dbo:abstract
|
- El Kanat de Kokand fou un estat de l'Àsia Central que va existir el 1709–1876 en el territori dels actuals Uzbekistan, Tadjikistan i Kirguizistan. Es va establir quan el xaibànida , cap dels o Miñ uzbecs establí un principal independent a la Vall de Fergana. Hi construí una ciutadella com a capital a la petita vila de Kokand. L'estat comprenia els territoris de Taixkent, Fergana, Kokand i , de majoria uzbeka. (ca)
- Kokandský chanát (persky خانات خوقند Khānāt-e Khoqand, uzbecky Qo‘qon Xonligi, Қўқон Хонлиги, قۇقان خانلىگى) byl uzbecký stát ve Ferganské kotlině ve Střední Asii, který se v letech 1709–1876 rozkládal na území východního Uzbekistánu, moderního Kyrgyzstánu, východního Tádžikistánu a jihovýchodního Kazachstánu. (cs)
- خانات خوقند هي خانية حكمت في بلاد تركستان والتتار من سنة 1112 - 1293 هـ (1700 - 1876 م). قضى عليها الروس سنة 1293 هـ. (ar)
- Das Khanat von Kokand war ein Khanat im Ferghanatal in Zentralasien mit der Hauptstadt Kokand (Qoʻqon). Es existierte von ca. 1710, als es sich vom Khanat Buchara löste, bis 1876, als es vom Russischen Kaiserreich annektiert wurde. Besonders im frühen 19. Jahrhundert verfügte es über Wohlstand und regionalen Einfluss. (de)
- Το Χανάτο της Κοκάνδης ήταν κράτος στην Κεντρική Ασία από το 1709 μέχρι το 1876 στην περιοχή του σημερινού Κιργιστάν, ανατολικού Ουζμπεκιστάν και Τατζικιστάν και νοτιοανατολικού Καζακστάν. Είχε πρωτεύουσα την πόλη (Κοκάντ) (στο σημερινό Ουζμπεκιστάν). Μαζί με το Εμιράτο της Μπουχάρας στα δυτικά του και το Χανάτο της Χίβας ακόμα δυτικότερα, αποτελούσαν το όριο μεταξύ της τσαρικής Ρωσίας και της νότιας Κεντρικής Ασίας. Ιδρύθηκε το 1709 όταν ο Σαϊβανίδης (: μογγολικών ριζών δυναστεία) εμίρης Σαχρούχ της φυλής Μινγκλάρ των Ουζμπέκων, ανακήρυξε την ανεξαρτησία του από το Χανάτο της Μπουχάρας, ιδρύοντας ένα κράτος στην ανατολική πλευρά της κοιλάδας Φεργκάνα, όπου έκτισε ακρόπολη ως πρωτεύουσα του, στη μικρή πόλη της Κοκάνδης, επισημοποιώντας έτσι την ίδρυση του Χανάτου της Κοκάνδης. Ο γιος του, Αμπντ αλ-Καρίμ και ο εγγονός του, Ναρμπούτα μπέης, μεγάλωσαν την αρχική ακρόπολη. Παρόλα αυτά, και οι δύο αναγκάστηκαν να υποταχθούν και το χανάτο τους να αποτελέσει προτεκτοράτο, πληρώνοντας φόρους στη δυναστεία Τσιν της Κίνας, την περίοδο 1774-1798. Τον 18ο αιώνα έδρα του Χανάτου ήταν η Ισφαρά. Οι πόλεμοι με το Εμιράτο της Μπουχάρας είχαν ως αποτέλεσμα την καταστροφή ορισμένων ιστορικών μνημείων. Από την Κοκάνδη, ο πολέμαρχος Τζαχανγκίρ Χότζα, με την υποστήριξη των Τατζίκων (ανατολικού ιρανικού λαού), Κιργιζίων (τουρκογενούς λαού) και μαχητών των Λευκών Ορέων, κατέλαβε την πόλη Κασγκάρ το 1826 και συνέλαβε αρκετές εκατοντάδες μουσουλμάνων Κινέζων (οι γνωστοί ως Χούι, ομιλούντες την κινεζική γλώσσα αλλά ξένης, μουσουλμανικής καταγωγής, διαφορετικοί από την πλειοψηφία των Κινέζων Χαν της σημερινής Κίνας), οι οποίοι στη συνέχεια πουλήθηκαν ως σκλάβοι στις αγορές της Κοκάνδης. Ο γιος του Ναρμπούτα, Αλίμ, ήταν ικανός αλλά και ανελέητος. Προσέλαβε ένα στρατό από Τατζίκους ορεσίβιους και κατέκτησε το δυτικό μισό της