Вікіпедія

Весло

Весло́ — знаряддя у вигляді лопаті на кінці довгої жердини, за допомогою якої переміщають човен, гребне судно (це називається веслуванням чи гребнею)[1][2].

Пара весел. Лопаті розташовані у верхній частині зображення, держаки — в нижній частині. Зверніть увагу, як веретено з'єднується не із середньою лінією лопаті (як звичайно), а в кут лопатей.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Весло (значення).

Назва

ред.

Слово «весло» пов'язане за походженням з «везти» і виводиться з прасл. *veslo < *vez-slo < пра-і.є. *veǵhslom. Вважається спорідненим з лат. velum («вітрило»)[3].

Відомі й інші позначення цього знаряддя: «гребка»[4], «опачи́на», «бабайка» (велике, прикріплене до човна)[5]. Довге весло, закріплене на кормі і призначене для управління замість стерна, називалося «прави́ло», «кормило»[6][7] (іноді просто кермове весло).

Історія

ред.

Весло використовується з періоду раннього неоліту. Дерев'яні весла, разом з човноподібною керамікою, датовані 5000–4500 рр. до н. е., виявлені в Китаї на розкопках культури Хемуду в Юяо, провінція Чжецзян[8][9]. У 1999 році в Японії, в префектурі Ісікава, із землі було видобуте весло довжиною 63,4 см, що датується 4000 р. до н. е.[10]

Будова

ред.
 
Будова весла:
1 — ручка;
2 — держак;
3 — манжета;
4 — веретено;
5 — лопать;
6 — оковка

Весло кочетового типу складається з таких елементів:

  • Ручка (вузький край держака) — те місце, за яке весляр тримається руками.
  • Держак[11], держално, держало — потовщена частина весла від кочета до ручки, шестигранної, чотиригранної чи круглої форми. Виконує роль противаги, полегшуючи процес веслування. Повинен бути трохи легшим, ніж решта весла; це перевантаження називається водовагомість. Якщо водовагомість завелика, тобто забортна частина весла дуже важка, то в держак наливають свинець. Кінець держака може бути споряджений відпорним гаком. На розпашних веслах для академічного веслування і вельботів, на веслах для прогулянкових човнів, яликів, а також безкочетових веслах держаки відсутні. Для врівноважування кочетових весел без держака у веретені ближче до ручки можуть просвердлювати 3-4 гнізда, куди заливається свинець[12].
  • Веретено — частина весла від лопаті до держака, завжди кругла, у вигляді жердини; те місце, де веретено переходить у держак, обшивається по великій частині шкірою для того, щоб дерево не перетиралося об кочет[12].
  • Лопать — широкий край весла, завжди більш-менш плоский, на кінці оббитий смужкою міді або бляхи (оковкою); опускається при веслуванні (при правильному — 3/4 лопаті) у воду і служить точкою опори для весла. Лопаті можуть мати різну форму. Видовжені з плоскою робочою поверхнею і ребром жорсткості на тильному боці найбільш поширені. Увігнуті ложкоподібні краще захоплюють воду й уможливлюють веслувати швидше, але менш міцні[12]. Лопаті спортивних весел може бути таких типів:
    • «Тесак» (англ. cleaver, hatchet) — найбільш поширений і універсальний.
    • «Ложка» (macon, spoon, tulip, shovel)
    • «Стандартний» (square, standard)
  •  
    Типи лопатей спортивного весла (зверху вниз):
    «стандартний»
    «ложка»
    «тесак»

Дерев'яні весла робляться переважно з ялини та ясену. Так само застосовуються металеві та пластмасові.

Класифікація

ред.
 
Трієра — веслове судно
 
Дволопатеве весло для веслувального слалому

За родом веслування

ред.
Кочетові

Кочетові весла закріпляються рухомо на спеціальному гнізді, шарнірі, який називається кочетом[13]. Лаву для весляра зовуть банкою[14].

  • Для катерного веслування — з держаком чи без нього. Веслярі сидять по двоє на банці і кожний гребе одним веслом[12].
  • Розпашні — з довгим веретеном без держака, застосовуються для розпашного веслування[15]. Розпашні весла можуть мати до 6 метрів довжини. Веслярі сидять по одному на банці і кожний гребе одним веслом[12].
  • Для парного веслування — обома веслами гребе один весляр. Такий тип веслування використовується на яликах, прогулянкових і гумових рибальських човнах[12].

На старовинних гребних суднах на кожному веслі сиділо по кілька веслярів. На грецьких і римських суднах (біремах, триремах, квадриремах, квінквіремах), веслярі сиділи в два-три ряди, один вищий від одного: весла верхнього ряду мали величезну довжину, тому на кожне весло призначалося до 6 веслярів.

