| dbo:abstract
|
- Ministerialita je termín z dějin středověké Evropy označující společenskou vrstvu nesvobodných služebníků suverénů, kteří byli určeni k plnění úkolů na poli správním, hospodářském a vojenském. Ministerialita je dnes chápána jako právní pojem či instituce, charakterizovaná osobními vztahy na straně jedné, nebo politickými, hospodářskými a vojenskými funkcemi na straně druhé. Ministeriálové (ministeriales, servientes, Dienstleute) byli nesvobodnými služebníky, kteří byli pověřováni svými pány k plnění úkolů správních, vojenských a hospodářských. Již samotný zrod ministeriální vrstvy není bez otazníků a diskusí. (cs)
- Ein Ministeriale (mittellateinisch ministerialis; Plural: Ministerialen) oder Dienstmann (Plural: Dienstmannen, Dienstleute) ist ein im (ursprünglich antiken kaiserlichen) Dienst stehender Beamter. Im Frühmittelalter waren die Ministerialen zunächst auf lokaler Ebene und ab dem 11. Jahrhundert als unfreie Verwalter und Soldaten für Königsgüter und Klöster, später auch für den Adel tätig. Im 13. Jahrhundert bildete sich aus Teilen dieser ursprünglich unfreien Schicht der Stand des niederen (oder „ritterbürtigen“) Adels heraus, andere Teile wanderten in die Führungsschichten der Städte ab (Patriziat). Ihre soziale und ökonomische Stellung war sehr unterschiedlich. Max Weber bezeichnet in seinem Hauptwerk Wirtschaft und Gesellschaft die Ministerialen als haushörige, also unfreie Hausbeamte, im Gegensatz zu freien Beamten, deren Ernennung auf einem Kontrakt beruht und durch freie Auslese zustande kommt. (de)
- Los ministeriales eran personas ascendidas desde la servidumbre a posiciones de poder y responsabilidad. En el Sacro Imperio Romano Germánico, en la Alta Edad media (en concreto entre los siglos XI y XIII), la palabra y sus traducciones al alemán (Ministerialen y Dienstmann) describían a aquellos nobles "no libres" que componían una gran mayoría de lo que podría describirse como similar a un título de caballero alemán. Lo que comenzó como un acuerdo irregular, en el que a estos siervos se les encargaban una amplia variedad de ocupaciones y padecían múltiples restricciones, acabó subiendo de estatus y se convirtió en una situación de poder e influencia. Desempeñaban un amplia variedad de puestos de trabajo, como la administración de bienes y tierras, la guardia de castillos o cargos militares. De este modo, las funciones típicas de las personas de noble rango acababan estando cubiertas, paradójicamente, por personas de la servidumbre. Los ministeriales no eran legalmente personas libres, por lo que sus señores feudales decidían sobre cuestiones como quiénes podían o no casarse. En todo caso, eran considerados socialmente (no legalmente) como miembros de la nobleza. Tanto hombres como mujeres podían tener el estatus ministerial, y las leyes ministeriales no hacían distinción entre sexos en el modo en que debían ser tratados.