κοιλάδας Φεργκάνα, μαζί με τις πόλεις Τασκένδη και Χουτζάντ. Δολοφονήθηκε από τον αδελφό του Ομάρ το 1809. Ο γιος του Ομάρ, Μοχάμμεντ Αλί (Μανταλί Χαν), ανέβηκε στο θρόνο το 1821 σε ηλικία 12 ετών. Κατά τη διάρκεια της βασιλείας του, το Χανάτο της Κοκάνδης έφτασε στη μεγαλύτερη εδαφική του επέκταση. Το 1841, ο Βρετανός λοχαγός Άρθουρ Κόνολι, απέτυχε στην προσπάθειά του να πείσει τα διάφορα χανάτα να παραμερίσουν τις διαφορές τους, σε μια προσπάθεια να αποτελέσουν ανάχωμα στην αυξανόμενη διείσδυση των Ρώσων στην περιοχή της Κεντρικής Ασίας. Το Νοέμβριο του 1841 άφησε την Κοκάνδη για να μεταβεί στη Μπουχάρα, σε μια απεγνωσμένη προσπάθεια να σώσει το φίλο του, συνταγματάρχη Τσαρλς Στόνταρντ, και οι δύο όμως τελικώς εκτελέστηκαν το 1842 από τον Μοχάμμεντ Αλί. Παρά τις προσπάθειες της χήρας του Ομάρ, της φημισμένης ποιήτριας Ναντίρα, ο γιος της, Μοχάμμεντ Αλί, ήταν υπέρμετρα ανελέητος και ακόλαστος, δίδοντας έτσι το κατάλληλο πρόσχημα στον εμίρη Νασρουλάχ Χαν της Μπουχάρας να εισβάλει στην Κοκάνδη το 1842. Οι κάτοικοι της Κοκάνδης σύντομα εξεγέρθηκαν, εγκαθιστώντας το Σιρ Αλί, ξάδελφο του Μοχάμμεντ Αλί, στον θρόνο. Την επόμενη εικοσαετία, το χανάτο αποδυναμώθηκε περαιτέρω από έναν σκληρό εμφύλιο πόλεμο και επιδρομές των Ρώσων και των στρατών της Μπουχάρας. Ο γιος του Σιρ Αλί, Χουνταγιάρ χαν, κυβέρνησε από το 1845 ώς το 1858, και μετά από μια ακόμη περίοδο που βρέθηκε υπό την υποτέλεια του εμίρη Νασρουλλάχ της Μπουχάρας, ξανά από το 1865. Στο μεσοδιάστημα, η Ρωσία συνέχιζε τη διείσδυσή της στην Κεντρική Ασία. Στις 28 Ιουνίου 1865, η Τασκένδη καταλήφθηκε από τα ρωσικά στρατεύματα υπό τον στρατηγό Τσερνιάγεφ, ενώ το 1867 ακολούθησε και η πτώση της Χουτζάντ. (el)
- La Ĥanlando Kokando estis ŝtato en la Fergana Valo, kun la ĉefurbo Kokando. Ĝi ekzistis proksimume ekde la jaro 1710, ĝis la jaro 1876, kiam ĝi estis armee konkerita kaj aneksita de la Rusia Imperio. Aparte komence de la 19-a jarcento la regno havis ekonomian prosperon kaj iom da politika influo en Centra Azio. (eo)
- El kanato de Kokand o Joqand (1694 – 1876) fue uno de los tres kanatos uzbekos creados en territorio del antiguo kanato de Chagatai y después timurida y uzbeko, junto con el kanato de Bujará (que comprendía Samarcanda) y el kanato de Jiva. El kanato de Kokand, que tiene su origen en la región de la moderna ciudad de Fergana, se estableció entre 1709 y 1876 en los territorios del actual Uzbekistán (este), Tayikistán y Kirguistán. El gran número de nómadas de los pueblos de los kirguises y de los kazajos, muy activos en el Turquestán, se convirtieron, rápidamente, en sus vasallos. A principios del siglo XIX Kokand se anexó la ciudad de Taskent. Sufrió dos ataques por parte del kanato de Bujará, pero luego le cedió Taskent, que los rusos querían anexarse. Aprovechando una revuelta interna el general ruso Mijaíl Skóbelev dirigió una ofensiva sobre el Kanato de Kokand en 1876. Después de encarnizados combates, Rusia se anexionó Kokand, propiciando de esta forma que se le abriera la ruta hacia el resto del Asia Central.
