стілець

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	стіле́ць	стільці́
Р.	стільця́	стільці́в
Д.	стільце́ві, стільцю́	стільця́м
В.	стіле́ць	стільці́
Тв.	стільце́м	стільця́ми
М.	стільці́, стільцю́	стільця́х
Зв.	стільцю́*	стільці́*

сті-лець

Существительное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 5*b по классификации А. А. Зализняка).

Корень: -стіл-; суффикс: -ець.

Произношение

• МФА: ед. ч. [sʲtʲi'ɫɛt͡sʲ], мн. ч. [sʲtʲil't͡sʲi]

Семантические свойства

Значение

1. стул ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

Происходит от ??