* Datos: Q700101 (es)
- The ministeriales (singular: ministerialis) were a class of people raised up from serfdom and placed in positions of power and responsibility in the High Middle Ages in the Holy Roman Empire. The word and its German translations, Ministeriale(n) and Dienstmann, came to describe those unfree nobles who made up a large majority of what could be described as the German knighthood during that time. What began as an irregular arrangement of workers with a wide variety of duties and restrictions rose in status and wealth to become the power brokers of an empire. The ministeriales were not legally free people, but held social rank. Legally, their liege lord determined whom they could or could not marry, and they were not able to transfer their lords' properties to heirs or spouses. They were, however, considered members of the nobility since that was a social designation, not a legal one. Ministeriales were trained knights, held military responsibilities and surrounded themselves with the trappings of knighthood, and so were accepted as noblemen. Both women and men held the ministerial status, and the laws on ministeriales made no distinction between the sexes in how they were treated. The term is a post-classical Latin word, meaning originally "servant" or "agent", in a broad range of senses. (en)
- Un ministériel (latin: ministerialis) était un officier de la Couronne, issu à l'origine des classes serviles, au service du prince ou d'un évêque au Moyen Âge. Au XIIIe siècle on voit les familles de ministeriales entrer dans la classe chevaleresque ou être assimilées à la petite noblesse. Dans les débuts du Saint-Empire romain germanique, ces hauts fonctionnaires, appelés en allemand Dienstmannen (« serviteurs », en latin minister) par la cour, étaient employés pour les affaires de la guerre et l’administration (la chancellerie). Les ministériels sont à l’origine des Hoerige (serfs) investis par leur suzerain de fonctions particulières, comme la direction des finances ou l’intendance d’un palais, voire d’un fief. Leur statut social et leurs prérogatives évoluent sensiblement sous le règne de l’empereur Henri IV (1056-1106), jusqu’à se hisser au cours des siècles suivants au titre envié de ministre. Les ministériels germaniques héritaient souvent de cette charge et de grandes familles de la noblesse allemande, comme les Droste zu Vischering, la conservèrent jusqu'au XIXe siècle. (fr)
- Ministeriale era nel medioevo (in particolare nei secoli XI-XIII), una persona che era stata investita da singole autorità (vescovi, conti, ecc.) di compiti di vario genere, sia civili che militari, come l'esecuzione di lavori diversi, l'amministrazione di beni o poderi, ma anche la custodia di terre, con il connesso possesso e guardia di castelli, portando ed esercitando il mestiere delle armi. Per il carattere fiduciario degli incarichi spesso erano preferite persone di condizione servile, cioè legate con un vincolo molto forte, sostanzialmente di proprietà, con chi li incaricava, e quindi prive della libertà personale. Si ottenne così, paradossalmente, che ruoli tipici di persone di rango nobiliare venissero ricoperti da persone di condizione servile. In diversi casi queste famiglie assunsero grande potere e influenza, alcuni membri furono perfino nominati conti o vescovi. In genere tali persone giungevano a questo punto a divenire liberi, ma era comunque necessaria la cerimonia formale della manumissio. (it)
- 미니스테리알렌(독일어: Ministerialen)는 가인(家人) 등으로 번역된다. 원래는 부자유인(不自由人). 중세 독일에서 성속(聖俗)의 유력자가 그들을 각종 가직이나 병역 근무에 이용하고 있었다. 콘라트 2세 이래 황제는 미니스테리알렌을 가산제적(家産制的) 관료로서 조직적으로 이용, 제국의 직할 행정 지역 확대를 도모했다. 그들의 지위 향상에 따라 부자유성을 탈피하여 13세기에는 기사(騎士) 신분의 근간이 되기에 이르렀다. (ko)
- ミニステリアーレ（独:Ministeriale）は、中世ドイツ封建社会における身分の1つ。騎士に従って戦闘に参加するが主君の所領の管理なども行う。中世初期には非自由民であったが徐々に力をつけ、後には騎士階級と同化していった。「元来、家人層は、隷属身分の中から登用されて軍事的・管理的職務につき、徐々に社会的地位を上昇せしめてきたものであり、彼らの主人に対する関係は、原理的には、一方的な家産的隷属関係であった」。11・12世紀都市の「指導的立場の人々の相当の割合がミニステリアーレ層の出身」であった。 下級騎士・従士・家人（けにん）などと訳され、日本の封建社会でいう郎党や小姓などに相当する。一般的には｢家士」の語を当てることが多い。諸侯が絶えず角を突き合わせていた当時の神聖ローマ帝国では戦争が絶えず、ミニステリアーレの中には複数の主君に仕える者も多くいた。戦闘に赴く際は騎士と殆ど変らない装備だった。 (ja)
- Een ministeriaal was in de middeleeuwen een persoon van onvrije afkomst aan wie een belangrijke post in bestuur en leger werd toevertrouwd, zoals het beheer van domeinen en het bewaken van burchten. Zij genoten een eigen juridische status (het dienstrecht) en werden dienstmannen genoemd. Ministerialiteit ontwikkelt zich vanaf de 11e eeuw als een aparte beroepsstand. De ontwikkeling van de ministerialiteit in de Nederlandse gebieden (Gelre, Utrecht, Holland) lijkt sterk op die van de aangrenzende Nederrijnse territoria en andere delen van het Duitse Rijk. De sporen van hun onvrije afkomst werden vanaf de 12e eeuw uitgewist. In kleinere vestingsteden in de Duitse landen, waaronder Horstmar, Quakenbrück en Lübbecke, bestond een bijzondere groep ministerialen. Daar woonden, in opdracht van de landsheer, zgn. borgmannen. Een borgman, vaak iemand van lage adel, bewoonde doorgaans een borgmanshof. Dat is een versterkt en weerbaar kasteelachtig huis, dicht bij of af en toe ook weleens aan de stadsmuren. De borgmannen hadden onder andere de verdediging van de stad in het belang van de landheer tot taak. In een aantal stadjes waren er meer dan tien van zulke borgmannen met bijbehorende borgmanshuizen. Soms waren deze functionarissen de "lange arm" van de landheer in zo'n stadje. Ze versterkten de macht van hun heer door ook zitting in het stadsbestuur te nemen. In de late middeleeuwen gingen ministerialen op in de ridderstand, het stadspatriciaat en de landadel. Een groot deel van de ridderstand kwam voort uit de ministerialen. Als ridder dienende ministerialen kregen vaak een .De groep van ministerialen rond een heer werd de ministerialiteit genoemd. (nl)
- Ministeriał (łac. ministerialis "służebny" od minister "sługa") – w średniowiecznej Rzeszy Niemieckiej - początkowo niewolny urzędnik dworski i członek orszaku możnowładcy, z czasem najczęściej uzyskujący wolność i prawo przynależności do stanu rycerskiego. Rycerze służebni, inaczej Dienstleute lub ministeriales, pojawili się na początku XI wieku. Jako niewolni byli całkowicie zależni od możnowładcy, znajdowali się na jego utrzymaniu lub otrzymywali ziemię. W XII wieku grupa ta utrwaliła się, umocniła w swych prawach własności i jako wolne, ale biedne rycerstwo egzystowała jako klientela możniejszych feudałów. W polskich warunkach odpowiednikiem ministeriała był włodyka. Drobne rycerstwo wywodzące się od ministeriałów często zasilało szeregi zakonu krzyżackiego w Prusach. Potomkiem ministeriała był np. mistrz Herman von Salza. (pl)
- Министериа́лы (лат. ministeriales, от лат. ministerium — должность) — в средневековой Европе (главным образом в Германии) представители мелкого рыцарства, владеющие небольшими земельными участками, на основе домениального права. Данные участки не являлись ленами, а министериалы не являлись вассалами своего господина в строгом смысле слова. Право министериалов на земельный участок возникает не на основе несения ими вассальной службы, а на основе занятия ими определённой должности на службе у своего господина (например, должности стольника, шенка и т. д.). Одни и те же лица могли получать земли как на основе вассально-ленного права, так и на основе домениального права министериала. Прослойка министериалов возникла в процессе освобождения и расширения привилегий нетитулованных служилых людей. Из оброчного населения можно было подняться в министериалы, получив должность при дворе сеньора, нести службу легковооружённого всадника, а затем, заслужив соответствующий бенефиций, перейти в тяжёлую конницу и стать рыцарем. Таким путём из среды несвободных выделился привилегированный класс дворовых слуг (vassi, servi ministeriales, pueri) при богатых феодалах. Министериалы несли не только военную, но также придворную, административную и хозяйственную службу. В Германии министериалы с XI века составляли особое сословие динстманнов (Dienstmannen), стоявшее выше горожан и свободного сельского населения, тотчас позади свободных рыцарей. Признаком их несвободного состояния являлась невозможность бросить службу по желанию. Особенное значение министериалы приобрели в Германии XII—XIV веков, добившись прав отдельного сословия, личной свободы и став одной из опор центральной власти в германских княжествах. В XIII веке баварский закон, например, предусматривал, что министериалы не имели права занимать должности выше несущих обычную военную службу, только монарху и крупным феодалам (как светским, так и