Аріадна
Аріа́дна (грец. Ἀριάδνη) — у грецькій міфології дочка критського царя Міноса й Пасіфаї, сестра Федри.
Аріадна Ἀριάδνη | |
---|---|
міфічна героїня | |
Міфологія | Давньогрецька |
Ім'я іншими мовами |
|
Місцевість | Стародавня Греція, Крит, Наксос |
Батько | Мінос |
Мати | Пасіфая |
Брати/сестри | Федра |
Діти | Стафіл, Енопіон, Тоант, Тоант, Ceramusd, Пепарефd, Евантd, Latramysd і Evmédond |
Місце поховання | Аргос, (Кіпр) |
Пов'язані персонажі | Тесей, Діоніс |
Медіафайли у Вікісховищі |
Коли Тесей вирішив вбити мінотавра, якому афіняни на вимогу батька Аріадни посилали щорічно ганебну данину з семи юнаків та семи дівчат, і таким чином позбавити вітчизну від чудовиська, він отримав від люблячої його Аріадни клубок ниток[1], що вивів його з лабіринту, де мешкав мінотавр (нитку навчив її застосовувати Дедал[2]).
Зробивши геройський подвиг, Тесей втік з Аріадною на острів Наксос (Дія), де, за одним переказом, Аріадна була вбита стрілами Артеміди, навченої Діонісом[3], тому що одружилася з Тесєєм у священному гаю[4], за іншим — покинута Тесеєм[5] і знайдена Діонісом, який на ній одружився.
За розповіддю Пеона Амафунтського, Тесей залишив її на Кіпрі, вона померла під час пологів, її могила була в гаю Аріадни-Афродіти[6]. Відповідно до Стефана Візантійського, вона була на острові Донусія[7].
Весілля з Діонісом справлялася на горі Іді (або на Дії), Ори і Афродіта подарували їй вінець[8]. Ставши дружиною Діоніса, вона народила Фоанта, Стафіла, Енопіона і Пепарефа[9]. Як дружині Діоніса, Зевс дарував їй безсмертя[10].
Після її смерті Діоніс став безсмертним богом і помістив її вінець із золота та індійських каменів, подарунок Гефеста, потім Діоніса[11], серед сузір'їв — див Північна Корона (давня назва Вінець Аріадни[12]). За версією, Діоніс залишив її, полюбивши індійську царівну[13].
За розповіддю Нонна Панополітанського, під час війни Персея з Діонісом Персей перетворив її на камінь[14], пізніше її труну було знайдено в Аргосі[15].
На острові Наксосі був культ Аріадни; в Афінах її шанували як дружину Діоніса. Міф про Аріадну використано в творах численних письменників, художників, композиторів давнини й сучасності.
«Ниткою Аріадни» називають спосіб, що допомагає розв'язати якесь важке питання, вийти зі скрутного становища. Звідси у переносному значенні — порятунок.
Література
ред.- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Катулл. Стихотворения LXIV 113—115; Проперций. Элегии II 14, 8; Нонн. Деяния Диониса XLVII 532
- ↑ Комментарий Д. О. Торшилова в кн. Гигин. Мифы. СПб, 2000. С.66
- ↑ Гомер. Одиссея XI 321
- ↑ Схолии к Гомеру. Одиссея XI 321 // Примечания М. Е. Грабарь-Пассек в кн. Феокрит. Мосх. Бион. Идиллии и эпиграммы. М., 1998. С.253
- ↑ Гигин. Мифы 43
- ↑ Плутарх. Тесей 20
- ↑ Молчанов А. А. Социальные структуры и общественные отношения в Греции II тыс. до н. э. М., 2000. С.99
- ↑ Псевдо-Эратосфен. Катастеризмы 5; Гигин. Астрономия II 5, 1
- ↑ Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека III 1, 2.4; Э I 8-10
- ↑ Гесиод. Теогония 947—949
- ↑ Эпименид, фр.19 Якоби = Псевдо-Эратосфен. Катастеризмы 5; Диодор Сицилийский. Историческая библиотека VI, фр.4; Овидий. Метаморфозы VIII 178—181
- ↑ Арат. Явления 71-73; Каллимах. Прядь Береники, ст.24; Диодор Сицилийский. Историческая библиотека IV 61, 5
- ↑ Овидий. Фасты III 467—468
- ↑ Нонн. Деяния Диониса XLVII 763
- ↑ Павсаний. Описание Эллады II 23, 8