Апендикс
Апе́ндикс (від лат. appendix vermiformis — «червоподібний придаток»), червоподі́бний[1] або хробакоподі́бний[2] відро́сток[3] — периферійний лімфоїдний орган, що розташований на куполі сліпої кишки людини та деяких хребетних тварин.
| Апендикс | |
|---|---|
 Артерії сліпої кишки та апендикса (позначений як «vermiform process») | |
 1 — Стравохід, 2 — Шлунок, 3 — Дванадцятипала кишка, 4 — Тонка кишка, 5 — Сліпа кишка, 6 — Апендикс, 7 — Товста кишка, 8 — Пряма кишка, 9 — Анус | |
| Деталі | |
| Попередник | Середня кишка |
| Система | Травна |
| Артерія | Апендикулярна артерія |
| Вена | Апендикулярна вена |
| Ідентифікатори | |
| Латина | appendix vermiformis |
| Анатомія Грея | subject #249 |
| MeSH | D001065 |
| TA98 | A05.7.02.007 |
| TA2 | 2976 |
| FMA | 14542 |
| Анатомічна термінологія | |
Функція
ред.Функція апендикса не з'ясована остаточно, про що певною мірою свідчить відсутність значних змін у пацієнтів, яким було виконано апендектомію. Проте, було опубліковано дані про значення цього органа в підтримці сталості кишкової флори[4][5].
Анатомія
ред.Довжина апендикса у людини здебільшого коливається в межах 2-20 сантиметрів, діаметр — 3—7 мм; найчастіше апендикс знаходиться в правій клубовій ямці живота. Сам апендикс може змінювати своє положення відносно купола сліпої кишки. Приблизно у 1-3 % людей апендикс із куполом кишки може переміщатись у інші ділянки живота: ліву здухвинну, праву підреберну та ін.
Зовні апендикс вкритий очеревиною (іноді — лише наполовину). Стінка апендикса, крім очеревини, складається з таких шарів: підочеревинного, м'язового, підслизового (багатого на лімфоїдні елементи) та слизової оболонки, що вистилає його порожнину. Щодо очеревини розрізняють внутрішньо- та позаочеревинне розміщення апендикса.
Слизова та підслизова оболонки містять численні лімфоїдні вузлики. У дітей та підлітків загальна їх кількість досягає 600—800. У людей старше 50 — 60 років у стінці А. кількість лімфоїдних вузликів зменшується до 100—150.
Запалення апендикса викликає хворобу апендицит.
Примітки
ред.- ↑ Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7. мал. 266
- ↑ В. Й. Тещук, Н. В. Тещук (2007). Анатомія та фізіологія травного тракту. Одеса: Наука і техніка. с. 16.
- ↑ А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р. Сапін, А. І. Парахін (2007). Анатомія людини. Вінниця: Нова Книга. с. 63. ISBN 978-966-382-062-0.
- ↑ Sonnenburg J.L., Angenent L.T., Gordon J.I. (June 2004). Getting a grip on things: how do communities of bacterial symbionts become established in our intestine?. Nat. Immunol. 5 (6): 569—73. doi:10.1038/ni1079. PMID 15164016.
- ↑ Everett M.L., Palestrant D., Miller S.E., Bollinger R.R., Parker W. (2004). Immune exclusion and immune inclusion: a new model of host-bacterial interactions in the gut. Clinical and Applied Immunology Reviews. 5 (5): 321—32. doi:10.1016/j.cair.2004.03.001.
Джерела
ред.- Анатомия человека. В 2-х томах. Т.2. / Под редакцией М. Р. Сапина. — 4-е изд., стереотипное, — М.: Медицина, 1997. — 560 с.: ил. — ISBN 5-225-4444-1 (С.?)
- Міжнародна анатомічна номенклатура: Український стандарт / За ред. І. І. Бобрика, В. Г. Ковешнікова. — К.: Здоров'я, 2001 ISBN (С.?)
- Шпитальна хірургія / Ред. Л. Я. Ковальчук та ін.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.- 590 с. ISBN 966-7364-02-X (С.363-364)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
ред.- Апендикс [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