| dbo:abstract
|
- Els Aq Qoyunlu (xai blanc) foren un grup o federació de tribus turcmanes que va governar Diyar Bakr i després la major part de Pèrsia, fins al 1502. A partir d'Uzun Hasan la capital fou Tabriz. Els Ak Koyunlu s'estengueren entre el 1340 i el 1509. La seva història va passar per diversos moments primer d'ascens arribant al cim amb Uzun Hasan, i després de descomposició fins a la seva liquidació pels safàvides entre 1501 i 1509. Segons el turkòleg alemany Gerhard Doerfere, els turkmenes Aghkoyunlu i Garagoyunlu. : És molt estrany que la paraula "turkmen" encara porti a confusió, vaig veure a Leningrad que el nom de la literatura oghuz a l'Iraq era oghuz "turkmen"; En qualsevol cas, els "turkmans" d'Aghgoyunlu i Garagoyunlu són azerbaiyanos. Formaven la confederació diversos clans oghuz. La confederació es va formar amb tribus diverses, algunes emigrades amb els seljúcides al segle xi, altres al segle xiii amb els mongols, i altres al segle xiv (els bayat, döger, čepni i altres). Els caps sortien del clan Bayundur derivada de Bayundur Khan, fundador d'una de les vint-i-quatre tribus oghuz i net d'Oghuz Khan. L'origen del seu nom és desconegut. El govern corresponia a un consell (Kengač) d'emirs i caps de tribu (boy kanlari) que decidia sobre afers militars i la successió al sultanat. L'exèrcit el formaven milícies tribals que es mantenien elles mateixes sobre el terreny, i a més el sultà tenia una força de guàrdies pagats, els kawass; els ak koyunlu cobraven taxes a les poblacions sedentàries i drets de duana a les rutes comercials. Estaven establerts a Amida al Diyar Bakr. El seu territori de pastura vorejava el de la confederació dels kara koyunlu al nord del llac Van, l'estepa d'Urfa i les regions de Dhu l-Kadr (la confederació Dhu l-Kadr estava sotmesa als egipcis que arribaven fins a Malatya) i de Karaman; al nord hi havia el Beylik d'Eretna centrat a Kayseri i Sivas, l'imperi de Trebisonda i el regne de Geòrgia. (ca)
- آق قويونلو (بالتركية: Akkoyunlular)، أو قبيلة «أصحاب الأغنام البيضاء»، قبيلة تركمانية وبطن من بطون «قبيلة بايندير» التركمانية (بالتركية: Bayındır boyu)، حكمت في شرق الأناضول، أذربيجان، فارس، العراق أفغانستان وتركستان ما بين 1467-1502م، وفي عام 1469م استطاعت القضاء على دولة قره قويونلو (بالتركية: Karakoyunlu Devleti) ومعناها: «أصحاب الأغنام السوداء» من المنطقة. (ar)
- Akkojunluská říše (persky آق قویونلو, ázerbájdžánsky آغ‌قویونلولار, Ağqoyunlular, turkmensky Akgoýunly, psáno též Ak Koyunlu nebo Aq Qoyunlu) byla oghuzsko-turkickým státním útvarem v oblasti Blízkého východu, který v době svého největšího rozmachu zahrnoval území dnešní Arménie, Ázerbájdžánu, Iráku, východního Turecka a západního Íránu. Stát existoval v letech 1378 až 1508 a jeho nástupkyní se stala říše Safíovců.Stát Akkoyunlu, který má skvělé místo v historii formování ázerbájdžánského lidu. Ázerbájdžán má přitom v dějinách etatismu důležité místo. (cs)
