Ензім є простый ці зложеный протеін з каталітічнов актівітов. Ензімы становлюють характер і швыдкость хемічных реакцій і керують векшыну біохемічных процесів в тїлї вшыткых жывых творів враховано чоловіка. Наука о ензім ся зове ензімолоґія і розвивать ся передовшыткым од 19. стороча, коли люде зачали внимати процесы, котры выникають напр. при травлїню їдла.

Лудьска ґліоксілаза І є ензім з ґрупы ліаз. В молекулї домінують протеіновы ланцы, але навеце суть ёго частёв два іонты зінку (фіаловы) і інгібічно дїячій реґулатор С-гексілґлутатгіон

Основнов компонентов ензімів суть протеіны, на котры ся дуже часто вяжуть далшы додатковы молекулы знамы як кофакторы або протетічны ґрупы, котры мають участь на каталізї. Сама ензіматічна реакція проходить звычайно в тзв. актівнім місцї ензімів. Ензімів є дуже велё і годен їх класіфіковати до шестёх ґруп: оксідоредуктазы, трансферазы, гідролазы, ліазы, ізомеразы і ліґазы. Вшыткы мають сполочну каталітічну функцію; знижують енерґетічну барьєру (ΔG) потребну на учінїня реакції. Ензімы обще суть выразно шпеціфічны і обычайно переміняють єден або дакілько мало субстратів, а то єдным дефінованым способом. Актівіта ензімів, заключена в овпливнїню швыдкости хемічных реакцій знижованём їх актівачной енерґії, залежыть головно на концентрації субстратів, теплотї, pH і притомности актіваторів і інгібіторів. Цїла шора ензімів уж нашла практічне схоснованя і в промыслї і дослїджованю.

  NODES
os 1