| dbo:abstract
|
- In dieser Liste sind nur die Kaiserinnen aufgenommen, die den Titel einer Augusta getragen haben. (de)
- This is a list of Roman and Byzantine empresses. A Roman empress was a woman who was the wife of a Roman emperor, the ruler of the Roman Empire. The Romans had no single term for the position: Latin and Greek titles such as augusta (Greek αὐγούστα, augoústa, the female form of the honorific augustus, a title derived from the name of the first emperor, Augustus), caesarea (Greek καισᾰ́ρειᾰ, kaisáreia, the female form of the honorific caesar, a title derived from the name of Julius Caesar), βᾰσῐ́λῐσσᾰ (basílissa, the female form of basileus), and αὐτοκράτειρα (autokráteira, Latin autocratrix, the female form of autocrator), were all used. In the third century, augustae could also receive the titles of māter castrōrum "mother of the castra" and māter patriae "mother of the fatherland". Another title of the Byzantine empresses was εὐσεβέστᾰτη αὐγούστα (eusebéstatē augoústa, meaning "most pious augusta"); they were also called κῡρίᾱ (kūríā, meaning "lady"), or δέσποινα (déspoina, the female form of δεσπότης, despótēs, "despot"). Due to the practice of dividing the Roman empire under different emperors, there were periods when there were more than one Roman empress. All the Roman empresses are listed with some co-empresses. Not all empresses were titled augusta, and not all augustae were empresses since the emperor's female relatives or mistress could bear that title. Some caesarissas and despoinas that never were empresses are included, since the titles were quite similar to empress; however, in the Eastern Roman Empire these titles are often more equivalent to the modern term "crown princess". (en)
- Cet article présente la liste des impératrices romaines, c’est-à-dire la femme de l’empereur de Rome depuis Auguste jusqu'à la chute de l'Empire romain d'Orient. Les Romains n’avaient pas de terme unique pour cette position : des titres latins et grecs tels que Augusta (dérivé du premier empereur), Caesarissa ou Kaisarissa (dérivée du titre César), basilissa (en grec βασίλισσα, le féminin de basileus), et Autokratorissa (le féminin d’autocrate), furent tous utilisés. Au IIIe siècle, elles pouvaient également recevoir le titre de Mater castrorum (mère des camps romains) et Mater patriae (mère de la patrie). Les impératrices byzantines furent également appelées Eusebestatē Augousta (Augusta très pieuse), Kyria (Madame) ou Despoina (δέσποινα), le féminin de « despote ». En raison du partage de l’empire entre différents empereurs, il y eut des périodes où il y avait plus d’une impératrice. Toutes les impératrices romaines ainsi que quelques coimpératrices sont reprises dans la liste. Toutes les impératrices n’étaient pas Augusta et toutes les Augusta n’étaient pas impératrices vu que la sœur de l’empereur pouvait porter ce titre. Quelques Caesarissa et Despoina sont incluses dans la liste vu que ce titre est similaire au titre d’impératrice. L’Empire d’Occident ne connut pas d’impératrice régnante. L’Empire d’Orient eut trois impératrices régnantes : Irène, Zoé et Théodora. Il n’y eut jamais d’empereur consort. Quelques couples, comme Justinien et Théodora au VIe siècle, régnèrent ensemble. (fr)
- Questo è un elenco delle donne che furono consorti dell'imperatore romano, il sovrano dell'impero romano. I Romani non avevano nessun singolo termine per la posizione: furono utilizzati il titolo latino di augusta (derivato dal titolo onorifico conferito al Ottaviano). Nel III secolo, la moglie dell'imperatore poteva anche ricevere i titoli di mater castrorum (madre degli accampamenti) e mater patriae (madre della patria). Non tutte le consorti degli imperatori ebbero il titolo di augusta, e non tutte le augustae furono mogli di imperatori, dato che il titolo era concesso anche a madri, sorelle o figlie degli imperatori regnanti. Più tardi, nell'impero bizantino, furono utilizzati i titoli greci quali caesarissa o kaisarissa (derivato da Giulio Cesare), Basìlissa ton romaíon (Βασίλισσα τῶν Ῥωμαίων), equivalente