* Datos: Q696241
* Multimedia: Khanate of Kokand / Q696241 (es)
- The Khanate of Kokand (Persian: خاننشین خوقند; Khānneshin-e Khoqand, Chagatay: خوقند خانليگى Khoqand Khānligi) was a Central Asian polity in the Fergana Valley centred on the city of Kokand between 1709 and 1876. Its territory is today divided between Uzbekistan, Kyrgyzstan, Tajikistan, and Kazakhstan. (en)
- Kekhanan Kokand (bahasa Uzbek: Qo‘qon Xonligi, Қўқон Хонлиги, قۇقان خانلىگى; bahasa Kirgiz: Кокон хандыгы, Qoqon xandığı/Kokon handygy, قوقون حاندىعى; bahasa Persia: خانات خوقند, Xânâte Xuqand/Xānāt-e Xuqand) adalah sebuah negara di Asia Tengah yang berdiri dari tahun 1709 hingga 1876 di wilayah Kirgizstan, Uzbekistan dan Tajikistan timur, serta Kazakhstan tenggara. Nama kota dan kekhanan ini juga dieja Khoqand dalam pustaka modern. (in)
- Il Khanato di Kokand (usbeco Qo'qon Xonligi) era un Khanato islamico indipendente dell'Asia centrale, esistito tra il 1709-1876 su un territorio oggi diviso tra Uzbekistan, Tagikistan e Kirghizistan. Fu fondato dallo nella parte occidentale della pianura di Fergana, eleggendo come capitale la piccola città di Kokand, dove fece costruire una cittadella fortificata. Sia suo figlio (ʿAbd al-Karim) sia suo nipote (Narbuta Beg) allargarono la cittadella, ma entrambi furono costretti a pagare un tributo alla dinastia Qing cinese tra il 1774 e il 1798, cosa che di tanto in tanto viene ricordata dai cinesi per affermare la loro sovranità sull'intera valle di Fergana. ʿAlim, figlio di Narbuta Beg, fu tanto crudele quanto efficiente: assoldò un esercito mercenario di tagichi e conquistò tutta la valle di Fergana, incluso Khujand e Tashkent. Fu però assassinato dal fratello nel 1809. Madali (ossia Mohammed ʿAli), figlio di ʿOmar, salì al trono nel 1821 all'età di 12 anni. Durante il suo regno il khanato raggiunse la massima estensione territoriale. Nel 1841 il capitano britannico Arthur Conolly, dopo aver fallito nel creare un'alleanza tra i khanati dell'area in funzione anti-russa, nel novembre 1841 lasciò Kokand per Bukhara, cercando di soccorrere il colonnello Charles Stoddart, ma furono entrambi uccisi nel 1842. Nonostante gli sforzi della vedova di ʿOmar, la famosa poetessa Nadira, anche Madali si distinse per crudeltà e dissolutezza, dando all'emiro Nasrullah Khan di Bukhara il pretesto per invadere Kokand nel 1842. I cittadini di Kokand però, preferendo i propri despoti a quelli stranieri, si ribellarono poco dopo e si scelsero come khan Shir ʿAli, cugino di Madali. Negli anni successivi il Khanato fu sconvolto da lotte intestine e conflitti etnici, dando buon gioco ad incursioni provenienti da Bukhara e dalla Russia. Shir ʿAli regnò dal 1845 al 1865, eccetto un breve