| dbo:abstract
|
- El Princeps ("primer ciutadà") va ser un títol de la primera etapa de l'Imperi Romà (Principat), que va rebre del Senat l'emperador Octavi August, l'any 28, en reconeixement del seu poder i prestigi polític. El títol de Princeps intentava conservar l'essència de la idea republicana. No era un títol oficial i no formava part de la designació dels emperadors. No implicava la tinença de cap càrrec o prerrogativa especial. Era un títol de cortesia pura i senzilla i indicava que el seu portador era el "primer ciutadà". No estava institucionalitzat i no havia de transmetre's als successors, a diferència d'altres títols, com Imperator, Caesar, Augustus, o Pater patriae. El títol de princeps significava la posició que ocupava l'emperador en la reforma que va fer August, una posició que no venia donada perquè tingués un alt càrrec, o qualsevol càrrec de nova creació, sinó pel fet que el senat i el poble romà havien concedit determinats poders a un ciutadà individual, i per aquests poders es trobava situat per damunt dels seus conciutadans. El títol era creat per mitjans constitucionals i es donava a cada titular. En el Dominat, amb l'emperador Dioclecià, el princeps va ser reemplaçat pel títol de senyor absolut. (ca)
- Princeps (laut Sextus Pompeius Festus von lateinisch primus – capio, ursprünglich mit der Bedeutung „(bei der Beuteverteilung) zuerst nehmend“, „in der Reihenfolge der Erste“) ist allgemein „erster Bürger“ oder „erster unter Gleichen“ in der Gesellschaft der römischen Antike. Es war der offizielle Titel der römischen Kaiser während der Zeit des Prinzipats. (de)
- برينسيبيس هل كلمة لاتينية تعني "الأول في الوقت أو الترتيب، الأول، الأهم، قائد، الأبرز، المميز أو النبيل; الرجل الأول، الشخص الأول". كلقب، نشأت «برينسيبيس» في الجمهورية الرومانية حيث تم تعيين العضو القيادي في مجلس الشيوخ برينسيبيس سينايتوس. إرتبط في المقام الأول مع الأباطرة الرومان كعنوان غير رسمي اعتمده أغسطس في 23 ق.م. استمر استخدامه في هذا السياق حتى عهد ديوكلتيانوس في نهاية القرن الثالث. فضل لقب دومانوس، بمعنى «السيد». ونتيجة لذلك، سميت الإمبراطورية الرومانية من أغسطس إلى ديوكلتيانوس «برينسيبيس» ومن ديوكلتيانوس فصاعدا «دومانوس». عنوان العصور الوسطى «الأمير» مشتق من برينسيبيس. (ar)
- Princeps (plurale: principes) estas latinlingva esprimo kiu signifas "unua laŭ vico aŭ ordo; la unua, estro, ĉefo, plej elstara, distinga, aŭ nobela; la unua homo, unua persono." Kiel titolo, "princeps" originiĝis en la Roma Respubliko kie la ĉefa membro de la Senato estis nomumita princeps senatus (unua en la senato). Ĝi estas unuarange asocia kun la Romiaj imperiestroj kiel neoficiala titolo unuafoje adoptita de Aŭgusto en la jaro 23 a.n.e. Ties uzo en tiu kunteksto pluis ĝis la regado de Diokleciano fine de la tria jarcento. Li preferis la titolon dominus, signife "senjoro" aŭ "mastro". Kiel rezulto, la Romia Imperio el Aŭgusto al Diokleciano uzis la terminon "princlando" (principatus) kaj el Diokleciano antaŭen "dominlando" (dominatus). La mezepoka titolo "princo" estas derivata el princeps. (eo)
- El princeps ("primer ciudadano") fue un título de la primera etapa del Imperio romano (Principado), recibido del Senado por Octavio Augusto en el año 27 a. C., en reconocimiento de su poder y prestigio político. El título de Princeps intentaba conservar la esencia de la idea republicana. Este título no pasó a institucionalizarse para transmitirse a los sucesores, a diferencia de otros, tales como Imperator, Caesar, Augustus, Pater Patriae o . En el Dominado, con el emperador Diocleciano, fue reemplazado por el título de señor absoluto. El Senado concedió el título de Optimus princeps ("el mejor de los primeros ciudadanos") al emperador Trajano. (es)
- Princeps (plural: principes) is a Latin word meaning "first in time or order; the first, foremost, chief, the most eminent, distinguished, or noble; the first man, first person". As a title, princeps originated in the Roman Republic wherein the leading member of the Senate was designated princeps senatus. It is primarily associated with the Roman emperors as an unofficial title first adopted by Augustus (r. 27 BC – AD 14) in 23 BC. Its use in this context continued until the regime of Diocletian (r. 284 – 305 AD) at the end of the third century. He preferred the title of dominus, meaning "lord" or "master". As a result, the Roman Empire from Augustus to Diocletian is termed the "principate" (principatus) and from Diocletian onwards as the "dominate" (dominatus). Other historians define the reign of Augustus to Severus Alexander (r. 222 – 235) as the Principate, and the period afterwards as the "Autocracy". The medieval title "Prince" is a derivative of princeps. (en)
- プリンケプス（ラテン語: Prīnceps プリーンケプス）は、古代ローマで「第一人者」を意味したラテン語。複数形はプリンキペス（Prīncipes）。その道において最も権威ある者を指して用いられた言葉。特定の官職や何らかの権限をともなった地位の名前ではなく、また公的根拠のある称号でもない。 (ja)
- Princeps (plurale: principes) è una parola latina che significa "primo nel tempo o nell'ordine; il primo, il capo, il più eminente, distinto o nobile; il primo uomo, la prima persona". Come titolo, "princeps" ha avuto origine nella Repubblica Romana in cui il membro principale del Senato era designato princeps senatus. È principalmente associato agli imperatori romani come titolo non ufficiale adottato per la prima volta da Augusto (regnò 27 a.C. - 14 d.C.) nel 23 a.C. Il suo uso in questo contesto continuò fino al regno di Diocleziano (r. 284 – 305 d.C.) alla fine del III secolo. Preferiva il titolo di dominus, che significa "signore" o "padrone". Di conseguenza, l'Impero Romano da Augusto a Diocleziano è chiamato il "principato" (principatus) e da Diocleziano in poi come il "dominato" (dominatus). Altri storici definiscono il regno di Augusto di Alessandro Severo (r. 222 – 235) come il Principato, e il periodo successivo come "Autocrazia". Il titolo medievale "Principe" è un derivato di princeps. (it)
- 프린켑스(princeps)는 "가장 앞서는",, "수장", "제일인자", "가장 높은 귀족"을 의미하는 라틴어 낱말이다. 칭호로서 프린켑스는 로마 공화국에서 기원하는데, 여기서 로마원로원의 주도적인 일원이 원로원 프린켑스가 된다. 프린스의 중세 호칭은 프린켑스의 파생이다. (ko)
- Princeps (l.mn. principes) – łaciński termin oznaczający „ten, który zajmuje pierwsze miejsce, pierwszy”, używany w różnych okresach historycznych w odniesieniu do sprawujących władzę. Od tytułu tego pochodzi angielskie słowo prince i niemieckie Prinz. (pl)
