelo mar Lígure e pelo mar Tirreno a oeste, pelo mar Jónico a sul e pelo mar Adriático a leste. A parte interna da península é montanhosa (Apeninos), a parte norte é mais plana e as costas apresentam geralmente falésias. Por tradição popular, sua extensão geográfica é impropriamente definida a partir da vertente meridional dos Alpes. Na realidade, a península, no sentido geográfico estrito, inicia-se nos Apeninos tosco-emilianos, praticamente com um linha imaginária que vai de Gênova a Veneza e se estende até o extremo meridional do , na Calábria. Tem, assim, uma extensão de cerca de 1 000 quilômetros na direção noroeste - sudeste. As ilhas maiores (Sicília, Sardenha e Córsega) não são geralmente consideradas partes da península. Desde o tempo do imperador romano Augusto (século I d.C.), o limite norte da península foi considerado a vertente meridional dos Alpes, mas geograficamente o limite coincide com uma linha do até o rio Rubicão ao norte dos Apeninos Toscano-Emilianos, o que exclui o vale do rio Pó e a vertente meridional dos Alpes. A península estende-se entre as latitudes norte 38o e 46o. Sua largura é variável: Do delta do rio Pó até o ponto mais ao norte da Etrúria, tanto a costa ocidental quanto a oriental afastam-se uma da outra criando uma figura irregular limitada ao norte e a oeste pelos Alpes, da Ilíria até o delta do rio Var, ao sul pelo golfo de Gênova e no leste pelo mar Adriático. Nessa parte a dimensão norte-sul máxima é de 560 km e leste-oeste de 190 km. Ao sul do ponto citado anteriormente a largura da península é de 160 km. O clima é em geral do tipo mediterrânico, embora na parte continental seja moderadamente do tipo continental. (pt)
- Italia var ett landområde i Romerska riket, som omfattade den italienska halvön och Poslätten, med gränser ungefär motsvarande det moderna Italien. Augustus delade in Italien i elva regioner. Denna artikel om Italiens historia saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. (sv)
- Италия (лат. Italia) — римская провинция на Апеннинском полуострове. Италия была родиной древнеримской цивилизации и метрополией Римской империи в античную эпоху. Согласно римской мифологии, Италия была прародиной, обещанной Юпитером Энею Троянскому и его потомкам, которые основали Рим. Изначально Рим был городом-государством, которое превратилось из монархии в республику, а затем распространилось на весь полуостров, который занимали кельты на севере, этруски и умбры в центре, мессапы и греки на юге. Первоначально слово Италия обозначало не весь полуостров. Страбон в первом томе «Географии» называет Италией участок от Мессинского пролива до линии, соединяющие заливы Салерно и Таранто. Впоследствии название расширилось на весь Апеннинский полуостров и дальше, даже истрийский город Пула входил в состав Италии. Формирование провинции закончилось, когда Юлий Цезарь дал римское гражданство жителям Цизальпийской Галлии, расширив территорию Италии до Альп. Консолидация Италии в единое целое произошла во время на полуострове, когда Рим образовал постоянный союз с большинством местных племен и городов. Сила итальянской конфедерации была решающим фактором в подъёме Рима, начиная с Пунических и македонской войн в III и II векамдо н. э. Поскольку провинции создавались по всему средиземноморью, Италия сохраняла особый статус, который делал её «не провинцией, а Доминусом (правителем) провинций». Такой статус означал, что римские магистраты осуществляли Imperium domi (полицейскую власть) внутри Италии, а не Imperium militiae (военную власть), используемую за границей. Жители Италии имели латинские права, а также религиозные и финансовые привилегии. Во времена римской республики Италия, включавшая тогда в себя земли от Рубикона до Калабрии, не считалась провинцией, но лишь территорией с центром в Риме, что придавало ей особый статус. Например, военачальники не имели права вводить на её территорию войска и Цезарь, отдав приказ перейти Рубикон, положил начало гражданской войне. Период конца II века до н. э. — начала I века до н. э. был бурным, начиная с восстаний рабов, продолжился противостоянием оптиматов реформаторам из популяров приведя к Марсийской войне в центральной Италии. Однако к концу конфликта римское гражданство было признано за остальными италиками, а затем распространено на Цизальпийскую Галлию, когда Гай Юлий Цезарь стал римским диктатором. При переходе от республики к принципату Италия присягнула на верность Октавиану Августу и затем была преобразована в одиннадцать регионов от Альп до Ионического моря.Затем последовало более двух столетий стабильности, в течение которых Италию называли rectrix mundi (царица мира) и omnium terrarum parens (родина всех земель). Кризис III века особенно сильно ударил по Италии. В 286 году император Диоклетиан перенёс столицу Западной Римской империи из Рима в Медиолан. Также в 292 году он присоединил к провинции острова Корсика, Сардиния, Сицилия и Мальта. В последующую эпоху Медиолан и Равенна продолжали служить столицами Запада. Епископ Рима приобрел большое значение во время правления Константина и получил религиозное первенство в соответствии с Фессалоникийским эдиктом при Феодосии I. Италия была несколько раз захвачена варварами и попала под контроль Одоакра, после свержения Ромула Августа в 476 году. В VI веке территория Италии была разделена между Восточной Римской империей и германскими народами. После этого Италия оставалась разделенной до 1861 года, когда она была объединена во время Рисорджименто. (ru)
- Os romanos usavam o termo Itália (em latim Italia), durante o período histórico da República, para referir-se ao território da península Itálica, do rio Rubicão até a Calábria. Durante a República e parte do Império, a Itália não era considerada uma província romana, e sim o território da cidade de Roma, detendo, portanto, um status especial: por exemplo, aos generais romanos era proibido entrar na Itália acompanhados de seus exércitos - foi a travessia do Rubicão por Júlio César, juntamente com suas tropas, que marcou o início da guerra civil. O significado geográfico preciso da designação Itália variou com o tempo. Segundo Estrabão (Geografia, v 1), de início o nome indicava o território entre o estreito de Messina e uma linha traçada entre o e o golfo de Taranto; posteriormente, o conceito geográfico de Itália foi ampliado de modo a incluir a península Itálica em sua totalidade, bem como a cidade ístria de Pola (a atual Pula, na Croácia). Finalmente, quando Júlio César outorgou a cidadania romana aos habitantes da Gália Transpadana (i.e., a porção da Gália Cisalpina além o Pó), a Itália passou a estender-se até os Alpes. Com o término da Guerra Social (91–88 a.C.), Roma absorveu os aliados itálicos, com plenos direitos, na sociedade romana, atribuindo a todos os povos itálicos a cidadania romana. (pt)
- Apenninska halvön, i vardagligt tal ibland även kallad Italienska halvön, är en halvö i Medelhavet som i dag utgör huvuddelen av republiken Italien, samt de två staterna San Marino och Vatikanstaten. Korrekt benämning (geografiskt och geologiskt) är Apenninska halvön. Många olika stater har genom historien behärskat hela eller delar av halvön, vilken geografiskt sedan 1861 års italienska enande helt domineras av Italien. Halvön, som är den mellersta av de tre stora sydeuropeiska halvöarna, har fått sitt namn av bergskedjan Apenninerna, som sträcker sig utefter dess hela längd, och där det högsta berget heter Corno Grande (i bergsmassivet Gran Sasso d'Italia). Halvöns geografiska utseende har också givit den smeknamnet den Italienska stöveln. (sv)
- Апенні́нський піво́стрів (італ. Penisola italiana) — півострів у Південній Європі, в Італії; також на півострові розташовані держави Ватикан і Сан-Марино. Площа 149 тис. км², ширина 130—300 км. Вдається в Середземне море на 1100 км. З материком Європи з'єднується Паданською рівниною, відмежованою на півночі Альпами. Омивається із заходу Тірренським морем, з півдня — Іонічним морем, зі сходу — Адріатичним морем. Головні річки — Тибр, Арно. У рельєфі переважають молоді складчасті гори (Апенніни) та горбасті передгір'я. Місцями зустрічаються старі масиви (Калабрія) та вулканічні форми (діючий вулкан Везувій, Флегрейські поля). Часті землетруси. Клімат субтропічний середземноморський зі спекотним літом і дощовою прохолодною зимою. Рослинність нижніх ділянок — вічнозелені ліси та чагарники (маквіс, гарига), вище — широколисті та хвойні ліси. Є мінеральні джерела. Корисні копалини — ртуть, боксити, пірит, мармури; родовища підземного газу та нафти. (uk)
- Італія — давньоримська провінція на Аппенінському півострові. За часів республіки Італія включала в себе землі від Рубікону до Калабрії і не вважалася провінцією, але лише територією з центром у Римі, що надавало їй особливий статус: наприклад, воєначальники не мали права вводити на її територію війська і Цезар, віддавши наказ перейти Рубікон, поклав початок громадянської війни. Спочатку слово Італія позначало не весь півострів. Згідно зі Страбоном (Географія, т.1) Італія — це ділянка від Мессінської протоки до лінії, що з'єднують затоки Салерно і Таранто. Згодом Італія розширилася на весь півострів і навіть на істрійське місто Пула, яке стало входити до її складу. Закінчилося формування провінції тоді, коли Юлій Цезар дав римське громадянство жителям Цізальпійської Галлії, розширивши територію Італії до Альп.
