тайник

тайник (język rosyjski)

transliteracja:

tajnik

wymowa:

IPA: [tɐjˈnʲik]

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) skrytka

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. тайна

zdrobn. тайничок

przym. тайный, тайниковый

czas. таить ndk., утаить dk.

związki frazeologiczne:

etymologia:

prasł. *tajьnikъ

uwagi:

źródła:

тайник (język ukraiński)

transliteracja:

tajnik

wymowa:

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) schowek, skrytka

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. таїння n, таїна ż, таїнство n, тайна ż, тайнощі lm, таємниця ż, таємничість ż, таємність ż, потаємність ż, потайливість ż, потайник m, потайничок m, утаювання n, утаєння n, утаювач m, утаювачка ż, утаємничення n, втаювання n, втаєння n, втаємничення n

czas. таїти ndk., таїтися ndk., потаїти dk., потаїтися dk., утаювати ndk., утаюватися ndk., утаїти dk., утаїтися dk., утаємничувати ndk., утаємничуватися ndk., утаємничити dk., втаювати ndk., втаюватися ndk., втаїти dk., втаїтися dk., втаємничувати ndk., втаємничуватися ndk., втаємничити dk.

przym. тайний, таємничий, таємний, потаємний, потаєний, потайливий, потайний

przysł. тайно, тайком, тайкома, таємниче, таємничо, таємно, потаємно, потаємне, потаємки, потаємці, потаєнці, потай, потайно, потайком, потайки, потайці, спотайна, спотайня, спотання

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: