| dbo:abstract
|
- La Primera Crònica o Crònica de Nèstor (en antic eslau eclesiàstic: Повѣсть времяньныхъ лѣтъ, transliterat Pověstĭ vremęnĭnyhŭ lětŭ; bielorús: Апо́весць міну́лых часо́ў, en alfabet łacinka bielorús Apovieść minulych časoŭ; rus: По́весть временны́х лет, transcrit Póvest vremennikh let; ucraïnès: По́вість мину́лих літ, transcrit Póvist minúlikh lit, literalment Relat dels anys passats) és una crònica i història del primer estat eslau oriental, la Rus' de Kíev, entre els anys 850 i 1110, aproximadament, i originalment escrita a Kíev cap al 1113. Està escrita en antic eslau eclesiàstic, l'idioma que s'emprava per fer escrits, i no en l'idioma col·loquial del moment, l'antic eslau oriental. (ca)
- Pověst dávných let, Povisť vremennych lit, ukrajinsky Повість временних літ, Povesť vremennych let, rusky По́весть временны́х лет, starorusky Повѣсть временныхъ лѣт, též nazývaná Prvotní (základní) letopis (Первоначальная летопись), nebo Nestorův letopis (Несторова летопись), je považována za nejstarší z dosud zachovalých ruských letopisů (vedle označení letopis se také užívá označení kronika). Tento kyjevskoruský letopis vznikl nejspíše na počátku 12. století v Kyjevě a za autora je označován mnich Nestor. Existují ještě dvě pozdější redakce od mnicha Silvestra a od anonymního autora. Nejstarší dochované rukopisy pocházejí až ze 14. století. Rozsah popisovaných dějin jde od biblických dob až do roku 1117 (ve 3. redakci). Datovaná část dějin Kyjevské Rusi začíná rokem 852, začátkem samostatné vlády byzantského císaře Michaela III. Důležité je zejména popsání příchodu Rurikovy varjažské družiny a vznik ruského státu. Na základě této informace vznikla původní normanská teorie. Poetický, ovšem již zastaralý český převod Karla Jaromíra Erbena z roku 1867 nedávno nahradil nový překlad slavisty . (cs)
- Die Nestorchronik (auch Nestor-Chronik; altostslawisch Повѣсть времѧньныхъ лѣтъ, Pověstĭ vremęnĭnyhŭ lětŭ, „Erzählung der vergangenen Jahre“) ist die älteste erhaltene ostslawische Chronik. Sie ist eine der wichtigsten schriftlichen Quellen für die Geschichte der Kiewer Rus. Ihre Angaben werden in weiten Teilen von den Erkenntnissen der Archäologie und Onomastik gestützt. (de)
- Το Πρώτο Χρονικό είναι ένα αφηγηματικό κείμενο, γραμμένο στην αρχαία σλαβική γλώσσα, το οποίο περιγράφει την ιστορία των Ρως από το 850 έως το 1110. Συνετέθη το 1116 στο Κίεβο και ο πρωτότυπος τίτλος του είναι Ιστορία των Περασμένων Χρόνων (Повѣсть времяньныхъ лѣтъ). Πιθανότερος δημιουργός του είναι ένας μοναχός ονόματι Νέστωρ, γι' αυτό απαντάται και ως «Νεστοριανό Χρονικό». Για τη συγγραφή του Χρονικού χρησιμοποιήθηκαν πολλές διαφορετικές πηγές: τοπικοί θρύλοι, σκανδιναβικές σάγκες, παλαιότερα (σήμερα χαμένα) σλαβικά κείμενα, τα χρονικά των βυζαντινών Ιωάννη Μαλάλα και Γεωργίου Αμαρτωλού, βυζαντινά θρησκευτικά κείμενα, συμφωνίες του Κράτους των Ρως με την Κωνσταντινούπολη, προφορικές αφηγήσεις στρατιωτικών κι εξερευνητών. Το πρωτότυπο χειρόγραφο θεωρείται χαμένο, όπως και τα δύο παλαιότερα γνωστά αντίγραφά του (ο Λαυρεντιανός και ο Υπατιανός Κώδικας). Η γνώση μας για το Πρώτο Χρονικό περιορίζεται στα διασωθέντα αντίγραφα των δύο τελευταίων, συνεπώς είναι αδύνατον να γνωρίζουμε λέξη προς λέξη το περιεχόμενό του. Παρ' όλους τους υποκειμενισμούς (του Νέστορος και των μετέπειτα αντιγραφέων του), τη μίξη μυθολογικών και ιστορικών πηγών, την αποδεδειγμένη ανακρίβεια των ημερομηνιών που αναφέρει, καθώς και τη γνώση του περιεχομένου του μόνο μέσα από αντίγραφα, το Πρώτο Χρονικό αποτελεί τη μοναδική πρωτογενή πηγή για τη μελέτη του ανατολικού σλαβικού κόσμου πριν από το 12ο αιώνα. Είναι επίσης πολύτιμο ως πρώιμο δείγμα της αρχαίας σλαβικής λογοτεχνίας. (el)
- La Komenca kroniko (ankaŭ konata kiel la Rakonto pri la pasintaj jaroj aŭ la Nestora Kroniko) estas la plej frua el la nunkonataj malnovrusaj kronikoj, verkita komence de la 12-a jarcentoen Kievo. Ĝia originalo ne konserviĝis, ni konas ĝin per postajkompilaĵoj, kiel el kaj . (eo)
- Nestorren Kronika edo Pasa den urteetako historia (antzinako ekialdeko eslavieraz: Повѣсть времѧньныхъ лѣтъ; errusieraz: Повесть временных лет), gutxi gorabehera, 850 eta 1110 urteen arteko ekialdeko eslaviarren lehen estatuaren, Kieveko Rusaren, historia da, jatorriz 1113 urtearen inguruan Kieven antzinako ekialdeko eslavieran idatzia. Denbora luzez, jatorrizko idazketa Nestor izeneko Kieveko leize-zuloetako monasterioko monje bati egotzi zitzaion, eta hortik Nestorren Kronika edo Nestorren Eskuizkribua izena. Aditu modernoen aburuz, Nestorren Kronika autore ezberdinen nahasketa da, eta Nestorri zati handiena idatzi zuelako edo zatiak bildu zituelako egotzi zioten. Erabili zituen iturri ugarien artean honako hauek zeuden: lehen kronika eslaviarrak (gaur egun galduak), eta bizantziar urtekariak, kondaira herrikoiak eta saga nordikoak, greziar testu erlijioso ugari, bizantziar eta eslaviar tratatuak, Yan Vixatitxen eta beste buruzagi militar batzuen ahozko iturriak. Nestorrek Sviatopolk II.a Kievekoaren gortean lan egin zuen, eta ziurrenik eskandinaviarren aldeko printzearen politika bultzatu zuen. (eu)
- La Primera crónica eslava o Crónica de Néstor (en antiguo eslavo oriental: Повѣсть времѧньныхъ лѣтъ; en ruso: По́весть временны́х лет (Póvest vremennyj let); en ucraniano: Повість врем'яних літ, literalmente «Relato de los años pasados») es la historia del primer Estado eslavo oriental, la Rus de Kiev, entre los años 850 y 1110, aproximadamente, y originalmente escrita en antiguo eslavo oriental en Kiev sobre el año 1113. (es)
- La Chronique des temps passés, aussi appelée Chronique de Nestor (en vieux russe : Повѣсть времяньныхъ лѣтъ, [translittération : Povest' vremyan'nykh let]) est la plus ancienne chronique slave orientale qui nous soit parvenue. Ouvrage composite, compilé vers 1111 par un moine, Nestor, et poursuivie par ses continuateurs de la laure des Grottes de Kiev, elle retrace l’histoire de la Rus' kiévienne de 858 (conversion des Bulgares après leur défaite aux mains du basileus Michel III) à 1113 (mort de Sviatopolk II et entrée de Vladimir à Kiev). La chronique se compose de deux parties :
* une première partie, qui sert d’introduction, retrace, à partir des origines bibliques, l’histoire de la Rus' et des Slaves orientaux, avant de se concentrer sur la fondation de Kiev et l’émergence de la Rus'.