- Οι Ασπροπροβατάδες ή Ακ Κογιουνλού, (αζερικάآغ‌قویونلولار, Περσικά آق قویونلو, Τουρκικά Ak Koyunlu) από τις άσπρες προβιές που φορούσαν οι αρχηγοί τους στο κεφάλι τους, ήταν σουνιτική ομοσπονδία τουρκομανικών φυλών που ηγεμόνευε της περιοχής που περιλαμβάνει τη σημερινή ανατολική Τουρκία, Αρμενία, Αζερμπαϊτζάν, Βόρειο Ιράκ και Ιράν, από το 1378 ώς το 1508.Το κράτος Akkoyunlu, το οποίο έχει σπουδαία θέση στην ιστορία της συγκρότησης του λαού του Αζερμπαϊτζάν. Ταυτόχρονα, το Αζερμπαϊτζάν έχει σημαντική θέση στην ιστορία του κρατισμού. Σύμφωνα με χρονικά της Βυζαντινής Αυτοκρατορίας, οι Ασπροπροβατάδες ήταν παρόντες στην ανατολική Ανατολία τουλάχιστον από το 1340 μ.Χ. και οι περισσότεροι εκ των ηγετών τους, μεταξύ των οποίων και ο ιδρυτής της δυναστείας, Ουζούν Χασσάν, παντρεύτηκαν βυζαντινές πριγκίπισσες. Οι Ασπροπροβατάδες απέκτησαν εξουσία το 1402, όταν ο Ταμερλάνος τούς παραχώρησε όλη την περιοχή του Ντιγιαρμπακίρ στη σημερινή Τουρκία. Για πολύ καιρό οι Ασπροπροβατάδες ήταν ανήμποροι να επεκτείνουν την επικράτειά τους καθώς οι εχθρικοί Μαυροπροβατάδες τούς κρατούσαν στα αρχικά τους εδάφη. Παρόλα αυτά αυτό άλλαξε με την ηγεσία του Ουζούν Χασσάν, ο οποίος νίκησε τους Μαυροπροβατάδες και τον ηγέτη τους Τζαχάν σαχ, το 1467. Μετά την ήττα του ιλχανίδη ηγεμόνα, Αμπού Σαΐντ, ο Ουζούν Χασσάν κατάφερε να κατακτήσει τη Βαγδάτη μαζί με περιοχές κατά μήκος του Περσικού Κόλπου. Επεκτάθηκε επίσης στο Ιράν μέχρι το Χορασάν. Περίπου εκείνο τον καιρό η Οθωμανική Αυτοκρατορία αναζητούσε να επεκταθεί ανατολικά, μια σοβαρή απειλή που ανάγκασε τους Ασπροπροβατάδες να συμμαχήσουν με τους Καραμανίδες της κεντρικής Ανατολίας. Μέχρι το 1464, ο Ουζούν Χασσάν είχε ζητήσει στρατιωτική βοήθεια από τον ισχυρότερο αντίπαλο της Οθωμανικής Αυτοκρατορίας, τη Βενετία, αλλά παρά τις υποσχέσεις των Ενετών η βοήθεια αυτή ουδέποτε δόθηκε. Ως αποτέλεσμα, ο Ουζούν Χασσάν ηττήθηκε από τους Οθωμανούς στη μάχη του Οτλουκμπελί το 1473, όπου όμως γλίτωσε από την ολοκληρωτική καταστροφή. Όταν ο Ουζούν Χασσάν πέθανε στις αρχές του 1478, τον διαδέχθηκε ο γιος του Χαλίλ Μιρζά, ο οποίος όμως ηττήθηκε από μια συνομοσπονδία αποστατημένων φυλών των Ασπροπροβατάδων υπό την ηγεσία του νεότερου αδελφού του Γιακούμπ στη μάχη της Χόυ τον Ιούλιο της ίδιας χρονιάς. Ο Γιακούμπ, που βασίλεψε από το 1478 έως το 1490, διατήρησε τη δυναστεία για λίγο ακόμα. Κατά τη διάρκεια των πρώτων τεσσάρων χρόνων της βασιλείας του εμφανίστηκαν επτά διεκδικητές του θρόνου που χρειάστηκε να υποταχθούν. Μετά το θάνατο του Γιακούμπ ξέσπασε εμφύλιος πόλεμος και οι Ασπροπροβατάδες καταστράφηκαν εκ των έσω, παύοντας να αποτελούν απειλή για τους γείτονές τους. Οι Σαφαβίδες, που ήταν σιίτες μουσουλμάνοι, ξεκίνησαν την υπονόμευση της συνοχής των Ασπροπροβατάδων. Οι Σαφαβίδες και οι Ασπροπροβατάδες ήρθαν αντιμέτωποι στη μάχη της Ναχτσιβάν το 1501, όπου ο σαφαβίδης ηγέτης Ισμαήλ Α΄ ανάγκασε τους Ασπροπροβατάδες να αποσυρθούν. Κατά την υποχώρησή τους ο ηγέτης των Ασπροπροβατάδων, Αλουάντ, κατέστρεψε το αυτόνομο κρατίδιο αποστατών Ασπροπροβατάδων του Μαρντίν. Ο τελευταίος αρχηγός των Ασπροπροβατάδων, Μουράτ, αδελφός του Αλουάντ, ηττήθηκε με τη σειρά του κι αυτός από τον Ισμαήλ Α΄ των Σαφαβιδών. Αν και ο Μουράτ κατείχε για λίγο τη Βαγδάτη το 1508, σύντομα αποσύρθηκε πίσω στο Ντιγιαρμπακίρ, κίνηση που σηματοδότησε το τέλος της εξουσίας των Ασπροπροβατάδων. Οι