Бері-бері — хвороба, яка уражає нервову систему людини, що призводить до слабкості, втрати апетиту, підвищеної збудливості та паралічів з вельми високою ймовірністю смерті. Захворювання розвивається у людини внаслідок нестачі вітаміну В1 (тіаміну).

Бері-бері
Спеціальністьендокринологія, неврологія і кардіологія
ПрепаратиТіамін[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-115B5A.0
МКХ-10E51
DiseasesDB14107
MedlinePlus000339
eMedicineped/229 med/221
MeSHD001602
CMNS: Beriberi у Вікісховищі

Історія вивчення хвороби та її причин

ред.

Ця хвороба була настільки поширеною в східних країнах до початку 20 ст., що її вважали однією із головних у світі.

На бері-бері часто страждали японські моряки. Лише у 1884 році японський дієтолог Т. Такакі відмітив, що захворювання можна уникнути, якщо харчовий раціон моряків зробити різноманітнішим і додати до нього овочі.

У 1890-х роках голландський лікар Х. Ейкман виявив, що хвороба виникає при вживанні полірованого рису як основи раціону і що подібне захворювання, поліневрит, можна спричинити у курей, якщо годувати їх лише полірованим рисом.[2] Виявилось, що оболонки, що йдуть у відходи, мають лікувальну дію.

Після тривалих зусиль ученим вдалося виділити в невеликих кількостях із дріжджів і рисових оболонок кристалічну речовину, яка містила сірку.

Ця речовина, вітамін В1 (тіамін), попереджала і виліковувала бері-бері, а її відсутність у полірованому рисі й була причиною захворювання.

Тіамін було досліджено хімічними методами, і 1937 року його синтезували. На сьогодні синтетичний тіамін додають до полірованого рису і білого борошна.

Клінічні прояви

ред.

Симптоми цієї хвороби різняться і безпосередньо залежать від того, яка саме з систем людського організму зазнала ураження: нервова або серцево-судинна. Виділяють дві клінічні форми даного захворювання: мокра і суха бері-бері.

Мокра форма супроводжується набряками та проявляється ураженням серцево-судинної системи, суха часто призводить до виснаження і проявляється ураженням нервової системи.

Симптоми мокрої бері-бері — задишка, трансудація рідини до плевральної порожнини, підвищена частота серцевих скорочень, втома, біль і набряки в ногах.

Симптоми сухої бері-бері — блювання, ністагм[3], невиразна мова, паралічі, проблеми з логічним мисленням і пам'яттю, втрата чутливості, поколювання та інші незвичайні відчуття в руках і ногах, втрата координації руху, труднощі при ходьбі.

Примітки

ред.
  1. NDF-RT
  2. Полірований рис одержують шляхом видалення зовнішніх оболонок рисових зерен
  3. Неконтрольовані рухи очей

Посилання

ред.
  • BERI-BERI. The Encyclopaedia Britannica; A Dictionary of Arts, Sciences, Literature and General Information. Т. III (AUSTRIA LOWER to BISECTRIX ) (вид. 11th). Cambridge, England and New York: At the University Press. 1910. с. 774—775. Процитовано 23 жовтня 2018 — через Internet Archive.
  • ARNOLD D (2010). British India and the beri-beri problem. Medical History. 54 (3): 295—314. doi:10.1017/S0025727300004622. PMC 2889456. PMID 20592882.


  NODES
INTERN 1