Вибрана стаття
Т-80 — радянський основний бойовий танк. Прийнятий на озброєння 1976 року, він став першим у світі серійним танком з газотурбінним двигуном в ролі основної силової установки, випередивши американський «Абрамс» на кілька років. У ході виробництва зазнавав суттєвих модифікацій, найважливішими з яких є Т-80Б з керованим озброєнням і Т-80БВ з динамічним захистом, а також ліг в основу останніх радянських танків Т-80У й Т-80УД, українських Т-84 та російських Т-80БВМ. Усього виготовлено близько 5 тисяч танків родини Т-80, частина яких експлуатується збройними силами Кіпру, Пакистану, Південної Кореї, Росії й України.
Бувши послідовником Т-64 та Т-72, Т-80 отримав їхні типові риси: комбіновану броню, екіпаж із трьох осіб, 125-мм гладкоствольну гармату 2А46 та механізм заряджання всередині башти. Вага машини складає від 42 до 46 тонн. Завдяки газотурбінному двигуну потужністю 1000 к.с. або більше танки родини Т-80 переважали сучасні їм радянські машини за рухливістю, але були дорогими у виробництві та споживали значно більше пального.
Т-80 мав стати заміною для Т-64 і Т-72, однак усі три родини машин виготовлялись паралельно з 1976 до 1987. Т-64 та Т-80 вважались елітною технікою, отримували сучасніше озброєння та бронювання й не постачалась на експорт, тоді як Т-72 був дешевшим, простішим, масовим та дозволеним до експорту.
Добра стаття
Джейн Остін (англ. Jane Austen; 16 грудня 1775 — 18 липня 1817) — англійська письменниця, відома романами, в яких неявно інтерпретується, критикується і коментується англійська поміщицька шляхта кінця XVIII століття. Сюжети Остін часто досліджують залежність жінок від шлюбу, як засобу вигідного соціального становища та фінансової захищеності.
Анонімно опубліковані романи «Чуття і чуттєвість», «Гордість і упередження», «Менсфілд-парк» та «Емма» мали скромний успіх і не принесли Остін прижиттєвої слави. Надалі вона написала ще два романи — «Нортенґерське абатство» і «Переконання», — і почала писати ще один, згодом названий «Сандітон», який так і залишився незавершеним через її смерть. Остін також залишила після себе три томи юнацьких рукописних творів.
Одразу після смерті Остін її романи рідко друкувалися. Лише після того, як 1833 року її твори перевидали в серії «Стандартні романи» Річарда Бентлі, твори Остін здобули широке визнання та популярність серед читачів. Творчість письменниці надихнула на написання великої кількості критичних есе та увійшла до багатьох літературних антологій. На основі романів Остін зняли багато фільмів, серед яких «Гордість і упередження» (1940), «Розум і почуття» (1995) та «Кохання та дружба» (2016).
Вибране зображення
Панорама міста Орта, однієї з трьох столиць архіпелагу, під час «блакитної години», вид з Монте-да-Гуя, острів Фаял, Азорські острови, Португалія.
Вибраний список
Дискографія гурту Girls' Generation містить десять студійних альбомів, два концертних альбоми, чотири мініальбоми та 35 синглів. У Південній Кореї колектив продав понад 1,6 мільйона альбомів та 3,48 мільйона записів, зокрема понад 945 тис. фізичних синглів, а у Японії — понад 1,9 мільйона альбомів.
Жіночий гурт Girls' Generation дебютував в Південній Кореї у 2007 році з однойменним мініальбомом і синглом «Into the New World». За два роки гурт випустив мініальбоми Gee та Genie; «Gee» став найбільш продаваним синглом 2009 року в Південній Кореї. У 2010 році гурт випустив другий студійний альбом Oh!, його перевидання Run Devil Run та мініальбом Hoot, які стали одними з найбільш продаваних альбомів року, а чільні сингли посіли вершину національного хіт-параду. Перший японськомовний альбом Girls' Generation (2011) став найпродаванішим альбомом корейського жіночого гурту в Японії, а пісня «Mr. Taxi» очолила хіт-парад Billboard Japan Hot 100.
Альбоми першої половини 2010-х років посідали перші місця в чартах Кореї та Японії. 2014 року Girls' Generation стали першим неяпонським жіночим гуртом, який тричі очолював японський чарт альбомів. Останні два альбоми — Holiday Night (2017) та Forever 1 (2022) — були присвячені десятій та п'ятнадцятій річниці колективу.