- Princeps (Latijn voor de eerste of voornaamste) was een gebruikelijke benaming voor de Romeinse keizer in de eerste eeuwen van het Romeinse keizerrijk, tijdens het zogenoemde principaat. Daarmee werd aangeduid dat de keizer eigenlijk de eerste burger was van Rome, dat formeel nog altijd een republiek was. De titel prins is hiervan afkomstig. De benaming is de afkorting van princeps senatus ('eerste der senaat'), ook wel genoemd princeps civitatis ('eerste der burgerij'). Dit was een laatrepublikeinse titel in het Romeinse Rijk die gegeven werd aan senatoren – meestal oud-consuls – die door hun gezag en politieke overwicht eersten onder gelijken waren. Deze werd bij senaatsvergaderingen als eerste der senatoren gehoord door de voorzittende consuls. Er was geen imperium (bevelhebberschap) aan verbonden, maar een princeps oefende zijn invloed slechts uit door zijn ervaring en bewezen capaciteit, kortom op basis van een zeker auctoritas (moreel gezag). Dit zou leiden tot het ontstaan van een monarchale staatsvorm: het principaat. Octavianus ontving, naast de religieus beladen titel van augustus (verhevene), in 27 v.Chr. ook de titel van princeps. Hij had namelijk in 43 v.Chr. het tweede triumviraat opgericht samen met Marcus Antonius en Lepidus om in opdracht van de Senaat de republiek te herstellen. In 31 v.Chr. had hij zijn collega Marcus Antonius verslagen in de slag bij Actium en in 27 v.Chr. had hij vervolgens zijn bijzondere bevoegdheden neergelegd. In dat jaar kreeg hij, naast de titel princeps, van de Senaat het imperium over bijna alle door hem veroverde gebieden – waar bijna alle legioenen gevestigd waren – voor een periode van tien jaar. In 23 v.Chr. deed hij afstand van zijn functie van consul die hij tot dan toe had bezeten. Hij kreeg de tribunicia potestas, wat hem vetorecht in de Senaat en tegen beslissingen van Consuls opleverde. Daarbovenop bezat hij al een imperium proconsulare over alle legioenen en de mogelijkheid deze ook te laten ingrijpen in de senatoriale provincies. Daar hij echter niet in alle provincies tegelijk kon zijn, droeg hij zijn imperium militiae over op legati die slechts mochten handelen met zijn toestemming. De functie van princeps en vele andere zijn echter nooit – formeel – erfelijk geworden. Als princeps kon hij echter wel zijn invloed aanwenden om zijn erfgenaam tot de op een na belangrijkste man te maken, waardoor deze de nieuwe princeps zou worden. Augustus is zich altijd blijven beschouwen als een primus inter pares (eerste onder de gelijken) ten opzichte van de Senaat, maar deze houding viel al snel weg bij zijn opvolgers. (nl)
- Princeps (plural principes), latin för "den främste/förste", var i det romerska riket en civil och militär hederstitel. Ursprungligen användes formen principes (civitatis), "de främsta (i staten)" av den styrande nobiliteten i senrepubliken. Princeps senatus kallades den senator som av censorerna placerades främst på senatorslistan, och som alltid tillfrågades först om sin mening. Från och med Augustus blev princeps en del av den kejserliga titulaturen. Den historiografiska benämningen på den tidiga kejsartiden, principatet, är döpt efter princepstiteln. Även om princepstiteln hade blivit kejserlig till sin karaktär verkar även andra senatorer ha kunnat vara princeps senatus när kejsaren var frånvarande. Historia Augusta påstår till exempel att Valerianus var "främst i senaten" år 238 under Maximinus Thrax och Gordianus I, och även under Decius regeringstid, samt att Tacitus var den med rätt att tala först i senaten när han utropades till kejsare. En annan titel var princeps juventutis, "ungdomens förste", eller den främste i det romerska riddarståndet. Under kejsartiden gavs den som hederstitel till Augustus dottersöner Gaius och Lucius Caesar, och senare till andra tilltänkta efterträdare i kejsarfamiljen. Den sista kända princeps juventatis var Valentinianus II (sv)
- При́нцепс (лат. princeps — первый) — первый в списке древнеримских сенаторов (принцепс сената (princeps senatus)), обычно старейший из бывших цензоров. В эпоху Империи почётное место принцепса после трансформации стало важным атрибутом императорской власти. В эпоху республики принцепс не имел особых полномочий и прав, кроме почётного права первым высказывать своё мнение в Сенате по запросу консулов. Тем не менее, некоторые принцепсы Сената пользовались большим авторитетом и нередко оказывали сильное влияние на политику. В период Империи, начиная с Октавиана Августа, титул «Принцепс сената» обозначал носителя единоличной власти — Императора (см. Принципат). Титул «принцепс» не имеет государственно-правового значения, власть Императора базировалась на сочетании занимаемых им магистратур. Принцепс одновременно являлся проконсулом Империи, что давало ему военную власть в императорских провинциях (в провинциях, отданных в управление Сенату, легионы, как правило, не располагались). Он был верховным главнокомандующим всей римской армией. Принцепс также был отправителем официального религиозного культа, занимая должность Верховного понтифика. От слова «принцепс» произошло впоследствии слово «принц», означающее члена правящей монархической династии. (ru)
- Príncipe (em latim: Princeps; plural: principes) é um termo de origem latina que significa "o primeiro no tempo ou no fim, o primeiro, chefe, o mais eminente, distinguido ou nobre, o primeiro homem, primeira pessoa". Etimologicamente proveniente da frase latina primum caput, "a primeira cabeça", originalmente significou o mais antigo ou mais distinto senador cujo nome aparece primeiro na lista senatorial (príncipe do senado). No reinado de Augusto (r. 27 a.C.–14 d.C.) passou a ser usado pelo imperador como título quase real para um líder que era o primeiro encarregado. Continuou em uso até o reinado de Diocleciano (r. 285–305) quando caiu em desuso, sendo substituído por domino ("senhor" ou "mestre"). Durante a República e Império Romano, o título foi derivado e passou a ser atribuído a oficiais militares e administrativos: príncipe anterior (princeps prior; também centurio princeps prior), o comandante sênior do segundo manípulo (duas centúrias), e o príncipe posterior (princeps posterior; também centurio princeps posterior), seu vice-comandante; príncipe dos pretorianos, centurião (geralmente o príncipe posterior) comandante da base militar ou forte e responsável pelo treinamento dos legionários; príncipe dos ofícios (princeps officii), o chefe de um ofício palatino (residência imperial); príncipe dos peregrinos (princeps peregrinorum), centurião pelas tropas do (não-itálicas); príncipe do povo (princeps gentis), talvez equivalente ao príncipe dos peregrinos; príncipe ordinário do vexilácio (Princeps ordinarius vexillationis), centurião no comando dum . Ele também foi usado para distinguir alguns oficiais seniores, como no caso do decurião príncipe (decurio princeps). (pt)
