| dbo:abstract
|
- تنظيم القوميين الأوكرانيين عملت المنظمة لأول مرة في شرق غاليسيا (ثم جزء من بولندا ما بين الحربين). ظهر كاتحاد بين المنظمة العسكرية الأوكرانية، ومجموعات اليمين المتطرف الأصغر، والقوميين الأوكرانيين والمفكرين اليمنيين الذين يمثلهم دميترو دونتسوف، ويفن كونوفاليتس، وميكولا ستسيبورسكي وغيرهم من الشخصيات. في عام 1940 انقسمت المنظمة إلى قسمين. دعم الأعضاء الأكبر سناً والأكثر اعتدالاً و OUN-M ، في حين أيد الأعضاء الأصغر والأكثر تطرفًا برنامج OUN-B من ستيبان بانديرا. بعد بدء غزو المحور للاتحاد السوفيتي في 22 يونيو 1941 ( عملية بارباروسا )، أعلنت OUN -B في شخص ياروسلاف ستتسكو دولة أوكرانية مستقلة في 30 يونيو 1941 في لفيف المحتلة، بينما كانت المنطقة تحت السيطرة ألمانيا النازية. ردا على ذلك، قمعت السلطات النازية قيادة المنظمة. في أكتوبر 1942، أنشأت OUN-B جيش المتمردين الأوكراني (UPA). لاستباق الجهود البولندية في المستقبل لإعادة ترسيم حدود بولندا ما قبل الحرب، في 1943-1944 نفذت بعض الوحدات العسكرية في جيش المتمردين الأوكراني عمليات تطهير عرقي واسعة النطاق . يقدر المؤرخون أن 100000 مدني بولندي قد ذبحوا في فولينيا وشرق غاليسيا. خلال وبعد الحرب الباردة، دعمت وكالات الاستخبارات الغربية، بما في ذلك وكالة المخابرات المركزية المنظمة سراً. (ar)
- L'Organització dels nacionalistes ucraïnesos o OUN (ucraïnès: Організація українських націоналістів transliterat Orhanizatsiya ukrayins'kykh nationalistiv o ОУН) és un partit polític ucraïnès d'extrema dreta creat en 1929 a Viena per Ievhèn Konovàlets. En certa manera, aquesta aquesta organització és successora de l'Organització militar ucraïnesa (UVO). El 1940, l'Organització dels nacionalistes ucraïnesos s'escindeix en dos, la de Stepan Bandera (OUN-B o Oun-R per la paraula revolució), que arribà a col·laborar amb els nazis abans i durant l'ocupació d'Ucraïna, fins que aquests decidiren suprimir-la, i la d'Andrí Mèlnik (OUN-M), més moderada. L'octubre de 1942, es crea la branca armada de l'exèrcit de l'OUN, l'UPA (l'Exèrcit Insurgent Ucraïnès d'Andrí Mèlnik com a tal és creat a la primavera del 1943). De les dos, l'OUN-B i l'UPA de Stepan Bandera va ser de lluny la més important i acabà absorbint la segona en juliol-agost del 1943. En el transcurs de la seva existència, l'OUN adquirí una gran influència a les diferents capes de la societat. El seu principal èxit residia en la seva capacitat per assegurar la persecució de la lluita per la independència ucraïnesa. Utilitzà la violència i terrorisme contra els que considerava enemics nacionals, en particular Polònia, Txecoslovàqui, la Unió Soviètica i altres estrangers. L'antisemitisme era un atribut que OUN, igual que l'autoritarisme i l'admiració pels feixismes, tret comú amb d'altres organitzacions nacionalistes de dretes radicals d'Europa de l'Est. Fou també famosa per al seva col·laboració amb l'ocupació nazi d'Ucraïna. (ca)
- Organizace ukrajinských nacionalistů (OUN) (ukrajinsky Організація українських націоналістів) bylo nacionalistické politické hnutí vzniklé ve 20. letech 20. století, které hlásalo ideu samostatné Ukrajiny, nezávislé na Polsku a Sovětském svazu. K roku 1943 byly jednotky reorganizovány a přeměnily se v Ukrajinskou povstaleckou armádu (UPA), jejíž příslušníci byli zjednodušeně označováni jako banderovci. (cs)
- Organizaĵo de Ukrainaj Naciistoj (OUN) ukraine Організація українських націоналістів. OUN estis fondita en Vieno en 1929, daŭrigante funkciadon de . (eo)
- Die Organisation Ukrainischer Nationalisten (ukrainisch Організація українських націоналістів; deutsche Abkürzung: OUN) war eine 1929 in Wien gegründete ukrainisch-nationalistische Organisation. Ihr Ziel war die Unabhängigkeit der Ukraine. Sie entstand durch den Zusammenschluss der (UWO) mit verschiedenen kleineren rechtsgerichteten Gruppen sowie ukrainischen Nationalisten wie etwa Dmytro Donzow (1883–1973), Jewhen Konowalez (1891–1938) und Mykola Sziborskyj (1897–1941). Während des Zweiten Weltkriegs spaltete sich die OUN 1940 in eine von Andrij Melnyk geführte Organisation – genannt „Melnykisten“ (OUN-M) – und die „Banderisten“ (OUN-B) unter Führung von Stepan Bandera. OUN-B-Angehörige zogen in den Bataillonen „Nachtigall“ und „Roland“ aufseiten der deutschen Wehrmacht im Deutschen Russlandfeldzug in die ukrainischen Stammlande. OUN-M-Mitglieder stellten die Freiwilligen für die Waffen-SS-Division „Galizien“. Die OUN-B stellte 1942 die Ukrainische Aufständische Armee als Partisanenarmee auf, die gegen die Polnische Heimatarmee und noch bis Anfang der 1950er-Jahre gegen die Sowjetunion kämpfte. Nach dem Zweiten Weltkrieg existierte die OUN im Exil in westlichen Ländern. Der 1992 gegründete Kongress Ukrainischer Nationalisten (KUN) sieht sich als Nachfolger der OUN. (de)