αρχηγοί των Ασπροπροβατάδων ήταν από την τουρκομανική φατρία Μπαγιαντούρ και θεωρούντο απόγονοι του ημιμυθικού πατέρα-ιδρυτή της φυλής των Τουρκομάνων (Ογούζων Τούρκων), Ογούζ χαν. «Ως αποτέλεσμα της κυριαρχίας των Τουρκμενών Garagoyunlu και Aghgoyunlu στην περιοχή, πολλές Τουρκμενικές φυλές μετακόμισαν εκεί και οι υπόλοιπες ίδρυσαν το κράτος των Σαφαβιδών στο Ιράν. Σήμερα, μέρος της σημαντικής κληρονομιάς που μας έχουν δώσει είναι το Gunchikhan Oghuz ή Turkmen, που χρησιμοποιείται σε ορισμένες περιοχές της Gunchikhan Anatolia -κυρίως στο Igdir και το Kars- καθώς και στο Ιράν και το Αζερμπαϊτζάν, που σήμερα ονομάζονται Αζερμπαϊτζάν. (el)
- Die Aq Qoyunlu (oghusisch: Āq Qoyunlu / آق قويونلو oder Ak Koyunlu / اق قويونلو, deutsch: (jene) mit weißen Hammeln) war eine turkmenische Stammesföderation, die nach der Mongolenherrschaft in Diyar Bakr aufstieg. Sie beherrschte anfänglich Teile Ostanatoliens, später auch Aserbaidschan und weite Teile des Irak und des Iran (1389–1507). Das Herrscherhaus der Aq Qoyunlu gehörte dem Oghus-Clan der Bayındır an. Die Föderation bestand neben den Bayındır aus verschiedenen weiteren oghusischen Clans (Bayat, Döğer, Çepni etc.), die mit den Seldschuken aus Zentralasien angekommen waren und unter der späteren Mongolenherrschaft ein unscheinbares Dasein geführt hatten. (de)
- The Aq Qoyunlu (Persian: آق قویونلو, Azerbaijani: Ağqoyunlular آغ‌قویونلولار) was a culturally Persianate, Sunni Turkoman tribal confederation founded in the Diyarbakir region by Qara Yuluk Uthman Beg that ruled parts of present-day eastern Turkey from 1378 to 1503, and in their last decades also ruled Armenia, Azerbaijan, much of Iran, Iraq, and Oman where the ruler of Hormuz recognised Aq Qoyunlu suzerainty. The Aq Qoyunlu empire reached its zenith under Uzun Hasan. (en)
- Ak-kojunlo (transliterumita kiel Aq Qoyunlu, turkmene: آق قویونلو [Akgoýunly] azere, آق قویونلو aŭ آغ قویونلو [Ağqoyunlu], turke: Akkoyunlu, otomana turka: آق قوینلو, perse: آغ قویونلو aŭ آق قوینلو), ankaŭ nomataj turkmenoj de la Blanka Ŝafo, estis oguza triba federacio kiu regis partojn de kio nun estas orienta Turkio, Armenio, Azerbajĝano, norda Irako kaj okcidenta Irano de 1378 ĝis 1508. Akkojunlo ludis gravan rolon en la formado de la azera nacio kaj ankaŭ kontribuis al la formado de la azera ŝtato. Laŭ bizancaj kronikoj, la Ak-kojunloj ĉeestis en orienta Anatolio ekde minimume 1340. Ili ankoraŭ estis ĉefoj de nomadaj tribaj grupoj, kiuj vagadis tra la areoj de Erzincan kaj la Imperio de Trabzon. (eo)
- Los Ak Koyunlu o Aq Qoyunlu (turcomano: آق قویونلو [Akgoýunly], en azerí, آق قویونلو o آغ قویونلو [Ağqoyunlu], en turco, Akkoyunlu, en turco otomano, آق قوینلو, en persa, آغ قویونلو o آق قوینلو), también llamados turcomanos de la Oveja Blanca, fue una federación tribal oğuz que gobernó partes de lo que hoy es Turquía oriental, Armenia, Azerbaiyán, norte de Irak e Irán occidental desde 1378 a 1508. Según las crónicas bizantinas, los Ak Koyunlu estaban presentes en Anatolia oriental desde al menos 1340. El primer jefe Ak Koyunlu del que se tiene noticias fue el bey (1340-1360), el cual fue sucedido