Компас

Ко́мпас, у морякӯв принятоє наголошіня компа́с (нід. kompass; лат. compassus — «круг, шар, обход») — пристрой на оріентованя на земнӯв верхнині и у гӯрничих выробках удносно напряма маґнітного авадь ґеоґрафічного меридіана. Указує напрям ґеоґрафічного авадь маґнітного меридіана, служить на оріентованя до сторӯн світа.

Компас

За построєнём компасы поділявуть на маґнітні, гіроскопічні, радіокомпасы, спеціалні (гӯрничый компас, астрономічный компас). Их хоснувуть у навіґації, ґеодезії, воєннӯм ділі и т.д.

Історія

Памнятник Флавіо Джоя у рӯдному Амалфі, Італія

Первыми учинили компас китайці. Хоть є Ольмекськый артефакт — гематит (датованый до 1000 року до н. е.), што можек хосновали ге маюніт, хоть и є инні верзії.

Періі китайські компасы хосновали на май точноє урунёваня нахождіня новых хыжӯв и другых строёк, по принципам феншуй. Перва письменна споминать у Книзі ґазды долины Диявола (鬼谷子, IV стороча до н.е.). На дале компас попав у Европу. За путь и час прибытя компаса у Европу є доста верзій, можек за посредництва арабӯв.

За леґендов, унаходником бусоли (компаса, за якым мож уизначати маґнітні азимуты) быв таліяньскый лоцман и унаходник Флавіо Джоя (1300 — ?), жытель вароша Амалфі у Неаполітаньмкому кралёвствови. Вӯв первым помістив маґніт, привезеный Марко Поло из Китая, на иглу и у фіёвку из склянчаныв крышков. Декоровав бусоль ліліями тай особенно удзначив позначку на север на знак пошаны до тогочасного ґазды Неаполя, сына французького краля Людовіка VIII, Карла Анжуйського.

Иппен позерайте

• Азимут
• Маґнітноє схыленя
• Нактоуз