дідько

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

ді́дь-ко

Существительное, одушевлённое, мужской род.

Корень: --.

Произношение

• МФА: [ˈdʲidʲkɔ]

Семантические свойства

Значение

1. фолькл., бран. чёрт, бес ◆ З хатніх чортів найперший чорт — це дідько.. Цей дідько як удень, то все на горищі сидить, а як уночі, то шастає по сінях та по коморах. И. Шаповал ◆ Ну тебе, Тимофію, до дідька! — сердиться Мірошниченко.— Ти .. можеш забити голову всяким зіллям, що про головне забудеш М. Стельмах ◆ Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… М. Стельмах

Синонимы

1. чорт, біс

Гиперонимы

1. істота

Родственные слова

Ближайшее родство
прилагательные: дідчий глаголы: здідькатися

Этимология

Происходит от ??

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

• дідько знає
• дідько несе
• дідька лисого
• на якого дідька?
• якого дідька?