Бадді Гай
Джордж «Бадді» Гай (англ. George «Buddy» Guy, нар.30 липня 1936) — американський блюзовий музикант, гітарист, п'ятиразовий володар премії «Греммі», представник чиказького блюзу.
| Бадді Гай | |
|---|---|
| англ. Buddy Guy | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | англ. George Guy |
| Дата народження | 30 липня 1936[1][2][3] (88 років) |
| Місце народження | Lettsworthd, Пуант, Луїзіана, США[4] |
| Роки активності | 1953 — тепер. час |
| Громадянство |  США |
| Національність | афроамериканці[4] |
| Професії | гітарист, співак, автор пісень, студійний музикант |
| Освіта | McKinley Senior High Schoold |
| Інструменти | електрична гітара |
| Жанр | блюз |
| Лейбли | Blue Thumb, Vanguard |
| Нагороди | |
| Діти | Shawnnad |
| Брати, сестри | Phil Guyd |
| buddyguy.net | |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Народився в селянській родині, перші гітари робив з сигарних коробок і волосіння, котре витягав з протимоскітних сіток. Вчився грати самостійно, слухаючи радіо і платівки.
Музичну кар'єру розпочав у Батон-Руж, 1957 року перебрався в Чикаго, де перейняв досвід Мадді Вотерса. З 1960 року працював з лейблом Chess Records, який випустив альбом I Left My Blues in San Francisco, паралельно брав участь у записах інших блюзменів як сесійний музикант. З кінця 1960-х працював з лейблом Vanguard Records, який випустив низку альбомів.
В 1970 брав участь у гастролях гурту The Rolling Stones Європою. В 1980–1990-х роках, з відродженням популярності блюзу Бадді Ґай здобуває кар'єрних успіхів. На запрошення Еріка Клептона Брав участь в імпрезі «24 Nights», в 1989 відкрив власний клуб «Buddy Guy's Legends», що став культовим місцем прихильників блюзу. В 1991 виступав у лондонському залі «Royal Albert Hall», після чого уклав контракт з лейблом Silverstone Records. Записаний цим лейблом альбом Damn Right, I've Got the Blues приніс йому першу премію «Ґреммі».
Загалом Бадді Ґай отримав п'ять премій Ґреммі, 24 нагороди W.C. Handy Awards (відомі, як «блюзові оскари», А також медаль мистецтв США (National Medal of Arts). Ім'я Бадді Гая внесено до Зали слави рок-н-ролу, в списку 100 найкращих гітаристів усіх часів за версією журналу Rolling Stone посідає 30-ту сходинку.
Дискографія
ред.Перелічено альбоми, записані за участю музиканта.
| Альбом | Рік | Лейбл |
|---|---|---|
| Hoodoo Man Blues | 1965 | Delmark |
| Chicago/The Blues/Today! vol. 1 | 1966 | Vanguard |
| It's My Life, Baby!! | 1966 | Vanguard |
| I Left My Blues in San Francisco | 1967 | Chess |
| A Man and the Blues | 1968 | Vanguard |
| Blues Today | 1968 | Vanguard |
| This Is Buddy Guy! | 1968 | Vanguard |
| Hot and Cool | 1969 | Vanguard |
| First Time I Met the Blues-Python | 1969 | |
| Buddy and the Juniors | 1970 | Blue Thumb |
| Southside Blues Jam | 1970 | Delmark |
| In the Beginning | 1971 | Red Lightnin’ |
| Play the Blues | 1972 | Atco |
| Hold That Plane! | 1972 | Vanguard |
| I Was Walking Through the Woods | 1974 | Chess |
| Got to Use Your House | 1979 | Blues Ball |
| Stone Crazy | 1981 | Alligator |
| Alone & Acoustic | 1981 | Delmark Alligator |
| Drinkin' TNT 'n' Smokin' Dynamite (live) | 1982 | Blind Pig |
| DJ Play My Blues | 1982 | JSP Records |
| Dollar Done Fell | 1982 | JSP Records |
| Buddy Guy | 1983 | Chess |
| The Original Blues Brothers (live) | 1983 | Blue Moon |
| Ten Blue Fingers | 1985 | JSP Records |
| Atlantic Blues: Chicago | 1986 | Atlantic |
| Chess Masters | 1987 | Charly) |
| Live at the Checkerboard Lounge, Chicago-1979 | 1988 | JSP Records |
| Breakin Out | 1988 | JSP Records |
| I Ain't Got No Money | 1989 | Flyright |
| Alone & Acoustic | 1991 | Alligator |
| Damn Right, I've Got the Blues | 1991 | Silvertone/BMG |
| Buddy's Baddest: The Best of Buddy Guy | 1991 | Silvertone |
| My Time After Awhile | 1992 | Vanguard |
| The Very Best of Buddy Guy | 1992 | Rhino/WEA |
| The Complete Chess Studio Recordings | 1992 | Chess |
| Live at Montreaux | 1992 | Evidence |
| Feels Like Rain | 1993 | Silvertone |
| Slippin' In | 1994 | Silvertone |
| Live: The Real Deal | 1996 | Silvertone |
| Buddy's Blues | 1997 | Chess «Chess Masters» |
| Buddy's Blues 1978—1982: The Best of the JSP Recordings | 1998 | |
| As Good As It Gets | 1998 | Vanguard |
| Heavy Love | 1998 | Silvertone |
| Last Time Around — Live at Legends | 1998 | Jive |
| This Is Buddy Guy | 1998 | VMD |
| Blues Master | 1998 | Vanguard |
| Buddy's Baddest: The Best of Buddy Guy | 1999 | Silvertone |
| The Complete Vanguard Recordings | 2000 | Vanguard |
| Every Day I Have the Blues | 2000 | Purple Pyramid |
| 20th Century Masters: The Millennium: The Best of Buddy Guy | 2001 | MCA |
| Sweet Tea | 2001 | Silvertone |
| Double Dynamite | 2001 | AIM Recording Co. |
| Blues Singer | 2003 | Silvertone |
| Chicago Blues Festival 1964 (live) | 2003 | Stardust |
| Jammin’ Blues Electric & Acoustic | 2003 | Sony |
| Live At the Mystery Club | 2003 | Quicksilver |
| A Night of the Blues | 2005 | |
| Bring 'Em In | 2005 | Jive |
| Can't Quit The Blues: Box Set | 2006 | |
| Live: The Real Deal | 2006 | Sony |
| Skin Deep | 2008 | Sony |
| Альбом | Рік | Лейбл |
|---|---|---|
| Folk Singer | 1964 | Chess |
| Baby Please Don't Go | Chess | |
| The Super Duper Blues Band | ||
| Muddy Waters | Chess |
Примітки
ред.- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Southern E. Biographical Dictionary of Afro-American and African Musicians — Greenwood Publishing Group, 1982.
Посилання
ред.
- офіційна сторінка [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Buddy Guy's Legends (англ.)