| dbo:abstract
|
- Rusíni (rusínsky Русины; ukrajinsky Русини; polsky Rusini; slovensky Rusíni či Rusnáci) je označení pro různorodé východoslovanské etnikum, které kompaktně osidluje území v těsné blizkosti Karpat v Zakarpatské Ukrajině, východním Slovensku, Polsku a Maďarsku. Podle etnických příznaků se dělí na čtyři skupiny: Lemkové, Bojkové (Verchovynci), Huculové a (Hajnalé) na Ukrajině jsou nejčastěji Rusíni Boržavané. Ukrajinou nejsou považováni za zvláštní národ, ale za jednu ze součástí národa ukrajinského. V Polsku jsou Rusíni označováni jako Lemkové. (cs)
- روسينيون وهم مجموعة عرقية مشتتة بين دول أوروبا الشرقية ويتكلمون وألتي يسموها باللغة الروسينية، أصل الروسينيين يعود إلى الأقلية الذين يعيشون في أوكرانيا وبيلاروسيا، ينتشرون اليوم في سلوفاكيا وبولندا والمجر وتشيكيا وصربيا وكرواتيا بأعداد متفاوتة وهذه الدول اعترفت بهم كأقليات عرقية ويبلغ عددهم 1.2 مليون نسمة ويعتنق أغلبهم المسيحية وينقسمون بالتساوي بين والكاثوليكية والأرذثوكسية. ينحدر الروسينيون من السكان السلافيين الشرقيين الذين سكنوا المناطق الشمالية الشرقية من الكاربات الشرقية. في تلك المناطق، هناك العديد من المجموعات الروسينية، بما في ذلك الدولينيان، والبويكوس، والهوتسول، والليمكوس. باعتبارهم مقيمين في مناطق الكاربات الشمالية الشرقية، فإن الروسينيين مرتبطون ارتباطًا وثيقًا بالمجتمعات السلافية الأخرى في المنطقة، مثل مجتمع هايلاندر السلافي الغربي من الغورال. من بين 1.7 مليون شخص من أصل روسيني، حُدد حوالي 110 ألف فقط رسميًا على هذا النحو في التعدادات الوطنية الأخيرة (2012). ويرجع ذلك إلى حد كبير إلى أن بعض سلطات إحصاء السكان التي صنفتهم على أنهم مجموعة فرعية من الشعب الأوكراني، بينما صنفهن آخرون على أنهم مجموعة إثنية مميزة. (ar)
- Οι Ρουθηνοί (ρουθηνικά: Русины), είναι κυρίως διάσπαρτες εθνοτικές ομάδες που ομιλούν μια ανατολική σλαβική γλώσσα γνωστή ως ρουθηνικά. Οι Ρουθηνοί κατάγονται από τους Ρουθενιανούς που δεν υιοθέτησαν τη χρήση του ουκρανικού στις αρχές του 20ού αιώνα. Ως κάτοικοι των ορεινών περιοχών των Καρπαθίων, οι Ρουθηνοί συνδέονται μερικές φορές με τη σλοβακική (και επίσης με παρόμοια πολωνική) κοινότητα των Γκόραλ (κυριολεκτικά: «Ορεσίβιοι»). Ο κυριότερος πληθυσμός των Ρουθηνών είναι οι «Καρπαθιο-Ρουθηνοί» της Ρουθηνίας των Καρπαθίων: μιας διακριτής διασυνοριακής περιοχής της δυτικής Ουκρανίας, της βορειοανατολικής Σλοβακίας και της νοτιοανατολικής Πολωνίας. Η γλώσσα τους αρκετά καλά καταλαβαίνεται από Ουκρανούς, Σλοβάκους και Πολωνούς. Στα επίσημα ουκρανικά πλαίσια, οι διάφορες υποομάδες των Καρπαθιο-Ρουθήνων είναι συχνά γνωστές σε συλλογικό επίπεδο ως «Βερχόβιντσι» (Верховинці) που σημαίνει κυριολεκτικά «Ορεσίβιοι». Ενώ στην Πολωνία αποτελούν χωριστές ομάδες των Βοϊκο (Bojkowie) και τον Λέμκο (Łemkowie) Σήμερα, η Σλοβακία, η Πολωνία, η Ουγγαρία, η Τσεχία, η Σερβία και η Κροατία αναγνωρίζουν επίσημα τους σύγχρονους Ρουθηνούς (ή Ρουθένους) ως εθνοτική μειονότητα. Το 2007, οι Καρπαθιο-Ρουθηνοί αναγνωρίστηκαν ως ξεχωριστή εθνότητα στην Ουκρανία από το Περιφερειακό Συμβούλιο της Ζακαρπάτια και το 2012 η ρουθηνική γλώσσα απέκτησε επίσημο περιφερειακό καθεστώς σε ορισμένες περιοχές της επαρχίας καθώς και σε εθνικό επίπεδο βάσει του νόμου της Ουκρανίας του 2012 «περί κρατικής πολιτικής στην Ουκρανία». Οι περισσότεροι σύγχρονοι αυτοαποκαλούμενοι εθνοτικά ως Ρουθήνοι ζουν εκτός Ουκρανίας. (el)
- Russinen (oft auch Ruthenen, Rusinen, Rusniaken, Russynen, Karpato-Ukrainer, Karpatorussen, Karpatenrussinen, Ungarnrussinen) sind eine ostslawische und gemischtsprachige Bevölkerungsgruppe, die hauptsächlich in den Karpaten in der Karpatenukraine, den an die Ukraine angrenzenden Staaten Mitteleuropas, in Südosteuropa sowie in Nordamerika lebt. Im Gegensatz zu insgesamt 22 Staaten, in denen sie als eigenständige Nationalität (Ethnie) anerkannt werden, gilt die Minderheit in der Ukraine als Teil des Staatsvolks der Ukrainer. Ziel der russinischen Nationalbewegung ist es, das Bewusstsein einer eigenständigen russinischen Nation zu fördern. (de)
- Rutenoj (rusine: Русины) estas etno de homoj en la regiono de la Karpatoj; la anoj de la popolo loĝas en Ukrainio, Pollando kaj Slovakio. La tradicia nomo de la popolo en Esperanto estas ruteno; tiel ĝi troveblas en la Esperanto-vortaroj. La popolo konsistigas la plej okcidentan branĉon de orientaj slavoj; ĝi estas juna nacio kun maljunaj radikoj. Oni povas konsideri la popolon transiro inter slovakoj kaj ukrainoj kun iuj polaj konturoj. (Slovakoj povas konsideri ilin kiel ukrainoj, poloj kiel slovakoj aŭ ukrainoj k.s.). Ili neniam havis sian propran ŝtaton. Origine la antaŭuloj de nuntempaj popolanoj vivas nur en parto de Okcidentaj kaj Orientaj Karpatoj, sur la nordaj kaj sudaj deklivoj kaj iam en apudaj lokoj de Slovakio, Pollando, Ukrainio, Rumanio kaj Hungario. De ĉi loko ili migradis al Serbio (Vojvodino), kaj ĉefe dum fino de 19-a jarcento kaj komenco de 20-a jarcento multe da popolanoj precipe pro la ekonomiaj kaŭzoj elmigradis al Usono kaj Kanado. Iuj diasporoj vivas en Ĉeĥio kaj Kroatio. (eo)
- Rusiniarrak edo ruteniarrak (rusinieraz: Русины, Rusynŷ) ekialdeko eslaviarren etnia bat dira. XX. mendearen hasieran, Karpatoetan bizi ziren ruteniarren arbasoek ez zuten "ukrainar" etnonimoa onartu. Gobernu batzuek, berriz, ez zuten "ruteniar" endonimoa aintzat hartu. Gehienak bizi dira: sartaldeko Ukraina, ipar-ekialdeko Eslovakia eta hego-ekialdeko Polonia artean dagoen eskualde menditsuan. Egun, Eslovakiak, Poloniak, Hungariak, Txekiar Errepublikak, Serbiak eta Kroaziak rusiniarrak gutxiengo etniko ofizial moduan aintzat hartzen dituzte. (eu)
- Los rusinos (en rusino: Русины, rusiny), también llamados rusniacos (en rusino: Руснацы, rusnatsy) o carpatorrutenos (exónimo arcaico), son un grupo étnico eslavo oriental que habla una lengua eslava o dialecto conocido como rusino. Los rusinos modernos descienden de una minoría rutena que no adoptó la identidad étnica ucraniana en el siglo xx. Algunos gobiernos han prohibido la utilización del término rusino, como a partir de 1945 en la Transcarpatia soviética y Polonia, y en la década de 1950 en Checoslovaquia. Hoy en día, Eslovaquia, Polonia, Hungría, la República Checa, Serbia y Croacia reconocen oficialmente a los rusinos como una minoría étnica. En 2007 se reconoció a los rusinos como pertenecientes a una etnia separada en Ucrania por parte del Consejo Regional de Zakarpatia. Los rusinos de Ucrania tienen la ciudadanía ucraniana, y la mayoría han adoptado la identidad étnica ucraniana. La mayoría de las personas que se autoidentifican como rusinos étnicos viven fuera de Ucrania. De los 1,2 millones de personas de origen rusino, solo 55 000 se identificaron políticamente o étnicamente como rusos, de acuerdo con los censos contemporáneos. La clasificación étnica de los rusinos, sin embargo, es controvertida, ya que los estudiosos contemporáneos lo reclaman por separado como un grupo étnico eslavo oriental distinto de los rusos, ucranianos y bielorrusos. La mayoría de los expertos ucranianos, así como algunos rusinos al autoidentificarse, consideran a los rusinos un subgrupo étnico del pueblo ucraniano. No obstante, estudiosos lemkos discuten ese argumento. Los términos rusino, rusniaco, lisaco (Лишацi, lishatsi) o lemko son considerados nombres históricos locales, sinónimos de los ucranianos carpáticos. En cambio, otros sostienen que los términos lemko o rusniaco son meras variaciones regionales para los rusinos. (es)
- Les Rusyns sont un groupe ethnique ukrainien, locuteur du parler rusyn (ou carpato-ruthène) de la langue ukrainienne, vivant dans les Carpates polonaises, slovaques et ukrainiennes, mais aussi dispersés par l'exode rural ailleurs en Ukraine et en Europe; ces montagnards présentent en outre des particularités vestimentaires, culinaires, musicales, coutumières et architecturales. Podkarpatskije Rusiny et Ja Rusyn byl jesm' i budu sont considérés comme les deux chants nationaux rusyns. (fr)
- Rusyns (Rusyn: Русины, romanized: Rusynŷ), also known as Carpatho-Rusyns (Rusyn: Карпаторусины or Карпатьскы Русины, romanized: Karpatorusynŷ or Karpaťskŷ Rusynŷ), or Rusnaks (Rusyn: Руснакы or Руснаци, romanized: Rusnakŷ or Rusnacy), are an East Slavic ethnic group from the Eastern Carpathians in Central Europe. They speak Rusyn, an East Slavic language variety, treated variously as either a distinct language or a dialect of the Ukrainian language. As traditional adherents of Eastern Christianity, the majority of Rusyns are Eastern Catholics, though a minority of Rusyns still practice Eastern Orthodoxy. Rusyns primarily self-identify as a distinct Slavic people and they are recognized as such in Croatia, Hungary, Poland, Romania, Serbia, and Slovakia, where they have official minority status. Alternatively, some identify more closely with their country of residence (i.e. Polish, Slovak), while others are a branch of the Ukrainian people. Rusyns are descended from an East Slavic population which inhabited the northeastern regions of the Eastern Carpathians. In those regions, there are several Rusyn groups, including , Boykos, Hutsuls and Lemkos. As residents of northeastern Carpathian regions, Rusyns are closely connected to and sometimes associated with other Slavic communities in the region, like the West Slavic highlander community of Gorals (literally 'Highlanders'). Of the estimated 1.7 million people of Rusyn origin, only around 110,000 have been officially identified as such in recent (c. 2012) national censuses. This is largely because some census-taking authorities classify them as a subgroup of the Ukrainian people, while others classify them as a distinct ethnic group. (en)
- Orang Rusyn (bahasa Rusyn: Русины/Rusynŷ), kadang-kadang juga disebut sebagai Rusnak (bahasa Rusyn: Руснакы/Rusnakŷ) (bahasa Slowakia: Rusnáci), juga dikenal sebagai Rutenia, Rutenia Karpatia atau Rusia Karpatia (bahasa Rusyn: Карато-Русato), adalah suku bangsa Slavia Timur yang berbicara bahasa Rusyn. Mereka merupakan keturunan bangsa Slavia Timur yang mendiami wilayah utara Karpatia Timur sejak Abad Pertengahan Awal. Oleh suku Slavia Timur lain yang tinggal di sekitarnya, mereka sering disebut dengan eksonim orang Rutenia atau Rutenia Karpatia, serta sebutan subkelompok seperti Dolinya, Boyko, Hutsul dan Lemkos. Tidak seperti saudara mereka di timur, yang mengadopsi penggunaan etnonim Ukraina pada awal abad ke-20, suku Rusyn tetap menggunakan nama aslinya. Sebagai penduduk wilayah timur laut Pegunungan Karpatia, Rusyn berhubungan dan kadang terkait erat dengan komunitas Slavia lain yang tinggal di wilayah tersebut, seperti etnis Slavia Barat Goral yang menghuni dataran tinggi (secara harfiah berarti 'Penduduk dataran tinggi'). (in)
