Бюргерство

Бюргерство (нім. Bürgertum, Bürgerschaft, від нім. Bürger — мешканець міста, міщанин, громадянин).

Значення -

(історично) Міське населення в німецькомовних країнах.

Суспільний стан — вільні громадяни в німецькомовних країнах; той же прошарок, що у французькій мові позначається словом буржуазія, або так званий «третій стан». В слов'янських країнах (Польща, Україна, Білорусь) та у Росії цей стан позначається словом міщани, міщанство.

(також інколи) Члени міських рад (магістратів) та їх Правлінь (президій) (нім. Bürgerschaft). Політичний прошарок, еліта міського соціума, як в Середньовіччі, так і в наш час. В правовому сенсі формально протистоїть бургомістрам — головам міської виконавчої влади. Офіційний титул членів магістрату, що посідали керівні посади і входили до президії міської ради — сенатори. Вищі прошарки бюргерства, що складали міську еліту, носили назву патриції («патриціат»).

Громадянство (нім. Bürgerschaft, Staatsbürgerschaft) — в сучасних Німеччині, Австрії, Швейцарії, Люксембурзі. Те ж саме, що в англомовних країнах позначається поняттям англ. citizenship.

Бюргер — прізвище німецького походження.

Історія

Бюргерство з'являється в Західній Європі у середньовіччі в зв'язку з розбудовую міст. Основні заняття бюргерів — ремесла, торгівля, мореплавство. Спочатку бюргерські права та привілеї купувались міськими радами у німецьких кайзерів разом з правами та привілеями вільних міст та їх незалежністю від феодалів. Далі, з розбудовою та зростанням міст, статус бюргерства вже наслідувався за народженням. Громадянське суспільство Нового часу в великій мірі виросло з громадянських прав та привілей бюргерства.

В німецькомовних країнах часто при зверненні вираз «шановне бюргерство» є аналогом українського звернення «шановне панство».

Значення в Росії

В російській літературі та культурі, що мають підґрунтям імперську феодальну і відповідно дворянську художню літературу та публіцистику 18-19 ст., а в 20 ст. радянську компартійно-пролетарську ідеологію «марксизм-ленінізм» — все, що пов'язане с самостійною працею, соціальною незалежністю та громадянськими правами, а саме, поняття «бюргерство» (також як і «міщанство») мають явно негативну конотацію.

В художній літературі

Томас Манн. Буденброки (роман). — Нобелівська премія з літератури (1929)

Див. також

Джерела

Brockhaus Enzyklopädie. — 21. Auflage, 2006. — Т.5, с.151-153.

Посилання

Д. С. Вирський. Бюргери, Бюргерство [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 423. — ISBN 966-00-0734-5.