Безкочетові
Докладніше: Безкочетове весло

На відміну від кочетових весел, дія яких передається човну через кочет, у безкочетових дія передається через точки опори весляра (банку, ножні упори).

  • Дволопатеві — коли на лавці сидить один весляр і гребе одним веслом. Такі весла використовують на байдарках, каяках. Такі весла можуть бути і нерозбірними, і розбірними — з двох частин, сполучених з'єднувальною трубкою. Може мати як плоскі, так і ложкоподібні лопаті. На веретено надівають гумові чи мотузяні кілечка, які затримують стікання води до рук весляра[12].
  • Однолопатеві — вживаються на каное[16], у рафтингу. У верхній частині весла коротка перекладка, яку весляр охоплює другою рукою[12].
  •  
    Дволопатеве (байдаркове) весло
  •  
    Однолопатеве весло для каное
  •  
    Весло для рафтингу

За типом судна

ред.

Весла отримують назву від роду шлюпки, для якої зроблені, наприклад:

До весел належать гребки[4], короткі весла (здебільшого з круглими лопатями), які вживаються у вузьких каналах.

На кожній шлюпці весла отримують назву від місця та сторони, на якій гребуть цим веслом:

  • Загрібне весло з правого (перше від корми на правій стороні),
  • Загрібне весло з лівого (третє від корми на лівій стороні шлюпки).

Командні слова при веслуванні

ред.

При веслуванні вживаються різні командні слова:

  • Берег і весла — бути обережнішим з веслом (при проходженні біля берега, скель чи плавучих предметів).
  • Весла — команда для початку чи відновлення веслування.
  • Весла на держак — держати весла вертикально лопатями уверх (для віддання честі в урочистих випадках).
  • Весла на укол — відштовхуватися ручками весел від ґрунту при знятті шлюпки з мілини.
  • Весла під рангоут (на шлюпках з розпашними веслами Весла під планшир) — трошки втягнути весла держаками досередини, розташувавши їх горизонтально, подається для короткочасного відпочинку веслярів.
  • Весла по борту — втягнути весла держаками досередини (при проходженні вузькостей).
  • Гак (Крюк) — підготовча перед «Шабаш!» команда покласти весла і взяти відпорні гаки.
  • Заносити весла — піднімати весла над поверхнею води і відводити їх вперед, збираючись зробити гребок.
  • Легше гребти — гребти слабкіше.
  • Навались — гребти сильніше.
  • Сушити весла — припинити веслування.
  • Таба́нити — веслувати в протилежний бік для руху кормою наперед, гальмування або повороту човна[17].
  • Проводити весло — вести при кожному гребку частину лопаті (не більше 3/4) під водою у напрямку від носа до корму.
  • Шабаш — команда прибрати весла.

Веслові судна

ред.
  • Унірема — античне судно з одним рядом весел
  • Бірема — античне судно з двома рядами весел
  • Трієра (трирема) — античне судно з трьома рядами весел
  • Квадрирема — античне судно з трьома рядами весел, з двома веслярами на весло
  • Квінквірема — античне судно з трьома рядами весел
  • Гексера (сексера, сексирема) — античне судно з трьома рядами весел, з трьома веслярами на весло
  • Галера
  • Ял
  • Гічка

Див. також

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Весло
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Безкочетові весла

Примітки

ред.
  1. ↑ Веслування // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Гребня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  4. ↑ а б Гребка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. ↑ Бабайка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. ↑ Правило // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. ↑ Кормило // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. ↑ Deng, Gang. (1997). Chinese Maritime Activities and Socioeconomic Development, c. 2100 B.C.-1900 A.D. Westport: Greenwood Press. ISBN 0-313-29212-4, p. 22.
  9. ↑ Miriam T. Stark (15 квітня 2008). Archaeology of Asia. John Wiley & Sons. с. 130. ISBN 978-1-4051-5303-4. Процитовано 5 жовтня 2012.
  10. ↑ The Japan Times. (February 10, 1999). Oldest oar unearthed from Ishikawa ruins. Retrieved on 2008-08-13.
  11. ↑ Вал дейдвудный — Ванна электрическая // Словник технічної термінології (загальний) / за редакцією І. Шелудька і Т. Садовського. — К. : Державне видавництво України, 1928.
  12. ↑ а б в г д е ж и Весло — самый простой движитель
  13. ↑ Кочет // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  14. ↑ Банка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  15. ↑ Академічне веслування // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  16. ↑ Весловий спорт
  17. ↑ Табанити // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

ред.
  • Л. Н. Иванов, И. И. Хомяков, Н. П. Вдовиченко, И. А. Загарин. Шлюпка. Устройство и управление. — 2-е, испр. и доп. — М. : Воениздат, 1976. (рос.)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Весло&oldid=34598748
  NODES