* Район I Latium et Campania
* Район II Apulia et Calabria
* Район III Lucania et Brutii
* Район IV Samnium
* Район V Picenum
* Район VI Umbria et Ager Gallicus
* Район VII Etruria
* Район VIII Aemilia
* Район IX Liguria
* Район X Venetia et Histria
* Район XI Transpadana (uk)
- 義大利 (羅馬帝國)，意指於古羅馬時代，與現今義大利本土面積（不包含西西里島和撒丁島）重疊下的行政區。 共和國開啟時期，義大利本土是以中央城邦概念統治，直至共和中期才有國家聯盟的組織與領導者的地位。這情形到奧古斯都統治時有了行政區的概念，並區分為拉齊奧等11個行政區。因為羅馬文明帶來的繁榮，此行政區漸於帝國中佔主導地位，並讓很多大商家都獲得巨大的財富。 除此，人口出生率與環境也顯著改善，例如西元前28年義大利就有4063000人，並在西元前14年達到4937000人。如果連婦女與兒童人口計入，將遠超過此數。之後雖歷經帝國中期、四帝共治及帝國後期，義大利本土仍有穩定的政經發展，並仍於羅馬帝國範圍，這情形直到西元533年前才有較大的改變。 (zh)
- Апенни́нский полуо́стров (итал. Penisola appenninica; также Penisola italiana — «Итальянский полуостров») — один из крупнейших полуостровов Европы, расположенный на юге данной части света и омываемый водами Средиземного моря. На полуострове расположены бо́льшая часть континентальной Италии, а также республика Сан-Марино, теократическое государство Ватикан и иногда рассматриваемый как карликовое государство Мальтийский орден. Своё название полуостров получил от Апеннинских гор, протянувшихся вдоль его большей части. Площадь Апеннинского полуострова — 149 тыс. км². Длина — около 1100 км, ширина — от 130 до 300 км. На севере полуостров ограничен Паданской низменностью, на западе омывается Тирренским морем, на востоке — Адриатическим морем, на юге — Ионическим морем. Полуостров имеет характерную форму сапога с каблуком, благодаря чему является одним из самых узнаваемых географических объектов. Особенностью Апеннинского полуострова является высокая сейсмичность, современное горообразование, древняя и современная вулканическая активность (Альбанские горы, Амиата, Вульсини, Вультуре, Везувий, Флегрейские поля). Сильные землетрясения — явление нередкое для Апеннинского полуострова. Эти процессы обусловлены глобальным тектоническим процессом движения литосферных плит, когда Африканская плита сталкивается и поддвигается под Евразийскую плиту, на которой находится Европа. (ru)
- 義大利半島（義大利語：Penisola italiana），又名亚平宁半岛 (Apennines)（義大利語：Penisola appenninica）是南欧洲三大半岛之一，位居三大半島的中間，在地中海之北。亞平寧半島北起波河流域，南至地中海中心，長達1000公里。 義大利半島西面為第勒尼安海，南面為爱奥尼亚海，東面為亚得里亚海；整個亚平宁山脉橫亙其中，意大利的大部分国土也在其中，也因此得名。除了義大利，半島上還有聖馬力諾及梵蒂冈兩個國家。此外，此半島長期以來有靴子（義大利語：Lo Stivale）這個暱稱，這個名稱來自於它的形狀。卡拉布里亚被形容是足尖，薩蘭托被形容為足跟，加爾加諾（Gargano）則是馬刺。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- إيطاليا الرومانية هو اسم شبه الجزيرة الإيطالية أثناء العصر الروماني عند كانت محمية تحت سلطة مدينة روما إلى أن جاء أغسطس قيصر الذي قسمها إلى 11 محافظة وإمتدت هذه المنطقة من جبال الألب إلى البحر الأيوني، شملت جزر كورسيكا و سردينيا و صقلية و مالطا وألتي أضيفت في عصر دقلديانوس في سنة 292 م، وبقيت موحدة إلى أن إنقسمت في القرن السادس الميلادي، حيث أصبح جزء منها تحت سيطرة الإمبراطورية البيزنطية وجزء آخر تحت سيطرة القبائل الجرمانية، إتحدت مرة أخرى في سنة 1861 بعد إنشاء مملكة إيطاليا. (ar)
- La península Itàlica, o península Apenina és una de les penínsules més grans d'Europa. S'estén 1.000 km des dels Alps al nord fins al centre de la mar Mediterrània al sud i amb una amplada màxima de 225 km. La península és coneguda per la seva forma de bota, i per tant és coneguda en italià com Lo Stivale, amb Salento fent de tacó, Gargano l'esperó i Calabria la punta. La major part de la península correspon a l'Estat d'Itàlia, llevat de dos petits Estats independents: San Marino i la Ciutat del Vaticà. (ca)
