| dbo:abstract
|
- الواقعية، حركة فنية ظهرت في فرنسا في أربعينيات القرن التاسع عشر، نحو ثورة 1848. رفض الواقعيون الرومانسية، التي سيطرت على الأدب والفن الفرنسي منذ أوائل القرن التاسع عشر. ثارت الواقعية ضد الموضوعات الفنية زاهية الألوان والعاطفية المبالغ بها والدرامية التي تبنتها الحركة الرومانسية. بدلاً من ذلك، سعت إلى تصوير شخوص ومواقف حقيقيةٍ نموذجية بصدقٍ ودقة، وعدم تجنب جوانب الحياة غير السارة أو المخزية. تهدف الحركة إلى التركيز على الموضوعات والأحداث غير المثالية التي لم تحظَ سابقًا بمقبولية في الأعمال الفنية. تصور الأعمال الواقعية أشخاصًا من جميع الفئات في مواقف تحدث في الحياة العادية، وغالبًا تعكس التغيرات التي أحدثتها الثورات الصناعية والتجارية. كانت الواقعية مهتمةً بشكل أساسي بالأشياء كما تبدو عيانًا، بدلاً من اهتمامها بالإغراق في تصوير العالم المثالي. نمت شعبية مثل هذه الأعمال «الواقعية» مع إدخال التصوير الفوتوغرافي – والذي كان مصدرًا مرئيًا جديدًا أوجد رغبة للناس في تقديم تصاوير واقعية بموضوعية. يصور الواقعيون الموضوعات والمواقف اليومية على هيئتها المعاصرة، ويحاولون تصوير الأفراد من جميع الطبقات الاجتماعية بطريقة مماثلة. استخدموا لوحات بألوان ترابية قاتمة لتجاهل الجمال والمثالية التي كانت موجودة عادة في الأعمال الفنية. أثارت هذه الحركة جدلاً لأنها انتقدت القيم الاجتماعية والطبقات العليا عن قصد، بالإضافة إلى أنها أدخلت قيمًا جديدةً جاءت مع الثورة الصناعية. تعتبر الواقعية على نطاق واسع بداية للحركة الفنية الحديثة بسبب سعيها نحو دمج الحياة العصرية والفن معًا. جرى تجنب المثالية الكلاسيكية والعاطفية الرومانسية والدراما بنحوٍ متساوٍ، وغالبًا لم تُنَمَّق أو تُحذف الجوانب المزرية أو غير المرتبة من موضوعات الفن. تؤكد الواقعية الاجتماعية على تصوير الطبقة العاملة، ومعاملتها بنفس الجدية التي تحظى بها الطبقات الأخرى في الفن، ولكن الواقعية، كونها مثالًا في تجنب التصنع، كانت أيضًا تسعى للواقعية في التعامل مع العلاقات الإنسانية والعواطف. رُفِضَت معاملة الأشخاص بطريقة بطولية أو عاطفية. قاد الواقعية كحركة فنية غوستاف كوربيه في فرنسا. انتشرت في جميع أنحاء أوروبا وكانت مؤثرةً في ما تبقى من القرن وما بعده، ولكن مع تبنيها في الحركة العامة للرسم، أصبحت أقل شيوعًا وفائدةً في كونها مصطلحًا لتحديد الأسلوب الفني. بعد وصول الانطباعية والحركات اللاحقة التي قللت من أهمية الأعمال الواقعية الدقيقة، أصبحت غالبًا تشير ببساطة إلى استخدام أسلوب رسم أكثر تقليدية وتشددًا. استخدمتها العديد من الحركات والاتجاهات الحديثة في الفن، بعضها يتضمن تمثيلًا واقعيًا دقيقًا، مثل الرسم بأدقّ التفاصيل (الفوتوريالزم)، والبعض الآخر يصور موضوعًا «واقعيًا» بالمعنى الاجتماعي، أو في كلا الجانبين. (ar)
- Realismus (lat. skutečný) je výtvarná forma, která se dívá na skutečnost objektivně, bez iluzí a fantazie. Sílící materialistické pojetí se projevuje ve výtvarném umění snahou o zachycení dokonalé fyzické reality, často jde až o dokonalé naturalistické kopie skutečnosti. V 19. století chtěli lidé zachytit skutečnost pravdivě, bez idealizace, měli zájem o konkrétní všední skutečnost. Umění se v té době soustředilo na život bohatých a spokojených lidí nebo historických osob. Ve 2. polovině 19. století přichází realismus. Nejprve se rozvíjel ve Francii a poté se rozšířil do Anglie, Německa, Ruska a do českých zemí. Na první místo se staví rozum. Označuje různé směry, názory a postoje. Ve výtvarném umění znamená realismus snahu o věrné a detailní zachycení předmětu tak, jak jej divák vidí. Objevovaly se nové stavební materiály, např. železo a sklo. (cs)