por su hijo (1360-1378/79). Todavía eran líderes de agrupaciones tribales nómadas, las cuales merodeaban en las zonas de Erzincan y en el Imperio de Trebisonda. La mayor parte de los líderes Ak Koyunlu, incluyendo el más destacado de la dinastía, Uzun Hasan, se casaron con princesas bizantinas del Imperio de Trebisonda. Los turcomanos Ak Koyunlu adquirieron tierras por vez primera en 1402, cuando el emir Tamerlán les entregó todo Diyarbakır, en lo que hoy es Turquía, al bey Kara Yülük Osman (hijo de Qutlugh bin Tur Ali), por el apoyo que le brindó al invadir Anatolia y durante la batalla de Ankara, en la cual Tamerlán aniquiló a las fuerzas del sultán otomano Bayezid I. Durante largo tiempo, los Ak Koyunlu fueron incapaces de expandir su territorio, pues los rivales Kara Koyunlu les mantenían a raya. Sin embargo, esto cambió con el gobierno de Uzún Hasán que derrotó y mató al líder de los turcomanos Kara Koyunlu, Yahán Shah en la decisiva , en 1467. Su capital pasó a ser la ciudad de Tabriz después de 1471-1472. Después de la derrota en la del líder timúrida, Abu-Saïd, Uzún Hasán fue capaz de tomar Bagdad, junto con territorios alrededor del golfo Pérsico. Se expandió hacia Irán llegando hasta Jorasán. Sin embargo, alrededor de esta época, el Imperio otomano buscaba expandirse hacia el Este, una seria amenaza que forzó a los Ak Koyunlu a una alianza con los karamánidas de Anatolia central. Esta alianza sería ampliada con la adhesión de los enemigos cristianos de los otomanos en el oeste: la República de Venecia y la Orden de los Caballeros de Rodas. Finalmente Uzún Hasán perdió ante el poderoso sultán otomano Mehmed II en la batalla de Otlukbeli (1473) debilitando su reino, que finalmente fue absorbido por el Irán Safaví. (es)
- Ag Koyunlu leinua (persieraz: آق قویونلو, azerbaijaneraz: آغ‌قویونلولار Ağqoyunlular) oghuz leinuen konfederazio bat izan zen 1378 eta 1508 artean gaur egungo Turkiaren ekialdean, Armenian, Azerbaijanen, Iraken eta Iran mendebaldean gobernatu izan zuena. Inperio persiartua izan zen, hizkuntza, kultura, literatura eta arteari dagokionez eta sunismoa zen erlijio nagusia. Ardi Zuriaren turkomaniarrak ere esaten zitzaien. (eu)
- Les Aq Qoyunlu ou Ak Koyunlu (en turkmène : Akgoýunly ; en turc : Akkoyunlular, en turc osmanli/persan : آق قویونلی, āq qūyūnlī), appelés aussi Moutons blancs turcomans, était une fédération tribale sunnite Oghouzes turque qui a régné sur ce qui est aujourd'hui l'Anatolie Orientale, l'ouest de l'Iran, l'Irak, le nord-est de la Syrie, l'Arménie, l'Azerbaïdjan et le Koweït de 1378 à 1508. (fr)
- Ağ Qoyunlu atau Ak Koyunlu, juga disebut Turkoman Domba Putih (bahasa Azeri: Ağqoyunlular, bahasa Turki: Akkoyunlular, bahasa Turkmenistan: Akgoýunly, Persia: آق قویونلو, bahasa Armenia: Ակկոյունլու), adalah federasi suku-suku yang beragama Islam Sunni dan menguasai wilayah yang kini merupakan bagian dari Turki Timur, Armenia, Azerbaijan, Irak Utara, dan Iran dari tahun 1378 hingga 1501. (in)
- Gli Ak Koyunlu, o "Turcomanni della Pecora Bianca" erano una federazione tribale di origine oghuz che controllò l'odierno Azerbaigian, l'Anatolia orientale, l'Iraq settentrionale e l'Iran occidentale tra 1378 e 1508. (it)