- Ukrainar Nazionalisten Erakundea (ukraineraz: Організація українських націоналістів, translit.: Orhanizatsiya ukrayins'kykh natsionalistiv, OUN laburtua) muturreko ukrainar nazionalisten erakunde historiko bat da. Stepan Bandera izan zuen buruzagi nabarmenetako bat. 1929an sortu zen Vienan, Ukrainako Erakunde Militarrak, muturreko talde eskuindarrek eta ukrainar nazionalista eskuindarrek eta zenbait intelektualek osatua. Italiako faxismoaren hurbileko ideologia zuen, eta Ekialdeko Galitzia zuen ekintzarako eremu, orduko Polonia estatu eratu berriaren mugen barruan. 1938an, Konovalets haien burua hil zen, eta Andriy Melnikek hartu zion errelebua, Foia Research webgunearan arabera. Dena den, Melnik belaunaldi zaharrekoa zen, eta Stepan Bandera gazteagoak aurre egin zion; Banderak, izan ere, erakundea militarizatu nahi zuen. 1940an bi erakundetan banatu zen, zein baino zein eskuin muturragora lerratua: OUN-B, Banderazaleak, eta OUN-M, Melnikzaleak. Biak, hala ere, alemaniarrekin aritu ziren lankidetzan, Polonia Bigarren Mundu Gerran inbaditu zutenetik (1939). 1943an, Volinian eta Ekialdeko Galitzian poloniarren sarraskietan parte hartu zuten, eta 100.000 herritarren heriotza eragin. Bigarren Mundu Gerra ostean, bi taldeak indarra galtzen joan ziren, eta diasporan sakabanatzen. Erakundea geroko muturreko ukrainar nazionalisten erreferente bihurtu da, bereziki 2014tik aurrera. (eu)
- Organización de Nacionalistas Ucranianos u OUN (en ucraniano, Організація українських націоналістів o ОУН, Organizátsiya ukrayínskyj natsionalístiv) fue un movimiento político ucraniano fundado en 1929 por Evguén Konovalets en la Polonia de antes de la Segunda Guerra Mundial, que en 1942 formó su rama militar, el Ejército Insurgente Ucraniano (UPA), la mayor agrupación militar ucraniana de la época. La OUN comenzó inmediatamente a luchar por su proyecto de crear un Estado independiente ucraniano que los defendiera de las represiones y explotación por las autoridades polacas. Pronto se erigió como la organización ucraniana de mayor influencia, y extendió sus actividades clandestinas a las zonas de Ucrania ocupadas por la Unión Soviética. Los representantes de la OUN establecieron contactos políticos en Gran Bretaña, Italia, Alemania, España, Lituania, y organizaron servicios de información en varios países. En 1938, los servicios secretos soviéticos del NKVD asesinaron en Holanda a su líder Evguén Konovalets, y la OUN se dividió en dos fracciones rivales: la OUN(b) liderada por Stepán Bandera, y la OUN(m) dirigida por . El 25 de febrero de 1941, voluntarios de la OUN(b) integraron los batallones Nachtigall y Roland como legión ucraniana del ejército alemán, con el objetivo de atacar la Unión Soviética. Tras la Operación Barbarroja, en junio y julio de 1941 el batallón Nachtigall, la policía y civiles ucranianos participaron activamente en los pogromos en Lviv y otras ciudades, en los cuales fueron asesinados entre 4 mil y 8 mil judíos. El 30 de junio de 1941, aprovechando la invasión de la URSS por Alemania, la OUN(b) proclama en Lviv la independencia de Ucrania. La proclama publicada decía en su punto 3 que Ucrania "trabajará en estrecha colaboración con la Gran Alemania Nacional-Socialista, bajo el liderazgo de su líder Adolf Hitler, que está formando un nuevo orden en Europa y en el mundo y está ayudando al pueblo ucraniano a liberarse de la ocupación moscovita". Los alemanes rechazaron la declaración de independencia e inmediatamente arrestaron a su líder Bandera y lo mantuvieron encarcelado en el campo de concentración de Sachsenhausen hasta septiembre de 1944. Algunos miembros del OUN colaboran con los alemanes en la lucha contra los guerrilleros soviéticos, pero al mismo tiempo la OUN clandestinamente va reclutando miembros para la inminente lucha contra los alemanes. En octubre de 1942, es creado por la OUN(b) el Ejército Insurgente Ucraniano (UPA), que inicia la lucha contra los alemanes, soviéticos y polacos. En 1944, el UPA acordó con los alemanes combatir conjuntamente contra los soviéticos. La lucha del OUN y UPA por la independencia de Ucrania continuó tras el fin de la Segunda Guerra Mundial. Los últimos destacamentos fueron aniquilados sólo en los años 60. Los restos de la OUN continuaron su lucha desde la emigración, y volvieron a Ucrania tras la disolución de la URSS en 1991. En 1992, el OUN(b) se transforma en el partido político Congreso de Nacionalistas Ucranianos, que desde el 2002 formó parte de la coalición de partidos del bloque Nuestra Ucrania, de Víktor Yúshchenko (Presidente de Ucrania desde 2005). También se consideran sucesores de la OUN los partidos Svoboda, fundado en 1991, y Sector Derecho, fundado en 2013. (es)