- La pintura del realisme és la denominació d'un estil o moviment pictòric que va tenir lloc a França a mitjan segle xix, el principal representant del qual és Gustave Courbet. El mateix pintor va ser qui va encunyar el terme quan va donar nom al pavelló que va fer construir per a una provocativa exposició de 1855, alternativa al Saló de París, sota el títol «Realisme». Allà va exposar la seva obra El taller del pintor, considerada el manifest de l'estil, que va provocar un sonor escàndol en els mitjans artístics pel seu antiacademicisme i la seva cruesa, que es qualificava d'. Posteriorment, hom va identificar amb el moviment, Honoré Daumier, Jean-François Millet i , especialment, i també d'altres pintors com ara Jean-Louis-Ernest Meissonier, Henri Fantin-Latour, Thomas Couture, , entre d'altres. El crític d'art va definir teòricament l'estètica del moviment. Se solen identificar els principis estètics del realisme pictòric amb els del realisme literari contemporani (Honoré de Balzac). El compromís amb les classes baixes i els moviments polítics d'esquerra (en el context de la revolució de 1848) va marcar la sensibilitat social i ideològica d'aquest grup de pintors realistes, que connectaria amb el vessant més compromès socialment del realisme literari: el naturalisme posterior (Émile Zola). (ca)
- Ο Ρεαλισμός στις τέχνες είναι μια προσπάθεια απεικόνισης ενός θέματος με πραγματικά χαρακτηριστικά χωρίς τεχνητές ή καλλιτεχνικές παρεμβάσεις που μπορεί να περιλαμβάνουν τα στοιχεία του απίθανου ή του εξωπραγματικού. Ο Ρεαλισμός επικράτησε στην τέχνη πολλών περιόδων και αφορά την τεχνική, την εξάσκηση και την αποφυγή του επιτηδευμένου. Στις εικαστικές τέχνες, ο ρεαλισμός αφορά την ακριβή απεικόνιση των μορφών της ζωής, τις προοπτικές και τις λεπτομέρειες του φωτός και του χρώματος. Τα ρεαλιστικά έργα μπορεί να δίνουν έμφαση σε άσχημες ή νοσηρές πτυχές θεμάτων, όπως για παράδειγμα τα έργα του ή του θρησκευτισμού. Υπάρχουν πολλά διαφορετικά είδη του κινήματος του Ρεαλισμού στις τέχνες, όπως το ύφος της όπερας του βερισμού, ο λογοτεχνικός ρεαλισμός, ο θεατρικός ρεαλισμός και το Ιταλικό νεορεαλιστικό σινεμά. Ο Ρεαλισμός στην ζωγραφική ξεκίνησε στη Γαλλία τη δεκαετία του 1850 μετά από την Επανάσταση του 1848. Οι Ρεαλιστές ζωγράφοι απέρριψαν τον Ρομαντισμό ο οποίος κυριαρχούσε στη Γαλλική λογοτεχνία και τέχνη από το τέλος του 18ου αιώνα. (el)
- Realismo estas la nomo de pentrarta stilo aŭ movado okazinta en Francio meze de la 19a jarcento, kies ĉefa reprezentanto estis Gustave Courbet. La propra pentristo stampis la terminon kiam nomigis la pavilionon kiun li konstruigis por provoka ekspozicio de 1855, alternativa al Pentrosalono de Parizo, per la titolo "Realismo". Tie li ekspoziciis sian verkon La ateliero de la pentristo, konsiderata manifesto de la stilo, kiu provokis skandalon en la artaj etosoj pro sia kontraŭ-akademiismo kaj malmildeco. Poste oni identigis kun la movado ĉefe pentristojn kiaj Honoré Daumier, Jean-François Millet kaj Jules Breton, kaj aliajn (Jean-Louis-Ernest Meissonier, Henri Fantin-Latour, Thomas Couture, Jean-Léon Gérôme, ktp.) La priarta kritikisto Jules Champfleury difinis teorie la stetikon de la movado. (eo)
- Errealismoa XIX. mendearen erdialdeko (1830tik 1870era gutxi gorabehera) mugimendu artistikoa izan zen. Oro har, onartzen da Erromantizismoa eta inpresionismoaren arteko iragaitea izan zela. Artista errealisten asmoa da errealitatea sakonean aztertzea eta fideltasunez islatzea. Frantzian, 1848ko iraultzak ondorioak izan zituen arte arloan ere. Izan ere, neoklasizismoaren erak arbuiatu zituen artista ugarik, errealismoaren alde. Beraz, neoklasizismoaren eredu akasgabe, orekatu eta neurtuaren aurrean, errealismoak antzematen duena erakutsi nahi du ahalik eta objektiboenean, metodo zientifikoren antzera. Hortaz, eguneroko eszenek, jende xeheak eta arruntak ordezkatzen dituzte antzinako balentria eta mito gogoangarriak. (eu)