- Ak Koyunlu (of Aq Qoyunlu), ook wel het Rijk der Witte Schapen (Turkmeens: Akgoýunly; Azerbeidzjaans: Ağqoyunlu; Turks: Akkoyunlu; Perzisch: آق قوینلو), was een federatie van Turkmeense stammen die over Oost-Anatolië, Noord-Irak en West-Iran regeerden tussen 1402 en 1508.Akkoyunlu speelde een belangrijke rol bij de vorming van de Azerbeidzjaanse natie en droeg ook bij aan de vorming van de Azerbeidzjaanse staat. (nl)
- 아크 코윤루(Aq Qoyunlu, 페르시아어: آق قویونلو) 또는 백양(白羊) 왕조는 1378년부터 1514년까지 서아시아 북부의 캅카스 남동부에 있었던 나라 중 하나였으며, 흑양 왕조와 달리 수니파 국교인 나라였다. 이 나라의 초대 왕은 투르크멘계 출신이었던 이었다. 흑양 왕조를 통일하였으며, 훗날 사파비 왕조로 정권이 교체되었다. 오늘날의 아제르바이잔과 이란 북서부의 남아제르바이잔에 있었다. 수도는 처음에 디야르바키르였으나 나중에 1469년, 타브리즈로 옮겼다. 공용어는 아제르바이잔어였으며 페르시아어와 아랍어도 쓰였다. 국명 그대로 하얀 양을 상징으로 여겼다. (ko)
- 白羊朝（はくようちょう、ペルシャ/アゼリー語：آق قویونلو）は、チグリス川上流域を中心に東部アナトリアからイラン西部を支配したテュルク系のイスラム王朝（1378年 - 1508年）。 (ja)
- Ak Kojunlu (albo Ak-Kojunlu, Akkojunlu, Ak Kojunłu) – po turecku znaczy dosłownie: „Biała Owca”. Federacja mongolskich i tureckich plemion, zamieszkująca Mezopotamię, Azerbejdżan, Kaukaz i część Persji w latach 1378–1508. Wygrała walkę o dominację z plemionami Kara Kojunlu w 1469. W roku 1508 tereny ich państwa zostały podzielone pomiędzy Imperium Osmańskie a Safawidów. Akkojunlu odegrał ważną rolę w tworzeniu narodu azerbejdżańskiego, a także przyczynił się do powstania państwa azerbejdżańskiego. (pl)
- Ак-Коюнлу́ (азерб. Ağqoyunlular آغ‌قویونلولار) — туркоманская племенная конфедерация под главенством племени баяндур, которые правили в Иране, Ираке, восточной Анатолии, Армении и Азербайджане до завоевания Сефевидами в 1501–1503 годах. В византийских источниках эту династию называют Аспропробатидами. Также упоминается как Баяндурийе (Баяндуриды) в иранских и османских источниках. (ru)
- A Confederação do Cordeiro Branco (em persa: آق قویونلو; romaniz.: Āq Quyūnlū; em turco: Ak Koyunlu) foi uma confederação que governou a atual Arménia, Azerbaijão, o leste da Turquia, a maior parte do seu território no Irão e Iraque de 1378 a 1501. De acordo com o turcoólogo alemão Gerhard Doerfere, é muito estranho que a palavra "Aqqoyunlu e Qaraqoyunlu turcomanos: turcomeno" ainda leve à confusão. Em qualquer caso, os "turquemenos" de Aqqoyunlu e Qaraoyunlu são azerbaijanos. Como resultado do governo dos turcomanos Qaraqoyunlu e Aqqoyunlu na região, muitas tribos turcomanas se mudaram para lá, e o restante delas estabeleceu o estado safávida no Irã. Parte da importante herança que eles nos deram hoje é a língua oghuz ou turcomano usada em certas partes da Gunchikhan Anatólia - principalmente em Igdir e Kars - bem como no Irã e no Azerbaijão, agora chamada de línguaazerbaijani. (pt)
