Абака-хан

Ільхан Ірану

Абага, Абака (березень 1234, Монголія — 1 квітня 1282, Хамадан) — Ільхан Ірану (1265—1282), син Хулагу, лідера монгольського завоювання Середньої Азії.

Абака-хан
монг. ᠠᠪᠠᠭ᠎ᠠ ᠬᠠᠨ
Народився27 лютого 1234[2][3]
Монгольська імперія
Помер1 квітня 1282[1][2][3] (48 років)
Хамадан, Іран
КраїнаМонгольська імперія
Діяльністьсуверен
УчасникДев'ятий хрестовий похід
Титулпринц
Посадахан
РідЧингізиди і Ільхани
БатькоХулагу[4][5]
Брати, сестриТекудер, Jumghurd, Qonqurtaid, Yoshmutd і Менгу Темурd
У шлюбі зМарія Палеологd, Padishah Khatund, Öljei Khatund, Buluqhan Khatund, Bulujin Egachid, Todei Khatund, Nokdan Khatund і Mirtay Khātūnd
ДітиАргун-хан[5], Гайхату[5], Ольджат, Georgios Bahadurd, El Qutlugh Khatund, Malika Khatund, Toghanchuq Khatund і Theodora Palaiologina Arachantlound

Життєпис

ред.

У 1265 отримав руку Марії Деспіни, незаконної дочки імператора Михайла VIII Палеолога. Другий представник династії Хулагуїдів в Ірані. При сходженні на трон придушив змову Килич-Арсланак IV, султана Рума, що вступив у союз з Єгиптом та арабськими племенами.

17-річним царюванням придбав собі славне ім'я, заступництвом ученим і поетам і розсудливістю управління підняв добробут своєї країни. Проводив антимусульманську політику, намагаючись вкоренити духовні основи буддизму і несторіанства.

У зовнішній політиці Абака-хан продовжував лінію батька. Він боровся з силами Золотої Орди на Кавказі, а також з вторгненнями правителів Чагатайського улусу в Середній Азії. У 1270 році чагатайський правитель Борак вторгся в Хорасан, але був розбитий поблизу Герату. У відповідь Абака розгромив Бухару (1273).

У 1276 році вибухнуло нове повстання в Румському султанаті. 1277 року на підтримку повсталим прибув Бейбарс, султан Єгипту, який у битві при Ельбістоні завдав поразки монгольському війську. Після повернення того ж року Бейбарса до Єгипту, ільхан Абака повернув собі владу над Малою Азією. 1279 року спрямував війська на допомогу султану Кей-Хосров III для придушення повстання бея Карамана.

Абака-хан помер 1 квітня 1282 року від «білої гарячки» внаслідок алкоголізму[6]. Його наступником став Текудер.

Примітки

ред.
  1. а б https://pantheon.world/profile/person/Abaqa_Khan
  2. а б в Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia, 1968.
  3. а б в Enciclopedia SapereDe Agostini Editore, 2001.
  4. Абака-ханъ // Энциклопедический лексиконСПб: 1835. — Т. 1. — С. 8.
  5. а б в China Biographical Database
  6. Абака [Архівовано 29 квітня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

ред.


  NODES