- The Organization of Ukrainian Nationalists (Ukrainian: Організація українських націоналістів, romanized: Orhanizatsiya ukrayins'kykh natsionalistiv, abbreviated OUN) is an Ukrainian ultranationalist political organization established in 1929 in Vienna. Historically, the OUN was the largest and one of the most important far-right Ukrainian organizations operating in the Kresy region (Eastern Galicia) of the Second Polish Republic. OUN emerged as a union between the Ukrainian Military Organization, smaller radical right-wing groups, and right-wing Ukrainian nationalists and intellectuals represented by Dmytro Dontsov, Yevhen Konovalets, Mykola Stsiborskyi, and other figures. The ideology of the OUN has been described as similar to Italian Fascism. The OUN sought to infiltrate legal political parties, universities and other political structures and institutions. The OUN's strategies to achieve Ukrainian independence included violence and terrorism against perceived foreign and domestic enemies, particularly Poland, Czechoslovakia, the Kingdom of Romania, and the Soviet Union. In 1940, the OUN split into two parts. The older, more moderate members supported Andriy Atanasovych Melnyk and the OUN-M, while the younger and more radical members supported Stepan Bandera's OUN-B. After the start of the Axis invasion of the Soviet Union on 22 June 1941 (Operation Barbarossa), the OUN-B in the person of Yaroslav Stetsko declared an independent Ukrainian state on 30 June 1941 in occupied Lviv, while the region was under the control of Nazi Germany, pledging to work closely with Germany, which was presented as freeing Ukrainians from Russian oppression. In response, the Nazi authorities suppressed the OUN leadership. In October 1942 the OUN-B established the Ukrainian Insurgent Army (UPA). In 1943–1944, in an effort to pre-empt Polish efforts to re-establish Poland's pre-war borders, UPA combat units carried out large-scale ethnic cleansing against Polish people. Historians estimate that 50-130,000 Polish civilians were massacred in Volhynia and Eastern Galicia. After World War II, the UPA fought against Soviet and Polish government forces. During Operation Vistula in 1947, the Polish government deported 140,000 Ukrainian civilians in Poland to remove the support base for the UPA. In the struggle, Soviet forces killed, arrested, or deported over 500,000 Ukrainian civilians. Many of those _targeted by the Soviets included UPA members, their families, and their supporters. During and after the Cold War, Western intelligence agencies, including the CIA, covertly supported the OUN. A number of contemporary far-right Ukrainian political organizations claim to be inheritors of the OUN's political traditions, including Svoboda, Right Sector, the Ukrainian National Assembly – Ukrainian National Self Defence, and the Congress of Ukrainian Nationalists. One of the reasons the role of the OUN remains contested in historiography, is the fact that some of these later political inheritors developed literature justifying or denying the organization's fascist political heritage and collaboration with Nazi Germany and even celebrating the SS Division Galicia. (en)
- L'Organisation des nationalistes ukrainiens ou OUN (en ukrainien : Організація українських націоналістів, Orhanizatsiya ukrayins'kykh natsionalistiv ou ОУН) est un mouvement nationaliste extrémiste ukrainien créé en 1929 lors du Premier Congrès à Vienne par Yevhen Konovalets et Andriy Melnyk. Elle englobe l'Organisation militaire ukrainienne (UVO). Son but est de maintenir la force de la nation ukrainienne par la dictature. Konovalets est assassiné à Amsterdam en 1938 par un commando du NKVD. Andriy Melnyk lui succède à la tête de l'OUN, mais Stepan Bandera le défie et fonde une aile plus radicale. On distingue alors 2 OUN rivales identifiables par l'initiale de leurs leaders : l'OUN-B (ou les « Banderivtsi »), celle de Bandera, et l'OUN-M (ou les « Melnykivtsi ») dirigée par Melnyk. Tous deux sont financés par l'Abwehr et plus particulièrement la section II de l'Abwehr consacré au sabotage. Beaucoup des membres de l'OUN sont des agents nazis fournissant des renseignements et commettant attentats, sabotages et assassinats sur commande : en 1934, l'OUN assassine à Varsovie le ministre de l'intérieur polonais Bronisław Pieracki. Bandera fonde très vite l'UPA (armée de libération ukrainienne) et le régime nazi met à sa disposition des camps d’entraînements autour de Berlin, en Bavière autour du lac Chiemsee puis à Quenzgut le QG de la section sabotage de l'Abwehr près de Berlin. Ces troupes étaient entraînées pour faire du sabotage en Pologne et en Ukraine. Les Japonais financèrent également l'organisation puisque que de nombreux habitants de Mandchourie étaient d'origine ukrainienne. En mars 1939, les relations se tendent avec l'Abwehr quand Hitler donne la Ruthénie ukrainienne aux Hongrois qui répriment le mouvement nationaliste ukrainien. Après le 23 août et le pacte germano-soviétique, l'Abwehr cesse d’entraîner l'UPA. Mais l'entraînement est simplement repris en mains par leurs alliés japonais. Après la conquête de la Pologne, durant l'hiver 1940/1941, l'Abwehr y construit un nouveau camp d'entraînement à Neuhammer. Y sont entraînés les membres de l'UPA, de l'OUN, des volontaires ukrainiens pour la future invasion de l'URSS (Opération Barbarossa). Les troupes sont dirigés par le Commandant Skonprynka (ukrainien) conseillés par le Lieutenant Herzner (allemand) et le professeur Oberländer (allemand). Ces troupes sont regroupées en un régiment appelé Nachtigall en l'honneur d'une chanson cosaque. Le but de cette unité était d'infiltrer les lignes soviétiques avant l'attaque du 22 juin, et de pratiquer la sabotage : d'y couper les lignes téléphoniques, y