- Принцепс (лат. princeps або лат. primus + caps (capere), первинно: '(при розподілі здобичі) перший достойний — або просто перший) — перший у списку давньоримських сенаторів (принцепс сенату лат. princeps senatus), зазвичай найстарший з колишніх цензорів.Це був офіційний титул римських імператорів в системі принципату.Офіційно він не мав особливих повноважень і прав, окрім почесного права першим висловлювати свою думку в сенаті за запитом консулів. Однак в епоху республіки деякі принцепси сенату користувалися великим авторитетом і нерідко чинили сильний вплив на політику (наприклад, Сципіон, Помпей). У період Імперії, починаючи з Октавіана Августа, термін «принцепс сенату» позначав носія монархічної влади, імператора (див. Принципат). Титул «принцепс» не має державно-правового значення, влада імператора базувалася на поєднанні займаних їм магістратур. Принцепс одночасно був проконсулом Імперії, що робило його головою над усіма імператорськими провінціями. Він був головнокомандувачем всього римського війська. Від слова «принцепс» сталося згодом слово «принц», що означає члена правлячого монархічного роду. Інколи титул «принцепс» вживався щодо іноземних володарів, наприклад, римський історик Юстин у своїх працях Ганнона І Великого називає «принцепсом Карфагену». (uk)
- 第一公民，譯自於拉丁語的「Princeps」——該字源自於「Princeps Senatus，元老院首席議員」，通常譯為第一公民。這原本是古羅馬共和時期的元老院的榮譽職銜，後經屋大維所創建的羅馬元首制度中，該職銜即是歷史俗稱羅馬皇帝的正式稱呼。 公元前一世紀的羅馬共和時期，國家內戰頻繁、政爭紛擾不已。直到前36年由屋大維掃蕩群雄，以軍事權力掌控羅馬政治實力成為國家唯一的最高領導人。屋大維鑒於其養父尤利烏斯·凱撒的失敗，十分清楚精英階層的人民對於獨裁制度的反感與恐懼，但當時整個廣袤的羅馬非以穩固的中樞無法維繫。於是屋大維避開了國王或獨裁官的稱號，在公元前23年接受了第一公民的稱號。 屋大維維持了羅馬共和時期的政治架構外貌，羅馬元老院依舊存在並享有崇高地位，而執政官、大法官、監察官、營造官、財務官等官職，仍依各種型式的人民大會選舉產生，任期一如共和時期。因此歷史學家所稱的「帝國時期」，在這一階段仍是以「共和」的形式而存在的。 屋大維的改制，在於重新賦予「第一公民」這一職銜的特殊意義；其字面意思雖然是首席的元老，但其議事決定權高於其他議員，甚至可以超越保民官的特權。通常，受任第一公民者，還兼具有軍事統帥的身份，以及伴隨的統治大權，這都已經讓「第一公民」具有法定的君王權力。從屋大維開始，第一公民還伴隨著「奧古斯都」的頭銜，以及家族名「凱撒」的繼承，這在實際意義上都已經成了羅馬皇帝與其皇族的代名詞。 直到三世紀末，皇帝戴克里先才拋棄「第一公民」作為皇帝的代稱，皇帝開始使用「主與神」（Dominus et deus）的稱呼。史學家通常將從屋大維至戴克里先的羅馬帝國政體稱為元首制，戴克里先改制之後稱為君主制。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Princeps (laut Sextus Pompeius Festus von lateinisch primus – capio, ursprünglich mit der Bedeutung „(bei der Beuteverteilung) zuerst nehmend“, „in der Reihenfolge der Erste“) ist allgemein „erster Bürger“ oder „erster unter Gleichen“ in der Gesellschaft der römischen Antike. Es war der offizielle Titel der römischen Kaiser während der Zeit des Prinzipats. (de)
- برينسيبيس هل كلمة لاتينية تعني "الأول في الوقت أو الترتيب، الأول، الأهم، قائد، الأبرز، المميز أو النبيل; الرجل الأول، الشخص الأول". كلقب، نشأت «برينسيبيس» في الجمهورية الرومانية حيث تم تعيين العضو القيادي في مجلس الشيوخ برينسيبيس سينايتوس. إرتبط في المقام الأول مع الأباطرة الرومان كعنوان غير رسمي اعتمده أغسطس في 23 ق.م. استمر استخدامه في هذا السياق حتى عهد ديوكلتيانوس في نهاية القرن الثالث. فضل لقب دومانوس، بمعنى «السيد». ونتيجة لذلك، سميت الإمبراطورية الرومانية من أغسطس إلى ديوكلتيانوس «برينسيبيس» ومن ديوكلتيانوس فصاعدا «دومانوس». عنوان العصور الوسطى «الأمير» مشتق من برينسيبيس. (ar)
- プリンケプス（ラテン語: Prīnceps プリーンケプス）は、古代ローマで「第一人者」を意味したラテン語。複数形はプリンキペス（Prīncipes）。その道において最も権威ある者を指して用いられた言葉。特定の官職や何らかの権限をともなった地位の名前ではなく、また公的根拠のある称号でもない。 (ja)
- 프린켑스(princeps)는 "가장 앞서는",, "수장", "제일인자", "가장 높은 귀족"을 의미하는 라틴어 낱말이다. 칭호로서 프린켑스는 로마 공화국에서 기원하는데, 여기서 로마원로원의 주도적인 일원이 원로원 프린켑스가 된다. 프린스의 중세 호칭은 프린켑스의 파생이다. (ko)
- Princeps (l.mn. principes) – łaciński termin oznaczający „ten, który zajmuje pierwsze miejsce, pierwszy”, używany w różnych okresach historycznych w odniesieniu do sprawujących władzę. Od tytułu tego pochodzi angielskie słowo prince i niemieckie Prinz. (pl)
- El Princeps ("primer ciutadà") va ser un títol de la primera etapa de l'Imperi Romà (Principat), que va rebre del Senat l'emperador Octavi August, l'any 28, en reconeixement del seu poder i prestigi polític. El títol de Princeps intentava conservar l'essència de la idea republicana. En el Dominat, amb l'emperador Dioclecià, el princeps va ser reemplaçat pel títol de senyor absolut. (ca)
- Princeps (plurale: principes) estas latinlingva esprimo kiu signifas "unua laŭ vico aŭ ordo; la unua, estro, ĉefo, plej elstara, distinga, aŭ nobela; la unua homo, unua persono." Kiel titolo, "princeps" originiĝis en la Roma Respubliko kie la ĉefa membro de la Senato estis nomumita princeps senatus (unua en la senato). Ĝi estas unuarange asocia kun la Romiaj imperiestroj kiel neoficiala titolo unuafoje adoptita de Aŭgusto en la jaro 23 a.n.e. Ties uzo en tiu kunteksto pluis ĝis la regado de Diokleciano fine de la tria jarcento. Li preferis la titolon dominus, signife "senjoro" aŭ "mastro". Kiel rezulto, la Romia Imperio el Aŭgusto al Diokleciano uzis la terminon "princlando" (principatus) kaj el Diokleciano antaŭen "dominlando" (dominatus). La mezepoka titolo "princo" estas derivata el pri (eo)
- El princeps ("primer ciudadano") fue un título de la primera etapa del Imperio romano (Principado), recibido del Senado por Octavio Augusto en el año 27 a. C., en reconocimiento de su poder y prestigio político. El título de Princeps intentaba conservar la esencia de la idea republicana. Este título no pasó a institucionalizarse para transmitirse a los sucesores, a diferencia de otros, tales como Imperator, Caesar, Augustus, Pater Patriae o . En el Dominado, con el emperador Diocleciano, fue reemplazado por el título de señor absoluto. (es)
- Princeps (plural: principes) is a Latin word meaning "first in time or order; the first, foremost, chief, the most eminent, distinguished, or noble; the first man, first person". As a title, princeps originated in the Roman Republic wherein the leading member of the Senate was designated princeps senatus. It is primarily associated with the Roman emperors as an unofficial title first adopted by Augustus (r. 27 BC – AD 14) in 23 BC. Its use in this context continued until the regime of Diocletian (r. 284 – 305 AD) at the end of the third century. He preferred the title of dominus, meaning "lord" or "master". As a result, the Roman Empire from Augustus to Diocletian is termed the "principate" (principatus) and from Diocletian onwards as the "dominate" (dominatus). Other historians define the (en)
- Princeps (plurale: principes) è una parola latina che significa "primo nel tempo o nell'ordine; il primo, il capo, il più eminente, distinto o nobile; il primo uomo, la prima persona". Come titolo, "princeps" ha avuto origine nella Repubblica Romana in cui il membro principale del Senato era designato princeps senatus. È principalmente associato agli imperatori romani come titolo non ufficiale adottato per la prima volta da Augusto (regnò 27 a.C. - 14 d.C.) nel 23 a.C. Il suo uso in questo contesto continuò fino al regno di Diocleziano (r. 284 – 305 d.C.) alla fine del III secolo. Preferiva il titolo di dominus, che significa "signore" o "padrone". Di conseguenza, l'Impero Romano da Augusto a Diocleziano è chiamato il "principato" (principatus) e da Diocleziano in poi come il "dominato" (it)
- Príncipe (em latim: Princeps; plural: principes) é um termo de origem latina que significa "o primeiro no tempo ou no fim, o primeiro, chefe, o mais eminente, distinguido ou nobre, o primeiro homem, primeira pessoa". Etimologicamente proveniente da frase latina primum caput, "a primeira cabeça", originalmente significou o mais antigo ou mais distinto senador cujo nome aparece primeiro na lista senatorial (príncipe do senado). No reinado de Augusto (r. 27 a.C.–14 d.C.) passou a ser usado pelo imperador como título quase real para um líder que era o primeiro encarregado. Continuou em uso até o reinado de Diocleciano (r. 285–305) quando caiu em desuso, sendo substituído por domino ("senhor" ou "mestre"). (pt)
- Princeps (Latijn voor de eerste of voornaamste) was een gebruikelijke benaming voor de Romeinse keizer in de eerste eeuwen van het Romeinse keizerrijk, tijdens het zogenoemde principaat. Daarmee werd aangeduid dat de keizer eigenlijk de eerste burger was van Rome, dat formeel nog altijd een republiek was. De titel prins is hiervan afkomstig. (nl)
- При́нцепс (лат. princeps — первый) — первый в списке древнеримских сенаторов (принцепс сената (princeps senatus)), обычно старейший из бывших цензоров. В эпоху Империи почётное место принцепса после трансформации стало важным атрибутом императорской власти. Принцепс также был отправителем официального религиозного культа, занимая должность Верховного понтифика. От слова «принцепс» произошло впоследствии слово «принц», означающее члена правящей монархической династии. (ru)
- Princeps (plural principes), latin för "den främste/förste", var i det romerska riket en civil och militär hederstitel. Ursprungligen användes formen principes (civitatis), "de främsta (i staten)" av den styrande nobiliteten i senrepubliken. Princeps senatus kallades den senator som av censorerna placerades främst på senatorslistan, och som alltid tillfrågades först om sin mening. Från och med Augustus blev princeps en del av den kejserliga titulaturen. Den historiografiska benämningen på den tidiga kejsartiden, principatet, är döpt efter princepstiteln. (sv)
- Принцепс (лат. princeps або лат. primus + caps (capere), первинно: '(при розподілі здобичі) перший достойний — або просто перший) — перший у списку давньоримських сенаторів (принцепс сенату лат. princeps senatus), зазвичай найстарший з колишніх цензорів.Це був офіційний титул римських імператорів в системі принципату.Офіційно він не мав особливих повноважень і прав, окрім почесного права першим висловлювати свою думку в сенаті за запитом консулів. Однак в епоху республіки деякі принцепси сенату користувалися великим авторитетом і нерідко чинили сильний вплив на політику (наприклад, Сципіон, Помпей). У період Імперії, починаючи з Октавіана Августа, термін «принцепс сенату» позначав носія монархічної влади, імператора (див. Принципат). (uk)
- 第一公民，譯自於拉丁語的「Princeps」——該字源自於「Princeps Senatus，元老院首席議員」，通常譯為第一公民。這原本是古羅馬共和時期的元老院的榮譽職銜，後經屋大維所創建的羅馬元首制度中，該職銜即是歷史俗稱羅馬皇帝的正式稱呼。 公元前一世紀的羅馬共和時期，國家內戰頻繁、政爭紛擾不已。直到前36年由屋大維掃蕩群雄，以軍事權力掌控羅馬政治實力成為國家唯一的最高領導人。屋大維鑒於其養父尤利烏斯·凱撒的失敗，十分清楚精英階層的人民對於獨裁制度的反感與恐懼，但當時整個廣袤的羅馬非以穩固的中樞無法維繫。於是屋大維避開了國王或獨裁官的稱號，在公元前23年接受了第一公民的稱號。 屋大維維持了羅馬共和時期的政治架構外貌，羅馬元老院依舊存在並享有崇高地位，而執政官、大法官、監察官、營造官、財務官等官職，仍依各種型式的人民大會選舉產生，任期一如共和時期。因此歷史學家所稱的「帝國時期」，在這一階段仍是以「共和」的形式而存在的。 直到三世紀末，皇帝戴克里先才拋棄「第一公民」作為皇帝的代稱，皇帝開始使用「主與神」（Dominus et deus）的稱呼。史學家通常將從屋大維至戴克里先的羅馬帝國政體稱為元首制，戴克里先改制之後稱為君主制。 (zh)
|