- Realismo es la denominación de un estilo o movimiento pictórico que se dio en Francia a mediados del siglo XIX, cuyo principal representante es Gustave Courbet. El propio pintor fue quien acuñó el término al dar nombre al pabellón que hizo construir para una provocativa exposición de 1855, alternativa al Salón de París, bajo el título "Realismo". Allí expuso su obra El taller del pintor, considerada el manifiesto del estilo, que provocó un sonoro escándalo en los medios artísticos por su antiacademicismo y su crudeza, que se calificaba de obscenidad. Posteriormente se identificó con el movimiento especialmente a Honoré Daumier, Jean-François Millet y Jules Breton, y a otros pintores (Jean-Louis-Ernest Meissonier, Henri Fantin-Latour, Thomas Couture, Jean-Léon Gerome, etc.) El crítico de arte Jules Champfleury definió teóricamente la estética del movimiento. Se suelen identificar los principios estéticos del realismo pictórico con los del realismo literario contemporáneo (Honoré de Balzac). El compromiso con las clases bajas y los movimientos políticos de izquierda (en el contexto de la revolución de 1848) marcó la sensibilidad social e ideológica de este grupo de pintores realistas, que conectaría con la vertiente más comprometida socialmente del realismo literario: el naturalismo posterior (Émile Zola). (es)
- Realism was an artistic movement that emerged in France in the 1840s, around the 1848 Revolution. Realists rejected Romanticism, which had dominated French literature and art since the early 19th century. Realism revolted against the exotic subject matter and the exaggerated emotionalism and drama of the Romantic movement. Instead, it sought to portray real and typical contemporary people and situations with truth and accuracy, and not avoiding unpleasant or sordid aspects of life. The movement aimed to focus on unidealized subjects and events that were previously rejected in art work. Realist works depicted people of all classes in situations that arise in ordinary life, and often reflected the changes brought by the Industrial and Commercial Revolutions. Realism was primarily concerned with how things appeared to the eye, rather than containing ideal representations of the world. The popularity of such "realistic" works grew with the introduction of photography—a new visual source that created a desire for people to produce representations which look objectively real. The Realists depicted everyday subjects and situations in contemporary settings, and attempted to depict individuals of all social classes in a similar manner. Gloomy earth toned palettes were used to ignore beauty and idealization that was typically found in art. This movement sparked controversy because it purposefully criticized social values and the upper classes, as well as examining the new values that came along with the industrial revolution. Realism is widely regarded as the beginning of the modern art movement due to the push to incorporate modern life and art together. Classical idealism and Romantic emotionalism and drama were avoided equally, and often sordid or untidy elements of subjects were not smoothed over or omitted. Social realism emphasizes the depiction of the working class, and treating them with the same seriousness as other classes in art, but realism, as the avoidance of artificiality, in the treatment of human relations and emotions was also an aim of Realism. Treatments of subjects in a heroic or sentimental manner were equally rejected. Realism as an art movement was led by Gustave Courbet in France. It spread across Europe and was influential for the rest of the century and beyond, but as it became adopted into the mainstream of painting it becomes less common and useful as a term to define artistic style. After the arrival of Impressionism and later movements which downgraded the importance of precise illusionistic brushwork, it often came to refer simply to the use of a more traditional and tighter painting style. It has been used for a number of later movements and trends in art, some involving careful illusionistic representation, such as Photorealism, and others the depiction of "realist" subject matter in a social sense, or attempts at both. (en)
- Le réalisme est un mouvement artistique apparu en France et en Grande-Bretagne au milieu du XIXe siècle, qui, affirmant sa différence quant au romantisme, se caractérise par une quête du réel, une représentation brute de la vie quotidienne et l'exploration de thèmes sociétaux. Le réalisme n'est pas une tentative d'imitation servile du réel, et ne se limite pas à la peinture. Il explose les canons, usages ou règles de la peinture académique de son temps, dans un contexte qui voit l'émergence de la photographie, des idéaux du socialisme et du positivisme, et participe du phénomène général de remise en cause des catégories esthétiques et des hiérarchies artistiques. Par sa radicalité, ce mouvement permet aux différentes avant-gardes artistiques de s'affirmer à partir de la fin du XIXe siècle. « Le problème de la représentation du « réel » a toujours été une des plus pressantes préoccupations de la peinture, mais ce fut la notion même de réalité qui changea, de période en période : la réalité spirituelle — non moins vraie que l'autre — l'emportant sur la réalité matérielle, ou inversement. Selon que la forme se vidait de son contenu d'âme, ou, au contraire, tendait à se dématérialiser, le Réalisme prenait plus ou moins d'emprise sur l'art. » — Marcel Brion, Les peintres en leur temps (fr)
- Realizm – styl w malarstwie europejskim drugiej połowy XIX wieku; zapoczątkowany we Francji, szybko został podchwycony na całym kontynencie. Obrazy realistyczne to głównie sceny rodzajowe z życia prostych ludzi, namalowane przy pomocy uproszczonych środków wyrazu, o spokojnej palecie i kompozycji. Termin o proweniencji francuskiej, został po raz pierwszy użyty w języku polskim w 1857 r. przez Józefa Keniga. (pl)
- A pintura do Realismo começou por manifestar-se no tratamento da paisagem, que se despiu da exaltação e personificação românticas para se ater, simplesmente, na reprodução desapaixonada e neutra, do que se oferece à vista do pintor. Passou, depois, aos temas do quotidiano, que tratou de forma simples e crua, sem nada acrescentar ou retirar à realidade. Apesar de tudo, o realismo manteve-se nos seus preceitos académicos, como a exatidão do desenho e perfeito acabamento do quadro. Foi em França que a pintura adquiriu uma particular intensidade, contado com grandes nomes como: Camille Corot, impulsionador do paisagismo realista; J.-F. Millet e Honoré Daumier, que retrataram a vida dura dos camponeses e do operariado citadino; Gustave Courbet, verdadeiro entusiasta da pintura morta; Édouard Manet, pintor multifacetado que abriu à sua arte novos horizontes. Os quadros realistas chocaram a sociedade burguesa da época que era ligada às aparências. Acusaram-nos de agradar à arte, quer pelos temas banais, por vezes ofensivos, quer pelas cores excessivamente mortas, de bom gosto, quer pela falta de elaboração e conceptualização das composições. No entanto, para os seus defensores, a representação da realidade em sensível era a última palavra em audácia artística. O Realismo manteve-se dentro dos preconceitos académicos, no que diz respeito à exactidão do desenho e ao perfeito acabamento do quadro. Os pintores realistas executavam, no exterior, breves esboços e apontamentos que trabalhavam, depois, de forma cuidada, nos ateliers. Os seus quadros resultavam num instantâneo da realidade, com uma fotografia nítida, concreta e sólida. (pt)