* Les chapitres suivants relatent, sous forme chronologique, les règnes des douze premiers souverains rus’ jusqu’en 1113. (fr)
- The Tale of Bygone Years (Old East Slavic: Повѣсть времѧньныхъ лѣтъ, romanized: Pověstĭ vremęnĭnyxŭ lětŭ; ; Belarusian: Аповесць мінулых часоў, romanized: Apoviesć minulych časoŭ ; Ukrainian: Повість минулих літ, romanized: Povist' mynulykh lit; Russian: Повесть временных лет, romanized: Povest' vremennykh let), often known in English as the Rus' Primary Chronicle, the Russian Primary Chronicle, or simply the Primary Chronicle, as well as also, after the author it has traditionally been ascribed to, Nestor's Chronicle, is an Old East Slavic chronicle (letopis) of Kievan Rus' from about 850 to 1110, originally compiled in Kiev around 1113. The work’s name originates from the opening sentence of the text, which reads: “These are the narratives of bygone years regarding the origin of the land of Rus’ (Old East Slavic: Рѹсь), the first princes of Kyiv, and from what source the land of Rus’ had its beginning.” The work has long been considered to be a fundamental source in the interpretation of the history of the East Slavs. The Chronicle's content is known today from several surviving editions and codices that have been revised over the years and evince a slight degree of variation from each other. The historical period covered in the Tale of Bygone Years begins with biblical times, in the introductory portion of the text, and concludes with the year 1117 in the Chronicle's third edition. Russian philologist and founder of the science of textology Aleksey Shakhmatov was the first one to discover early on that the chronology of the Primary Chronicle opens with an error. The Chronicle has it that “In the year 6360 (852), the fifteenth of the indiction, at the accession of the Emperor Michael, the land of Rus’ was first named.” However, 11th-century Greek historian John Skylitzes' accounts of the Byzantine history show that Emperor Michael III did not begin his reign in 852 but rather a decade earlier, on January 20, 842. Because of the work's several identified chronological issues and numerous logical incongruities that have been pointed out by historians over the years, the Chronicle's value as a reliable historical source has been placed under strict scrutiny by the contemporary experts in the field (see “”). (en)
- 《원초 연대기》(原初年代記, 러시아어: Повесть временных лет 포베스티 브레멘니흐 레트[*], 우크라이나어: Повість минулих літ 포비스트 므눌르흐 리트[*])는 고대 루스인 국가인 키예프 루스의 역사서이다. 1113년경 키예프에서 편찬되었으며 850년경에서 1110년경에 걸친 역사를 다뤘다. 《네스토르 연대기》, 《지난 세월의 이야기》라고도 불린다. 11세기 문학 연구에 있어 어려운 점은 작품이 창작된 시기, 작가 등이 불명확하다는 점이다. 때문에 연대기의 작가가 네스토르인지에 대해서는 의견이 분분하다. 연대기는 백과사전과 사실상 마찬가지로 그 시대의 주요한 사건들을 시간의 흐름에 따라 기록하고 있다. 따라서 한 사람이 아니라 다수의 작가들에 의해 씌여졌을 가능성이 높다. 고대 동슬라브인들과 고대 루스인, 바랑기아인, 노르드인에 관한 귀중한 자료이다. (ko)
- De Nestorkroniek is een 12e-eeuws Oost-Slavisch manuscript, ook wel bekend als het Verhaal van voorbije jaren (Oudkerkslavisch: Повѣсть времяньныхъ лѣтъ; Russisch: Повесть временных лет, Povest vremennych let; Oekraïens: Повість врем'яних літ, Povist vremjanych lit; Wit-Russisch: Аповесць мінулых часоў, Apovests minoelych tsjasow). (nl)