- 루신인(루신어: Русины) 또는 루테니아인은 동유럽의 루테니아 지역에 거주하며 루신어를 사용하는 동슬라브계 민족이다. (ko)
- ルシン人（ルシンじん、ルシン語: Русины；ウクライナ語：Русини；ルシーン人とも）は、ウクライナ語の方言とされるルシン語を話すスラヴ人の民族集団である。ルーマニア、スロヴァキア、セルビア、ウクライナなど東ヨーロッパ各地に広く住む。 (ja)
- I russini o rusini (russino: Русины / Rusiny), a volte indicati come rusnachi (russino: Руснакы / Rusnaky), noti anche come carpato-russini (russino: Карпато-Русины / Karpato-Rusiny) o carpato-ruteni (un esonimo antiquato), sono un gruppo etnico slavo orientale parlante la lingua russina. Discendono da una popolazione slavo orientale, i croati bianchi, che abitava le regioni settentrionali dei Carpazi orientali fin dal Medioevo. Sono stati spesso chiamati carpato-ruteni o ruteni carpatici, con l'indicazione geografica che indica la regione dei Carpazi. A differenza dei loro vicini orientali, che adottarono l'uso dell'etnonimo ucraino agli inizi del XX secolo, i russini conservarono il loro nome originale. I russini si distinguono ancora in 4 sottogruppi, in base alla zona di residenza e alla differenze culturali: i boiko, i doliniani, gli hutsuli e i lemchi. Inoltre, come residenti delle regioni nord-orientali dei Carpazi, essi sono strettamente collegati e talvolta anche associati ad altre comunità slave nella regione montana, come la comunità slovacca dei gorali (letteralmente "montanari"). Le principali denominazioni: carpato-russini, carpato-ruteni, carpato-russi e carpato-ucraini utilizzano il prefisso "carpato-" in riferimento alla Rutenia subcarpatica, una regione storica transfrontaliera che comprende l'oblast' di Transcarpazia nella moderna Ucraina, regioni nord-orientali della Slovacchia e parti sud-orientali della Polonia. Altre denominazioni regionali utilizzate sono: uhro-russini, servi, bizantini, o più semplicemente “po-našomu” (letteralmente persone come noi o che parlano la nostra lingua o “il nostro popolo”). Nei contesti ufficiali ucraini, i vari sottogruppi russini sono spesso indicati collettivamente come Verchovynci (Верховинці), che letteralmente significa "montanari". Degli stimati 1,2-1,6 milioni di persone di origine russina, solo all'incirca 90.000 individui sono stati identificati come tali nei recenti censimenti nazionali. Questo perché le stesse autorità che gestiscono il censimento li considerano un sottogruppo di ucraini; tuttavia alcuni paesi li riconoscono ufficialmente come una minoranza etnica. (it)
- Os russinos (em russino: Русины), também chamados de rutenos dos Cárpatos e cárpato-rutenos, são um grupo étnico da Europa, que falam a língua russina e descendem dos russianos que não se tornaram ucranianos, no século XIX. São originários do norte dos Cárpatos e ainda habitam essas áreas como também algumas outras na planície da Panônia (os russinos da Panônia). Sua terra natal é frequentemente citada como Rutênia Cárpata, embora a região não corresponda exatamente aos locais habitados pelos russinos. O principal grupo russino montanhês dos antigos Cárpatos galicianos é chamado lemko. (pt)
- Руси́ны (русин. Русины, словацк. Rusíni, польск. Rusini, венг. Ruszinok, серб. Русини, укр. Русини, хорв. Rusini) — группа восточнославянского населения, компактно проживающая на западе Украины (Закарпатье), востоке Словакии (Пряшевская Русь), в юго-восточной Польше (Лемковщина), на северо-востоке Венгрии, северо-западе Румынии (Марамарош), а также в сербской Воеводине и хорватской Славонии; крупные русинские диаспоры существуют в США и Канаде. Современные энциклопедические издания расходятся в вопросе о принадлежности русинов. Советская, а за ней и современная украинская наука относят русинов к украинцам; европейские и североамериканские учёные либо причисляют их к украинцам, либо признают русинов самостоятельным этносом; российские — в большинстве случаев считают их отдельным восточно-славянским народом. Одна часть самих русинов и русинских организаций считают себя отдельным этносом, другая часть — украинцами. В СССР русины рассматривались как этнографическая группа украинцев (см. Споры о статусе). В докладе Рабочей группы по универсальному периодическому обзору Совета по правам человека Генеральной ассамблеи ООН на сессии, прошедшей 5—16 мая 2008 года, Комитет ООН по ликвидации расовой дискриминации рекомендовал Украине рассмотреть вопрос о признании русинов в качестве национального меньшинства. Во исполнение заключительных замечаний Комитета по ликвидации расовой дискриминации Украина представила дополнительную информацию о русинском меньшинстве . (ru)
- Rusini karpaccy, karpatorusini – kilka grup etnicznych Słowian wschodnich, zamieszkujących w Karpatach oraz północnej części Kotliny Panońskiej. W literaturze spotkać można pogląd, że stanowią one łącznie odrębną grupę etniczną z aspiracjami do stania się czwartym narodem wschodniosłowiańskim, obok Ukraińców, Rosjan i Białorusinów. (pl)
- Руси́ни — етнонім, який вживають для національної самоідентифікації окремі групи нащадків українців-русинів Австро-Угорської імперії. Люди, які самоідентифікуються як русини, проживають переважно на сході Словаччини, в Сербській Воєводині, Хорватії, Закарпатській області України та на крайньому південному заході Польщі, а після імміграції в 18 — 20 століттях також у США та Канаді. На кінець XX—початок XXI століття ідеологи політичного русинського руху зараховують до русинів усіх українців Закарпаття й Лемківщини та їхніх нащадків незалежно від їхньої самоідентифікації й рідної мови. Чіткого загальновизнаного тлумачення сучасного етноніму русини не існує, це питання є контраверсійним, навіть кровні родичі однієї родини одночасно можуть ідентифікувати себе як із русинами (руснаками), так і з лемками (українським/русинським субетносом), українцями взагалі, словаками, поляками. Терміни «угроруси» та «русини» використовувалися владою Угорщини під час Австро-угорської імперії і в часи гортистсьскої окупації Карпат, а другий — також чеською владою до 1945 р. з метою відокремлення носіїв цієї групи діалектів від решти українців. Науковці відносять сучасних русинів як до етнографічної групи українців (наприклад, редакція Енциклопедії українознавства, Май Панчук, Василь Балушок тощо), так і до окремого етносу (наприклад, Пол Роберт Магочі). Тема русинства загалом та його політичного чинника зокрема є предметом численних наукових розвідок вітчизняних та зарубіжних дослідників. Вона характеризується полярністю та гострою полемічністю дискурсу довкола визначення статусности русинської спільноти. Олег Баган, Любомир Белей, Микола Вегеш, Степан Віднянський, Михайло Зан, Валентин Крисаченко, , Олекса Мишанич, Микола Мушинка, Роман Офіцинський, Май Панчук, Михайло Тиводар, Надія Кічера, Пйотр Жоховський, Т. Іванський та інші при аналізі проблем формування української політичної нації та державності аргументовано доводять, що русини в сучасному сенсі слова — це самоназва трьох етнографічних груп українців: лемків, бойків та долинян і субетносу — гуцулів. Частина інтелігенції Пряшівщини з кінця 1980-их рр. вживає терміни русин-українець й русько-український, не заперечуючи ані ендоетноніму русин, ані приналежности