- Реали́зм — эстетическая и художественная позиция, согласно которой задача искусства состоит в том, чтобы как можно точнее и объективнее изображать действительность. При этом необходимо различать философские понятия реальности и действительности (как частично осуществлённой реальности) и, соответственно, понятия реализма и натурализма в искусстве. В истории искусства, главным образом в живописи, реализм как творческий метод и направление противостоял романтизму и академизму. Господство реализма следовало за эпохой Романтизма и предшествовало Символизму. Подобные утверждения, канонизированные в отечественном искусствоведении середины XX века, позднее были отвергнуты. Так философ В. П. Руднев выделил три основных значения термина «реализм»: историко-философское (противостоявшее средневековому номинализму), психологическое (как установку сознания, принимающего первичную реальность и считающую сознание вторичным) и историко-культурное (как направление в искусстве). В качестве примера Руднев упоминает творчество Ф. М. Достоевского, по отношению к которому термин «реализм» следует употреблять во втором значении, то есть в психологическом, но не в художественном. Причём, если в качестве основных историко-художественных направлений принимаются классицизм и романтизм, то реализм или символизм, согласно иерархии понятий, под такое определение не подходят. Ещё одно затруднение заключается в субъективно-множественном толковании различий натурализма и реализма. «Как можно утверждать, писал далее Руднев, — что какое-то художественное направление более близко, чем другие, отображает реальность, если мы, по сути, не знаем, что такое реальность?» «Я так вижу, — говорит художник-абстракционист, и возразить ему нечего…». Различные стороны реалистичности и реалистичного подхода к живописи постоянно проявлялись в истории искусства. Это барочный иллюзионизм Караваджо и караваджистов, световые эффекты в картинах Вермера Делфтского, материальность живописи Диего Веласкеса, импрессионизм, а по сути реализм в передаче света и воздуха, Мане и Сислея, душевная искренность Ван Гога, прецизионизм Эдварда Хоппера. (ru)
- Реалізм — мистецький рух, що полягав в якомога більш точній і об'єктивній передачі дійсності, згідно з якою завдання мистецтва полягає в відображенні всіх сторін буття, а не лише його ідеалізованого представлення. Термін введений французьким літературним критиком Жуль Шанфлері в 50-х роках XIX століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму. В художній діяльності значення реалізму як стилю є доволі суперечливим, його кордони невизначені. В більш вузькому сенсі під реалізмом розуміють позитивізм як напрямок в образотворчому мистецтві 2-ї половини XIX століття. Одним з перших реалістів був французький художник Густав Курбе (1819-1877), який в 1855 році відкрив в Парижі свою персональну виставку «Павільйон реалізму». До нього в реалістичній манері працювали художники барбізонської школи: Теодор Руссо, Жан-Франсуа Мілле, . У 1870-і роки реалізм розділився на два основних напрямки — натуралізм і імпресіонізм. В сучасному живописі реалізм межує з гротеском, атигламуром. Яскравим представником такого напрямку в реалізмі є російський художник Василь Шульженко. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Realizm – styl w malarstwie europejskim drugiej połowy XIX wieku; zapoczątkowany we Francji, szybko został podchwycony na całym kontynencie. Obrazy realistyczne to głównie sceny rodzajowe z życia prostych ludzi, namalowane przy pomocy uproszczonych środków wyrazu, o spokojnej palecie i kompozycji. Termin o proweniencji francuskiej, został po raz pierwszy użyty w języku polskim w 1857 r. przez Józefa Keniga. (pl)
