Аденозин
Аденозин — нуклеозид, що складається з аденіну, з'єднаного з рибозою (рибофуранозою) β-N9-глікозидним зв'язком. Входить до складу деяких ферментів, АТФ та нуклеїнових кислот.[1]
| Аденозин | |
|---|---|
| |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки |
Аденозин, як медіатор
ред.Основиний тип рецепторів А1: гальмує активність аденілатциклази.
Антогоністи: кофеїн, теофелін(шоколад, чай), сечова кислота. Можуть формувати залежність.
Кількість аденозину збільшується при використанні багато енергії(АТФ), діє на рецептори та активується захисна реакція організму, втома.
При дії антагоністів, організм не відчуває втому та активується робота багатьох органів, але запаси енергії продувжують використовуватися, без поповнення і така довготривала дія призводить до виснаження.
При подагрі сечова кислота осідає в суглобах. та регулярно блокує аденозинові рецептори. Такі люди зачасту дуже активні та рідко відчувають втому.
Примітки
ред.- ↑ I.K. Morton; Judith M. Hall (6 грудня 2012). Concise Dictionary of Pharmacological Agents: Properties and Synonyms. Springer Science & Business Media. с. 106–. ISBN 978-94-011-4439-1. Архів оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 16 липня 2016.
Посилання
ред.- Аденозин [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.
|
Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |