Аахен

*— сусідні нас. пункти*
Аахен; Aachen
Герб Аахена	Прапор Аахена
	Панорама на центр містаПанорама на центр міста
	Основні дані
	50°47′ пн. ш. 06°05′ сх. д. / 50.783° пн. ш. 6.083° сх. д.
Країна	Німеччина
Регіон	Північний Рейн-Вестфалія
Район	Кельн
Столиця для	Roerd, Франкське королівство і Аахен (міський регіон)
	Герцогенрат, Вюрзелен, Ешвайлер, Штольберг, Ретген, Raerend, Kelmisd, Plombières[d], Валс (громада), Gulpen-Wittemd, Simpelveldd, Герлен, Керкраде ?
Поділ	Haarend, Laurensbergd, Eilendorfd, Richterichd, Brandd, Kornelimünster/Walheimd, Аахен-Міттеd;
Засновано	І століття
Площа	160,83 км²
Населення	248 878 (31 грудня 2020)
Висота НРМ	173 м, 410 м і 125 м
Водойма	Wurmd
Міста-побратими	Арлінгтон, Галіфакс, Кейптаун, Кострома, Нінбо, Наумбург, Реймс, Сариєр, Толедо
Телефонний код	(0241) 02408
Часовий пояс	Central European Standard Time (GMT+1)d, UTC+1, CEST і UTC+2
Номери автомобілів	AC
Код LAU (NUTS)	05334002
GeoNames	6553047
OSM	r62564 ·R
Поштові індекси	52062–52080 (старий: 5100)
	Міська влада
бургомістр[d]	Sibylle Keupend
Вебсайт	http://www.aachen.de
	Мапа
	Аахен у Вікісховищі
	Аахен у Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Аахен.

Аа́хен^[2], інколи Ахен^[3]^[4] (нім. Aachen, нід. Aken, фр. Aix-la-Chapelle, сучасна німецька вимова — [ˈʔaːχən]) — місто в Німеччині, у землі Північний Рейн-Вестфалія.

Розташоване у центрі вугільного басейну. У місті розвинене машинобудування, хімічна, скляна і харчова промисловість. З давніх часів Аахен є бальнеологічним курортом. Значну частину міста займає Рейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена. У місті існує футбольний клуб «Алеманія Аахен».

Відоме з I століття як римське поселення Акве-Грані з цілющими джерелами. Наприкінці VIII — початку IX століть головна резиденція Карла Великого. До XVI століття був місцем коронації німецьких королів.

Назва

Герб міста до 1888 року

Оскільки Карл Великий заснував своє місто на залишках римських лазень, латинське слово aqua, тобто «вода» було взяте за основу. У латинських текстах середніх віків місто часто називалось Aquae^[5], найчастіше Aquae Granni. Остання назва, зокрема, походить з канцелярської мови «Франкського королівства» VIII ст.^[6] Таким же чином була утворена сучасна французька назва Аахена (Aix-la-Chapelle), як і в інших містах латинське aqua було замінене на Aix. Положення міста на римо-германському мовному кордоні позначилось на назвах близьких джерел Зеффент (septem fontes, «сім джерел»), що сьогодні є західною частиною міста Аахен, та Дуффентер (duo fontes, «два джерела»), що тепер є частиною сусіднього міста Штольберг.

Місто є державно визнаним курортом та має право на додаток до назви Bad, тому зустрічається також назва міста Bad Aachen.

Назви міста різними мовами відрізняється. Головні відмінності полягають у вимові, яка є більш притаманна різним мовам та через походження самої назви міста.

Мова	Назва	Вимова відповідно до МФА
німецька	Aachen	[ˈʔaːχən]
французька	Aix-la-Chapelle	[ˌɛkslaʃaˈpɛl]
латинська	Aquæ, Aquæ Granni, Aquæ villa, Aquisgrani
іспанська	Aquisgrán	[akizˈɣɾan]
люксембурзька	Oochen	[ˈɔːxən]
нідерландська	Aken	[ˈaːkən]
чеська	Cáchy	[t͡saːxɪ]
польська	Akwizgran	[aˈkfʲizɡrãn]
італійська	Aquisgrana	akwizˈɡraːna
російська	Ахен	[axʲɪn]

Економіка міста

20 червня 1893 в місті було засновано компанію Zentis, яка наразі є успішним кондитерським виробником і має дочірні фірми в інших країнах Європи. У теперішній час в Аахені знаходиться штаб-квартира компанії.

Географія

Римляни відкривають гарячі джерела, фреска Альфреда Ретеля у ратуші міста

Німецьке місто Аахен розташоване на кордоні з Бельгією та Нідерландами. Відоме своїми гарячими водами, температура яких сягає 74 °C.