русинів до української нації (така ж ситуація існувала в Галичині кінця XIX—початку XX століття). Провідним теоретиком русинського питання і автором багатьох наукових творів є голова українських досліджень Торонтського університету професор Пол (Павло) Роберт Маґочі. Прибічники політичного русинства, зокрема, Євген Жупан, П. Р. Маґочі, Іван Мигович, М. Завадяк, І. Поп, Пол Бест, ставлячи за мету формування русинської адміністративно-територіальної автономії на Закарпатті, відкидають аргументацію української академічної науки, апелюють до практики визнання русинів окремою національністю в деяких сусідніх з Україною країнах, наполягають на необхідності подібного кроку з боку офіційного Києва. На тлі російської агресії в Україні кремлівська пропаганда продовжує загострювати ситуацію навколо русинського питання в Закарпатській області. На думку професора Любомира Белея, термін «русин», який є історичною самоназвою всіх без винятку етнографічних груп українців, треба заборонити використовувати в значенні «неукраїнець». (uk)
- Rusiner (även rutener, ruser, routener, ruthener, rusnaker) (tyska: Ruthenen, lat. Rutheni, Ruteni) är ett ord som härleds ur ordroten Rus, och är en etnonym som betecknar kärnbefolkningen i Rutenien och är ett samlingsbegrepp för ukrainare och belarusier. (sv)
- 卢森尼亚人（Rusyns），在烏克蘭被稱作喀尔巴阡-卢森尼亚人、喀尔巴阡-罗斯人。与鲁塞尼亚人经常混同，是東斯拉夫人的一支，在乌克兰视为乌克兰人的一个分支。以卢森尼亚语为母语。目前全球盧森尼亞人口約為500,000人。而斯洛伐克、烏克蘭、羅馬尼亞、波蘭等地為盧森尼亞人口數較高的地區。斯洛伐克目前約有31,000盧森尼亞人，主要分布於東部及東北部。大部分卢森尼亚人信奉鲁塞尼亚希腊礼天主教会，在美国的许多卢森尼亚人则在19世纪因受拉丁礼天主教敌视而回归正教会。卢森尼亚（Rusynia）一词的词根与俄罗斯（Russia）一词的词根同出于罗斯（rus）一词，可见东斯拉夫民族间的历史渊源。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Rusíni (rusínsky Русины; ukrajinsky Русини; polsky Rusini; slovensky Rusíni či Rusnáci) je označení pro různorodé východoslovanské etnikum, které kompaktně osidluje území v těsné blizkosti Karpat v Zakarpatské Ukrajině, východním Slovensku, Polsku a Maďarsku. Podle etnických příznaků se dělí na čtyři skupiny: Lemkové, Bojkové (Verchovynci), Huculové a (Hajnalé) na Ukrajině jsou nejčastěji Rusíni Boržavané. Ukrajinou nejsou považováni za zvláštní národ, ale za jednu ze součástí národa ukrajinského. V Polsku jsou Rusíni označováni jako Lemkové. (cs)
- Rusiniarrak edo ruteniarrak (rusinieraz: Русины, Rusynŷ) ekialdeko eslaviarren etnia bat dira. XX. mendearen hasieran, Karpatoetan bizi ziren ruteniarren arbasoek ez zuten "ukrainar" etnonimoa onartu. Gobernu batzuek, berriz, ez zuten "ruteniar" endonimoa aintzat hartu. Gehienak bizi dira: sartaldeko Ukraina, ipar-ekialdeko Eslovakia eta hego-ekialdeko Polonia artean dagoen eskualde menditsuan. Egun, Eslovakiak, Poloniak, Hungariak, Txekiar Errepublikak, Serbiak eta Kroaziak rusiniarrak gutxiengo etniko ofizial moduan aintzat hartzen dituzte. (eu)
- Les Rusyns sont un groupe ethnique ukrainien, locuteur du parler rusyn (ou carpato-ruthène) de la langue ukrainienne, vivant dans les Carpates polonaises, slovaques et ukrainiennes, mais aussi dispersés par l'exode rural ailleurs en Ukraine et en Europe; ces montagnards présentent en outre des particularités vestimentaires, culinaires, musicales, coutumières et architecturales. Podkarpatskije Rusiny et Ja Rusyn byl jesm' i budu sont considérés comme les deux chants nationaux rusyns. (fr)
- 루신인(루신어: Русины) 또는 루테니아인은 동유럽의 루테니아 지역에 거주하며 루신어를 사용하는 동슬라브계 민족이다. (ko)
- ルシン人（ルシンじん、ルシン語: Русины；ウクライナ語：Русини；ルシーン人とも）は、ウクライナ語の方言とされるルシン語を話すスラヴ人の民族集団である。ルーマニア、スロヴァキア、セルビア、ウクライナなど東ヨーロッパ各地に広く住む。 (ja)
- Os russinos (em russino: Русины), também chamados de rutenos dos Cárpatos e cárpato-rutenos, são um grupo étnico da Europa, que falam a língua russina e descendem dos russianos que não se tornaram ucranianos, no século XIX. São originários do norte dos Cárpatos e ainda habitam essas áreas como também algumas outras na planície da Panônia (os russinos da Panônia). Sua terra natal é frequentemente citada como Rutênia Cárpata, embora a região não corresponda exatamente aos locais habitados pelos russinos. O principal grupo russino montanhês dos antigos Cárpatos galicianos é chamado lemko. (pt)
- Rusini karpaccy, karpatorusini – kilka grup etnicznych Słowian wschodnich, zamieszkujących w Karpatach oraz północnej części Kotliny Panońskiej. W literaturze spotkać można pogląd, że stanowią one łącznie odrębną grupę etniczną z aspiracjami do stania się czwartym narodem wschodniosłowiańskim, obok Ukraińców, Rosjan i Białorusinów. (pl)
- Rusiner (även rutener, ruser, routener, ruthener, rusnaker) (tyska: Ruthenen, lat. Rutheni, Ruteni) är ett ord som härleds ur ordroten Rus, och är en etnonym som betecknar kärnbefolkningen i Rutenien och är ett samlingsbegrepp för ukrainare och belarusier. (sv)
- 卢森尼亚人（Rusyns），在烏克蘭被稱作喀尔巴阡-卢森尼亚人、喀尔巴阡-罗斯人。与鲁塞尼亚人经常混同，是東斯拉夫人的一支，在乌克兰视为乌克兰人的一个分支。以卢森尼亚语为母语。目前全球盧森尼亞人口約為500,000人。而斯洛伐克、烏克蘭、羅馬尼亞、波蘭等地為盧森尼亞人口數較高的地區。斯洛伐克目前約有31,000盧森尼亞人，主要分布於東部及東北部。大部分卢森尼亚人信奉鲁塞尼亚希腊礼天主教会，在美国的许多卢森尼亚人则在19世纪因受拉丁礼天主教敌视而回归正教会。卢森尼亚（Rusynia）一词的词根与俄罗斯（Russia）一词的词根同出于罗斯（rus）一词，可见东斯拉夫民族间的历史渊源。 (zh)
- روسينيون وهم مجموعة عرقية مشتتة بين دول أوروبا الشرقية ويتكلمون وألتي يسموها باللغة الروسينية، أصل الروسينيين يعود إلى الأقلية الذين يعيشون في أوكرانيا وبيلاروسيا، ينتشرون اليوم في سلوفاكيا وبولندا والمجر وتشيكيا وصربيا وكرواتيا بأعداد متفاوتة وهذه الدول اعترفت بهم كأقليات عرقية ويبلغ عددهم 1.2 مليون نسمة ويعتنق أغلبهم المسيحية وينقسمون بالتساوي بين والكاثوليكية والأرذثوكسية. (ar)
- Οι Ρουθηνοί (ρουθηνικά: Русины), είναι κυρίως διάσπαρτες εθνοτικές ομάδες που ομιλούν μια ανατολική σλαβική γλώσσα γνωστή ως ρουθηνικά. Οι Ρουθηνοί κατάγονται από τους Ρουθενιανούς που δεν υιοθέτησαν τη χρήση του ουκρανικού στις αρχές του 20ού αιώνα. Ως κάτοικοι των ορεινών περιοχών των Καρπαθίων, οι Ρουθηνοί συνδέονται μερικές φορές με τη σλοβακική (και επίσης με παρόμοια πολωνική) κοινότητα των Γκόραλ (κυριολεκτικά: «Ορεσίβιοι»). Ο κυριότερος πληθυσμός των Ρουθηνών είναι οι «Καρπαθιο-Ρουθηνοί» της Ρουθηνίας των Καρπαθίων: μιας διακριτής διασυνοριακής περιοχής της δυτικής Ουκρανίας, της βορειοανατολικής Σλοβακίας και της νοτιοανατολικής Πολωνίας. Η γλώσσα τους αρκετά καλά καταλαβαίνεται από Ουκρανούς, Σλοβάκους και Πολωνούς. Στα επίσημα ουκρανικά πλαίσια, οι διάφορες υποομάδες των Καρπαθ (el)
- Rutenoj (rusine: Русины) estas etno de homoj en la regiono de la Karpatoj; la anoj de la popolo loĝas en Ukrainio, Pollando kaj Slovakio. La tradicia nomo de la popolo en Esperanto estas ruteno; tiel ĝi troveblas en la Esperanto-vortaroj. (eo)
- Russinen (oft auch Ruthenen, Rusinen, Rusniaken, Russynen, Karpato-Ukrainer, Karpatorussen, Karpatenrussinen, Ungarnrussinen) sind eine ostslawische und gemischtsprachige Bevölkerungsgruppe, die hauptsächlich in den Karpaten in der Karpatenukraine, den an die Ukraine angrenzenden Staaten Mitteleuropas, in Südosteuropa sowie in Nordamerika lebt. (de)
- Los rusinos (en rusino: Русины, rusiny), también llamados rusniacos (en rusino: Руснацы, rusnatsy) o carpatorrutenos (exónimo arcaico), son un grupo étnico eslavo oriental que habla una lengua eslava o dialecto conocido como rusino. Los rusinos modernos descienden de una minoría rutena que no adoptó la identidad étnica ucraniana en el siglo xx. Algunos gobiernos han prohibido la utilización del término rusino, como a partir de 1945 en la Transcarpatia soviética y Polonia, y en la década de 1950 en Checoslovaquia. (es)