- Apeninský poloostrov je jeden z největších evropských poloostrovů. Má rozlohu 131 337 km² a táhne se v délce 1000 km od Alp na severu do středu Středozemního moře na jihu. Z východu ho omývá Jaderské moře, z jihu Jónské moře, z jihozápadu Tyrhénské moře a ze severozápadu Ligurské moře. Na poloostrově se nacházejí tři různé státy:
* Itálie – zabírá prakticky celý poloostrov
* San Marino – malý stát na severozápadě poloostrova, zcela obklopen Itálií
* Vatikán – malý městský stát v Římě. Apeninský poloostrov je pojmenován podle Apenin – pohoří, které se táhne jeho střední částí. (cs)
- Itàlia és una península que ocupa aproximadament el territori de l'actual República d'Itàlia excloses les illes de Sardenya i Sicília i la zona dels Alps. El nom es va estendre a tota la península per la conquesta romana. (ca)
- La Itala duoninsulo, ankaŭ nomata Apenina duoninsulo, situas en suda Eŭropo, inter la Tirena kaj Adriatika Maroj. La norda limo de la duoninsulo estas linio iranta de la urbo La Spezia al la urbo Rimini, la tiel nomata (linea gotica).La Itala Duoninsulo entenas mezan kaj centran Italion (escepte de la insuloj), San-Marinon kaj Vatikanon. La nomo Apenina venas el la montaro Apeninoj. (eo)
- Italia Erromatar Errepublika zein Inperioko garaian zen Italiako penintsulak (Rubicon ibaitik Calabria arte) zeukan izena. Errepublikan zehar Italiak ez zuen probintziako estatusik, Erroma hiriko lurraldea baitzen. Honela izanda, jeneralek ezin izaten zuten armada Italian sartu. Julio Zesarrek armadarekin batera Rubicon ibaia zeharkatzeak gerra zibila piztu zuen. (eu)
- Italia, bajo la República romana y durante el posterior Imperio, era el nombre que se daba a la península itálica, la cual constituía, de iure, el territorio metropolitano de la misma Roma y que, en cuanto extensión natural del Ager Romanus, gozaba de un estatus administrativo, fiscal, jurídico, cultural y social único, privilegiado y distinto de los de las provincias y de cualquier otro territorio bajo dominio romano situado fuera de ella. (es)
- À l'époque de la Rome antique, dans les derniers siècles de la République puis sous l'Empire la notion d'Italie évolua pour parvenir à désigner la péninsule italique dans sa totalité, de Brindisi jusqu'aux Alpes, cependant elle ne concerna jamais les îles majeures (Corse, Sardaigne et Sicile), sauf dans la période qui suivit la tétrarchie (IVe siècle). (fr)
- La péninsule italienne, péninsule italique ou botte italienne est une péninsule géologique et continentale qu'occupent aujourd'hui la majeure partie du territoire italien (à l'exception de sa portion septentrionale, telle que les Alpes et la plaine du Pô, ainsi que toutes ses îles, comme la Sicile et la Sardaigne), ainsi que Malte, Saint-Marin et le Vatican. C'est l'une des trois péninsules qui constituent l'Europe du Sud avec la péninsule Ibérique et la péninsule des Balkans. (fr)
- Semenanjung Italia atau Semenanjung Apenina (Bahasa Italia Penisola appenninica) adalah salah satu dari tiga semenanjung di Italia, terbentang sepanjang 1.000 km dari Lembah Po. Semenanjung ini terkenal karena bentuknya yang seperti Lo Stivale (Bahasa Italia dari "Sepatu Bot".) (in)
