Субдукция — геологичный процесс, в котром една литосферна плита засувать ся под другу.

Мапа литосферных плит Землѣ
Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Характер процесса

едітовати

Литосфера мать глубку 5–100 км под океанами и 25–200 км и веце под континентами и складать ся з плит, котры можуть ся посувати о центиметры за рок.[1] Плиты литосферы «плавлють» на густых, але еще незастылых верствах астеносферы. Скорость посуваня плит примѣрно 2–8 цм/рок.[2] В резултатѣ сосѣдны плиты можуть оддаляти ся, або зближовати ся. Найчастѣйше тонша океанска плита засувать ся под товщу континенталну. Деформована тонша плита засувать ся до астеносферы и рециклуе ся.

Резултат процесса

едітовати

На граници субдукованых плит наростать тискнѣня и теплота, громаджѣня материала, котры можуть спричинити пуклины земной коры, землетрясѣня и ерупции вулканох. Зоны найвысшой тектоничной и вулканичной активности проходять по линиях стыка литосферных плит.

Примѣром, подсуваньом океанской плиты Назка под континенталну Южноамерицку плиту взникло и продовжать быти тектонично и вулканично активным пасмо Анд.

  • Мала гірнича енциклопедія. В 3 т. / за ред. В.С. Білецького. – Донецьк : Схід. видав. дім, 2013.

Референции

едітовати
  1. Мала гірнича енциклопедія, т. 2, с. 37.
  2. Мала гірнича енциклопедія, т. 3, с. 211.
  NODES