faire sauter des ponts etc. En avril 1941, Stepan Bandera, Iaroslav Stetsko et les autres membres de l'OUN organisent le second congrès de l'OUN à Cracovie, alors sous occupation allemande. Il y est dit que « les juifs sont les principaux soutiens de l'URSS (...) l'OUN combat les juifs ». À la veille de l'opération Barbarossa les agents de l'OUN avaient fourni de nombreux renseignements aux Allemands. Le 22 juin, avertis du massacre par le NKVD des espions emprisonnés dans la prison de Lvov, ils anticipent leur départ de quelques heures. Ayant pris le contrôle de la station radio de Lvov, les nationalistes ukrainiens déclarent l'indépendance le 30 juin 1941. Mais Hitler n'est pas de cet avis et fait dissoudre le régiment Nachtigall. Le 1er juillet dans la cathédrale de Lvov le Métropolite André Sheptytsky consacre Yaroslav Stetsko Premier Ministre de l'État ukrainien. L'OUN-B et l'OUN-M devancent les nazis dans leurs opérations de liquidation des juifs et des hommes soupçonnés de soutenir l'URSS : le 4 juillet 1941, avant l'arrivée prévue des troupes allemandes, des nationalistes ukrainiens assassinent 19 juifs à Trembowla ; à l'aéroport de Vinnitsa, les nationalistes ukrainiens prennent une part active au massacre des juifs (femmes et enfants compris). Les tensions entre l'OUN-B et l'OUN-M s'accroissent : le 30 août un homme de Bandera assassine deux chefs de Melnyk. En octobre 1942, la branche armée de l'OUN, l'UPA est créée. L'Armée insurrectionnelle ukrainienne d'Andriy Melnyk, quant à elle, est créée au printemps 1943. Des deux, l'OUN-B et l'UPA de Stepan Bandera fut de loin la plus importante et finit par absorber la seconde en juillet-août 1943. Au cours de son existence, l'OUN acquit une très grande influence dans les différentes couches de la société. Son principal succès résidait dans sa capacité à assurer la poursuite de la lutte pour l'indépendance ukrainienne. (fr)
- 우크라이나 국민주의자 기구(우크라이나어: Організація українських націоналістів; OUN)는 극우 우크라이나 초국민주의 정치단체로, 1929년 에서 설립되어 (당시에는 폴란드 제2공화국령)에서 활동을 개시했다. 초창기의 OUN은 (UVO)를 비롯한 군소 우익 단체들, ・・ 등 지식인들이 결합해 만든 연합체적 조직이었다. (ko)
- L'Organizzazione dei Nazionalisti Ucraini, noto anche con l'acronimo OUN (in ucraino: Організація українських націоналістів, ОУН?, traslitterato: Orhanizacija ukraïns'kych nacionalistiv) è stato un partito politico nazionalista e fascista fondato nel 1929 da esuli ucraini anticomunisti e anti-russi nella città di Vienna. L'OUN emerse, dopo la sconfitta dell'Ucraina nella guerra polacco-ucraina, come un'unione tra l', gruppi minori della destra radicale e nazionalisti e intellettuali ucraini di destra rappresentati da (il quale, dato lo status dell’OUN di gruppo terrorista clandestino, vi rifiutò ruoli di dirigenza e responsabilità ), Yevhen Konovalets, e altre figure. (it)
- ウクライナ民族主義者組織（ウクライナ語: Організація українських націоналістів、英語: Organization of Ukrainian Nationalists、OUN とも）はかつてウクライナに存在した反ポーランド、反ソ連を掲げる反政府勢力。 1929年1月28日にオーストリアのウィーンで結成。 (ja)
- Organizacja Ukraińskich Nacjonalistów (ukr. Організація українських націоналістів) – ukraińska nacjonalistyczna organizacja polityczno-wojskowa założona w 1929 w Wiedniu. OUN kierowała się ideologią integralnego ukraińskiego nacjonalizmu, dążąc do zbudowania na ziemiach uznawanych przez nią za ukraińskie niepodległego państwa o ustroju zbliżonym do faszyzmu. W praktyce działała konspiracyjnie, głównie w II Rzeczypospolitej, prowadząc działalność terrorystyczną, dywersyjną, szkoleniową i propagandowo-oświatową. W 1940 doszło do rozłamu OUN na dwie frakcje, następnie organizacje: OUN-B (banderowców pod przywództwem Stepana Bandery) oraz OUN-M (melnykowców pod przywództwem Andrija Melnyka). (pl)
- De Organisatie van Oekraïense Nationalisten (OOeN) (Oekraïens: Організація українських націоналістів (ОУН), Orhanizatsija oekrajinskych natsionalistiv) was een Oekraïens-nationalistische politieke organisatie die in 1929 in Wenen werd opgericht. De organisatie was voor het eerst actief in Oost-Galicië (toen een deel van de Tweede Poolse Republiek), en ontstond uit een unie van de Oekraïense Militaire Organisatie, kleinere radicaal-rechtse groeperingen, en rechtse Oekraïense nationalisten en intellectuelen vertegenwoordigd door Dmytro Dontsov, Jevhen Konovalets, Mykola Stsiborsky en andere figuren. (nl)
- Организа́ция украи́нских национали́стов (укр. Організація українських націоналістів, ОУН) — ультраправая украинская националистическая политическая организация, действовавшая в основном на территории Галиции и Волыни (период наивысшей активности — конец 1920-х — 1950-е годы). Своей главной целью декларировала создание и укрепление самостоятельного единого украинского государства (УССД — укр. Українська Самостійна Соборна Держава), которое должно было включать в себя все этнические украинские земли. Как явствует из программных положений ОУН и заявлений её руководителей, её деятельность носила антипольский, антисоветский и антикоммунистический характер. Возникнув как подпольная организация, ОУН вскоре стала сравнительно мощной силой: несмотря на репрессии властей, численность ОУН составляла от 10 до 30 тыс. В условиях, когда после присоединения Западной Украины к СССР все другие несоветские политические силы оказались разгромлены, именно ОУН сохранилась и продолжала подпольную борьбу значительной части западноукраинского населения за независимость. ОУН была создана на I Конгрессе (Сборе) украинских националистов в Вене 27 января − 3 февраля 1929 года в результате объединения нескольких радикальных националистических организаций:
* Украинская войсковая организация (Прага, Львов, Берлин);
* Лига украинских националистов, которую ранее, в 1925 году, создали на территории Чехословакии эмигрантские организации:
* Украинское национальное объединение,
* Союз украинских фашистов,
* Союз освобождения Украины (Подебрады, Чехословакия),
* Группа украинской национальной молодёжи (Прага),
* Союз украинской националистической молодёжи (Львов). Первым руководителем ОУН в 1929 году стал Евгений Коновалец (руководитель УВО). В мае 1938 года Коновалец был убит агентом НКВД. В августе 1939 года в Риме на II Большом Сборе украинских националистов новым главой организации был избран близкий соратник Евгения Коновальца полковник армии УНР Андрей Мельник, представлявший старшее, более умеренное крыло ОУН. Его приход к руководству стал возможен благодаря тому, что молодые и более радикально настроенные активисты Краевой экзекутивы ОУН на западноукраинских землях в это время отбывали длительные сроки заключения в польских тюрьмах. В начале 1940 года, через несколько месяцев после оккупации Польши и выхода на свободу тысяч бывших политзаключённых, конфликт в руководстве ОУН привёл к её расколу на две фракции. Одна именовала себя ОУН революционеров (ОУН-р) либо ОУН (бандеровцы) (ОУН (б)) по имени её руководителя Степана Бандеры; вторая — группировка сторонников Андрея Мельника — наряду с неофициальным названием мельниковцы, придерживалась первоначального названия ОУН, подчёркивая свою преемственность по отношению к ОУН, созданной в 1929 году, а также именовала себя ОУН-солидаристы (ОУН(с)). Бандере удалось привлечь больше последователей, чем Мельнику. Именно ОУН(б) в дальнейшем доминировала в националистическом движении на Западной Украине, создав в годы войны наиболее мощную и организованную вооружённую силу — Украинскую повстанческую армию (УПА). Окончательное размежевание между двумя фракциями оформилось в апреле 1941 года, когда сторонники Бандеры провели в Кракове свой собственный II Большой Сбор украинских националистов, на котором результаты римского II Большого Сбора 1939 года были объявлены недействительными, а сам Мельник и его сторонники — диверсантами и вредителями. Новым вождём ОУН был объявлен Степан Бандера. С этого времени идёт отсчёт существования двух ОУН, каждая из которых претендовала на то, что только она является единственно верной. 30 июня 1941 года, через неделю после нападения гитлеровской Германии на Советский Союз, в оккупированном Львове представители ОУН(б) провозгласили Украинское самостоятельное государство, что вызвало крайне негативную реакцию руководства нацистской Германии. Осенью 1941 года немецкие власти развернули массовые репрессии против активистов обеих фракций ОУН, при этом пострадали в основном сторонники Мельника, не сумевшие вовремя уйти в подполье. Во второй половине 1942 года обе фракции ОУН активизировали подпольную и партизанскую деятельность на оккупированной территории. Сторонниками ОУН(м) на Волыни были стихийно созданы несколько отрядов под общим названием «Фронт Украинской революции» (ФУР), которые проводили вооружённые акции против германской администрации. Руководство ОУН (б) сформировало Украинскую повстанческую армию (УПА), отряды которой проводили этнические чистки против польского населения, нападали на отдельные подразделения немецких войск, польские и советские партизанские отряды. Тогда же ОУН(б) перешла к активной ликвидации сторонников ОУН(м) на подконтрольных территориях. В августе 1943 года ОУН(б) провела Третий чрезвычайный большой съезд, в постановлении которого указывалось, что организация борется не только против большевиков, но и против немецкого нацизма. В 1943 году мельниковцы приняли участие в формировании 14-й гренадёрской дивизии СС «Галичина». Дивизия имела отношение к уничтожению польской деревни Гута Пеняцкая, а также обвиняется во многих других военных преступлениях. Основной костяк дивизии СС «Галичина» был уничтожен советскими войсками в 1944 году под городом Броды. По окончании войны ОУН продолжила борьбу против советской власти на территории УССР, которая продолжалась до конца 1950-х годов. Борьба УПА против Красной армии и подпольно-диверсионная деятельность в послевоенное время привели к тому, что понятия «оуновцы» и «бандеровцы» стали символизировать агрессивный национализм и пособничество немецкому нацизму. В конце Второй мировой войны часть членов ОУН (б), которые находились в эмиграции, использовала название Заграничные части ОУН (ЗЧ ОУН), подчёркивая, что являются частью общей организации, ядро и основная база деятельности которой находится на Украине. От ЗЧ ОУН в феврале 1954 года в результате многолетнего конфликта между «ортодоксами» и «ревизионистами» откололась «реформистская» фракция, возглавлявшаяся Зиновием Матлой и Львом Ребетом и получившая название «Заграничная ОУН», или «ОУН(з)». (ru)
