Іньчжень

Іньчже́нь (маньчж.: Injen; кит.: 胤禛, Yìnzhēn; 13 грудня 1678 — 8 жовтня 1735) — імператор династії Цін (27 грудня 1722 — 8 жовтня 1735). Представник маньчжурського роду Айсін Ґьоро. Четвертий син Сюаньє. Провів реформування державного устрою та податкової системи з метою посилення імператорської влади. Відзначався деспотичними методами управління. Вів боротьбу проти християнства.

Іньчжень кит. 雍正
5-й Імператор Цін
27 грудня 1722 — 8 жовтня 1735
Попередник:	Сюаньє
Наступник:	Хунлі
Ім'я при народженні:	маньчжурська мова ᡳᠨ ᠵᡝᠨ кит. 胤禛
Народження:	13 грудня 1678(1678-12-13) Заборонене місто
Смерть:	8 жовтня 1735(1735-10-08) (56 років) Пекін, Династія Цін
Причина смерті:	інсульт і Chinese alchemical elixir poisoningd
Поховання:	Tailing Mausoleum (Qing dynasty)d
Країна:	Династія Цін
Рід:	Айсін Ґьоро
Батько:	Сюаньє
Мати:	Імператриця Сяогунженьd
Шлюб:	Імператриця Сяодзінсяньd, Імператриця Сяошенсяньd, Дуньсуd, Imperial Noble Consort Chunyid, Консорт Ціd, Консорт Цяньd і Concubine Maod
Діти:	Хунхуейd, Хунпаньd, Хун'юньd, Хуншиd, Хунлі, Hongzhoud, Фуїd, Фухуейd, Фупейd, Хун'яньd і Heshuo Princess Huaiked
Медіафайли у Вікісховищі

У 1729 заснував Відомство військових таємниць.

У 1723-1724 підкорив Цінхай та Тибет.

Девіз правління — Юнчжен.

Імена

• Посмертне ім'я — Імператор Сянь.
• Храмове ім'я — Шицзун (кит. трад.: 世宗; піньїнь: Shìzōng.
• Інше ім'я, що походить від девізу правління, — Імпера́тор Юнчже́н.

Джерела

• Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
• Непомнин О.Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іньчжень