Клімат

Місто належать до помірної кліматичної зони, але внаслідок океанічного впливу переважають волога погода, м'яка зима та помірна температура (максимальна +14,2 °C, мінімальна +5,3 °C); середньорічна кількість опадів — 793,2 мм^[7].

Клімат м. Аахен (період 1991—2010)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	4,5	6,2	9,8	13,8	18,5	21,5	23	23	19,7	15	8,9	5,5	14,2
Середня температура, °C	3,6	3,9	6,7	9,8	14,0	16,6	18,6	18,3	14,8	10,8	6,6	3,7	10,6
Середній мінімум, °C	−1,3	−1,2	1,1	3,6	7,6	10,7	12,4	12,1	9,5	6,3	2,4	−0,2	5,3
Норма опадів, мм	62.2	48.3	63.6	54.8	73.5	85.9	84.3	77.1	61.6	55	55	71.9	793.2
Днів з опадами	13	10	13	11	12	12	11	10	10	9	12	13	136
Вологість повітря, %	82	79	76	72	70	72	72	74	77	80	82	83	76.6
Джерело: Klima Aachen. Архів оригіналу за 18 лютого 2013. Процитовано 5 лютого 2021. wetterkontor.de. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021. Deutscher Wetterdienst. Klima Aachen (1991-2010). Архів оригіналу за 13 березня 2013. (середня температура)

Відомі люди

У місті народились:

Луї Брассен — бельгійський композитор, піаніст.
Девід Ґарретт — німецько-американський скрипаль.
Армін Лашет (нар. 1961) — німецький політик.

Світлини

Див. також

Примітки

↑ Bevölkerung der Gemeinden Nordrhein-Westfalens am 31. Dezember 2020 – Fortschreibung des Bevölkerungsstandes auf Basis des Zensus vom 9. Mai 2011 (нім.). Landesbetrieb Information und Technik Nordrhein-Westfalen (IT.NRW).
↑ Український правопис 2019, §137. Подвоєння букв на позначення голосних (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 20 січня 2020. [Архівовано 2019-09-17 у Wayback Machine.]
↑ "Словники України" онлайн. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 12 лютого 2017. [Архівовано 2013-07-13 у Wayback Machine.]
↑ Deutsche Welle "#DailyDrone: Ахенський собор". Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2020.
↑ Наприклад, просто як «Aquae» у «Анналах королівства франків»
↑ Andreas Schaub, Klaus Scherberich, Karl Leo Noethlichs, Raban von Haehling: Kelten, Römer, Merowinger. In: Stadt Aachen und Aachener Geschichtsverein (Hrsg): Aachen — Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Band 1: Von der Vorgeschichte bis zu den Karolingern. Aachen 2011, ISBN 978-3-87519-251-3, S. 256. (нім.)
↑ Аахен — ВУЕ. vue.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 22 травня 2019.

Джерела

Аахен [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
Аахенський мир 1748 [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
Аахенський конгрес 1818 / Юридична енциклопедія [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Lins, Joseph. Aachen [Архівовано 14 квітня 2013 у WebCite] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.

Посилання

Аахен [Архівовано 25 квітня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аахен

Це незавершена стаття про місто.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з географії Німеччини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Bevölkerung der Gemeinden Nordrhein-Westfalens am 31. Dezember 2020 – Fortschreibung des Bevölkerungsstandes auf Basis des Zensus vom 9. Mai 2011 (нім.). Landesbetrieb Information und Technik Nordrhein-Westfalen (IT.NRW).

[2] Український правопис 2019, §137. Подвоєння букв на позначення голосних (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 20 січня 2020. [Архівовано 2019-09-17 у Wayback Machine.]

[3] "Словники України" онлайн. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 12 лютого 2017. [Архівовано 2013-07-13 у Wayback Machine.]

[4] Deutsche Welle "#DailyDrone: Ахенський собор". Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2020.

[5] Наприклад, просто як «Aquae» у «Анналах королівства франків»

[6] Andreas Schaub, Klaus Scherberich, Karl Leo Noethlichs, Raban von Haehling: Kelten, Römer, Merowinger. In: Stadt Aachen und Aachener Geschichtsverein (Hrsg): Aachen — Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Band 1: Von der Vorgeschichte bis zu den Karolingern. Aachen 2011, ISBN 978-3-87519-251-3, S. 256. (нім.)

[7] Аахен — ВУЕ. vue.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 22 травня 2019.

[2]

[3]

[4]

[1]

[5]

[6]

[7]