- La penisola italiana, talvolta anche penisola italica o, più raramente, penisola appenninica, è una penisola del continente europeo protesa nel mar Mediterraneo. Politicamente è quasi totalmente parte della Repubblica Italiana: le uniche eccezioni sono i territori dei microstati di San Marino e della Città del Vaticano. (it)
- イタリア本土（イタリアほんど）は、共和制後期もしくは帝政時代における古代ローマの本土で、現在のイタリアの領域（シチリアおよびサルデーニャを除く）とほぼ重なる。 初めイタリア半島中部の都市国家から始まったローマは、次第に勢力を増してイタリア全域（ルビコン川からカラブリア半島まで）を支配下に治めた。ローマは更にイタリア以外の地域も支配下に納めるが、この時点で既にローマは同じラテン人やイタリック人が住むイタリア半島部の住民を同盟者（）として扱う一方、それ以外の地域は属州として植民地化するなど異なる扱いを行っていた。 だが共和制中期まではあくまでローマ共和国は都市規模の国家であり続け、イタリア国家同盟（）の盟主という立場に留まった。この「ローマ市＞同盟市＞属州」という時代は同盟市戦争によって変化の時代を迎え、全同盟市はローマに併合されて地方自治体となり、ローマによるイタリアの正式な国家統一が果たされた。以降、名実ともにイタリア半島はローマの本土・本国となり、その後の帝政期では帝国の中枢部として確立された。 (ja)
- 이탈리아반도(이탈리아어: Penisola italiana) 또는 아펜니노반도(이탈리아어: Penisola appenninica)는 유럽의 알프스산맥에서 지중해 쪽으로 길게 뻗은 반도이다. 장화 모양으로 널리 알려져 있다. 동쪽은 아드리아해, 남쪽은 이오니아해, 서쪽은 리구리아해와 티레니아해로 둘러싸여 있다. 반도를 따라 아펜니노산맥이 뻗어 있다. (ko)
- Italia was dat gebied van het Romeinse Rijk waarin de hoofdstad zelf, Rome, gelegen was. Het grondgebied was niet geheel gelijk aan dat van het latere, pas in de 19e eeuw ontstane koninkrijk en de huidige republiek Italië. (nl)
- イタリア半島（イタリアはんとう、イタリア語: Penisola italiana、ラテン語: Paeninsula Italica）は、ヨーロッパ大陸のアルプス山脈の南側から地中海に南東に延びた形の半島。別名アペニン半島。東側をアドリア海、南側をイオニア海、西側をティレニア海に分断している。アペニン山脈が貫いていて、半島のつけ根には北のアルプス山脈と南のアペニン山脈に囲まれるようにパダーナ平原がある。 以下の国が存在する。大部分がイタリア共和国だがサンマリノ及びバチカンなどのミニ国家が存在する。
* イタリア
* サンマリノ
* バチカン (ja)
- Italia var ett landområde i Romerska riket, som omfattade den italienska halvön och Poslätten, med gränser ungefär motsvarande det moderna Italien. Augustus delade in Italien i elva regioner. Denna artikel om Italiens historia saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. (sv)
- 義大利 (羅馬帝國)，意指於古羅馬時代，與現今義大利本土面積（不包含西西里島和撒丁島）重疊下的行政區。 共和國開啟時期，義大利本土是以中央城邦概念統治，直至共和中期才有國家聯盟的組織與領導者的地位。這情形到奧古斯都統治時有了行政區的概念，並區分為拉齊奧等11個行政區。因為羅馬文明帶來的繁榮，此行政區漸於帝國中佔主導地位，並讓很多大商家都獲得巨大的財富。 除此，人口出生率與環境也顯著改善，例如西元前28年義大利就有4063000人，並在西元前14年達到4937000人。如果連婦女與兒童人口計入，將遠超過此數。之後雖歷經帝國中期、四帝共治及帝國後期，義大利本土仍有穩定的政經發展，並仍於羅馬帝國範圍，這情形直到西元533年前才有較大的改變。 (zh)
- 義大利半島（義大利語：Penisola italiana），又名亚平宁半岛 (Apennines)（義大利語：Penisola appenninica）是南欧洲三大半岛之一，位居三大半島的中間，在地中海之北。亞平寧半島北起波河流域，南至地中海中心，長達1000公里。 義大利半島西面為第勒尼安海，南面為爱奥尼亚海，東面為亚得里亚海；整個亚平宁山脉橫亙其中，意大利的大部分国土也在其中，也因此得名。除了義大利，半島上還有聖馬力諾及梵蒂冈兩個國家。此外，此半島長期以來有靴子（義大利語：Lo Stivale）這個暱稱，這個名稱來自於它的形狀。卡拉布里亚被形容是足尖，薩蘭托被形容為足跟，加爾加諾（Gargano）則是馬刺。 (zh)
- شبه الجزيرة الإيطالية (بالإيطالية: Penisola italiana) أو شبه الجزيرة الأبينينية (بالإيطالية: Penisola appenninica) هي واحدة من أشباه الجزر الثلاث في جنوب أوروبا (الأخريان هما شبه جزيرة أيبيريا وشبه جزيرة البلقان) وهي تمتد لـ 1000 كم من وادي بو شمالاً إلى وسط البحر المتوسط جنوباً. لشبه الجزيرة الإيطالية اسم مستعار هو (الجزمة) وذلك بسبب شكلها الفريد الذي تساهم في تكوينه ثلاث أشباه جزر فرعية هي كالابريا وسالينتو وغارغانو. يقع معظم شبه الجزيرة الإيطالية ضمن دولة إيطاليا، ويستثنى من هذا سان مارينو ومدينة الفاتيكان. بينما تعد كل من صقلية ومالطا جزراً مقابلة لشبه الجزيرة وبالتالي جغرافياً تتبع لها. (ar)
- Η Ιταλική Χερσόνησος ή Χερσόνησος των Απεννίνων είναι μία από τις μεγαλύτερες χερσονήσους της Ευρωπαϊκής ηπείρου, εβρισκόμενη στο νότιο τμήμα της και εντός των εδαφών της Ιταλίας, όπως μαρτυρά και η ονομασία της. Είναι μια από τις τρεις μεγάλες χερσονήσους της νότιας Ευρώπης μαζί με τα Βαλκάνια και την Ιβηρική Χερσόνησο αλλά η μικρότερη εξ αυτών και βρίσκεται ανάμεσα των άλλων δύο. Η χερσόνησος είναι πολύ γνωστή παγκοσμίως και για το ιδιαίτερο σχήμα της που θυμίζει μπότα. Τα κράτη που περιλαμβάνονται στη χερσόνησο ή και αντιθέτως που την αποτελούν είναι: (el)