periodo nel 1858 quando il regno fu governato dall'Emiro Nasrullah di Bukhara. Nel frattempo la Russia continuava nelle sue pressioni, conquistando Tashkent nel 1866 e Khojand nel 1867. Sospinto dai russi, , già signore di Tashkent, riparò a Kashgar che strappò ai cinesi. Nel 1868 un trattato commerciale trasformò Kokhand in uno Stato vassallo e l'ormai inutile Khudayar Khan, il nuovo khan, spese tutte le sue energie per abbellire il suo palazzo. Le relazioni dei visitatori occidentali che capitavano a Kokhand raccontano che vi si trovavano 600 moschee e 15 madrase. Una insurrezione anti russa e contro l'oppressivo regime fiscale di Khudayar costrinse quest'ultimo all'esilio nel 1875. Gli successe Pulad, suo parente, la cui politica anti-russa provocò l'annessione del Khanato da parte dei generali Konstantin von Kaufman e Michail Skobelev nel marzo 1876, dopo accesi combattimenti. Il Khanato di Kokand fu dichiarato decaduto e i suoi territori incorporati nella provincia di Fergana del Turkestan russo. (it)
- Le khanat de Kokand (en ouzbek : Qo'qon xonligi, en persan : خانات خوقند Khānāt-e Khughand, 1710-1876) est l'un des trois khanats ouzbeks d'Asie centrale, dans ce que l'on nommait alors le « Turkestan ». (fr)
- 코칸트 칸국(우즈베크어: Qo'qon Xonligi)은 우즈베크족이 중앙아시아에 세웠던 3대 칸국 가운데 하나이다. 18세기와 19세기에 옛 페르가나의 땅을 영역으로 한 나라이다. 수도는 코칸트(Kokand)로, 이 도시는 서투르키스탄에서는 비교적 새로운 도시이며, 유명하게 된 것은 이 한국(汗國)의 수도가 되면서부터이다. 17세기까지의 페르가나에는 호자 가(家)의 정권이 분립되어 있었는데, 1709∼1710년 우즈베크족의 수장이 그들을 평정하여 코칸트 한국을 세워, 그 후계자에 의하여 페르가나 전역이 통일되었다. 그러나 준가르부·회부(回部: 위구르부)를 지배하고 있던 청조(淸朝)의 세력이 미치자, 1759년에는 그 종주권을 인정하고 반세기 동안 공물과 사신을 보냈다. 그러나 그동안에 국세(國勢)가 확충되어 북방으로 영토를 넓혔고, 동시에 청조에 대해서도 공물과 사신의 파견을 폐지하고, 1831년에는 청조로부터 무역의 면세 특권을 얻어 전성기를 맞이하였다. 그러나 19세기 후반기에 들어 내란의 빈발, 부하라 한국의 압박과 러시아의 진출로 쇠퇴 일로에 있다가, 1875년 한국(汗國)내에서 일어난 반란을 구실로 출병한 러시아의 투르키스탄 총독 콘스탄틴 폰 카우프만 휘하의 군대에 의해 수도 코칸트가 함락되었다. 그 후 러시아에 병합된 뒤, 투르키스탄 성의 한 주가 되었다. (ko)
- コーカンド・ハン国(ウズベク語 : Qo'qon xonligi)は、18世紀後半から19世紀前半にかけて、フェルガナ盆地を中心に中央アジアに栄えたテュルク系イスラム王朝。現ウズベキスタン領フェルガナ州西部のコーカンド(ホーカンド)を都としてカザフスタン、キルギス、タジキスタンの一部に及ぶ西トルキスタンの東南部に君臨する強国に成長、一時は清朝の支配する東トルキスタンにまで勢力を伸ばしたが、内紛と周辺諸国の圧力から急速に衰え、ロシア帝国に併合されて滅んだ。 ウズベクと称されるジョチ・ウルス系の遊牧民が中心となって建設されたいわゆる「ウズベク3ハン国」のひとつであるが、他の2ハン国と異なり建国時から一貫して君主はチンギス・ハーンの血を引かないミング部族の出身である。 (ja)
- Het kanaat Kokand was een kanaat (staat) in Centraal-Azië die bestond van 1709 tot 1883 binnen het gebied van het huidige Oezbekistan, Tadzjikistan en Kirgizië. (nl)