духовным) было разрешено сохранить при себе министериалов. В течение XII—XIV веков из министериалов формируется часть мелкопоместного дворянства, чему способствовала их рыцарская военная служба и довольно высокое положение в феодальном государстве. В XV веке министериалы составили ядро немецкого рыцарства (Ritterstand). Министериалы монарха нередко сами превращались в крупных феодалов, теряя непосредственную связь с короной, вступали в сложную систему вассально-ленных отношений. Примером может служить один из могущественнейших министериалов империи : он являлся вассалом 43 различных сюзеренов, от которых получил в общей сложности более 500 ленов, в том числе 15 графств, и сам, в свою очередь, имел более 100 ленников. В то же время возвышались министериалы церкви и светских господ, которые также входили в ряды господствующего класса. Известным представителем сословия министериалов был Герман фон Зальца, великий магистр Тевтонского ордена (1209—1239). (ru)
- Ministerialer (ministeriales) var ursprungligen namnet på ofria hovämbetsmän i det frankiska riket vilka användes för kvalificerade förvaltningsuppgifter. Efter länsväsendets uppkomst användes termen för att beteckna de vasaller vilka inte underhölls med riddarlän. Med tiden fick även de förläningar och ministerialerna blev då en särskild klass inom riddarståndet. Sedan elvahundratalet sammansmälte de med den egentlig adeln. (sv)
- Ministerialis (pl. ministeriales) é um termo latino pós-clássico usado na Idade Média principalmente no território do Sacro Império para designar agentes ou servidores especiais, e acarretava um estatuto de nobreza. Eram servos que tinham capacidades administrativas superiores e que foram empregados por seus senhores para desempenhar uma série de funções nas cortes, nas milícias, nos feudos e territórios e na administração pública. Como servos, não dispunham de liberdade em uma série de aspectos e estavam sujeitos à vontade do senhor, mas a responsabilidade que lhes conferiam lhes valia um status elevado, sendo considerados membros da nobreza. A classe parece ter surgido da necessidade dos senhores de obter servidores competentes e confiáveis para funções que membros da nobreza livre não estavam dispostos a desempenhar. O primeiro registro conhecido de servos com tais atributos foi deixado pelo abade Adelardo de Corbie, principal conselheiro de Carlos Magno, em seu tratado De ordine palatii, fazendo louvores à sua capacidade, mas não menciona a palavra, antes os cita como servii proprii (servos domésticos). Em outros documentos o abade refere que eram considerados servos excepcionais, e mantinham a prática de preparar outros servos para mais tarde assumirem suas funções. O imperador Conrado II fez a primeira menção ao termo ministerialis, citando-os como uma classe especial de administradores e oficiais. Dividiram-se em ministeriales casati, que administravam terras e feudos e recebiam pagamento na forma de parte dos impostos feudais devidos aos senhores, e ministeriales non-casati, que assumiam também serviços militares como cavaleiros. Com o passar do tempo a classe foi regulamentada, aumentando seu prestígio, vindo a constituir um estrato social de grande relevo, assumindo os cargos administrativos mais elevados como senescal, mordomo, camareiro, castelão, juiz, burgomestre e marechal. Passaram a ser investidos de feudos e terras alodiais em seu próprio direito, embora nem sempre pudessem transmití-los à descendência, mas seus filhos nasciam na mesma classe. Também foram isentos dos principais impostos servis. Mulheres não eram excluídas da função e diversas se notabilizaram nela. No século XII os principais ministeriales foram autorizados a manter seus próprios vassalos e milícias, e no século XIII muitos já dispunham de liberdade como senhores feudais comuns. No século XIV já se confundiam perfeitamente com a pequena nobreza, e no século XV dominavam a classe dos cavaleiros. (pt)
- 家臣（英語：Ministerialis，德語：Ministeriale）或属臣是中世纪欧洲特别是神圣罗马帝国最低等级的贵族称号。在等级森严的欧洲中世纪，等级的划分严格按照人的血统和门第。家臣虽然属于贵族，却没有人身自由，是属于依附于大封建主的下级贵族。著名的法典《萨克森之鉴》中记载的贵族，总共有七个等级，他们的顺序是国王，大主教及教会诸侯，世俗诸侯，伯爵及自由领主，陪臣及家臣，封臣，单盾骑士。 (zh)