- Italia estis provinco de la Romia Imperio kiu kovris la teritorion de la itala duoninsulo. Ĝia norda limo estis la centra parto de la Alpoj, do situis pli norde ol la moderna geografia difino de la itala duoninsulo, kies norda limigo estas linio inter la urboj La Spezia kaj Rimini. En iuj mapoj (vidu ekzemple dekstre), la tri malgrandaj alpaj provincoj Alpes Maritimae, Alpes Cottiae kaj Alpes Poeninae en la limregiono de la modernaj ŝtatoj Francio kaj Italio ankaŭ konsideriĝis parto de la pli granda najbara provinco "Italia", en aliaj ili konsideriĝas sendependaj provincoj. (eo)
- Die Apenninhalbinsel oder Apenninenhalbinsel (italienisch Penisola appenninica), im Deutschen seltener Italienische oder Italische Halbinsel (italienisch Penisola italiana oder italica) genannt, ist ein Teil Europas bzw. Südeuropas, der sich grob in südöstliche Richtung ins Mittelmeer vorschiebt. Die Halbinsel ist maximal rund 1000 Kilometer lang, maximal rund 240 Kilometer breit und gehört nahezu zur Gänze zum Staatsgebiet Italiens; lediglich sehr kleine Flächen werden von den Zwergstaaten San Marino und Vatikanstadt eingenommen. Auf drei Seiten ist sie von Teilmeeren des Mittelmeers umschlossen, nämlich vom Ligurischen, Tyrrhenischen, Ionischen und Adriatischen Meer. (de)
- La península itálica, italiana o apenina es una de las tres grandes penínsulas del sur de Europa, junto a la balcánica y la ibérica. Situada en el centro del Mediterráneo, entre los mares Tirreno y Adriático, limita al norte con los Alpes, al este el mar Adriático la separa de la península balcánica, al suroeste el mar Jónico la separa de la isla de Sicilia (en especial el estrecho de Mesina, de apenas 2,0 km) y al oeste las aguas del mar Tirreno y del mar de Liguria la separan de las islas de Córcega y Cerdeña. (es)
- Apeninoetako penintsula edo Italiar penintsula Mediterraneo itsasoaren erdialdean kokaturiko penintsula da, Tirreniar eta Adriatiko itsasoen artean. Nahiz eta bere azaleraren gehiena Italia izan, Vaticano Hiria eta San Marino herrialdeak ere barnean ditu. Penintsulari italieraz Lo Stivale (euskaraz: bota) deitzen zioten, botaren itxura baitu. Hiru penintsula txikik laguntzen dute itxura lortzeko: Calabria, Salento eta Garganokoak. (eu)
- Roman Italy (called Italia in both the Latin and Italian languages referring to the Italian Peninsula) was the homeland of the Romans and metropole of the Roman Republic and Roman Empire in classical antiquity. According to Roman mythology, Italy was the ancestral home promised by Jupiter to Aeneas of Troy and his descendants, who were the founders of Rome. Aside from the legendary accounts, Rome was an Italic city-state that changed its form of government from Kingdom to Republic and then grew within the context of a peninsula dominated by the Gauls, Ligures, Veneti, Camunni and Histri in the North, the Etruscans, Latins, Falisci, Picentes and Umbri tribes (such as the Sabines) in the Centre, and the Iapygian tribes (such as the Messapians), the Oscan tribes (such as the Samnites) and Gre (en)