- 『原初年代記』（げんしょねんだいき）は、およそ850年から1110年までのキエフ・ルーシの歴史について記された年代記（レートピシ）である。初版は1113年に編纂された。『過ぎし年月の物語』（古ルーシ語:Повѣсть времяньныхъ лѣтъ；ウクライナ語:Повість врем'яних літ；ベラルーシ語:Аповесць мінулых часоў；ロシア語:Повесть временных лет）とも。 (ja)
- Powieść minionych lat (st.rus. Повѣсть времѧньныхъ лѣтъ, ros. Повесть временных лет (Повѣсть временныхъ лѣтъ), ukr. Повість временних літ, biał. Аповесць мінулых гадоў, inne polskie nazwy: Powieść doroczna, Powieść lat minionych, Kronika Nestora) – staroruski latopis, opisujący dzieje państwa ruskiego od czasów najdawniejszych (przybycie Ruryka do Nowogrodu Wielkiego) do początku XII wieku, podstawowe źródło do poznania historii wczesnej Rusi Kijowskiej. Powstanie tekstu latopisu datuje się na 1113 rok. Najstarszy zachowany odpis pochodzi z 1377 roku. Po raz pierwszy opublikowana w 1767 roku w Sankt Petersburgu na podstawie Latopisu Nikonowskiego. (pl)
- La Cronaca degli anni passati o Racconto dei tempi passati (in slavo ecclesiastico: Повѣсть врємѧнныхъ лѣтъ, traslitterato: Pověst' vremęnnych lět; in russo: Повесть временных лет?, traslitterato: Povest' vremennych let; in ucraino: Повість минулих літ?, traslitterato: Povist' mynulych lit), spesso chiamata anche Cronaca di Nestore, è la più antica cronaca della Rus' di Kiev. Nei Paesi anglosassoni è indicata anche come Cronaca primaria (Primary Chronicle). La Cronaca è la storia della Rus' di Kiev, il più antico stato slavo orientale, dall'850 al 1110, e si suppone sia stata scritta intorno al 1116. L'opera è dunque una fonte primaria di informazioni sulla storia dell'Europa orientale nel Medioevo, ed è fondamentale per la storia della Russia, della Bielorussia e dell'Ucraina. (it)
- A Crónica de Nestor (português europeu) ou Crônica de Nestor (português brasileiro) (em russo: По́весть временны́х лет; em ucraniano Повість врем'яних літ - "Crônica dos Anos Passados"), também chamada de Crônica Primária ou Primeira Crônica, é a história da primeira formação política do povo eslavo oriental, com sede em Kiev, constituída entre 850 e 1110 aproximadamente. Nestor, um monge de Quieve, foi o primeiro e o melhor dos analistas antigos da história da Rússia. Ele morreu no inicio do século XII, e sua crónica permaneceu obscura, até ser publicada em São Petersburgo, em 1767. A sua autoria foi atribuída durante muito tempo a Nestor, um monge do Mosteiro de Kiev-Petchersk, falecido por volta de 1115. Essa ideia era baseada nos primeiros versos da versão de Khlebhnikovsky da crônica, que atribuía a Nestor a autoria da mesma. No entanto, a comparação com manuscritos mais antigos da crônica demonstrou que essa provavelmente foi uma interpolação feita com base em suposições e não de certezas em relação à atribuição, tal como se evidencia nos trechos abaixo, baseados na crítica produzida por Samuel H. Cross entre os manuscritos (1968: 220): No manuscrito laurentiano da crônica, o primeiro verso é o que segue: "se pověsti vremyan’nÿkh lět otkudu est’ poshla russkaya zemya." (a crônica dos tempos passados, de onde vieram as terras dos Rus’) No manuscrito hipatiano, temos o seguinte primeiro verso: "pověst vremennÿkh lět chernoriztsa Fedoseva monastÿrya Pecherskago oktudu est’ poshla Russkaya zemlya." (Essa é a crônica dos tempos passados de um monge do monastério das Criptas de Teodósio, de onde vieram as terras dos Rus’) Já