- A Organização dos Nacionalistas Ucranianos ou OUN (em ucraniano : Організація українських націоналістів, Orhanizatsiya ukrayins'kykh nationalistiv ou ОУН) é uma organização nacionalista de extrema direita fundada em 1929 por exilados ucranianos, na cidade de Viena. A OUN tem como origem a Organização Militar Ucraniana, uma organização clandestina formada por antigos integrantes da República Popular da Ucrânia - o estado independente ucraniano criado após a Primeira Guerra Mundial e extinto em 1921 - e visavam sua restauração. Em 1929 o líder da OMU Yevhen Konovalets formou a Organização dos Nacionalistas Ucranianos após uma fusão da Organização Militar Ucraniana com vários outros grupos nacionalistas e separatistas. O objetivo da OUN era a criação de um estado Ucraniano independente, após os territórios Ucranianos terem sidos anexados à União Soviética, Polônia, Checoslováquia e Romênia. Os métodos da OUN envolveriam a luta armada contra esses estados e a infiltração em partidos políticos legais, universidades e outras estruturas e instituições políticas. A ideologia da OUN é descrita como de extrema-direita e inspirada pelo Fascismo italiano. Inicialmente, a OUN agia na Ucrânia Ocidental, principalmente na região da Galícia Oriental, na época parte da Polônia. Em 1940, a OUN se dividiu em duas partes após o assassinato do líder original da OUN Yevhen Konovalets pela NKVD. Os membros mais antigos e moderados apoiaram Andriy Melnyk e o OUN-M, enquanto os membros mais jovens e mais radicais apoiaram o OUN-B de Stepan Bandera (apelidados de "Banderitas"). Após o começo da Invasão da União Soviética pela Alemanha nazista em 1941. A OUN-B aproveitou a situação para declarar a independência da Ucrânia em Lviv no Ucrânia Ocidental, que seria um estado ucraniano independente unido e mono-étnico alinhado com a Alemanha que encompassaria a Ucrânia, Bielorrússia e partes da Polônia. Entretanto, a liderança alemã estava desinteressada em estabelecer um estado colaboracionista indepedente e suprimiu a liderança da OUN-B. Bandera e o vice-líder Yaroslav Stetsko chegaram e ser presos no Campo de concentração de Sachsenhausen. Como reação, em 1942, foi criado o braço armado da OUN, o Exército Insurreto Ucraniano (UPA), para lutar contra a Alemanha, União Soviética e Polônia. Enquanto isso, a OUN-M começou a estabelecer uma administração civil na Ucrânia ocupada pela Alemanha nazista, principalmente na Ucrânia central e oriental, incluindo a capital Kiev. Em 1942 as autoridades alemãs - preocupados com a influência crescente da organização - organizaram um expurgo da OUN-M. Com isso, a influência da OUN cessou na Ucrânia oriental e central. Mas continuou na Ucrânia Ocidental - Galícia e Volínia - onde a OUN-B e a UPA continuaram ativas. Enquanto os alemães controlavam as grandes cidades e estradas principais, uma área grande no interior ficou sob o controle da OUN-B que foi capaz de criar um "estado" com bases militares, hospitais e escolas, envolvendo dezenas de milhares de pessoas. Em 1943, as unidades de combate do UPA foram responsáveis por uma grande operação de limpeza étnica contra o povo polonês - os chamados -, quando cerca 100 000 civis poloneses teriam sido massacrados, na Volínia e Galícia Oriental, segundo estimativas de historiadores. Após o final da Segunda Guerra Mundial, a UPA continuou ativa travando uma guerra de guerrilha contra as autoridades soviéticas até a década de 50. Enquanto a OUN continou ativa na diáspora ucraniana. (pt)
- Organisationen för ukrainska nationalister (ukrainska: Організація українських націоналістів/Orhanizatsija ukrajinskich natsionalistiv) förkortad OUN, var en ukrainsk nationalistisk rörelse som grundades 3 februari 1929 av ukrainare i det område som idag är västra Ukraina, men då var polskt. (sv)
- Організа́ція украї́нських націоналі́стів (ОУН) — український громадсько-політичний рух, що ставить собі за мету встановлення Української соборної самостійної держави, її збереження та розвиток. Основним регіоном діяльності ОУН були Східна Галичина та Волинь, а її керівна структура тут іменувалася «Крайова Екзекутива ОУН на західно-українських землях». Визначивши себе як рух, а не як партія, ОУН засуджувала всі легальні українські партії Галичини як колабораціоністські. Заснована 3 лютого 1929 року у Відні, легалізована в Україні 1993-го як громадська організація. ОУН виникла внаслідок об'єднання Української військової організації (УВО) та студентських націоналістичних спілок. ОУН виникла як підпільна організація, та незабаром стала порівняно потужною силою. Незважаючи на репресії, чисельність ОУН завжди досягала 10-30 тисяч членів. Проти терору окупаційних влад організація вимушено використовувала підпільну діяльність, тероризм і політичні вбивства. Ні польській, ні радянській владі не вдалося остаточно знищити ОУН. Тому в умовах, коли після радянської анексії західноукраїнських земель усі інші політичні сили були розгромлені, саме ОУН збереглася і продовжувала підпільну боротьбу значної частини українського населення за незалежність. 