- الواقعية، حركة فنية ظهرت في فرنسا في أربعينيات القرن التاسع عشر، نحو ثورة 1848. رفض الواقعيون الرومانسية، التي سيطرت على الأدب والفن الفرنسي منذ أوائل القرن التاسع عشر. ثارت الواقعية ضد الموضوعات الفنية زاهية الألوان والعاطفية المبالغ بها والدرامية التي تبنتها الحركة الرومانسية. بدلاً من ذلك، سعت إلى تصوير شخوص ومواقف حقيقيةٍ نموذجية بصدقٍ ودقة، وعدم تجنب جوانب الحياة غير السارة أو المخزية. تهدف الحركة إلى التركيز على الموضوعات والأحداث غير المثالية التي لم تحظَ سابقًا بمقبولية في الأعمال الفنية. تصور الأعمال الواقعية أشخاصًا من جميع الفئات في مواقف تحدث في الحياة العادية، وغالبًا تعكس التغيرات التي أحدثتها الثورات الصناعية والتجارية. كانت الواقعية مهتمةً بشكل أساسي بالأشياء كما تبدو عيانًا، بدلاً من اهتمامها بالإغراق في تصوير العالم المثالي. نمت شعبية مثل هذه الأعمال «الواقعية» مع إدخال ا (ar)
- La pintura del realisme és la denominació d'un estil o moviment pictòric que va tenir lloc a França a mitjan segle xix, el principal representant del qual és Gustave Courbet. El mateix pintor va ser qui va encunyar el terme quan va donar nom al pavelló que va fer construir per a una provocativa exposició de 1855, alternativa al Saló de París, sota el títol «Realisme». Allà va exposar la seva obra El taller del pintor, considerada el manifest de l'estil, que va provocar un sonor escàndol en els mitjans artístics pel seu antiacademicisme i la seva cruesa, que es qualificava d'. Posteriorment, hom va identificar amb el moviment, Honoré Daumier, Jean-François Millet i , especialment, i també d'altres pintors com ara Jean-Louis-Ernest Meissonier, Henri Fantin-Latour, Thomas Couture, , entre d'a (ca)
- Realismus (lat. skutečný) je výtvarná forma, která se dívá na skutečnost objektivně, bez iluzí a fantazie. Sílící materialistické pojetí se projevuje ve výtvarném umění snahou o zachycení dokonalé fyzické reality, často jde až o dokonalé naturalistické kopie skutečnosti. V 19. století chtěli lidé zachytit skutečnost pravdivě, bez idealizace, měli zájem o konkrétní všední skutečnost. Umění se v té době soustředilo na život bohatých a spokojených lidí nebo historických osob. Ve 2. polovině 19. století přichází realismus. Nejprve se rozvíjel ve Francii a poté se rozšířil do Anglie, Německa, Ruska a do českých zemí. Na první místo se staví rozum. Označuje různé směry, názory a postoje. Ve výtvarném umění znamená realismus snahu o věrné a detailní zachycení předmětu tak, jak jej divák vidí. Obj (cs)
- Ο Ρεαλισμός στις τέχνες είναι μια προσπάθεια απεικόνισης ενός θέματος με πραγματικά χαρακτηριστικά χωρίς τεχνητές ή καλλιτεχνικές παρεμβάσεις που μπορεί να περιλαμβάνουν τα στοιχεία του απίθανου ή του εξωπραγματικού. (el)
- Realismo estas la nomo de pentrarta stilo aŭ movado okazinta en Francio meze de la 19a jarcento, kies ĉefa reprezentanto estis Gustave Courbet. La propra pentristo stampis la terminon kiam nomigis la pavilionon kiun li konstruigis por provoka ekspozicio de 1855, alternativa al Pentrosalono de Parizo, per la titolo "Realismo". Tie li ekspoziciis sian verkon La ateliero de la pentristo, konsiderata manifesto de la stilo, kiu provokis skandalon en la artaj etosoj pro sia kontraŭ-akademiismo kaj malmildeco. Poste oni identigis kun la movado ĉefe pentristojn kiaj Honoré Daumier, Jean-François Millet kaj Jules Breton, kaj aliajn (Jean-Louis-Ernest Meissonier, Henri Fantin-Latour, Thomas Couture, Jean-Léon Gérôme, ktp.) La priarta kritikisto Jules Champfleury difinis teorie la stetikon de la mova (eo)
- Realismo es la denominación de un estilo o movimiento pictórico que se dio en Francia a mediados del siglo XIX, cuyo principal representante es Gustave Courbet. El propio pintor fue quien acuñó el término al dar nombre al pabellón que hizo construir para una provocativa exposición de 1855, alternativa al Salón de París, bajo el título "Realismo". Allí expuso su obra El taller del pintor, considerada el manifiesto del estilo, que provocó un sonoro escándalo en los medios artísticos por su antiacademicismo y su crudeza, que se calificaba de obscenidad. Posteriormente se identificó con el movimiento especialmente a Honoré Daumier, Jean-François Millet y Jules Breton, y a otros pintores (Jean-Louis-Ernest Meissonier, Henri Fantin-Latour, Thomas Couture, Jean-Léon Gerome, etc.) El crítico de ar (es)