- Chanat kokandzki (uzb. Qoʻqon xonligi) – dawne państwo w Azji Środkowej z ośrodkiem w Kokandzie. Obejmowało terytorium dzisiejszego wschodniego Uzbekistanu, południowego Kazachstanu, północnego Tadżykistanu i Kirgistanu. W państwach środkowoazjatyckich w XVIII wieku żywa była tradycja Czyngisidów – tylko władca wywodzący się do Czyngis-chana miał prawo określać się chanem. Panująca w państwie Kokandu dynastia Szachruhydów takich korzeni nie miała, niemniej nakazano je wytworzyć. Wytwór ten był jednak chybiony – Szachruhydzi mieli być potomkami syna Muhammada Babura pozostawionego w złotej kołysce na obszarach Doliny Fergańskiej w czasie ucieczki przed Szejbanidami (Babur był Timurydą, a Szejbanidzi – Czyngisidami). Dostępnych jest niewiele szczegółowych źródeł na temat tego państwa – główną przyczyną jest zniszczenie kokandzkich archiwów państwowych tuż przed aneksją kraju przez Imperium Rosyjskie. Najliczniej reprezentowanymi grupami etnicznymi chanatu byli Sartowie, Kipczacy i Kirgizi oraz – w XIX wieku – Kazachowie. Trzech chanów kokandzkich: Sherali, Muhammad Xudoyor i Muhhamad Mulla poprzez swoje pokrewieństwo z Kirgizami zwiększyło rolę arystokracji kirgiskiej w państwie. Obecnie w historiografii kirgiskiej pojawiają się opinie, że było to państwo uzbecko-kirgiskie, bądź że w elicie władzy mieliśmy do czynienia tak z reprezentacją Sartów (sartiya), jak i koczowników i półkoczowników (elatiya), wśród których naczelną pozycję zajmowali Kirgizi i Kipczacy. (pl)
- O Canato de Cocande ou Cocanda (Kokand ou Koqand; em persa: خانات خوقند; romaniz.: Xânâte Xuqand; em usbeque: Qo'qon Xonligi) foi um estado independente usbeque da Ásia Central centrado no vale de Fergana que existiu entre 1709 e 1876. Foi fundado pelo emir da tribo Mingue (ou Miñ) Xaruque (Shahrukh), que se declarou independente do Canato de Bucara, estabelecendo um canato na parte oriental do vale de Fergana, no que é hoje a parte oriental do Usbequistão. Xaruque construiu uma cidadela para ser a sua capital na pequena localidade de Cocande, aí se iniciando o canato com o mesmo nome. Abrangia territórios que atualmente fazem parte do Usbequistão oriental, Tajiquistão oriental, sudeste do Cazaquistão e grande parte do Quirguistão. No início do século XIX, Cocande anexou a cidade e a região de Tasquente. Sentindo-se ameaçado por um ataque do Emirado de Bucara, que se preparava para anexar Tasquente, o general russo aproveitou a ocasião para dirigir uma ofensiva contra o Canato de Cocande. Depois dos encarniçados combates de 1876 o Império Russo anexou Cocande propiciando desta forma que se abrisse a rota para o resto da Ásia Central. (pt)
- Кокандское ханство (чагат. خوقند خانليگى; перс. خانات خوقند, Khānāt-i Khuqand) — государство во главе с узбекской династией из рода Минг существовавшее с 1709 по 1876 годы на территории современного Узбекистана, Таджикистана, Киргизии, южного Казахстана и Синьцзян-Уйгурского автономного района (Восточного Туркестана). Кокандское ханство наряду с Бухарским ханством (Бухарским эмиратом) и Хорезмом считается одним из трёх узбекских государств в Центральной Азии. (ru)