10 лютого 1940 року ОУН розділилася на дві частини, коли більшість членства ОУН (переважно знаходились на українських землях) обрала Революційний Провід ОУН, а на скликаному ними 1-4 квітня 1941 року «Великому зборі у Кракові» обрала очільником Степана Бандеру і проголосила окрему Організацію українських націоналістів (революційну), тоді як меншість від усіх членів ОУН (знаходились переважно в еміграції) відмовились визнавати рішення більшості і далі продовжували підтримувати організацію Андрія Мельника — ОУН (під проводом А. Мельника). 2013 року ОУН(м) і ОУН(б) оприлюднили спільну заяву про бажання «консолідувати український націоналістичний рух і передусім відновити єдність ОУН», яку підписали голови організацій Стефан Романів і Богдан Червак. (uk)
- 乌克兰民族主义者组织（烏克蘭語：Організація Українських Націоналістів (ОУН)）是一个1929年成立于维也纳的乌克兰激进极右翼极端民族主义政治组织，期初在波兰治下的活动，以试图渗透合法政党、大学和其他机构。由于其极端民族主义和革命倾向，多数历史学家将其视为法西斯主义组织。为了实现，乌克兰民族主义者组织针对波兰、捷克斯洛伐克和苏联运用了诸如暴力、恐怖主义的策略。1940年分裂，一派为领导的温和派，一派为斯捷潘·班杰拉领导的激进派。1941年德军入侵苏联后，激进派在被德军包围的利沃夫宣布乌克兰独立，后遭德国镇压。1942年10月，激进派成立了乌克兰反抗军。 为了阻止波兰人重建战前的边界，1943年至1944年，乌克兰反抗军展开了针对当地波兰人的大规模民族清洗运动。历史学家估计有约10万名波兰人被杀。二战后，乌克兰反抗军与波兰和苏联作战，在1947年的维斯瓦河行动中，为了消除乌克兰反抗军的活动基地，波兰政府驱逐了14万乌克兰平民，而苏联军队则杀死、逮捕或驱逐了50万乌克兰平民。冷战期间，乌克兰民族主义者组织得到了包括中央情报局在内的西方情报机构的支持。乌克兰独立后，诸如全乌克兰联盟“自由”等许多极右组织声称继承了乌克兰民族主义者组织的政治传统。由于这些继承者一方面否认其法西斯主义倾向和于纳粹德国的合作行为，一方面又为党卫队第14师举行纪念活动，在史学中，乌克兰民族主义者组织所扮演的角色仍然具有争议。而另一些学者则称该组织的政治对手是为了选举考量在不断强调其极右形象。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Organizace ukrajinských nacionalistů (OUN) (ukrajinsky Організація українських націоналістів) bylo nacionalistické politické hnutí vzniklé ve 20. letech 20. století, které hlásalo ideu samostatné Ukrajiny, nezávislé na Polsku a Sovětském svazu. K roku 1943 byly jednotky reorganizovány a přeměnily se v Ukrajinskou povstaleckou armádu (UPA), jejíž příslušníci byli zjednodušeně označováni jako banderovci. (cs)
- Organizaĵo de Ukrainaj Naciistoj (OUN) ukraine Організація українських націоналістів. OUN estis fondita en Vieno en 1929, daŭrigante funkciadon de . (eo)
- 우크라이나 국민주의자 기구(우크라이나어: Організація українських націоналістів; OUN)는 극우 우크라이나 초국민주의 정치단체로, 1929년 에서 설립되어 (당시에는 폴란드 제2공화국령)에서 활동을 개시했다. 초창기의 OUN은 (UVO)를 비롯한 군소 우익 단체들, ・・ 등 지식인들이 결합해 만든 연합체적 조직이었다. (ko)
- ウクライナ民族主義者組織（ウクライナ語: Організація українських націоналістів、英語: Organization of Ukrainian Nationalists、OUN とも）はかつてウクライナに存在した反ポーランド、反ソ連を掲げる反政府勢力。 1929年1月28日にオーストリアのウィーンで結成。 (ja)
- De Organisatie van Oekraïense Nationalisten (OOeN) (Oekraïens: Організація українських націоналістів (ОУН), Orhanizatsija oekrajinskych natsionalistiv) was een Oekraïens-nationalistische politieke organisatie die in 1929 in Wenen werd opgericht. De organisatie was voor het eerst actief in Oost-Galicië (toen een deel van de Tweede Poolse Republiek), en ontstond uit een unie van de Oekraïense Militaire Organisatie, kleinere radicaal-rechtse groeperingen, en rechtse Oekraïense nationalisten en intellectuelen vertegenwoordigd door Dmytro Dontsov, Jevhen Konovalets, Mykola Stsiborsky en andere figuren. (nl)
- Organisationen för ukrainska nationalister (ukrainska: Організація українських націоналістів/Orhanizatsija ukrajinskich natsionalistiv) förkortad OUN, var en ukrainsk nationalistisk rörelse som grundades 3 februari 1929 av ukrainare i det område som idag är västra Ukraina, men då var polskt. (sv)
- تنظيم القوميين الأوكرانيين عملت المنظمة لأول مرة في شرق غاليسيا (ثم جزء من بولندا ما بين الحربين). ظهر كاتحاد بين المنظمة العسكرية الأوكرانية، ومجموعات اليمين المتطرف الأصغر، والقوميين الأوكرانيين والمفكرين اليمنيين الذين يمثلهم دميترو دونتسوف، ويفن كونوفاليتس، وميكولا ستسيبورسكي وغيرهم من الشخصيات. (ar)
- L'Organització dels nacionalistes ucraïnesos o OUN (ucraïnès: Організація українських націоналістів transliterat Orhanizatsiya ukrayins'kykh nationalistiv o ОУН) és un partit polític ucraïnès d'extrema dreta creat en 1929 a Viena per Ievhèn Konovàlets. En certa manera, aquesta aquesta organització és successora de l'Organització militar ucraïnesa (UVO). En el transcurs de la seva existència, l'OUN adquirí una gran influència a les diferents capes de la societat. El seu principal èxit residia en la seva capacitat per assegurar la persecució de la lluita per la independència ucraïnesa. (ca)
- Die Organisation Ukrainischer Nationalisten (ukrainisch Організація українських націоналістів; deutsche Abkürzung: OUN) war eine 1929 in Wien gegründete ukrainisch-nationalistische Organisation. Ihr Ziel war die Unabhängigkeit der Ukraine. Sie entstand durch den Zusammenschluss der (UWO) mit verschiedenen kleineren rechtsgerichteten Gruppen sowie ukrainischen Nationalisten wie etwa Dmytro Donzow (1883–1973), Jewhen Konowalez (1891–1938) und Mykola Sziborskyj (1897–1941). (de)
