Гастриксин
білок-кодуючий ген Homo Sapiens
PGC (англ. Progastricsin) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 6-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 388 амінокислот, а молекулярна маса — 42 426[4].
PGC | |||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||
Ідентифікатори | |||||||||||||||||
Символи | PGC, PEPC, PGII, gastricsin, progastricsin (pepsinogen C), progastricsin | ||||||||||||||||
Зовнішні ІД | OMIM: 169740 MGI: 98909 HomoloGene: 55669 GeneCards: PGC | ||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Шаблон експресії | |||||||||||||||||
Більше даних | |||||||||||||||||
Ортологи | |||||||||||||||||
Види | Людина | Миша | |||||||||||||||
Entrez |
|
|
|||||||||||||||
Ensembl |
|
|
|||||||||||||||
UniProt |
|
|
|||||||||||||||
RefSeq (мРНК) |
|
| |||||||||||||||
RefSeq (білок) |
|
| |||||||||||||||
Локус (UCSC) | Хр. 6: 41.74 – 41.75 Mb | Хр. 17: 48.04 – 48.05 Mb | |||||||||||||||
PubMed search | [1] | [2] | |||||||||||||||
Вікідані | |||||||||||||||||
|
Послідовність амінокислот
10 | 20 | 30 | 40 | 50 | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
MKWMVVVLVC | LQLLEAAVVK | VPLKKFKSIR | ETMKEKGLLG | EFLRTHKYDP | ||||
AWKYRFGDLS | VTYEPMAYMD | AAYFGEISIG | TPPQNFLVLF | DTGSSNLWVP | ||||
SVYCQSQACT | SHSRFNPSES | STYSTNGQTF | SLQYGSGSLT | GFFGYDTLTV | ||||
QSIQVPNQEF | GLSENEPGTN | FVYAQFDGIM | GLAYPALSVD | EATTAMQGMV | ||||
QEGALTSPVF | SVYLSNQQGS | SGGAVVFGGV | DSSLYTGQIY | WAPVTQELYW | ||||
QIGIEEFLIG | GQASGWCSEG | CQAIVDTGTS | LLTVPQQYMS | ALLQATGAQE | ||||
DEYGQFLVNC | NSIQNLPSLT | FIINGVEFPL | PPSSYILSNN | GYCTVGVEPT | ||||
YLSSQNGQPL | WILGDVFLRS | YYSVYDLGNN | RVGFATAA |
Кодований геном білок за функціями належить до гідролаз, протеаз, аспартилових протеаз. Задіяний у такому біологічному процесі, як альтернативний сплайсинг. Секретований назовні.
Література
ред.- The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
- Athauda S.B.P., Tanji M., Kageyama T., Takahashi K. (1989). A comparative study on the NH2-terminal amino acid sequences and some other properties of six isozymic forms of human pepsinogens and pepsins. J. Biochem. 106: 920—927. PMID 2515193 DOI:10.1093/oxfordjournals.jbchem.a122952
- Moore S.A., Sielecki A.R., Chernaia M.M., Tarasova N.I., James M.N.G. (1995). Crystal and molecular structures of human progastricsin at 1.62-A resolution. J. Mol. Biol. 247: 466—485. PMID 7714902 DOI:10.1006/jmbi.1994.0154
- Khan A.R., Cherney M.M., Tarasova N.I., James M.N. (1997). Structural characterization of activation 'intermediate 2' on the pathway to human gastricsin. Nat. Struct. Biol. 4: 1010—1015. PMID 9406551 DOI:10.1038/nsb1297-1010
- Hayano T., Sogawa K., Ichihara Y., Fujii-Kuriyama Y., Takahashi K. (1988). Primary structure of human pepsinogen C gene. J. Biol. Chem. 263: 1382—1385. PMID 3335549
- Foltmann B., Jensen A.L. (1982). Human progastricsin. Analysis of intermediates during activation into gastricsin and determination of the amino acid sequence of the propart. Eur. J. Biochem. 128: 63—70. PMID 6816595
Примітки
ред.- ↑ Human PubMed Reference:.
- ↑ Mouse PubMed Reference:.
- ↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:8890 (англ.) . Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.
- ↑ UniProt, P20142 (англ.) . Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.
Див. також
ред.
Це незавершена стаття про білки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |