Базальт
База́льт ( англ. basalt, basaltic rocks, нім. Basalt, пол. bazalt) — найпоширеніша гірська порода, основна порода дна океану, складається з плагіоклазу і містить відносно небагато кремнію (менше 50%). Зазвичай темно-сірого кольору, але може бути зеленим, коричневим або чорним.
Загальні відомості | ||||
---|---|---|---|---|
Мінеральний склад | Pl+Av+Ol+Vvitro | |||
Генезис | Магматичний | |||
Кислотність | Осно́вна | |||
Ідентифікація | ||||
Колір | Чорний | |||
Структура | Афанітова | |||
Текстура | Масивна | |||
Форма залягання | Потоки, дайки | |||
Окремість | Концентрична, подушкова | |||
Різновиди | Багато | |||
Густина | 2,52—2,97 г/см³ | |||
Використання | ||||
бруківка, облицювальне каміння, мінеральне волокно | ||||
| ||||
Базальт у Вікісховищі | ||||
Загальний опис
ред.Базальт — виливна кайнотипна осно́вна гірська порода.
Текстура масивна чи пориста. Ефузивний аналог габро. Складається переважно з осно́вного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну, вулканічного скла і акцесорних мінералів — магнетиту, ільменіту, апатиту та ін. Структури базальту — інтерсертальна, афірова, рідше — гіалопілітова.
Залежно від крупності зерна розрізняють:
Палеотипні відповідники базальту — діабази. Густина базальту — 2,52–2,97 г/см³. Середній хімічний склад базальту за Р. Делі (%):
Сполука | Вміст, % |
---|---|
SiO2 | 49,06 |
Al2O3 | 15,70 |
K2О | 1,52 |
Na2O | 3,11 |
CaO | 8,95 |
FeO | 6,37 |
Fe2О3 | 5,38 |
MgO | 6,17 |
Н2О | 1,62 |
TiO2 | 1,36 |
P2О5 | 0,45 |
MnO | 0,31 |
Вміст SiO2 в базальті коливається від 44 до 53,5%.
Різновиди та поширення
ред.За хімічним і мінеральним складом виділяють такі базальти: олівінові ненасичені кремнеземом (SiO2 близько 45%) і безолівінові (SiO2 близько 50%) толеїтові базальти. Фізико-механічні властивості базальтів дуже різні, що пояснюється різною їх пористістю. Толеїтові базальти займають обширні площі на платформах (трапові формації Сибіру, Південної Америки, Індії). З породами траппової формації пов'язані родовищ руд заліза, нікелю, платини, ісландського шпату (Сибір). В мигдалевокам'яних базальтових порфіритах району Верхнього озера в США відомі родовища самородної міді. Родовища базальту зосереджені у Вірменії, Східної Сибіру, на Далекому Сході. Базальтові покриви у східних районах США утворюють великі родовища в штаті Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсільванія, Коннектикут. В Україні базальт поширений у Рівненській, Закарпатській і Донецькій областях.
Використання
ред.Як міцна гірська порода базальт використовується в будівництві і є сировиною для кам’яного литва, що застосовується як кислототривкий матеріал у хімічній промисловості.
Галерея
ред.-
Базальтова каменоломня у північно-східній Баварії
-
Базальт: Herrenhausfelsen (Panska Skala) біля Kamenický Šenov/Steinschönau, Лужицькі гори в Чехії
-
Базальтові колони біля містечка Паркштайн у північно-східній Баварії
-
Лос Органос: Базальтові колони на острові Ла Гомера, Канарські острови, Іспанія
-
Зразок із верхньої частини лавового потоку базальтового кар'єру "Базальтові стовпи" (Волинь)
-
Базальтова окремість, Вірменія. Ущелина Гарні.
-
Видобування базальту в Рафалівському кар’єрі (Рівненська область)
Див. також
ред.Література
ред.- Базальт // Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Базальт // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.