a "Imperatrice/Regina dei Re dei Romani", la forma femminile di basileus, e autokratorissa, la forma femminile di autocrate. Un altro titolo delle imperatrici bizantine era eusebestatē augousta ("piissima augusta"); erano anche chiamate kyria ("signora") o despoina (δέσποινα), la forma femminile di "despota". Alcune caesarisse e despoine non furono mai imperatrici e nell'Impero Romano d'Oriente questi titoli spesso sono equivalenti al termine moderno "principessa ereditaria". Non è nota alcuna imperatrice regnante dell'Impero romano e dell'Impero romano d'Occidente, sebbene sia stata avanzata l'ipotesi che Ulpia Severina abbia governato nel suo pieno diritto per qualche tempo dopo la morte del marito Aureliano. L'Impero romano d'Oriente ebbe tre imperatrici regnanti ufficiali: Irene, Zoe e Teodora. Non ci fu mai un imperatore consorte di sesso maschile (cioè il marito di un'imperatrice regnante); tuttavia, molte coppie di marito e moglie, in particolare Giustiniano e Teodora, furono co-regnanti simultanei. Variazioni del titolo includono:
* Imperatrice di Roma
* Imperatrice dell'Impero Romano
* Imperatrice Romana
* Imperatrice dell'Impero Romano d'Occidente
* Imperatrice Romana Occidentale
* Imperatrice dell'Impero Romano d'Oriente
* Imperatrice Romana Orientale
* Basilissa dei Romei (Imperatrice dei Romani)
* Imperatrice di Romania Varianti cristiano occidentale e moderne:
* Imperatrice dell'Impero di Bisanzio
* Imperatrice bizantina
* Imperatrice di Bisanzio
* Imperatrice di Costantinopoli
* Imperatrice dei Greci (it)
- Esta é uma lista das mulheres que foram imperatrizes-consorte romanas, ou seja, as esposas de um imperador romano, o governante do Império Romano. A imperatriz consorte não exercia o poder de facto, mas geralmente tinha muita influência na corte, principalmente entre as mulheres e filhos. Os romanos não tinham um termo único para a função: títulos latinos e gregos como augusta (derivado do primeiro imperador Augusto), cesarissa (derivado de Júlio César), basilissa (em grego: βασίλισσα), a forma feminina de basileu, e autocratorissa, feminino de autocrata, foram todos utilizados. No século III, a augusta também podia receber títulos como "mãe do exército acampado" (mater castrorum) e "mãe da pátria" (mater patriae). Outro título das imperatrizes bizantinas era "piedosíssima augusta" (eusebestatē augousta); elas eram também chamadas de kyria ("madame") ou despoina (δέσποινα), forma feminina de déspota. Por conta da prática de dividir o Império Romano entre diferentes imperadores, houve períodos nos quais havia mais de uma imperatriz. Todas elas aparecem aqui, juntamente com algumas co-imperatrizes. Nem todas foram chamadas de augusta e nem toda as que receberam o título foram imperatrizes, pois as irmãs e amantes do imperador também podiam receber o título. Algumas cesarissas e despoinas que nunca foram imperatrizes foram incluídas, uma vez que estes títulos eram muito similares ao de imperatriz, ainda que, no período do Império Bizantino, fossem mais próximos ao que se conhece atualmente como príncipe herdeiro. O Império Romano do Ocidente não teve nenhuma imperatriz reinante conhecida, embora a obscura Úlpia Severina tenha provavelmente reinado por conta própria após a morte de seu marido Aureliano. O Império Romano do Oriente (posteriormente chamado de Bizantino) teve três imperatrizes-reinantes oficiais: Irene, Zoé Porfirogênita e Teodora. Contudo, jamais houve um "imperador-consorte" (ou seja, o marido de uma imperatriz-reinante), embora, em alguns momentos, marido e mulher tenham reinado como coimperadores, como foi o caso de Justiniano e Teodora. (pt)
- Список охоплює дружин римських імператорів, включаючи жінок, з якими вони були одружені до отримання титулу. Бірюзовим кольором виділені жінки, шлюб з якими тривав під час імператорського правління; білим — під час простого цивільного життя. Дружини претендентів і самозванців, які не мали значення в історії Риму, не враховуються. Не всіх зображення збереглися, у багатьох випадках використовуються вигадані профільні зображення з ренесансної книги «Promptuarii Iconum Insigniorum». (uk)
- Список охватывает жён римских императоров, включая тех женщин, на которых они были женаты до получения титула. Бирюзовым цветом отмечены женщины, брак с которыми продолжался во время императорского правления; белым — во время простой гражданской жизни. Жены претендентов и самозванцев, которые не имели значения в истории Рима, не учитываются. Изображения сохранились не для всех, во многих случаях используются вымышленные профильные изображения из ренессансной книги «Promptuarii Iconum Insigniorum». (ru)
|
| rdfs:comment
|
- In dieser Liste sind nur die Kaiserinnen aufgenommen, die den Titel einer Augusta getragen haben. (de)
- Список охоплює дружин римських імператорів, включаючи жінок, з якими вони були одружені до отримання титулу. Бірюзовим кольором виділені жінки, шлюб з якими тривав під час імператорського правління; білим — під час простого цивільного життя. Дружини претендентів і самозванців, які не мали значення в історії Риму, не враховуються. Не всіх зображення збереглися, у багатьох випадках використовуються вигадані профільні зображення з ренесансної книги «Promptuarii Iconum Insigniorum». (uk)
- Список охватывает жён римских императоров, включая тех женщин, на которых они были женаты до получения титула. Бирюзовым цветом отмечены женщины, брак с которыми продолжался во время императорского правления; белым — во время простой гражданской жизни. Жены претендентов и самозванцев, которые не имели значения в истории Рима, не учитываются. Изображения сохранились не для всех, во многих случаях используются вымышленные профильные изображения из ренессансной книги «Promptuarii Iconum Insigniorum». (ru)
- This is a list of Roman and Byzantine empresses. A Roman empress was a woman who was the wife of a Roman emperor, the ruler of the Roman Empire. The Romans had no single term for the position: Latin and Greek titles such as augusta (Greek αὐγούστα, augoústa, the female form of the honorific augustus, a title derived from the name of the first emperor, Augustus), caesarea (Greek καισᾰ́ρειᾰ, kaisáreia, the female form of the honorific caesar, a title derived from the name of Julius Caesar), βᾰσῐ́λῐσσᾰ (basílissa, the female form of basileus), and αὐτοκράτειρα (autokráteira, Latin autocratrix, the female form of autocrator), were all used. (en)
- Cet article présente la liste des impératrices romaines, c’est-à-dire la femme de l’empereur de Rome depuis Auguste jusqu'à la chute de l'Empire romain d'Orient. Les Romains n’avaient pas de terme unique pour cette position : des titres latins et grecs tels que Augusta (dérivé du premier empereur), Caesarissa ou Kaisarissa (dérivée du titre César), basilissa (en grec βασίλισσα, le féminin de basileus), et Autokratorissa (le féminin d’autocrate), furent tous utilisés. Au IIIe siècle, elles pouvaient également recevoir le titre de Mater castrorum (mère des camps romains) et Mater patriae (mère de la patrie). Les impératrices byzantines furent également appelées Eusebestatē Augousta (Augusta très pieuse), Kyria (Madame) ou Despoina (δέσποινα), le féminin de « despote ». (fr)
- Questo è un elenco delle donne che furono consorti dell'imperatore romano, il sovrano dell'impero romano. I Romani non avevano nessun singolo termine per la posizione: furono utilizzati il titolo latino di augusta (derivato dal titolo onorifico conferito al Ottaviano). Nel III secolo, la moglie dell'imperatore poteva anche ricevere i titoli di mater castrorum (madre degli accampamenti) e mater patriae (madre della patria). Non tutte le consorti degli imperatori ebbero il titolo di augusta, e non tutte le augustae furono mogli di imperatori, dato che il titolo era concesso anche a madri, sorelle o figlie degli imperatori regnanti. (it)
- Esta é uma lista das mulheres que foram imperatrizes-consorte romanas, ou seja, as esposas de um imperador romano, o governante do Império Romano. A imperatriz consorte não exercia o poder de facto, mas geralmente tinha muita influência na corte, principalmente entre as mulheres e filhos. (pt)
|
.jpg){kind=link}
