належати

Ukrainian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *naležati. By surface analysis, на- (na-) +‎ лежа́ти (ležáty). Compare Belarusian нале́жаць (naljéžacʹ), Polish należeć, Russian належа́ть (naležátʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): [nɐˈɫɛʒɐte]

• Audio:

  (file)

Verb

нале́жати • (naléžaty) impf (intransitive)

1. to belong (+ dative) (be the property of)
2. to belong (+ до (do) + genitive) (be a part or member of)
3. (impersonal) to have to (+ dative, + infinitive) (be the necessary task of)

Conjugation

Conjugation of нале́жати, нале́жать (class 5a, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	нале́жати, нале́жать naléžaty, naléžatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	нале́жачи naléžačy	нале́жавши naléžavšy
	present tense	future tense
1st singular я	нале́жу naléžu	бу́ду нале́жати, бу́ду нале́жать, нале́жатиму búdu naléžaty, búdu naléžatʹ, naléžatymu
2nd singular ти	нале́жиш naléžyš	бу́деш нале́жати, бу́деш нале́жать, нале́жатимеш búdeš naléžaty, búdeš naléžatʹ, naléžatymeš
3rd singular він / вона / воно	нале́жить naléžytʹ	бу́де нале́жати, бу́де нале́жать, нале́жатиме búde naléžaty, búde naléžatʹ, naléžatyme
1st plural ми	нале́жим, нале́жимо naléžym, naléžymo	бу́демо нале́жати, бу́демо нале́жать, нале́жатимемо, нале́жатимем búdemo naléžaty, búdemo naléžatʹ, naléžatymemo, naléžatymem
2nd plural ви	нале́жите naléžyte	бу́дете нале́жати, бу́дете нале́жать, нале́жатимете búdete naléžaty, búdete naléžatʹ, naléžatymete
3rd plural вони	нале́жать naléžatʹ	бу́дуть нале́жати, бу́дуть нале́жать, нале́жатимуть búdutʹ naléžaty, búdutʹ naléžatʹ, naléžatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	нале́жмо naléžmo
second-person	нале́ж naléž	нале́жте naléžte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	нале́жав naléžav	нале́жали naléžaly
feminine я / ти / вона	нале́жала naléžala
neuter воно	нале́жало naléžalo

Verb

нале́жати • (naléžaty) pf (imperfective нале́жувати)

1. (transitive, colloquial) to make (a body part) numb by lying on it

Conjugation

Conjugation of нале́жати, нале́жать (class 5a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	нале́жати, нале́жать naléžaty, naléžatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	нале́жаний naléžanyj impersonal: нале́жано naléžano
adverbial	—	нале́жавши naléžavšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	нале́жу naléžu
2nd singular ти	—	нале́жиш naléžyš
3rd singular він / вона / воно	—	нале́жить naléžytʹ
1st plural ми	—	нале́жим, нале́жимо naléžym, naléžymo
2nd plural ви	—	нале́жите naléžyte
3rd plural вони	—	нале́жать naléžatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	нале́жмо naléžmo
second-person	нале́ж naléž	нале́жте naléžte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	нале́жав naléžav	нале́жали naléžaly
feminine я / ти / вона	нале́жала naléžala
neuter воно	нале́жало naléžalo

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “належати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “належати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “належати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “належати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)