- Міністеріа́ли (лат. ministeriales, «служиві»; від лат. ministerium, «служіння») — у середньовічній Європі, переважно в Священній Римській імперії, військовий стан дрібного лицарства, надвірної (придворної) шляхти (дворян). Походив зі звільнених паном слуг-кріпаків, які наділялися владними посадами і відповідальністю. Виник в процесі звільнення та розширення привілеїв нетитулованих службовців. Володіли невеликими ленами та мали обов'язок нести військову службу на користь пана — монарха, магната, єпископа чи іншого великого феодала. Особливого значення міністеріали набули в Німеччині XII–XIV століть, домігшись прав окремого стану, особистої свободи і ставши однією з основ центральної влади у німецьких князівствах. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- 미니스테리알렌(독일어: Ministerialen)는 가인(家人) 등으로 번역된다. 원래는 부자유인(不自由人). 중세 독일에서 성속(聖俗)의 유력자가 그들을 각종 가직이나 병역 근무에 이용하고 있었다. 콘라트 2세 이래 황제는 미니스테리알렌을 가산제적(家産制的) 관료로서 조직적으로 이용, 제국의 직할 행정 지역 확대를 도모했다. 그들의 지위 향상에 따라 부자유성을 탈피하여 13세기에는 기사(騎士) 신분의 근간이 되기에 이르렀다. (ko)
- ミニステリアーレ（独:Ministeriale）は、中世ドイツ封建社会における身分の1つ。騎士に従って戦闘に参加するが主君の所領の管理なども行う。中世初期には非自由民であったが徐々に力をつけ、後には騎士階級と同化していった。「元来、家人層は、隷属身分の中から登用されて軍事的・管理的職務につき、徐々に社会的地位を上昇せしめてきたものであり、彼らの主人に対する関係は、原理的には、一方的な家産的隷属関係であった」。11・12世紀都市の「指導的立場の人々の相当の割合がミニステリアーレ層の出身」であった。 下級騎士・従士・家人（けにん）などと訳され、日本の封建社会でいう郎党や小姓などに相当する。一般的には｢家士」の語を当てることが多い。諸侯が絶えず角を突き合わせていた当時の神聖ローマ帝国では戦争が絶えず、ミニステリアーレの中には複数の主君に仕える者も多くいた。戦闘に赴く際は騎士と殆ど変らない装備だった。 (ja)
- Ministerialer (ministeriales) var ursprungligen namnet på ofria hovämbetsmän i det frankiska riket vilka användes för kvalificerade förvaltningsuppgifter. Efter länsväsendets uppkomst användes termen för att beteckna de vasaller vilka inte underhölls med riddarlän. Med tiden fick även de förläningar och ministerialerna blev då en särskild klass inom riddarståndet. Sedan elvahundratalet sammansmälte de med den egentlig adeln. (sv)
- 家臣（英語：Ministerialis，德語：Ministeriale）或属臣是中世纪欧洲特别是神圣罗马帝国最低等级的贵族称号。在等级森严的欧洲中世纪，等级的划分严格按照人的血统和门第。家臣虽然属于贵族，却没有人身自由，是属于依附于大封建主的下级贵族。著名的法典《萨克森之鉴》中记载的贵族，总共有七个等级，他们的顺序是国王，大主教及教会诸侯，世俗诸侯，伯爵及自由领主，陪臣及家臣，封臣，单盾骑士。 (zh)
- Міністеріа́ли (лат. ministeriales, «служиві»; від лат. ministerium, «служіння») — у середньовічній Європі, переважно в Священній Римській імперії, військовий стан дрібного лицарства, надвірної (придворної) шляхти (дворян). Походив зі звільнених паном слуг-кріпаків, які наділялися владними посадами і відповідальністю. Виник в процесі звільнення та розширення привілеїв нетитулованих службовців. Володіли невеликими ленами та мали обов'язок нести військову службу на користь пана — монарха, магната, єпископа чи іншого великого феодала. Особливого значення міністеріали набули в Німеччині XII–XIV століть, домігшись прав окремого стану, особистої свободи і ставши однією з основ центральної влади у німецьких князівствах. (uk)
- Ministerialita je termín z dějin středověké Evropy označující společenskou vrstvu nesvobodných služebníků suverénů, kteří byli určeni k plnění úkolů na poli správním, hospodářském a vojenském. Ministerialita je dnes chápána jako právní pojem či instituce, charakterizovaná osobními vztahy na straně jedné, nebo politickými, hospodářskými a vojenskými funkcemi na straně druhé. (cs)
- Ein Ministeriale (mittellateinisch ministerialis; Plural: Ministerialen) oder Dienstmann (Plural: Dienstmannen, Dienstleute) ist ein im (ursprünglich antiken kaiserlichen) Dienst stehender Beamter. Im Frühmittelalter waren die Ministerialen zunächst auf lokaler Ebene und ab dem 11. Jahrhundert als unfreie Verwalter und Soldaten für Königsgüter und Klöster, später auch für den Adel tätig. Im 13. Jahrhundert bildete sich aus Teilen dieser ursprünglich unfreien Schicht der Stand des niederen (oder „ritterbürtigen“) Adels heraus, andere Teile wanderten in die Führungsschichten der Städte ab (Patriziat). Ihre soziale und ökonomische Stellung war sehr unterschiedlich. (de)
- Los ministeriales eran personas ascendidas desde la servidumbre a posiciones de poder y responsabilidad. En el Sacro Imperio Romano Germánico, en la Alta Edad media (en concreto entre los siglos XI y XIII), la palabra y sus traducciones al alemán (Ministerialen y Dienstmann) describían a aquellos nobles "no libres" que componían una gran mayoría de lo que podría describirse como similar a un título de caballero alemán. Desempeñaban un amplia variedad de puestos de trabajo, como la administración de bienes y tierras, la guardia de castillos o cargos militares.