- Кокандське ханство (узб. Qo‘qon Xonligi, Қўқон Хонлиги, قۇقان خانلىگى; кирг. Кокон хандыгы Qoqon xandığı, قوقون حاندىعى; перс. خانات خوقند Xânâte Xuqand) — держава, що існувала з 1709 по 1876 на території сучасних Узбекистану, Таджикистану, Киргизії, південного Казахстану і Синьцзян-Уйгурського автономного району (Східного Туркестану).Кокандське ханство поряд з Бухарським еміратом і Хівинським ханством є одним з трьох Узбецьких ханств. (uk)
- 浩罕汗国(烏茲別克語:Qo`qon Xonligi;波斯語:خانات خوقند;英語:Khanate of Kokand;),中亚一古国,18世纪初由乌兹别克建立,於1876年为俄羅斯帝國所滅。版图包括今日的哈萨克南部部分地区、烏兹別克東部以及塔吉克与吉尔吉斯部分领土。 (zh)
|
rdfs:comment
|
- El Kanat de Kokand fou un estat de l'Àsia Central que va existir el 1709–1876 en el territori dels actuals Uzbekistan, Tadjikistan i Kirguizistan. Es va establir quan el xaibànida , cap dels o Miñ uzbecs establí un principal independent a la Vall de Fergana. Hi construí una ciutadella com a capital a la petita vila de Kokand. L'estat comprenia els territoris de Taixkent, Fergana, Kokand i , de majoria uzbeka. (ca)
- Kokandský chanát (persky خانات خوقند Khānāt-e Khoqand, uzbecky Qo‘qon Xonligi, Қўқон Хонлиги, قۇقان خانلىگى) byl uzbecký stát ve Ferganské kotlině ve Střední Asii, který se v letech 1709–1876 rozkládal na území východního Uzbekistánu, moderního Kyrgyzstánu, východního Tádžikistánu a jihovýchodního Kazachstánu. (cs)
- خانات خوقند هي خانية حكمت في بلاد تركستان والتتار من سنة 1112 - 1293 هـ (1700 - 1876 م). قضى عليها الروس سنة 1293 هـ. (ar)
- Das Khanat von Kokand war ein Khanat im Ferghanatal in Zentralasien mit der Hauptstadt Kokand (Qoʻqon). Es existierte von ca. 1710, als es sich vom Khanat Buchara löste, bis 1876, als es vom Russischen Kaiserreich annektiert wurde. Besonders im frühen 19. Jahrhundert verfügte es über Wohlstand und regionalen Einfluss. (de)
- La Ĥanlando Kokando estis ŝtato en la Fergana Valo, kun la ĉefurbo Kokando. Ĝi ekzistis proksimume ekde la jaro 1710, ĝis la jaro 1876, kiam ĝi estis armee konkerita kaj aneksita de la Rusia Imperio. Aparte komence de la 19-a jarcento la regno havis ekonomian prosperon kaj iom da politika influo en Centra Azio. (eo)
- The Khanate of Kokand (Persian: خاننشین خوقند; Khānneshin-e Khoqand, Chagatay: خوقند خانليگى Khoqand Khānligi) was a Central Asian polity in the Fergana Valley centred on the city of Kokand between 1709 and 1876. Its territory is today divided between Uzbekistan, Kyrgyzstan, Tajikistan, and Kazakhstan. (en)