- Ак-Коюнлу (тюркське — білобаранні, від ак — білий та коюн — вівця) — назва племінного об'єднання огузів, його правлячої династії та створеної ними держави.Держава Аккойнлу, яка займає велике місце в історії становлення азербайджанського народу. Водночас Азербайджан займає важливе місце в історії етатизму. Первісно Ак-Коюнлу звалося об'єднання кочових племен тюрків-огузів, що жили у верхів'ях Євфрату в XIV—XV століттях. Таку само назву мала династія, що очолювала це об'єднання й походила з провідного племені союзу баяндир. На початку XV століття Ак-Коюнлу створили однойменну феодальну державу. За правління Узун-Хасана (1453-1478) Ак-Коюнлу розгромили свого основного ворога — Кара-Коюнлу. Захопивши Вірменію, Азербайджан, Арабський Ірак та Західний Іран, Узун-Гасан зробив своєю столицею Тебриз. Вів невдалі війни з Туреччиною, в 1477 воював з Грузією. На початку XVI століття держава Ак-Коюнлу була розбита кизилбашами на чолі з шахом Ісмаїлом. (uk)
- 白羊王朝（土耳其語：Ak-kuyunlu，土庫曼語：Akgoýunly，亞塞拜然語：Ağqoyunlu，鄂圖曼土耳其語／波斯語：آق قوینلو，英語：Ak Koyunlu、Aq Qoyunlu 或 White Sheep Turkomans ），為1378年－1508年的土库曼人王朝，統治階層為今伊拉克北邊的土庫曼人，以白羊旗帜为标记。1378年－1508年之間，該王朝統治今伊拉克北邊疆土、阿塞拜疆、安納托利亞與伊朗國境等地，建都于大不里士。因旗帜为白羊标志，故名。与黑羊王朝长期对峙，并于15世纪后期灭黑羊王朝，击败帖木儿帝国，成为西亚强国。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- آق قويونلو (بالتركية: Akkoyunlular)، أو قبيلة «أصحاب الأغنام البيضاء»، قبيلة تركمانية وبطن من بطون «قبيلة بايندير» التركمانية (بالتركية: Bayındır boyu)، حكمت في شرق الأناضول، أذربيجان، فارس، العراق أفغانستان وتركستان ما بين 1467-1502م، وفي عام 1469م استطاعت القضاء على دولة قره قويونلو (بالتركية: Karakoyunlu Devleti) ومعناها: «أصحاب الأغنام السوداء» من المنطقة. (ar)
- Akkojunluská říše (persky آق قویونلو, ázerbájdžánsky آغ‌قویونلولار, Ağqoyunlular, turkmensky Akgoýunly, psáno též Ak Koyunlu nebo Aq Qoyunlu) byla oghuzsko-turkickým státním útvarem v oblasti Blízkého východu, který v době svého největšího rozmachu zahrnoval území dnešní Arménie, Ázerbájdžánu, Iráku, východního Turecka a západního Íránu. Stát existoval v letech 1378 až 1508 a jeho nástupkyní se stala říše Safíovců.Stát Akkoyunlu, který má skvělé místo v historii formování ázerbájdžánského lidu. Ázerbájdžán má přitom v dějinách etatismu důležité místo. (cs)
- Die Aq Qoyunlu (oghusisch: Āq Qoyunlu / آق قويونلو oder Ak Koyunlu / اق قويونلو, deutsch: (jene) mit weißen Hammeln) war eine turkmenische Stammesföderation, die nach der Mongolenherrschaft in Diyar Bakr aufstieg. Sie beherrschte anfänglich Teile Ostanatoliens, später auch Aserbaidschan und weite Teile des Irak und des Iran (1389–1507). Das Herrscherhaus der Aq Qoyunlu gehörte dem Oghus-Clan der Bayındır an. Die Föderation bestand neben den Bayındır aus verschiedenen weiteren oghusischen Clans (Bayat, Döğer, Çepni etc.), die mit den Seldschuken aus Zentralasien angekommen waren und unter der späteren Mongolenherrschaft ein unscheinbares Dasein geführt hatten. (de)
- The Aq Qoyunlu (Persian: آق قویونلو, Azerbaijani: Ağqoyunlular آغ‌قویونلولار) was a culturally Persianate, Sunni Turkoman tribal confederation founded in the Diyarbakir region by Qara Yuluk Uthman Beg that ruled parts of present-day eastern Turkey from 1378 to 1503, and in their last decades also ruled Armenia, Azerbaijan, much of Iran, Iraq, and Oman where the ruler of Hormuz recognised Aq Qoyunlu suzerainty. The Aq Qoyunlu empire reached its zenith under Uzun Hasan. (en)