no manuscrito Khlebhnikovsky, o primeiro verso é o que se lê: "pověst vremennÿkh lět Nestera chernoriztsa monastÿrya Pecherskago otkuda est’ poshla russkaya zemlya." (Essa é a crônica dos tempos passados de Nestor, um monge do Monastério das Criptas de Teodósio, de onde vieram as terras dos Rus’) Este documento foi redigido por volta de 1113, em Quieve, e relata a história da Rússia desde o "Dilúvio Universal" bíblico até ao ano de 1111. Entre outras passagens polémicas, está aquela em que é contado como a população local chamou o chefe viquingue Rurique e os seu guerreiros para restabelecerem a ordem na região, além do relato da conversão do príncipe Vladimir I de Quieve ao cristianismo em 988, após entrar em acordo com os imperadores bizantinos Basílio II Bulgaróctono e Constantino VIII. (pt)
- «По́весть временны́х лет» (ПВЛ, церк.-слав. Повѣсть врємѧнныхъ лѣтъ, также «Первоначальная летопись», «Начальная летопись», «Несторова летопись») — наиболее ранняя из сохранившихся в полном объёме русских летописей. Создана в Киеве в 1110-х годах. Составила основу большинства более поздних русских летописей. Охватывает период истории начиная с библейских времён во вводной части и заканчивая в третьей редакции 1117 годом. Датированная часть истории Древней Руси начинается с лета 6360 (852 год), к которому отнесено начало правления византийского императора Михаила III. Как и у большинства средневековых произведений, оригинал не сохранился. Известна по двум редакциям, условно именуемым второй и третьей (по А. А. Шахматову, первая не сохранилась) и нескольким спискам с незначительными изменениями, внесёнными переписчиками. В Хлебниковском списке середины XVI века в качестве автора летописи указан Нестор, агиограф рубежа XI—XII веков, монах Киево-Печерского монастыря. Ряд исследователей отрицает его авторство, а упоминание в Хлебниковском списке рассматривает как вторичную вставку. Несмотря на недостоверность ранних дат и описаний событий, «Повесть временных лет» при условии сопоставления с независимыми от неё источниками, позволяющими проверить сведения, является одним из главных источников по истории Киевской Руси. (ru)
- Nestorskrönikan (fornöstslaviska: Повѣсть врємѧннꙑхъ лѣтъ), Povest vremannych let, "Berättelsen om svunna tider") är en krönika, enligt traditionen skriven av munken Nestor vid Grottklostret i Kiev. Dess tillkomst dateras till omkring år 1113 i Kievriket och Nestor själv anses ha levt mellan 1056 och 1114. Krönikan handlar om Kievriket och dess områdes historia från syndafloden till år 1110. (sv)
- 《往年纪事》（教會斯拉夫語：Повѣсть времѧньныхъ лѣтъ，Pověstĭ vremęnĭnyhŭ lětŭ，俄語：Повесть временных лет，Povest' vremennyh let）也称《古史纪年》、《原初编年史》、《古編年紀》，是中世纪基辅罗斯一部描述东斯拉夫人早期历史的著作。本书根据拜占庭的编年史、西、东斯拉夫的文学作品、官方文件以及口头文学等史料汇编而成，现存最早的版本为公元1377年的手稿。一般认为本书的作者为基辅洞窟修道院的僧侣聶斯特，现代有部分学者认为该书是一部综合作品集。本书第一版记载至公元1113年，之后经过了两次增修，分别增补至1116年及1118年。 (zh)