- Organización de Nacionalistas Ucranianos u OUN (en ucraniano, Організація українських націоналістів o ОУН, Organizátsiya ukrayínskyj natsionalístiv) fue un movimiento político ucraniano fundado en 1929 por Evguén Konovalets en la Polonia de antes de la Segunda Guerra Mundial, que en 1942 formó su rama militar, el Ejército Insurgente Ucraniano (UPA), la mayor agrupación militar ucraniana de la época. También se consideran sucesores de la OUN los partidos Svoboda, fundado en 1991, y Sector Derecho, fundado en 2013. (es)
- Ukrainar Nazionalisten Erakundea (ukraineraz: Організація українських націоналістів, translit.: Orhanizatsiya ukrayins'kykh natsionalistiv, OUN laburtua) muturreko ukrainar nazionalisten erakunde historiko bat da. Stepan Bandera izan zuen buruzagi nabarmenetako bat. 1929an sortu zen Vienan, Ukrainako Erakunde Militarrak, muturreko talde eskuindarrek eta ukrainar nazionalista eskuindarrek eta zenbait intelektualek osatua. (eu)
- L'Organisation des nationalistes ukrainiens ou OUN (en ukrainien : Організація українських націоналістів, Orhanizatsiya ukrayins'kykh natsionalistiv ou ОУН) est un mouvement nationaliste extrémiste ukrainien créé en 1929 lors du Premier Congrès à Vienne par Yevhen Konovalets et Andriy Melnyk. Elle englobe l'Organisation militaire ukrainienne (UVO). Son but est de maintenir la force de la nation ukrainienne par la dictature. (fr)
- The Organization of Ukrainian Nationalists (Ukrainian: Організація українських націоналістів, romanized: Orhanizatsiya ukrayins'kykh natsionalistiv, abbreviated OUN) is an Ukrainian ultranationalist political organization established in 1929 in Vienna. Historically, the OUN was the largest and one of the most important far-right Ukrainian organizations operating in the Kresy region (Eastern Galicia) of the Second Polish Republic. OUN emerged as a union between the Ukrainian Military Organization, smaller radical right-wing groups, and right-wing Ukrainian nationalists and intellectuals represented by Dmytro Dontsov, Yevhen Konovalets, Mykola Stsiborskyi, and other figures. (en)
- L'Organizzazione dei Nazionalisti Ucraini, noto anche con l'acronimo OUN (in ucraino: Організація українських націоналістів, ОУН?, traslitterato: Orhanizacija ukraïns'kych nacionalistiv) è stato un partito politico nazionalista e fascista fondato nel 1929 da esuli ucraini anticomunisti e anti-russi nella città di Vienna. (it)
- Organizacja Ukraińskich Nacjonalistów (ukr. Організація українських націоналістів) – ukraińska nacjonalistyczna organizacja polityczno-wojskowa założona w 1929 w Wiedniu. OUN kierowała się ideologią integralnego ukraińskiego nacjonalizmu, dążąc do zbudowania na ziemiach uznawanych przez nią za ukraińskie niepodległego państwa o ustroju zbliżonym do faszyzmu. W praktyce działała konspiracyjnie, głównie w II Rzeczypospolitej, prowadząc działalność terrorystyczną, dywersyjną, szkoleniową i propagandowo-oświatową. (pl)
- A Organização dos Nacionalistas Ucranianos ou OUN (em ucraniano : Організація українських націоналістів, Orhanizatsiya ukrayins'kykh nationalistiv ou ОУН) é uma organização nacionalista de extrema direita fundada em 1929 por exilados ucranianos, na cidade de Viena. Em 1940, a OUN se dividiu em duas partes após o assassinato do líder original da OUN Yevhen Konovalets pela NKVD. Os membros mais antigos e moderados apoiaram Andriy Melnyk e o OUN-M, enquanto os membros mais jovens e mais radicais apoiaram o OUN-B de Stepan Bandera (apelidados de "Banderitas"). (pt)
- Организа́ция украи́нских национали́стов (укр. Організація українських націоналістів, ОУН) — ультраправая украинская националистическая политическая организация, действовавшая в основном на территории Галиции и Волыни (период наивысшей активности — конец 1920-х — 1950-е годы). Своей главной целью декларировала создание и укрепление самостоятельного единого украинского государства (УССД — укр. Українська Самостійна Соборна Держава), которое должно было включать в себя все этнические украинские земли. Как явствует из программных положений ОУН и заявлений её руководителей, её деятельность носила антипольский, антисоветский и антикоммунистический характер. (ru)
- Організа́ція украї́нських націоналі́стів (ОУН) — український громадсько-політичний рух, що ставить собі за мету встановлення Української соборної самостійної держави, її збереження та розвиток. Основним регіоном діяльності ОУН були Східна Галичина та Волинь, а її керівна структура тут іменувалася «Крайова Екзекутива ОУН на західно-українських землях». Визначивши себе як рух, а не як партія, ОУН засуджувала всі легальні українські партії Галичини як колабораціоністські. Заснована 3 лютого 1929 року у Відні, легалізована в Україні 1993-го як громадська організація. (uk)
- 乌克兰民族主义者组织（烏克蘭語：Організація Українських Націоналістів (ОУН)）是一个1929年成立于维也纳的乌克兰激进极右翼极端民族主义政治组织，期初在波兰治下的活动，以试图渗透合法政党、大学和其他机构。由于其极端民族主义和革命倾向，多数历史学家将其视为法西斯主义组织。为了实现，乌克兰民族主义者组织针对波兰、捷克斯洛伐克和苏联运用了诸如暴力、恐怖主义的策略。1940年分裂，一派为领导的温和派，一派为斯捷潘·班杰拉领导的激进派。1941年德军入侵苏联后，激进派在被德军包围的利沃夫宣布乌克兰独立，后遭德国镇压。1942年10月，激进派成立了乌克兰反抗军。 (zh)
|