- Ag Koyunlu leinua (persieraz: آق قویونلو, azerbaijaneraz: آغ‌قویونلولار Ağqoyunlular) oghuz leinuen konfederazio bat izan zen 1378 eta 1508 artean gaur egungo Turkiaren ekialdean, Armenian, Azerbaijanen, Iraken eta Iran mendebaldean gobernatu izan zuena. Inperio persiartua izan zen, hizkuntza, kultura, literatura eta arteari dagokionez eta sunismoa zen erlijio nagusia. Ardi Zuriaren turkomaniarrak ere esaten zitzaien. (eu)
- Les Aq Qoyunlu ou Ak Koyunlu (en turkmène : Akgoýunly ; en turc : Akkoyunlular, en turc osmanli/persan : آق قویونلی, āq qūyūnlī), appelés aussi Moutons blancs turcomans, était une fédération tribale sunnite Oghouzes turque qui a régné sur ce qui est aujourd'hui l'Anatolie Orientale, l'ouest de l'Iran, l'Irak, le nord-est de la Syrie, l'Arménie, l'Azerbaïdjan et le Koweït de 1378 à 1508. (fr)
- Ağ Qoyunlu atau Ak Koyunlu, juga disebut Turkoman Domba Putih (bahasa Azeri: Ağqoyunlular, bahasa Turki: Akkoyunlular, bahasa Turkmenistan: Akgoýunly, Persia: آق قویونلو, bahasa Armenia: Ակկոյունլու), adalah federasi suku-suku yang beragama Islam Sunni dan menguasai wilayah yang kini merupakan bagian dari Turki Timur, Armenia, Azerbaijan, Irak Utara, dan Iran dari tahun 1378 hingga 1501. (in)
- Gli Ak Koyunlu, o "Turcomanni della Pecora Bianca" erano una federazione tribale di origine oghuz che controllò l'odierno Azerbaigian, l'Anatolia orientale, l'Iraq settentrionale e l'Iran occidentale tra 1378 e 1508. (it)
- Ak Koyunlu (of Aq Qoyunlu), ook wel het Rijk der Witte Schapen (Turkmeens: Akgoýunly; Azerbeidzjaans: Ağqoyunlu; Turks: Akkoyunlu; Perzisch: آق قوینلو), was een federatie van Turkmeense stammen die over Oost-Anatolië, Noord-Irak en West-Iran regeerden tussen 1402 en 1508.Akkoyunlu speelde een belangrijke rol bij de vorming van de Azerbeidzjaanse natie en droeg ook bij aan de vorming van de Azerbeidzjaanse staat. (nl)
- 아크 코윤루(Aq Qoyunlu, 페르시아어: آق قویونلو) 또는 백양(白羊) 왕조는 1378년부터 1514년까지 서아시아 북부의 캅카스 남동부에 있었던 나라 중 하나였으며, 흑양 왕조와 달리 수니파 국교인 나라였다. 이 나라의 초대 왕은 투르크멘계 출신이었던 이었다. 흑양 왕조를 통일하였으며, 훗날 사파비 왕조로 정권이 교체되었다. 오늘날의 아제르바이잔과 이란 북서부의 남아제르바이잔에 있었다. 수도는 처음에 디야르바키르였으나 나중에 1469년, 타브리즈로 옮겼다. 공용어는 아제르바이잔어였으며 페르시아어와 아랍어도 쓰였다. 국명 그대로 하얀 양을 상징으로 여겼다. (ko)
- 白羊朝（はくようちょう、ペルシャ/アゼリー語：آق قویونلو）は、チグリス川上流域を中心に東部アナトリアからイラン西部を支配したテュルク系のイスラム王朝（1378年 - 1508年）。 (ja)
- Ak Kojunlu (albo Ak-Kojunlu, Akkojunlu, Ak Kojunłu) – po turecku znaczy dosłownie: „Biała Owca”. Federacja mongolskich i tureckich plemion, zamieszkująca Mezopotamię, Azerbejdżan, Kaukaz i część Persji w latach 1378–1508. Wygrała walkę o dominację z plemionami Kara Kojunlu w 1469. W roku 1508 tereny ich państwa zostały podzielone pomiędzy Imperium Osmańskie a Safawidów. Akkojunlu odegrał ważną rolę w tworzeniu narodu azerbejdżańskiego, a także przyczynił się do powstania państwa azerbejdżańskiego. (pl)
- Ак-Коюнлу́ (азерб. Ağqoyunlular آغ‌قویونلولار) — туркоманская племенная конфедерация под главенством племени баяндур, которые правили в Иране, Ираке, восточной Анатолии, Армении и Азербайджане до завоевания Сефевидами в 1501–1503 годах. В византийских источниках эту династию называют Аспропробатидами. Также упоминается как Баяндурийе (Баяндуриды) в иранских и османских источниках. (ru)