- «Повість временних літ», також «Повість врем'яних літ», «По́вість мину́лих літ» — літописне зведення, складене в Києві в XI — на початку XII століття ченцем Нестором та іншими літописцями, яке лягло в основу всього наступного руського літописання. За іншою версією, основним автором був Сильвестр, ігумен Видубицького монастиря. На сьогодні гіпотеза про Сильвестра, як автора «Повісті временних літ» знаходить нові підтвердження й виглядає досить переконливо. Одна з найдавніших літературних пам'яток в історії України, найдавніша велика літописна пам'ятка української мови. У «Повісті временних літ» зафіксовані риси української мови. «Повість врем'яних літ» — перша в Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Висвітлює історію східних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи подаються порічно. Використано перекази, оповідання, повісті, легенди. Написана мовою, близькою до живої народної з нашаруванням церковнослов'янських елементів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La Primera Crònica o Crònica de Nèstor (en antic eslau eclesiàstic: Повѣсть времяньныхъ лѣтъ, transliterat Pověstĭ vremęnĭnyhŭ lětŭ; bielorús: Апо́весць міну́лых часо́ў, en alfabet łacinka bielorús Apovieść minulych časoŭ; rus: По́весть временны́х лет, transcrit Póvest vremennikh let; ucraïnès: По́вість мину́лих літ, transcrit Póvist minúlikh lit, literalment Relat dels anys passats) és una crònica i història del primer estat eslau oriental, la Rus' de Kíev, entre els anys 850 i 1110, aproximadament, i originalment escrita a Kíev cap al 1113. Està escrita en antic eslau eclesiàstic, l'idioma que s'emprava per fer escrits, i no en l'idioma col·loquial del moment, l'antic eslau oriental. (ca)
- Die Nestorchronik (auch Nestor-Chronik; altostslawisch Повѣсть времѧньныхъ лѣтъ, Pověstĭ vremęnĭnyhŭ lětŭ, „Erzählung der vergangenen Jahre“) ist die älteste erhaltene ostslawische Chronik. Sie ist eine der wichtigsten schriftlichen Quellen für die Geschichte der Kiewer Rus. Ihre Angaben werden in weiten Teilen von den Erkenntnissen der Archäologie und Onomastik gestützt. (de)
- La Komenca kroniko (ankaŭ konata kiel la Rakonto pri la pasintaj jaroj aŭ la Nestora Kroniko) estas la plej frua el la nunkonataj malnovrusaj kronikoj, verkita komence de la 12-a jarcentoen Kievo. Ĝia originalo ne konserviĝis, ni konas ĝin per postajkompilaĵoj, kiel el kaj . (eo)
- La Primera crónica eslava o Crónica de Néstor (en antiguo eslavo oriental: Повѣсть времѧньныхъ лѣтъ; en ruso: По́весть временны́х лет (Póvest vremennyj let); en ucraniano: Повість врем'яних літ, literalmente «Relato de los años pasados») es la historia del primer Estado eslavo oriental, la Rus de Kiev, entre los años 850 y 1110, aproximadamente, y originalmente escrita en antiguo eslavo oriental en Kiev sobre el año 1113. (es)
- 《원초 연대기》(原初年代記, 러시아어: Повесть временных лет 포베스티 브레멘니흐 레트[*], 우크라이나어: Повість минулих літ 포비스트 므눌르흐 리트[*])는 고대 루스인 국가인 키예프 루스의 역사서이다. 1113년경 키예프에서 편찬되었으며 850년경에서 1110년경에 걸친 역사를 다뤘다. 《네스토르 연대기》, 《지난 세월의 이야기》라고도 불린다. 11세기 문학 연구에 있어 어려운 점은 작품이 창작된 시기, 작가 등이 불명확하다는 점이다. 때문에 연대기의 작가가 네스토르인지에 대해서는 의견이 분분하다. 연대기는 백과사전과 사실상 마찬가지로 그 시대의 주요한 사건들을 시간의 흐름에 따라 기록하고 있다. 따라서 한 사람이 아니라 다수의 작가들에 의해 씌여졌을 가능성이 높다. 고대 동슬라브인들과 고대 루스인, 바랑기아인, 노르드인에 관한 귀중한 자료이다. (ko)
- De Nestorkroniek is een 12e-eeuws Oost-Slavisch manuscript, ook wel bekend als het Verhaal van voorbije jaren (Oudkerkslavisch: Повѣсть времяньныхъ лѣтъ; Russisch: Повесть временных лет, Povest vremennych let; Oekraïens: Повість врем'яних літ, Povist vremjanych lit; Wit-Russisch: Аповесць мінулых часоў, Apovests minoelych tsjasow). (nl)
