Бікіні (атол)
Бікі́ні — невеликий кораловий острів (атол) у Тихому океані. Розташований у ланцюжку Ралік Маршаллових островів приблизно за 3400 кілометрів від узбережжя Австралії під 11°35' пн. ш. і 165°25' сх. д.
| Бікіні | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Bikini | ||||
 | ||||
Карта  | ||||
| Атол Бікіні позначений квадратом | ||||
| Географія | ||||
| 11°37′30″ пн. ш. 165°33′00″ сх. д. / 11.62500° пн. ш. 165.55000° сх. д. | ||||
| Місцерозташування | Тихий океан, Мікронезія | |||
| Акваторія | Тихий океан | |||
| Площа | 6,01 км² | |||
| Найвища точка | 25 м | |||
| Країна | ||||
 Маршаллові Острови | ||||
| Адм. одиниця | Маршаллові Острови Bikini Atolld | |||
| Населення | 9 осіб (2011) | |||
  Бікіні Бікіні (Маршаллові Острови) | ||||
 | ||||
 Бікіні у Вікісховищі | ||||
Площа близько 6 км2.
Населення вивезене.
Етимологія
ред.Англійська назва островів походить від німецької колоніальної назви Бікіні, яку дали атолу, коли він був частиною Німецької Нової Гвінеї. Німецька назва є адаптацією місцевої назви острова (марш. Пікінні, [pʲi͡ɯɡɯ͡inʲːii̯]), де «пік» означає «поверхня» та «ні» означає «кокос», тобто «Поверхня кокосів»[1].
Ядерні випробування
ред.США використовували його як полігон у період з 1946 до 1958 року. Перед початком випробувань з атола на сусідні острови евакуювали 167 жителів.
Загалом за 12 років американці підірвали на Бікіні 23 ядерних заряди, їхня сумарна потужність склала більше 42 мегатонн.
1954 року на атолі підірвали 15-мегатонну водневу бомбу, найпотужнішу в історії американських ядерних випробувань. Цей вибух призвів до радіоактивного зараження значної території. Зокрема, постраждав екіпаж японської риболовецької шхуни, розміщеної неподалік, що викликало гучний міжнародний скандал.
| Бікіні | |
|---|---|
| Bikini Atoll Nuclear Test Site [2] | |
| Світова спадщина | |
| Бікіні | |
| 11°36′ пн. ш. 165°24′ сх. д. / 11.6° пн. ш. 165.4° сх. д. | |
| Країна | Маршаллові Острови |
| Тип | природний |
| Критерії | IV, VI |
| Об'єкт № | 1339 |
| Зареєстровано: | 2010 (34 сесія) |
 | |
| Бікіні у Вікісховищі | |
1968 року США визнали атол Бікіні придатним для життя, після чого почали повертати місцеве населення. Проте незабаром жителів знов евакуювали.
1997 року фахівці Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) дійшли висновку, що перебування на атолі не становить небезпеки. Разом з тим вони відзначили підвищену радіоактивність продуктів харчування з атола й не рекомендували знову заселяти Бікіні.
2010 року атол Бікіні внесли до світової спадщини ЮНЕСКО[3].
Цікавий факт
ред.
Три чорні зірки у верхньому правому куті прапора символізують острови, знищені вибухом американської бомби Браво (1 березня 1954) та слугують нагадуванням про борг США перед мешканцями атола[4].
Примітки
ред.- ↑ Marshallese-English Dictionary-Place Name Index. Архів оригіналу за 27 October 2012. Процитовано 8 серпня 2013.
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
- ↑ http://whc.unesco.org/ru/list/1339. Архів оригіналу за 8 грудня 2010. Процитовано 3 серпня 2010.
- ↑ Прапори Маршалових Островів [Архівовано 28 травня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
Джерела
ред.- Коралові рифи атолу Бікіні [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- УНІАН