- 白羊王朝（土耳其語：Ak-kuyunlu，土庫曼語：Akgoýunly，亞塞拜然語：Ağqoyunlu，鄂圖曼土耳其語／波斯語：آق قوینلو，英語：Ak Koyunlu、Aq Qoyunlu 或 White Sheep Turkomans ），為1378年－1508年的土库曼人王朝，統治階層為今伊拉克北邊的土庫曼人，以白羊旗帜为标记。1378年－1508年之間，該王朝統治今伊拉克北邊疆土、阿塞拜疆、安納托利亞與伊朗國境等地，建都于大不里士。因旗帜为白羊标志，故名。与黑羊王朝长期对峙，并于15世纪后期灭黑羊王朝，击败帖木儿帝国，成为西亚强国。 (zh)
- Els Aq Qoyunlu (xai blanc) foren un grup o federació de tribus turcmanes que va governar Diyar Bakr i després la major part de Pèrsia, fins al 1502. A partir d'Uzun Hasan la capital fou Tabriz. Els Ak Koyunlu s'estengueren entre el 1340 i el 1509. La seva història va passar per diversos moments primer d'ascens arribant al cim amb Uzun Hasan, i després de descomposició fins a la seva liquidació pels safàvides entre 1501 i 1509. (ca)
- Οι Ασπροπροβατάδες ή Ακ Κογιουνλού, (αζερικάآغ‌قویونلولار, Περσικά آق قویونلو, Τουρκικά Ak Koyunlu) από τις άσπρες προβιές που φορούσαν οι αρχηγοί τους στο κεφάλι τους, ήταν σουνιτική ομοσπονδία τουρκομανικών φυλών που ηγεμόνευε της περιοχής που περιλαμβάνει τη σημερινή ανατολική Τουρκία, Αρμενία, Αζερμπαϊτζάν, Βόρειο Ιράκ και Ιράν, από το 1378 ώς το 1508.Το κράτος Akkoyunlu, το οποίο έχει σπουδαία θέση στην ιστορία της συγκρότησης του λαού του Αζερμπαϊτζάν. Ταυτόχρονα, το Αζερμπαϊτζάν έχει σημαντική θέση στην ιστορία του κρατισμού. (el)
- Ak-kojunlo (transliterumita kiel Aq Qoyunlu, turkmene: آق قویونلو [Akgoýunly] azere, آق قویونلو aŭ آغ قویونلو [Ağqoyunlu], turke: Akkoyunlu, otomana turka: آق قوینلو, perse: آغ قویونلو aŭ آق قوینلو), ankaŭ nomataj turkmenoj de la Blanka Ŝafo, estis oguza triba federacio kiu regis partojn de kio nun estas orienta Turkio, Armenio, Azerbajĝano, norda Irako kaj okcidenta Irano de 1378 ĝis 1508. Akkojunlo ludis gravan rolon en la formado de la azera nacio kaj ankaŭ kontribuis al la formado de la azera ŝtato. (eo)
- Los Ak Koyunlu o Aq Qoyunlu (turcomano: آق قویونلو [Akgoýunly], en azerí, آق قویونلو o آغ قویونلو [Ağqoyunlu], en turco, Akkoyunlu, en turco otomano, آق قوینلو, en persa, آغ قویونلو o آق قوینلو), también llamados turcomanos de la Oveja Blanca, fue una federación tribal oğuz que gobernó partes de lo que hoy es Turquía oriental, Armenia, Azerbaiyán, norte de Irak e Irán occidental desde 1378 a 1508. La mayor parte de los líderes Ak Koyunlu, incluyendo el más destacado de la dinastía, Uzun Hasan, se casaron con princesas bizantinas del Imperio de Trebisonda. (es)
- A Confederação do Cordeiro Branco (em persa: آق قویونلو; romaniz.: Āq Quyūnlū; em turco: Ak Koyunlu) foi uma confederação que governou a atual Arménia, Azerbaijão, o leste da Turquia, a maior parte do seu território no Irão e Iraque de 1378 a 1501. De acordo com o turcoólogo alemão Gerhard Doerfere, é muito estranho que a palavra "Aqqoyunlu e Qaraqoyunlu turcomanos: turcomeno" ainda leve à confusão. Em qualquer caso, os "turquemenos" de Aqqoyunlu e Qaraoyunlu são azerbaijanos. (pt)
- Ак-Коюнлу (тюркське — білобаранні, від ак — білий та коюн — вівця) — назва племінного об'єднання огузів, його правлячої династії та створеної ними держави.Держава Аккойнлу, яка займає велике місце в історії становлення азербайджанського народу. Водночас Азербайджан займає важливе місце в історії етатизму. (uk)
|