- Orang Rusyn (bahasa Rusyn: Русины/Rusynŷ), kadang-kadang juga disebut sebagai Rusnak (bahasa Rusyn: Руснакы/Rusnakŷ) (bahasa Slowakia: Rusnáci), juga dikenal sebagai Rutenia, Rutenia Karpatia atau Rusia Karpatia (bahasa Rusyn: Карато-Русato), adalah suku bangsa Slavia Timur yang berbicara bahasa Rusyn. Mereka merupakan keturunan bangsa Slavia Timur yang mendiami wilayah utara Karpatia Timur sejak Abad Pertengahan Awal. Oleh suku Slavia Timur lain yang tinggal di sekitarnya, mereka sering disebut dengan eksonim orang Rutenia atau Rutenia Karpatia, serta sebutan subkelompok seperti Dolinya, Boyko, Hutsul dan Lemkos. Tidak seperti saudara mereka di timur, yang mengadopsi penggunaan etnonim Ukraina pada awal abad ke-20, suku Rusyn tetap menggunakan nama aslinya. Sebagai penduduk wilayah timur (in)
- Rusyns (Rusyn: Русины, romanized: Rusynŷ), also known as Carpatho-Rusyns (Rusyn: Карпаторусины or Карпатьскы Русины, romanized: Karpatorusynŷ or Karpaťskŷ Rusynŷ), or Rusnaks (Rusyn: Руснакы or Руснаци, romanized: Rusnakŷ or Rusnacy), are an East Slavic ethnic group from the Eastern Carpathians in Central Europe. They speak Rusyn, an East Slavic language variety, treated variously as either a distinct language or a dialect of the Ukrainian language. As traditional adherents of Eastern Christianity, the majority of Rusyns are Eastern Catholics, though a minority of Rusyns still practice Eastern Orthodoxy. Rusyns primarily self-identify as a distinct Slavic people and they are recognized as such in Croatia, Hungary, Poland, Romania, Serbia, and Slovakia, where they have official minority sta (en)
- I russini o rusini (russino: Русины / Rusiny), a volte indicati come rusnachi (russino: Руснакы / Rusnaky), noti anche come carpato-russini (russino: Карпато-Русины / Karpato-Rusiny) o carpato-ruteni (un esonimo antiquato), sono un gruppo etnico slavo orientale parlante la lingua russina. Discendono da una popolazione slavo orientale, i croati bianchi, che abitava le regioni settentrionali dei Carpazi orientali fin dal Medioevo. Sono stati spesso chiamati carpato-ruteni o ruteni carpatici, con l'indicazione geografica che indica la regione dei Carpazi. (it)
- Руси́ны (русин. Русины, словацк. Rusíni, польск. Rusini, венг. Ruszinok, серб. Русини, укр. Русини, хорв. Rusini) — группа восточнославянского населения, компактно проживающая на западе Украины (Закарпатье), востоке Словакии (Пряшевская Русь), в юго-восточной Польше (Лемковщина), на северо-востоке Венгрии, северо-западе Румынии (Марамарош), а также в сербской Воеводине и хорватской Славонии; крупные русинские диаспоры существуют в США и Канаде. (ru)
- Руси́ни — етнонім, який вживають для національної самоідентифікації окремі групи нащадків українців-русинів Австро-Угорської імперії. Люди, які самоідентифікуються як русини, проживають переважно на сході Словаччини, в Сербській Воєводині, Хорватії, Закарпатській області України та на крайньому південному заході Польщі, а після імміграції в 18 — 20 століттях також у США та Канаді. На кінець XX—початок XXI століття ідеологи політичного русинського руху зараховують до русинів усіх українців Закарпаття й Лемківщини та їхніх нащадків незалежно від їхньої самоідентифікації й рідної мови. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