* Datos: Q700101 (es)
- The ministeriales (singular: ministerialis) were a class of people raised up from serfdom and placed in positions of power and responsibility in the High Middle Ages in the Holy Roman Empire. The word and its German translations, Ministeriale(n) and Dienstmann, came to describe those unfree nobles who made up a large majority of what could be described as the German knighthood during that time. What began as an irregular arrangement of workers with a wide variety of duties and restrictions rose in status and wealth to become the power brokers of an empire. (en)
- Un ministériel (latin: ministerialis) était un officier de la Couronne, issu à l'origine des classes serviles, au service du prince ou d'un évêque au Moyen Âge. Au XIIIe siècle on voit les familles de ministeriales entrer dans la classe chevaleresque ou être assimilées à la petite noblesse. (fr)
- Ministeriale era nel medioevo (in particolare nei secoli XI-XIII), una persona che era stata investita da singole autorità (vescovi, conti, ecc.) di compiti di vario genere, sia civili che militari, come l'esecuzione di lavori diversi, l'amministrazione di beni o poderi, ma anche la custodia di terre, con il connesso possesso e guardia di castelli, portando ed esercitando il mestiere delle armi. Per il carattere fiduciario degli incarichi spesso erano preferite persone di condizione servile, cioè legate con un vincolo molto forte, sostanzialmente di proprietà, con chi li incaricava, e quindi prive della libertà personale. (it)
- Ministeriał (łac. ministerialis "służebny" od minister "sługa") – w średniowiecznej Rzeszy Niemieckiej - początkowo niewolny urzędnik dworski i członek orszaku możnowładcy, z czasem najczęściej uzyskujący wolność i prawo przynależności do stanu rycerskiego. Rycerze służebni, inaczej Dienstleute lub ministeriales, pojawili się na początku XI wieku. Jako niewolni byli całkowicie zależni od możnowładcy, znajdowali się na jego utrzymaniu lub otrzymywali ziemię. (pl)
- Een ministeriaal was in de middeleeuwen een persoon van onvrije afkomst aan wie een belangrijke post in bestuur en leger werd toevertrouwd, zoals het beheer van domeinen en het bewaken van burchten. Zij genoten een eigen juridische status (het dienstrecht) en werden dienstmannen genoemd. In de late middeleeuwen gingen ministerialen op in de ridderstand, het stadspatriciaat en de landadel. Een groot deel van de ridderstand kwam voort uit de ministerialen. Als ridder dienende ministerialen kregen vaak een .De groep van ministerialen rond een heer werd de ministerialiteit genoemd. (nl)
- Министериа́лы (лат. ministeriales, от лат. ministerium — должность) — в средневековой Европе (главным образом в Германии) представители мелкого рыцарства, владеющие небольшими земельными участками, на основе домениального права. Данные участки не являлись ленами, а министериалы не являлись вассалами своего господина в строгом смысле слова. Право министериалов на земельный участок возникает не на основе несения ими вассальной службы, а на основе занятия ими определённой должности на службе у своего господина (например, должности стольника, шенка и т. д.). (ru)
- Ministerialis (pl. ministeriales) é um termo latino pós-clássico usado na Idade Média principalmente no território do Sacro Império para designar agentes ou servidores especiais, e acarretava um estatuto de nobreza. Dividiram-se em ministeriales casati, que administravam terras e feudos e recebiam pagamento na forma de parte dos impostos feudais devidos aos senhores, e ministeriales non-casati, que assumiam também serviços militares como cavaleiros. (pt)
|