- Italia adalah nama bagi semenanjung Italia pada masa Republik dan Kekaisaran Romawi. Istilah Italia meliputi wilayah yang batas-batasnya berubah-ubah seiring waktu. Menurut Strabo, pada awalnya nama tersebut menunjukkan daerah antara Selat Messina dan jalur yang menghubungkan teluk Salerno dengan teluk Taranto. Di kemudian hari, Italia diperluas hingga meliputi seluruh semenanjung Italia, serta kota Colonia Pietas Iulia (Pola) di Istria. Pada masa Julius Caesar, Italia semakin meluas hingga ke Alpen. Kaisar Augustus membagi Italia menjadi sebelas region: (in)
- L'Italia (latino: Italia), nella sua interezza peninsulare, costituiva la terra patria e il territorio metropolitano dell'antica Roma (evolutosi dall'Ager Romanus) e, in quanto tale, differiva dalle province. Il suo status giuridico unico e distinto da quello di qualsiasi altro territorio al di fuori di essa le valse l'appellativo, presente nei secoli successivi, di Domina Provinciarum ("Sovrana delle Province", essendo queste ultime tutti i restanti territori al di fuori dell'Italia). Essa rappresentava la patria ancestrale e il suolo natio della civiltà romana, nonché, giuridicamente, l'assoluto centro amministrativo, economico, culturale e politico della Repubblica (a partire dalla metà del III secolo a.C.) e dell'Impero in età classica; facendo sì che la penisola fosse conosciuta anche (it)
- 이탈리아(Italia, 이탈리아반도의 라틴어와 이탈리아어 지명)는 로마인들의 고향땅이자 고전 고대 시기 로마 제국의 이다. 로마 신화에 따르면, 이탈리아는 유피테르가 아이네이아스와 로마의 건국자들인 그의 후손들에게 약속한 선조들의 발상지라고 한다. 신화상의 설명 외에도, 로마는 왕정에서 공화정으로 정부 형태가 변모한 이탈리아족계 도시국가였고 그후 북쪽에서는 켈트족, 가운데에서는 에트루리아인과 , 남쪽에서는 (일리리아인들의 식민지)과 그리스인들의 식민지가 지배하던 이탈리아반도의 배경에서 성장하였다. 기원전 2세기 말과 기원전 1세기 사이 기간은 노예전쟁이 시작되고, 민중파 개혁자들에 대한 귀족 엘리트들의 반대가 계속되어 이탈리아 한가운데에서 동맹시 전쟁으로 이어지는 등 의 시기였다. 그렇지만 이 분쟁이 종료된 무렵에 나머지 이탈리아족들에게 로마 시민권이 인정되었고 이후 카이사르가 독재관이 되었을 때 갈리아 키살피나에도 로마 시민권이 확대되었다. 공화정에서 원수정으로 전환되던 상황에서, 이탈리아는 옥타비아누스 아우구스투스에게 충성을 맹세했고 이후 알프스산맥에서 이오니아해까지 이르는 11개 지역으로 편성되었다. (ko)
- Półwysep Apeniński – półwysep w Europie Południowej o powierzchni 131 337 km², otoczony przez akweny Morza Śródziemnego: Morze Liguryjskie i Tyrreńskie od zachodu, Jońskie od południa oraz Adriatyckie od wschodu. Zatoka Triesteńska oddziela go od półwyspu Istria, Cieśnina Otranto od Półwyspu Bałkańskiego, a Cieśnina Mesyńska od Sycylii. Rozciąga się z północy na południe na długości ponad 1000 km, natomiast jego szerokość waha się od 30 km do 230 km. Linia brzegowa raczej słabo rozwinięta, jedynie na południu rozgałęzia się na mniejsze półwyspy: Salentyński, Kalabryjski oraz Gargano. (pl)
- Het Apennijns Schiereiland is een van de grootste schiereilanden van Europa. Het is genoemd naar de Apennijnen, de bergketen die het gebied over zijn hele lengte doorloopt. Op dit schiereiland bevinden zich een groot deel van Italië, plus de miniatuurstaten San Marino en Vaticaanstad. Het is ook bekend als:
* Italiaans schiereiland, naar het land Italië (gewoonlijk enkel in de context na het Risorgimento)
* Italisch schiereiland, naar het Italische en Italiaanse taalgebied (context voorafgaand aan het Risorgimento) (nl)
- Italia – kraina historyczna i geograficzna położona na Półwyspie Apenińskim, której obszar zmieniał się na przestrzeni dziejów. W V w. p.n.e. oznaczała tylko jego południową część, w III w. p.n.e. natomiast wszystkie tereny podległe Rzymowi. Za czasów Juliusza Cezara teren rozciągający się od Cieśniny Mesyńskiej do rzeki Rubikon. Wtedy za jej część jeszcze nie uważano Galii Przedalpejskiej leżącej w dolinie rzeki Pad oraz Ligurii. Około 27 p.n.e. za panowania Augusta, Italia już sięgnęła do podnóży Alp. Italia przez całą starożytność nie obejmowała natomiast Sycylii, Sardynii i Korsyki. (pl)