- Errealismoa XIX. mendearen erdialdeko (1830tik 1870era gutxi gorabehera) mugimendu artistikoa izan zen. Oro har, onartzen da Erromantizismoa eta inpresionismoaren arteko iragaitea izan zela. Artista errealisten asmoa da errealitatea sakonean aztertzea eta fideltasunez islatzea. (eu)
- Realism was an artistic movement that emerged in France in the 1840s, around the 1848 Revolution. Realists rejected Romanticism, which had dominated French literature and art since the early 19th century. Realism revolted against the exotic subject matter and the exaggerated emotionalism and drama of the Romantic movement. Instead, it sought to portray real and typical contemporary people and situations with truth and accuracy, and not avoiding unpleasant or sordid aspects of life. The movement aimed to focus on unidealized subjects and events that were previously rejected in art work. Realist works depicted people of all classes in situations that arise in ordinary life, and often reflected the changes brought by the Industrial and Commercial Revolutions. Realism was primarily concerned w (en)
- Le réalisme est un mouvement artistique apparu en France et en Grande-Bretagne au milieu du XIXe siècle, qui, affirmant sa différence quant au romantisme, se caractérise par une quête du réel, une représentation brute de la vie quotidienne et l'exploration de thèmes sociétaux. Le réalisme n'est pas une tentative d'imitation servile du réel, et ne se limite pas à la peinture. — Marcel Brion, Les peintres en leur temps (fr)
- A pintura do Realismo começou por manifestar-se no tratamento da paisagem, que se despiu da exaltação e personificação românticas para se ater, simplesmente, na reprodução desapaixonada e neutra, do que se oferece à vista do pintor. Passou, depois, aos temas do quotidiano, que tratou de forma simples e crua, sem nada acrescentar ou retirar à realidade. Apesar de tudo, o realismo manteve-se nos seus preceitos académicos, como a exatidão do desenho e perfeito acabamento do quadro. (pt)
- Реали́зм — эстетическая и художественная позиция, согласно которой задача искусства состоит в том, чтобы как можно точнее и объективнее изображать действительность. При этом необходимо различать философские понятия реальности и действительности (как частично осуществлённой реальности) и, соответственно, понятия реализма и натурализма в искусстве. В истории искусства, главным образом в живописи, реализм как творческий метод и направление противостоял романтизму и академизму. Господство реализма следовало за эпохой Романтизма и предшествовало Символизму. Подобные утверждения, канонизированные в отечественном искусствоведении середины XX века, позднее были отвергнуты. Так философ В. П. Руднев выделил три основных значения термина «реализм»: историко-философское (противостоявшее средневековому (ru)
- Реалізм — мистецький рух, що полягав в якомога більш точній і об'єктивній передачі дійсності, згідно з якою завдання мистецтва полягає в відображенні всіх сторін буття, а не лише його ідеалізованого представлення. Термін введений французьким літературним критиком Жуль Шанфлері в 50-х роках XIX століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму. В художній діяльності значення реалізму як стилю є доволі суперечливим, його кордони невизначені. В більш вузькому сенсі під реалізмом розуміють позитивізм як напрямок в образотворчому мистецтві 2-ї половини XIX століття. (uk)
|