- 『原初年代記』（げんしょねんだいき）は、およそ850年から1110年までのキエフ・ルーシの歴史について記された年代記（レートピシ）である。初版は1113年に編纂された。『過ぎし年月の物語』（古ルーシ語:Повѣсть времяньныхъ лѣтъ；ウクライナ語:Повість врем'яних літ；ベラルーシ語:Аповесць мінулых часоў；ロシア語:Повесть временных лет）とも。 (ja)
- Powieść minionych lat (st.rus. Повѣсть времѧньныхъ лѣтъ, ros. Повесть временных лет (Повѣсть временныхъ лѣтъ), ukr. Повість временних літ, biał. Аповесць мінулых гадоў, inne polskie nazwy: Powieść doroczna, Powieść lat minionych, Kronika Nestora) – staroruski latopis, opisujący dzieje państwa ruskiego od czasów najdawniejszych (przybycie Ruryka do Nowogrodu Wielkiego) do początku XII wieku, podstawowe źródło do poznania historii wczesnej Rusi Kijowskiej. Powstanie tekstu latopisu datuje się na 1113 rok. Najstarszy zachowany odpis pochodzi z 1377 roku. Po raz pierwszy opublikowana w 1767 roku w Sankt Petersburgu na podstawie Latopisu Nikonowskiego. (pl)
- Nestorskrönikan (fornöstslaviska: Повѣсть врємѧннꙑхъ лѣтъ), Povest vremannych let, "Berättelsen om svunna tider") är en krönika, enligt traditionen skriven av munken Nestor vid Grottklostret i Kiev. Dess tillkomst dateras till omkring år 1113 i Kievriket och Nestor själv anses ha levt mellan 1056 och 1114. Krönikan handlar om Kievriket och dess områdes historia från syndafloden till år 1110. (sv)
- 《往年纪事》（教會斯拉夫語：Повѣсть времѧньныхъ лѣтъ，Pověstĭ vremęnĭnyhŭ lětŭ，俄語：Повесть временных лет，Povest' vremennyh let）也称《古史纪年》、《原初编年史》、《古編年紀》，是中世纪基辅罗斯一部描述东斯拉夫人早期历史的著作。本书根据拜占庭的编年史、西、东斯拉夫的文学作品、官方文件以及口头文学等史料汇编而成，现存最早的版本为公元1377年的手稿。一般认为本书的作者为基辅洞窟修道院的僧侣聶斯特，现代有部分学者认为该书是一部综合作品集。本书第一版记载至公元1113年，之后经过了两次增修，分别增补至1116年及1118年。 (zh)
- Pověst dávných let, Povisť vremennych lit, ukrajinsky Повість временних літ, Povesť vremennych let, rusky По́весть временны́х лет, starorusky Повѣсть временныхъ лѣт, též nazývaná Prvotní (základní) letopis (Первоначальная летопись), nebo Nestorův letopis (Несторова летопись), je považována za nejstarší z dosud zachovalých ruských letopisů (vedle označení letopis se také užívá označení kronika). Tento kyjevskoruský letopis vznikl nejspíše na počátku 12. století v Kyjevě a za autora je označován mnich Nestor. Existují ještě dvě pozdější redakce od mnicha Silvestra a od anonymního autora. Nejstarší dochované rukopisy pocházejí až ze 14. století. (cs)
- Το Πρώτο Χρονικό είναι ένα αφηγηματικό κείμενο, γραμμένο στην αρχαία σλαβική γλώσσα, το οποίο περιγράφει την ιστορία των Ρως από το 850 έως το 1110. Συνετέθη το 1116 στο Κίεβο και ο πρωτότυπος τίτλος του είναι Ιστορία των Περασμένων Χρόνων (Повѣсть времяньныхъ лѣтъ). Πιθανότερος δημιουργός του είναι ένας μοναχός ονόματι Νέστωρ, γι' αυτό απαντάται και ως «Νεστοριανό Χρονικό». (el)
- Nestorren Kronika edo Pasa den urteetako historia (antzinako ekialdeko eslavieraz: Повѣсть времѧньныхъ лѣтъ; errusieraz: Повесть временных лет), gutxi gorabehera, 850 eta 1110 urteen arteko ekialdeko eslaviarren lehen estatuaren, Kieveko Rusaren, historia da, jatorriz 1113 urtearen inguruan Kieven antzinako ekialdeko eslavieran idatzia. (eu)