- A península itálica ou península apenínica é uma das maiores penínsulas da Europa, medindo 1 000 km dos Alpes, ao norte, ao centro do mar Mediterrâneo, ao sul. Em forma de bota (em italiano lo stivale) e situada no sul da Europa, consiste de três estados:
* Itália, a parte principal;
* San Marino, um enclave na Itália
*
* Vaticano, um enclave na cidade italiana de Roma. O clima é em geral do tipo mediterrânico, embora na parte continental seja moderadamente do tipo continental. (pt)
- Os romanos usavam o termo Itália (em latim Italia), durante o período histórico da República, para referir-se ao território da península Itálica, do rio Rubicão até a Calábria. Durante a República e parte do Império, a Itália não era considerada uma província romana, e sim o território da cidade de Roma, detendo, portanto, um status especial: por exemplo, aos generais romanos era proibido entrar na Itália acompanhados de seus exércitos - foi a travessia do Rubicão por Júlio César, juntamente com suas tropas, que marcou o início da guerra civil. (pt)
- Апенни́нский полуо́стров (итал. Penisola appenninica; также Penisola italiana — «Итальянский полуостров») — один из крупнейших полуостровов Европы, расположенный на юге данной части света и омываемый водами Средиземного моря. (ru)
- Италия (лат. Italia) — римская провинция на Апеннинском полуострове. Италия была родиной древнеримской цивилизации и метрополией Римской империи в античную эпоху. Согласно римской мифологии, Италия была прародиной, обещанной Юпитером Энею Троянскому и его потомкам, которые основали Рим. Изначально Рим был городом-государством, которое превратилось из монархии в республику, а затем распространилось на весь полуостров, который занимали кельты на севере, этруски и умбры в центре, мессапы и греки на юге. (ru)
- Апенні́нський піво́стрів (італ. Penisola italiana) — півострів у Південній Європі, в Італії; також на півострові розташовані держави Ватикан і Сан-Марино. Площа 149 тис. км², ширина 130—300 км. Вдається в Середземне море на 1100 км. З материком Європи з'єднується Паданською рівниною, відмежованою на півночі Альпами. Омивається із заходу Тірренським морем, з півдня — Іонічним морем, зі сходу — Адріатичним морем. Головні річки — Тибр, Арно. (uk)
- Apenninska halvön, i vardagligt tal ibland även kallad Italienska halvön, är en halvö i Medelhavet som i dag utgör huvuddelen av republiken Italien, samt de två staterna San Marino och Vatikanstaten. Korrekt benämning (geografiskt och geologiskt) är Apenninska halvön. Många olika stater har genom historien behärskat hela eller delar av halvön, vilken geografiskt sedan 1861 års italienska enande helt domineras av Italien. (sv)
- Італія — давньоримська провінція на Аппенінському півострові. За часів республіки Італія включала в себе землі від Рубікону до Калабрії і не вважалася провінцією, але лише територією з центром у Римі, що надавало їй особливий статус: наприклад, воєначальники не мали права вводити на її територію війська і Цезар, віддавши наказ перейти Рубікон, поклав початок громадянської війни. (uk)
|