- Kekhanan Kokand (bahasa Uzbek: Qo‘qon Xonligi, Қўқон Хонлиги, قۇقان خانلىگى; bahasa Kirgiz: Кокон хандыгы, Qoqon xandığı/Kokon handygy, قوقون حاندىعى; bahasa Persia: خانات خوقند, Xânâte Xuqand/Xānāt-e Xuqand) adalah sebuah negara di Asia Tengah yang berdiri dari tahun 1709 hingga 1876 di wilayah Kirgizstan, Uzbekistan dan Tajikistan timur, serta Kazakhstan tenggara. Nama kota dan kekhanan ini juga dieja Khoqand dalam pustaka modern. (in)
- Le khanat de Kokand (en ouzbek : Qo'qon xonligi, en persan : خانات خوقند Khānāt-e Khughand, 1710-1876) est l'un des trois khanats ouzbeks d'Asie centrale, dans ce que l'on nommait alors le « Turkestan ». (fr)
- コーカンド・ハン国(ウズベク語 : Qo'qon xonligi)は、18世紀後半から19世紀前半にかけて、フェルガナ盆地を中心に中央アジアに栄えたテュルク系イスラム王朝。現ウズベキスタン領フェルガナ州西部のコーカンド(ホーカンド)を都としてカザフスタン、キルギス、タジキスタンの一部に及ぶ西トルキスタンの東南部に君臨する強国に成長、一時は清朝の支配する東トルキスタンにまで勢力を伸ばしたが、内紛と周辺諸国の圧力から急速に衰え、ロシア帝国に併合されて滅んだ。 ウズベクと称されるジョチ・ウルス系の遊牧民が中心となって建設されたいわゆる「ウズベク3ハン国」のひとつであるが、他の2ハン国と異なり建国時から一貫して君主はチンギス・ハーンの血を引かないミング部族の出身である。 (ja)
- Het kanaat Kokand was een kanaat (staat) in Centraal-Azië die bestond van 1709 tot 1883 binnen het gebied van het huidige Oezbekistan, Tadzjikistan en Kirgizië. (nl)
- Кокандское ханство (чагат. خوقند خانليگى; перс. خانات خوقند, Khānāt-i Khuqand) — государство во главе с узбекской династией из рода Минг существовавшее с 1709 по 1876 годы на территории современного Узбекистана, Таджикистана, Киргизии, южного Казахстана и Синьцзян-Уйгурского автономного района (Восточного Туркестана). Кокандское ханство наряду с Бухарским ханством (Бухарским эмиратом) и Хорезмом считается одним из трёх узбекских государств в Центральной Азии. (ru)
- Кокандське ханство (узб. Qo‘qon Xonligi, Қўқон Хонлиги, قۇقان خانلىگى; кирг. Кокон хандыгы Qoqon xandığı, قوقون حاندىعى; перс. خانات خوقند Xânâte Xuqand) — держава, що існувала з 1709 по 1876 на території сучасних Узбекистану, Таджикистану, Киргизії, південного Казахстану і Синьцзян-Уйгурського автономного району (Східного Туркестану).Кокандське ханство поряд з Бухарським еміратом і Хівинським ханством є одним з трьох Узбецьких ханств. (uk)
- 浩罕汗国(烏茲別克語:Qo`qon Xonligi;波斯語:خانات خوقند;英語:Khanate of Kokand;),中亚一古国,18世纪初由乌兹别克建立,於1876年为俄羅斯帝國所滅。版图包括今日的哈萨克南部部分地区、烏兹別克東部以及塔吉克与吉尔吉斯部分领土。 (zh)
- Το Χανάτο της Κοκάνδης ήταν κράτος στην Κεντρική Ασία από το 1709 μέχρι το 1876 στην περιοχή του σημερινού Κιργιστάν, ανατολικού Ουζμπεκιστάν και Τατζικιστάν και νοτιοανατολικού Καζακστάν. Είχε πρωτεύουσα την πόλη (Κοκάντ) (στο σημερινό Ουζμπεκιστάν). Μαζί με το Εμιράτο της Μπουχάρας στα δυτικά του και το Χανάτο της Χίβας ακόμα δυτικότερα, αποτελούσαν το όριο μεταξύ της τσαρικής Ρωσίας και της νότιας Κεντρικής Ασίας. Τον 18ο αιώνα έδρα του Χανάτου ήταν η Ισφαρά. Οι πόλεμοι με το Εμιράτο της Μπουχάρας είχαν ως αποτέλεσμα την καταστροφή ορισμένων ιστορικών μνημείων. (el)
- El kanato de Kokand o Joqand (1694 – 1876) fue uno de los tres kanatos uzbekos creados en territorio del antiguo kanato de Chagatai y después timurida y uzbeko, junto con el kanato de Bujará (que comprendía Samarcanda) y el kanato de Jiva. El kanato de Kokand, que tiene su origen en la región de la moderna ciudad de Fergana, se estableció entre 1709 y 1876 en los territorios del actual Uzbekistán (este), Tayikistán y Kirguistán. El gran número de nómadas de los pueblos de los kirguises y de los kazajos, muy activos en el Turquestán, se convirtieron, rápidamente, en sus vasallos. (es)
- Il Khanato di Kokand (usbeco Qo'qon Xonligi) era un Khanato islamico indipendente dell'Asia centrale, esistito tra il 1709-1876 su un territorio oggi diviso tra Uzbekistan, Tagikistan e Kirghizistan. Fu fondato dallo nella parte occidentale della pianura di Fergana, eleggendo come capitale la piccola città di Kokand, dove fece costruire una cittadella fortificata. ʿAlim, figlio di Narbuta Beg, fu tanto crudele quanto efficiente: assoldò un esercito mercenario di tagichi e conquistò tutta la valle di Fergana, incluso Khujand e Tashkent. Fu però assassinato dal fratello nel 1809. (it)
- 코칸트 칸국(우즈베크어: Qo'qon Xonligi)은 우즈베크족이 중앙아시아에 세웠던 3대 칸국 가운데 하나이다. 18세기와 19세기에 옛 페르가나의 땅을 영역으로 한 나라이다. 수도는 코칸트(Kokand)로, 이 도시는 서투르키스탄에서는 비교적 새로운 도시이며, 유명하게 된 것은 이 한국(汗國)의 수도가 되면서부터이다. 17세기까지의 페르가나에는 호자 가(家)의 정권이 분립되어 있었는데, 1709∼1710년 우즈베크족의 수장이 그들을 평정하여 코칸트 한국을 세워, 그 후계자에 의하여 페르가나 전역이 통일되었다. 그러나 준가르부·회부(回部: 위구르부)를 지배하고 있던 청조(淸朝)의 세력이 미치자, 1759년에는 그 종주권을 인정하고 반세기 동안 공물과 사신을 보냈다. 그러나 그동안에 국세(國勢)가 확충되어 북방으로 영토를 넓혔고, 동시에 청조에 대해서도 공물과 사신의 파견을 폐지하고, 1831년에는 청조로부터 무역의 면세 특권을 얻어 전성기를 맞이하였다. (ko)
- Chanat kokandzki (uzb. Qoʻqon xonligi) – dawne państwo w Azji Środkowej z ośrodkiem w Kokandzie. Obejmowało terytorium dzisiejszego wschodniego Uzbekistanu, południowego Kazachstanu, północnego Tadżykistanu i Kirgistanu. Dostępnych jest niewiele szczegółowych źródeł na temat tego państwa – główną przyczyną jest zniszczenie kokandzkich archiwów państwowych tuż przed aneksją kraju przez Imperium Rosyjskie. Najliczniej reprezentowanymi grupami etnicznymi chanatu byli Sartowie, Kipczacy i Kirgizi oraz – w XIX wieku – Kazachowie. (pl)
- O Canato de Cocande ou Cocanda (Kokand ou Koqand; em persa: خانات خوقند; romaniz.: Xânâte Xuqand; em usbeque: Qo'qon Xonligi) foi um estado independente usbeque da Ásia Central centrado no vale de Fergana que existiu entre 1709 e 1876. Foi fundado pelo emir da tribo Mingue (ou Miñ) Xaruque (Shahrukh), que se declarou independente do Canato de Bucara, estabelecendo um canato na parte oriental do vale de Fergana, no que é hoje a parte oriental do Usbequistão. Xaruque construiu uma cidadela para ser a sua capital na pequena localidade de Cocande, aí se iniciando o canato com o mesmo nome. (pt)
|