- La Chronique des temps passés, aussi appelée Chronique de Nestor (en vieux russe : Повѣсть времяньныхъ лѣтъ, [translittération : Povest' vremyan'nykh let]) est la plus ancienne chronique slave orientale qui nous soit parvenue. Ouvrage composite, compilé vers 1111 par un moine, Nestor, et poursuivie par ses continuateurs de la laure des Grottes de Kiev, elle retrace l’histoire de la Rus' kiévienne de 858 (conversion des Bulgares après leur défaite aux mains du basileus Michel III) à 1113 (mort de Sviatopolk II et entrée de Vladimir à Kiev). La chronique se compose de deux parties : (fr)
- The Tale of Bygone Years (Old East Slavic: Повѣсть времѧньныхъ лѣтъ, romanized: Pověstĭ vremęnĭnyxŭ lětŭ; ; Belarusian: Аповесць мінулых часоў, romanized: Apoviesć minulych časoŭ ; Ukrainian: Повість минулих літ, romanized: Povist' mynulykh lit; Russian: Повесть временных лет, romanized: Povest' vremennykh let), often known in English as the Rus' Primary Chronicle, the Russian Primary Chronicle, or simply the Primary Chronicle, as well as also, after the author it has traditionally been ascribed to, Nestor's Chronicle, is an Old East Slavic chronicle (letopis) of Kievan Rus' from about 850 to 1110, originally compiled in Kiev around 1113. (en)
- La Cronaca degli anni passati o Racconto dei tempi passati (in slavo ecclesiastico: Повѣсть врємѧнныхъ лѣтъ, traslitterato: Pověst' vremęnnych lět; in russo: Повесть временных лет?, traslitterato: Povest' vremennych let; in ucraino: Повість минулих літ?, traslitterato: Povist' mynulych lit), spesso chiamata anche Cronaca di Nestore, è la più antica cronaca della Rus' di Kiev. Nei Paesi anglosassoni è indicata anche come Cronaca primaria (Primary Chronicle). (it)
- A Crónica de Nestor (português europeu) ou Crônica de Nestor (português brasileiro) (em russo: По́весть временны́х лет; em ucraniano Повість врем'яних літ - "Crônica dos Anos Passados"), também chamada de Crônica Primária ou Primeira Crônica, é a história da primeira formação política do povo eslavo oriental, com sede em Kiev, constituída entre 850 e 1110 aproximadamente. Nestor, um monge de Quieve, foi o primeiro e o melhor dos analistas antigos da história da Rússia. Ele morreu no inicio do século XII, e sua crónica permaneceu obscura, até ser publicada em São Petersburgo, em 1767. (pt)
- «По́весть временны́х лет» (ПВЛ, церк.-слав. Повѣсть врємѧнныхъ лѣтъ, также «Первоначальная летопись», «Начальная летопись», «Несторова летопись») — наиболее ранняя из сохранившихся в полном объёме русских летописей. Создана в Киеве в 1110-х годах. Составила основу большинства более поздних русских летописей. Охватывает период истории начиная с библейских времён во вводной части и заканчивая в третьей редакции 1117 годом. Датированная часть истории Древней Руси начинается с лета 6360 (852 год), к которому отнесено начало правления византийского императора Михаила III. (ru)
- «Повість временних літ», також «Повість врем'яних літ», «По́вість мину́лих літ» — літописне зведення, складене в Києві в XI — на початку XII століття ченцем Нестором та іншими літописцями, яке лягло в основу всього наступного руського літописання. За іншою версією, основним автором був Сильвестр, ігумен Видубицького монастиря. На сьогодні гіпотеза про Сильвестра, як автора «Повісті временних літ» знаходить нові підтвердження й виглядає досить переконливо. Одна з найдавніших літературних пам'яток в історії України, найдавніша велика літописна пам'ятка української мови. У «Повісті временних літ» зафіксовані риси української мови. (uk)
|
